Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

Бродовська Валентина Йосипівна

Грушевський Валерій Олександрович

Патрик Інеса Петрівна

ТЛУМАЧНИЙ

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ

СЛОВНИК

ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

ТОЛКОВЫЙ

РУССКО-УКРАИНСКИЙ

СЛОВАРЬ

ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ

ТЕРМИНОЛОГИИ

Київ-2007

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Південнослов’янський інститут

Київського славістичного університету

Рецензенти:

І. М. Стариков, доктор педагогічних наук,

професор Миколаївського державного педагогічного університету

ім. В. О. Сухомлинського

Й. А. Шамес, кандидат психологічних наук,

доцент кафедри гуманітарних дисциплін Миколаївського навчального

центру Одеської національної юридичної академії

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

Лист Міністерства освіти і науки України

№ 1.4/18-Г-914 від 16.10.06.

Рекомендовано вченою радою Південнослов’янського інституту

Київського славістичного університету. Прототол № 2/06 від 21.09.2006р.

Бродовська В. Й., Грушевський В. О., Патрик І. П.

Б 88 Тлумачний російсько-український словник психологіч-

них термінів: Словник. — К.: ВД «Професіонал», 2007. —

Запропонований тлумачний російсько-український словник нараховує

близько 1400 психологічних термінів. Словник подає тлумачення російсь-

кою та українською мовами. Розрахований словник на використання в

самостійній та індивідуальній роботі студентів, яка є важливою в кредит-

но-модульній системі навчання, що передбачена Болонським процесом.

Даний словник допоможе викладачам та студентам, а також всім педаго-

гічним працівникам освіти і тим, хто цікавиться наукою психологією.

Бродовська В. Й., Грушевський В. О.,

Патрик І. П., 2007

УДК 159.9(038)+811.161.2(038)

ББК 88я2+81.411.143

Б 88

УДК 159.9(038)+811.161.2(038)

ББК 88я2+81.411.143

512 с.

-3

ISBN 966-370-051

ВД «Професіонал», 2007

-3ISBN 966-370-051

Представлений тлумачний російсько-український словник на-

раховує близько 1400 психологічних термінів. Він охоплює систему

психологічних понять, яка теоретично обґрунтована в багатьох мо-

нографіях, працях різних авторів-психологів, є специфічним видом

навчального посібника для студентів, які вивчають курси загальної,

соціальної, вікової, педагогічної, експериментальної, клінічної пси-

хології та ін.

Словник подає тлумачення російською та українською мовами.

Дефініції понять подаються з необхідними стислими коментарями.

Опис змісту понять, що використовуються, дозволяє уточнити осо-

бливості перекладу відповідних термінів психології. Якщо переклад

термінів подано в словнику не дослівно, можна знайти відповідне

роз’яснення.

Розрахований словник на використання в самостійній та інди-

відуальній роботі студентів, яка є важливою в кредитно-модульній

системі навчання, що передбачена Болонським процесом.

Даний словник допоможе викладачам та студентам, а також

всім педагогічним працівникам освіти і тим, хто цікавиться наукою

психологією.

Й. А. Шамес

Рецензія

Русский алфавит

Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Ёё

Жж, Зз, Ии, Йй, Кк, Лл,

Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу,

Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ,

Ыы, Ъъ, Ьь, Ээ, Юю, Яя

Український алфавіт

Аа, Бб, Вв, Гг, Ґґ, Дд, Ее, Єє,

Жж, Зз, Ии, Іі, Її, Йй, Кк, Лл,

Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу,

Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ,

Ьь, Юю, Яя

АБСОЛЮТНЫЙ ПОРОГ — минимальная интенсивность физи ческого

стимула, необходимая для возникновения ощущения.

АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ — мінімальна інтенсивність фізичного сти-

мулу, яка необхідна для виникнення відчуття.

АБСТРАГИРОВАНИЕ (лат. abstrahere — отвлекать) — процесс мыш-

ления, в результате которого человек, отвлекаясь от несущественно-

го, образует понятия, «восходя от конкретного к абстрактному», при

восхождении от абстрактного к конкретному абстрактное наполняет-

ся конкретным содержанием.

АБСТРАГУВАННЯ (лат. abstrahere — відвертати) — процес мислен-

ня, в результаті якого людина, відходячи від несуттєвого, утворює

поняття «від конкретного до абстрактного», при цьому абстрактне

наповнюється конкретним змістом.

А. — частіше довільне (іноді мимовільне) переключення уваги з осно-

вного об’єкту сприйняття або обдумування на другорядні.

АБСТРАКЦИЯ — мысленное выделение какого-ни будь признака

или свойства предме та, явления с целью его лучшего изучения.

АБСТРАКЦІЯ — уявне бачення будь-яких ознак або властивостей

предмета з метою його кращого вивчення.

АБСУРД (лат. absurdus — нелепый) — результат процесса мышле-

ния, приводящего к бессмыслице, показывающей, что в каком-то из

умозаключений был алогизм.

АБСУРД (лат. absurdus — безглуздий) — результат процесу мислен-

ня, що призводить до нісенітниці, яка показує, що в будь-якому із

умовиводів був алогізм.

АБУЛИЯ (греч. abulia — нерешительность) — понятие патопсихоло-

гии: психическое состояние безволия, отсутст вия побуждений к де-

ятельности, патология воли.

Абулия

АБУЛІЯ (грец. abulia — нерішучість) — поняття патопсихології:

психічний стан безволля, відсутність спонукань до діяльності, па-

тологія волі.

АВАРИЙНАЯ СИТУАЦИЯ — усложнение условий осуществле ния

трудовой деятельности, приводящее к невозможности продолжать ее

с заданной целью, а при невыполнении соответст вующих действий —

к аварии.

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ — ускладнення умов здійснення трудової

діяльності, яке унеможливлює продовження її згідно з заданою ме-

тою, а при невиконанні відповідних дій — до аварії.

АВИАЦИОННАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль психоло гической на-

уки, изучающая психические особенности раз личных видов летной

деятельности в зависимости от ряда факторов: общественно-истори-

ческих условий, техники, свойств личности курсантов и летчиков,

летных задании, условий полета, методов обучения.

Аббревиатура — авиапсихология.

Синоним — психология летного труда.

АВІАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психологічної науки, що ви-

вчає психологічні особливості різних видів повітряної діяльності за-

лежно від ряду факторів: суспільно-історичних умов, техніки, якос-

тей особистості курсантів, льотчиків, повітряних завдань, умов по-

льоту, методів навчання.

Абревіатура — авіапсихологія.

Синонім — психологія повітряної діяльності.

АВТОКИНЕТИЧЕСКОЕ ДВИЖЕНИЕ — иллюзия движения, ко-

торая создает ся, например, неподвижной световой точкой в темной

комнате. Эффект усиливается при отсутствии види мого фона.

АВТОКІНЕТИЧНИЙ РУХ — ілюзія руху, що створюється, напри-

клад, нерухомою світловою точкою в темній кімнаті. Ефект посилю-

ється при відсутності зорово го фону.

АВТОМАТИЗАЦИЯ — изменение структуры действия в процессе

формирования различных навыков путем упражнения. Лучше всего

изучена применительно к формированию двигательного навыка. А.

Аварийная ситуация

«разгружает» сознание и облегчает деятельность. Ее надо отличать

от часто вредных автоматизмов.

Технический омоним — А. как применение приборов, приспособ-

лений, машин, позволяющих осуществлять производственные про-

цессы без непосредственного участия человека, лишь под его конт-

ролем.

Поэтому как общенаучный термин А. — эффективное осуществле ние

любого процесса без непосредственного участия сознания, лишь под

его контролем.

АВТОМАТИЗАЦІЯ — зміна структури дії в процесі формування різ-

них навичок шляхом вправ. Краще всього вивчена щодо формуван-

ня рухомих навичок. А. «розвантажує» свідомість і полегшує діяль-

ність. Її потрібно відрізняти від часто шкідливих автоматизмів.

Технічний омонім — А., як застосування приладів, пристосувань,

машин, що дозволяють здійснювати виробничі процеси без безпосе-

редньої участі людини, лише під її контролем.

Тому як загальнонауковий термін А. — ефективне здійснення будь-

якого процесу без посередньої участі свідомості, лише під її контролем.

АВТОМАТИЗМ — двигательное реагирование по механизмам фи-

зиологического отражения, непод контрольное сознанию (напр., ми-

гание, импульсивные действия). А. иногда называют высокоавтома-

тизированные полезные навы ки. Это не верно: навык, ставший А.,

может привести к вредным последствиям, поскольку перестает быть

подконтрольным сознанию.

АВТОМАТИЗМ — рухове реагування на механізми фізіологічного

відображення, непідконтрольне свідомості (напр., моргання, ім-

пульсивні дії). А. іноді називають високоавтоматизовані корисні

навички. Це неправильно: навичка, яка стала А., може призвести

до шкідливих наслідків, оскільки перестає бути підконтрольним

свідомості.

АВТОРИТАРНЫЙ СТИЛЬ РУКОВОДСТВА — тип стиля деятель-

ности руководства, основывающийся в основном на авторитете ру-

ководителя. А.с.р. может пере расти в командование, если опирается

на исключительно волевые приемы управления, и проявляться в зло-

употреблении властью.

Авторитарный стиль руководства

АВТОРИТАРНИЙ СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА — тип стилю діяльнос-

ті керівництва, що базується в основному на авторитеті керівника.

А.с.к. може перерости в командування, якщо спирається на виключно

вольові прийоми управління, і виявляється в зловживанні владою.

АВТОРИТЕТ (лат. auctoritas — власть, влияние) — общепри знанное

влияние, значение одного лица или группы в силу опреде ленных ка-

честв, заслуг, проявление престижа человека; связан с ценностной

ориентацией группы и определяет степень внушающего действия

данного человека как суггестора. В зависимости от социального уров-

ня различают истинный и ложный А.

АВТОРИТЕТ (лат. auctoritas — влада, вплив) — загальновизнаний

вплив, значення однієї особи або групи через певні якості, заслуги,

виявлення престижу людини; пов’язаний з ціннісною орієнтацією

групи і визначає ступінь навіюваної дії даної людини як сугестора. За-

лежно від соціального рівня розрізняють істинний і неправдивий А.

АГАПЭ (греч. agape — братская любовь) — иногда используется в

связи с эросом для противопоставления альтруистической любви

(caritas) любви чувственной.

АГАПЕ (грец. agape — братерська любов) — іноді використовується в

зв’язку з еросом для протиставлення альтруїстичній любові (caritas)

до любові чуттєвої.

АГА-РЕАКЦИЯ — эмоциональная реакция, вы ражаемая непроиз-

вольным словом, чаще междометием, мимикой и пантомимикой, на

внезапно найденное творческое решение задачи.

Синоним — эврика.

АГА-РЕАКЦІЯ — емоційна реакція, що виражена мимовільним сло-

вом, частіше вигуком, мімікою і пантомімікою на несподівано зна-

йдене творче вирішення завдання.

Синонім — еврика, інсайд.

АГЕНТ (лат. agens, agentis — действующий) — человек, так или ина-

че воздействующий на перципиента. В случае воздействия внушени-

ем А. называют суггестором.

Авторитет

АГЕНТ (лат. agens, agentis — діючий) — людина, яка так чи інакше

впливає на перцепієнта. У випадку дії навіюванням А. називають су-

гестором.

АГРЕССИВНОСТЬ (лат. aggressio — нападение) — психическое яв-

ление, выражающееся в стремлении к насильст венным действиям в

межличностных отношениях. Может проявляться как ситуативный

кратковременный психический про цесс или состояние. Но может

быть свойством личности и даже чертой характера как результат не-

достаточного воспитания или симптом психического заболевания.

АГРЕСИВНІСТЬ (лат. aggressio — напад) — психічне явище, що про-

являється в прагненні до насильства в міжособистісних стосунках.

Може проявитися як ситуативний короткочасний психічний процес

або стан. Але може бути ознакою особистості і навіть рисою характе-

ру як результат недостатнього виховання або симптом психічного за-

хворювання.

АГРЕССИЯ (agression) — гипотетическая сила, инстинкт или пер-

вопричина, которая представляется побудителем ряда действий и

чувств. Часто рассматривается как антитеза сексу или либидо, и

в этом случае обозначает разрушительные влечения. Даже когда

т ермин используется как синоним деструктивности, существуют

разногласия в том, является ли агрессия первичным влечением, т. е.

агрессивным раз решительным инстинктом, или же реакцией на фру-

страцию. Расходятся мнения и в отношении того, является ли агрес-

сия инстинктом со своими собствен ными целями или же она лишь

поставляет энергию, позволяющую Эго преодолевать препятствия

на пути к удовлетворению других влечений. Почти общая тен денция

аналитиков приравнивать агрессию к ненависти, деструктивности

и садизму приходит в противоречие как с этимологией, так и с тра-

диционным пони манием агрессии как динамизма, самоувереннос-

ти, эк спансивности, влечения. Психоаналитическое исполь зование

термина началось с поздних работ Фрейда, где агрессия понимается

как производное инстинкта смерти. Эго-психология использует тер-

мины агрессификация и деагрессификация соотносительно с либи-

дизацией и делибидизацией.

Агрессия

АГРЕСІЯ (agression) — гіпотетична сила, інстинкт або першопричи-

на, яка є збудником ряду дій і почуттів. Часто розглядається як анти-

теза сексу або лібідо, і в цьому випадку означає потяги до руйнування.

Навіть коли поняття використовується як синонім деструк тивності,

існують різні точки зору щодо того, чи є агресія первинним захоплен-

ням, тобто агресивним інстинктом, або ж реакцією на фрустрацію. Є

різні думки і з приводу того, чи є агресія інстинктом зі своїми влас-

ними цілями або ж вона лише дає енергію, що дозволяє Его долати

перешкоди на шляху до задоволення інших захоплень. Майже спіль-

на тен денція аналітиків прирівнювати агресію до ненависті, деструк-

тивності і садизму при ходить до протиріччя як з етимологією, так і з

традиційним розумінням агресії як ди намізму, самовпевненості, екс-

пансивності, захоплення. Психоаналітичне використання терміну

почалось з пізніх робіт Фрейда, де агресія розуміється як похідна ін-

стинкту смерті. Его-психологія використовує терміни агресифікація і

деагресифікація співвідносно з лібідизацією і делібідизацією.

А. — індивідуальна, колективна поведінка чи дія, спрямована на на-

несення фізичної, психічної шкоди, чи навіть на знищення іншої лю-

дини, групи.

АДАПТАЦИЯ (лат. adaptare — приспособлять) — приспособ ление

органа, организма, личности или группы, к измененным внеш ним

условиям. Различают А. физиологическую, анализаторов как изме-

нение их чувствительности, социально-психологическую при вклю-

чении в новую группу, профессиональную при включении в новые

условия труда.

А. почти всегда относится к адаптации к окружающей среде в целом,

т. е. к способности различать субъективные представления (фанта-

зии) и внешние восприятия (см. восприятие), а также к способности

эффективно влиять на окружающую среду.

АДАПТАЦІЯ (лат. adaptare — пристосовувати) — пристосування

органу чи організму (фізіологічна адаптація) або особистості (пси-

хологічна адаптація) до змін зовнішніх умов. Якщо йдеться про нові

міжособистісні відносини, говорять про соціально-психологічну

адаптацію. Розрізняють А. фізіологічну, аналізаторів (як зміну їх

чуттєвості), соціально-психологічну (при включенні в нову групу) та

професійну (при включенні в нові умови праці).

Адаптация