Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

БЕССОЗНАТЕЛЬНОЕ — устаревающий психологический термин,

заменяемый термином неосознанное.

НЕСВІДОМЕ — застарілий психологічний термін, що замінюється

терміном несвідоме.

БЕТА-ВЕС, или БЕТА-КОЭФФИЦИЕНТ — стандартизованный ко-

эффициент частной регрессии, применяемый для сравнения резуль-

татов влияния раз личных независи мых переменных на зависимую

пере менную.

БЕТА-ВАГА, або БЕТА-КОЕФІЦІЄНТ — стандартизований коефіці-

єнт частотної регресії, що застосовується для порівняння результатів

впливу різних незалежних змінних на за лежну змінну.

БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ — категория библиотекове-

дения и библиотечной психологии: описание книги или статьи в со-

ответствии с ГОСТом.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС — категорія бібліотекознавства і бібліо-

течної психології: опис книги або статті згідно з ДСТУ.

БИБЛИОГРАФИЯ (греч. biblion — книга, graph — пишу) — отрасль

библиотековедения о целях и методах составления и исполь зования

библиографических описаний; объект изучения библиотеч ной пси-

хологии.

Синоним — достаточно исчерпывающий для данной цели список ли-

тературы по определенному вопросу.

БІБЛІОГРАФІЯ (грец. biblion — книга, graph — пишу) — галузь бі-

бліотекознавства про завдання та методи складання і використання

бібліографічних описів; об’єкт вивчення бібліотечної психології.

Синонім — достатньо вичерпний для даного завдання список літера-

тури з певного питання.

БИБЛИОТЕЧНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль психологии, лежащая

на ее пересечении с библиотековедением, психологией труда библио-

течных работников и педагогической психоло гией (психологией чита-

телей). Предмет Б.п. — психология чтения, а категории — чтение, чи-

татель, книжный фонд, библиографическое описание. Основы Б.п. за-

ложены Н. К. Крупской (1869–1939) и Н. А. Рубакиным (1862–1946).

Библиотечная психология

Синоним — библиологическая психология (термин, предложен ный

Н. А .Рубакиным).

БІБЛІОТЕЧНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології, що пересікається

з бібліотекознавством, психологією праці бібліотечних п рацівників

і педагогічною психологією (психологією читачів). Предмет Б.п. —

психологія читання, а категорії — читання, читач, книжковий фонд,

бібліографічний опис. Основи Б.п. закладені Н. К. Крупською (1869–

1939), М. А. Рубакіним (1862–1946).

Синонім — бібліологічна психологія (термін, запропонований

М. А. Рубакіним).

БИНАУРАЛЬНЫЙ ЭФФЕКТ (лат. bini — два, auris — ухо) — спо-

собность человека (и животных) определять направление источ-

ника звука в силу наличия двух слуховых рецепторов. Нарушение

Б.э. является противопоказанием для ряда профессий (напр., во-

дительских).

БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (лат. bini — два, auris — вухо) — здатність

людини (і тварин) визначати напрям джерела звуку при наявності

двох слухових рецепторів. Порушення Б.е. є протипоказником для

ряду професій (напр., водія).

БИНОКУЛЯРНОЕ ЗРЕНИЕ (лат. bini — два, oculus — глаз) — способ-

ность восприятия одного и того же объекта одновременно двумя гла-

зами, определяющая глубинный глазомер.

БІНОКУЛЯРНИЙ ЗІР (лат. bini — два, oculus — око) — здатність

сприйняття одного і того ж об’єкту одночасно двома очима, що

в изначає глибинний окомір.

БИОГЕНЕТИЧЕСКИЙ ЗАКОН — биологический закон, открытый

Э. Геккелем (1834–1919) и кратко формулируемый так: онтогенез

в основном повторяет филогенез. Онтогенез психики человека, как

и филогенез, развиваясь на основе практической деятель ности, на-

чинается с переживаний простейших потребностей, потом эмоций,

потом познания, опирающегося на первую сигнальную систему дей-

ствительности, и только потом — на вторую сигнальную систему,

з авершаясь формированием сознания в целом.

Бинауральный эффект

БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН — біологічний закон, відкритий

Є. Геккелем (1834–1919) і стисло сформульований так: онтогенез

в основному повторює філогенез. Онтогенез психіки людини, як і

ф ілогенез, що розвивається на основі практичної діяльності, по-

чинається з переживань найпростіших потреб, потім емоцій, потім

пізнання, що спирається на першу сигнальну систему дійсності, і

тільки тоді — на другу сигнальну систему, завершуючись форму-

ванням свідомості в цілому.

БИОГРАФИЧЕСКИЙ МЕТОД ИЗУЧЕНИЯ ЛИЧНОСТИ — термин,

имеющий три значения:

• узкое — изучение личности по имеющимся документам ее био-

графии;

• более широкое, но также конкретное — метод психологической

науки: изучение истории личности с использо ванием субъек-

тивного и объективного анамнеза;

• наиболее широкое — изучение уже не конкретной личности, а

ее типа путем анализа и обобщения ряда биографий людей, подо-

бранных по определенному признаку.

БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ — термін, що

має три значення:

• вузьке — вивчення особистості за документами її біографії;

• більш широке, але також конкретне — метод психологічної нау-

ки: вивчення історії особистості з використанням суб’єктивного

і об’єктивного анамнезу;

• найбільш широке — вивчення вже не конкретної особистості, а

її типу шляхом аналізу і узагальнення ряду біографії людей, пі-

дібраних за певною ознакою.

БИОЛОГИЗАЦИЯ ЛИЧНОСТИ — ошибочное понимание сущности

личности с позиций абсолютизации биопсихической подструктуры

ее динамической функциональной структуры. Она игнорирует роль

социального в психике и переоце нивает роль биологического.

БІОЛОГІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ — помилкове розуміння сутності

особистості з позиції абсолютизації біопсихічної підструктури її ди-

намічної функціональної структури. Вона ігнорує роль соціального в

психіці і переоцінює роль біологічного.

Биологизация личности

БИОЛОГИЧЕСКОЕ В ПСИХИКЕ — все общее по гомологии у чело-

века с животными, хотя и не обязательно тождественное. Б. — не си-

ноним природного, т. к. акцентирует аспект происхож дения.

БІОЛОГІЧНЕ В ПСИХІЦІ — все спільне за гомологією у людини з

твариною, хоча і не обов’язково ототожнене. Б. — не синонім при-

родного, тому що акцентує аспект походження.

БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОТРАЖЕНИЕ — форма отражения, которая

обобщает его уровни, свойственные и животным, — от механическо-

го, физического, химического, физиологического до психического.

Выше Б.о. поднялся только человек.

БІОЛОГІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ — форма відображення, яка уза-

гальнює всі його аспекти, які властиві і тваринам, — від механіч-

ного, фізичного, хімічного, фізіологічного до психологічного. Вище

Б.в. піднялася тільки людина.

БИОМЕХАНИКА — раздел биофизики, изучающий механи ческие

компоненты живых тканей, органов и организма в целом, а также

происходящие в них механические явления (при движении, дыха-

нии, кровообращении и т. д.).

БІОМЕХАНІКА — розділ біофізики, що вивчає механічні компонен-

ти живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні

явища, які в них відбуваються (при русі, диханні, кровообігу та ін.).

БИОПОЛЯ — недавно открытые и еще мало изученные энерге-

тические поля, окружающие живые организмы; у человека связаны

c его психическим состоянием.

Синоним (частный) — поле Кирлиана (по имени их открывшего).

БІОПОЛЯ — недавно відкриті і ще мало вивчені енергетичні поля, що

оточують живі організми; у людини пов’язані з її психічним станом.

Синонім (частковий) — поле Кирліана (за ім’ям того, хто відкрив).

БИОПСИХИЧЕСКОЕ — все психическое у животных, а у человека —

социализированные психические явления, сохраняющиеся в низшей

подструктуре динамической функциональной структуры личности.

БІОПСИХІЧНЕ — все психічне у тварин, а у людини — соціалізовані

психічні явища, що зберігаються в нижній підструктурі динамічної

функціональної структури особистості.

Биологическое в психике

БИСЕКСУАЛЬНЫЙ, БИСЕКСУАЛЬНОСТЬ (bisexual, bisexuality) —

эти термины лишь в ред ких случаях применяются к лицам, бисексу-

альным в том смысле, что вступают как в гетеро-, так и в гомосексу-

альные отношения; обычно имеется ввиду на личие у одного человека

маскулинных и феминных психологических свойств и установок.

Психоаналитическая теория всегда полагала, что все человеческие

существа конституционально психосексуально бисексуальны. Фрейд

заимствовал эту идею у своего друга Флисса, и она первоначально

подтвердилась имевшимися биологическими и анатомическими

данными о наличии у мужчин остаточных женских органов (и на-

оборот). Современная теория склонна объяснить психосексуальную

бисексуальность, обра щаясь к тому факту, что дети идентифициру-

ются (в разной степени) с обоими родителями (см. идентификация).

Т еория бисексуальности предполагает, что можно придать дополни-

тельное сексуаль ное значение несексуальным функциям и опред-

елить как феминное пассивное, покорное, мазохистское (мазохизм),

интуитивное и рецептивное по ведение; и как маскулинное — ак-

тивное, н астойчивое, садистическое (садизм), интеллектуальное и

п роникающее поведение. Такие сдвиги в установке подразумевают

изменения сексуальной ориентации. Проблема бисексуальности

осложняется бытующими предубеждениями о мужской и женской

роли. Относительно данных, свидетельствующих об изменчивости

подобных п редубеждений от общества к обществу. Любой удовлет-

воряющий минимальным требованиям анализ бисексуальности до-

лжен принимать во внимание:

а) биологические и конституциональные факторы;

б) идентификации с родителями и социальными стереотипами;

в) путаницу между дихотомиями «активный — пассивный» и

«мужской — женский»;

г) отношение интуитивного и аналитического способов мышления

к «а» и «б».

БІСЕКСУАЛЬНИЙ, БІСЕКСУАЛЬНІСТЬ (bisexual, bisexuality) — ці

терміни лише в окремих випадках застосовуються до осіб, бісексу-

альних в тому значенні, що вступають як в гетеро-, так і гомосексу-

альні стосунки; звичайно мається на увазі наявність у однієї людини

маскулинних і фемінних психологічних властивостей і установок.

Бисексуальный, бисексуальность

Психоаналітична теорія вважає, що всі людські істоти конституці-

онально психосексуально бісексуальні. Фрейд запозичив цю ідею у

Флісса, і вона першочергово підтвердилася біологічними і анатоміч-

ними даними про наявність у чоловіків залишкових жіночих о рганів

(і навпаки). Сучасна теорія схильна пояснити психосексуальну бі-

сексуальність, звертаючись до того факту, що діти ідентифікують-

ся (в різному ступені) з обома батьками (див. ідентифікація). За

т еорією бісексуальності можна надати додаткового сексуального зна-

чення несексуальним функціям і визначити як фемінне — пасив-

ну, п окірливу, мазохістську, інтуїтивну і рецептивну поведінку; і як

маскулинне — активну, наполегливо садистську (садизм), інтелекту-

альну і проникаючу поведінку. Такі зрушення в установці є зміна-

ми с ексуальної орієнтації. Проблема бісексуальності ускладнюється

і снуючими упередженнями про чоловічі і жіночі ролі. Історія свід-

чить про зміни подібних упереджень від суспільства до суспільства.

Будь-який задовольняючий мінімальним вимогам аналіз бісексуаль-

ності повинен брати до уваги:

а) біологічні і конституційні фактори;

б) ідентифікації з батьками і соціальними стереотипами;

в) плутанину між дихотоміями «активний–пасивний» і «чолові-

чий–жіночий»;

г) відношення інтуїтивного і аналітичного способів мислення до

«а» і «б».

БИХЕВИОРИЗМ (англ. behaviour — поведение) — направление аме-

риканской психологической науки конца XIX–XX в., в основе кото-

рого лежит понимание поведения человека и животных как совокуп-

ности двигательных и сводимых к ним вербальных и эмоциональных

ответов (реакций) на воздействия (стимулы) внешней среды. Это по-

ложение выражается их непосредственной связью по формуле S — R.

Его основоположники — Э. Торндайк (1874–1949) и Д. Уатсон (1878–

1958). Б. лег в основу новой науки — этологии.

БІХЕВІОРИЗМ (англ. behaviour — поведінка) — напрям американсь-

кої психологічної науки кінця ХІХ–ХХ ст., в основі якого лежить

розуміння поведінки людини і тварин як сукупності рухових і зве-

дених до них вербальних і емоційних відповідей (реакцій) на вплив

(стимули) зовнішнього середовища. Це положення виражається їх

Бихевиоризм

б езпосереднім зв’язком за формулою S — R. Його основоположни-

ки — Е. Торндайк (1874–1949), Д. Уатсон (1878–1958). Б. ліг в осно-

ву нової науки — етології.

БЛАНК ИНТЕРВЬЮ — вопросник, используемый в очных интервью.

БЛАНК ІНТЕРВ’Ю — запитальник, що використовується в очному

інтерв’ю.

БЛИЗОСТЬ ПРОТИВ ИЗОЛЯЦИИ (intimacy isolation) — шестая из

восьми стадий жизни человека Эриксона. Именно на этой стадии

пси хически здоровый индивид достигает того, что в клас сическом

психоанализе (классическая теория) называется генитальным

уровнем, и стано вится способным к интимной любви и творческой

работе. Эта стадия, очевидно, наступает сразу после двадцати лет и

длится до начала среднего возраста. Опасность этой фазы — страх

потери Эго в состоя нии, требующем самоотречения с последующим

чув ством изоляции.

БЛИЗЬКІСТЬ ПРОТИ ІЗОЛЯЦІЇ (intimacy isolation) — шоста із вось-

ми стадій життя людини згідно з теорією Еріксона. Саме на цій стадії

психічно здоровий індивід досягає того, що в класичному психоана-

лізі (класична теорія) називається генітальним рівнем, і стає схиль-

ним до інтимного кохання і творчої роботи. Ця стадія, очевидно,

н астає відразу після двадцяти років і триває до початку середнього

віку. Небезпека цієї фази — острах втрати Его в стані, що вимагає са-

мозречення з наступним почуттям ізоляції.

БОЛЬ — врожденное переживание страдания, возникающее как за-

щитная реакция на воздействия, приносящие вред тканям организма

и вызывающие желание избавиться от него. Б. — элементарная фор-

ма субъективного как атрибута психики и ее наиболее раннее и про-

стейшее проявление и в филогенезе, и в онтогенезе (см. страдание).

БІЛЬ — природжене переживання страждання, що виникає як за-

хисна реакція на вплив, що приносить шкоду тканинам організму і

викликає бажання позбутися його. Б. — елементарна форма суб’єк-

тивного як атрибуту психіки і її найбільш ранній і найпростіший

прояв і в філогенезі, і в онтогенезі (див. страждання).

Боль

БОЛЬНАЯ ЛИЧНОСТЬ — личность, которой свойствен ны опре-

деленные нарушения психической деятельности, выход за нормы

психических свойств и состояний. Изучается патопсихо логией и пси-

хиатрией.

ХВОРА ОСОБИСТІСТЬ — особистість, якій властиві певні порушен-

ня психічної діяльності, вихід за норми психічних властивостей і

станів. Вивчається патопсихологією і психіатрією.

БОРЬБА МОТИВОВ — этап волевого действия. Типичные для лич-

ности особенности Б.м. проявляются в ее волевых свойствах.

БОРОТЬБА МОТИВІВ — етап вольової дії, що передує прийняттю рі-

шення.

БРЕД — временное или стойкое снижение ясности со знания как по-

теря адекватности отраженного сужде ниями и умозаключениями

либо в области только одной навязчивой идеи (с которой ее носитель

борется) или бредовой идеи (за которую он борется), либо на фоне об-

щего помрачения сознания (делирия). В «Терминологическом сло-

варе психиатра» В. С. Гуськова (М., 1965) даны определения более

50 видов Б.

Термин, используемый в пси хиатрии для обозначения высказывае-

мого пациентом убеждения, которое одновременно и ложно, и не под-

дается доводам логики и очевидности; навязчи вая идея. Общеприня-

тое клиническое понятие, ко торое, однако, оказывается неожиданно

трудным, если задаться двумя вопросами:

а) откуда психиатру известно, что его собственное мнение по

соответству ющему вопросу истинно?

б) в каком смысле пациент верит своему бреду? Ответ на вопрос «а»

можно дать, лишь поняв, какую роль играют убеждения в психи-

ческой экономии пациента и психиатра. Рассмотре ние «б» при-

водит к заключению, что бред является проявлением нарушений

мышления, а именно — по терей способности делать различия

между мыслитель ными категориями, в простейшем случае —

между метафорическими и реальными утверждениями. При пра-

вильном подходе можно часто увидеть смысл бре довых идей.

МАРЕННЯ — тимчасове або стійке зниження ясності свідомості як

втрата адекватності відображеного судженнями і умовиводами або в

Больная личность

області тільки однієї нав’язливої ідеї (з якою її носій бореться), або

ідеї маячні (за яку він бореться) або на фоні загального потьмарен-

ня свідомості (делирія). В «Термінологічному словнику психіатра»

В. С. Гуськова (М., 1965) є визначення більше 50 видів М.

М. — термін, що використовується в психіатрії для визначення пе-

реконання, про яке розповів пацієнт, яке одночасно і хибне, і не під-

дається доведенням логіки і очевидності; нав’язлива ідея. Загально-

прийняте клінічне поняття, яке є несподівано важким, якщо взяти

до уваги два питання:

а) звідки психіатру відомо, що його власна думка з даного питання

істинна?

б) в якому розумінні пацієнт вірить у своє марення? Відповідь на

питання «а» можна дати лише зрозумівши, яку роль відіграє

переконання в психічній економії пацієнта і психіатра. Роз-

гляд «б» призводить до висновку, що марення є виявленням по-

рушень мислення, а саме втратою здатності робити відмінності

між мислительними категоріями, у простому випадку — між

метафоричними і реальними ствердженнями. При правильному

підході можна часто бачити смисл ідей маячні.

Бред

ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНОВАННОСТЬ) — степень соответствия меры

(пока зателя) тому понятию, которое она (он) призвана отражать.

ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — ступінь відповідності міри

(показ ника) тому поняттю, яке вона (він) покликана відображати.

ВАЛИДНОСТЬ ВНЕШНЯЯ (ОБОСНОВАННОСТЬ) — вид теорети-

ческой валидности, выра жающийся в корреляции неко торого по-

казателя (меры) исходного понятия с показате лями (мерами) других

понятий, согласно теории связанных с исходным.

ВАЛІДНІСТЬ ЗОВНІШНЯ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — вид теоретич-

ної валідності, що виражається в кореляції деякого показника (міри)

початкового по нят тя з показниками (мірами) інших понять, відпо-

відно до теорії, що пов’я зані з вихідним.

ВАЛИДНОСТЬ ВНУТРЕННЯЯ (ОБОСНОВАННОСТЬ) — вид теоре-

тической валидности, вы ра жающийся в корреляции несколь ких по-

казателей (мер) одного и того же понятия.

ВАЛІДНІСТЬ ВНУТРІШНЯ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — вид теоретич-

ної валідності, що виражається в кореляції декількох показників

(мір) одного і того ж поняття.

ВАЛИДНОСТЬ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО МЕТОДА (лат. validas —

крепкий) — степень соответствия между параметрами метода и оце-

ниваемой деятельности или функции.

В. как оценка целесообразности применения метода не всегда непо-

средственно пригодна. Напр.: скорость простой сенсомоторной ре-

акции непосредственно не В. качеству летной деятельности. Но она

н еобходима для понимания особенностей сложных сенсомоторных

реакций в летной деятельности.

ВАЛІДНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ (лат. validas — міц-

ний) — ступінь відповідності між параметрами методу і оцінюваної

Валидность (обоснованность)