Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

ГРУПА-АСОЦІАЦІЯ (лат. associare — сполучаю, об’єдную) — група,

що піднялася в ієрархії розвитку груп вище номінальної, оскільки

завдання діяльності її членів уже починають об’єднуватися є диною

метою і впливати на міжособистісні відносини.

ГРУППА-КОНГЛОМЕРАТ (лат. congloineratus — скопившийся) — низ-

ший уровень развития коллектива: собравшаяся (или собранная) груп-

па, еще не осознавшая единой цели своей совместной деятельности.

ГРУПА-КОНГЛОМЕРАТ (лат. conglomeratus — скупчений) — най-

нижчий рівень розвитку колективу: зібрана група, яка не усвідомила

єдиної мети своєї спільної діяльності.

ГРУППА КОНТАКТНАЯ — группа, объединенная общением на од-

ной территории (бригада, школьный класс, спортивная команда,

рота и т.п.).

ГРУПА КОНТАКТНА — група, об’єднана на одній території (брига-

да, шкільний клас, спортивна команда, рота тощо).

ГРУППА-КООПЕРАЦИЯ (лат. cooperatio — сотрудничество) — груп-

па, осуществляющая совместную деятельность, при которой «...мно-

го лиц планомерно работает рядом и во взаимодействии друг с другом

в одном и том же процессе производства или в разных, но связанных

между собой процессах производства...». Ее межличностные отноше-

ния четко подчинены цели совместной деятельности.

ГРУПА-КООПЕРАЦІЯ (лат. cooperatio — співробітництво) — група, що

здійснює спільну діяльність, при якій «...багато осіб планомірно працює

поруч і у взаємодії один з одним в одному і тому ж процесі виробництва

або в різних, але пов’язаних між собою процесом виробництва...». Її між-

особистісні відносини чітко підпорядковані меті спільної діяльності.

ГРУППА РЕАЛЬНАЯ — группа, конкретно существующая в опред-

еленном пространстве и времени и являющаяся общностью. Г.р. мо-

жет являться контактной группой или может ею стать (большой за-

вод, вуз и т. д.). В этом ее отличие от условной группы.

ГРУПА РЕАЛЬНА — група, що конкретно існує в певному просторі і

часі і є спільністю. Г.р. може бути конкретною групою або може нею

стати (великий завод, вищий навчальний заклад та ін.). В цьому її

відмінність від умовної групи.

Группа реальная

ГРУППА УСЛОВНАЯ — группа, реально не существующая, а по-

добранная по определенному признаку (школьники 1-го класса,

н аладчики, пенсионеры и т. д.).

ГРУПА УМОВНА — група, реально не існуюча, а підібрана за пев-

ними ознаками (учні 1-го класу, наладчики, пенсіонери і та ін.).

ГРУППА ЭТАЛОННАЯ — см. референтная группа.

ГРУПА ЕТАЛОННА — див. референтна група.

ГРУППОВАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — социологический и социально-

психологический феномен, продукт общения, не равный механичес-

кой сумме деятельности людей, входящих в группу.

Г.д. имеет следующий иерархический ряд видов, различаемых в

основном по их целям (его лучше читать с конца): коллективная

д еятельность; совместная деятельность; деятельность вместе; одно-

временная деятельность.

ГРУПОВА ДІЯЛЬНІСТЬ — соціологічний і соціально-психологіч-

ний феномен, продукт спілкування, що не дорівнює механічній сумі

діяльності людей, які входять до групи.

Г.д. має такий ієрархічний ряд видів, що відрізняються в основному

за їх метою (його краще читати з кінця): колективна діяльність, од-

ночасна діяльність, сумісна діяльність і діяльність разом.

ГРУППОВАЯ ПОЗИЦИЯ (лат. positio — положение, расположение,

частей, получившее значение и исходной точки зрения) — свойство

группы, обобщающее групповые мнения и групповую оценку, кото-

рая может принять форму групповой нормы. Г.п. проявляется в груп-

повой деятельности, взаимодействуя с уровнем развития группы.

ГРУПОВА ПОЗИЦІЯ (лат. positio — положення, розташування час-

тин, що одержало значення і вихідну точку зору) — властивість г рупи,

яка узагальнює групові думки і групову оцінку, яка може прийняти

форму групової норми. Г.п. проявляється в груповій діяльності, взає-

модіючи з рівнем розвитку групи.

ГРУППОВАЯ СОВМЕСТИМОСТЬ — социальнопсихологическое яв-

ление, означающее различные аспекты и уровни совместимости ин-

дивидов в группе, объясняющее, почему не любые люди, собранные

в группу, дают одинаковую эффективность групповой деятельности.

Группа условная

Различают следующие иерархические виды Г.с.: физиологическая,

психо-физиологическая (в частности, сенсомоторная), психологичес-

кая (в частности, по интересам), идеологическая.

ГРУПОВЕ СУМІСНИЦТВО — соціальнопсихологічне явище, яке

означає різні аспекти і рівні сумісництва індивідів в групі, пояснює

чому не будь-які особи, що об’єдналися в певну групу, дають одна-

кову ефективність групової діяльності. Розрізняють такі ієрархічні

види Г.с.: фізіологічна, психо-фізіологічна (зокрема, сенсомоторна),

психологічна (зокрема, за інтересами), ідеологічна.

ГРУППОВОЕ МНЕНИЕ — групповое оценочное суждение по вопро-

сам, имеющим значение для общества и для данной группы, обычно

взаимодействующее с нравственными нормами данной группы. Раз-

личают Г.м. малых (контактных) и больших групп.

ГРУПОВА ДУМКА — групове оціночне судження з питань, що м ають

значення для суспільства і для даної групи, звичайно взаємодіюче з

моральними нормами даної групи. Розрізняють Г.д. малих (контак-

тних) і великих груп.

ГРУППОВОЕ СОЗНАНИЕ — промежуточная форма сознания между

индивидуальным и общественным. Все процессы общения людей и

межличностные отношения в группах, в частности массовидные яв-

ления, представляют собой проявления Г.с.

ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ — форма свідомості, яка межує між індиві-

дуальною і суспільною свідомістю. Всі процеси спілкування людей і

міжособистісні відносини в групах є проявом Г.с.

ГУМАНИЗАЦИЯ ТЕХНИКИ (лат. humanus — человечный) — цель

инженерной психологии, заключающаяся в достижении соответствия

техники требованиям, особенностям человека и его деятельности.

ГУМАНІЗАЦІЯ ТЕХНІКИ (лат. humanus — людський) — мета

і нженерної психології, що полягає в досягненні відповідності техні-

ки вимогам, особливостям людини і її діяльності.

Гуманизация техники

ДАКТИЛОЛОГИЯ (греч. daktylos — палец, logos — учение) — искус-

ственный язык глухонемых, заменяющий звуки движениями паль-

цев. Обучение Д. определяет успешность развития личности.

ДАКТИЛОЛОГІЯ (грец. daktylos — палець, logos — вчення) — штуч-

на мова глухонімих, яка замінює звуки рухом пальців. Навчання Д.

визначає успішність розвитку особистості.

ДАЛЬТОНИЗМ — нарушение цветового зрения как потеря спосо-

бности различать ощущения красного и зеленого цветов. Впервые

был обнаружен у себя и описан физиком Дж. Дальтоном. Противопо-

казание для ряда профессий, в частности всех водительских.

ДАЛЬТОНІЗМ — порушення кольорового зору як втрата здатності

розрізняти відчуття червоного і зеленого кольорів. Вперше був вияв-

лений у себе і описаний фізиком Дж. Дальтоном. Протипоказник для

ряду професій, зокрема, всіх причетних до водіння транспорту.

ДАННЫЕ — результаты наблюдений или инфор мация о действи-

тельности получа емая в ходе исследования.

ДАНІ — результати спостережень або інфор мація про дійсність, що

отримується в ході дослідження.

ДВИГАТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ — вид психомоторики и синоним сен-

сомоторики.

РУХОВІ РЕАКЦІЇ — вид психомоторики і синонім сенсомоторики.

ДВИЖЕНИЕ в психологии — см. моторика. Рабочие Д. — общее по-

нятие психологии труда и физиологии, категория биомеханики.

РУХ в психології — див. моторика. Робітничі Р. — загальне поняття

психології праці і фізіології, категорія біомеханіки.

ДВУМЕРНАЯ СТАТИСТИКА — статистика, обобщенно отражаю-

щая зависимость между двумя перемен ными.

Дактилология

ДВОВИМІРНА СТАТИСТИКА — статистика, що узагальнено відобра-

жає залежність між двома змінними.

ДВУСТОРОННЯЯ СТОЛБИКОВАЯ ДИАГРАММА — график, на ко-

тором столбики изобра жают варьирование перемен ной выше или

ниже некоторой нормы.

ДВОСТОРОННЯ СТОВПЧАСТА ДІАГРАМА — графік, на якому стовп-

чики зобража ють варіювання змінної вище або нижче деякої норми.

ДЕАВТОМАТИЗАЦИЯ — закономерное для навыка исчезновение

его автоматизации под влиянием ряда факторов: перерывов в рабо-

те, эмоций, утомления, болезненного самочувствия, ускорения тем-

па работы и т. д.

ДЕАВТОМАТИЗАЦІЯ — закономірне для навичок зникнення їх ав-

томатизації під впливом ряду факторів: перерв у роботі, емоцій, стом-

лення, хворобливого самопочуття, прискорення темпу роботи та ін.

ДЕГРАДАЦИЯ ЛИЧНОСТИ (лат. gradus — ступень, фр. degrada-

tion — упадок) — распад как ослабление субординации иерархичес-

ки высшими уровнями низших уровней динамической функциональ-

ной структуры личности. Д.л. может быть социально обусловлена и

связана с аморальным и противоправным поведением личности. Она

вызывается также психическим заболеванием, наркоманией, алко-

голизмом и склерозом мозга (особенно в старческом возрасте). Наибо-

лее выраженная болезненная форма Д.л. — психический маразм.

ДЕГРАДАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ (лат. gradus — ступінь, фр. — degrada-

tion — занепад) — розпад або послаблення субординації ієрархічно

вищими рівнями нижчих рівнів динамічної функціональної струк-

тури особистості. Д.о. може бути соціально обумовлена і пов’язана з

аморальною і протиправною поведінкою особистості. Вона обумовле-

на також психічними захворюваннями, наркоманією, алкоголізмом

і склерозом мозку (особливо в похилому віці). Найбільш виражена

хвороблива форма Д.о. — психічний маразм.

ДЕДУКЦИЯ (лат. deductio — выведение) — вид умозаключения от

общих суждений к частному; метод познания.

ДЕДУКЦІЯ (лат. deductio — виведення) вид умовиводу від загальних

суджень до часткових; метод пізнання.

Дедукция

ДЕЕСПОСОБНОСТЬ — способность человека не только выполнять

определенные действия и деятельность, но и отвечать за это. Поня-

тие, отличное от трудоспособности и работоспособности.

ДІЄЗДАТНІСТЬ — здатність людини не тільки виконувати певні дії

і діяльність, але і відповідати за це. Поняття, відмінне від працездат-

ності.

ДЕЖА ВЮ (deja vu — уже виденное) — субъек тивное ощущение, что

новый опыт настоящего уже переживался прежде.

ДЕЖА ВЮ (deja vu — уже бачене) — суб’єктивне відчуття, що новий

досвід того, що вже проживався раніше.

ДЕЙСТВИЕ — элемент деятельности, цель которого не разлагается

на более простые. Д. имеет подобную деятельности психологическую

структуру: цель — мотив — способ — результат. В зависимости от

доминирующих в способах психических актов различают Д.: сенсор-

ные, моторные, волевые, мыслительные, мнестические. Последние

два объединяют термином «умственные Д.».

Д. в процессе упражнения становится автоматизированным навыком,

подконтрольным сознанию, но может стать и неподконтрольным ему

автоматизмом (вредным навыком) или импульсивным Д.

ДІЯ (діяння) — відносно завершений елемент діяльності, спрямова-

ний на досягнення певної проміжної цілі. Д. має подібну діяльності

психологічну структуру: мета — мотив — спосіб — результат. В за-

лежності від використання домінуючих психічних активів розрізня-

ють Д.: сенсорну, моторну, вольову, розумову, мнестичну. Останні

дві об’єднуються терміном «розумові Д».

Д. в процесі вправ стає автоматизованою навичкою, підконтроль-

ною свідомості, але може стати і непідконтрольним їй автоматизмом

(шкідливою навичкою) або імпульсивною дією.

ДЕЛИНКВЕНТНАЯ СИТУАЦИЯ (лат. delinquens — совершающий

проступок) — ситуация возможного или действительного престу-

пления.

ДЕЛІНКВЕНТНА СИТУАЦІЯ (лат. delinguens — той, хто зробив вчи-

нок) — ситуація можливого або дійсного злочину.

Дееспособность

ДЕЛИНКВЕНТНОСТЬ — см. отклоняющееся поведение, правона-

рушение.

ДЕЛІНКВЕНТНІСТЬ — див. відхилена поведінка, правопорушення.

ДЕЛИРИЙ (лат. delirium — безумие) — более или менее тяжелое про-

явление психопатологии в форме помрачения сознания, проявляю-

щееся в потере ориентировки и часто сопровождающееся бредом и

галлюцинациями.

ДЕЛІРІЙ (лат. delirium — безумство) — більш або менш тяжкий про-

яв втрати свідомості, що проявляється у формі марення та галюци-

націй.

ДЕЛОВЫЕ ИГРЫ — педагогический метод моделирования различ-

ных управленческих и производственных ситуаций, имеющий ц елью

обучение отдельных личностей и их групп принятию решений.

ДІЛОВІ ІГРИ — педагогічний метод моделювання різних управлінсь-

ких і виробничих ситуацій, що мають на меті навчання окремих осо-

бистостей (осіб) і їх груп приймати рішення.

ДЕМОГРАФИЧЕСКАЯ ГРУППА — группа индивидов, выделяемая

на основании какого-либо личностного признака, свойственного всем

ее членам.

ДЕМОГРАФІЧНА ГРУПА — група індивідів, що виділяється на

основі будь-якої особистісної ознаки, властивої всім її членам.

ДЕНОТАТ — определенный предмет, вещь, явление, обозначенное

знаками.

ДЕНОТАТ — певний предмет, річ, явище, виражені знаками.

ДЕПРЕССИЯ ПСИХИЧЕСКАЯ (лат. depressio — подавленность) —

психическое состояние резко выраженной пассивности, при котором

отсутствует интерес к окружающему и все представляется в мрачном

виде. При стойком и выраженном проявлении — симптом заболева-

ния. Термин патопсихологии и психиатрии.

Д.п. относится или к эмоции, или к диагнозу. По отношению к эмо-

ции термин означает подавленное настроение, уны ние; когда го-

ворится о диагнозе, имеется в виду синдром, в котором «депрессия»

я вляется одним из сим птомов.

Депрессия психическая

Сегодня психиатрия использует диагноз «депрессия» для обозначения

того, что привыкли на зывать меланхолией, — состояние, при котором

пациент страдает от плохого настроения, заторможенности мыслей и

действий и бредовыми само обвинениями. Это одно из аффективных

расстройств, названное так потому, что нарушается настроение; ма-

ния представляет собой нечто иное. Говорят о наличии маниакально-

депрессивного психоза у лиц с чередо ванием депрессии и мании. Пси-

хиатрия различает эндогенную и экзогенную депрессию.

ДЕПРЕСІЯ ПСИХІЧНА (лат. depressio — пригніченість) — психічний

стан різко ви ра женої пасивності, при якому відсутній інтерес до ото-

чуючого і все бачиться в чорних фарбах. При стійкому і вираженому

прояві — симптом захворювання. Термін пато пси хології і психіатрії.

Д.п. відноситься або до емоції, або до діагнозу. Щодо емоції термін

означає пригнічений настрій, сум; коли говориться про діагноз, ма-

ють на увазі синдром, в якому «депресія» є одним із симптомів.

Сучасна психіатрія використовує діагноз «депресія» для позначен-

ня того, що звикли називати меланхолією — стан, при якому пацієнт

страждає від поганого настрою, гальму вання думок і дій, безглуздими

самозвинуваченнями. Це один із афективних розладів, названий так

тому, що порушується настрій; манія являє собою дещо інше. Говорять

про наявність маніакально-депресивного психозу в осіб з чергуванням

депресії і манії. Психіатрія розглядає ендогенну і екзогенну депресію.

ДЕПРИВАЦИЯ (deprivation) — опыт недополу чения необходимого.

Психоанализ инте ресуется двумя видами деприваций: материнской

и сексуальной. Оба вида, а в последние годы преимущественно пер-

вый из них, приводятся в качестве причин невроза. Теория невро-

за, обусловленного материнской депривацией, существует в разных

степенях осмы сления, в зависимости оттого, как определяется не-

достаточность необходимого. Ста тистические теории материнской

д еприваций должны, по необходимости, определять депривацию с по-

зиций длительности физического от сутствия матери. Другие теории,

ко торые базируются как на педиатричес ких наблюдениях, так и на

аналитических кон струкциях, могут определить депривацию с пози-

ции п олученной или неполученной люб ви и могут расчленить поня-

тие материнской заботы на субкате гории, такие как кор мление, уход,

прижимание к себе, улыбка, теплота, в результате чего мать может не

Депривация

п о пасть в разряд «достаточно хорошей» или нормально преданной ма-

терии по одной субкатегории, будучи успешной по другим.

ДЕПРИВАЦІЯ (deprivation) — досвід недоотримання необхідного.

Психоаналіз цікавиться двома видами депривацій: материнською і

сексуальною. Обидва види, а в останні роки переважно перший із них,

наводиться як причина неврозу. Теорія неврозу, обумовленого мате-

ринською депривацією, існує в різних ступенях осмислення, залеж-

но від того, як визначається недостатність необхідного. Статистичні

теорії материнської депривації повинні, за необхідністю, визначати

д епривацію з позицій тривалості фізичної відсутності матері. Інші те-

орії, які базуються як на аналітичних педіатричних спостереженнях,

так і на аналітичних конструкціях, можуть визначити депривацію з

позицій одержаної і неодержаної любові і можуть розмежовувати по-

няття материнського піклування на субкатегорії, такі як годування,

догляд, пригорнення до себе, посмішка, теплота, в результаті чого

мати може не попасти в розряд «достатньо доброї» або нормально від-

даної матері за однієї субкатегорії, будучи успішною щодо інших.

ДЕРЕАЛИЗАЦИЯ (derealization) — психиатрический термин для

обозначения симптома, который приводит пациента к жалобам на не-

реальность мира.

ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ (derealization) — психіатричний термін для по-

значення симптому, який призводить пацієнта до скарг на нереаль-

ність світу.

ДЕРЕВО ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ НАУКИ — модель становления и

развития, структуры и взаимодействия различных отраслей психо-

логической науки, число которых в настоящее время приближается

к 100 и которые уже нельзя дать в линейном или двухмерном плане.

Корни Д.п.н. — философские проблемы психологии. Они разветвля-

ются на теорию отражения, рефлекторную теорию психики, учение о

принципах психологии, ее методологию и быстро растущий корень,

получивший название математической психологии.

Переходом корней в ствол психологической науки служит история

психологии. Выше лежит основной ствол общей психологии. От

него отходит ветвь сравнительной психологии. Он разветвляется на

Дерево психологической науки

два ствола: индивидуальной психологии и социальной психологии,

к онечные ветви которых частично не только переплетаются, но и

срастаются так же, как и вершины этих двух стволов.

Ниже других от ствола индивидуальной психологии отходят ветви

психофизики и психофизиологии. Несколько выше их, со стороны

тыла, начинается ствол медицинской психологии с дефектопсихоло-

гией, разветвляющейся на олигофрено-, сурдо- и тифлопсихологию;

она ответвляется с тыльной стороны потому, что патология — откло-

нение от нормы. Выше располагается возрастная психология, раз-

ветвляющаяся на детскую психологию, психологию юношеского

возраста и геронтопсихологию. Еще выше этот ствол становится диф-

ференциальной психологией. Почти от ее основания отходит ветвь

психодиагностики с психопрогностикой. Кончается ствол индивиду-

альной психологии двумя вершинами: психологией индивидуально-

го творчества и психологией личности; причем ветви, отходящие от

обоих этих стволов, срастаются с ветвями, отходящими от вершины

ствола социальной психологии.

Второй ствол Д.п.н. — ствол социальной психологии. От него после

ветвей ее методологии и истории отходят ветви палеопсихологии,

исторической психологии, этнопсихологии. Здесь же, с тыловой

с тороны, отходит ветвь психологии религии, а с фронтальной — пси-

хологии искусства и библиотечной психологии.

Выше ствол опять раздваивается: один продолжает систему социаль-

но-психологических наук как коммуникативно-психологических, а

другой представляет группу наук психологии труда.

Первой на стволе коммуникативно-психологических наук располо-

жена ветвь психологии спорта. Выше во фронтальном направлении

отходит мощная ветвь педагогической психологии. Отдельные ее вет-

ви тянутся к большинству других ветвей всего дерева, со многими

п ереплетаются, а с некоторыми даже срастаются. К числу последних

принадлежат библиотечная психология, психогигиена, трудовая

т ерапия, профессиональная ориентация, исправительно-трудовая

психология, психология управления. Следующая ветвь на стволе со-

циальнопсихологических наук — юридическая психология.

Ветвь психологии труда представляет собой достаточно мощный

ствол, отходящий от основного ствола социально-психологических

Дерево психологической науки