Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

открытия им в 1923 г. этого явления: временно господствующий в

коре головного мозга инертный очаг возбуждения, тормозящий дру-

гие рефлексы и усиливающийся при действии любых стимулов.

Омоним (психологический) — Д. как стойкая мысль или пережива-

ние, отвлекающее внутренне направленное внимание от других су-

бъективных явлений и часто (хотя и не всегда) становящееся осно-

вным мотивом деятельности.

ДОМІНАНТА (лат. dominantis — панівний) — фізіологічний тер-

мін, введений А. А. Ухтомським (1875–1942) після відкриття ним

у 1923 р. цього явища: тимчасово пануючий в корі головного мозку

інертний збудник, що гальмує інші рефлекси і що підсилюється при

дії будь-яких стимулів.

Омонім (психологічний) — Д. як стійка думка або переживання, що

відвертає внутрішню спрямованість уваги від інших суб’єктивних

явищ і часто (хоча і не завжди) становить основний мотив діяльності.

ДОМИНИРУЮЩИЙ ВИД ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — деятельность лич-

ности на определенном отрезке времени (будь-то один день или отно-

сительно длительная стадия развития личности), определяющая ее

преобладающее психическое отношение к миру.

ДОМІНУЮЧИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ — діяльність особистості на

певному відрізку часу (чи це один день або відносно довга (тривала)

стадія розвитку особистості), що визначає її переважаюче психічне

в ідношення до світу.

ДОМИНИРУЮЩИЙ МОТИВ — мотив, побеждающий в борьбе м отивов

и определяющий направленность деятельности в данной ситуации.

Омоним — Д.м. как наиболее стойкий мотив в мотивации деятель-

ности.

ДОМІНУЮЧИЙ МОТИВ — мотив, що перемагає в боротьбі мотивів і

визначає спрямованість діяльності в даній ситуації.

Омонім — Д.м. як найбільш стійкий мотив у мотивації діяльності.

ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ЦВЕТА — цвета, расположенные на противо-

положных концах диаметра цвето вого круга, например, красный и

зеленый, желтый и голубой. При их смешивании в равных пропор-

циях получается ахроматический серый цвет.

Дополнительные цвета

ДОДАТКОВІ КОЛЬОРИ — кольори, розташовані на протилеж них

кінцях діаметра колірного кола, наприклад, червоний і зелений,

жовтий і блакитний. При їх змішуванні в рівних пропорціях в ре-

зультаті одержуємо ахроматичний сірий колір.

ДРУЖБА — отношение между людьми, основанное на взаимной

привязанности, общности интересов. Д. присущи добровольность и

индивидуальная избирательность.

ДРУЖБА — стосунки між людьми, засновані на взаємній прихиль-

ності, спільності інтересів. Д. притаманні добровільність та індивіду-

альна вибірковість.

Дружба

ЕДИНИЦА АНАЛИЗА — минимальный компонент или эле мент

а нализа, относительно кото ро го делаются те или иные обобщения.

ОДИНИЦЯ АНАЛІЗУ — мінімальний компонент або елемент ана-

лізу, відносно якого робляться ті або інші узагальнення.

ЕДИНСТВО СОЗНАНИЯ, ЛИЧНОСТИ и ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — прин-

цип психологии, согласно которому сознание как высшая инте-

гральная форма психического отражения, личность, являющаяся

человеком как носителем сознания, деятельность как форма вза-

имодействия человека с миром, в которой достигает сознательно

п оставленной цели, существуют, проявляются и формируются не

в своем тождестве, а в триединстве, определяемом диалектикой их

причинно-следственных связей. Иными словами: сознание — лич-

ностно и деятельно, личность — сознательна и деятельна, деятель-

ность — сознательна и личностна.

ЄДНІСТЬ СВІДОМОСТІ, ОСОБИСТОСТІ, ДІЯЛЬНОСТІ — принцип

психології, згідно з яким свідомість як вища інтегральна форма пси-

хічного відображення, особистість, що виступає носієм свідомості,

діяльність, як форма взаємодії людини зі світом, в якій вона досягає

свідомо поставленої мети. Свідомість, особистість, діяльність існу-

ють, проявляються і формуються не в своїй тотожності, а в триєднос-

ті, що визначається діалектикою їх причинно-наслідкових зв’язків.

Іншими словами: свідомість — особистісна і діяльна, особистість —

свідома і діяльна, діяльність — свідома і особистісна.

ЕСТЕСТВЕННЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТ — понятие и термин, введенные

А. Ф. Лазурским (1874–1917): психологический эксперимент, вклю-

ченный незаметно для исследуемого в его игровую, трудовую или

учебную деятельность.

ПРИРОДНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ — поняття і термін, введені А. Ф. Ла-

зурським (1874–1917): психологічний експеримент, включений

н епомітно для досліджуваного в його ігрову, трудову і навчальну ді-

яльність.

Естественный эсперимент

ЖАРГОН — язык узкой социальной или профессиональной груп-

пы, отличающийся и от национального, и от научного языка набором

условных слов, понятных только этой группе и не связанных в систему

корректных понятий. Научные Ж. часто содержат некорректные тер-

мины, что преодолевается постепенно складывающейся системой об-

щенаучных понятий, становящейся единым общенаучным языком.

ЖАРГОН — мова вузької соціальної або професійної групи, що від-

різняється і від національної і від наукової мови набором умовних

слів, зрозумілих тільки цій групі і не пов’язаних в систему корект-

них понять. Наукові Ж. часто містять некоректні терміни, що посту-

пово долаються системою загальнонаукових понять, які стають єди-

ною загальнонауковою мовою.

ЖЕЛАНИЕ — эмоциональная форма направленности личности,

и ерархически более высокая, чем влечение, но более низкая, чем

интерес. Практически желаемое человек осознает как то, к чему он

стремится, как цель стремления.

БАЖАННЯ — переживання, одна з форм прояву направленості осо-

бистості, яка характеризується прагненням особистості до досягнен-

ня певної мети, іноді з недостатньою усвідомленістю причин такого

прагнення.

Це емоційна форма спрямованості особистості, ієрархічно більш ви-

сока, ніж потяг, але нижча, ніж інтерес. Практично бажане людина

усвідомлює як те, до чого вона прагне, як мета прагнення.

ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — понятие биологии как проявление жиз-

ни; в социальной психологии — проявление психики, объективизи-

руемое деятельностью на определенном отрезке жизни личности и

связанное с сознанием.

Ж. человека — это система исторически сложившихся способов его

общественного и индивидуального бытия, проявляющаяся в особен-

ностях познания и преобразования им окружающей действительнос-

ти и самого себя.

Жаргон

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ — поняття біології як прояв життя, в соціаль-

ній психології — прояв психіки, що об’єктивується діяльністю на

певному відрізку життя особистості і пов’язане із свідомістю. Ж. лю-

дини — це система способів, що історично склалися, суспільного та

індивідуального буття людини, що проявляється в особливостях піз-

нання та перетворення нею оточуючої дійсності і самої себе.

ЖИЗНЕННАЯ ПОЗИЦИЯ ЛИЧНОСТИ — наиболее выраженные

и потому основные компоненты ее направленности, определяющие

убеждения, принципы, ценностные ориентации, установки, ставшие

мотивами деятельности личности.

ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ОСОБИСТОСТІ — найбільш виражені і тому

основні компоненти її спрямованості, що визначають переконання,

принципи, ціннісні орієнтації, установки, які стали мотивами діяль-

ності особистості.

Жизненная позиция личности

ЗАБОТА — выраженное чувство ответственности за благополучие

кого-либо или за что-либо, дополненное стремлением к действиям

для его осуществления.

Омоним — 3. как деятельность, осуществляющая это чувство.

ПІКЛУВАННЯ — виражене почуття відповідальності за благополуч-

чя будь-кого або за будь-що, доповнене прагненням його здійснити.

Омонім — П. — як діяльність, що здійснює це почуття.

ЗАБЫВАНИЕ — свойство памяти, заключающееся в потере воз-

можности воспроизведения ранее запомненного. З. «разгружает» со-

знание от ненужных деталей или тяжелых переживаний, но нередко

снижает продуктивность памяти или приводит к ее иллюзиям.

ЗАБУВАННЯ — властивість пам’яті, що полягає у втраті можли-

вості відтворення раніше запам’ятованого. З. «звільняє» свідомість

від непотрібних деталей або тяжких переживань, що нерідко знижує

продуктивність пам’яті або призводить до її ілюзій. З. виявляється у

тому, що втрачається чіткість закріпленого матеріалу, зменшується

його обсяг, виникають помилки при відтворенні, стає неможливим

відтворення.

ЗАВИСИМАЯ ПЕРЕМЕННАЯ — переменная, меняющая свое зна-

чение в соответствии с измене ниями значе ний другой переменной.

ЗАЛЕЖНА ЗМІННА — змінна, що змінює своє значення відповідно

до змін значень іншої змінної.

ЗАВИСИМАЯ ПЕРЕМЕННАЯ в психологическом эксперименте —

психологический параметр, изучаемый путем влияния на него не-

зависимой переменной.

ЗАЛЕЖНА ЗМІННА в психологічному експерименті — психологіч-

ний параметр, що вивчається шляхом впливу на нього незалежної

змінної.

Забота

ЗАВИСИМОСТЬ, ИНФАНТИЛЬНАЯ И ВЗРОС ЛАЯ (dependence, in-

fantile and adult) — инфантильная зависимость относится или:

а) к тому факту, что дети беспомощны и зависят от роди телей или

б) к тому, что невротики фиксированы на своих родителях и во-

ображают себя зависимыми от них. Использование терминов

«за висимость» и «независимость» в целях различения бес-

помощности незрелого от самостоятельности зрелого, привело

к нескончаемой путанице и мелочному педантизму: посколь-

ку взрослые нужда ются в объектах для удовлетворения своих

взрослых нужд, можно утверждать, что они от них зависимы.

Фэрбэрн определил процесс взросления как продви жение от

инфантильной зависимости к зависимости зрелого человека.

В этом смысле зависимость явля ется антитезой нарциссизму, а

не уверенности в себе. Оральная зависимость есть зависимость

ребенка от матери.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ІНФАНТИЛЬНА І ДОРОСЛА (dependence, infantile

and adult) — інфантильна залежність відноситься або:

а) до того факту, що діти беззахисні і залежать від батьків, або:

б) до того, що невротики фіксовані на своїх батьках і уявляють себе

залежними від них. Використання термінів «залежність» і «не-

залежність» з метою розрізнення беззахисності незрілого від

самостійності зрілого, призвело до плутанини і дріб’язкового

педантизму: оскільки дорослі потребують об’єктів для задово-

лення своїх дорослих потреб, можна стверджувати, що вони від

них залежні. Ферберн визначив процес зрілості як рух від інфан-

тильної залежності до залежності зрілої людини. В цьому смис-

лі залежність є антитезою нарцисизму, а не впевненості в собі.

Оральна залежність є залежність дитини від матері.

ЗАВИСТЬ — чувство, структура которого включает соревнование,

страдание от мысли, что у другого есть то желанное, чего у себя нет, и

вызванную этим ненависть к нему.

З. — «Недоброжелательное отноше ние к более удачливым лю-

дям». Согласно McDougall (1931), «это двойственное соединение от-

рицательного самоощущения и гнева». Согласно Фрей ду, зависть к пе-

нису занимает центральное место в психологии женщин, тогда как Ме-

лани Клейн считает, что врожден ная зависть к груди матери и ее кре-

ативности является первопричиной всех психических заболеваний.

Зависть

ЗАЗДРІСТЬ — почуття, структура якого включає змагання, страж-

дання від думки, що у іншого є те бажане, чого у себе немає, і ви-

кликану цим ненависть до іншого.

З. — «Недоброзичливе ставлення до більш вдалих людей». Згідно з

McDougall (1931) «Це подвійне поєднання негативного самопочуття

і гніву». Згідно з Фрейдом, заздрість до статевого органу чоловіка за-

ймає чільне місце в психології жінок. Тоді як Мелані Клейн вважає,

що природна заздрість до грудей матері і її креативності є першопри-

чиною всіх психічних захворювань.

ЗАДАТКИ — врожденные, обусловленные частично генным фондом,

частично дородовыми условиями потенциальные возможности раз-

вития большинства анатомических, ряда физиологических и некото-

рых психических свойств индивида, в частности личности. 3. опред-

еляют только процессуальное, а не содержательное в психическом

развитии.

ЗАДАТКИ (здібності) — природжені (обумовлені частково генним

фондом, частково дородовими умовами), потенційні можливості роз-

витку анатомічних, фізіологічних і деяких психічних властивостей

індивіда, особистості. З. визначають тільки процесуальне, а не зміс-

товне в психічному розвитку.

ЗАДАЧА — цель, поставленная в конкретных условиях, требующая

исполнения, решения.

ЗАВДАННЯ — мета, поставлена в конкретних умовах, що вимагає

виконання, вирішення.

ЗАДАЧИ ПСИХОЛОГИИ — имеют следующую иерархию: понять

сущность психических явлений и их закономерности; управлять ими.

ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ — мають наступну ієрархію: зрозуміти

суть психологічних явищ і їх закономірність; керувати ними.

ЗАКОН ВЕБЕРА-ФЕХНЕРА — сформулированный немецкими уче-

ными Э. Вебером (1795–1878) и Г. Фехнером (1801–1887) закон:

если сила раздражений увеличивается в геометрической прогрессии,

то интенсивность ощущений растет в арифметической прогрессии.

Задатки

В 30-х гг. XVIII в. это отмечал и французский физик П. Бугер. Закон

справедлив в средней области интенсивности ощущений.

ЗАКОН ВЕБЕРА-ФЕХНЕРА — сформульований німецькими вчени-

ми Е. Вебером (1795–1878) і Г. Фехнером (1801–1887) закон: якщо

сила подразнень збільшується в геометричній прогресії, то інтенсив-

ність відчуттів росте в арифметичній прогресії. В 30-х рр. XVIII ст.

це визначав і французький фізик П. Бугер. Закон справедливий в се-

редній області інтенсивності відчуттів.

ЗАКОН КОНТРАСТА (фр. contraste — резко выраженная противо-

положность) — закон психологии, согласно которому контраст объ-

ектов по любым их свойствам всегда так или иначе влияет на их

в осприятие и оценку.

ЗАКОН КОНТРАСТУ (фр. contraste — різко виражена протилеж-

ність) — закон психології, згідно з яким контраст об’єктів з будь-

яких їх властивостей завжди так або інакше впливає на їх сприй-

няття і оцінку.

ЗАКОН ПСИХОЛОГИИ — познанная и проверенная на практике

психологическая закономерность. Наиболее общие 3.п. формулиру-

ются как принцип психологии.

ЗАКОН ПСИХОЛОГІЇ — пізнана і перевірена на практиці психо-

логічна закономірність. Найбільш загальні З.п. формулюються як

принцип психології.

ЗАКОН СИЛЫ — основной закон рефлекторной теории психики,

определяющий прямую зависимость (в пределах порогов ощущений)

выраженности условного рефлекса от силы условного раздражителя,

которая у человека определяется не только физической силой, но и

индивидуальной значимостью стимула, иногда приводящей даже к

травме психической.

ЗАКОН СИЛИ — основний закон рефлекторної теорії психіки,

який визначає пряму залежність (в межах порогів відчуттів) про-

явлення умовного рефлексу від сили умовного подразника, яка у

людини визначається не тільки фізичною силою, але й індивіду-

альною значимістю стимулу, іноді такої, що призводить навіть до

психічної травми.

Закон силы

100

ЗАКОНЫ РАЗВИТИЯ НАВЫКОВ (Р.Н.):

ЗАКОН РОЗВИТКУ НАВИЧОК (Р.Н.):

• 3. ЭФФЕКТА — открыт в 1921 г. Э. Торндайком: для Р.н. не-

обходимо знать результат каждого повторения и иметь желание

при следующем повторении его улучшить;

З. ЕФЕКТУ — відкритий у 1921 р. Е. Торндайком: для Р.н. необ-

хідно знати результат кожного повторення і мати бажання при

наступному повторенні його покращити;

• 3. ИЗМЕНЕНИЯ СКОРОСТИ Р.Н. — быстрое при первых повторе-

ниях улучшение продуктивности навыков вскоре все более замед-

ляется (кривая навыков имеет форму логарифмической кривой);

З. ЗМІНИ ШВИДКОСТІ Р.Н. — швидке при перших повтореннях

покращення продуктивності навичок незабаром все більше упо-

вільнюється (крива навичок має форму логарифмічної кривої);

• 3. НЕРАВНОМЕРНОСТИ Р.Н. — улучшение навыков чередует-

ся с временными ухудшениями под влиянием ряда субъектив-

ных и объективных причин, влияющих на их продуктивность

(кривая навыков имеет зубчатую форму);

З. НЕРІВНОМІРНОСТІ Р.Н. — покращення навичок чергується

з тимчасовими погіршеннями під впливом ряду суб’єктивних і

об’єктивних причин, що впливають на їх продуктивність (крива

навичок має зубчасту форму);

• З. ПЛАТО В Р.Н. — временное отсутствие улучшения или ухуд-

шения продуктивности навыков (плато на кривой навыков) го-

ворит о перестройке их психологической структуры;

З.ПЛАТО В Р.Н. — тимчасова відсутність покращення або по-

гіршення продуктивності навичок (плато на кривій навичок) го-

ворить про перебудову їх психологічної структури;

• З. ОТСУТСТВИЕ ПРЕДЕЛА Р.Н. — конечное плато в Р.н. всегда

может за счет перестройки структуры навыка дать хотя бы не-

значительное улучшение его продуктивности;

Законы развития навыков (Р.Н.)