Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

291

2.2.1. Психологія організації праці.

2.2.1.1. Раціоналізація робочих місць і їх виробничих

зв’язків.

2.2.1.2. Режим праці і відпочинку.

2.2.1.3. Профілактика стомленості працюючих.

2.2.1.4. Боротьба з монотонністю.

ПСИХОЛОГИЯ УПРАВЛЕНИЯ — быстро развивающаяся в самосто-

ятельную психологическую науку отрасль социальной психологии,

предмет которой — взаимодействия субъектов управления и объектов

управления, а основная задача — оптимизация этого взаимодействия.

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ — галузь соціальної психології, пред-

мет якої — взаємодія суб’єктів управління і об’єктів управління, а

основне завдання — оптимізація цієї взаємодії.

ПСИХОМЕТРИЯ — измерение психических явлений непосредствен-

но (время протекания и сохранения, интенсивность, число восприни-

маемого, запоминаемого, выполняемых действий) и путем баллиро-

вания, в частности методом полярных баллов.

ПСИХОМЕТРІЯ — безпосереднє вимірювання психічних явищ (час

протікання і збереження, інтенсивність, кількість сприйнятого, за-

пам’ятованого, виконуваних дій) та вимірювання за балами, зокрема

методом полярних балів.

ПСИХОМОТОРИКА — основной вид объективизации психики в сен-

сомоторных, идеомоторных и эмоционально-моторных (в частности,

импульсивных) реакциях и актах.

ПСИХОМОТОРИКА — основний вид об’єктивізації психіки в сенсо-

моторних, ідеомоторних і емоційно-моторних (зокрема, імпульсив-

них) реакціях і актах.

ПСИХОПАТИЯ — заболевание личности, а точнее — характера,

развивающееся с раннего возраста и обусловленное наследственнос-

тью, неблагоприятным пренатальным развитием или травмой моз-

га при родах.

ПСИХОПАТІЯ — патологія характеру, при якій у суб’єкта спостері-

гається стійке поєднання властивостей характеру, що перешкоджа-

ють його адекватній адаптації в соціальному середовищі.

Психопатия

292

Захворювання особистості, а точніше — характеру, що розвивається

з раннього дитинства і обумовлене спадковістю, несприятливим пре-

натальним розвитком або травмою мозку при пологах.

ПСИХОПАТОЛОГИЯ (греч. pathas — страдание) — психические

я вления, свойственные больной личности и изучаемые патопсихоло-

гией в аспекте их сущности и психиатрией в аспекте их лечения.

ПСИХОПАТОЛОГІЯ (грец. pathos — страждання) — галузь медици-

ни, що вивчає загальні закономірності хвороб психіки, їх запобіган-

ня, протікання, попередження й лікування.

П. — психічні явища, властиві хворій особистості, що вивчають-

ся патопсихологією в аспекті їх сутності і психіатрією в аспекті їх

л ікування.

ПСИХОПРОГНОСТИКА — конечная цель психодиагностики как

структурный прогноз особенностей деятельности конкретных хоро-

шо психодиагностированных личностей или их типов.

ПСИХОПРОГНОСТИКА — кінцева мета психодіагностики як струк-

турного прогнозу особливостей поведінки та діяльності конкретних

психодіагностованих особистостей або їх типів.

ПСИХОСЕКРЕТОРНЫЕ РЕАКЦИИ — вид психосоматических

я влений как психически обусловленных изменений функций желез

(слюнных, потовых, эндокринных и др.).

ПСИХОСЕКРЕТОРНІ РЕАКЦІЇ — вид психосоматичних явищ, як

психічно обумовлених змін функцій залоз (слинних, потових, ендо-

кринних та ін.).

ПСИХОСОМАТИКА (греч. soma — тело) — наука, лежащая на пере-

сечении психологии с физиологией и медициной, предмет которой —

психосоматические взаимодействия.

ПСИХОСОМАТИКА (грец. sоma — тіло) — наука, яка перебуває на

перетині психології з фізіологією і медициною, предмет якої — пси-

хосоматичні взаємодії.

ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ — феномены вли-

яния психики, а у человека — личности на внутреннюю среду с воего

организма.

Психопатология

293

ПСИХОСОМАТИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ — феномени впливу психіки, а у

людини — особистості на внутрішнє середовище свого організму.

ПСИХОТЕРАПИЯ — общемедицинская наука, лежащая на пересе-

чении психологии с медициной, предмет ее — лечение не только не-

врозов, но и соматических болезней путем психических воздействий:

словом (логотерапия и гипнотерапия), созданием требуемых меж-

личностных отношений и психологического климата. П. опирается

на все принципы психологии и, используя все категории, добавляет

к ним общемедицинский принцип профилактики, сближающий ее с

психогигиеной, а также категории «здоровье» и «болезнь».

ПСИХОТЕРАПІЯ — на даний час не є однозначною галуззю науко-

вих знань і практичних підходів. Згідно зі Страсбурзькою деклара-

цією з психотерапії (1990 р.) «психотерапія — незалежна наукова

дисципліна, практична діяльність, яка є незалежною та вільною

п рофесією.»

П. — загальномедична наука, яка перебуває на перетині психології

з медициною, її предмет — лікування не тільки неврозів, але і сома-

тичних хвороб шляхом психічних вливів: словом (логотерапія і гіп-

нотерапія), створенням міжособистісних відносин і психологічного

клімату. П. керується всіма принципами психології і, використову-

ючи всі категорії, добавляє до них загальномедичний принцип профі-

лактики, що зближує її з психологією, а також категорії «здоров’я»

і «хвороба».

ПСИХОФАРМАКОЛОГИЯ — отрасль науки, лежащая на пересече-

нии медицинской психологии с фармакологией.

Изучает действие на психику не только лекарств, но и любых хими-

ческих веществ.

ПСИХОФАРМАКОЛОГІЯ — галузь науки, що лежить на перетині

медичної психології з фармакологією.

Вивчає вплив на психіку не тільки лікарських препаратів, але і будь-

яких хімічних речовин.

ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА — взаимодействие пси-

хики и мозга, исследуемое психофизиологией.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ — взаємодія психіки і мозку,

що досліджується психофізіологією.

Психофизиологическая проблема

294

ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ — отрасль психологии, имеющая тенденцию

стать самостоятельной психологической наукой, предметом которой

является скачок от физиологического отражения к психическому

отражению.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ — галузь психології, предметом якої є транс-

формація від фізіологічного до психічного відображень.

ПСИХОФИЗИЧЕСКИЙ ПАРАЛЛЕЛИЗМ — одно из толкований

с оотношения психического и физического (физи ологического), со-

гласно которому они неотделимы один от другого, но не связанны

причинно.

ПСИХОФІЗИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ — одне з тлумачень співвідно-

шення психічного і фізичного (фізі ологічного), згідно з яким вони

н евіддільні один від одного, але не пов’язані причиною.

ПУЛЬТ УПРАВЛЕНИЯ (лат. pulpitum, нем. pult — подмостки) —

один из основных объектов инженерной психологии: совокупность

контрольно-измерительных приборов и органов управления; объеди-

нение сенсорного и моторного полей многих операторов.

ПУЛЬТ УПРАВЛІННЯ (лат. pulpitum, нім. pult — підмостки) — один

із основних об’єктів інженерної психології, сукупність контрольно-

вимірювальних приладів і органів управління, об’єднання сенсорно-

го і моторного полів багатьох операторів.

Психофизиология

295

РАБОТОСПОСОБНОСТЬ — понятие, общее для психологии и физио-

логии человека: способность выполнять определенную работу, изме-

ряемая физиологическими и биохимическими параметрами.

ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ — поняття, загальне для психології і фізіології

людини: здатність людини виконувати певну роботу, що вимірюєть-

ся фізіологічними і біохімічними параметрами.

РАБОЧАЯ ГИПОТЕЗА — утверждение, предсказывающее существо-

вание некоторой зависи мости между показателями.

РОБОЧА ГІПОТЕЗА — твердження, що передбачає існуван ня деякої

залежності між показни ками.

РАБОЧЕЕ МЕСТО — участок пространства, на котором в данное

время осуществляется трудовая деятельность. В Р.м. различают

с енсорное поле и моторное поле. Р.м. бывают индивидуальные и кол-

лективные.

РОБОЧЕ МІСЦЕ — ділянка простору, на якій в даний час здійсню-

ється трудова діяльність. В Р.м. розрізняють сенсорне поле і мотор-

не поле.

Р.м. бувають індивідуальні і колективні.

РАДОСТЬ — чувство, в структуру которого входят эмоция удоволь-

ствия и знание его причины; полярно горю. Высшая форма — Р. твор-

чества.

РАДІСТЬ — почуття, в структуру якого входять емоція задоволення

і знання його причини. Вища форма — радість творчості.

РАЗВИТИЕ (development) — психоанализ ут верждает, что поведение

человека можно рассматри вать в его развитии, т. е. интерпретировать

поведение взрослого как усложнение, или эволюцию, инфантильного

поведения, и что его «высшие» формы можно понимать как усложне-

ние примитивных вле чений и паттернов поведения. Процесс р азвития

в целом можно рассматривать как результат двух фак торов: эволюции

врожденных процессов развития и влияния опыта на эти процессы.

Развитие

296

Травматическим является опыт, который нарушает или искажает раз-

витие; точки фиксации обусловливают торможение развития. Не су-

ществует подходящих терминов для обозначения опыта, ускоряюще-

го раз витие. Пос кольку классическая аналитическая теория связана

с идеей деления психики на Эго и ИД, она вынуждена постулировать

параллельные формы развития: развитие Эго и развитие либидо. Пер-

вое заключается в приобретении функции Эго, увеличивающих его ав-

тономность, а второе — в превращении прегенитальных сек суальных

и агрессивных влечений (см. секс и агрессия) во взрослые сексуальные

и сублимирован ные виды деятельности (см. сублимация).

РОЗВИТОК (development) — теорія психоаналізу стверджує, що

п оведінку людини можна розглядати в її розвитку, тобто інтерпрету-

вати поведінку дорослого як ускладнення, або еволюцію, інфантиль-

ної поведінки, і що її «вищі» форми можна розуміти як ускладнення

примітивних захоплень і паттернів поведінки. Процес розвитку в ці-

лому можна розглядати як результат двох факторів: еволюції приро-

джених процесів розвитку і вплив досвіду на ці процеси. Травматич-

ним є досвід, який порушує або спотворює розвиток; точки фіксації

обумовлює гальмування розвитку. Не існує подібних термінів для по-

значення досвіду, що прискорює розвиток. Оскільки класична ана-

літична теорія пов’язана з ідеєю розподілу психіки на Его та ІД вона

змушена постулювати паралельні форми розвитку: розвиток Его і

розвиток лібідо. Перше полягає в придбанні функцій Его, що збіль-

шує його автономність, а друге — в перетворенні прегенітальних сек-

суальних і агресивних захоплень (див. секс і агресія) в дорослі сек-

суальні і сублімовані види діяльності (див. сублімація).

РАЗВИТИЕ ГРУППЫ КАК КОЛЛЕКТИВА — имеет шесть этапов,

которые по Л. И. Уманскому таковы: группа — конгломерат; номи-

нальная группа; группа — ассоциация; группа — кооперация; авто-

номная группа; коллектив.

Учет этих этапов необходим при управлении формированием коллек-

тива и при оценке уровня его развития.

РОЗВИТОК ГРУПИ ЯК КОЛЕКТИВУ — має шість етапів, які за

Л. І. Уманським, такі: група-конгломерат; номінальна група; група-

асоціація; група-кооперація; автономна група; колектив.

Врахування цих етапів необхідний при формуванні колективу і при

оцінці рівня його розвитку.

Развитие группы как коллектива

297

РАЗВИТИЕ ЛИЧНОСТИ — высший уровень развития психики; име-

ет специфические этапы и рубежи развития личности, приведенные

ниже на схеме.

РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ — вищий рівень розвитку психіки; має

специфічні етапи і рубежі розвитку особистості, наведений нижче

на схемі.

РАЗВИТИЕ ПСИХИКИ — общепсихологическая категория, опираю-

щаяся на все другие, начиная с форм психического отражения, и по-

тому последняя в их иерархии; принцип психологии: постепенное и

скачкообразное усложнение психики как в процессуальном, так и в

содержательном аспекте. При отрицательном Р.п. происходят ее де-

градация и распад.

Различают следующие периоды Р.п.: филогенез психики, антропоге-

нез психики, общественно-историческое развитие психики, онтоге-

нез психики.

РОЗВИТОК ПСИХІКИ — загальнопсихологічна категорія, що спи-

рається на всі інші категорії, починаючи з форм психічного відобра-

ження і тому є останньою в цій ієрархії; принцип психології: посту-

пове і стрибкоподібне ускладнення психіки як в процесу аль ному, так

і в змістовному аспекті. Негативний Р.п. призводить до деградації і

розпаду психіки.

Розрізняють наступні періоди Р.п.: філогенез психіки, антропогенез

психіки, загально-історичний розвиток психіки, онтогенез психіки.

РАЗДВОЕНИЕ ЛИЧНОСТИ — психопатологическое явление, при

котором у человека образуются независимые одна от другой личнос-

ти (две и более, известно даже 13), и проявляющиеся одна вместо дру-

гой после кратковременного помрачения сознания. В основе Р.л. ле-

жит патология памяти. Изучение этого заболевания помогает лучше

понять зависимость Я — личности от памяти.

РОЗДВОЄННЯ ОСОБИСТОСТІ — психопатологічне явище, при яко-

му у людини утворюються незалежні одна від одної особистості (дві і

більше, відомо навіть 13), що проявляється одна замість іншої після

короткочасного потьмарення свідомості. В основі Р.о. лежить пато-

логія психіки. Вивчення цього захворювання допомагає краще зро-

зуміти залежність Я — особистості від пам’яті.

Раздвоение личности

298

РАЗДРАЖИМОСТЬ — форма физиологического отражения как

основное свойство живых организмов реагировать на различные

внеш ние или внутренние раздражители. Р. нервных клеток приняло

форму возбуждения.

РОЗДРАТОВАНІСТЬ — форма фізіологічного відображення як основ-

на властивість живих організмів реагувати на різні зовнішні або вну-

трішні подразники. Р. нервових клітин набула форми збудження.

РАЗДРАЖИТЕЛЬ — объект внешней или внутренней среды, дей-

ствие которого на организм человека, животного или растения вы-

зывает раздражение живой материи.

ПОДРАЗНИК — об’єкт зовнішнього або внутрішнього середовища;

дія якого на організм людей, тварин або рослин викликає подразнен-

ня живої матерії.

РАЗЛИЧИЯ ИНДИВИ ДУАЛЬНЫЕ («субъек тив ная переменная», или

фактор) испыту емых — основной источник ненадежности (и тем са-

мым — нарушения внутре нней валидности) в групповом экспери менте.

ВІДМІННОСТІ ІНДИВІ ДУАЛЬНІ («суб’єктивна змінна», або чин-

ник) випробуваних — основне джерело ненадійності (і тим самим по-

рушення внутрішньої валідності) в груповому експери менті.

РАЗРЯДКА (discharge) — понятие подразумевает предварительное

образование заряда напряжения, энергии, импульса или эмоции,

разрядка которых ведет к снижению напряжения.

РОЗРЯДКА (discharge) — поняття як попереднє утворення заряду

напруги, енергії, імпульсу або емоції, розрядка яких веде до знижен-

ня напруги.

РАНДОМИЗАЦИЯ — такая процедура отбора признаков для иссле-

дования (или получения сопоставимых групп в экспери менте), когда

каждый признак из некоторой совокупности и каждая комбинация

признаков заданного размера имеет равные с другими шансы на по-

падание в выборку.

РАНДОМІЗАЦІЯ — така процедура відбору ознак для дослідження

(або отримання порівнянних груп в експерименті), коли кожна озна-

ка з якоїсь сукупності і кожна комбінація ознак заданого розміру має

рівні з іншими шанси на попадання у виборку.

Раздражимость

299

РАППОРТ (фр. rapport — связь) — позитивное отношение и связь

между людьми, которые устанавливаются в близких межличност-

ных отношениях, а также в процессе взаимодействия исследователя

и испытуемого, психотерапевта и клиента:

а) в широком смысле — это эмоциональная связь между людьми в

межличностных отношениях;

б) в узком смысле — связь, устанавливаемая между суггестором и

суггерендом, образова вшаяся в результате их внушающего вза-

имодействия.

Физиологически Р. определяется наличием в заторможенной коре

головного мозга сторожевого пункта, обеспечивающего повышенную

внушаемость.

РАППОРТ — (фр. rapport — зв’язок) — позитивні відносини і зв’язок

між людьми, які вста новлюються в близьких міжособистісних від-

носинах, а також в процесі взаємодії до слідника та досліджуваного,

психотерапевта та клієнта:

а) у широкому смислі це емоційний зв’язок між людьми в між-

особистісних стосунках, атмосфера довіри, яка складається між

психотерапевтом та клієнтом;

б) у вузькому смислі — зв’язок, який встановлюється між су-

гестором та сугерендом, що утворився в результаті навіюваної

в заємодії.

Фізіологічно Р. проявляється при наявності в загальмованій корі

г оловного мозку сторожового пункту, що забезпечує підвищену

н авіюваність.

РАСКАЯНИЕ — результат мышления, который приводит к убеж-

дению в ошибочности, безнравственности или преступности со-

вершенных ранее действий и связан с чувством вины и угрызением

с овести.

РОЗКАЯННЯ — почуття моральної відповідальності людини перед

собою або суспільством за свої вчинки, що переживається як пору-

шення обов’язку при порівнянні цих вчинків з нормами моральними

або правовими.

Р. — результат мислення, який призводить до переконання в помил-

ковості, аморальності або злочинності раніше скоєних дій і пов’яза-

ний з почуттям провини або докорів сумління.

Раскаяние

300

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ — способ организации эксперимен тальных групп

из имеющихся в наличии испытуемых — либо специ ально привле-

ченных («captive», «заложников»), либо добровольных участников

эксперимента.

РОЗПОДІЛ — спосіб організації експерименталь них груп випробу-

ваних, що є в наявності або спеціально залучених («captive», «залож-

ників»), або добровільних учасників експери менту.

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ВНИМАНИЯ — одно из качеств внимания,

определяющее способность человека одновременно выполнять не-

сколько действий, рассредоточивая между ними внимание. Прак-

тически Р. в. чередуется с переключением внимания.

РОЗПОДІЛ УВАГИ — одна із якостей уваги, яка визначає здібність

людини одночасно виконувати декілька дій, розосереджуючи між

ними увагу. Практично Р.у. чергується з переключенням уваги.

РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ СОВМЕСТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОС-

ТИ — элементарный вид и обычно первый этап совместной деятель-

ности, являющийся обязательным динамическим компонентом б олее

сложной деятельности. Учитывая цель совместной деятельности, ее

отдельные задачи и особенности личностей, которые будут ее выпо-

лнять, Р.ф.с.д. позволяет получать оптимальный результат.

РОЗПОДІЛ ФУНКЦІЙ СУМІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ — елементарний

вид і перший етап спільної діяльності, що є обов’язковим динамічним

компонентом більш складної діяльності. Враховуючи мету сумісної

діяльності, її окремі завдання і особливості особистостей, які будуть її

виконувати, Р.ф.с.д. дозволяє одержати оптимальний результат.

РАСЩЕПЛЕНИЕ (splitting) — процесс (защитный механизм), пос-

редством которого психи ческая структура теряет свою целостность,

образуя взамен две или более подструктуры. Описано как рас щепление

Эго, так и расщепление объекта. После расщепления Эго обычно лишь

одно из образовав шихся частичных Эго ощущается как «самость»,

другое же представляет собой (обычно) бессознатель ную «отколов-

шуюся часть Эго». После расщепления объекта эмоциональное отно-

шение к двум подструк турам обычно прямо противоположное: один

объект ощущается как «хороший», другой — как «п лохой». Расщеп-

ление Эго и объекта часто связывается с о трицанием и п роекцией;

Распределение