Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

261

п ротивоправными считаются действия, посягающие на обществен-

ный или государственный строй, собственность, личность и т. д. П.

квалифицируются с учетом тяжести, мотивов, способа совершения,

последствий, особенностей личности преступника и др.

ЗЛОЧИН — суспільно небезпечне діяння, здійснені з вини (навмисно

чи з необережності) або засудженою особою, що досягла віку кримі-

нальної відповідальності. Небезпечними і протиправними вважають-

ся діяння, що зазіхають на державний устрій, власність, осо бистість

тощо. З. кваліфікується з врахуванням тяжкості, мотивів, способу

здійснення, наслідків, властивостей особи злочинця тощо.

ПРЕСТУПНАЯ ЛИЧНОСТЬ — далеко не каждая личность преступ-

ника, а только обладающая низкими правоправными способностями

(«низким порогом для совершения преступления», как говорят юрис-

ты) и выраженной способностью к рецидивам преступлений. Вопрос

о том, каждую ли П.л. можно практически перевоспитать, еще не

р ешен, но бесспорно, что каждую из них надо перевоспитывать.

ЗЛОЧИННА ОСОБА — далеко не кожна особа злочинця, а тільки та,

що володіє низькими правоправними здібностями і вираженою здат-

ністю до рецидиву злочину. Питання про те, чи кожну З.о. можна

практично перевиховати, ще не вирішене, але безсумнівно, що кож-

ну із них потрібно перевиховувати.

ПРЕСТУПНОЕ ДЕЙСТВИЕ И ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — действия и дея-

тельность, процесс и результат которых противоречат требованиям

закона, которые совершающий их либо знал, либо мог и должен был

знать. Одна из причин П.д. и д. — недостатки воспитания, и потому

необходимо принудительное перевоспитание, в частности в форме на-

казания.

ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ — дія або діяльність, процес і результат

яких протирічить вимогам закону, які здійснюваний їх знав, або міг

і повинен знати. Одна із причин З.д. — недолік виховання, і тому не-

обхідно примусове перевиховання, зокрема, в формі покарання.

ПРИВЫЧКА — действие, выполнение которого стало потребностью;

это навык, формировавшийся на фоне положительной эмоции.

ЗВИЧКА — дія або елемент поведінки, виконання якого стало потре-

бою; це навичка, що формувалась на позитивних емоціях.

Привычка

262

ПРИЗВАНИЕ — свойство личности, формирующееся на основе ин-

тереса к определенной деятельности, стремления выполнять ее и про-

явления способностей к ней. Деятельность по П., помимо внешнего

результата, дает и внутренний — чувство удовлетворения результа-

том и самим процессом деятельности. П. взаимодействует с профес-

сиональным самоопределением личности. Различают потенциальное

и актуальное П.

ПОКЛИКАННЯ — риса особистості, що формується на основі інте-

ресу до певної діяльності, прагнення виконувати її і виявлення зді-

бностей до неї. Діяльність за П., крім зовнішнього результату дає і

внутрішній — відчуття задоволення результатом і самим процесом

діяльності. П. взаємодіє з професійним самовизначенням особи. Роз-

різняють потенційне і актуальне покликання.

ПРИЗНАК, СИМПТОМ И СИМВОЛ (sign, symptom and symbol) —

признак указывает на наличие какого-либо процесса или явления.

Его сле дует отличать от симптома и символа. В ме дицине признак —

это явление, наблюдаемое врачом, производящим осмотр, которое

указывает ему на на личие определенного патологического процесса

и дает возможность утверждать, что у пациента имеются (либо от-

сутствуют) признаки такого-то и такого-то заболе вания, тогда как

симптом — это явление, которое причиняет пациенту страдание и от

которого он про сит освободить его. Признак может воспринимать-

ся или не восприниматься пациентом; если он воспри нимается, то

может либо причинять, либо не причи нять ему страдание. В психо-

аналитической теории признак указывает на наличие чего-либо, в то

время как символ относится к чему-то отличному от него и получает

свое значение от этого «другого». Нечленораздельные крики, спон-

танная жестикуляция и выражения, физические проявления тре-

воги являются признаками того, что испытывает субъект, в то время

как образы сновидений, невротические конверсионные симптомы —

это символы, поскольку лишь с помощью интерпретации можно до-

браться до того, к чему они относятся.

ОЗНАКА, СИМПТОМ І СИМВОЛ (sign, symptom and symbol) — озна-

ка вказує на наявність будь-якого процесу або явища. Її слід відріз-

няти від симптому або символу. В медицині ознака — це явище, що

спостерігається лікарем, що веде огляд, яке вказує йому на наявність

певного патологічного процесу і дає можливість стверджувати, що у

Призвание

263

пацієнта є (або відсутні) ознаки того, чи іншого захворювання, тоді

як симптом — це явище, яке несе пацієнту страждання і від якого він

просить його звільнити. Ознака може сприйматися або не сприйма-

тися пацієнтом; якщо вона сприймається, то може або спричиняти,

або не спричиняти йому страждання. В психоаналітичній теорії озна-

ка вказує на наявність будь-чого, в той час як символ відноситься до

чогось відмінного від нього і одержує своє значення від цього «іншо-

го». Нерозбірливі окрики, спонтанна жестикуляція і вирази, фізичні

прояви тривоги є ознаками того, що відчуває суб’єкт, в той час як

образи сновидінь, невротичні конверсійні симптоми — це символи,

оскільки лише за допомогою інтерпретації можна добратися до того,

до чого вони відносяться.

ПРИКЛАДНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследование, первичной це-

лью которого является изучение или решение конкретных полити-

ческих проблем.

ПРИКЛАДНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, первинною метою

якого є вивчення або розв’язання конкретних політичних проблем.

ПРИНЦИП ЕДИНСТВА ТЕОРИИ, ЭКСПЕРИМЕНТА И ПРАКТИ-

КИ — принцип психологии, значение которого показано Б. Ф. Ло-

мовым; кратко формулируется так: эксперимент, обосновываясь

т еорией, ее проверяет и уточняет и, вместе с ней, проверяясь прак-

тикой как высшим критерием истины, служит ей, улучшая ее.

ПРИНЦИП ЄДНОСТІ ТЕОРІЇ, ЕКСПЕРИМЕНТУ І ПРАКТИКИ —

принцип психології, значення якого показано Б. Ф. Ломовим; фор-

мулюється так: експеримент, обґрунтовуючись теорією, перевіряє її

і уточнює і, разом з нею, перевіряючись практикою як вищим кри-

терієм істини, служить їй, покращуючи її.

ПРИНЦИП ОПТИМИЗАЦИИ (лат. optimus — наилучший) — наи-

более общий принцип организации: сознательный выбор в каждой

конкретной ситуации оптимального варианта по критериям резуль-

тативности и затратам времени и ресурсов.

ПРИНЦИП ОПТИМІЗАЦІЇ (лат. optimus — найкращий) — найбільш

загальний принцип організації: свідомий вибір в кожній конкретній

ситуації оптимального варіанта за критеріями результативності і ви-

тратами часу та ресурсів.

Принцип оптимизации

264

ПРИНЦИПЫ ПСИХОЛОГИИ — основные проверенные временем

и практикой положения, определяющие дальнейшее развитие пси-

хологии и ее применение. Основные П.п.: детерминизм; единство

л ичности, сознания и деятельности; рефлекторная и социально-исто-

рическая обусловленность психики человека; развитие психики;

и ерархия; системный и личностный подходы; единство теории, экс-

перимента и практики. Каждый из П.п. должен рассматриваться и в

качестве закона психологии.

Психологические науки, используя эти общие для них П.п., мо-

гут дополнять их принципами смежных наук, на пересечении с ко-

торыми развиваются. Примером могут быть принципы социальной

п сихологии.

ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЇ — основні, перевірені часом і практикою

положення, що визначають подальший розвиток психології і її засто-

сування. Основні П.п.: детермінізм, єдність особистості, свідомості і

діяльності; рефлекторна і соціально-історична обумовленість пси-

хіки людини; розвиток психіки; ієрархія; системний і особистісний

підходи; єдність теорії, експерименту і практики. Кожний із П.п.

п овинен розглядатися як закон психології.

Психологічні науки, використовуючи загальні П.п., можуть допов-

нювати їх принципами сумісних наук, на перетині з якими розвива-

ються. Прикладом можуть бути принципи соціальної психології.

ПРИНЦИПЫ СОЦИАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИИ — социальной детер-

минации общественно-психологических явлений, конкретно-исто-

рического подхода, системности и примата общественной пользы.

ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — соціальної детерміна-

ції суспільно-психологічних явищ, конкретно-історичного підходу,

системності і примату суспільної користі.

ПРИНЯТИЕ РЕШЕНИЙ — психическое явление получения ответа на

возникший вопрос на основе доминирования различных форм психи-

ческого отражения и иерархии видов принятия решений. П.р. — ум-

ственный или волевой навык, в котором может проявляться инсайт.

Принятие решения на основе умозаключений — результат процесса

мышления, проходящего обычно по этапам (которые могут и ногда

Принципы психологии

265

растягиваться или перекрывать друг друга): осознание вопроса;

п оявление ассоциации; отсев ассоциаций; появление предположе-

ния; его проверка; подтверждение; решение.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ — вибір одного з варіантів розв’язання зав-

дань, одержання відповіді на питання, яке виникло, на підставі

д омінування різних форм психічного відображення та ієрархії видів

прийняття рішень П.р. — розумові або вольові навички, в яких може

виявлятися інсайт.

Прийняття рішення на підставі умовиводів — результат процесу

мислення, що проходить по етапах: усвідомлення питання; поява

асоціації; вибір асоціацій, поява передбачень, їх перевірка, підтвер-

дження, рішення.

ПРИОБРЕТЕННОЕ В ПСИХИКЕ — все возникающее и развивающее-

ся у индивидов после рождения как следствие внешних воздействий

на него.

НАБУТЕ В ПСИХІЦІ — все те, що виникло і розвивалося у індивідів

після народження як наслідок зовнішніх впливів на нього.

ПРИРОДНОЕ В ПСИХИКЕ — все существующее и развивающееся у

человека независимо от непосредственного и опосредованного влия-

ния на него других людей и социальной среды. П. — не синоним био-

логического, так как акцентирует аспект развития.

ПРИРОДНЕ В ПСИХІЦІ — все, що існує і розвивається у людини не-

залежно від безпосереднього і опосередкованого впливу на неї та ін-

ших людей і соціального середовища. П. — не синонім біологічного,

так як акцентує аспект розвитку.

ПРИЧИНЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ НАВЫКА

(основные):

• определяемые объектом: конструкция оборудования; состояние

оборудования; условия (физические, социальные, организаци-

онные);

• определяемые субъектом: физиологические (утомление, состоя-

ние здоровья); психологические (отношение к деятельности,

уверенность в своих силах, настроение, динамика навыка).

Причины, влияющие на продуктивность навыка (основные)

266

ПРИЧИНИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАВИЧОК

(основні):

• визначаються об’єктом: конструкція обладнання; стан облад-

нання; умови (фізичні, соціальні, організаційні);

• визначаються суб’єктом: фізіологічні (стомлення, стан здо-

ров’я); психологічні (відношення до діяльності, впевненість в

с воїх силах, настрій, динаміка навички).

ПРОБЛЕМНАЯ СИТУАЦИЯ (греч. problema — задача) — наиболее

частый вид психологической ситуации, одно из обстоятельств кото-

рой осознается (или заранее поставлено) как вопрос, на который до-

лжен быть получен ответ путем анализа и понимания всей ситуации.

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ (грец. problеma — завдання) — найбільш

вживаний вид психологічної ситуації, одна із обставин якої усвідом-

люється (або заздалегідь поставлена) як питання, на яке має бути

одержана відповідь шляхом аналізу і розуміння всіх ситуацій.

ПРОБНЫЙ ВОПРОС — фильтрующий прием, использу емый при

опросе с целью удостове риться в правомерности задать следующий

вопрос.

ПРОБНЕ ПИТАННЯ — фільтруючий прийом, що використо вується

при опитуванні з метою пересвідчення в правомір ності наступного

запитання.

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ (греч. prognosis — предвидение) — проявле-

ние высшей формы опережающего отражения в процессе мышления

как предвидение ожидаемого будущего на основе учета динамики

прогнозируемого явления.

ПРОГНОЗУВАННЯ (грец. prognosis — передбачення) — виявлення

вищої форми випереджаючого відображення в процесі мислення як

передбачення очікуваного майбутнього на підставі обліку динаміки

прогнозованого явища.

ПРОГНОСТИЧЕСКАЯ ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНОВАННОСТЬ) —

свойство показателя (меры), позво ляющее с определенной долей точ-

ности предсказывать будущие события.

Проблемная ситуация

267

ПРОГНОСТИЧНА ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — власти-

вість показника (міри), що дозволяє з певною точністю передбачати

майбутні події.

ПРОГРАДИЕНТНОСТЬ ПСИХИЧЕСКОГО ЯВЛЕНИЯ (лат. pro — за,

в пользу, gradiens — шагающий) — свойство психического явления

постепенно изменяться в противоположных направлениях, быть «бо-

лее» или «менее». Напр.: личность в целом и все свойства личности,

ясность сознания, точность движений. Всему процессуальному в пси-

хике свойственна П.п.я., а не дизъюнктивность.

ПРОГРАДІЄНТНІСТЬ ПСИХІЧНОГО ЯВИЩА (лат. pro — за, на ко-

ристь, gradiens — крокуючий) — властивість психологічного явища

поступово змінюватись в протилежних напрямах, бути «більш», або

«менш».

Напр.: особистість в цілому, ясність свідомості, точність рухів. Всьо-

му процесуальному в психіці властива П.п.я., а не диз’юктивність.

ПРОГРАММНО-РОЛЕВОЙ ПОДХОД — понятие и термин, вве-

денные М. Г. Ярошевским в систему понятий изучения научного

к оллектива. Программа в данном случае понимается как способ орга-

низации изучения особенностей, динамики и взаимодействия ролей

членов научного коллектива. Для этого предложен соответствующий

тест, позволяющий выявить у каждого члена научного коллектива

доминирующий ролевой профиль из трех, присущих каждому: эру-

дита (поскольку наука всегда опирается на традиции), генератора

идей (поскольку наука всегда требует новых) и критика (поскольку

новое в науке всегда встречает критику и ею проверяется).

ПРОГРАМНО-РОЛЬОВИЙ ПІДХІД — поняття і термін, введені

М. Г. Ярошевським в систему понять вивчення наукового колективу.

Програма в даному випадку є як спосіб організації вивчення особли-

востей, динаміки і взаємодії ролей членів наукового колективу.

Для цього запропоновано відповідний тест, що дозволяє виявити у

кожного члена наукового колективу домінуючий рольовий профіль

із трьох, притаманних кожному: ерудита (оскільки наука завжди

спирається на традиції), генератора ідей (оскільки наука завжди ви-

магає нових) і критика (оскільки нове в науці завжди зустрічає кри-

тику і нею перевіряється).

Программно-ролевой подход

268

ПРОДУКТ в психологии (лат. productus — произведенный) — по-

следний этап динамической структуры действия или деятельности,

оформленный как вещь, идея или навык.

Омоним — П. как психическое явление — системное качество пси-

хики, являющееся П. корковой нейродинамики.

ПРОДУКТ в психології (лат. productus — вироблений) — останній

етап динамічної структури дії або діяльності, оформлений як річ,

ідея або навичка.

Омонім — П. як психічне явище — системна властивість психіки, що

є П. коркової нейродинаміки.

ПРОДУКТИВНОСТЬ ПАМЯТИ — обобщенная функция памяти,

слагающаяся из ее объема, быстроты запоминания, точности воспро-

изведения, длительности ретенции и готовности.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАМ’ЯТІ — узагальнена функція пам’яті, що

складається із її обсягу, швидкості запам’ятовування, точності від-

творення, тривалості ретенції і готовності.

ПРОДУКТИВНОСТЬ ЧТЕНИЯ — соответствие результата чтения

его задаче; адекватность понимания текста. П.ч. зависит от содер-

жания текста, соответствия его имеющимся у читателя знаниям,

внешнего оформления текста, условий чтения, навыка чтения, чи-

тательской установки.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЧИТАННЯ — відповідність результату читан-

ня до його завдання; адекватність розуміння тексту. П.ч. залежить

від змісту тексту, відповідності його знанням читача, зовнішнього

оформлення тексту, умов читання, навички читання, читацької

установки.

ПРОЕКТ, ОСНОВАН НЫЙ НА АНАЛИЗЕ ВРЕМЕННОГО (ДИНА-

МИЧЕСКОГО) РЯДА — план обследования, ставящий целью уста-

новление причинных связей (зависимостей) с помощью анализа

д анных во времени.

ПРОЕКТ, ЗАСНОВАНИЙ НА АНАЛІЗІ ТИМЧАСО ВОГО (ДИНА-

МІЧНОГО) РЯДУ — план обстеження, що ставить за мету вста-

новлення причинних зв’язків (залежностей) за допомогою аналізу

д аних у часі.

Продукт

269

ПРОЕКТ, ОСНОВАН НЫЙ НА КОНТРОЛИ РУЕМОМ АНАЛИЗЕ

ВРЕМЕННОГО (ДИНА МИЧЕСКОГО) РЯДА — исследовательский

проект, исполь зующий контрольные группы для оценки степени воз-

действия неко торого события.

ПРОЕКТ, ЗАСНОВАНИЙ НА АНАЛІЗІ ТИМЧАСО ВОГО (ДИНА-

МІЧНОГО) РЯДУ, ЩО КОНТРОЛЮ ЄТЬСЯ — дослідницький про-

ект, що викори стовує контрольні групи для оцінки ступеня впливу

якоїсь події.

ПРОЕКТИВНЫЕ ТЕСТЫ (лат. projectio — бросание вперед) — тер-

мин и понятие, введенные в 1930 г.: тесты, результаты применения

которых якобы дают «проекцию» личности и позволяют ее оцени-

вать. Первым П.т. был метод «чернильных пятен» швейцарского

психиатра Г. Роршаха (1884–1920).

Синоним — прожективные тесты.

ПРОЕКТИВНІ ТЕСТИ (лат. projectio — кидання вперед) — термін і

поняття, введені в 1930 р.: тести, результати застосування яких да-

ють «проекцію» особистості і дозволяють її оцінити. Першим П.т.

був метод «чорнильних плям» швейцарського психіатра Г. Роршаха

(1884–1980).

Синонім — прожективні тести.

ПРОИЗВОЛЬНОЕ — свойство психических явлений, в структуру ко-

торых входит воля. Напр.: П. действие, П. внимание, П. память, П.

наблюдение.

Синоним — преднамеренное.

ДОВІЛЬНЕ — властивість психічних явищ, в структуру яких вхо-

дить воля. Напр.: Д. дія, Д. увага, Д. пам’ять, Д. спостереження.

Синонім — зумисне.

ПРОЛОНГИРОВАННАЯ ПСИХОДИАГНОСТИКА (лат. pro — впе-

ред, longus — длинный) — вид психодиагностики, опирающийся на

изучение личности в процессе обучения и воспитания и учитываю-

щий динамику ее развития. Основной, теоретически обоснованный

и практически эффективный метод П.п. — метод обобщения незави-

симых характеристик. П.п. — основа пролонгированного психоло-

гического отбора и психологического подбора. В этом ее отличие от

э кспресс-психодиагностики.

Пролонгированная психодиагностика

270

ПРОЛОНГОВАНА ПСИХОДІАГНОСТИКА (лат. pro — вперед, lon-

gus — довгий) — вид психодіагностики, що спирається на вивчення

особистості в процесі навчання і виховання з врахуванням динаміки

її розвитку. Основний, теоретично обґрунтований і практично ефек-

тивний метод П.п. — метод узагальнення незалежних характеристик.

П.п. — підстава пролонгованого психічного відбору і психологічного

підбору. В цьому її відмінність від експрес-психодіагностики.

ПРОМЕЖУТОЧНАЯ ПЕРЕМЕННАЯ — переменная, влияющая на

воздей ствие некоторой незави симой переменной на некоторую зависи-

мую переменную.

ПРОМІЖНА ЗМІННА — змінна, що впливає на діяння деякої неза-

лежної змінної на якусь залежну змінну.

ПРОПРИОРЕЦЕПТОРЫ (лат. proprius — собственный, reciреге — по-

лучать) — термин и понятие, введенные английским нейрофизиоло-

гом Ч. Шеррингтоном как «ощущение самого себя». Они уточнены

понятием И. М. Сеченова мышечное чувство: нервные окончания,

заложенные в мышцах, суставах и коже, являющиеся рецепторами

анализатора, обеспечивающего кинестезические ощущения.

Синоним — проприоцепторы.

ПРОПРІОРЕЦЕПТОРИ (лат. proprius — власний, recipere — одер-

жувати) — термін і поняття, введені англ. нейрофізіологом Ч. Шер-

рінгтоном як «відчуття самого себе». Вони розширені поняттям

І. М. Сєченова м’язове відчуття: нервові закінчення, закладені в

м ’язах, с углобах і шкірі, є рецепторами аналізатора, який забезпе-

чує кінестезичні відчуття.

Синонім — пропріоцептори.

ПРОСТУПОК — поступок, нарушающий нравственные и правовые

нормы, наказуемый общественным осуждением или штрафом.

ПРОСТУПОК — вчинок, що порушує моральні і правові норми і ка-

рається громадським осудом або штрафом.

ПРОТИВОБОРСТВО — вид групповой деятельности, при котором

имеется антагонизм целей либо двух ее участников (напр., турнир),

либо двух групп (напр., футбольный матч).

Промежуточная переменная