Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

271

ПРОТИБОРСТВО — вид групової діяльності, при якому є антагонізм

цілей або двох її учасників (напр., турнір), або двох груп (напр., фут-

больний матч).

ПРОТОКОЛИРОВАНИЕ («подтверждение документами») — второе

необходимое условие про ведения эксперимента. Прото колирование

плана эксперимента и хода его проведения обеспечивает полный учет

данных для составле ния экспериментального отчета.

ПРОТОКОЛЮВАННЯ («підтвердження документами») — друга

необхідна умова проведення експерименту. Протоколювання пла ну

експерименту і хід його проведення забезпечує повний облік даних

для складання експеримен тального звіту.

ПРОФЕССИОГРАФИЯ — описание (составление профессиограмм) и

классификация существующих профессий по различным (технологи-

ческим, экономическим, педагогическим, медицинским и психоло-

гическим) критериям. Особое внимание П. уделяет медицинским и

п сихологическим показаниям и противопоказаниям к работе по опред-

еленной профессии, фиксируемым в профессиограмме и психограмме.

ПРОФЕСІОГРАФІЯ — опис (складання професіограм) і класифікація

існуючих професій з різних (економічних, педагогічних, м едичних

і психологічних) критеріїв. Особливу увагу П. приділяє медичним і

психологічним показникам та протипоказникам до роботи з певної

професії, що фіксується в професіограмі і психограмі.

ПРОФЕССИОЛОГИЯ — наука, объекты которой — различные про-

фессии, изучаемые методами социологии, техники, психологии,

ф изиологии, гигиены, медицины, педагогики, предмет — их взаимо-

действия с трудящимися и коллективами, а задачи — их рациона-

лизация и проектирование с целью улучшения трудовой экспертизы,

профессиональной подготовки, оздоровления условий и режима тру-

да, повышения его производительности и удовлетворение им.

ПРОФЕСІОЛОГІЯ — наука, об’єкти якої — різні професії, що вивча-

ються методами соціології, техніки, психології, фізіології, гігієни,

медицини, педагогіки, предмет — їх взаємодія з працівниками і ко-

лективами, а завдання — їх раціоналізація і проектування з метою по-

кращення трудової експертизи, професійної підготовки, оздоровлення

умов і режиму праці, підвищення її продуктивності і з адоволення нею.

Профессиология

272

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ — адаптация рабочих к

условиям профессиональной (социальной и физической) среды. Ее

первый этап осуществляется в процессе профессионального обучения

(в частности, производственной практики), второй — при работе на

производстве.

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ — адаптація працівників до умов про-

фесійного (соціального і фізичного) середовища. Її перший етап здій-

снюється в процесі професійного навчання, другий — під час роботи

на виробництві.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГОТОВНОСТЬ — субъективное состояние

личности, считающей себя способной и подготовленной к выполне-

нию определенной профессиональной деятельности и стремящейся

ее выполнять. Она не обязательно согласуется с объективной профес-

сиональной подготовленностью.

ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ — суб’єктивний стан особистості, яка

вважає себе здатною і підготовленою до виконання професійної ді-

яльності і прагне її виконувати. Вона не обов’язково узгоджується з

об’єктивною професійною підготовленістю.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ (профконсультация) —

форма профессиональной ориентации как непосредственная помощь

профориентируемому в выборе дальнейшего профессионального пути

с учетом его интересов, способностей, призвания и уточнения отсут-

ствия противопоказаний.

Различают психологическую, медицинскую и педагогическую П.к.

и их этапы: подготовительный (в процессе профпросвещения), завер-

шающий (при окончании 8-го и 11-го классов школы) и уточняющий

(в профтехучилище и на производстве).

ПРОФЕСІЙНА КОНСУЛЬТАЦІЯ (профконсультація) — форма про-

фесійної орієнтації як безпосередня допомога людині у виборі подаль-

шого професійного шляху з урахуванням її інтересів, здібностей, по-

кликання і уточнення відсутності протипоказань.

Розрізняють психологічну, медичну, педагогічну П.к. і їх етапи: під-

готовчий (в процесі профосвіти), завершуючий по закінченні 1-го

класу, і уточнюючий (на виробництві).

Профессиональная адаптация

273

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ (профориентация) — фор-

ма трудовой экспертизы; система государственных психолого-пе-

дагогических, медицинских и экономических мероприятий; пред-

усмотренных Конституцией Украины, помогающих человеку,

в ступающему в жизнь, научно обоснованно и устойчиво выбрать про-

фессию с учетом нужд общества и своих способностей и призвания.

Различают следующие формы П.о.: профессиональное просвещение,

профессиональная пропаганда, профессиональная консультация,

профессиональная адаптация.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ (профорієнтація) — форма трудової

експертизи; система державних психолого-педагогічних, медичних

та економічних заходів, передбачених Конституцією України, що

допомагають людині науково обґрунтовано та усвідомлено вибрати

професію з урахуванням потреб суспільства і своїх здібностей і по-

кликання. Існують різні форми П.о. — професійна освіта, професій-

на пропаганда, професійна консультація, професійна адаптація.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА — система организацион-

ных и педагогических мероприятий, обеспечивающая формирова-

ние личности профессиональной направленности, знаний, навыков,

у мений и профессиональной готовности.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА — система організаційних і педаго-

гічних заходів, що забезпечує формування в особистості професійної

спрямованості, знань, навичок, умінь і професійної підготовки.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВЛЕННОСТЬ — оптимальный

результат професси ональной подготовки и обучения личности.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ — оптимальний результат про-

фесійної підготовки і навчання особистості.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПРИГОДНОСТЬ — психодиагностическая

и психопрогности ческая оценка личности и организма человека по

взаимодействию его профессиональных способностей и социальных

условий деятельности.

ПРОФЕСІЙНА ПРИДАТНІСТЬ — психодіагностична і психо-

прогностична оцінка особи стості і організму людини у взаємодії її

п рофесійних здібностей і соціальних умов дія льності.

Профессиональная пригодность

274

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПРОПАГАНДА (профпропаганда) — фор-

ма профессионального просвещения, цель которой привлечь про-

фориентируемых к нужным обществу профе ссиям и сформировать к

ним интерес.

ПРОФЕСІЙНА ПРОПАГАНДА (профпропаганда) — форма профе-

сійної освіти, мета якої залучити профорієнтованих особистостей до

необхідних суспільству професій і сфор мувати інтерес до них.

ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ВАЖНЫЕ КАЧЕСТВА — свойст ва личнос-

ти, совокупность которых является потенциальными или актуальны-

ми способностями к данной деятельности, а ослабление их п риводит

к стойким ошибочным действиям при профессиональном обучении и

в дальнейшем к снижению эффективности определенной профессио-

нальной деятельности.

ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ — властивості особистості,

с укупність яких є потенційними або актуальними здібностями до да-

ної діяльності, а послаблення їх призводить до стійких помилкових

дій при професійному навчанні і в подальшому до зниження ефек-

тивності певної професійної діяльності.

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ ЛИЧНОСТИ — процесс разви-

тия личности как субъекта профессионального труда и с тановления

профессионального самоопределения; результат профессиональ-

но-технического образования. Основной объект психологии про-

фессионального обучения и воспитания; связан с самоопределением

п рофессиональным.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ — процес розвитку осо-

бистості як суб’єкта професійної праці і становлення професійного

самовизначення; результат професійно-технічної освіти. Основний

об’єкт психології професійного навчання і виховання; пов’язаний з

професійним самовизначенням.

ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ ОТБОР (профотбор) — форма трудовой

экспертизы, задача которой — выбор из группы свидетельствуе мых

с оответствующих по способностям, опыту, моральным к ачествам

данной профессии или специальности и отсев имеющих противо-

показания.

Профессиональная пропаганда

275

По задачам различают психологический, медицинский, физиологи-

ческий и педагогический П.о. В зависимости от опоры на экспресс-

психодиагностику или на пролонгированную психодиагностику раз-

личают психологический экспресс-отбор и пролонгированный отбор.

ПРОФЕСІЙНИЙ ВІДБІР (профвідбір) — форма трудової експертизи,

завдання якої — вибір із групи людей, які мають певні здібності, до-

свід, моральні якості, необхідні для даної професії або спеціальності.

На підставі завдань розрізняють психологічний, медичний, фізіоло-

гічний і педагогічний П.в. Залежно від вибору діагностики (експрес-

психодіагностика або пролонгована психодіагностика) розрізняють

психологічний експрес — відбір і пролонгований відбір.

ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ ПОДБОР (профподбор, дифференци-

альный подбор, дифподбор) — форма трудовой экспертизы, задача

к оторой — научно обоснованная расстановка получающих професси-

ональное образование по узким специальностям, иногда должностям

и даже рабочим местам. П.п. требует комплексного психологическо-

го, медицинского и педагогического подхода с учетом политических

и моральных качеств свидетельствуемого.

ПРОФЕСІЙНИЙ ПІДБІР (профпідбір, диференційний підбір) — фор-

ма трудової експертизи, завдання якої — науково обґрунтована роз-

становка спеціалістів за фахом, іноді на посаду і робоче місце.

П.п. вимагає комплексного, психологічного, медичного, педагогічно-

го підходу з врахуванням моральних якостей того, кого освідчують.

ПРОФЕССИЯ (лат. professio от profiteor — объявляю своим делом) —

род трудовой деятельности, являющийся обычно источником сущест-

вования и требующий наличия определенных знаний, навыков и

умений, которые обеспечиваются обучением в соответствующих по

п рофилю учебных заведениях.

С целью профессиональной ориентации П. обобщаются в профориен-

тационные типы профессий.

ПРОФЕСІЯ (лат. professio від profiteor — оголошую своєю спра-

вою) — вид трудової діяльності, що є джерелом існування і вимагає

наявності певних знань, навичок і умінь, які забезпечуються навчан-

ням у відповідних за профілем навчальних закладах.

З метою професійної орієнтації П. узагальнюються в профорієнтацій-

ні типи професій.

Профессия

276

ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ В ПСИХИКЕ (лат. processus — продвиже-

ние) — все то, что в любом психическом явлении обеспечивает по-

явление содержательного субъективного как переход от физиологи-

ческого отражения к психическому. Понимание П. в п. как синонима

динамичности психики ошибочно, т. к. П. в п., действительно, чаще

бывает динамичным (напр., П. в мышлении или чувствах), но может

быть и статичным и инвариантным.

Синоним — психологические механизмы.

ПРОЦЕСУАЛЬНЕ В ПСИХІЦІ (лат. processus — просування) — все

те, що в будь-якому психічному явищі забезпечує появу змістовного

суб’єктивного як перехід від фізіологічного відображення до психіч-

ного. П. в п. частіше буває динамічним (напр. П. в мисленні або по-

чуттях), але може бути і статичним, і інваріантним.

Синонім — психологічні механізми.

ПСИХИКА — свойственное высокоорганизованным позвоночным

животным, обладающим корой головного мозга, психическое отра-

жение объективной действительности и объективизирование отра-

женного в поведении, а человеком — и в деятельности; основная

к атегория и предмет психологии.

П. развилась в процессе эволюции живой материи как высшее

к ачество на основе физиологической формы отражения, свойствен-

ной и беспозвоночным животным, и растениям. Скачком от физи-

ологического к психическому отражению явилось возникновение

п ростейшего субъективного в виде простейших переживаний. П. на-

иболее в ысоко развита у человека как единство только ему присущих

сознания, личности и деятельности. Проявления П. — психические

явления, обязательный компонент которых субъективное.

П. человека имеет триединую структуру, определяемую взаимодей-

ствием структур сознания, личности и деятельности.

ПСИХІКА — властиве високоорганізованим хребетним тваринам,

що мають кору головного мозку, психічне відображення об’єктивної

дійсності і об’єктивування відображеного в поведінці, а людиною — і

в діяльності; основна категорія і предмет психології.

П. розвивалась в процесі еволюції живої матерії як вища якість на

основі фізіологічної форми відображення, що властива і безхребет-

ним тваринам, і рослинам. Різким переходом від фізіологічного до

Процессуальное в психике

277

психічного відображення стало виникнення найпростішого с уб’єкти-

в ного у вигляді найпростіших переживань. П. найбільш високо

р озвинена у людини як єдність тільки їй властивих свідомості, осо-

бистості і діяльності.

Виявлення П. — психічне явище, обов’язковий компонент якого —

суб’єктивне.

П. людини має триєдину структуру, яка визначається взаємодією

структур свідомості, особистості і діяльності.

ПСИХИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ — проявление на уровне психики

активности как общего свойства материи, являющегося результатом

усложнения организации ее структуры. Иерархия П.а. такова:

• у животных: безусловнорефлекторные потребности и эмоции от

смутных, нечетко выраженных; условнорефлекторные эмоции;

сенсомоторное поведение;

• у человека на основе предыдущего: отношение как атрибут со-

знания; чувства; воля; мышление с его высшим проявлением —

творческим мышлением; деятельность с ее высшим проявлени-

ем — творческой деятельностью.

Явления П.а. иногда называли «деятельностью».

ПСИХІЧНА АКТИВНІСТЬ — виявлення на рівні психіки активності

як загальної якості матерії, що є результатом ускладнення організа-

ції її структури. Ієрархія П.а. така:

• у тварин: безумовнорефлекторні потреби і емоції; умовнореф-

лекторні емоції; сенсорно-моторна поведінка;

• у людини на основі попереднього: відношення як атрибут свідо-

мості; почуття; воля; мислення з його вищим проявом — твор-

чим мисленням; діяльність з її вищим проявом — творчою ді-

яльністю.

Явища П.а. іноді називали «діяльністю».

ПСИХИЧЕСКАЯ САМОРЕГУЛЯЦИЯ (лат. regulare — приводить в

порядок) — проявление активности психики, направленное благо-

даря опережающему отражению на поддержание жизнеспособности

и дееспособности животных и людей. У человека П.с. может стано-

виться сознательной, в частности при индивидуальном планирова-

нии деятельности.

Психическая саморегуляция

278

ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ (лат. regulare — приводити до по-

рядку) — прояв активності психіки, спрямований, завдяки виперед-

жаючому відображенню на підтримку життєздатності і дієздатності

тварин і людей. У людини П.с. може ставати свідомою, зокрема, при

індивідуальному плануванні діяльності.

ПСИХИЧЕСКАЯ ЭПИДЕМИЯ — форма сопереживания, свойствен-

ная толпе эмоционально возбужденных личностей и достигающая

иногда уровня группового аффекта и групповых галлюцинаций.

ПСИХІЧНА ЕПІДЕМІЯ — форма співпереживання, властива натов-

пу емоційно збудливих особистостей, і яка іноді досягає рівня гру-

пового афекту і групових галюцинацій.

ПСИХИЧЕСКИЕ ЯВЛЕНИЯ — общепсихологическая категория второ-

го уровня их иерархии и проявления психики, имеющая два аспекта:

• семь форм психического отражения с добавлением потребнос-

тей, внимания и психомоторики (десять частнопсихологичес-

ких категорий, объединяемых ею);

•

психический процесс, психическое состояние, свойство личности

(три частнопсихологические категории, также объединяемые ею).

Различают П.я. сукцессивные и симультанные.

ПСИХІЧНЕ ЯВИЩЕ — загальнопсихологічна категорія другого рів-

ня їх ієрархії і виявлення психіки, що має два аспекти:

• сім форм психічного відображення з доповненням потреб, ува-

ги і психомоторики (десять спеціальнопсихологічних категорій,

що об’єднані нею);

• психічний процес, психічний стан, властивість особистості (три

соціальнопсихологічні категорії, також об’єднані нею).

Розрізняють П.я. сукцесивні і симультанні.

ПСИХИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС — частнопсихологическая категория,

эллипсис: наиболее кратковременное психическое явление, всегда

имеющее свое начало и конец; поэтому точнее говорить кратковре-

менный П.п., т. к. любое психическое явление — тоже процесс.

ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС — спеціальна психологічна категорія, еліп-

сис: найбільш короткочасне психічне явище, що має завжди початок

і кінець; тому точніше говорити короткочасний П.п., бо будь-яке пси-

хічне явище — теж процес.

Психическая эпидемия

279

ПСИХИЧЕСКОЕ ПРЕСЫЩЕНИЕ — психическое состояние, вы-

званное избыточным влиянием психического стимула, субъективно

переживаемое как усталость, потеря интереса и отрицательное отно-

шение к нему.

ПСИХІЧНЕ ПЕРЕНАСИЧЕННЯ — психічний стан, викликаний

з айвим впливом психічного стимулу, суб’єктивного переживання як

стомленість, втрата інтересу і негативне відношення до нього.

ПСИХИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ — один из трех видов психических

явлений, частнопсихологических категорий: у человека — промежу-

точное между кратковременным психическим процессом и свойством

личности. П.с. достаточно продолжительны (могут продолжаться

м есяцами), хотя при изменении условий или вследствие адаптации

могут и быстро изменяться.

ПСИХІЧНИЙ СТАН — один із трьох видів психічних явищ, спе-

ціальнопсихологічних категорій: у людини — проміжний між

к ороткочасним психічним процесом і властивістю особистості. П.с.

достатньо тривалі (можуть продовжуватися місяцями), хоча при змі-

ні умов або внаслідок адаптацій можуть і швидко змінюватися.

ПСИХОАНАЛИЗ — термин, введенный 3. Фрейдом, основополож-

ником идеалистического направления в психологии, получившего

название «фрейдизм», акцентирующего внимание на психоаналити-

ческом методе изучения подсознания личности.

ПСИХОАНАЛІЗ — психотерапевтичний метод, розроблений

З. Фрейдом, основоположником ідеалістичного напряму в психоло-

гії, що одержав назву «фрейдизм» в основі якого лежить уява про

н еусвідомлені психічні процеси та засоби, за допомогою яких можна

аналізувати ці процеси.

ПСИХОАНАМНЕЗ — термин, введенный В. М. Бехтеревым вместо тер-

мина психоанализ: собирание анамнеза о прошлых и настоящих пере-

живаниях отношениях изучаемого путем доверительных с ним бесед.

ПСИХОАНАМНЕЗ — термін, введений В. М. Бехтєрєвим замість

терміна психоаналіз: збирання анамнезу про минулі і теперішні

п ереживання і ставлення до того, хто вивчається шляхом довірли-

вих бесід з ним.

Психоанамнез

280

ПСИХОБОТАНИКА — понятие, применявшееся в конце XIX и на-

чале XX в. в связи с попытками создать науку о якобы свойственной

и растениям психике. Лженаучность П. была доказана К. А. Тимиря-

зевым. П. — частный случай панбиопсихизма.

Синоним — фитопсихология.

ПСИХОБОТАНІКА — поняття, що використовувалось у кінці ХІХ

та на початку ХХ ст. у зв’язку зі спробами створити науку про на-

чебто властиву і рослинам психіку. Цей термін був спростований

Н. А. Тимірязєвим — поодинокий синонім — фітопсихологія.

ПСИХОГИГИЕНА — наука, лежащая на пересечении медицинской

психологии и медицины (гигиены) и как последняя нацеленная на

оздоровление среды и условий жизни человека.

ПСИХОГІГІЄНА — 1) галузь знань на межах гігієни, психотера-

пії та психології, яка вивчає і пропонує міри та засоби збереження

і укріплення психічного здоров’я людей і попередження психічних

захворювань; 2) наука, що лежить на перетині медичної психології

і м едицини (гігієни) і, яка націлена на оздоровлення середовища і

умов життя людини.

ПСИХОГРАММА — часть профессиограммы определенной профес-

сии, в которой сформулированы ее требования к личности, т. е. пе-

речень психологических способностей, в котором особое внимание

у делено психологическим противопоказаниям.

ПСИХОГРАМА — частина професіограми певної професії, в якій

сформульовані її вимоги до особистості, тобто перелік психологіч-

них здібностей, де особливу увагу приділено психологічним протипо-

казникам.

ПСИХОДИАГНОСТИКА — отрасль психологии личности, предмет

которой — оценка потенциальных способностей конкретных лично-

стей или их типов к определенным видам деятельности, п одчиненная

задачам психопрогностики. Необходимое условие ее эффективно-

сти — соблюдение личностного подхода и учет общих требований ме-

трологии — науки об измерениях.

Различают экспресс-П. и пролонгированную П.

Психоботаника