Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

241

• комунікативні З. — встановлювати правильні взаємовідносини з

учнями і перебудовувати їх згідно з розвитком вимог до педагога.

ПЕДОЛОГИЯ (греч. paides — дети, logos — учение) — буквально

наука о детях, понятие и термин, выражающие возникшие в кон-

це X IX в. в США и Западной Европе концепции развития ребенка.

В 20-х — начале 30-х гг. эти концепции поддержали некоторые со-

ветские педагоги, психологи, физиологи и врачи, положившие в ее

основу теорию двух факторов и тестирование.

ПЕДОЛОГІЯ (грец. paides — діти, logos — вчення) — буквально наука

про дітей, поняття і термін, що виражають концепції розвитку дити-

ни, що виникли в кінці ХІХ ст. в США і Західній Європі. В 20-х — поч.

30-х рр. ці концепції підтримали деякі педагоги, психологи, фізіоло-

ги і лікарі, щозаклали в основу теорію двох факторів і тестування.

ПЕРВАЯ СИГНАЛЬНАЯ СИСТЕМА ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ — вве-

денные И. П. Павловым понятие и термин как фило- и онтогенети-

ческая основа второй сигнальной системы действительности.

ПЕРША СИГНАЛЬНА СИСТЕМА ДІЙСНОСТІ — введені І. П. Пав-

ловим поняття і термін як філо- і онтогенетична основа другої сиг-

нальної системи дійсності.

ПЕРЕВОСПИТАНИЕ — вид воспитания, цель которого — устране-

ние отрицательных и развитие положительных свойств личности, с

тем чтобы, опираясь на них, гармонично формировать личность в це-

лом и главное — мотивы ее деятельности.

ПЕРЕВИХОВАННЯ — вид виховання, мета якого — усунення не-

гативних і розвиток позитивних властивостей особистості, з тим,

щоб спираючись на них, гармонійно формувати особистість в цілому

і головне — мотиви її діяльності.

ПЕРЕЖИВАНИЕ — простейшее субъективное явление, которое

определило скачок от физиологической формы отражения, присущей

и растениям, к психической, присущей только животным, имеющим

кору головного мозга. У человека П. потребностей, эмоций, чувств,

волевого усилия и творчества — одно из трех атрибутов сознания.

Переживание

242

ПЕРЕЖИВАННЯ — найпростіше суб’єктивне явище, яке визначило

стрибок від фізіологічної форми відображення, властиве і рослинам,

до психічної, властивій тільки тваринам, що мають кору головного

мозку. У людини П. потреб, емоцій, почуттів, вольових зусиль і твор-

чості — одне із трьох атрибутів свідомості.

ПЕРЕКРЕСТНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ — обследование, при котором

срав ниваются единовременно получен ные данные различных случаев.

ПЕРЕХРЕСНЕ ОБСТЕЖЕННЯ — обстеження, при якому порівню-

ються одночасно отримані дані різних випадків.

ПЕРЕМЕННАЯ — основной термин словаря экспери ментатора: лю-

бая реаль ность, которая может изменяться, и это изменение прояв-

ляется и фикси руется в эксперименте.

ЗМІННА — основний термін словника експери ментатора: будь-яка

реальність, яка може змінюватися, і ця зміна виявляється і фіксуєть-

ся в експери менті.

ПЕРЕМЕННАЯ БАЗИСНАЯ («ЛЕЖАЩАЯ В ОСНОВЕ») — на ко-

торую (и только на нее), согласно теоретическим предполо жениям,

о казывает свое действие независимая переменная.

ЗМІННА БАЗИСНА («ЩО ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ») — на яку (і тіль-

ки на неї), згідно з теоретичними припущеннями, має вплив дія

н езалежної змінної.

ПЕРЕМЕННАЯ ЕДИНИЧНАЯ НЕЗАВИСИМАЯ — независимая

п еременная в лабо раторном эксперименте.

ЗМІННА ОДИНИЧНА НЕЗАЛЕЖНА — незалежна змінна в лабора-

торному експерименті.

ПЕРЕМЕННАЯ КАЧЕСТВЕННАЯ — условия состояния которой

отлича ются друг от друга качествен ным образом.

ЗМІННА ЯКІСНА — умови стану якої якісно відрізняються одна

від одної.

ПЕРЕМЕННАЯ КОЛИЧЕСТВЕННАЯ НЕЗАВИСИМАЯ — раз личия

между уровнями которой можно количественно измерить; привлека-

ется в многоуровневом эксперименте.

Перекрестное обследование

243

ЗМІННА КІЛЬКІСНА НЕЗАЛЕЖНА — відмінності між рівнями

якої можна кількісно виміряти; використовується в багаторівневому

експерименті.

ПЕРЕМЕННАЯ РАСШИРЕННАЯ — результат введения нового усло-

вия независимой переменной для контроля сопутствующего смеше ния.

ЗМІННА РОЗШИРЕНА — результат введення нової умови незалеж-

ною змінною для контролю супроводжувального змішування.

ПЕРЕНОС НАВЫКОВ — взаимодействие уже имеющихся навыков с

вновь приобретенными. Если старые помогают новым, говорят о по-

ложительном переносе, если мешают — об отрицательном.

Синоним — интерференция навыков.

ПЕРЕНЕСЕННЯ НАВИЧОК — взаємодія навичок із знову набутими.

Якщо старі допомагають новим, говорять про позитивне перенесен-

ня, якщо заважають — про негативне.

Синонім — інтерференція навичок.

ПЕРЕОРИЕНТАЦИЯ ЛИЧНОСТИ ИЛИ ГРУППЫ — прием перевос-

питания: изменение их ценностной ориентации (ЦОЕ), жизненной

позиции, мотивов в нужном направлении.

ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ АБО ГРУПИ — прийом переви-

ховання: зміна їх ціннісної орієнтації (ЦО), життєвої позиції, моти-

вів в необхідному напрямі.

ПЕРЕОСМЫСЛИВАНИЕ ЖИЗНЕННОГО ПУТИ — психическое со-

стояние, определяемое мыслями с оценкой своей прошлой и будущей

деятельности и возможности ее изменения. Частый (но не обязатель-

ный) рубеж этапов развития личности, обычно свойственный (по

данным Б. С. Братуся) возрасту в 30 лет (± 2 года) и за 1–1,5 года до

в ыхода на пенсию.

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ — психічний стан, що

визначається думками з оцінкою своєї минулої і майбутньої жит-

тєдіяльності і можливості її зміни. Частий (але не о бов’язковий)

р убіж е тапів розвитку особистості, звичайно, властивий (за даними

Б. С. Братуся) віку до 30 років (± 2 роки) і за 1–1,5 роки до виходу

на пенсію.

Переосмысливание жизненного пути

244

ПЕРЕУТОМЛЕНИЕ — кумуляция (накопление) утомления в резуль-

тате неправильного режима труда и отдыха.

ПЕРЕВТОМА — кумуляція (накопичення) стомлення в результаті

неправильного режиму праці і відпочинку.

ПЕРЕХОДНЫЙ ВОЗРАСТ — см. сенситивный период.

ПЕРЕХІДНИЙ ВІК — див. сенситивний період.

ПЕРИОДИЗАЦИЯ в психологии (греч. periodos — круговорот, про-

межуток времени, охватывающий законченный процесс) — в ис-

тории психологии процесс и результат исторического и системно-

структурного анализа развития психологической науки, ее отрасли

или проблемы, элементами которой, взятой за целое, являются обще-

ственно-исторически обусловленные психологические факты, а ие-

рархическими подсистемами — периоды и подчиненные им этапы.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ в психології (грец. periodos — обіг інтервалу часу,

що охоплює закінчений процес) — в історії психології процес і ре-

зультат історичного і системно-структурного аналізу розвитку пси-

хологічної науки, її галузі або проблеми, елементами якої, взятої за

ціле, є суспільно-історично обумовлені психологічні факти, а ієрар-

хічними підсистемами — періоди та їх етапи.

ПЕРИОДИЗАЦИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ПСИХО-

ЛОГИИ:

• I период (1918–1940) — социально-психологический аспект

психологии труда и личности с позиций акцентирования обще-

ственно-исторической обусловленности сознания;

• II период (1941–1958) — негативное отношение и отождествле-

ние с психологической школой социологии;

• Ш период (1959–1976) — расширение фронта исследований,

преподавания, издания монографий и пособий, уточнения сис-

темы проблем и языка;

• IV период (с 1977 г.) — выход социальной психологии за ее

рамки как закрытой системы на пересечение с другими пси-

хологическими науками, и прежде всего с психологией труда и

л ичности.

Переутомление

245

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ:

• І період (1918–1940) — соціально-психологічний аспект пси-

хології праці і особистості з позицій акцентування суспільно-іс-

торичної обумовленості свідомості;

• ІІ період (1941–1958) — негативне ставлення і ототожнення з

психологічною школою соціології;

• ІІІ період (1959–1976) — розширення фронту досліджень, ви-

кладання, видання монографій і посібників, уточнення системи

проблем і мови;

• IV період (з 1977 р.) — вихід соціальної психології за її рамки,

як закритої системи, що пересікається з іншими психологічни-

ми науками, і перш за все з психологією праці і особистості.

ПЕРСЕВЕРАЦИЯ (лат. perseveratio — упорство) — непроизвольное на-

зойливое повторное воспроизведение какого-либо представления (П.

памяти), движения (моторная П.) или мышления (навязчивая идея).

ПЕРСЕВЕРАЦІЯ (лат. perseveratio — впертість) — довільне повторне

відтворення будь-якої уяви (П. пам’яті), руху (моторна П.) або мис-

лення (нав’язлива ідея).

ПЕРСОНА (persona) — юнгианский термин для обозначения поведе-

ния, которое находится в соответствии с требованиями повседневной

жизни индивида.

ПЕРСОНА (persona) — юнгіанський термін для позначення поведін-

ки, яка відповідає вимогам повсякденного життя індивіда.

ПЕРСОНАЛИЗМ (лат. persona — личность) — направление в совре-

менной буржуазной философии и психологии, признающее личность

первичной творческой реальностью и ценностью.

ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona — особистість) — напрям в сучасній

філософії і психології, що визнає особистість творчою реальністю і

цінністю.

ПЕРСОНОЛОГИЯ (personology) — термин, заимствованный Марджо-

ри Брайерли у генерала Сматса для определения подхода к изучению

личности «не как к абстракции или набору психологических абстрак-

ций, а скорее как к полному жизни организму, как к органическому

психическому целому, каковой rar xcellence личность и является».

Персонология

246

ПЕРСОНОЛОГІЯ (personology) — термін, запозичений Марджорі

Брайєрлі у генерала Сматса для визначення підходу до вивчення осо-

бистості «не як до абстракції або набору психологічних абстракцій, а

скоріше як до повного життя організму, як до органічного психічно-

го цілого, якою rar xcellence і є особистість».

ПЕРСПЕКТИВА ЖИЗНЕННАЯ — образ желанной и осознаваемой

как возможной своей будущей жизни при условии достижения опре-

деленных целей. П. ж. взаимодействует с жизненной позицией лич-

ности, являясь чаще ее следствием, но иногда и причиной.

ПЕРСПЕКТИВА ЖИТТЄВА — образ бажаного і усвідомленого як

можливого свого майбутнього життя за умов досягнення певних ці-

лей. П.ж. взаємодіє з життєвою позицією особистості, може бути

як наслідком, так і причиною.

ПЕРЦЕПТИВНЫЙ — относящийся к восприятию.

ПЕРЦЕПТИВНИЙ — такий, що відноситься до сприйняття.

ПЕРЦЕПЦИЯ (лат. perceptio) — см. восприятие.

ПЕРЦЕПЦІЯ (лат. perceptio) — див. сприйняття.

ПЕРЦИПИЕНТ (лат. perceptio — воспринимать) — человек, на ко-

торого воздействует другой, называемый агентом. В случае воздей-

ствия внушением П. называют суггерендом.

ПЕРЦЕПІЄНТ (лат. percеptio — сприймати) — людина, на яку впли-

ває інша, що називається агент. У випадку впливу навіюванням П.

називають сугерендом.

ПИЛОТАЖНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — мелкомасштабная проверка

мер и процедур исследования, преследу ющая цель заблаговременно

выявить все слабые места в его плане или инструментарии.

ПІЛОТАЖНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дрібномасштабна перевірка захо-

дів і процедур дослідження, що пере слідує мету завчасно виявити всі

слабкі місця в його плані або інструментарії.

ПЛАН — для двух рандомизированных групп с тестированием после

эксперимен тального испытания.

Перспектива жизненная

247

ПЛАН — для двох рандомізованих груп з тестуванням після експе-

рименталь ного випробування.

ПЛАНИРОВАНИЕ — вид умственной деятельности, при котором

создается образ потребного будущего, включающий понимание эта-

пов его достижения.

ПЛАНУВАННЯ — вид розумової діяльності, при якому створюється образ

потрібного майбутнього, що включає розуміння етапів його досягнення.

ПЛАНИРОВАНИЕ ДЕЙСТВИЙ («заплани рованная манипуляция»)

эксперимента — первое необходимое усло вие его проведе ния, воз-

можность самосто ятельного управ ления независи мой переменной.

ПЛАНУВАННЯ ДІЙ («запланована маніпуляція») експерименту —

перша необхідна умова його проведення, можливість самостій ного

управління неза лежною змін ною.

ПЛАСТИЧНОСТЬ ЛИЧНОСТИ (греч. plastikos — лепной) — спо-

собность личности к адаптации и формированию как проявление

в заимодействия процессуального и содержательного в ее структуре.

ПЛАСТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ (грец. plastikos — ліпний) — здат-

ність особистості до адаптації і формування як виявлення взаємодії

процесуального і змістовного в її структурі.

ПОВЕДЕНИЕ — термин, имеющий несколько значений:

• общенаучное — внешнее проявление системы двигательных ре-

акций объекта на воздействия среды; это значение относится не

только к живым организмам, но и к роботу, даже атому;

• в этологии — категория, обобщающая иерархические системы

двигательных реакций как формы биологической активнос-

ти при взаимодействии организма и среды на основе нервизма,

обеспечивающие сохранение индивида и вида;

•

в психологии человека — внешнее проявление его деятельности;

• в социальной психологии — эллипсис термина «нравственное

поведение» как совокупность поступков.

ПОВЕДІНКА — термін, що має декілька значень:

• загальнонаукове — зовнішнє виявлення системи рухових ре-

акцій об’єкта на вплив середовища; це значення відноситься не

тільки до живих організмів, але і до робота, навіть атому;

Поведение

248

• в етології — категорія, узагальнююча ієрархічні системи рухо-

вих реакцій як форми біологічної активності при взаємодії ор-

ганізму і середовища на основі нервізму, що забезпечують збе-

реження індивіда і виду;

• в психології людини — зовнішнє виявлення її діяльності;

• в соціальній психології — еліпсис терміну «моральна поведінка»

як сукупність вчинків.

ПОВТОРЕНИЕ — многократное воспроизведение физиологичес-

кой или психической функции. Для формирования первой (напр.,

утренняя зарядка, некоторые виды лечебной физкультуры) оно мо-

жет быть достаточным. При формировании психических функций П.

принимает вид тренировки и применяется в упражнении, обучении

и воспитании.

ПОВТОРЕННЯ — багатократне відтворення фізіологічної або пси-

хічної функції. Для формування першої (напр., ранкова зарядка, де-

які види лікувальної фізкультури) воно є достатнім. При формуванні

психічних функцій П. набуває вигляду тренувань і застосовується у

вправах, навчанні і вихованні.

ПОДАВЛЕНИЕ (suppression) — термин обычно относится к созна-

тельному, произвольному торможению деятельности, в отличие от

вытеснения, которое является бессознательным, автоматическим и

инициируется тревогой, а не волевым усилием.

ПОДАВЛЕННЯ (suppression) — термін зазвичай відноситься до сві-

домого, довільного гальмування діяльності, на відміну від витіснен-

ня, яке є безсвідомим, автоматичним і ініціюється тривогою, а не во-

льовим зусиллям.

ПОДРАЖАНИЕ — социально-психологический процесс группово-

го поведения, проявляющийся в копировании поведения объекта П.

Оно может быть как непроизвольным (свойственно иногда и живот-

ным), так и произвольным, высшая форма которого — идеал.

НАСЛІДУВАННЯ — соціально-психологічний процес групової по-

ведінки, що проявляється в копіюванні поведінки об’єкта Н. Воно

може бути довільним (властиве і тваринам), і мимовільним, вища

форма якого — ідеал.

Повторение

249

ПОДСТРУКТУРЫ ПСИХИЧЕСКОГО ЯВЛЕНИЯ — компоненты

структуры, объединяющие все ее элементы в группы по критериям,

число которых должно быть для этого необходимым и достаточным.

ПІДСТРУКТУРИ ПСИХІЧНОГО ЯВИЩА — компоненти структури,

що об’єднують всі її елементи в групи за критеріями, число яких по-

винно бути для цього необхідне і достатнє.

ПОЗНАВАТЕЛЬНЫЕ ПСИХИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ — процессы

ощущений, восприятий, внимания, представлений, памяти, мышле-

ния, воображения и речи, обеспечивающие и каждый в отдельности,

и в совокупности познание.

ПІЗНАВАЛЬНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ — процеси відчуттів, сприй-

няттів, уваги, пам’яті, мислення, уяви і мови, що забезпечують і

кожний окремо, і в сукупності пізнання.

ПОЗНАНИЕ — процесс психического отражения, обеспечивающий

приобретение и (в той или в иной мере) усвоение знаний. У чело-

века — один из трех атрибутов сознания вместе с переживанием и

отношением.

ПІЗНАННЯ — процес психічного відображення, що забезпечує на-

буття і засвоєння знань про навколишній світ і про самого себе. У

л юдини — один із трьох атрибутів свідомості разом з переживанням

і відношенням.

ПОИСКОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследование, ориентированное

на обнару жение тех факторов, кото рые следует учитывать в теории

данного предмета.

ПОШУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, орієнтоване на ви-

яв лення тих чинників, які потрібно враховувати в теорії даного

п редмета.

ПОКАЗАТЕЛЬ — мера, специфичная для некоторой переменной.

ПОКАЗНИК — міра, специфічна для деякої змінної.

ПОЛЕВОЙ ЭКСПЕРИМЕНТ — частичное осуществление экспери-

мента в условиях реальной действительности (в противопо ложность

лабораторным условиям).

Полевой эксперимент

250

ПОЛЬОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ — часткове здійснення експерименту

в умовах реальної дійсності (на противагу лабораторним умовам).

ПОЛИТИКА (греч. polis — государство, politike — государственные

или общественные дела) — сфера деятельности, связанная с отно-

шениями между классами, нациями и другими социальными груп-

пами, между государствами, ядро ее — проблема завоевания, удер-

жания и использования государственной власти.

ПОЛІТИКА (грец. polis — держава, politike — державні або цивільні

справи) — сфера діяльності, пов’язана із відносинами між класами,

націями та іншими соціальними групами, між державами, ядро її —

проблема завоювання, утримання і використання державної влади.

ПОЛИТИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль социальной психоло-

гии, имеющая тенденцию стать самостоятельной психологической

наукой. Предмет П.п. — психическое отражение в индивидуальном и

групповом сознании социальных явлений, связанных с завоеванием,

удержанием и укреплением государственной власти определенным

классом, а задача — содействие формированию нужного господствую-

щему классу содержания этих видов сознания.

ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь соціальної психології, що

має тенденцію стати самостійною психологічною наукою. Предмет

П.п. — психічне відображення в індивідуальній і груповій свідомості

соціальних явищ, пов’язаних із завоюванням, утриманням і зміцнен-

ням державної влади певним класом, а завдання — сприяння форму-

ванню потрібного владарюючому класу змісту цих видів свідомості.

ПОЛОВАЯ ЛЮБОВЬ — чувство, в структуру которого входят по-

ловая потребность, чувство дружбы, чувство долга, дополняемые в

дальнейшем привычкой. «Современная половая любовь существенно

отличается от простого полового влечения, от эроса древних. Во-пер-

вых, она предполагает у любимого существа взаимную любовь; в этом

отношении женщина находится в равном положении с мужчиной...

Во-вторых, сила и продолжительность половой любви бывают та-

кими, что невозможность обладания и разлука представляются обе-

им сторонам великим, если не величайшим несчастьем; они идут на

огромный риск, даже ставят на карту свою жизнь, чтобы только при-

Политика