Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

211

НОРМАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ — симетричний одновершинний розпо-

діл з максимумом в середині, в якому мода, медіана і середня прий-

мають одне і те ж значення.

НОРМАТИВНОЕ ПОВЕДЕНИЕ — вид поведения, соответствующий

социальным нормам.

НОРМАТИВНА ПОВЕДІНКА — вид поведінки, що відповідає соці-

альним нормам.

НОРМЫ НРАВСТВЕННЫЕ — вид социальных норм, регулирующих

нравственное поведение и взаимоотношения людей. Служат основа-

нием оценки их поступков.

НОРМИ МОРАЛЬНІ — вид соціальних норм, регулюючих моральну

поведінку і взаємовідносини людей. Служать підґрунтям (основою)

оцінки їх вчинків.

НОРМЫ ПРАВОВЫЕ — вид социальных норм, устанавливаемых

законом и определяющих обязанности и права личности и регули-

рующих в соответствии с ними и социальным статусом личности ее

п оступки и поведение.

НОРМИ ПРАВОВІ — вид соціальних норм, що встановлені законом

і визначають обов’язки і права особистості і регулюючих у відповід-

ності з ними соціальним статусом особистості її вчинків і поведінку.

НОРМЫ СОЦИАЛЬНЫЕ — совокупность норм, регулирующих

п оведение человека в обществе, коллективе, ее взаимоотношения с

обществом и другими людьми.

НОРМИ СОЦІАЛЬНІ — сукупність норм, регулюючих поведінку лю-

дини в суспільстві, колективі, її взаємовідносини з суспільством та

іншими людьми.

НОСТАЛЬГИЯ (греч. nostos — возвращение, algos — страдание) —

тоска по родине.

НОСТАЛЬГІЯ (грец. nostos — повернення, alogos — страждання) —

туга за батьківщиною.

НРАВСТВЕННЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к деятельности

и межличностным отноше ниям, соответствующим нравственным

Нравственные способности

212

н ормам. Н.с. формируются и развиваются в процессе воспитания и

нравственного опыта личности.

МОРАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ — здібності до діяльності і міжособистісних

відносин, що відповідають моральним нормам. М.з. формуються і

розвиваються в процесі виховання і морального досвіду особистості.

НУЖДА — дефицит организма, личности или группы в чем-либо не-

обходимом для нормальной жизнедеятельности.

НУЖДА (нестаток) — дефіцит організму, особистості або групи в

будь-чому необхідному для нормальної життєдіяльності.

Нужда

213

ОБМОРОК — внезапная потеря сознания вследствие на рушения кро-

воснабжения мозга при ослаблении работы сердца продолжительнос-

тью от нескольких секунд до многих часов.

НЕПРИТОМНІСТЬ — раптова втрата свідомості внаслідок порушен-

ня кровонасичення мозку при послабленні роботи серця тривалістю

від декількох секунд до багатьох годин.

ОБОБЩЕНИЕ — главная цель любого эксперимен та: на основании

ограниченного числа полученных данных сделать выво ды, распро-

страняющиеся на более широкую область практики.

УЗАГАЛЬНЕННЯ — головна мета будь-якого експери менту: на осно-

ві обмеженої кількості отриманих даних зробити висновки, що роз-

повсюджуються на більш широку галузь практики.

ОБОБЩЕНИЕ в психологии — вид мышления, при кото ром законо-

мерности одного явления при использовании дедук ции переносятся

на другие.

Омоним — О. как вид мышления — синоним синтеза на основе

и ндукции.

УЗАГАЛЬНЕННЯ в психології — мислене об’єднання об’єктів за їх

суттєвими рисами, вид мислення, при якому закономірності одного

явища при використанні дедукції переносяться на інші.

Омонім — У. як вид мислення — синонім синтезу на підставі індукції.

ОБОНЯНИЕ — род ощущений запахов, анализатор ко торых — нерв-

ные окончания в слизистой носовых раковин, обоня тельный нерв и

центр в коре головного мозга. О. как восприятие обобщается с поня-

тием о запахе объекта и входит в восприятие вкуса.

НЮХ — рід відчуттів запахів, аналізатор яких — нервові закінчен-

ня в слизовій носових раковин, нюховий нерв і центр у корі голов-

ного мозку. Н. як сприйняття узагальнюється з поняттям про запах

о б’єкта і входить у сприйняття смаку.

Обоняние

214

ОБРАЗ — субъективное психическое явле ние как результат позна-

вательных процессов. Различают О.: элементарные (ощущений),

свойственные и живот ным, и сложные — идеальные (восприятий и

п онятий), свойствен ные только человеку; непосредственные (по ана-

лизаторам), опо средованные (описанием, чтением не только текста,

но и приборов) и следовые (памяти); статичные и динамичные; са-

мостоятельные и включенные в другие психические явления (мыш-

ление, волевые действия).

ОБРАЗ — суб’єктивне психічне явище як результат пізнавальних

процесів. Розрізняють О.: елементарні (відчуттів), властиві і тва-

ринам; складні — ідеальні (сприйнять і понять), властиві тільки

людині; безпосередні (за аналізатором), опосередковані (описом,

ч итанням не тільки тексту, але і приладів) і пам’яті; статичні і ди-

намічні; самостійні і включені в інші психічні явища (мислення,

вольові дії).

ОБРАЗ ЖИЗНИ — совокупность способов и форм жизне деятельности,

присущая той или иной личности, группе, обществу.

ОБРАЗ ЖИТТЯ — сукупність способів і форм життєдіяльності, влас-

тива тій або іншій особистості, групі, суспільству.

ОБРАЗ ОПЕРАТИВНЫЙ — термин и понятие психологии труда,

введенные Д. А. Ошаниным, как образ, складываю щийся у опера-

тора по ходу выполнения стоящей перед ним задачи и содержащий

информацию, которая нужна только для ре шения этой задачи. По-

добное ограничение определяет четкость и надежность О.о.

ОБРАЗ ОПЕРАТИВНИЙ — термін і поняття психології праці, вве-

дені Д. О. Ошаніним, як образ, що складається у оператора під час

виконання завдань, які стоять перед ним і містить інформацію, яка

потрібна тільки для вирішення цього завдання. Подібне обмеження

визначає чіткість і надійність О.о.

ОБРАЗНОЕ МЫШЛЕНИЕ — вид мышления, сущность которого

в оперировании образами бывших ранее восприятий. Оно лежит в

основе воображения.

ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ — вид мислення, суть якого в оперуванні об-

разами ранніх сприйнять. Воно лежить в основі уявлення.

Образ

215

ОБРАТНАЯ АФФЕРЕНТАЦИЯ — термин, введенный П. К. Анохи-

ным и развитый им в учение об акцепторе дей ствия как кибернети-

чески уточняющий термин сенсорные коррекции Н. А. Бернштейна.

ОБЕРНЕНА АФЕРЕНТАЦІЯ — термін введений П. К. Анохіним і

розвинутий ним в ученні про акцептор дії як кібернетично уточнюю-

чий термін сенсорної кореляції Н. А. Бернштейна.

ОБСЕССИЯ (obsession) — как специальный тер мин — мысль или

группа мыслей, настойчиво возни кающих в сознании больного по-

мимо его воли и несмотря на то, что он сам понимает ненормаль ность

происходящего. Обсессии (синонимы: навязчи вые или компульсив-

ные мысли) — основные сим птомы невроза навязчивых состояний.

ОБСЕСІЯ (obsession) — як спеціальний термін — думка або група ду-

мок, що настирливо виникає в свідомості хворого поза його волею і

незважаючи на те, що він сам розуміє ненормальність того, що від-

бувається. Обсесії (синоніми: нав’язливі або компульсивні думки) —

основні симптоми неврозу нав’язливих станів.

ОБУЧАЕМОСТЬ — категория педагогической психологии: вос-

приимчивость обучаемого к обучению и накоплению опыта, завися-

щая от его способностей.

НАВЧАЄМІСТЬ — категорія педагогічної психології: здатність того,

хто навчається до сприйняття навчального матеріалу та накопичен-

ня досвіду, ця здатність залежить від здібностей людини., тобто від

індивідуальних показників швидкості й якості засвоєння людиною

знань, умінь і навичок в процесі навчання.

ОБУЧАЮЩЕЕ ПОВЕДЕНИЕ — понятие сравнительной пси хологии

и этологии, отражающее два вида общения двух по колений живот-

ных: обучение путем подражания взрослым индивидам; обучающее

воздействие обучен ных на необученных.

НАВЧАЮЧА ПОВЕДІНКА — поняття порівняльної психології і ето-

логії, що відображає два види спілкування двох поколінь тварин: на-

вчання шляхом наслідування дорослих індивідів; навчальний вплив

навчених на ненавчених.

ОБУЧЕНИЕ в психологическом аспекте — вид формиро вания лич-

ности и коллектива, опирающийся на упражнение, но дополняющий

Обучение в психологическом аспекте

216

его связями нового содержа ния каждого упражнения с уже ранее

усвоенным. О. — специфиче ский вид формирования свойств личнос-

ти, которые входят в ее подструктуру опыта.

О. — обоюдный процесс, в котором активно участвует как обу чающий,

так и обучаемый в их совместной деятельно сти и общении.

НАВЧАННЯ в психологічному аспекті — вид формування особис-

тості і колективу, що спирається на вправи та доповнює його зв’яз-

ками нового змісту кожної вправи з уже раніше засвоєним. Н. — це

специфічний вид формування властивостей особистості, які входять

до підструктури досвіду.

Н. — обопільний процес, в якому активно беруть участь як навчаю-

чий, так і той, кого навчають в їх спільній діяльності і спілкуванні.

ОБЩАЯ ПСИХОЛОГИЯ — одна из трех основных психо логических

наук (стволов дерева психологической науки наряду с индивидуаль-

ной и социальной психологией), предмет кото рой — общие законо-

мерности психики в их фило- и онтогенезе и развитии.

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — психологія великих і малих груп, со-

ціальних спільнот, сфера громадської свідомості, пов’язана з безпо-

середнім відображенням об’єктивної діяльності.

З.п. — одна із трьох основних психологічних наук (стовбурів дерева

психологічної науки поряд з індивідуальною і соціальною психологі-

єю), предмет якої — загальні закономірності психіки в їх філо- і он-

тогенезі і розвитку.

ОБЩЕНАУЧНОЕ ПОНЯТИЕ — понятие, отражающее явление, изу-

чаемое различными науками.

Напр.: реакция (химиче ская, физиологическая, психическая); па-

мять (машинная, генетическая, психическая, народная); активность

(химическая, физиологическая, психическая, общественная) и т. д.

ЗАГАЛЬНОНАУКОВЕ ПОНЯТТЯ — поняття, яке відображає яви-

ще, що вивчається різними науками.

Напр.: реакція (хімічна, фізіологічна, психічна); пам’ять (машинна,

генетична, психічна, народна); активність (хімічна, фізіологічна,

психічна, суспільна) та ін.

ОБЩЕНИЕ — взаимодействие субъектов, в котором происходит об-

мен рациональной и эмоциональной информацией, деятельностью,

Общая психология

217

опытом, знаниями, навыками и умениями, а также результатами де-

ятельности. Необходимое условие развития и формирования личнос-

тей и групп.

СПІЛКУВАННЯ — взаємодія суб’єктів, в якій проходить обмін раці-

ональною і емоційною інформацією, діяльністю, досвідом, знан нями,

навичками і уміннями, а також результатами діяльності. Н еобхідна

умова розвитку і формування особистостей і груп.

ОБЩЕСТВЕННОЕ МНЕНИЕ КОЛЛЕКТИВА — отраже ние в коллек-

тивном мнении общественного мнения той большой группы, в кото-

рую входит данный коллектив.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА КОЛЕКТИВУ — відображення в колектив-

ній думці громадської думки тієї більшої групи, в яку входить даний

колектив.

ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ — совокупность идей, взгля дов,

представлений, эмоций, чувств, настроений, традиций, при вычек и

т. д., присущая обществу в целом или отдельным социаль ным груп-

пам: классам, нациям и т. д.

ГРОМАДСЬКА СВІДОМІСТЬ — сукупність ідей, поглядів, уявлень,

емоцій, почуттів, настроїв, традицій, звичок, властива суспільству в

цілому або окремим соціальним групам: класам, націям тощо.

ОБЩНОСТЬ — философская и социологическая категория: сово-

купность людей, объединяемая исторически сложившимися устой-

чивыми социальными связями и отношениями и обладающая р ядом

общих признаков и черт: общностью экономической жизни, тер-

ритории, культуры, психическим складом и т. д. Исторически сло-

жившимися формами общности людей являются род, племя, семья,

община, нация.

СПІЛЬНІСТЬ — філософська і соціальна категорія: сукупність л юдей,

об’єднана історично складеними стійкими соціальними зв’язками і

відносинами і, якій притаманні ряд загальних ознак і рис: спільність

економічного життя, території, культури, психічний склад та ін. Іс-

торичними формами спільності людей, що склалися, є рід, племена,

сім’я, громада, нація.

Общность

218

ОБЪЕКТИВНОЕ — существующее вне зависимости от субъекта и

отражаемое, в частности познаваемое им.

ОБ’ЄКТИВНЕ — існуюче поза залежністю від суб’єкта і відображене,

зокрема впізнане ним.

ОБЪЕКТЫ ПСИХОЛОГИИ — совокупность изучаемых ею феноме-

нов реального мира, взаимодействующих с психикой. Одни из них

даны и только ею учитываются, другие, будучи задан ными, вклю-

чаются в общий предмет психологии и уточняют предметы отдель-

ных психологических наук, отраслей и проблем. Поскольку пси-

хика проявляется в поведении и деятель ности, они основные (но не

единственные) О.п.

О.п. могут быть одновременно объектами и ряда других наук.

ОБ’ЄКТИ ПСИХОЛОГІЇ — сукупність вивчених нею феноменів ре-

ального світу, що взаємодіють з психікою. Одні з них дані і тільки

нею враховуються, інші, будучи заданими, включаються в загальний

предмет психології і уточнюють предмети окремих психологічних

наук, галузей і проблем.

ОБЪЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ — категория психологии управле ния,

включающая человека и последующие звенья иерархии субъек-

тов управления (кроме государства), подвергающиеся воздействию

управления более высоким иерархическим звеном.

Синоним — управляемые.

ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ — категорія психології управління; що

включає людину і наступні ланки ієрархії суб’єктів управління (крім

держави), що піддаються впливу управління більш високим ієрар-

хічним ланкам.

Синонім — керовані.

ОБЪЕМ ВОСПРИЯТИЯ — максимальное количество объектов, ко-

торые могут быть восприняты на протяжении короткой экспозиции.

При этом не допускаются движения глаз или пересчет предметов.

ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ — максимальна кількість об’єктів, які мо-

жуть бути сприйняті протягом короткої експозиції, що не допускає

рухів очей або перерахунку предметів.

Объективное

219

ОБЪЕМ ВНИМАНИЯ — одно из качеств внимания, определяемое

числом объектов, одновременно воспринимаемых.

ОБСЯГ УВАГИ — одна із властивостей уваги, що визначається чис-

лом об’єктів, одночасно сприйнятих.

ОБЪЯСНЕНИЕ — функция научного познания, раскрытие сущности

изучаемого объекта посредством постижения причин его возникно-

вения, законов функционирования и развития, установ ления связей

данного объекта с другими.

ПОЯСНЕННЯ — функція наукового пізнання, розкриття суті ви-

вченого об’єкту засобом осягнення причин його виникнення, законів

функціонування і розвитку, налагодження зв’язків даного об’єкта з

іншими.

ОБЪЯСНИТЕЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследование, использую-

щее резуль таты наблюдений над действитель ностью для проверки

т еории или для углубления представлений о моде лях поведения в

рамках некоторой теории.

ПОЯСНЮВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, що використовує

ре зультати спостережень над дійсні стю для перевірки теорії або для по-

глиблення уявлень про моделі поведінки в рамках якоїсь теорії.

ОБЫДЕННЫЙ ЯЗЫК — язык, используемый в обыденной жизни,

являющийся выражением здравого смысла и состояния обыденного

сознания.

ПОВСЯКДЕННА (БУДЕННА) МОВА — мова, що використовується в

буденному (повсякденному) житті, є вираженням здорового глузду і

стану буденної свідомості.

ОБЫЧАЙ — категория этнографии, социально-психологический ас-

пект которой понимается как исторически сложившаяся группо вая

привычка, свойственная определенной общности людей. О. тесно

связан с традициями.

ЗВИЧАЙ — категорія етнографії, соціально-психологічний аспект

якої розуміється як історично складена групова звичка, властива

певній спільності людей. З. тісно пов’язаний з традиціями.

Обычай

220

ОДАРЕННОСТЬ — генетически обусловленный компонент спо-

собностей, развивающийся в соответствующей деятель ности или

д еградирующий при ее отсутствии.

ОБДАРОВАНІСТЬ — генетично обумовлений компонент здібнос-

тей, що розвивається у відповідній діяльності або деградує при її

в ідсутності.

ОДНОВРЕМЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — вид группо вой деятельнос-

ти, у которой общим является только совпадение во времени индиви-

дуальных деятельностей членов группы.

ОДНОЧАСНА ДІЯЛЬНІСТЬ — вид групової діяльності, в якій спіль-

ним є тільки співпадання з часом індивідуальних діяльностей чле-

нів групи.

ОЖИДАНИЕ — проградиентная серия чувств, в структуру которых

входит либо знание вероятности наступления ожидаемого события,

либо только вера в это. Имеет формы тревожного и радостного О.

ОЧІКУВАННЯ — проградієнтна серія почуттів, в структуру яких

входить або знання ймовірності наступу очікуваних подій, або тіль-

ки віра в це. Має форми тривожного і радісного О.

ОЗАРЕНИЕ — высшая форма ясности сознания, обеспечивающая выс-

шее проявление творческого мышле ния и творческой деятельности.

Синоним — инсайд.

ОСЯЯННЯ — вища форма ясності свідомості, що забезпечує вище

виявлення творчого мислення і творчої діяльності.

Синонім — інсайд.

ОККУЛЬТИЗМ (лат. occultus — тайный) — учение о существовании

потусторонних, не поддающихся научному изучению сил и явлений.

Используют термин парапсихологи.

ОКУЛЬТИЗМ (лат. occultus — таємний) — вчення про існування

потойбічних сил і явищ, які не піддаються науковому вивченню.

В икористовують термін парапсихологія.

ОЛИГОФРЕНИЯ (греч. oligos — малый, phrēn — ум) — пси хиатри-

ческий диагноз заболевания: различные формы в рожденного или

Одаренность