Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

191

принятым решением уже весь мозг, и в особенности, конечно, кора

головного мозга, — писал П. К. Анохин, представляют модель буду-

щих результатов — акцептор действия».

МОДЕЛЬ МАЙБУТНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ — поняття і термін, введе-

ні П. К. Анохіним на основі подальшої розробки ним вчення про ак-

цептор дії. «В момент початку дії відповідно з прийнятим рішенням

уже весь мозок і особливо кора головного мозку, — писав П. К. Ано-

хін, — є моделлю майбутніх результатів — акцептор дії».

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА — модель, отражающая

структуру наиболее существенных способностей личности к кон-

кретной профессии. Различают М.л.п. теоретическую и М.л.п. эм-

пирическую.

МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА — модель, що відобра-

жає структуру найбільш суттєвих здібностей особистості до конкрет-

ної професії. Розрізняють М.о.п. теоретичну і м.о.п. емпіричну.

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ — мо-

дель личности профессионала, получаемая на основе кодифицированных

норм (законов, уставов, инструкций и т. д.) и пожеланий экспертов.

Синоним — модель личности профессионала идеальная.

МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА ТЕОРЕТИЧНА — модель

особистості професіонала, одержана на підставі кодифіційованих норм

(законів, статутів, інструкцій та ін.) та побажань експертів.

Синонім — модель особистості професіонала ідеальна.

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА ЭМПИРИЧЕСКАЯ —

модель личности профессионала, получаемая на основе обобщения

эмпирических сведений о структурах личностей достаточного числа

профессионалов, хорошо справляющихся (а для сравнения — и пло-

хо справляющихся) с профессиональной деятельностью.

Синоним — модель личности профессионала реальная.

МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА ЕМПІРИЧНА — модель

особистості професіонала, одержана на основі узагальнення емпірич-

них відомостей про структури особистостей достатнього числа профе-

сіоналів, що добре справляються (а для порівняння — тих, що п огано

справляються) з професійною діяльністю.

Синонім — модель особистості професіонала реальна.

Модель личности профессионала эпирическая

192

МОМЕНТ НАБЛЮДЕНИЯ — время наблюдения или измерения.

МОМЕНТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ — час спостереження або вимірюван ня.

МОНОТОНИЯ (греч. monos — единый, tonos — ударение) — психи-

ческое состояние, вызванное монотонностью восприятий или дей-

ствий и проявляющееся как сонливость, снижение воли и внимания,

усталость.

МОНОТОНІЯ (грец. monos — єдиний, tonos — наголос) — психічний

стан, викликаний монотонністю сприйнять або дій, і проявляється

як сонливість, пониження волі та уваги, стомленість.

МОНОТОННОСТЬ — свойство воздействия на организм или лич-

ность или свойство деятельности как их однообразие. М. — при чина

монотонии.

МОНОТОННІСТЬ — властивість впливу на організм, особистість, або

властивість діяльності як їх одноманітність. М. — причина монотонії.

МОРАЛЬНАЯ ВОСПИТАННОСТЬ — свойство личности, определяе-

мое уровнями моральной воспитанности.

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ — властивість особистості, що визнача-

ється рівнями моральної вихованості.

МОРАЛЬНО-ВОСПИТАННАЯ ВОЛЯ — моральное свойство личности,

выражающееся в сформированных у нее волевых навыках, которые

определяют ее поступки, соответствующие нравственным нормам.

МОРАЛЬНО-ВИХОВАНА ВОЛЯ — моральна властивість особистос-

ті, що виражається в сформованих у неї вольових навичках, які ви-

значають її вчинки, відповідні моральним нормам.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КЛИМАТ — вид социально-

психологического климата, связанный с моральным состоянием

группы, а в условиях коллектива — с идеологией ее членов. Может

проявляться также как кратковременная морально-психологичес-

кая атмосфера.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ — вид соціально-психо-

логічного клімату, пов’язаний з моральним станом групи, а в умовах

колективу — з ідеологією її членів. Може проявлятися також як ко-

роткочасна морально-психологічна атмосфера.

Момент наблюдения

193

МОРАЛЬНЫЕ ЯВЛЕНИЯ — свойственные личности или группе

особенности, являющиеся отражением объективных нравственных

отношений, моральных принципов и норм личности, группы.

МОРАЛЬНІ ЯВИЩА — властиві особистості або групі особливості,

що є відображенням об’єктивних моральних відносин, моральних

принципів і норм особистості, групи.

МОРТИДО (mortido) — термин, созданный Federn (1936) для обозна-

чения вида энергии, при надлежащей инстинкту смерти и аналогич-

ной либидо. Хотя подобное понятие логически необ ходимо для ана-

литиков, верящих в существование инстинктов жизни и смерти, ни

один из них, вклю чая самого Федерна, не отважился на мысленное

со здание психического аппарата, в котором одновременно действуют

два противоположных инстинкта и два разных вида энергии.

МОРТИДО (mortido) — термін, створений Federn (1936) для позначен-

ня виду енергії, що належить інстинкту смерті та аналогічний лібідо.

Хоча подібне поняття логічно необхідне для аналітиків, що вірять в іс-

нування інстинкту життя і смерті, жоден із них, включаючи самого Фе-

дерна, не зважився на мислене створення психічного апарату, в якому

одночасно діють два протилежних інстинкти і два різні види енергії.

МОТИВ (фр. motif — побудительная причина) — психиче ское явле-

ние, становящееся побуждением к действию.

Важнейший этап волевого акта — борьба М., заканчивающаяся

принятием решения и его осуществлением посредством отдельного

д ействия или деятельности в целом. М. формируется на основе по-

требностей, непосредственно связан с целями деятельности. М. как

внутреннее побуждение к действию связан с внешним побудитель-

ным фактором — стимулом и, как правило, отражает его.

МОТИВ (фр. motif — спонукальна причина):

1) спонукання до д іяльності, пов’язане із задоволенням потреб

с уб’єкта; сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викли-

кають активність суб’єкта і що визначають її спрямування;

2) спонукаючий і визначальний вибір спрямованості діяльності на

предмет (матеріальний або ідеальний), заради якого вона здій-

снюється;

3) причина дій і вчинків особистості, що усвідомлюється.

Мотив

194

Мотив — психічне явище, яке спонукає до дії.

Важливий етап вольового акту — боротьба М., що закінчується

п рийняттям рішення і його здійсненням засобом окремої дії або ді-

яльності вцілому. М. формується на основі потреб та безпосередньо

пов’язаний з цілями діяльності. М. як внутрішнє спонукання до дії

п ов’язаний із зовнішнім спонукальним фактором — стимулом і, за-

звичай, відображає його.

МОТИВАЦИЯ — процесс действия мотива; совокупность стойкиx мо-

тивов при наличии доминирующего, выражающая направленность

личности, ценностные ориентации и определяющая ее деятельность.

Формируется в процессе воспитания.

МОТИВАЦІЯ — процес дії мотиву; сукупність стійких мотивів при

наявності домінуючого, що виражає спрямованість особистості,

ціннісні орієнтації і визначає її діяльність. Формується в процесі

виховання.

МОТОРИКА (лат. motor — двигатель) — двигательный компонент

психомоторики.

МОТОРИКА (лат motor — двигун) — рушійний компонент психомо-

торики.

МОТОРНОЕ ПОЛЕ — категория психологии труда: совокупность

компонентов рабочего места или экспериментального прибора, кото-

рыми оператор реагирует на изменения воспринимаемого им сенсор-

ного поля по механизму одноразовых сентомоторных реакций. При

реагировании же по механизму реакции слежения М.п., включаясь

в сенсомоторную координацию вызываемыми им кинестетическими

ощущениями, само может становиться сенсорным полем.

МОТОРНЕ ПОЛЕ — категорія психології праці: сукупність компо-

нентів робочого місця або експериментального приладу, якими опе-

ратор реагує на зміни сенсорного поля по механізму одноразових

сенсомоторних реакцій, що ним сприймаються. При реагуванні за

механізмом реакції М.п., включаючись у сенсомоторну координа-

цію, викликаними ними кінестетичними відчуттями, саме може

бути сенсорним полем.

Мотивация

195

МУДРОСТЬ — высшее проявление глубины ума, опирающееся на

способность обобщения непосредственного опыта и здравый смысл.

В этом отличие М. от эрудиции.

МУДРІСТЬ — найвищий прояв глибини розуму, що спирається на-

здатність узагальнення безпосереднього досвіду і здоровий глузд.

В цьому відмінність М. від ерудиції.

МУШТРА — вид запоминания последовательности движений и

формирования простейших двигательных навыков путем их мно-

гократного повторения. По физиологическому механизму М. — это

в ыработка нейродинамического стереотипа. Устраняя сознатель-

ность обучения, М. подобна зубрежке.

МУШТРА — вид запам’ятовування послідовності рухів і формування

простіших рухових навичок шляхом їх багаторазового повторення.

За фізіологічним механізмом М. — це вироблення нейродинамічного

стереотипу. Усуваючи свідомість навчання, М. подібна зубрінню.

МЫ — осознание и чувство своей причастности к группе.

МИ — осмислення і усвідомлення, відчуття своєї причетності до

групи.

МЫ И ОНИ — социально-психологические понятия, отражаю щие

два полярных проявления общения, межличностных и межгруппо-

вых отношений и определяемые совпадением или антагонизмом це-

лей обеих групп.

МИ І ВОНИ — соціально-психологічне поняття, що відображає два

полярних прояви спілкування, міжособистісних і міжгрупових сто-

сунків і, що визначаються співпаданням або антагонізмом цілей

обох груп.

МЫШЕЧНОЕ ЧУВСТВО — термин и понятие, введенные И. М. Се-

ченовым как инструмент позна ния пространственно-временных

свойств внешней среды.

М’ЯЗОВІ ВІДЧУТТЯ — термін і поняття, введені І. М. Сєченовим як

інструмент пізнання просторово-часових властивостей зовнішнього

середовища.

Мышечное чувство

196

МЫШЛЕНИЕ — высшая форма активного отражения объективной

реальности, состоящая в целенаправленном, опосредо ванном и обоб-

щенном отражении субъектом существенных связей и отношений

действительности, в творческом созидании новых идей, прогнозиро-

вании событий и действий (говоря языком философии); функция вто-

рой сигнальной системы действительности (говоря языком физиоло-

гии — высшей нервной деятельности), понятий ная (в системе языка

психологии) форма психического отражения, свойственная только

человеку, устанавливаю щая с помощью понятий связи и отношения

между познавае мыми феноменами. Элементы М. в форме каузально-

го рефлекса, анализа и синтеза есть у высших животных.

1. Любая форма психической деятельности, имеющей дело с пред-

ставлениями.

2. В более узком понимании — психическая деятельность, свя-

занная с решением проблем. Основным вкладом психоанализа

в психологию мышления явилось сделанное Freud (1900, 1911,

1917) различие между первичными и вторичными процессами:

первичные процессы — способ мышления, присущий бессозна-

тельному (ИД), а вторичные процессы — те, которые характер-

ны для сознания (Эго).

МИСЛЕННЯ — вища форма активного відображення об’єктивної ре-

альності, що перебуває в цілеспрямованому, опосередкованому і уза-

гальненому відображенні суб’єктом суттєвих зв’язків і ставлення до

дійсності в творчій побудові нових ідей, прогнозуванні подій і діянь

(кажучи мовою філософії); функція другої сигнальної системи дій-

сності (кажучи мовою фізіології — вищої нервової діяльності), по-

нятійна (в системі мови психології) форма психічного відображення,

властива тільки людині, що встановлює за допомогою понять зв’язки

та відношення між пізнаваними феноменами. Елементи М. в формі

каузального рефлексу, аналізу і синтезу є у вищих тварин.

1. Будь-яка форма психічної діяльності, що має справу з уявлення-

ми.

2. В більш вузькому розумінні — психічна діяльність, пов’язана з ви-

рішенням проблем. Основним внеском психоаналізу в психологію

мислення зроблене Freud (1900, 1911, 1917) було відмінність між

первинними і вторинними процесами: первинні процеси — спосіб

мислення (психічна діяльність), властивий безсвідомому (ІД), а

вторинні процеси — ті, які характерні для свідомості (Его).

Мышление

197

НАБЛЮДАТЕЛЬНОСТЬ — свойство личности как способность заме-

чать в воспринимаемом малозаметные, но существенные для опреде-

ленной цели детали как «фигуры» на мало нужном «фоне».

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ — риса особистості, яка:

а) має здатність помічати у тому, що сприймається, малопомітні,

але суттєві з певної точки зору деталі як «фігури» на потрібному

«фоні»;

б) полягає у постійній спрямованості на сприймання об’єктів на-

вколишнього світу.

НАБЛЮДЕНИЕ — метод психологической науки, являющийся со-

ставной частью двух других методов — беседы и эксперимента. Сущ-

ность Н. — в фиксации проявлений пове дения и получении инфор-

мации о субъективных психи ческих явлениях наблюдаемого, про-

являющихся в его поведении. Раз личают Н.: срез, лонгитудигальное

(длительное, иногда в течение ряда лет), выборочное и сплошное; осо-

бый вид — включенное Н.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ — систематичне й цілеспрямоване сприйняття

психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін в певних умо-

вах і знаходження сенсу цих явищ. С. — метод психологічної науки є

складовою частиною двох інших методів — бесіди і експе рименту.

Суть С. — в фіксації проявів поведінки і одержанні інформації про

суб’єктивні психічні явища за спостерігаючим, що проявляються в

його поведінці. Розрізняють С.: зріз лонгітюдне (довготривале, іноді

впродовж років), вибіркове і суцільне; особливий вид — включене.

НАБЛЮДЕНИЕ (в науке) — применение инструмента для при-

писывания анализируемым случаям определенных значений

п оказателей.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ (в науці) — застосування інструмента для припису-

вання випадкам, що аналізуються при певних значеннях показників.

Наблюдение (в науке)

198

НАБЛЮДЕНИЕ (внешнее) — метод, который заключается в предна-

меренном, систематическом, целеустремленном восприятии и фик-

сации внешних проявлений психики.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ (зовнішнє) — метод, що полягає в навмисному,

систематичному, цілеспрямованому сприйнятті і фіксуванні зовніш-

ніх виявів психіки.

НАВЫК — действие, автоматизировавшееся в результате упражне-

ния и проходящее через ряд этапов формирования. Различают сен-

сорные, умственные (мыслительные, мнестические, волевые) и дви-

гательные (психомоторные) Н. Они не только используются, но и

формируют ся в процессе деятельности.

НАВИЧКА — дія, що автоматизувалася в результаті вправ і прохо-

дить через ряд етапів формування. Розрізняють сенсорні, розумові

(мислительські, мнестичні, вольові) і рухові (психомоторні) Н. Вони

не тільки використовуються, але і формуються в процесі діяльності.

НАВЫКИ ОБЩЕТРУДОВЫЕ — сложные навыки орга низации рабо-

чего места, планирования труда, общие для любой трудовой деятель-

ности и существенные для ее результатов, грани чащие с трудовой

направленностью личности, трудовыми интереса ми, коллективиз-

мом, чувством долга, ответственной зависимости и удовлетворения

д остигнутым. Формирование Н.о. начинается с детства.

НАВИЧКИ ЗАГАЛЬНОТРУДОВІ — складні навички організації ро-

бочого місця, планування праці, загальні для будь-якої трудової ді-

яльності і суттєві для її результатів, що межують з трудовою спря-

мованістю особистості, трудовими інтересами, колективізмом,

п очуттям обов’язку, відповідальної залежності і задоволення досяг-

нутим. Формування Н.з. починається з дитинства.

НАВЯЗЧИВАЯ ИДЕЯ — вид психического со стояния, проявляю-

щийся в персеверации мышления. Необходимо отличать от сверхцен-

ной идеи, т. к. человек обычно борется с Н.и. и за сверхценную идею.

Синоним — навязчивое состояние.

НАВ’ЯЗЛИВА ІДЕЯ — вид психічного стану, що проявляється в пер-

северації мислення. Необхідно відрізняти від надцінної ідеї, бо лю-

дина звичайно бореться з Н.і. і за надцінну ідею.

Синонім — нав’язливий стан.

Наблюдение (внешнее)

199

НАГЛЯДНО-ДЕЙСТВЕННОЕ МЫШЛЕНИЕ — простейший вид

мышления (в элементарной форме присущий и высшим обезьянам)

как отражение на основе каузального рефлекса связей и отношений

предметов и явлений, которые непосредственно вклю чены в практи-

ческие действия. У человека на основе Н.-д.м. образуются простей-

шие суждения, носящие характер здравого смысла.

НАОЧНО-ДІЙОВЕ МИСЛЕННЯ — найпростіший вид мислення (в

елементарній формі властивий і вищим мавпам) як відображення на

основі каузального рефлексу зв’язків і відношення між предметами

та явищами, які безпосередньо включені в практичні дії. У людини

на основі Н.-д.м. утворюються простіші судження, що носять харак-

тер здорового глузду.

НАГЛЯДНОЕ ПОСОБИЕ — учебное пособие, предназначенное для

формирования знаний путем облегчения средствами наглядности по-

нимания и запоминания их содержания.

НАОЧНИЙ ПОСІБНИК — навчальний посібник, призначений для

формування знань шляхом полегшення засобами наочності розумін-

ня і запам’ятовування їх змісту.

НАДЕЖДА — чувство ожидания радостного, благоприятного или

избавления от неблагоприятного, связанное с большей или меньшей

степенью уверенности в осуществлении желаемого.

НАДІЯ — відчуття очікування радісного, сприятливого або позбав-

лення від неспри ятливого; пов’язане з більшим або меншим ступе-

нем упевненості у здійсненні бажаного.

НАДЕЖНОСТЬ — степень постоянства, с которой данный измери-

тельный инструмент позволяет при писывать различным случаям

определенные значения.

НАДІЙНІСТЬ — ступінь постійності, з якого даний вимірювальний

інструмент дозволяє при писувати різним випадкам певні значення.

НАДЕЖНОСТЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — объективный атрибут деятель-

ности как вероятность достижения ее цели путем преодоления как

трудности, так и сложности. Н.д. определяется и содержанием самой

Д., и способностями и подготовленностью ее совершающего.

Надежность деятельности

200

НАДІЙНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ — об’єктивний атрибут діяльності як ві-

рогідність досягнення її мети шляхом подолання труднощів і склад-

нощів. Н.д. визначається змістом самої Д., здібностями і підготовле-

ністю її здійснюваного.

НАМЕРЕНИЕ — стойкая мысль о возможности или необходимости

выполнять определенное действие или деятельность. При дополне-

нии интересом и волевым компонентом Н. становится стремлением.

НАМІР — стійка думка про можливість або необхідність виконувати

певну дію або діяльність. При доповненні інтересом і вольовим ком-

понентом Н. стає прагненням.

НАКЛОННОСТЬ — устаревший синоним термина «склонность».

НАХИЛ — застарілий синонім терміна «схильність».

НАПРАВЛЕННОСТЬ ЛИЧНОСТИ — одна из подструк тур личности,

являющаяся ее высшим уровнем. Н.л. имеет ряд качеств: уровень,

широта, интенсивность, устойчивость, дей ственность — и ряд форм:

влечения, желания, интересы, склонности, идеалы, мировоззрение и

убеждения. Формируется Н.л. путем вос питания.

СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ — це система спонукань і ціліс-

них орієнтацій, яка визначає вибіркове відношення та активну пове-

дінку людини, тобто спрямованість, стійка система мотивів, які орі-

єнтують життєдіяльність особистості. С.о. — одна із підструктур осо-

бистості, яка є її вищим рівнем. С.о. має ряд якостей: рівень, широту,

інтенсивність, стійкість, дієвість, — і ряд форм: потяги, бажання,

інтереси, нахили, ідеали, світогляд, переконання. Формується С.о.

шляхом виховання.

НАПРАВЛЕННОЕ ИНТЕРВЬЮИРОВАНИЕ — сбор данных с помо-

щью интервью ирования, имеющий целью получе ние от респондента

специфи ческой информации.

СПРЯМОВАНЕ ІНТЕРВ’ЮВАННЯ — збір даних за допомогою

інтерв’ю вання, що має на меті отримання від респондента специфіч-

ної інформації.

НАПРЯЖЕННОСТЬ — психическое состояние, вызванное экстре-

мальными для данной личности усло виями. Н. имеет проявления:

Намерение