Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

171

ЛОНГИТЮДНЫЙ ОПРОС — опрос, позволяющий сравнивать эле-

менты поведения или признаки данного множества случаев, взятые в

разные моменты времени.

ЛОНГІТЮДНЕ ОПИТУВАННЯ — опитування, що дозволяє порівню-

вати елементи поведінки або ознаки безлічі випадків, взяті в різні

відрізки часу.

ЛЮБОВЬ — термин, выражающий несколько различных психичес-

ких явлений: Л. к детям; Л. к матери и Родине; половая Л; Л. как

предпочтение; условнорефлекторная Л.

Общее у этих психических явлений — их эмоциональная основа,

переходящая у человека в чувство, и отнесенность к конкретному

о бъекту, вызывающему стремление общаться с ним или его воспри-

нимать. В высшем проявлении Л. связана со стремлением жертво-

вать собственным благополучием ради объекта Л.

ЛЮБОВ — термін, що виражає декілька різних психічних явищ: Л.

до дітей, Л. до матері, Батьківщини, статева Л., Л. як перевага; умов-

но-рефлекторна Л. Спільне у цих психічних явищах — їх емоційна

основа, що переходить у людини в почуття; віднесення до конкрет-

ного об’єкту, що викликає прагнення спілкуватися з ним або його

сприймати. У вищому виявленні Л. пов’язана з прагненням жерт-

вувати власним благополуччям заради об’єкта Л.

ЛЮБОВЬ К ДЕТЯМ — одна из форм любви, в филогенезе которой

инстинкт сохранения рода, биологически более сильный, чем самосо-

хранения. В онтогенезе молодых родителей этот инстинкт переходит

в чувство в силу связей с условнорефлекторными эмоциями и поня-

тиями, возникающими в процессе общения с ребенком. Л. к своему

ребенку легко переносится на детей вообще. Но дефекты быта, вос-

питания и общения, вызывая отрицательные эмоции, могут гасить

Л. к д. У старших поколений в психологическую структуру Л. к д.

включается эмоциональная память переживаний молодости.

ЛЮБОВ ДО ДІТЕЙ — одна із форм любові, в філогенезі якої інстинкт

збереження роду, біологічно більш сильний, ніж інстинкт самозбе-

реження. В онтогенезі молодих батьків цей інстинкт переходить в

п очуття, в силу зв’язків з умовно-рефлекторними емоціями і понят-

тями, що виникають в процесі спілкування з дитиною. Л. до своєї

Любовь к детям

172

д итини легко переноситься на дітей взагалі. Але дефекти побуту, ви-

ховання і спілкування, викликаючи негативні емоції, можуть гасити

Л. до д. У старших поколінь у психологічну структуру Л. до д. вклю-

чається емоційна пам’ять переживань молодості.

ЛЮБОВЬ К МАТЕРИ И РОДИНЕ — одна из форм любви, в основе

которой процессуальная сторона импринтинга, закрепленная (или,

наоборот, ослабленная) последующими условнорефлекторными эмо-

циями и понятиями, образующимися в процессе стихийного или це-

ленаправленного семейного и патриотического воспитания.

ЛЮБОВ ДО МАТЕРІ І БАТЬКІВЩИНИ — одна із форм любові, в

основі якої процесуальна сторона імпринтингу закріплена (або на-

впаки, ослаблена) наступними умовно-рефлекторними емоціями і

поняттями, що утворюються в процесі стихійного або цілеспрямова-

ного сімейного виховання.

ЛЮБОЗНАТЕЛЬНОСТЬ — свойство личности как потребность в по-

знании не только определенных феноменов, но и их систем. Необхо-

димо отличать от любопытства.

ДОПИТЛИВІСТЬ — властивість особистості як потреба в пізнанні не

тільки певних феноменів, але ї їх систем. Необхідно відрізняти від

зацікавленості.

ЛЮБОПЫТСТВО — свойство личности как нецеленаправленная лю-

бознательность, притом выраженно эмоционально окрашенная; су-

бъективное проявление ориентировочного рефлекса.

ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ — властивість особистості як нецілеспрямована

допитливість, до того ж виражено емоційно забарвлена; суб’єктивне

виявлення орієнтовного рефлексу.

ЛЯМБДА-КОЭФФИЦИЕНТ (Λ) — коэффициент связи (ассоциации)

между двумя номинальными пере менными.

ЛЯМБДА-КОЕФІЦІЄНТ (Λ) — коефіцієнт зв’язку (асоціації) між

двома номінальними змінними.

Любовь к матери и Родине

173

МАЗОХИЗМ (masochism) —

1. Сексуальная перверзия, при которой субъекту для получе ния

эротического наслаждения требуется, чтобы ему причиняли

боль.

2. Черта характера, представлен ная у людей, навлекающих на

себя жестокое обра щение, унижение и страдания.

3. Моральный мазохизм: термин, применяемый Фрейдом для обоз-

начения тенденции к подчинению своему садисти ческому Су-

пер-Эго. Понятие ба зируется на идее о том, что Супер-Эго чер-

пает мо ральную силу из инстинктной агрессивной энергии, ко-

торая разряжается путем «выплескивания» на Эго.

Мазохизм — это либо действительное, либо кажу щееся исключение

из принципа удовольствия.

Есть тенденция объяснять мазохизм с пози ций:

1) обращения садизма;

2) идентификации с партнером-садистом;

3) облегчения вины путем переживания наказания и страдания од-

новременно с удовольствием;

4) эротизации под чинительной роли;

5) инстинкта смерти.

Классическая теория предполагает внутрен нюю связь между мазо-

хизмом, пассивностью и феминностью. Тем самым проис ходит сме-

шение таких понятий, как отдача себя воле другого и переживание

страдания.

МАЗОХІЗМ (masochism) —

1. Сексуальна перверзія, при якій суб’єкту для одержання еротич-

ної насолоди потрібно, щоб йому завдали болю.

2. Риса характеру, представлена у людей, що навіяли собі суворе

звернення, приниження, страждання.

3. Моральний мазохізм: термін, застосований Фрейдом для позна-

чення тенденції до підкорення своєму садистському Супер-Его.

Поняття базується на ідеї про те, що Супер-Его ч ерпає моральну

Мазохизм

174

силу з інстинктної агресивної енергії, яка розряджається шля-

хом «вилиття» на Его.

Мазохізм — це або дійсний, або удаваний виняток із принципу за-

доволення.

Є тенденція пояснювати мазохізм з позицій:

1) перетворення садизму;

2) ідентифікації з партнером-садистом;

3) полегшення провини шляхом переживання покарання і страж-

дання одночасно із задоволенням;

4) еротизації підлеглої (другорядної) ролі;

5) інстинкту смерті.

Класична теорія психоаналізу припускає внутрішній зв’язок між

мазохізмом, пасивністю і фемінністю. Тим самим відбувається змі-

шування таких понять, як віддача себе волі іншого і переживання

страждання.

МАЛАЯ ГРУППА — один из двух видов групп (второй — большая

группа), различающихся по их социальному содержанию и объему.

М.г. в основном контактная группа. Ее объем — от двух до несколь-

ких десятков человек. Может быть образована на базе официальной

социальной структуры и вне ее.

МАЛА ГРУПА — один із двох видів груп (другий — більша група),

розрізняються за їх соціальним змістом і обсягом. М.г. в основному

контактна група, від двох до декількох десятків людей. Може бути

утворена на базі офіційної соціальної структури і поза нею.

МАНИАКАЛЬНОСТЬ (греч. mania — безумие, страсть) — психичес-

кое состояние как более или менее выраженная психопатология, про-

являющаяся в возбуждении и болезненном влечении к чему-либо.

Напр., графомания, клептомания, наркомания могут проявляться и

в слабо выраженной форме как свойство характера.

МАНІАКАЛЬНІСТЬ (грец. mania — безумство, пристрасть) — пси-

хічний стан, як більш або менш виражена психопатологія, що прояв-

ляється у збудженні і хворобливому нахилі до будь-чого. Напр., гра-

фоманія, клептоманія, наркоманія можуть проявлятися і в слабо ви-

раженій формі як властивість характеру.

Малая группа

175

МАРГИНАЛЬНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ — распределение частот в

том виде, в каком оно появляется в итоговых колонках таблицы вза-

имной сопря женности признаков.

МАРГІНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ — розподіл частот в тому вигляді,

в якому він з’являється в підсумкових колонках таблиці взаємної

сполучу ваності ознак.

МАСКУЛИННЫЙ, МАСКУЛИННОСТЬ (masculine, masculinity) —

относятся к паттернам поведения, установкам и пр., рассматрива-

емым в качестве психологических вторичных половых при знаков

мужчины. Классической теории свойственно предполагать наличие

не отъемлемой внутренней связи маскулинности с ак тивностью,

агрессивностью (см. агрессия), садизмом и соперничеством, а так-

же, что все эти свойства имеют отношение к сексу: так, напри мер,

агрессивность и соперничество скорее связа ны с эдиповым комп-

лексом, нежели с таким несексуальным инстинктом, как террито-

риальные отношения.

МАСКУЛИННИЙ, МАСКУЛИННІСТЬ (masculine, masculinity) —

відноситься до паттернів поведінки, установок, що розглядаються як

психологічні вторинні статеві ознаки чоловіка. Класичній теорії пси-

хоаналізу властиво передбачувати наявність внутрішнього зв’язку

маскулинності з активністю, агресивністю (див. агресія), садизмом і

суперництвом, а також відношенням до сексу. Так, наприклад, агре-

сивність і суперництво швидше пов’язані з едиповим комплексом,

ніж з несексуальним інстинктом, як територіальні відношення.

МАСТЕРСТВО — свойство личности, приобретенное в процессе ее

опыта как высший уровень освоенных профессиональных умений в

данной области на основе гибких навыков и творчества.

Синоним — умелость в определенной области.

МАЙСТЕРНІСТЬ — властивість особистості, набута в процесі її до-

свіду як вищий рівень освоєних професійних умінь у даному випадку

на основі гнучких навичок і творчості.

Синонім — обізнаність у певному випадку.

МАССОВИДНЫЕ ЯВЛЕНИЯ — социально-психологическое по-

нятие: групповые психические явления как проявления массового

Массовидные явления

176

и группового сознания. Напр.: соревнование, межличностные отно-

шения, общественное и групповое мнение, психологический климат,

групповое настроение, «коллективное думанье», слухи, подражание,

мода, паника и т. д.

ЯВИЩА ЗАГАЛУ — соціально-психологічне поняття: групові пси-

хічні явища, як виявлення загальної і групової свідомості. Напр.:

змагання, міжособистісні відносини, громадська і групова думка,

психологічний клімат, груповий настрій, «колективне міркування»,

слухи, наслідування, мода, паніка та ін.

МАСТУРБАЦИЯ (masturbation) — хотя бук вальное значение сло-

ва — возбуждение гениталий, оно используется только для обозначе-

ния возбуждения их самим субъектом. Отсюда:

• мастурбационная фантазия — игра вообра жения, сопутствую-

щая мастурбации;

• мастурбация инфантильная — мастурба ция, имеющая место в

детстве;

• мастурбационный эквивалент или замена -действия, считаю-

щиеся эквивалентом или заменой мастурбации.

МАСТУРБАЦІЯ (masturbation) — хоча пряме значення слова — збу-

дження геніталій, воно використовується тільки для позначення збу-

дження їх самим суб’єктом. Звідси:

• мастурбаційна фантазія — гра уявлень, що супроводжується

мастурбацією;

• мастурбація інфантильна — мастурбація в дитинстві;

• мастурбаційний еквівалент або заміна — дія, що вважається

еквівалентом або заміною мастурбації.

МАТЕМАТИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — психологическая наука,

категориями которой являются психометрия, математические мето-

ды анализа результатов психологических исследований, математи-

ческое моделирование психических явлений, формализация в пси-

хологии.

МАТЕМАТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ — психологічна наука, категорія-

ми якої є психометрія, математичні методи аналізу результатів пси-

хологічних досліджень, математичне моделювання психічних явищ,

формалізація в психології.

Маструбация

177

МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ — упрощенное описание процесса

или ситуации в математических выра жениях.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ — спрощений опис процесу або ситу ації

в математичних виразах.

МЕДИАНА — мера средней тенденции для поряд ковых перемен-

ных.

МЕДІАНА — ступінь середньої тенденції для порядкових змінних.

МЕДИТАЦИЯ (лат. meditatio — размышление) — серия мыслитель-

ных действий, цель которых привести себя в психическое состояние

более или менее полного отвлечения от внешних воздействий, дости-

гаемого путем концентрации внутренненаправленного внимания,

возможно большего мышечного расслабления (релаксации) и эмо-

ционального покоя.

М. использовалась философами Древней Греции (в пифагореизме и

платонизме), в индийской философии (йоге). В настоящее время на-

ходит научное объяснение и применение в психотерапии и в аутоген-

ной тренировке.

МЕДИТАЦІЯ (лат. meditatio — роздуми) — серія дій мислення, які

приводять індивід в психічний стан повного відволікання від зовніш-

ніх впливів, що досягаються шляхом концентрації внутрішньоспря-

мованої уваги, можливо більшого м’язового розслаблення (релакса-

ції) і емоційного спокою.

М. використовується філософами Давньої Греції (в піфагореїзмі і

платонізмі), в індійській філософії (йозі), християнстві (суфії). Нині

знаходить наукове пояснення і застосування в психотерапії і в ауто-

генному тренуванні.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — психологическая наука, лежа-

щая на пересечении с медициной. Предмет ее — п cиxoпaтoлогические

явления, объект — личность больного, задача — психопатологичес-

кая диагностика, помогающая уточнению медицинского диагноза и

лечению. Ее отрасли — патопсихология, психогигиена и психофар-

макология; она тесно взаимодействует с психотерапией как самосто-

ятельной общемедицинской наукой.

Синоним (зарубежный) — клиническая психология.

Медицинская психология

178

МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ — психологічна наука, що лежить на

перехресті з медициною. Предмет її — психопатологічні явища,

о б’єкт — особистість хворого, завдання — психопатологічна діагнос-

тика, що допомагає уточненню медичного діагнозу і лікуванню. Її га-

лузі — патопсихологія, психогігієна і психофармакологія; вона тісно

взаємодіє з психотерапією як самостійною наукою.

Синонім (зарубіжний) — клінічна психологія.

МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ — вид массовидных явлений,

возникающих в любой группе людей как результат их психичес-

кого взаимоотражения в процессе общения: взаимопознания и вза-

имопереживаний. М.о., в свою очередь, как непосредственно, так

и о посредованно — психологическим климатом, созданным ими,

и ногда способствуют, а иногда мешают достижению общей цели. Раз-

личают М.о. «по горизонтали» и «по вертикали». Практически наи-

более отчетливо М.о. проявляется в степени психологической совмес-

тимости. Умение организовать нужные М.о. в коллективе — один из

важнейших показателей качества руководства им.

МІЖОСОБИСТІСНІ ВІДНОСИНИ — взаємозв’язки між людьми, які

переживаються суб’єктивно і об’єктивно, з’являються у способах

взаємних впливів, наданих людьми один одному в процесі сумісної

діяльності та спілкування.

М.в. — вид явищ загалу, що виникають в будь-якій групі людей як

результат їх психічного взаємовідображення в процесі спілкування:

взаємопізнання та співпереживання. М.в. в свою чергу, як безпосе-

редньо так і опосередковано — психологічним кліматом, створеним

ним, сприяють, а іноді заважають досягненню спільної мети. Розріз-

няють М.в. «горизонтальні» та «вертикальні». Найбільш чітко М.в.

проявляється у ступені психо логічної сумісності. Вміння організову-

вати необхідні М.в. в колективі — один із наважливіших показників

ефективності керівництва ним.

МЕЛАНХОЛИК — тип темперамента, характеризующийся легкой

ранимостью, склонностью глубоко переживать даже незначительные

события при вялом внешнем реагировании. «Меланхолический тем-

перамент есть явно тормозимый тип нервной системы. Для меланхо-

лика, очевидно, каждое явление жизни становится тормозящим его

Межличностные отношения

179

агентом, раз он ни во что не верит, ни на что не надеется, во всем ви-

дит и ожидает только плохое, опасное», — писал И. П. Павлов. Это

создало иллюзию социальной неполноценности М., ошибочность ко-

торой была доказана Б. М. Тепловым.

МЕЛАНХОЛІК — тип темпераменту, що характеризується легкою

ранимістю, схильністю глибоко переживати навіть незначні події при

в’ялому зовнішньому реагуванні. «Меланхолічний темперамент є

явно гальмований тип нервової системи. Для меланхоліка, очевидно,

кожне явище життя стає гальмуючим його агентом, раз він в ніщо не

вірить, ні на що не надіється, в усьому бачить і очікує тільки недобре,

небезпечне», — писав І. П. Павлов. Це створило ілюзію соціальної не-

повноцінності М., помилковість якої була доказана Б. М. Тепловим.

МЕЛАНХОЛИЯ (melancholia) — термин, обозначающий то, что сей-

час на зывают депрессией (особенно эндогенной депрессией), депрес-

сивным заболеванием или депрессивной фазой маниакально-депрес-

сивного психоза. Определяя депрессию как меланхолическую, име-

ют в виду, что у больного не про сто подавленное настроение, но что

он, к тому же за торможен, суицидально настроен и склонен к самоуп-

рекам (самообвинению).

МЕЛАНХОЛІЯ (melancholia) — термін, який означає те, що зараз на-

зивають депресією (особливо ендогенною депресією), депресивним за-

хворюванням або депресивною фазою маніакально-депресивного пси-

хозу. Визначаючи депресію як меланхолічну, мають на увазі, що у хво-

рого не просто пригнічений настрій, але що він, до того ж уповільне-

ний, суїцидально налаштований до самодокорів (самозвинувачення).

МЕТОД (греч. теthodos — исследование) — это способ исследования

явлений природы, подход к изучаемым явле ниям, планомерный

путь научного познания и установления истины. В более широком

смысле — прием, способ или образ действия; способ достижения

цели, определенным образом упорядоченная деятель ность; совокуп-

ность приемов, операций практического или теоретического осво-

ения действи тельности, подчиненных решению конкретной задачи.

Методом, могут выступать — система операций при работе на опред-

еленном оборудова нии, приемы научного исследования и изложения

материала, приемы художественного выбора, обобще ния и оценок

материала из позиций того или иного эстетичного идеала и т. д.

Метод

180

МЕТОД (грец. теthodos — дослідження) — це спосіб дослідження

явищ природи, підхід до явищ, що вивчаються, планомірний шлях

наукового пізнання і встановлення істини; взагалі — прийом, спо-

сіб або образ дії; спосіб досягнення мети, певним чином впорядко-

вана діяль ність; сукупність прийомів або операцій практичного або

теоретич ного освоєння дійсності, підлеглих вирішенню конкретного

завдання. Як метод можуть виступати система операцій при роботі

на певному обладнанні, прийоми наукового дослідження і виклади

матеріалу, прийоми художнього відбору, узагальнення і оцінок ма-

теріалу з позицій того або іншого естетичного ідеалу та ін.

МЕТОД КОМПЛЕКСНЫЙ — способ изучения, при котором в ис-

следовании принимают участие представители различных наук, что

п озволяет устанавливать связи и зависимость между разного рода

я влениями, например, между физи ологическим, психическим и

с оциальным развитием личности.

МЕТОД КОМПЛЕКСНИЙ — спосіб вивчення, при якому в дослі-

дженні беруть участь представ ники різних наук, що дозволяє вста-

новлювати зв’язки і залежність між явищами різного роду, напри-

клад, фізіологічним, психіч ним і соціальним розвитком особистості.

МЕТОДИКА ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ — совокуп-

ность методов, применяемых в данном исследовании и определяемых

соответствующей им методологией.

МЕТОДИКА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ — сукупність мето-

дів, застосованих в даному дослідженні, що визначаються відповід-

ною до них методологією.

МЕТОД СРАВНИТЕЛЬНЫЙ (метод «поперечного среза») — заключа-

ется в сопоставлении разных групп людей по возрасту, о бразова нию,

деятельностью и общением. Например: две большие группы л юдей,

одинаковых по возрасту и полу (студенты и рабочие), исследуются,

одними и теми же эмпирическими способами получе ния н аучных

данных, и эти данные сопоставляются между собой.

МЕТОД ПОРІВНЯЛЬНИЙ (метод «поперечного зрізу») — полягає у

зіставленні різних груп людей за віком, освітою, діяльністю і спіл-

куванням. Наприклад: дві великі групи людей, однакових за віком

і статтю (студенти і робітники), досліджуються, одними і тими ж

Метод комплексный