Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

181

е мпіричними способами добування наукових даних, і отримані дані

зіставляються між собою.

МЕТОДИКА — совокупность конкретных операций, про цедур про-

ведения эксперимента.

МЕТОДИКА — сукупність конкретних операцій, процедур проведен-

ня експерименту.

МЕТОДИЧЕСКИЙ ПРИЕМ — способ, которым осуществляется пси-

хологический метод. М.п. может определять вариант метода и его со-

ответствие или несоответствие определенной теории и методологии.

МЕТОДИЧНИЙ ПРИЙОМ — спосіб, яким здійснюється психологіч-

ний метод. М.п. може визначати варіант методу і його відповідність

або невідповідність певній теорії і методології.

МЕТОД ОБОБЩЕНИЯ НЕЗАВИСИМЫХ ХАРАКТЕРИСТИК —

основной научно-практический метод психологической науки как

изучение личности в различных видах ее деятельности.

При использовании наблюдения и беседы М.о.н.х. может включать

и другие психологические методы: естественный и лабораторный эк-

сперименты, тесты. Он обеспечивает применение личностного под-

хода при психодиагностике.

МЕТОД УЗАГАЛЬНЕННЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ХАРАКТЕРИСТИК —

основний науково-практичний метод психологічної науки як вивчен-

ня особистості в різних видах її діяльності. При використанні спо-

стереження і бесіди М.у.н.х. може включати й інші психологічні ме-

тоди: природний і лабораторний експерименти, тести. Він забезпечує

застосування особистісного підходу при психодіагностиці.

МЕТОДОЛОГИЯ ПСИХОЛОГИИ — система принципов и способов

организации и построения теории и практики отдельных психологи-

ческих наук, их отраслей и всех их в целом, а также учение об этой

системе. Это учение является основным корнем дерева психологичес-

кой науки.

МЕТОДОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЇ — система принципів і способів орга-

нізації і побудови теорії і практики окремих психологічних наук, їх

галузей і всіх їх в цілому, а також вчення про цю систему. Це вчення

є основним коренем дерева психологічної науки.

Методология психологии

182

МЕТОД ПОЛЯРНЫХ БАЛЛОВ — метод психометрии: количествен-

ная сторона применения метода обобщения зависимых характеристик

с оценкой изучаемых свойств личности как условной дизъюнкцией

оцениваемого психического явления следующими пятью баллами:

5 оцениваемое свойство личности развито хорошо, четко выра-

жено и проявляется часто и в различных видах деятельности

черта характера;

4 свойство заметно выражено, но проявляется непостоянно,

хотя противоположное ему проявляется очень редко;

3 оцениваемое и противоположное свойства личности выраже-

ны не резко, в проявлениях редки и уравновешивают друг

друга;

2 заметно более выражено и чаще проявляется свойство лич-

ности, противоположное оцениваемому;

1 свойство личности, противоположное оцениваемому, четко

выражено и часто проявляется в различных видах деятель-

ности являясь чертой характера;

0 сведений для оценки данного свойства личности нет.

Применяя понятия логики, эти баллы нужно рассматривать как

с пециальные кванторы, а М.п.б. — как квантификацию в русле пси-

хометрии.

По динамике изучаемое свойство личности оценивается тремя бал-

лами:

III

ранее было менее выражено, улучшается, развивается (знак <);

II изменений нет (знак =);

I ранее было более свойственно, теперь ослабевает, ухудшает-

ся, развивается в противоположное (знак >).

Оценки должны даваться не сравнительно, а объективно и сохранять-

ся для изучаемой личности, в какой бы группе ее ни рассматривали.

МЕТОД ПОЛЯРНИХ БАЛІВ — метод психометрії: кількісна сторо-

на застосування методу узагальнення незалежних характеристик з

оцінкою властивостей особистості як умовною диз’юнкцією оцінюва-

ного психічного явища наступними п’ятьма балами:

5 оцінювана властивість особистості розвинута добре, чітко ви-

ражена і проявляється часто і в різних видах діяльності як

риса характеру;

Метод полярных баллов

183

4 властивість помітно виражена, але проявляється непостійно,

хоча протилежна їй проявляється дуже рідко;

3 оцінювана і протилежна властивість особистості виражені не

різко, урівноважують один одного;

2 помітно більш виражена і частіше проявляється властивість

особистості, протилежна оцінюваній;

1 властивість особистості, протилежна оцінюваній, чітко вира-

жена і часто проявляється в різних видах діяльності, що є ри-

сою характеру;

0 відомостей для оцінки даної властивості особистості немає.

Застосовуючи поняття логіки, ці бали треба розглядати як спеціаль-

ні квантори, а М.п.б. — як квантифікацію в руслі психометрії.

За динамікою досліджувана властивість особистості оцінюється трьо-

ма балами:

ІІІ раніше була менш виражена, покращується, розвивається

(знак <);

ІІ змін немає (знак =);

І раніше була більш властива, тепер послаблюється, погіршу-

ється, розвивається в протилежне (знак >).

Оцінки повинні даватися не в порівнянні, а об’єктивно і зберігатися

для особистості, яка вивчається, в якій би групі її не розглядали.

МЕТОД УКРЕПЛЕНИЯ КОЛЛЕКТИВА (основной) — формирова-

ние у всех членов коллектива общей цели их активной деятельности.

М.у.к. опирается назакон самоукрепления колектива.

МЕТОД ЗГУРТУВАННЯ КОЛЕКТИВУ (основний) — формування у

всіх членів колективу загальної мети їх активної діяльності. М.з.к.

має за основу закон самозміцнення колективу.

МЕТОДЫ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ НАУКИ — основные пути и прие-

мы познания психических явлений и их закономерностей.

М.п.н. должны иметь цель применения и методические приемы, по-

зволяющие проникать в сущность изучаемого психического явления.

Иначе их применение приводит к эмпиризму в психологии. М.п.н.

всегда подчинены определенной теории психологии, их цель — про-

верять, уточнять и применять ее. «Метод — самая первая основная

вещь, — указывал И. П. Павлов. — От метода, от способа действия

Методы психологической науки

184

зависит вся серьезность исследования. Все дело в хорошем методе.

При хорошем методе и не очень талантливый человек может сделать

много. А при плохом методе и гениальный человек будет работать

впустую и не получит ценных, точных данных». Наряду с общими

М.п.н.: наблюдением, беседой, экспериментом существует большое

число частных.

Иногда справедливо выделяют и четвертый основной М.п.н. (как и

других наук) — мысленный анализ (точнее синтез-анализ), в некото-

рых случаях рассматриваемый как особый вид эксперимента — мыс-

ленный эксперимент.

Сейчас все более обостряется противоречие между необходимостью

методологического подчинения М.п.н. целям конкретного исследо-

вания и их стандартизацией для сравнения результатов различных

исследований.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ — основні шляхи і прийоми

пізнання психологічних явищ і їх закономірностей. М.п.н. повинні

мати ціль застосування і методичні прийоми, що дозволяють прони-

кати в сутність психічного явища, що вивчається. Інакше їх застосу-

вання призводить до емпіризму в психології.

М.п.н. завжди підпорядковані певній теорії психології, їх мета — пе-

ревіряти, уточнювати і застосовувати її. «Метод — найперша основна

річ, — вказував І. П. Павлов. — Від методу, від способу дії залежить

вся серйозність дослідження. Вся справа в доброму методі. При ньо-

му і не дуже талановита людина може зробити багато. А при погано-

му методі і геніальна людина буде працювати даремно і не одержить

цінних, точних даних».

Поряд із загальними М.п.н.: спостереженням, бесідою, експеримен-

том існує велика кількість складових.

Іноді справедливо виділяють і четвертий основний М.п.н. — аналіз

мислення (синтез-аналіз), в деяких випадках розглядається як осо-

бливий вид експерименту — мислений експеримент.

Нині загострюється протиріччя між необхідністю методологічного

підпорядкування М.п.н. цілям конкретного дослідження і їх стан-

дартизацією для порівняння результатів різних досліджень.

МЕТОДЫ УПРАВЛЕНИЯ психологические (в частности, регулиро-

вание, стимуляции и развития) — категория психологии управле-

ния. В отличие от методов психологической науки, не являющихся

Методы управления

185

категорией общей психологии, они не способы познания, а средства

воздействия субъектов управления на управляемые переменные

о бъекты упра

вления.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ психологічні (зокрема, регулювання, сти-

муляції і розвитку) — категорія психології управління. На відміну

від методів психологічної науки, що не є категорією загальної пси-

хології, вони не способи пізнання, а засоби впливу суб’єктів управ-

ління на управляючі змінні об’єкти управління.

МЕТОД ЭКСПЕРТОВ В ПСИХОЛОГИИ (лат. expertus — опытный) —

обобщенная оценка определенного психического явления (в част-

ности, свойства личности) на основе оценок экспертов, действующих

в соответствии со специальными правилами: специфическая форма

опосредованной психометрии как метод обобщения независимых ха-

рактеристик и метод полярных баллов, являющихся методами ква-

лиметрии психологической.

МЕТОД ЕКСПЕРТІВ В ПСИХОЛОГІЇ (лат. expertus — досвідче-

ний) — узагальнююча оцінка певного психічного явища (зокрема

властивості особистості) на підставі оцінок експертів, діючих відпо-

відно зі спеціальними правилами: специфічна форма опосередкова-

ної психометрії як метод узагальнення незалежних характеристик і

метод полярних балів, що є методами кваліметрії психологічної.

МЕЧТА — воображение, создающее образы желанного. Д. И. Пи-

сарев писал: «Если бы человек был совершенно лишен способности

мечтать.., тогда я решительно не могу представить, какая побуди-

тельная причина заставляла бы человека предпринимать и доводить

до конца обширные и утомительные работы в области искусства, на-

уки и практической жизни...».

МРІЯ — уява, що створює образи бажаного. Д. І. Писарєв писав:

«Якщо б людина була зовсім позбавлена здатності мріяти..., тоді я

рішуче не можу уявити, яка спонукальна причина заставляла б лю-

дину розпочинати і доводити до кінця велику і стомлюючу роботу в

галузі мистецтва, науки і практичного життя...».

МИГРЕНЬ (migraine) — правильно: сильная од носторонняя головная

боль с фотофобией (бо лезненная чувствительность к свету) и констел-

ляциями (зрительные образы, напоминающие зуб чатые стены замка).

Мигрень

186

МІГРЕНЬ (migraine) — правильно: сильний односторонній головний

біль з фотофобією (хвороблива чуттєвість до світла) і констеляціями

(зорові образи, що нагадують зубасті стіни замку).

МИМИКА

(греч. mimikos — подражательный) — термин, имеющий

два значения:

• идущее от Древней Греции искусство выражать эмоции различ-

ными сокращениями мышц лица;

• выражение лица и особенно глаз в результате сокращения мышц,

сосудистой реакции и слез как непроизвольная объективизация

эмоций.

Умение «читать» М. — существенный компонент эмпатии и навык,

нужный педагогу и руководителю.

МІМІКА (грец. mimikos — наслідувальний) — термін, що має два зна-

чення:

• має початок від Давньої Греції. Мистецтво виражати емоції різ-

ними скороченнями м’язів обличчя;

• вираз обличчя і особливо очей в результаті скорочення м’язів,

судинної реакції і сліз як довільна об’єктивізація емоцій.

Уміння «читати» М. — суттєвий компонент емпатії і навичок, по-

трібний психологу, педагогу і керівнику.

МИНИМУМ КОЛЛЕКТИВА (лат. minimum — наименьшее) — этап

развития группы, на котором она уже складывается как коллектив,

определяется целью, вынесенной за рамки группы и подчиненной це-

лям общества.

МІНІМУМ КОЛЕКТИВУ (лат. minimum — найменше) — стан розвит-

ку групи, на якому вона формується як колектив, визначається метою,

винесеною за рамки групи і підпорядкованою цілям суспільства.

МИНИМУМ ЛИЧНОСТИ — этап развития личности как необходи-

мая и достаточная совокупность процессуальных и содержательных

результатов филогенеза, антропогенеза и онтогенеза психики челове-

ка, позволяющая считать ее сознанием, а его — личностью.

М.л. определяется появлением у ребенка (обычно в 1,5–2,5 года)

п онятия Я, уточняемого противопоставлением понятию Они и

реализуе мого словами «Я сам!».

Мимика

187

МІНІМУМ ОСОБИСТОСТІ — етап розвитку особистості як необхідна

і достатня сукупність процесуальних і змістовних результатів філо-

генезу, антропогенезу, онтогенезу психіки людини, що дозволяє вва-

жати її свідомістю, а саму людину — особистістю.

М.о. визначається появою у дитини (зазвичай в 1,5–2,5 роки) понят-

тя Я, що уточнюється протиставленням поняттю Вони і реалізовано-

го словами «Я сам!».

МИНИМУМ СОЦИАЛЬНОЙ ЗРЕЛОСТИ ЛИЧНОСТИ — этап разви-

тия личности как появление в ее направленности социальных норм,

определяющих способность осознанно, активно и самостоятельно

участвовать в жизни общества, и появление стремления к дальней-

шему, максимально возможному для нее профессиональному совер-

шенствованию.

МІНІМУМ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ — етап розвитку

особистості як поява в її спрямованості соціальних норм, що визнача-

ють здатність осмислено (свідомо), активно і самостійно брати участь

у житті суспільства, поява прагнення до подальшого, максимально

можливого для неї професійного удосконалення.

«МИНИМУМ ЧЕЛОВЕКА» — понятие антропогенеза психики и па-

леопсихологии: комплекс свойств в единстве с их общей причиной,

определивший скачок от первобытной обезьяны к первобытному че-

ловеку. Ни морфология, ни физиология не выявляют этого скач-

ка. Психология, опираясь на методологический принцип К. Марк-

са «Анатомия человека — ключ к анатомии обезьяны», видит про-

явление «М.ч.» в коллективном труде, вызвавшем скачок форм об-

щения, нужду речевого общения и быстрое развитие понятийной

формы отражения — мышления.

«МІНІМУМ ЛЮДИНИ» — поняття антропогенезу психіки і палеопси-

хології: комплекс властивостей в єдності з її спільною причиною, що

визначив перебіг від первісної мавпи до первісної людини. Ні морфоло-

гія, ні фізіологія не виявляють цього перебігу. Психологія, спираючись

на методологічний принцип К. Маркса «Анатомія людини — ключ до

анатомії мавпи», бачить виявлення «М.л.» в колективній праці, що

викликала стрибок форм спілкування, потребу мовного спілкування і

швидкий розвиток понятійної форми відображення — мислення.

«Минимум человека»

188

МИРОВОЗЗРЕНИЕ (индивидуальное) — одна из форм направлен-

ности личности как система ее взглядов на себя и свое место в мире

и обусловленных ими убеждений, идеалов, принципов, ценностных

ориентаций — жизненной позиции личности. М. может быть на-

учным или опираться только на здравый смысл.

В психологической структуре М. обычно выделяют следующие ком-

поненты: мироощущение, мировосприятие, миропредставление,

м иропонимание, мирооценка, мироотношение. Первые три компо-

нента обобщаются в миросозерцании, последние три подготовляют

переход М. в убеждение.

СВІТОГЛЯД (індивідуальне) — одна із форм спрямованості особис-

тості як система її поглядів на себе і своє місце в світі і обумовлених

цим переконань, ідеалів, принципів, ціннісних орієнтацій, тобто

життєвої позиції особистості. С. може бути науковим або спиратися

тільки на здоровий глузд.

В психологічній структурі С. виділяють наступні компоненти: світо-

відчуття, сприйняття світу, уявлення про світ, світорозуміння, оцін-

ка світу, ставлення до світу. Перші три компоненти узагальнюються

в світогляді, останні три готують перехід С. в переконання.

МНЕМОНИКА (греч. mnēmonicon — искусство запоминания) —

с овокупность приемов, облегчающих запоминание, с использовани-

ем в основном ассоциаций.

Синоним — мнемотехника.

МНЕМОНІКА (грец. mnēmonicon — мистецтво запам’ятовування) —

сукупність прийомів, що полегшують запам’ятовування, з викорис-

танням в основному асоціації.

Синонім — мнемотехніка.

МНЕМОСХЕМА (греч. mnēmon — память, schema — образ, вид) — по-

нятие и термин инженерной психологии: графическое изображение

знаками структуры объекта управления или алгоритма деятельности

для облегчения выполнения последовательности действий.

МНЕМОСХЕМА (грец. mnēmon — пам’ять, schзma — образ, вид) —

поняття і термін інженерної психології: графічне зображення зна-

ками структури об’єкта управління або алгоритму діяльності для

п олегшення виконання послідовності дій.

Мировоззрение (индивидуальное)

189

МНЕНИЕ — оценочное суждение или умозаключение, эмоционально

окрашенное и выражающее отношение субъекта мнения к его пред-

мету, объекту.

ДУМКА — судження, що оцінює або робить або умовивід, емоційно

забарвлене, яке відображає ставлення суб’єкта думки до його пред-

мета, об’єкта.

МНЕСТИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ И НАВЫКИ — действия и навыки, в

психологической структуре которых доминирует память.

МНІСТИЧНІ ДІЇ І НАВИЧКИ — дії і навички, в психологічній струк-

турі яких домінує пам’ять.

МНОГОМЕРНЫЙ — имеющий несколько сторон или элементов.

БАГАТОВИМІРНИЙ — той, що має декілька сторін або елементів.

МНОГОСТУПЕНЧАТАЯ СЛУЧАЙНАЯ РАЙОНИРОВАННАЯ ВЫ-

БОРКА — выборка, в которой для анализа отобраны не индивиды, а

скорее географические единицы или их аналоги.

БАГАТОСТУПІНЧАСТА ВИПАДКОВА РАЙОНОВАНА ВИБІР-

КА — вибірка, в якій для аналізу відібрані не індивіди, а швидше

г еографічні одиниці або їх аналоги.

МНОЖЕСТВЕННАЯ РЕГРЕССИЯ — статистическая процедура изу-

чения зависимости, существующей между зависимой переменной и

несколь кими независимыми переменными.

МНОЖИННА РЕГРЕСІЯ — статистична процедура вивчення залеж-

ності, що існує між залежною змінною і декількома незалежними

змінними.

МОДА — массовидное явление, свойственное группе личностей как

форма объективизации их мнения о престиже. М. формируется на

основе подражания и в значительной степени является эстетическим

вкусом тех, у кого нет собственного. Такие личности следуют М. сле-

по, не умея приспособить ее к своим индивидуальным особенностям.

В этом смысле М. — отраженное, субъективное явление.

Омонимы: М. как объективное социальное отражаемое явление, со-

здаваемое модельерами и дизайнерами (статистика показывает, что

Мода

190

М. резко, обычно по закону контраста: юбки «мини» и «макси», ши-

рокие и узкие брюки, мелодичная музыка и диссонансы — сменяется

примерно через 6 лет).

М. — мера средней тенденции для номи нальных переменных.

МОДА — явище загалу, властиве групі особистостей як форма об’-

єктивізації їх думок про престиж. М. формується на основі насліду-

вання і в значному ступені є естетичним смаком тих, у кого немає

власного.

Такі особистості наслідують М. сліпо, не вміючи пристосувати її до

своїх індивідуальних особливостей. В цьому смислі М. — відображе-

не, суб’єктивне явище.

Омонім: М. як об’єктивне соціальне відображувальне явище, що

створене модельєрами і дизайнерами (статистика показує, що М. різ-

ко, за звичай, за законом контрасту: сукні «міні», і «максі», широкі і

вузькі штани, мелодійна музика і дисонанси — змінюється приблиз-

но ч ерез 6 років).

М. — ступінь середньої тенденції для номі наль них змінних.

МОДЕЛИРОВАНИЕ психологическое (лат. modulus — мера, обра-

зец) — получение психологической модели путем сознательного и

ц еленаправленного упрощения естественной психологической струк-

туры личности или деятельности вычленением изучаемых явлений,

их усиления и возможно более полного устранения всех остальных.

М.п. лежит в основе большинства психологических экспериментов и

всех тестов.

МОДЕЛЮВАННЯ психологічне (лат. modulus — міра, зразок) —

одержання психологічної моделі шляхом свідомого і цілеспрямова-

ного спрощення звичайної психологічної структури особистості або

діяльності виокремлення явищ, що вивчаються, їх посилення і мож-

ливо більш повне усунення всіх останніх. М.п. лежить в основі біль-

шості психологічних експериментів і всіх тестів.

МОДЕЛЬ — упрощенное представление действи тельности.

МОДЕЛЬ — спрощене подання дійсності.

МОДЕЛЬ БУДУЩИХ РЕЗУЛЬТАТОВ — понятие и термин, введен-

ные П. К. Анохиным на основе дальнейшей разработки им учения

об акцепторе действия. «В момент начала действия в соответствии с

Моделирование