Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

161

КОНЦЕНТРАЦИЯ ВНИМАНИЯ (лат. con — с, centrum — центр) —

качество внимания как результат чаще произвольного сокращения

его объема до одного объекта и за счет этого повышения его интен-

сивности.

КОНЦЕНТРАЦІЯ УЯВИ (лат. con — с, centrum — центр) — власти-

вість уваги за рахунок довільного обмеження її обсягу в напрямку до

одного об’єкта, і за рахунок цього підвищення її інтенсивності.

КООРДИНАЦИЯ ДВИЖЕНИЙ (лат. co(n) — вместе, ordinatіo —

расположение в порядке) — понятие и термин биомеханики как

с огласованность движений в процессе психомоторного акта, обеспе-

чивающая ловкость.

КООРДИНАЦІЯ РУХІВ (лат. co(n) — разом, ordinatіo — розташу-

вання в порядку) — поняття і термін біомеханіки як узгодженість

р ухів в процесі психомоторного акту, що забезпечує кмітливість.

КОРА ГОЛОВНОГО МОЗГА — эллипсис термина «анатомия и физио-

логия коры больших полушарий головного мозга»: наиболее слож-

ная по строению и функциям и анатомически, и физиологически

многоуровневая часть центральной нервной системы свойственная

только ветви вторичноротых (позвоночных) животных и человеку.

Ее функция — рефлексы головного мозга. Это отражающая система,

определяющая все формы психического отражения и субъективное

как присущее им системное качество.

КОРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ — еліпс терміну «анатомія і фізіологія

кори великих півкуль головного мозку»; найбільш складна за будо-

вою та за функціями і анатомічно, і фізіологічно багаторівнева час-

тина центральної нервової системи, властива тільки гілці вторинно-

ротих (хребетних) тварин і людині. Її функція — рефлекси головного

мозку. Це відображаюча система, що визначає всі форми психологіч-

ного відображення і суб’єктивне як притаманна їм системна якість.

КОРКОВАЯ НЕЙРОДИНАМИКА — понятие и термин, введенные

И. П. Павловым как совокупность физиологических процессов выс-

шей нервной деятельности, протекающих в коре головного мозга. Су-

бъективное как системное качество психики является продуктом К.н.

Корковая нейродинамика

162

КОРКОВА НЕЙРОДИНАМІКА — поняття і термін, введені І. П. Пав-

ловим як сукупність фізіологічних процесів вищої нервової діяль-

ності, що протікає в корі головного мозку. Суб’єктивне як системна

властивість психіки є продуктом К.н.

КОРПОРАЦИЯ (лат. corporatio — обоснованное сообщество) — груп-

па, цели деятельности которой замкнуты внутри ее; «работающая

только на себя» и не связанная с другими.

КОРПОРАЦІЯ (лат. corporatio — обґрунтоване співтовариство) —

група, цілі діяльності якої замкнені всередині її; «працююча тільки

на себе» і не пов’язана з іншими.

КОСВЕННАЯ КАУЗАЦИЯ — явление, при котором одна пере менная

оказывает причинное воздействие на другую только посредством из-

менения значений некоторой третьей переменной (переменных), ко-

торая (которые) затем непосредственно влияет(ют) на вторую.

НЕПРЯМА КАУЗАЦІЯ — явище, при якому одна змінна причинно

впливає на іншу тільки за допомогою зміни значень якоїсь третьої змін-

ної (змінних), яка (які) потім безпосередньо впливає(ють) на другу.

КОЭФФИЦИЕНТ ВАРИАЦИИ — мера (показатель) дисперсии для

номинальных переменных.

КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ — ступінь (показник) дисперсії для

номіналь них змінних.

КОЭФФИЦИЕНТ КОРРЕЛЯЦИИ (R) — коэффициент связи между

двумя интервальными переменными, слу жащий показателем точ-

ности подбора экспериментальных точек относительно линии регрес-

сии.

КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ (R) — коефіцієнт зв’язку між двома

і нтервальними змінними, що слу жить показником точності підбору

експериментальних точок відносно лінії регресії.

КОЭФФИЦИЕНТ СВЯЗИ — показатель степени и направления свя-

зи (ассоциации) между двумя переменными.

КОЕФІЦІЄНТ ЗВ’ЯЗКУ — показник ступеня і напряму зв’язку (асо-

ціації) між двома змінними.

Корпорация

163

КОШМАР (nightmare) 1. Сновидение, в котором человек ощущает,

что на нем сидят верхом и что он подвергается опасности быть при-

душенным чудовищем женского пола. 2. Само чудовище жен ского

пола, злой дух. 3. В широком смысле: любой страшный сон. Кош-

мары — пример сильнейшего сбоя в защите против внутренних сил;

в результате этого сбоя тот, кто видит сон, испытывает не тревогу, а

ужас, Кошмары более часты в детстве, чем в зрелом возрасте. Чудови-

ще, которое душит человека во сне, — убедительный пример п лохого

внутреннего объекта, поскольку является психическим представле-

нием, фантомом (образом фантазии), на который Эго спящего реаги-

рует так, как если бы это была некая реальная личность.

КОШМАР (ЖАХ) (nightmare) 1. Сновидіння, в якому людина від-

чуває, що на ній «сидять зверху» і вона може бути задушеною чу-

довиськом жіночої статі. 2. Саме чудовисько жіночої статі, злий

дух. 3. В широкому розумінні: будь-який страшний сон. Кошмари

(жахи) — приклад сильного збою в захисті проти внутрішніх сил;

в результаті цього збою той, хто бачить сон, відчуває не тривогу, а

жах. Кошмари частіші в дитинстві, ніж у дорослому віці. Чудовись-

ко, яке душить людину уві сні — безперечний приклад поганого вну-

трішнього об’єкта, оскільки є психічною уявою, фантомом (образом

фантазії), на який Его того, хто спить, реагує так, якби це була б ре-

альна особистість.

КРИВАЯ УПРАЖНЕНИЯ — графическое изображение результата

упражнения навыка, по абсциссе которого откладываются последо-

вательные упражнения, по ординате — эффективность каждого из

них. На К.у. наглядно видны законы развития навыка, в частности

неравномерность его формирования и плато.

КРИВА ВПРАВИ — графічне зображення результату вправ навички,

де по абсцисі відкладаються послідовні вправи, по ординаті — ефек-

тивність кожної із них. На К.в. наочно видно закони розвитку нави-

чки, зокрема, нерівномірність її формування і плато.

КРИТЕРИЙ в психологии (греч. kritērion — признак) — признак, по

которому классифицируются, оцениваются (и получают оценки) со-

ответствующим индикатором психические явления, действия или

деятельность, в частности при их формализации.

Критерий

164

КРИТЕРІЙ в психології (грец. kritērion — ознака) — ознака, за якою

класифікуються, оцінюються (і одержують оцінки) відповідним ін-

дикатором психічні явища, дії або діяльність, зокрема, під час їх

формалізації.

КРИТИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ — внезапное изменение ситуации про-

изводственной среды или состояния личности, вызывающее наруше-

ние деятельности, возможность появления ошибочных действий и

перехода К.с. в аварийную ситуацию.

КРИТИЧНА СИТУАЦІЯ — раптова зміна ситуації виробничого серед-

овища або стану особистості, що викликає порушення діяльності, мож-

ливість появи помилкових дій і переходу К.с. в аварійну ситуацію.

Критическая ситуация

165

ЛАБИЛЬНОСТЬ (лат. labilis — неустойчивый) — термин, имеющий

два значения: неустойчивость любого явления; свойство высшей

нервной деятельности (наряду с силой, подвижностью и уравнове-

шенностью, определяющими, по мнению И. П. Павлова, тип нерв-

ной системы и темперамент): скорость перехода нервных клеток из

состояния возбуждения в торможение и наоборот. Понятие и термин,

введенные в 60-х гг. В. Д. Небылициным.

ЛАБІЛЬНІСТЬ (лат. labilis — нестійкий) — термін, що має два зна-

чення: нестійкість будь-якого явища; властивість вищої нервової

д іяльності (поряд із силою, рухливістю і неврівноваженістю, що ви-

значають, на думку І. П. Павлова, тип нервової системи і темпера-

мент): швидкість переходу нервових клітин із стану збудження в

гальмування і навпаки. Поняття і термін, введені в 60-х рр. В. Д. Не-

биліциним.

ЛАЙ-ДЕТЕКТОР — см. детектор лжи.

ЛАЙ-ДЕТЕКТОР — див. детектор брехні.

ЛАТЕНТНОЕ ВРЕМЯ РЕАКЦИИ (лат. latenlis — скрытый) — вре-

мя от появления стимула до начала реакции на него; результат пси-

хометрии.

ЛАТЕНТНИЙ ЧАС РЕАКЦІЇ (лат. latenlis — прихований) — час від

появи стимулу до початку реакції на нього, результат психометрії.

ЛЕНЬ — психическое явление: отсутствие желания делать что-либо,

требующее волевого усилия, и главное — переживание удовольствия

от безделья. Необходимо отличать от апатии и сознательного отказа

от работы в силу неправильного отношения к труду.

ЛІНОЩІ — психічне явище: відсутність бажання робити будь-що,

що вимагає вольового зусилля, і головне — переживання задоволен-

ня від неробства. Необхідно відрізняти від апатії і свідомої відмови

від роботи в силу неправильного відношення до праці.

Лень

166

ЛИБИДО (libido) — гипотетическая форма пси хической энергии,

которая вложена в процессы, структуры и объективные представле-

ния. Считается, что у либидо есть источник: тело, или ИД; что ли-

бидо существует в различных формах, свя занных с определенными

эрогенными зонами (оральное, анальное, генитальное либи до), и

р аспределяется в различных структурах или процессах, которые ли-

бидизированы (или, ина че, содержат либидный катексис). Фрейд

первоначально говорил о либидо как об энергии, привязанной лишь

к сексуальным ин стинктам, однако позднее было сделано предполо-

жение, что и в Эго имеется либидо, и это Эго-либидо есть производная

от либидо, привязанно го к объект-представлениям (объект-либидо).

ЛІБІДО (libido) — гіпотетична форма психічної енергії, яка вкладена

в процеси, структури і об’єктні уявлення. Вважається, що джерелом

лібідо є: тіло або ІД; що лібідо існує в різних формах, пов’язаних з

певними ерогенними зонами (оральне, анальне, генітальне лібідо), і

розповсюджується в різних структурах або процесах, які лібідизовані

(містять лібідний катексис). Фрейд першочергово говорив про лібідо

як про енергію, прив’язану лише до сексуальних інстинктів, однак,

пізніше було зроблено припущення, що і в Его є лібідо, і це Его-лібідо

є похідна від лібідо, прив’язаного до об’єкт-уявлень (об’єкт-лібідо).

ЛИДЕР (англ. leader — ведущий, руководитель) — социологический

и социально-психологический термин: член группы, осуществляю-

щий руководство. Термин подразумевает прилагательные «офици-

альный» — старший в группе или «неофициальный» — вожак, фак-

тически ведущий за собой группу. Лучше всего, когда тот и другой Л.

совпадают в одном человеке.

ЛІДЕР (англ. leader — провідний, керівник) — соціологічний і соці-

ально-психологічний термін: член групи, що здійснює керівництво.

Термін має на увазі прикметники «офіційний» — старший в групі або

«неофіційний» — вожак, фактично той, хто веде за собою групу. Кра-

ще всього, коли той, або інший Л. співпадає в одній особі.

ЛИНГВИСТИКА (лат. lingua — язык) — наука, изучающая зако-

ны строениия и функционирования языка. Ее разделы: семиотика

и фонетика — существенны для психологии, особенно для учения о

мышлении.

Синонимы — языкознание, языковедение.

Либидо

167

ЛІНГВІСТИКА (лат. lingua — мова) — наука, що вивчає закони побу-

дови і функціонування мови. Її розділи: семіотика і фонетика — сут-

тєві для психології, особливо для вчення про мислення.

Синонім — мовознавство.

ЛИНЕЙНАЯ ДИАГРАММА — график, на котором соответству ющие

результатам наблюдений точки соединены между собой линиями, что

позволяет отражать направление развития или другую зависимость.

ЛІНІЙНА ДІАГРАМА — графік, на якому відповідні результатам

спостережень точки з’єднані між собою лініями, що дозволяє відо-

бражати напрям розвитку або іншу залежність.

ЛИНИЯ РЕГРЕССИИ — линия, которая точнее всего отражает ра-

спределение экспери ментальных точек на диаграмме рассеяния и

крутизна наклона которой характеризует зависимость между двумя

интервальными переменными.

ЛІНІЯ РЕГРЕСІЇ — лінія, яка точніше відображає розподіл експе-

риментальних точок на діаграмі розсіяння і крутий нахил якої ха-

рактеризує залежність між двома інтервальними змінними.

ЛИЧНОСТНЫЙ ПОДХОД — принцип психологии: индивидуальный

подход к человеку как к личности с пониманием ее как отражающей

системы, определяющей все другие психические явления.

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД — принцип психології: індивідуальний

підхід до людини як особистості з розумінням її як відображаючої

системи, що визначає всі інші психологічні явища.

ЛИЧНОСТЬ — человек как носитель сознания; одна из двух сис-

тем человека (вторая — организм) и потому общепсихологическая

категория четвертого уровня иерархии. Любой взрослый здоровый

ч еловек является Л., хотя ею не рождается, а становится в процессе

деятельности и общения с другими людьми, посредством чего овла-

девает социальным опытом и умножает его. Научившись сравнивать

себя с другими людьми, выделяет свое Я из окружающего.

Л. бывают разные: гармонично и односторонне развитые, прогрессив-

ные и реакционные, моральные и аморальные, здоровые и больные и

т. д., развиваясь, а иногда деградируя. Л. — объект философии, со-

циологии, этики, права, педагогики и других наук.

Личность

168

Л. — не дизъюнктивное и тем более не альтернативное психическое

явление, а проградиентное. Поэтому формулировку «стань личнос-

тью» надо считать литературной метафорой и синонимом «будь че-

ловеком!».

ОСОБИСТІСТЬ — людина як носій свідомості, одна із двох систем

(друга — організм) і тому загальнопсихологічна категорія четверто-

го рівня їх ієрархії. Будь-яка доросла здорова людина є О., хоча нею

не народжується, а стає в процесі діяльності і спілкування з іншими

людьми, шляхом чого оволодіває соціальним досвідом і примножує

його. Навчившись порівнювати себе з іншими людьми, виділяє своє

Я із оточуючого.

О. бувають різні: гармонійно і односторонньо розвинуті, прогресив-

ні і реакційні, моральні і аморальні, здорові і хворі та ін., розвива-

ючись, а іноді деградуючи. О. — об’єкт філософії, соціології, етики,

права, педагогіки і інш. О. — не диз’юнктивне і тим більше не аль-

тернативне психічне явище, а проградієнтне. Тому формулювання

«стань особистістю» потрібно вважати літературною метафорою і си-

нонімом «будь людиною!».

ЛИЧНЫЙ ФАКТОР — личность как фактор, влияющий на процесс

и результат деятельности. По мировой статистике, напр., около 66 %

дорожно-транспортных и авиационных происшествий происходит по

причине Л.ф.

Особенность личного фактора — его свойство или совокупность

свойств, которые отличают данный феномен от ему подобных.

ОСОБИСТИЙ ФАКТОР — особистість як фактор, що впливає на про-

цес і результат діяльності. За світовою практикою, напр., близько

66 % дорожньо-транспортних і авіаційних пригод відбуваються з

причини О.ф.

Особливість особистого феномену — його властивість або сукупність

властивостей, що відрізняють даний феномен від йому подібних.

ЛОВКОСТЬ — свойство личности, эллипсис сенсомоторной Л. как

координации, соразмерности и быстроты правильных движений при

осуществлении двигательных действий.

СПРИТНІСТЬ — властивість особистості, еліпсис сенсомоторної С.

як координації, відповідності та швидкості правильних рухів при

здійсненні рухливих дій.

Личный фактор

169

ЛОГИЧЕСКОЕ МЫШЛЕНИЕ — вид мышления, сущность которого

в оперировании понятиями, суждениями и умозаключениями с ис-

пользованием законов логики.

ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ — вид мислення, сутність якого в оперуванні по-

няттями, судженнями і умовиводами з використанням законів логіки.

ЛОГОТЕРАПИЯ (греч. logos — слово, therapeia — лечение, уход за

больным) — термин, введенный учеником В. М. Бехтерева, осново-

положником психотерапии К. И. Платоновым (1877–1969): лечение

словом как основной вид психотерапии.

ЛОГОТЕРАПІЯ (грец. logos — слово, therapeia — лікування, догляд

за хворим) — термін, введений учнем В. М. Бєхтєрєва, засновником

психотерапії К. І. Платоновим (1877–1969): лікування словом як

основний вид психотерапії.

ЛОЖНЫЙ АВТОРИТЕТ — авторитет, опирающийся на субъекти-

вистские ценности, объективно социально вредные.

ХИБНИЙ АВТОРИТЕТ — авторитет, що спирається на суб’єктивіст-

ські цінності, об’єктивно соціально шкідливі.

ЛОКАЛИЗАЦИЯ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ (лат. localis — мест-

ный) — теория, уточняющая психофизиологическую проблему и про-

шедшая три этапа:

• френологии;

• динамический, опиравшийся на функциональные качества

участков мозга;

• современный, основанный на понимании психических явлений

как системных качеств физиологических функций и потому

только через них связанных с морфологическими структурами

на основе компенсации.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ (лат. localis — місцевий) — тео-

рія, що уточнює психофізіологічну проблему і пройшла три етапи:

• френології;

• динамічний, який спирався на функціональні властивості відді-

лів мозку;

• сучасний, заснований на розумінні психічних явищ як системних

властивостей, фізіологічних функцій і тому тільки через них по-

в’язаних з морфологічними структурами на підставі компенсації.

Локализация психических явлений

170

ЛОКОМИЦИЯ — (лат. locus — место, motio — движение) — сово-

купность движений, обеспечивающих активное перемещение в про-

странстве животных и человека. Л. либо может быть одним из прояв-

лений психомоторики, либо совершаться без участия коры головного

мозга и быть неосознанной. Изучается Л. биомеханикой.

ЛОКОМОЦІЯ (лат. locus — місце, motio — рух) — сукупність рухів,

що забезпечує активне переміщення в просторі тварин і людини. Л.

або може бути одним із виявлень психомоторики, або здійснюватися

без участі кори головного мозку і бути неусвідомленою. Вивчається

Л. біомеханікою.

ЛОМБРОЗИАНСТВО — одно из крайних проявлений биологизации

личности — теория итальянского психиатра, психолога и кримина-

листа Ч. Ломброзо (1835–1909) и его последователей, согласно кото-

рой преступления обусловлены биологически и преступника заранее

можно узнать по строению черепа.

ЛОМБРОЗІАНСТВО — один із проявів біологізації особистості — те-

орія італійського психіатра, психолога і криміналіста Ч. Ломброзо

(1835–1909) і його послідовників, відповідно до якої злочини обу-

мовлені біологічно і злочинця заздалегідь можна впізнати по будові

черепа.

ЛОНГИТЮДНЫЙ МЕТОД ИССЛЕДОВАНИЯ (лат. longus — длин-

ный, долгий) — исследование, которое проводится чаще над одной

личностью, но иногда и над группой, в течение длительного вре-

мени (иногда от рождения до зрелого возраста и даже старости).

Б. Г. Анань ев широко использовал Л.м.и., называя его методом

лонгитюдинального наблюдения.

ЛОНГІТЮДНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ (лат.

longus

— довгий,

тривалий) — тривале й систематичне вивчення одних і тих досліджу-

ваних, що дозволяє визначати діапазон вікової й індивідуальної мін-

ливості фаз життєвого циклу людини; дослідження, яке проводиться

частіше над однією особистістю, але іноді і над групою, протягом дов-

гого часу (іноді від народження і до зрілого віку і навіть старості).

Б. Г. Ананьєв широко використовував Л.м.д., називаючи його мето-

дом лонгітюдинального спостереження.

Локомиция