Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

141

КАТАРСИС (греч. katharsis — очищение) — понятие, применявше-

еся Аристотелем в его учении о трагедии и музыке (но существовав-

шее и до него в греческой философии) как очищение души от плохого

после сильных переживаний. Термин К. был заимствован и мисти-

фицирован 3. Фрейдом (1856–1939). Психологическая сущность К. в

вытеснении и смене одних эмоций другими.

КАТАРСИС (грец. katharsis — очищення) — поняття, застосоване Арис-

тотелем як очищення душі від поганого після сильних переживань.

Термін К. був запозичений і містифікований З. Фрейдом (1856–1939).

Психологічна сутність К. у витісненні і зміні одних емоцій іншими.

К. — емоційне потрясіння, яке відчуває людина під впливом творів мис-

тецтва, і здатне призвести до того, що вона звільняється від обтяжли-

вих переживань і думок, яке призводить до внутрішнього очищення.

КАТАТОНИЯ (catatonia) — форма шизофрении, характеризующая-

ся чередованием периодов возбуждения и ступора.

КАТАТОНІЯ (catatonia) — форма шизофренії, що характеризується

чергуванням періодів збудження і ступору.

КАТЕГОРИИ МЕДИЦИНСКОЙ ПСИХОЛОГИИ — уточненные с

п озиций ее предмета категории общепсихологические и частнопси-

хологические и подчиненные им понятия: болезненное состояние,

личность больного, лечебная деятельность, трудотерапия, патологи-

ческое разви тие личности, реабилитация — и категории медицины:

з доровье; и болезнь, лечение и профилактика, этиология и патогенез.

КАТЕГОРІЇ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — відображені з позицій

предмета медичної психології категорії загальнопсихологічні та спе-

ціальнопсихологічні і похідні від них поняття: хворобливий стан,

особа хворого, лікувальна діяльність, трудотерапія, патологічний

розвиток особистості; реабілітація і категорії медицини: здоров’я і

хвороба, лікування і профілактика, етиологія і патогенез.

КАТЕГОРИИ ОБЩЕПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ — предельно широкие

психологические понятия, взаимосвязанные в указанном ниже по-

рядке в спираль иерархии категорий психологии, общий объем ко-

торой совпадает с объемом и содержанием основной психологичес-

кой категории — психики и, следовательно, психологии как науки:

Категории общепсихологические

142

ф ормы психического отражения, психические явления, сознание,

личность, деятельность, развитие психики.

Все другие психологические понятия, в частности частнопсихологи-

ческие категории, подчинены им. Поэтому право на отнесение к К.о.

дает не значение данного понятия для психологии (как напр., образ),

а его главенствующее и взаимосвязанное с другими место в системе

психологических понятий.

КАТЕГОРІЇ ЗАГАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ — максимально широкі

психологічні поняття, взаємопов’язані в указаному нижче порядку в

спіраль ієрархії категорій психології, загальний обсяг якої співпадає

з обсягом і змістом основної психологічної категорії — психіки і, від-

повідно психології як науки:

форми психологічного відображення, психічні явища, свідомість,

особистість, діяльність, розвиток психіки.

Всі інші психологічні поняття, зокрема спеціальнопсихологічні ка-

тегорії, підпорядковані їм. Тому право на віднесення до К. з. дає не

значення даного поняття для психології (як напр., образ), а його міс-

це в системі психологічних понять.

КАТЕГОРИИ ПСИХОЛОГИИ ТРУДА — уточненные с позиций пред-

мета психологии труда категории общепсихологические и категории

частнопсихологические: личность трудящегося, трудовая деятель-

ность; понятия общей психологии: способности, умения, ycтaлость,

ошибочные действия, рабочее место; категории других наук, изу-

чающих труд: производительность, эффективность, рационализация

труда, рабочая среда, утомление.

КАТЕГОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ ПРАЦІ — уточнені з позицій предмета пси-

хології праці категорії загальнопсихологічні і категорії спеціальноп-

сихологічні: особистість людини, трудова діяльність, поняття загаль-

ної психології: здібності, уміння, стомленість, помилкові дії, робоче

місце; категорії інших наук, що вивчають працю: продуктивність,

ефективність, раціоналізація праці, робоче середовище, стомлення.

КАТЕГОРИИ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ НАУК — используя общепси-

хологические и частнопсихологические категории, каждая психоло-

гическая наука имеет и специфические категории как результат взаи-

модействия этой иерархии с предметом, задачами и местом в дереве

психологических наук.

Категории психологии труда

143

КАТЕГОРІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК — використовуючи загально-

психологічні і спеціальнопсихологічні категорії, кожна психологічна

наука має і специфічні категорії як результат взаємодії цієї і єрархії з

предметом, завданнями і місцем в дереві психологічних наук.

КАТЕГОРИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИИ — уточненные с

п озиций предмета социальной психологии категории общепсихологи-

ческие, категории частнопсихологические и категории социологии:

группа, групповое сознание, массовидные явления, личность в груп-

пе, групповая деятельность, общение, социальная роль, с оциальный

статус. Понятия: коллектив, соревнование, социальнопсихологичес-

кий климат, экспектация, социальная норма и ряд других — част-

нопсихологические категории социальной психологии.

КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — уточнені з позицій

предмета соціальної психології категорії загальнопсихологічні, ка-

тегорії спеціальнопсихологічні і категорії соціології: група, групова

с відомість, явища спільноти, особистість в групі, групова д іяльність,

спілкування, соціальна роль, соціальний статус. Поняття: колектив,

змагання, соціально-психологічний клімат, експектація, соціальна

норма і ряд інших — спеціальнопсихологічні категорії соціальної

психології.

— достаточно широ-

кие психологические понятия, совокупность нескольких из которых

равна (на современном уровне науки) объему определенной катего-

рии общепсихологической. Входят:

• память, эмоции, ощущения, мышление, восприятие, чувства и

воля как К.ч. исчерпывают категорию общепсихологическую

формы психического отражения;

• кратковременный процесс, состояние и свойство личности —

психические явления;

• переживание, знание, отношение — категорию сознание;

• шесть подструктур личности: биопсихические свойства, особен-

ности форм отражения, опыт, направленность, характер и спо-

собности — личность;

• цель, мотив, действие — деятельность;

• развитие в филогенезе и онтогенезе, созревание, формирова-

ние — развитие психики.

Категории частнопсихологические

144

Все остальные психические понятия подчинены К.ч., образуя тре-

тий, четвертый и т. д. уровни. Напр.: «отсутствие интереса к спор-

ту» — понятие пятого уровня сверху (личность — направленность —

интерес — интерес к спорту — отсутствие интереса к спорту).

Синоним — субкатегории общепсихологические.

КАТЕГОРІЇ СПЕЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ — достатньо широкі

психологічні поняття, сукупність яких дорівнює обсягу певної ка-

тегорії загальнопсихологічної. Входять:

• пам’ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття, почуття і

воля, як категорії спільнопсихологічні, що вичерпують катего-

рію загальнопсихологічну, форми психічного відображення;

• короткочасний процес, стан властивість особистості — психічні

явища;

• переживання, знання, відносини — категорію свідомості;

• шість підструктур особистості: біопсихічні властивості, особли-

вості форм відображення, досвід, спрямованість, характер і здіб-

ності — особистість;

• ціль, мотив, дія — діяльність;

• розвиток у філогенезі та онтогенезі, зрілість, формування — роз-

виток психіки.

Всі інші психологічні поняття підпорядковані К.с., утворюючи

т ретій, четвертий і т. д. рівні. Напр.: «відповідність інтересу до спор-

ту» — інтерес до спорту» — поняття п’ятого рівня зверху (особис-

тість — спрямованість — інтерес — інтерес до спорту — відсутність

інтересу до спорту).

Синонім — субкатегорії загальнопсихологічні.

КАТЕГОРИИ ЮРИДИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ — уточненные с по-

зиции предмета юридической психологии категории общепсихоло-

гические и частнопсихологические, а также категории юридической

науки: закон, право, преступление, следствие, суд, приговор, трудо-

вое перевоспитание, наказание, условно-досрочное освобождение.

КАТЕГОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — уточнені з позиції пред-

мета юридичної психології категорії загальнопсихологічні і спе-

ціальнопсихологічні, а також категорії юридичної науки: закон,

п раво, злочин, слідство, суд, вирок, трудове перевиховання, пока-

рання, умовно-дострокове звільнення.

Категории юридической психологии

145

КАТЕКСИС (cathexis) — неологизм, введен ный переводчиками

Фрейда на английский, для пе ревода немецкого слова Besetzung, ис-

пользованного Фрейдом для обозначения количества энергии, сце-

пленной с любым объект-представлением или с психической струк-

турой. Полагают, что катексис аналогичен электри ческому заряду,

который способен перемещаться от одной структуры к другой до тех

пор, пока не стано вится связанным; или подобен войскам, которые

могут передислоцироваться с одной позиции на дру гую. Отсюда гла-

голы катектировать, декатектировать и гиперкатектировать. По-

следний относится к защитному маневру вложения энергии в один

процесс с тем, чтобы способ ствовать вытеснению другого.

КАТЕКСИС (cathexis) — неологізм, введений перекладачами Фрейда

на англійську мову (для перекладу німецького слова Besetzung, ви-

користаного Фрейдом), для позначення кількості енергії, поєднаної

з будь-яким об’єкт-представленням або з психічною структурою. Пе-

редбачають, що катексис аналогічний електричному заряду, який

здатний переміщуватися від однієї структури до іншої до тих пір,

поки не стає пов’язаним, або подібний військам, які можуть передис-

локуватися з однієї позиції на іншу.

Звідси дієслова катектувати, декатектувати, гіперкатектувати.

Останній відноситься до захисного маневру вкладення енергії в один

процес з тим, щоб сприяти витісненню іншого.

КАУЗАЛЬНЫЙ РЕФЛЕКС — вид рефлексов головного мозга, по

мнению И. П. Павлова, не тождественный условному рефлексу. «Это

другой случай... Это есть начало образования знания, уловление

п остоянной связи между вещами...».

К.р. — физиологическая основа непосредственного (без участия по-

нятий) психического отражения существенных связей между пред-

метами и явлениями. Он отчетливо выражен у высших обезьян, а у

человека, в соединении с опытом, лежит в основе интуиции и мыш-

ления.

КАУЗАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС — вид рефлексів головного мозку, на

думку І. П. Павлова, не тотожний умовному рефлексу. «Це інший

випадок... Це є початок формування знання, сприймання постійного

зв’язку між речами...».

Каузальный рефлекс

146

К.р. — фізіологічна основа безпосереднього (без участі понять) пси-

хічного відображення суттєвих зв’язків між предметами і явищами.

Він виразно виражений у вищих мавп, а у людини, в поєднанні з до-

свідом, лежить в основі інтуїції і мислення.

КАЧECTBA ВНИМАНИЯ — интенсивность, концентрация, направ-

ленность, объем, переключение, распределение, устойчивость.

ЯКОСТІ УВАГИ — інтенсивність, концентрація, спрямованість,

о бсяг, переключення, розподіл, стійкість.

КАЧECTBO ПСИХИЧЕСКОГО ФЕНОМЕНА — его свойство, соответ-

ствующее определению Гегеля: «Нечто есть благодаря своему качест-

ву то, что оно есть, и, теряя свое качество; оно перестает быть тем, что

оно есть».

ЯКІСТЬ ПСИХІЧНОГО ФЕНОМЕНУ — його властивість, відповідне

визначенню Гегеля: «Дещо є завдяки своїй властивості те, що воно є,

і, втрачаючи свою властивість, воно перестає бути тим, чим воно є».

КВАЗИЭКСПЕРИМЕНТАЛЬ НОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследова-

ние, в котором методы сбора и анализа данных по степени контроля

максимально приближены к экспериментальному исследо ванию.

КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ НЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження,

в якому методи збору і аналізу даних залежно від контролю макси-

мально наближені до експери ментального дослідження.

КВАЛИМЕТРИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ — отрасль дифференциаль-

ной психологии, лежащая на пересечении психологии с новой, быстро

растущей наукой о количественных методах оценки качества — ква-

лиметрией. К.п. служит целям психодиагностики и психометрии,

и спользует метод обобщения независмых характеристик и метод по-

лярных баллов как специфическое применение метода экспертов.

КВАЛІМЕТРІЯ ПСИХОЛОГІЧНА — галузь диференційної психоло-

гії, що лежить на перетині психології з новою, швидко удосконалюю-

чою наукою про кількісні методи оцінки якості — кваліметрією. К.п.

служить цілям психодіагностики і психометрії, використовує метод

узагальнення незалежних характеристик і метод полярних балів як

специфічне застосування методу експертів.

Качества внимания

147

КВАНТ (quantum — количество) — обыч но термин используется в

квантовой физике для обозначения минимальной порции дискретной

физической величины. (Например, квантовая тео рия электромагнит-

ного излучения основана на представлении о том, что электроны из-

лучают и поглощают энергию дискретными порциями — квантами.)

Классическая теория постулирует существование квантов психичес-

кой энергии, которые генерируются в ИД, способы разрядиться в дей-

ствии, и могут быть связанными с теми пси хическими структурами,

которые составляют Эго.

КВАНТ (quantum — кількість) — за звичай термін використовуєть-

ся в квантовій фізиці для позначення мінімальної порції дискретної

фізичної величини. (Наприклад, квантова теорія електромагнітного

опромінення ґрунтується на уяві про те, що електрони випроміню-

ють і поглинають енергію дискретними порціями — квантами).

Класична теорія постулює існування квантів психічної енергії, які

генеруються в ІД, здатні розрядитися в дії, і можуть бути пов’язани-

ми з тими психічними структурами, які складають Его.

КВАНТИФИКАЦИЯ в психологии (лат. quantum — сколько, facio —

делаю) — сведение качественных оценок психических явлений к ко-

личественным с целью их формализации путем специальных кван-

торов, в частности методом полярных баллов.

КВАНТИФІКАЦІЯ в психології (лат. quantum — скільки, facio — ро-

блю) — зведення якісних оцінок психічних явищ до кількісних з ме-

тою їх формалізації шляхом спеціальних кванторів, зокрема методом

полярних балів.

КВАНТОРЫ (лат. quantum — сколько) — логическое понятие: тер-

мин и знак, которые «несут информацию о количественной характе-

ристике логического выражения».

Примеры К. — слова: никогда, редко, нечасто, нередко, часто, всегда.

КВАНТОРИ (лат. quanturu — скільки) — логічне поняття: термін і

знак, які «несуть інформацію про кількісну характеристику логічно-

го вираження».

Приклади К. — слова: ніколи, рідко, нечасто, нерідко, часто,

з авжди.

Кванторы

148

КИНЕСТЕТИЧЕСКИЕ ОЩУЩЕНИЯ (греч. kin ticos — относящий-

ся к движению) — ощущение положения и движения органов своего

тела как результат раздражения проприорецепторов. Различают не-

посредственные К.о., вызванные свободными движениями органов

тела, и опосредованные сопротивлением (нагрузками) моторного

поля рабочего места. К.о. — ощущения, которые возникают от дви-

жения тела и мускульного напряжения.

Синоним — кинестетические О., суставно-мышечные О.

КІНЕСТЕТИЧНІ ВІДЧУТТЯ (грец. kin ticos — що відноситься до

руху) — відчуття положення і руху органів свого тіла як результат

подразнення пропріорецепторів. Розрізняють безпосередні К.в., ви-

кликані вільними рухами органів тіла, і опосередковані опором (на-

вантаженнями) моторного поля робочого місця. К.в. — відчуття, які

виникають від руху тіла та напруження м’язів.

Синонім — кінестетичні В, суглобно-м’язові В.

КЛАУСТРОФОБИЯ (claustrophobia) — страх замкнутых пространств.

Симптом истерии тревоги или фобии.

КЛАУСТРОФОБІЯ (claustrophobia) — страх замкнутих просторів.

Симптом істерії тривоги або фобії.

КЛЕПТОМАНИЯ (греч. klept — ворую, mania — безумие, страсть)—

вид маниакальности как болезненная непреодолимая страсть к во-

ровству. Элементы К. встречаются в детском и подростковом воз-

расте.

КЛЕПТОМАНІЯ (грец. klept — краду, mania — безумство, при-

страсть) — вид маніакальності як хвороблива непоборна схиль-

ність до крадіжки. Елементи К. зустрічаються в дитячому і під-

літковому віці.

КЛЮЧЕВОЕ СЛОВО ИЛИ КЛЮЧЕВАЯ ФРАЗА — слово или фраза,

содержательно свя зан ное(ая) с данным понятием и используемое(ая)

при библиографи ческом поиске.

КЛЮЧОВЕ СЛОВО АБО КЛЮЧОВА ФРАЗА — слово або фраза, зміс-

товно пов’язані з даним поняттям як такі, що вико ристовуються в бі-

бліографічному пошуці.

Кинестетические ощущения

149

КЛЮЧЕВЫЕ ПОНЯТИЯ — понятия, определяющие основную тему

умозаключения. В дефинициях — это понятие более широкое и ука-

зывающее на специфические различия.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ — поняття, що визначають основну тему умо-

виводу. В дефініціях — це поняття більш широке і вказує на специ-

фічні відмінності.

КОВАРИАЦИОННЫЕ ОТНОШЕНИЯ — зависимость, при которой

два или более понятия или переменные проявляют тенденцию изме-

няться одновременно.

КОВАРІАЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ — залежність, при якій два або біль-

ше поняття чи змінні виявляють тенденцію змінюватися одночасно.

КОГНИТИВНЫЙ (лат. cogito — мыслю) — относящийся к познанию

только на основе мышления.

КОГНІТИВНИЙ (лат. cogito — мислю) — відноситься до пізнання

тільки на основі мислення.

КОГНИТИВНЫЙ ДИСОНАНС (лат. cogito — мыслю, dissonans —

разнозвучащий) — понятие и термин, введенные современным аме-

риканским психологом Л. Фестингером: неприятное психичес-

кое состояние, вызванное противоречием между потребностями и

и нтересами как мотивами деятельности и самой, но вынужденной

д еятельностью. Преодоление К.д. может быть осуществлено пере-

стройкой системы знаний и отношений.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (лат. cogito — мислю, dissonans — різ-

нозвучний) — поняття і термін, введені сучасним американським

психологом Л. Фестингером як неприємний психічний стан, ви-

кликаний протиріччям між потребами і інтересами як мотивами ді-

яльності і самою, але вимушеною діяльністю діяльністю. Подолання

К.д. може бути здійснено перебудовою системи знань і відношень.

КОГОРТНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ — обследование, основанное на

повто ряющих ся в разное время опросах определенной группы насе-

ления (например, людей, родившихся в определенном году).

КОГОРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ — обстеження, засноване на опиту-

ваннях певної групи населення, що повторюється в різний час

(наприк лад, людей, що народилися у певному році).

Когортное обследование

150

КОДИРОВАНИЕ — средство, с помощью которого ин формации при-

дается форма связ ного и продолжи тельного сообще ния.

КОДУВАННЯ — засіб, за допомогою якого інформа ції надається

форма зв’язного і трива лого повідомлення.

КОДИРОВАЛЬНЫЙ БЛАНК — структурированный формуляр для

фиксации данных.

КОДУВАЛЬНИЙ БЛАНК — структурований формуляр для фікса ції

даних.

КОДИРОВЩИК — сотрудник, приписывающий опреде ленное

к оличество баллов каждому ответу или случаю (обычно в рамках

контент-анализа).

КОДУВАЛЬНИК — співробітник, що приписує певну кількість балів

кожній відповіді або випадку (звичайно, в рамках контент-аналізу).

КОЛЛЕКТИВ — группа людей, объединенная совместной дельнос-

тью, конечная цель которой совпадает с целью общества. С тепень под-

чинения деятельности каждого члена К. этой цели определяет меж-

личностные отношения и через них психологический климат данного

К., степень его сплоченности, а при достаточно высокой сплоченнос-

ти — самоукрепление. К. различаются по величине, внешней (офи-

циальной) и внутренней (неофициальной) структуре. Э лементарный

К. — наименьший по величине, но имеющий свои в основном совпа-

дающие внешнюю и внутренюю структуры.

КОЛЕКТИВ — група людей, об’єднана спільною діяльністю, кінце-

ва мета якої співпадає з метою суспільства. Ступінь підпорядкованої

д іяльності кожного члена К. цій меті визначає міжособистісні відно-

сини і через них психологічний клімат даного К., ступінь його згур-

тованості, а при достатньо високій згуртованості — самозміцнення.

К. розрізняються за величиною зовнішньої (офіційної) і внутрішньої

(неофіційної) структур. Елементарний К. — найменший за величи-

ною, але той, що має свої в основному співпадаючі внутрішньою і

з овнішньою структури.

КОЛЛЕКТИВИЗМ — как социальное явление это характер-

ная черта общественных отношений и принцип, раскрывающий

Кодирование