Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

151

в заимоотношения отдельного человека и общества в целом, личности

и коллектива.

Омоним — К. как свойство личности, определяющее ее тип, как осо-

знанная человеком солидарность с целями и средствами развития об-

щества и своей группы.

КОЛЕКТИВІЗМ — як соціальне явище — це характерна риса сус-

пільних відносин і принцип, що розкриває взаємовідносини окремої

людини і суспільства в цілому, особистості і колективу.

Омонім — К. як властивість особистості, що визначає її тип, як усві-

домлена людиною солідарність з метою і засобами розвитку суспіль-

ства і своєї групи.

КОЛЛЕКТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — высшая форма совместной

деятельности, цели которой вынесены за римки группы и подчинены

целям общества.

КОЛЕКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ — вища форма спільної діяльності,

мета якої винесена за рамки групи і підлегла меті суспільства.

КОЛЛЕКТИВНОЕ МЫШЛЕНИЕ — социально-психологическое яв-

ление как обмен мыслями в группе, решающей задачу в процессе

с овместной деятельности.

При К.м. взаимно проявляется целеустремленность в решении за-

дачи, появляются более инициативные и смелые решения; усилива-

ется самокритичность высказываний; взаимно обогащаются опыт и

знания; обеспечивается эмоциональный фон общения; сокращается

срок окончательного решения; решение одной задачи побуждает ре-

шать новые задачи.

Эта динамическая структура осуществляется в том случае, если об-

мен мыслями происходит не путем длинных монологов, а в форме

живого диалога и реплик.

КОЛЕКТИВНЕ МИСЛЕННЯ — суспільно-психологічне явище як обмін

думками в групі, що вирішує завдання в процесі спільної діяльності.

При К.м. взаємно проявляється цілеспрямованість у вирішенні за-

вдань, виникають більш ініціативні і сміливі рішення; посилюється

самокритичність висловлювань; взаємно збагачуються досвід і знання;

забезпечується емоційний фон спілкування; скорочується термін кін-

цевого вирішення, в якому одне завдання спонукає вирішувати нові.

Коллективное мышление

152

Ця динамічна структура здійснюється в тому випадку, якщо обмін

думками відбувається не шляхом довгих монологів, а в формі живого

діалогу і реплік.

КОЛЛЕКТИВНОЕ РУКОВОДСТВО — род совместной деятельности и

высшая форма руководства, наиболее свойственная демократическо-

му обществу, когда руководитель как индивидуальный субъект руко-

водства учитывает мнение коллективного субъекта руководства. К.р.

имеет три основные формы: собрание, заседание и совещание со сво-

ими социально-психологическими параметрами. Практически они

часто объединяются, но понимание руководителями этих параметров

способствует эффективности К.р.

КОЛЕКТИВНЕ КЕРІВНИЦТВО — рід спільної діяльності і вища

форма керівництва, найбільш властива демократичному суспіль-

ству, коли керівник як індивідуальний суб’єкт керівництва, врахо-

вує думку колективного суб’єкта керівництва. К.к. має три основні

форми: збори, засідання і наради зі своїми соціально-психологічни-

ми параметрами. Практично вони часто об’єднуються, але розуміння

к ерівниками цих параметрів сприяє ефективності К.к.

КОЛЛЕКТИВНОСТЬ — свойство коллектива как высшая форма со-

вместимости, подчиненной целям, вынесенным за его пределы. К.

проявляется в коллективной деятельности, коллективном мышле-

нии, коллективном творчестве.

КОЛЕКТИВНІСТЬ — властивість колективу як вища форма суміснос-

ті, підпорядкована меті, винесеній за її межі. К. проявляється в колек-

тивній діяльності, колективному мисленні, колективній творчості.

КОЛЛЕКТИВНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к определенной

коллективной деятельности и коллективным отношениям, свой-

ственные коллективу как целому.

КОЛЕКТИВНІ ЗДІБНОСТІ — здібності до певної колективної діяль-

ності і колективних відносин, властиві колективу як цілому.

КОМАНДОВАНИЕ — вид управления отдельными людьми и их груп-

пами с требованием точного выполнения приказа вне зависимости от

желаний его выполняющих. К. — необходимый вид управления (в

аварийных ситуациях, воинской практике и т. д.).

Коллективное руководство

153

КОМАНДУВАННЯ — вид управління окремими особами і їх група-

ми з вимогами точного виконання наказу поза залежністю від бажань

його виконуючих. К. — необхідний вид управління (в аварійних си-

туаціях, військовій практиці).

КОММУНИКАТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ (лат. communicatio —

связь, сообщение) — деятельность, цель которой — получение, сооб-

щение или обмен информациями. Видами К.д. являются: общение,

обучение, воспитание, лечение, пропаганда, чтение, взаимодействие

человека и ЭВМ (образно иногда называемое общением).

Эффективность К.д. зависит от коммуникативных способностей.

КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ (лат. communicatio — зв’язок, по-

відомлення) — діяльність, мета якої — одержання, повідомлення

або обмін інформаціями. Видами К.д. є: спілкування, навчання, ви-

ховання, лікування, пропаганда, читання, взаємодія людини з ЕОМ

(іноді образно називається спілкуванням). Ефективність К.д. зале-

жить від комунікативних здібностей.

КОММУНИКАТИВНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности личности,

обеспечивающие эффективность ее коммуникативной деятельнос-

ти, прежде всего общения с другими личностями, и психологичес-

кую с овместимость в деятельности. К.с. — обязательный компонент

о рганизаторских способностей и способностей к руководству.

КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ — здібності особистості, що забез-

печують ефективність її обміну інформацією в процесі діяльнос-

ті з і ншими особистостями, і психологічну сумісність в діяльності.

К.з. — обов’язковий компонент організаторських здібностей і зді-

бностей до керівництва.

КОМПЕНСАТОРНОСТЬ — свойство личности как проявление ее

пластичности путем психической компенсации.

КОМПЕНСАТОРНІСТЬ — властивість особистості як виявлення її

пластичності шляхом психічної компенсації.

КОМПЕНСАЦИЯ ПСИХИЧЕСКАЯ (лат. compensare — возмещать) —

психический процесс замещения в cтpуктуре личности, действия или

деятельности одних слабо развитых свойств или актов другими, хо-

рошо развитыми, что обеспечивает положительный результат.

Компенсация психическая

154

Омонимы — К.п. как возмещение телесных и физиологических не-

достатков свойствами личности; результат этих процессов.

КОМПЕНСАЦІЯ ПСИХІЧНА (лат. compensare — відшкодовува-

ти) — психічний процес заміщення в структурі особистості, дії або

діяльності одних слабо розвинутих властивостей чи активів іншими,

добре розвинутими, що забезпечує позитивний результат.

Омоніми — К.п. як відшкодування тілесних і фізіологічних недолі-

ків властивостями особистості; результат цих процесів.

КОМПЛЕКС (complex) — группа взаимосвязанных сознательных и

бессознательных идей и чувств, кото рые оказывают динамическое

влияние на поведение. В психоанализе Фрейда лишь два комплекса

получили такое название: эдипов комплекс и комплекс кастрации.

Комплексы превосходства и неполноценности — АДЯЕРИАНСКИЕ

термины.

КОМПЛЕКС (complex) — це динамічна система свідомих думок, від

якої як відчуває суб’єкт, він не може відв’язатися, і до дій, які зму-

шений виконувати. Суб’єкт не може противитися ні тим, ні іншим, а

невиконання їх веде до тривоги. Компульсивні симптоми характерні

для неврозу витісненого, тобто відповідає думкам і бажанням, які па-

цієнт відхиляє як несумісні зі своїм баченням себе, або засобом для

того, щоб заборонені думки залишалися забутими.

КОМПЛЕКСЫ ОЩУЩЕНИЙ (лат. complexus — сочетание, связь) —

свойственные животным и человеку в раннем детском возрасте обоб-

щения различных ощущений, обеспечивающие предметность позна-

ния ими мира, но не восприятие его в силу отсутствия у них понятий

как обязательного компонента восприятия.

КОМПЛЕКСИ ВІДЧУТТІВ (лат. complexus — поєднання, зв’язок) —

властиві тваринам і людині в ранньому дитячому віці узагальнення

різних відчуттів, що забезпечують предметність пізнання ними сві-

ту, але не сприйняття його через відсутність у них понять як обов’яз-

кового компоненту сприйняття.

КОМПОНЕНТ СТРУКТУРЫ в психологии (лат. componens — состав-

ляющий) — термин, обобщающий понятия: элемент, подсистема,

подструктура — и их связи.

Комплекс

155

КОМПОНЕНТ СТРУКТУРИ в психології (лат. componens — складо-

вий) — термін, який узагальнює поняття: елемент, підсистема, під-

структура — і їх зв’язки.

КОМПЬЮТЕРНАЯ ИМИТАЦИЯ — математическая модель,

опериру ющая сложной системой динами ческих уравнений и реали-

зованная на ЭВМ.

КОМП’ЮТЕРНА ІМІТАЦІЯ — математична модель, що оперує

складною системою динамічних рівнянь і реалізована на ЕОМ.

КОМПЬЮТЕРНАЯ МОДЕЛЬ — математическая модель, опериру ю-

щая нечисленными алгоритмами и реализован ная на ЭВМ.

КОМП’ЮТЕРНА МОДЕЛЬ — математична модель, що оперує нечи-

сельними алгоритмами і реалі зована на ЕОМ.

КОМФОРТ (англ. comfort — сукупність зручностей) — параметр

оценки рабочего места, детализируемый как соответствие каждого

из отдельных его показателей: физической среды, сенсорного и мо-

торного полей, рабочей позы — требованиям эргономики в целом, в

частности психологии труда и инженерной психологии.

КОМФОРТ (англ. comfort — сукупність зручностей) — параметр

оцінки робочого місця, деталізований як відповідність кожного із

окремих його показників: фізичного середовища, сенсорного і мотор-

ного полів, робочої пози — вимогам ергономіки в цілому, зокрема

психології праці та інженерної психології.

КОНВЕРГЕНТНАЯ ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНОВАННОСТЬ) — свой-

ство нескольких показателей (мер) одного и того же понятия приво-

дить к одному и тому же результату.

КОНВЕРГЕНТНА ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — власти-

вість декількох показників (мір) одного й того ж поняття приводити

до одного і того ж результату.

КОНВЕРСИЯ (conversion) — в качестве специ ального термина име-

ет отношение к процессу, пос редством которого психологический

комплекс идей, желаний, чувств и т. д. заменяется физическим сим-

птомом. Согласно Фрейду (1893), в физическое явле ние превращается

Конверсия

156

не сам «понятийный комплекс», а аффект, прикрепленный к «поня-

тийному комплек су». Хотя открытие Фрейдом того, что физические

«истерические» симптомы являются психогенными, было плодотвор-

ным наблюдением, из которого развился психоанализ, гипотеза «кон-

версии» неудовлетворительна, поскольку оставляет необъяс ненным

то, что иногда называют «таинствен ным скачком» от психического к

физи ческому. Тайна исчезает, если рассматривать истерические сим-

птомы как символическое проявление определенно го смысла.

КОНВЕРСІЯ (conversion) — як спеціальний термін має відношення до

процесу, засобом якого психологічний комплекс ідей, бажань, почут-

тів — замінюється фізичним симптомом. Згідно з Фрейдом (1893 р.),

в фізичне явище перетворюється не сам «понятійний комплекс», а

афект, прикріплений до «понятійного комплексу». Хоча відкриття

Фрейдом того, що фізичні «істеричні» симптоми є психогенними,

було плідним спостереженням, із якого розвився психоаналіз, гі-

потеза «Конверсії» незадовільна, оскільки залишає непоясненим те,

що іноді називають «таємним скачком» від психічного до фізичного.

Таємниця зникає, якщо розглядати істеричні симптоми, як симво-

лічне виявлення певного змісту.

КОНДЕНСАЦИЯ (condensation) — процесс, посредством которого

два (или более) образа объ единяются (или могут быть объединены),

чтобы об разовать составной образ, наделенный смыслом и энергией,

полученными от обоих. Это один из первичных процессов, характер-

ных для бессознательного мышления, примерами ко торых являются

сновидения и формирование симптомов.

КОНДЕНСАЦІЯ (condensation) — процес, засобом якого два (або біль-

ше) образи об’єднуються (або можуть бути об’єднані), щоб утворити

більш складний образ, наділений смислом і енергією, одержаними від

обох. Це один із первинних процесів, характерних для безсвідомого

мислення, прикладами яких є сновидіння і формування симптомів.

КОНКУРИРУЮЩАЯ ГИПОТЕЗА — альтернативное объяснение

резуль та тов исследования, которое с логи ческой точки зрения не мо-

жет быть верным, если верна исходная гипотеза.

КОНКУРУЮЧА ГІПОТЕЗА — альтернативне пояснення результа-

тів дослідження, яке з логічної точки зору не може бути правильним,

якщо правильна початкова гіпотеза.

Конденсация

157

КОНСТАНТНОСТЬ ВОСПРИЯТИЯ (лат. constantis — постоян-

ный) — качество восприятия сохранять адекватность (соответствие)

образа отражаемому объекту, несмотря на различие отдельных вхо-

дящих в него ощущений. К.в. человека зиждется на его опыте и по-

нятиях, входящих в структуру восприятия, и обеспечивает единство

объективного и субъективного в его сознании. Нарушение К.в. может

вызвать иллюзии.

КОНСТАНТНІСТЬ СПРИЙНЯТТЯ (лат. constantis — постійний) —

властивість спри йняття зберігати адекватність (відповідність) обра-

зу відображеному об’єкту, незва жаючи на відмінність окремих його

відчуттів. К.с. людини ґрунтується на її досвіді і поняттях, що вхо-

дять у структуру сприйняття, і забезпечує єдність об’єктивного і с у-

б’єктивного в її свідомості. Порушення К.с. може викликати ілюзії.

КОНСТРУКТНАЯ ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНО-

ВАННОСТЬ) — свойство некоторого показателя (меры) вести себя

так, как ожидается в соответствии с теорией.

КОНСТРУКТНА ТЕОРЕ ТИЧНА ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВА-

НІСТЬ) — властивість деякого показника (міри) поводитися так, як

очікується відповідно до теорії.

КОНТ

ЕНТ-АНАЛИЗ (англ. contens — содержание) — метод, пред-

ложенный в 1927 г. американским психологом Г. Лассуэллом для

анализа пропагандных текстов и получив ший широкое распростра-

нение в разных науках, в частности в психологии идеоло гической

работы, социальной психологии, педагогической психологии, би-

блиотечной психологии.

Существует ряд модификаций К.-а. и методических приемов фор-

мализации ответов на вопросы, присущие любому содержательному

анализу текста: о чем, что и как написано или сказано по данному

вопросу в каждом из большой совокупности источников.

Т. М. Дридзе предложила в 1975 г. информативно-целевой подход к

анализу печатных или устных текстов, цель которого — дать ответ,

зачем в тексте приведены сведения по определенному вопросу, фор-

мализовав потенциальную информативность и тем создав возмож-

ности и для исследования актуального понимания текста читателем

или слушателем.

Контент-анализ

158

К.-а. — методика, используемая при изуче нии коммуникативно зна-

чимых ма териалов и поведения.

КОНТЕНТ-АНАЛІЗ (англ. contens — зміст) — метод, запропонова-

ний у 1927 р. аме ри канським психологом Г. Лассуеллом для аналізу

пропагандних текстів, який одержав широке поширення в інших на-

уках, зокрема в психології ідеологічної роботи, соціальній психоло-

гії, педагогічній психології, бібліотечній психології.

Існує ряд модифікацій К.-а. і методичних прийомів формалізації від-

повідей на питання, властиві будь-якому змістовному аналізу тексту:

про що, що і як написано чи сказано з даного питання в кожному із

великої сукупності джерел.

Т. М. Дрідзе запропонувала в 1975 р. інформативно-цільовий підхід

до аналізу друкованих або усних текстів, мета якого — дати відповідь,

для чого в тексті наводяться відомості з певного питання, формалізу-

вавши потенційну інформативність і цим створити мож ливості і для

дослідження актуального розуміння тексту читачем або слухачем.

К.-а. — методика, яка використовується при вивченні комунікатив-

но значимих матеріалів і поведінки.

Метод виявлення та оцінки специфічних характеристик тестів та

і нших носіїв інформації (відеозаписів, інтерв’ю, відповідей на від-

крите запитання тощо), в якому відповідно до мети дослідження ви-

діляються певні смислові одиниці змісту та інформації.

К.-а. — методика, що використовується при вивченні комунікативно

значущих мате ріалів і поведінки.

КОНТРАСТ — явление, при котором воспринимае мое отличие, зна-

чительно больше, чем его физическая основа.

КОНТРАСТ — явище, при якому відмінність, що сприймається,

значн о більша, ніж її фізична основа.

КОНТРОЛЬ — ограничение факторов, влияющих на переменную,

над которой ведется наблюдение (в эксперименте); под держание зна-

чений некоторой пере менной на постоянном уровне при изучении

з ависимости (зависи мос тей) между двумя (и более) другими перемен-

ными (в анализе данных).

КОНТРОЛЬ — обмеження чинників, що впливають на змінну, над

якою ведеться спосте реження (в експерименті); підтримка значень

Контраст

159

деякої змінної на постій ному рівні при вивченні залежності (залеж-

ностей) між двома (і більше) іншими змінними (в аналізі даних).

КОНТРОЛЬ ЗА ЧАСТОТНЫМ РАСПРЕДЕЛЕНИЕМ — процедура,

при которой экспери ментальные и контрольные группы приравнива-

ются друг к другу посредством объединения в группы лиц, сопостави-

мых по совокупности своих признаков.

КОНТРОЛЬ ЗА ЧАСТОТНИМ РОЗПОДІЛОМ — процедура, при якій

експеримен тальні і контрольні групи прирівню ються одна до одної

за допомогою об’єднання в групи осіб, які співстав лені за сукупністю

своїх ознак.

КОНТРОЛЬНАЯ ГРУППА — лица, участвующие в эксперименте и

находящиеся вне сферы действия независимой переменной (опытно-

го события).

КОНТРОЛЬНА ГРУПА — особи, що беруть участь в експери менті і

знаходяться поза сферою дії незалежної змінної.

КОНТРОЛЬНОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ — измерение (в эксперименте),

прово дящееся после наступления прове ряемого события.

КОНТРОЛЬНЕ ТЕСТУВАННЯ — вимірювання (в експерименті), що

проводиться після настання події, що перевіряється.

КОНФАБУЛЯЦИЯ (лат. con — вместе с, fabula — повествование, ис-

тория) — иллюзия мышления, когда человек верит в свою выдумку.

Выраженные и стойкие К. — симптом заболевания.

КОНФАБУЛЯЦІЯ (лат. con — разом з, fabula — оповідання, істо-

рія) — ілюзія мислення, коли людина вірить у свою вигадку. Вира-

жені і стійкі К. — симптом захворювання.

КОНФЛИКТ — вид общения, в основе которого лежат реальные или

иллюзорные, объективные или субъективные и в различной мере

осознанные противоречия в целях общающихся личностей при по-

пытках их разрешения на фоне острых эмоциональных состояний.

Омоним — К. как эллипсис термина «внутренний конфликт» — тя-

жело переживаемое психическое состояние, вызванное амбивалент-

ностью чувств или затянувшейся борьбой мотивов.

Конфликт

160

К. — противодействие не совместимых сил. Внутренний, или

психологи ческий, конфликт может иметь место между инстин-

ктными импульсами или между структурами (например, Эго и

ИД). Психоана литическая теория не склонна рассматривать все кон-

фликты как невротические. Они являются та ковыми лишь в том слу-

чае, когда одна из сторон кон фликта бессознательна, и/или когда

они разрешают ся с помощью защит, всех, кроме сублимации.

КОНФЛІКТ — вид спілкування, в основі якого лежать реальні або

ілюзорні, об’єктивні або суб’єктивні і в різному ступені осмислені

(усвідомлені) протиріччя з метою особистостей, що спілкуються, при

спробі їх вирішення на фоні гострих емоційних станів.

Омонім — К. як еліпсис терміну «внутрішній конфлікт» — психіч-

ний стан, який тяжко переживається, викликаний амбівалентністю

почуттів або боротьбою мотивів, яка затяглася.

К. — протидія несумісних сил. Внутрішній або психологічний кон-

флікт може мати місце між інстинктними імпульсами або між струк-

турами (наприклад Его та Ід). Психоаналітична теорія не схильна

розглядати всі конфлікти як невротичні. Вони є такими лише в тому

випадку, коли одна із сторін конфлікту безсвідома, або якщо вони ви-

рішуються за допомогою психічних захистів, крім сублімацій.

КОНФОРМНОСТЬ (лат. conformis — подобный, соответствующий) —

свойство личности «быть как другие», попадать в жесткую зависи-

мость от группы, выраженное проявление которого определяется

иногда непроизвольным подражанием, а иногда скромностью.

КОНФОРМНІСТЬ (лат. conformis — подібний, відповідаючий) —

властивість особистості «бути як інші», попадати в жорстку залеж-

ність від групи, виражене виявлення якої ви значається іноді довіль-

ним наслідуванням, а іноді скромністю.

КОНФРОНТАЦИЯ (confrontation) — термин, применяемый иног-

да для описания приема, который использует аналитик, чтобы при-

влечь внимание па циента к каким-либо особенностям его поведения,

не пытаясь их объяснить или интерпретировать.

КОНФРОНТАЦІЯ (confrontation) — термін, що застосовується іно-

ді для опису прийому, який використовує аналітик, щоб викликати

увагу пацієнта до будь-яких особливостей його поведінки, не намага-

ючись їх пояснити або інтерпретувати.

Конформность