Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

201

физиологические (изменение пульса, окраски лица, потоотделение,

напряжение мышц и т. д.) и психиче ские (изменение эмоциональ-

но-моторной и эмоционально-сенсорной устойчивости, внимания,

п амяти, мышления, появление импуль сивных действий и т. д.). Она

может быть только ситуационной, или обусловленной индивидуаль-

ными особенностями свойств лич ности. Различают следующие сте-

пени выраженности Н.: незначи тельная, быстро исчезающая и без

особого влияния на процесс обу чения; длительная и выраженная,

заметно отражающаяся на про цессе профессионального обучения,

но устранимая личностным подходом; выраженная, появившаяся

только п осле определенной ситуации и поддающаяся воспитатель-

ному воздействию; длитель ная, резко выраженная, практически

не поддающаяся педагогиче скому воздействию и обосновывающая

н еобходимость отстранения от травмирующей деятельности.

НАПРУЖЕНІСТЬ — психічний стан, викликаний експерименталь-

ними для даної особистості умовами.

Н. має прояви: фізіологічні (зміна пульсу, колір обличчя, потовиді-

лення, напруга м’язів та ін.) і психічні (зміна емоційно-моторної і

емоційно-сенсорної рівноваги, уваги, пам’яті, мислення, поява ім-

пульсивних дій та ін.). Вона може бути тільки ситуаційною, або обу-

мовленою індивідуальними особливостями якостей особистості. Роз-

різняють такі ступені вираженості Н.: незначна, що швидко зникає та

без особливого впливу на процес навчання; довготривала і виражена,

що помітно відображається на процесі професійного навчання, але

усунена особистісним підходом; виражена, яка з’явилася тільки піс-

ля певної ситуації і піддається виховному впливу; довготривала, різ-

ко виражена, практично не піддається педагогічному впливу і обґрун-

товує необхідність відсторонення від травмуючої діяльності.

НАРКОМАНИЯ — психопатологическая при вычка к употреблению

наркотиков, физиологически приводя щая к патологическим измене-

ниям нервной системы, а психологи чески — к деградации личности.

Вид Н. — алкоголизм.

НАРКОМАНІЯ — психопатологічна залежність від вживання нар-

котиків, що фізіологічно призводить до патологічних змін нерво-

вої системи, а психологічно — до деградації особистості. Вид Н. —

а лкоголізм.

Наркомания

202

НАРЦИССИЗМ (narcissism):

1. Сексуальная перверзия, при которой предпочитаемый субъек-

том объект — его собственное тело.

2. В более широком значении — любая форма любви к себе.

Классическая теория различает первичный нарциссизм — любовь к

себе, предшествую щая любви к другим, и вторичный нарциссизм —

любовь к себе, являющаяся результатом интроекции и идентифи-

кации с объектом. Вторичный нарцис сизм — это либо защитная де-

ятельность (или установка, позволяющая субъекту отрицать, что он

потерял интроецированный объект), либо часть процесса развития.

Одна из самых больших сложностей в использовании этого понятия

состоит в том, что, с одной стороны, слово «нарциссизм» неизбеж-

но содержит уничижитель ный подтекст, с другой же — оно употре-

бляется как спе циальный термин для категоризации всех форм вло-

жения энергии (либидо) в себя. Отсюда — весьма частые ссылки на

«здоровый нарциссизм» с тем, чтобы отличить самоуважение от «пе-

реоценки Эго».

НАРЦИСИЗМ (narcissism):

1. Сексуальна перверзія, при якій об’єкт, якому надається перева-

га — є власне тіло.

2. В більш широкому значенні — будь-яка форма виявлення лю-

бові до себе.

Класична теорія відрізняє первинний нарцисизм — любов до себе, що

передує любові до інших, і вторинний нарцисизм — любов до себе, що

є результатом інтроекції та ідентифікації з об’єктом. Вторинний на-

рцисизм — це або захисна діяльність (або установка, яка дозволяє

с уб’єкту заперечувати, що він втратив інтроеційовані об’єкти), або

частину процесу розвитку. Одна з найбільших складностей у викорис-

танні цього поняття в тому, що, з однієї сторони, слово «нарцисизм»

неминуче містить принизливий підтекст, а з іншої — воно вживається

як спеціальний термін для категоризації всіх форм вкладення енергії

(лібідо) в себе. Звідси досить часті посилання на «зоровий нарцисизм»

з тим, щоб відрізнити самоповагу від «переоцінки Его».

НАСЛЕДСТВЕННОЕ в психике — все, что обусловлено генным фон-

дом данного индивида и развивается путем созревания, изменяясь

под влиянием среды. Н. определяет толь ко процессуальное в психике

(и то только частично), но не содержа тельное.

Нарциссизм

203

СПАДКОВЕ в психіці — все, що обумовлено генним фондом даного

індивіда і розвивається шляхом дозрівання, змінюючись під впливом

середовища. Спадкове визначає тільки процесуальне в психіці (і то

тільки частково), але не змістовне.

НАСТАВНИЧЕСТВО — форма воспитания и про фессиональной по-

дготовки молодежи, осуществляемая старшим поколением. Психо-

логически Н. — это доверительное общение двух поколений с целью

передачи профессионального опыта и нравственных норм.

НАСТАВНИЦТВО — форма виховання і професійної підготовки мо-

лоді, що здійснюється старшим поколінням. Психологічно Н. — це

довірливе спілкування двох поколінь з метою передачі професійного

досвіду і моральних норм.

НАСТОЙЧИВОСТЬ — положительное волевое свойство личности, а

иногда и характера, проявляющееся в упорном достижении созна-

тельно поставленной цели, содержание которой определяет мораль-

ный уровень личности и отличие Н. от упрямства.

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ — позитивна вольова властивість особистості, а

іноді і характеру, що проявляється в досягненні свідомо поставленої

мети, зміст якої визначає моральний рівень особистості і відмінність

Н. від впертості.

НАСТРОЕНИЕ — не резкое, но стойкое проявление эмоций у личнос-

ти или группы.

НАСТРІЙ — стійкий, відносно тривалий психічний стан особистості

або групи людей, які створюють загальний емоційний фон протікан-

ня всіх психічних процесів.

НАУКА (science) — поскольку критики психоана лиза (напр.,

E ysenck, 1965) нередко отвергают его на том основании, что он не-

научен, и поскольку иногда психоаналитики (напр., Нomе, 1966)

з аявляют, что психоанализ не наука, а Гуманизм по отношению к че-

ловеку, следует отметить, что утверждение «психоа нализ не есть на-

ука» можно рассматривать как истин ное либо как ложное, выбрав

вначале подходящее оп ределение, что такое наука. Если при опред-

елении на уки сутью дефиниции становятся полученные в ре зультате

Наука

204

эксперимента и измерений знания, то совер шенно очевидно, что пси-

хоанализ не наука. Если оп ределять ее как попытку установления

причинных отношений между событиями, то ответ зависит от того,

верит ли человек, что законы ПРИЧИННОСТИ (ДЕТЕРМИНИЗМА)

применимы к живым организмам, наделенным СОЗНАНИЕМ. Фрейд

верил, Хоум — не верит. Если же определять науку так, как это дела-

ет Краткий Оксфордский словарь (C.O.D.), т. е. как «сис тематическое

и сформулированное знание», то психо анализ — наука, и вопрос тог-

да в том, чтобы решить, к какой ветви науки принадлежит психоана-

лиз, т. е. яв ляется ли он естественной, биологической или мо ральной

наукой. По поводу идеи о том, что психоана лиз является связующим

звеном между биологичес кими и гуманитарными науками, см. Ry-

croft (1966). Относительно точки зрения на психоанализ как на на-

уку о морали см. Szasz (1951).

НАУКА — 1) оскільки критики психоаналізу (напр., Eysenck, 1965)

нерідко відкидають його на тій підставі, що він не науковий, і оскіль-

ки інколи психоаналітики (напр., Ноте, 1966) заявляють, що психоа-

наліз не наука, а Гуманізм стосовно людини, слід зазначити, що твер-

дження «психоаналіз — це не наука можливо розглядати як істинне

абообманливе, вибравши спочатку найхарактерніше визначення,

що таке наука. Якщо визначити як спробу встановлення причинних

зв’язків між подіями, то відповідь буде залежати від того, чи вірить

людина, що закони причинності (детермінізму) можуть застосову-

ватися до живих організмів, яким притаманна свідомість. Фрейд ві-

рить, Хоум — не вірить. Якщо ж визначити науку так, як визначає

її Короткий Оксфордський словник (СОD), тобто як «систематичне і

сформульоване знання», то психоаналіз — це наука, і питання лише в

тому, щоб з’ясувати, до якої гілки науки належить психоаналіз, тоб-

то, чи є він природною, біологічною або моральною н аукою. 2) Сфера

й особливий вид діяльності людини, результатом якої є нові знання

про дійсність, що відповідають критерію істинності. 3) Сукупність

(система знань, отриманих за допомогою наукового методу). Наука

як вид діяльності, що характеризується методом.

НАУЧЕНИЕ — результат обучения, зависящий как от методов обу-

чения, так и от особенностей обучаемой личности.

НАВЧЕНІСТЬ — результат вчення, що проявляється зокрема, як

професійна підготовленість.

Научение

205

НАУЧНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ТРУДА — процесс совершенствования

организации труда на основе достижений науки и техники.

Аббревиатура — НОТ.

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ — процес здійснення організації

праці на основі досягнень науки і психіки.

Абревіатура — НОП.

НАУЧНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — это метод проверки теорий и гипотез

путем применения определенных правил анализа к данным, получен-

ным в результате наблюдений и интерпретации этих наблюдений в

строго заданных условиях.

НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — це метод перевірки теорій і гіпотез

шляхом застосування певних правил аналізу до даних, отриманих

внаслідок спостережень і інтерпре тації цих спостережень в суворо

заданих умовах.

НАЧИТАННОСТЬ — свойство личности читателя как наличие у него

знаний, полученных в результате чте ния. Различают Н. общую, в

определенной области знания, в ху дожественной литературе. Н. ак-

центирует способ получения эру диции, хотя может и не приводить к

ней.

НАЧИТАНІСТЬ — властивість особистості читача як наявність у

нього знань, одержаних в результаті читання. Розрізняють Н. за-

гальну, в певній галузі знання, в художній літературі. Н. акцентує

спосіб одержання ерудиції, хоча може і не призводити до неї.

НЕБРЕЖНОСТЬ — ослабление воли и произвольно го внимания как

проявление снижения дисциплинированности. Н. — одна из причин

ошибочных действий.

НЕДБАЛІСТЬ — ослаблення волі і довільної уваги як виявлення зни-

ження дисциплінованості. Н. — одна із причин помилкових дій.

НЕВНИМАТЕЛЬНОСТЬ — расстройство внимания, ко торое имеет

три основных типа: рассеянность как легко непроиз вольно переклю-

чаемое малоинтенсивное внимание; высокоинтенсив ное, но внут-

ринаправленное на свои мысли и чувства и потому трудно переклю-

чаемое на внешние воздействия внимания; быстро исто щаемое и те-

ряющее интенсивность внимание.

Невнимательность

206

НЕУВАЖНІСТЬ — розлад уваги, який має три основних типи: роз-

сіяність як легко довільно переключена малоінтенсивна увага; висо-

коінтенсивна, але внутрішньо спрямована на свої думки і почуття, і

тому важко переключається на зовнішні впливи уваги; швидко ви-

снажена та втрачаюча інтенсивність увага.

НЕВРАСТЕНИЯ (Neurasthenia) —

1. Выходя щий из употребления медицинский и психиатричес кий

термин, обозначающий состояние чрезмерной усталости и недо-

статка энергии; ранее полагали, что это состояние вызывается

истощением или недоста точным питанием нервной системы.

2. В работах Фрейда — один из актуальных неврозов.

НЕВРАСТЕНІЯ (Neurasthenia) —

1. Медичний та психіатричний термін, який виходить з ужитку,

що означає стан надмірної втоми та браку енергії; раніше вва-

жали, що такий стан викликаний виснаженням або недостатнім

живленням нервової системи.

2. В роботах Фрейда — захворювання з групи неврозів, при якому

виражене ослаблення діяльності нервової системи проявляється

в підвищеній дратівливості, стомлюваності, втраті здатності до

тривалого розумового й фізичного напруження.

НЕГАТИВИЗМ (лат. negativus — отрицательный) — понятие возраст-

ной психологии: свойственное некоторым де тям дошкольного возрас-

та, иногда и подросткам противодействие любому внешнему воздей-

ствию в разных формах — от застенчи вости до «поступков наоборот».

В патопсихологии — симптом заболевания воли или характера.

НЕГАТИВІЗМ (лат. negativus — негативний) — поняття вікової пси-

хології; властиве деяким дітям дошкільного віку, іноді і підліткам

протидія будь-якому зовнішньому впливу в різних формах — від со-

ром’язливості до «вчинків навпаки». В патопсихології — симптом

захворювання волі або характеру.

НЕДИСЦИПЛИНИРОВАННОСТЬ — свойство личности как неже-

лание выполнять социальные нормы поведения, являющееся иногда

проявлением негативизма, но чаще недостатком воспитания как про-

явление отсутствия волевых навыков.

Неврастения

207

НЕДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ — властивість особистості як небажан-

ня виконувати соціальні норми поведінки, що є іноді виявленням не-

гативізму, але частіше недоліком виховання як виявлення відсутнос-

ті вольових навичок.

НЕЗАВИСИМАЯ ПЕРЕМЕННАЯ в психологическом эксперимен-

те — изменение условий, вводимое в эксперимент и влияющее на за-

висимую переменную, способствуя раскрытию ее сущности.

НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА — в психологічному експерименті — зміна

умов, введена в експеримент, що впливає на залежну змінну, спри-

яючи розкриттю її сутності.

НЕЙРОДИНАМИЧЕСКИЙ СТЕРЕОТИП — понятие и тер мин, вве-

денные в науку И. П. Павловым как открытое и физиоло гически изу-

ченное процессуальное в привычках и навыках.

НЕЙРОДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП — поняття і термін, введені в

науку І. П. Павловим як відкрите і фізіологічно вивчене процесуаль-

не в звичках і навичках.

НЕЙРОПСИХОЛОГИЯ — отрасль психологической науки, изучаю-

щая мозговые процессы высших психических функций на материале

локальных поражений головного мозга.

НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ — галузь психологічної науки, що вивчає моз-

кові процеси вищих психічних функцій на матеріалі локальних ура-

жень головного мозку.

«НЕЛЬЗЯ!» — нравственная привычка, являющаяся основным

м отивом, тормозящим в борьбе мотивов другие и потому в каче-

стве психологического барьера обеспечивающим соблюдение нрав-

ственных норм и закона. Поэтому очень важно воспитание с детства

этой привычки. Как всякая привычка, Н. фор мируется при участии

эмоций, основная из которых — осуждение поступка теми, мнение

к оторых ценит его совершающий.

«НЕ МОЖНА!» — моральна звичка, що є основним мотивом, галь-

муючим в боротьбі мотивів з іншими і тому як психологічний ба-

р’єр, що забезпечує дотримання моральних норм і закону. Тому дуже

важливо виховання з дитинства цієї звички. Як будь-яка звичка, Н.

формується за участю емоцій, основна з яких — засудження вчинку

тими, думку яких цінує той, хто його здійснює.

«Нельзя!»

208

НЕМГНОВЕННЫЙ ИНСАЙТ — термин и понятие, введенные

А. В. Брушлинским: вид инсайта, который меняет направле ние про-

гнозирования мысли постепенно, а не одномоментно.

НЕМИТТЄВИЙ ІНСАЙТ — термін і поняття, введені А. В. Брушлин-

ським: вид інсайту, який змінює напрям прогнозування думки по-

ступово, а не миттєво.

НЕМОТА — см. афазия.

НІМОТА — див. афазія.

НЕНАВИСТЬ — чувство, включающее отрицательную оценку его

о бъекта и стремление причинить ему вред.

1. Первопричина или внут ренняя сила, которая, как полагают,

приводит в дей ствие поведение.

2. Аффект, характеризуемый дли тельным желанием повредить

или уничтожить нена видимый объект. Аналитики часто путают

ненависть с гневом, несмотря на то, что последний пред ставляет

собой преходящую, а не длительную эмо цию, которую можно

испытывать и в отношении того, кого любят. Ненависть — это

чувство, а гнев — простая, первичная эмоция. Согласно Freud

(1915), ненависть представляет со бой ответ на угрозы, направ-

ленные на Эго, однако в последних теоретических работах он

рассматривал ее как проявление инстинкта смерти. Аналити ки,

на которых оказали влияние эти последние идеи, склонны рас-

сматривать любовь и ненависть как противоположности и по-

нимать психику как поле боя для этих двух противоположных

первопричин.

НЕНАВИСТЬ — стійке активне негативне почуття, спрямоване на

об’єкт (особистість, групу), який перешкоджає задоволенню його по-

треб, його переконань, цінностей.

1. Першопричина або внутрішня сила, яка, як передбачають, при-

водить в дію поведінку.

2. Афект, що характеризується тривалим бажанням зашкодити

або знищити ненависний об’єкт. Аналітики часто плутають не-

нависть з гнівом, незважаючи на те, що останній є не тривала

емоція, яку можна відчувати і стосовно того, кого люблять.

Ненависть — це почуття, відповідь на погрози, спрямовані на

Его, однак в останніх теоретичних роботах Фрейд розглядав її

Немгновенный инсайт

209

як в иявлення інстинкту смерті, а гнів — проста, первинна емо-

ція. Аналітики, на яких впливали ці останні ідеї, схильні роз-

глядати любов і ненависть як протилежності і розуміти психіку

як поле бою для цих двох протилежних першопричин.

НЕНАДЕЖНОСТЬ — одно из основных нарушений внутренней

в алидности экспери мента.

НЕНАДІЙНІСТЬ — одне з основних порушень внут рішньої валіднос-

ті експери менту.

НЕОБРАБОТАННЫЕ ДАННЫЕ — результаты нестандартизован-

ных или еще не обработанных наблюде ний.

НЕОБРОБЛЕНІ ДАНІ — результати нестандартизованих або ще не

оброблених спостережень.

НЕОСОЗНАННОЕ — психические явления как проявление неотчет-

ливого и смутного уровня ясности со знания. Современный психоло-

гический термин, уточнивший устаревший — подсознание.

НЕУСВІДОМЛЕНЕ — психічне явище як виявлення нечіткого рівня

ясності свідомості. Сучасний психологічний термін, що уточнив за-

старілий — підсвідомість.

НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ (ПРЯМОЕ) НАБЛЮДЕНИЕ — метод, ис-

пользуемый главным обра зом при изучении группового пове дения.

БЕЗПОСЕРЕДНЄ (ПРЯМЕ) СПОСТЕРЕЖЕННЯ — метод, що вико-

ристовується голов ним чином при вивченні гру пової поведінки.

НЕСПОСОБНОСТЬ — свойство личности как опре деленная ее ди-

намическая функциональная структура, не соответствующая

т ребованиям данной деятельности. В структуру личности при Н. вхо-

дят относительные (могут компенсироваться) и абсолютные (неком-

пенсируемые) противопоказания к данной деятельности.

Синоним (неточный) — отсутствие способностей.

НЕЗДАТНІСТЬ — властивість особистості, як певна її динамічна

функціональна структура, що не відповідає вимогам даної д іяльності.

В структуру особистості при Н. входять відносні (можуть компенсувати-

ся) і абсолютні (некомпенсуючі) протипоказання до даної д іяльності.

Синонім — відсутність здібностей.

Неспособность

210

НОМИНАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ — измерение, которое просто клас-

сифицирует случаи безотносительно к их рангу или к расстояниям

между ними.

НОМІНАЛЬНЕ ВИМІРЮВАННЯ — вимірювання, яке просто кла-

сифікує випадки безвідносно до їх рангу або до відстаней між ними.

НОРМА, НОРМАЛЬНЫЙ И НЕНОРМАЛЬ НЫЙ, АНОРМАЛЬНЫЙ

(norm, normal, and abnormal). Норма — этот тот член определенно го

ряда, по сравнению с которым описываются дру гие члены. В медици-

не, психоанализе, психологии и социологии существует тенденция

использовать в качестве нормы некоего идеального члена этого ряда

и называть анормальным любого, кто заметно отклоняется от данной

нормы. В медицине норма — это «здоровье»; анормальными счита-

ются болез ненные проявления и симптомы. Психоло ги, социологи и

психоаналитики называют поведе ние анормальным, если оно откло-

няется от пове дения, которое считается нормальным.

На пример, гомосексуальное поведение может рассматривать как

анормальное либо потому, что общество считает нормой гетеросек-

суальность, либо потому, что теория рассматривает ее как первер-

зию развития.

НОРМА, НОРМАЛЬНИЙ І НЕНОРМАЛЬНИЙ, АНОРМАЛЬНИЙ

(norm, normal, and abnormal). Норма — це той член певного ряду, по-

рівняно з яким описуються інші члени. В медицині, психоаналізі,

психології і соціології існує тенденція використовувати як норми

деякого ідеального члена цього ряду і називати анормальним будь-

кого, хто помітно відхиляється від даної норми. В медицині норма —

це «здоров’я», анормальними вважаються хворобливі прояви і симп-

томи. Психологи, соціологи і психоаналітики називають поведінку

анормальною, якщо вона відхиляється від поведінки, яку вважають

нормальною.

Наприклад, гомосексуальна поведінка може розглядатися як анор-

мальна лише тому, що суспільство вважає нормою гетеросексуаль-

ність, лише тому, що теорія класичного психоаналізу розглядає її як

перверзію розвитку.

НОРМАЛЬНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ — симметричное одновершин-

ное рас пределение с максимумом в середи не, в котором мода, медиа-

на и средняя принимают одно и то же значение.

Номинальное измерение