Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

251

надлежать друг другу... И, наконец, появляется новый нравствен-

ный критерий для осуждения и оправдания половой связи; спра-

шивают не только о том, была ли она брачной или внебрачной, но и о

том, возникла ли она по взаимной любви или нет?», — писал Ф. Эн-

гельс. П.л. — категория сексологии.

СТАТЕВА ЛЮБОВ — почуття, в структуру яких входять статева по-

треба, почуття дружби, почуття обов’язку, що доповнюється звич-

кою. «Сучасна статева любов суттєво відріз няється від простого ста-

тевого захоплення, від еросу древніх.

По-перше, вона передбачає у будь-якої істоти взаємну любов; в цьо-

му відношенні жінка рівноправна з чоловіком; по-друге, сила і три-

валість статевої любові бувають такими, що неможливість оволодін-

ня і розлука є для обох сторін великим нещастям; вони ідуть на ве-

ликий ризик, навіть ризикуючи життям, щоб тільки належати один

одному. І, нарешті, з’являється новий моральний критерій для за-

судження і виправдання статевих зв’язків; запитують не тільки про

те, чи були вони шлюбними чи позашлюбними, але і про те, чи вини-

кли вони у взаємній любові чи ні?», — писав Ф. Енгельс. С.л. — ка-

тегорія сексології.

ПОЛОВАЯ ПОТРЕБНОСТЬ — биологическая потребность, разви-

вающаяся на основе созревания эндокринной системы организма и

инстинкта продолжения рода. Социализировавшись у человека как

чувство половой любви, ее проявление стало наиболее четким и чут-

ким индикатором нравственных способностей личности.

СТАТЕВА ПОТРЕБА — біологічна потреба, що розвивається на під-

ставі дозрівання ендокринної системи організму і інстинкту продов-

ження роду. Соціалізувавшись у людини як почуття статевої любові,

її виявлення стало найбільш чітким і чуттєвим індикатором мораль-

них здібностей особистості.

ПОЛОЖИТЕЛЬНОЕ ОТНОШЕНИЕ — такое отношение, когда

соответ ствующие друг другу значения двух разных переменных

изменя ются в одном и том же направлении.

ПОЗИТИВНЕ СТАВЛЕННЯ — таке ставлення, коли відповідні один

одному значення двох різних змінних змінюються в одному і тому ж

напрямі.

Положительное отношение

252

ПОМРАЧЕНИЕ СОЗНАНИЯ — психопатологическое явление, крат-

ковременного нарушения ясности сознания.

ПОТЬМАРЕННЯ СВІДОМОСТІ — психологічне явище короткочас-

ного порушення якості свідомості.

ПОНИМАНИЕ — вид мышления: проникновение в сущность фено-

мена путем установления между его элементами связей, отражаемых

системой понятий. Результат П. — элементарная тео рия данного фе-

номена. При П. непосредственно (первосигнально) воспринимаемого

объекта личность сопоставляет суждение о нем со своим субъектным

тезаурусом. Процесс П. речи зависит от формы речевого общения.

РОЗУМІННЯ — вид мислення: проникнення в сутність феномену

шляхом установлення між його елементами зв’язків, які відобража-

ються системою понять. Результат Р. — елементарна теорія даного

феномену. При Р. безпосередньо — співставляють судження зі своїм

суб’єктивним тезаурусом. Процес Р. мови залежить від форми мов-

ного спілкування.

ПОНЯТИЕ — форма рационального познания, психическое явление,

присущее только человеку как элемент мышления и элементарная

форма существования мысли: отражение существенного в феномене,

закрепленное словом, что моделируется треугольником Фреге.

П. — слово или фраза, символизирующие некоторое представление

или явление.

ПОНЯТТЯ — найвища форма мислення, що відображає найбільш

суттєве в об’єктах, зв’язках і відносинах.

П. — форма раціонального пізнання, психічне явище, властиве тіль-

ки людині як елемент мислення і елементарна форма існування дум-

ки: відображення суттєвого в феномені, закріплене словом, що мо-

делюється трикутником Фреге.

П. — слово або фраза, що символізують уявлення або явище.

ПОНЯТИЯ КОРРЕКТНЫЕ И НЕКОРРЕКТНЫЕ (лат. соrrectus —

выправленный) — П.к. логично включены не только в язык соот-

ветствующей науки, но и в общенаучный язык, раскрывая сущность

о тражаемого ими феномена; П.н. заимствуются, обычно, по случай-

ным ассоциациям из других наук и становятся жаргоном.

Помрачнение сознания

253

ПОНЯТТЯ КОРЕКТНІ І НЕКОРЕКТНІ (лат. correctus — виправле-

ний) — П.к. логічно включені не тільки в мову відповідної науки, але

і в загальнонаукову мову, розвиваючи суть відображеного ними фе-

номену. П.н. запозичуються, звичайно, з випадкових асоціацій із ін-

ших наук і стають жаргоном.

ПОРОГИ ОЩУЩЕНИЯ — минимальная величина раздражителя,

вызывающая едва заметное ощущение, называется нижним П.о.,

максимальная, вызывающая его, а не боль, — верхним.

ПОРОГИ ВІДЧУТТЯ — мінімальна величина подразника, що викли-

кає ледь помітне відчуття, називається нижнім П.в.; максимальна,

що викликає відчуття, а не біль, — верхнім.

ПОРОГ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫЙ (лат. differentia — разность) —

м инимальные различия величины раздражителя, определяющие

различия ощущений.

Омоним — П. д. как порог различия.

ПОРІГ ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ (лат. differentia — різниця) — мінімальна

відмінність величини подразника, що визначає відмінність відчуттів.

Омонім П.д. — як поріг різності.

ПОРОГ ФРУСТРАЦИИ — степень легкости возникновения у лич-

ности фрустрации, определяемая личностным смыслом объекта Ф.,

темпераментом и уровнем эмоциональной возбудимости данной лич-

ности, а также наличием у нее отдаленной, доминирующей цели де-

ятельности, помогающей спокойно реагировать на незначительные

для нее (хотя и значительные для повседневных целей) препятствия.

ПОРІГ ФРУСТРАЦІЇ — ступінь легкості виникнення в особистості

фрустрації (див. фрустрація), визначається особистим смислом об’-

єкта Ф., темпераментом і рівнем емоційної збудливості даної особис-

тості, а також наявністю у неї окремої домінуючої мети діяльності,

що допомагає спокійно реагувати на незначні для неї (хоча і вагомі

для повсякденного життя) перешкоди.

ПОРЯДКОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ — измерение, классифицирующее и

упорядо чивающее случаи безотно сительно к расстояниям между ними.

ПОРЯДКОВЕ ВИМІРЮВАННЯ — вимірювання, що класифікує і

упорядковує випадки безвідносно до відстаней між ними.

Порядковое измерение

254

ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ ДЕЙСТВИЙ — понятие и термин пси-

хологии труда как сложный сенсорно-моторный навык, в котором

маршрут внимания и последовательность рабочих движений в опре-

деленной ситуации четко установлены.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ — поняття і термін психології праці як склад-

на сенсорно-моторна навичка, в якій маршрут уваги і послідовність

робочих рухів в певній ситуацій чітко встановлені.

ПОСТМОРБИДНАЯ ЛИЧНОСТЬ (лат. post — после, morbus — бо-

лезнь) — понятие и термин медицинской психологии: личность боль-

ного после его выздоровления, в процессе реабилитации.

ПОСТМОРБІДНА ОСОБИСТІСТЬ (лат. post — після, morbus — хво-

роба) — поняття і термін медичної психології: особистість хворого

після його видужування, в процесі реабілітації.

ПОСТРОЕНИЕ МОДЕЛИ — отбор переменных для включения их в

модель регрессии и определение связей, существующих между эти-

ми переменными.

ПОБУДОВА МОДЕЛІ — відбір змінних для включення їх у модель

регресії і визначення зв’язків, що існують між цими змінними.

ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ (лат. potentia — возможность) — термин, харак-

теризующий скрытое психическое явление, которое при определен-

ных условиях может проявиться как актуальное.

ПОТЕНЦІЙНЕ (лат. potentia — можливість) — термін, що харак-

теризує приховане скрите психічне явище, яке при певних умовах

може проявитися як актуальне.

ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ ПРИЗВАНИЕ — призвание личности к соответ-

ствующей деятельности. В процессе выполнения этой деятельности

П.п. становится либо актуальным П., либо иллюзорным П.

ПОТЕНЦІЙНЕ ПОКЛИКАННЯ — покликання особистості до відпо-

відної діяльності. В процесі виконання цієї діяльності П.п. стає або

актуальним П., або ілюзорним П.

ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к еще не соверша-

емой деятельности, в которых проявляется в основном п роцессуальная

Последовательность действий

255

сторона личности. При выполнении этой деятельности П.с. становятся

актуальными С. Оценка П.с. осуществляется психодиагностикой с це-

лью прогнозирования актуальных С. и путем изучения актуальных С.

к деятельности, близкой по психологической структуре.

ПОТЕНЦІЙНІ ЗДІБНОСТІ — здібності до певної діяльності, в яких про-

являється в основному процесуальна сторона особистості. При виконан-

ні цієї діяльності П.з. стають актуальними З. Оцінка П.з. здійснюється

психодіагностикою з метою прогнозування актуальних З. і шляхом ви-

вчення З. до діяльності, близької до психологічної структури.

ПОТРЕБНОСТИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ — род потребностей как психи-

ческое отражение нужды, ограничивающей жизнедеятельность че-

ловека как организма; это П. в дыхании, питании, воде, комфортном

теплообмене, движении, общении, устранении сенсорного голода,

с амосохранении и сохранении рода.

ПОТРЕБИ БІОЛОГІЧНІ — рід потреб як психічне відображення по-

треби, що зумовлює життєдіяльність людини як організму, це П. в ди-

ханні, харчуванні, воді, комфортному теплообміні, русі, спілкуванні,

усуненні сенсорного голоду, самозбереженні і збереженні роду.

ПОТРЕБНОСТИ СОЦИАЛЬНЫЕ — род потребностей как психичес-

кое отражение нужды личности, ограничивающей ее взаимоотноше-

ния с другими людьми и самооценку, отвечающую ее ценностным

ориентациям; это не только П. в труде, познании, красоте, но и все

социализированные биологические П.

ПОТРЕБИ СОЦІАЛЬНІ — система потреб як психічне відображення

потреби особистості, що відмежовують її взаємовідносини з іншими

людьми і формують самооцінку, яка відповідає її ціннісним орієнта-

ціям; це не тільки П. в праці, пізнанні, красі, але і всі соціалізовані

біологічні П.

ПОТРЕБНОСТЬ — психическое явление отражения объективной

нужды организма в чем-либо (биологические П., свойственные и че-

ловеку, и животным) или личности (социальные или духовные, свой-

ственные только человеку). П. — не самостоятельная форма отра-

жения, но толчок к возникновению каждой из них; потому, являясь

внутренней причиной активности личности, они чаще и выраженней

Потребность

256

других психических явлений бывают мотивами действий и деятель-

ности и чаще переживаются как эмоции и чувства, но могут быть и

только познаваемыми суждениями.

ПОТРЕБА — психічне явище відображення об’єктивної потреби ор-

ганізму в будь-чому (біологічні П., властиві і людині, і тваринам), або

особистості (соціальні або духовні, властиві тільки людині). П. — не

самостійна форма відображення, але поштовх до виникнення кожної

з них; тому, будучи внутрішньою причиною активності особистості,

вони частіше і яскравіше інших психічних явищ стають мотивами до

дій і діяльності і частіше переживаються як емоції і почуття, але мо-

жуть бути лише судженнями.

ПОТРЕБНОСТЬ В ТРУДЕ — высшая социальная потребность, свой-

ственная только человеку, включающая его в коллектив и формиру-

ющая у него чувство коллективизма.

ПОТРЕБА В ПРАЦІ — вища соціальна потреба, властива тільки

л юдині, яка включає її в колектив і формує у неї почуття єдності.

ПОЧТОВЫЙ ОПРОС — тип опроса, в ходе которого респондент отве-

чает на вопросы интервьюера, отправленные ему по почте.

ПОШТОВЕ ОПИТУВАННЯ — тип опитування, в ході якого рес-

пондент відповідає на питання інтерв’юера, які відправлені йому

п оштою.

ПРАВОНАРУШЕНИЕ — вид действия (или деятельности), противо-

речащий правовым нормам. Проявляется как проступок или престу-

пление и является обычно результатом низкого уровня правоправ-

ных способностей и делинквентных ситуаций.

ПРАВОПОРУШЕННЯ — вид діяння (або діяльності), що протирічить

правовим нормам. Проявляється як проступок (провина) або злочин

і є, звичайно, результатом низького рівня правоправних здібностей і

делінквентних ситуацій.

ПРАВОПРАВНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности человека к пра-

воправной деятельности, выражающиеся в осознании и чувстве пра-

вовой ответственности личности. Формируются в процессе правового

воспитания личности. Прогрессивные юристы давно отмечали этот

Потребность в труде

257

феномен, называя его «различными порогами, переступаемыми че-

ловеком при совершении преступления».

ПРАВОПРАВНІ ЗДІБНОСТІ — здібності людини до правоправної ді-

яльності, що виражається в усвідомленні і відчутті правової відпові-

дальності особистості. Прогресивні юристи давно відзначали цей фе-

номен, називаючи його «різними порогами, що переступає людина

при скоєнні злочину».

ПРАГМАТИЧЕСКАЯ ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНОВАННОСТЬ) —

свойство показателя (меры) неко торого понятия, проявляю щееся в

возможности использо вания его для предсказания значе ний показа-

телей других понятий.

ПРАГМАТИЧНА ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — власти-

вість показника (міри) певно го поняття, що проявляється в можли-

вості його використання для перед бачуваності значень показни ків

інших понять.

ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ — (в эксперименте) изме-

рение, прово дящееся до наступления проверя емого события.

ПОПЕРЕДНЄ ТЕСТУВАННЯ — (в експерименті) вимірювання, що

проводиться до настання події, що перевіряється.

ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГИИ — сущность психики как наиболее ши-

рокого объекта, заданного только ей для глубокого и разносторонне-

го познания во всех связях, опосредованиях и взаимодействиях со

всеми другими изучаемыми объектами, понимаемая психологией

как психическое отражение. П.п., раскрываемый языком психоло-

гической науки, един для всего дерева психологической н ауки, но

по-особому уточняется в каждой психологической науке, ее отрас-

ли и проблеме.

ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ — сутність психіки як найбільшого

з агалу, заданого тільки їй для глибокого і різностороннього пізнан-

ня в усіх зв’язках, опосередкуваннях і взаємодіях з усіма іншими

вивченими об’єктами, що розглядається психологією як п сихічне

відображення. П.п., єдиний для всього дерева психологічної на-

уки, але по-особливому уточнюється в кожній психологічній на-

уці, її галузі і проблемі.

Предмет психологии

258

ПРЕДНАМЕРЕННОЕ — см. произвольное.

НАВМИСНЕ — див. довільне.

ПРЕДПОЧТЕНИЕ — эмоционально окрашенный результат сравни-

тельной оценки объектов, иногда становящийся мотивом деятель-

ности. Переживание стойкого П. иногда называют словом любовь

(напр., пирог с капустой люблю больше, чем с мясом, очень люблю

«Лунную сонату» Бетховена).

ПЕРЕВАГА — емоційно забарвлений результат порівняльної оцінки

об’єктів, які стали мотивом діяльності. Переживання стійкої П. іно-

ді називають словом «любов» (напр., пиріг з капустою люблю більше,

ніж з м’ясом; дуже люблю «Лунну сонату» Бетховена).

ПРЕДРАССУДКИ — проявления привычных, эмоционально окра-

шенных ошибочных суждений о связях каких-либо явлений. В струк-

туру религиозных П. входит суеверие.

ПЕРЕДСУДИ — прояв звичних, емоційно забарвлених помилкових

суджень про зв’язки будь-яких явищ. В структуру релігійних З. вхо-

дить забобонність (марновірність) — віра у те, що деякі явища та по-

дії є проявом надприродниих сил; помилкові, хибні погляди, що ста-

ли звичними для кого-небудь.

ПРЕДСТАРТОВАЯ ЛИХОРАДКА — резко выраженное предстар-

товое состояние как следствие низкой (или сниженной хотя бы вре-

менно) эмоционально-волевой устойчивости и проявляющееся в сни-

жении дееспособности.

ПЕРЕДСТАРТОВА ЛИХОМАНКА — різко виражений передстарто-

вий стан як наслідок низької (або заниженої навіть тимчасово) емо-

ційно-вольової стійкості, що виявляється в зниженні дієздатності.

ПРЕДСТАРТОВОЕ СОСТОЯНИЕ — понятие и термин, заимствован-

ные психологией труда и другими психологическими науками из

психологии спорта: эмоциональное состояние личности перед нача-

лом ответственной деятельности, в положительном результате кото-

рой у субъекта нет полной уверенности. П.с. имеет ряд степеней про-

явления, вплоть до предстартовой лихорадки.

Преднамеренное

259

Психологическая мобилизация, тем более хорошая психологическая

подготовка, повышая уверенность в себе, заменяет в П.с. астеничес-

кие состояния стеническими.

ПЕРЕДСТАРТОВИЙ СТАН — поняття і термін, запозичені психо-

логією праці та іншими психологічними науками із психології спор-

ту: емоційний стан особи перед початком відповідальної діяльності,

в позитивному результаті якої у суб’єкта немає повної впевненості.

П.с. має ряд ступенів виявлення, аж до передстартової лихоманки.

Психологічна мобілізація, підвищуючи впевненість в собі, заміняє в

П.с. астенічний стан стенічним.

ПРЕДУБЕЖДЕНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАТОРА — один из источников

системати ческого смешения, оказывающий по бочное благоприятное

(или небла гоприятное) влияние на действие одного из условий неза-

висимой переменной. В специальной литера туре термин «bias» часто

пе рево дит ся буквально — «байес», причем вы деляются его различ-

ные виды, каж дый из которых представляет собой побочное система-

тическое влияние.

УПЕРЕДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА — одне з джерел система-

тичного змішування, що має побічний спри ятливий (або несприят-

ливий) вплив на дію однієї з умов незалежної змінної. У спеціальній

л ітературі термін «bias» часто перекладається буквально «байєс»,

причому визнача ються його різні види, кожний з яких являє собою

побічний систематичний вплив.

ПРЕКРИМИНАЛЬНАЯ ЛИЧНОСТЬ (лат. рrае — перед, crimina-

lis — преступный) — понятие и термин юридической психологии:

личность подследственного или осужденного до совершения им пре-

ступления.

ПРЕКРИМІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ (лат. prae — перед, crimina-

lis — злочинний) — поняття і термін юридичної психології: особис-

тість, яка під слідством або засудженого до скоєння злочину.

ПРЕМОРБИДНАЯ ЛИЧНОСТЬ (лат. р

ае — перед, morbus —

б олезнь) — понятие и термин медицинской психологии (как и

пост морбидная личность): личность больного до его настоящего

з аболевания.

Преморбидная личность

260

ПРЕМОРБІДНА ОСОБИСТІСТЬ (лат. prаe — перед, morbus — хво-

роба) — поняття і термін медичної психології: особа хворого до його

справжнього захворювання.

ПРЕНАТАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ (лат. рrае — перед, natus — рож-

дение) — еще почти неразработанная отрасль психологии, предметом

которой является пренатальное развитие психики как первый этап

ее онтогенеза.

ПРЕНАТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (лат. prae — перед, natus — наро-

дження) — галузь психології, предметом якої є пренатальний розви-

ток психіки як перший етап її онтогенезу.

ПРЕНАТАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ ПСИХИКИ — дородовое развитие пси-

хики, определяемое (в том числе и у человека) как наследственностью

созревающих задатков, так и влиянием внутриутробной среды.

ПРЕНАТАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПСИХІКИ — дородовий розвиток

психіки, що визначається (у людини також) як спадковістю дозріваю-

чих задатків (здібностей), так і впливом внутрішньоутробного серед-

овища.

ПРЕОБРАЗОВАНИЕ ДАННЫХ — видоизменение данных,

направлен ное на выполнение тех условий, которых требует опред-

еленный метод анализа.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ДАНИХ — видозміна даних, направлена на вико-

нання тих умов, яких вимагає певний метод аналізу.

ПРЕСТИЖ — род объективизации ценностной ориентации личности

или ЦОЕ группы, определяющий степень ценности данного феноме-

на (чаще личности, деятельности, профессии, поступка или объекта

моды) для данной личности или группы.

ПРЕСТИЖ — рід об’єктивізації ціннісної орієнтації особистості або

групи, що визначає ступінь цінності даного феномену (частіше осо-

бистості, діяльності, професій, вчинку або об’єкта моди) для даної

особи або групи.

ПРЕСТУПЛЕНИЕ — общественно опасное деяние, виновно (с

умыслом или по неосторожности) совершенное вменяемым ли-

цом, достигшим возраста уголовной ответственности. Опасными и

Пренатальная психология