Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-украінський словних психологічних термінів. Толковый русско-украинский словарь психологической терминологии

Подождите немного. Документ загружается.

281

ПСИХОДІАГНОСТИКА — галузь психологічної науки, яка розроб-

ляє методи виявлення й вимірювання індивідуально-психологічних

особливостей особистості. П. — напрям психологічних досліджень,

який визначає рівень і характер розвитку особистості або її окремих

функцій в даний момент.

Розрізняють експрес-П. і пролонговану П.

ПСИХОДРАМА — вид психотерапии, при которой пациент должен

играть роль в каком-либо спектакле, созданном с учетом специфики

его симптомов или проблем; другие роли при этом исполняют члены

терапевтической группы.

ПСИХОДРАМА — метод групової психотерапії, що полягає в розігру-

ванні членами групи сцен з життя, в яких відтворюються конфліктні

ситуації та створюється можливість вільного реагування на них.

ПСИХОЛИНГВИСТИКА — наука, лежащая на пересечении психо-

логии и лингвистики, предмет которой — коммуникативная функ-

ция различных языков.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА — наука, що лежить на перетині психології і

лінгвістики, предмет якої — комунікативна функція різних мов.

ПСИХОЛОГИЗАЦИЯ НАУК — тенденция все более усиливаю щегося

взаимодействия психологии с другими науками (социологией, пе-

дагогикой, медициной, юриспруденцией, экономикой, техникой и

т. д.) с целью психологического обоснования их мероприятий.

ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ НАУК — взаємодія психології з іншими науками

(соціологією, педагогікою, медициною, юриспруденцією, економікою,

технікою та ін.) з метою психологічного обґрунтування їх заходів.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АТМОСФЕРА — массовидное явление, крат-

ковременно проявляющееся в групповом настроении и групповых

суждениях. Повторное проявление одинаковой П.а. делает ее пси-

хологическим климатом. Их различие не только в стойкости, но и в

том, что в отличие от психологического климата, связанного с груп-

повыми чувствами, П.а. больше связана с групповыми эмоциями. Ее

оптимизация — важнейшая задача управления, организации и ру-

ководства коллективами.

Психологическая атмосфера

282

ПСИХОЛОГІЧНА АТМОСФЕРА — явище загалу, що короткочасно

проявляється в груповому настрої і групових судженнях. Повторне

виявлення однакової П.а. робить її психологічним кліматом. Їх різ-

ниця не тільки в стійкості, але і в тому, що на відміну від психоло-

гічного клімату, пов’язаного з груповими почуттями, П.а. більше

п ов’язана з груповими емоціями. Її оптимізація — важливе завдання

управління, організації і керівництва колективами.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ГОТОВНОСТЬ К ТРУДУ — стойкое как ре-

зультат трудового воспитания или временное как результат психо-

логической подготовки или психологической мобилизации в данный

период психическое состояние, определяемое наличием потребнос-

ти в труде. Различают общую П.г.т. — к любому труду и особенную

П.г.т. — к определенному виду труда.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПРАЦІ — стійкий як результат

трудового виховання або тимчасовий як результат психологічної під-

готовки або психологічної мобілізації в даний період психологічний

стан, що визначається наявністю потреби в праці. Розрізняють за-

гальну П.г.п. — до будь-якої праці і особливу П.г.п. — до певного

виду праці.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ — объективно суще-

ствующая постоянная причинно-следственная связь психических

явлений.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ — об’єктивно існуючий по-

стійний причинно-наслідковий зв’язок психічних явищ.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ МОБИЛИЗАЦИЯ — вид психологической

подготовки, цель которой — обеспечение высококачественного вы-

полнения деятельности, следующей непосредственно за П.м.

ПСИХОЛОГІЧНА МОБІЛІЗАЦІЯ — вид психологічної підготовки,

мета якої — забезпечення високоякісного виконання діяльності, яка

йде безпосередньо за П.м.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ НАУКА — система психологических теорий,

изложенных на языке психологии, подчиненных общему предмету

психологии и решающих ее конкретные задачи. Взаимосвязи раз-

личных П.н. моделируются деревом психологической науки.

Психологическая готовность к труду

283

ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА — система психологічних теорій, викла-

дених мовою психології, підпорядкованих загальному предмету пси-

хології, яка вирішує їх завдання. Взаємозв’язки різних П.н. моделю-

ються деревом психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА — вид формирования лич-

ности, цель которого выявление индивидуальных психологических

особенностей и развитие способностей к определенной деятельности,

формирование ее мотивизации. П.п. — неотъемлемая часть управ-

ления деятельностью личности и коллектива, особенно при выполне-

нии ее в экстремальных условиях.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА — вид формування особистості,

мета якої — виявлення індивідуальних психологічних особливостей

і розвиток здібностей до певної діяльності, формування її мотивації.

П.п. — невід’ємна частина управління діяльністю особи і колективу,

особливо при виконанні її в надзвичайних умовах.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОВМЕСТИМОСТЬ — вид групповой совмес-

тимости, наличие которого часто бывает незаметным, но отсутствие

резко снижает эффективность групповой деятельности, иногда при-

водя к конфликту исполнителей. П.с. — один из факторов, определяю-

щих психологический климат.

Омоним — П.с. как свойство личности, являющееся синонимом ком-

муникативных способностей.

ПСИХОЛОГІЧНА СУМІСНІСТЬ — вид групової сумісності, наявність

якої часто буває непомітною, але відсутність різко знижує ефектив-

ність групової діяльності, іноді призводить до конфлікту виконавців.

П.с. — один із факторів, що визначає психологічний клімат.

Омонім — П.с. як властивість особистості, що є синонімом комуніка-

тивних здібностей.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА — см. структура психических

явлений.

ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА — див. структуру психологіч-

них явищ.

Психологическая структура

284

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ — система психологических по-

нятий, раскрывающая сущность психических явлений, их законо-

мерности, взаимодействие с миром и тем самым помогающая решить

определенную задачу психологии.

ПСИХОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ — система психологічних понять, що роз-

криває сутність психологічних явищ, їх закономірності, взаємодію зі

світом, яка допомагає вирішувати певні завдання психології.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ (греч. mechane — орудие, со-

оружение) — широко распространенный, но некорректный термин,

некритически заимствованный из языка вульгарного материализма

и механицизма без учета того, что психическое — это системное каче-

ство как продукт корковой нейродинамики, не имеющий протяжен-

ности в пространстве и собственных механизмов.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ — (грец. mechane — споруда) — роз-

повсюджений, але некоректний термін, некритично запозичений із

мови вульгарного матеріалізму і механіцизму без врахування того,

що психічне — це системна якість як продукт коркової нейродинамі-

ки, що не подовжується у просторі і власних механізмах.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПРОПАГАНДЫ — психоло-

гический аспект повышения эффективности пропаганды как основ-

ной формы идеологической работы путем учета психологических

з акономерностей воздействия личности пропагандиста и его пропа-

гандистской деятельности на аудиторию с учетом психологических

особенностей речевого и других форм общения.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРОПАГАНДИ — психологічний

а спект підвищення ефективності пропаганди як основної форми ідео-

логічної роботи шляхом врахування психологічних закономірнос-

тей впливу особистості пропагандиста на аудиторію з врахуванням

п сихологічних особливостей мовної та інших форм спілкування.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ СЛОВАРИ — объективированные и материали-

зованные в виде книги тезаурусы психологической науки, в значитель-

ной степени отражающие субъективные тезаурусы их составителей.

П.с. составляются по разному принципу — от набора слов, обозна-

чающих психологические понятия, до более глубокого раскрытия

Психологическая теория

285

с убординационных и координационных связей между определенными

понятиями как единой системы психологических понятий, рассматри-

ваемой, в свою очередь, как часть языка психологической науки.

ПСИХОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ — об’єктивовані і матеріалізовані у

вигляді книги тезауруси психологічної науки, які значно відображу-

ють суб’єктивні тезауруси їх укладачів.

П.с. складаються за різним принципом — від набору слів, що означа-

ють психологічні поняття, до більш глибокого розкриття субордина-

цій їх і координаційних зв’язків між певними поняттями, як єдиної

системи психологічних понять, що розглядаються, як частина мови

психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КЛИМАТ — массовидное явление как со-

стояние группового сознания, проявляющееся в групповом настрое-

нии и групповых мнениях и суждениях. Подобный феномен, но зна-

чительно менее стойкий, называется психологической атмосферой.

Если оба эти феномена отчетливо вызываются межличностными

отношениями или проявляются в них, они называются социально-

психологическим климатом и социально-психологической атмосфе-

рой. Если социально-психологический климат и атмосфера связаны

с моральным или политическим сознанием группы, то говорят о мо-

рально-психологическом или морально-политическом климате. Но

П.к. может определяться и только воздействием внешней физичес-

кой среды и только на одну личность, примером чего являются сред-

ства технической эстетики. Этого не учитывают, когда отождествля-

ют понятия П.к. и социально-психологический климат.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ — явище загалу, як стан групової

с відомості, що проявляється в груповому настрої, групових думках і

с удженнях. Подібний феномен, але менш стійкий, називається пси-

хологічною атмосферою. Якщо обидва ці феномени чітко проявляють-

ся у міжособистісних відносинах, вони називаються соціально-пси-

хологічним кліматом і соціально-психологічною атмосферою. Якщо

соціально-психологічний клімат і атмосфера пов’язані з м оральною

свідомістю, то говорять про морально-психологічний клімат. Але

П.к. може визначатися тільки впливом зовнішнього фізичного се-

редовища і тільки на одну особистість, прикладом чого є засоби тех-

нічної естетики. Цього не враховують, коли ототожнюється поняття

П.к. і соціально-психологічний клімат.

Психологический климат

286

ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ — объективное психическое яв-

ление, рассматриваемое в системе психологических понятий.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ — об’єктивне психічне явище, що роз-

глядається в системі психологічних понять.

ПСИХОЛОГИЯ — наука, изучающая психику в ее развитии в жи-

вотном мире (в филогенезе — сравнительная психология), в про-

исхождении и развитии человечества (в антропогенезе — палео- и

и сторическая психология), в развитии каждого человека (в онто-

генезе — возрастная психология) и проявлении в различных видах

д еятельности. Имеет свои предмет, объекты, задачи, теории и м етоды.

Взаимодействие отдельных разделов П. и частных психологических

наук моделируется деревом психологической науки.

ПСИХОЛОГІЯ — наука, що вивчає психіку в її розвитку в тваринно-

му світі (в філогенезі — порівняльна психологія), в походженні і роз-

витку людства (в антропогенезі — палео- та історична психологія), в

розвитку кожної людини (в онтогенезі — вікова психологія) і вияв-

ленні в різних видах діяльності. Має свій предмет, об’єкти, завдання,

теорії і методи. Взаємодія окремих розділів П. і вузькоспеціальних

психологічних наук моделюється деревом психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЯ ИСКУССТВА — частная психологическая наука,

предметом которой являются психологические закономерности

деятельности создателей и исполнителей произведений искусства

и в лияния их на зрителей и слушателей. Основными проблемами

П.и. являются психология видов искусств, психология способнос-

тей и творчества.

Категории П.и.: создатель (автор), исполнитель, перципиент, твор-

чество, эффект присутствия, сила воздействия, социальная польза,

основная проблематика.

ПСИХОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА — спеціальна психологічна наука,

предметом якої є психологічні закономірності діяльності творців і

виконавців творів мистецтва і їх вплив на глядачів і слухачів. Основ-

ними проблемами П.м. є психологія видів мистецтва, психологія зді-

бностей і творчості. Категорії П.м.: автор, виконавець, перцепієнт,

творчість, ефект присутності, сила впливу, соціальна користь, основ-

на проблематика.

Психологическое явление

287

ПСИХОЛОГИЯ ЛИЧНОСТИ — психологическая наука, предмет

к оторой — личность как категория, а объекты — различные конкрет-

ные и обобщенные личности как индивиды и как члены групп. В пер-

вом случае П.л. — мощная ветвь ствола индивидуальной психоло-

гии дерева психологической науки, во втором — пронизывает ствол

с оциальной психологии. Основные отрасли П.л.: возрастная пси-

хология, дифференциальная психология, патопсихология, дефекто-

психология. Раскрывая динамическую функциональную структуру

л ичности и опираясь на взаимодействие личности и деятельности,

П.л. различает ее процессуальную и содержательную стороны. П.л.

использует все методы психологической науки.

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ — психологічна наука, предмет

якої — особистість як категорія, а об’єкти — різні конкретні і уза-

гальнені особистості як індивіди і як члени груп. В першому випадку

П.о. — міцна гілка стовбура індивідуальної психології «дерева» пси-

хологічної науки, в другому — пронизує стовбур соціальної психоло-

гії. Основні галузі П.о.: вікова психологія, диференційна психологія,

патопсихологія, дефектопсихологія. Розкриваючи динамічну функ-

ційну структуру особистості і спираючись на взаємодію особистості

і діяльності, П.о. розрізняє її процесуальну і змістовну сторони. П.о.

використовує всі методи психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЯ РАБОТЫ С КАДРАМИ — отрасль психологии, имею-

щая тенденцию стать психологической наукой, обобщающей опыт

психологии труда, управления, спорта, педагогической и военной пси-

хологии для психологически обоснованного решения примерно сле-

дующей системы вопросов: профессиология профессий и специальнос-

тей; профессиональная ориентация на требуемые профессии; отбор и

расстановка кадров; подготовка, переподготовка и воспитание кадров;

оптимизация профессиональной адаптации; совмещение профессий;

продвижение кадров и резерв на выдвижение; проблема поощрения и

наказания; борьба с текучестью кадров; оптимизация психологичес-

кого климата; обучение психологии работников отделов кадров; вклю-

чение П. р. с. к. в единую систему психологической службы.

ПСИХОЛОГІЯ РОБОТИ З КАДРАМИ — галузь психології, що має

тенденцію стати психологічною наукою, яка узагальнює досвід пси-

хології праці, управління, спорту, педагогічної і військової п сихології

Психология работы с кадрами

288

для психологічно обґрунтованого вирішення наступних питань: про-

фесіологія професій і спеціальностей; професійна орієнтація на різ-

ні професії; відбір і розстановка кадрів; підготовка, перепідготовка

і виховання кадрів; оптимізація професійної адаптації, суміщен-

ня професій; пересування кадрів і резервів на висунення; проблема

з аохочення і покарання, боротьба з плинністю кадрів; оптимізація

психологічного клімату; навчання психології працівників відділів

кадрів; включення П.р. з к. в єдину систему психологічної служби.

ПСИХОЛОГИЯ РЕЛИГИИ — отрасль социальной психологии; имеет

тенденцию стать самостоятельной психологической наукой. Предмет

П.р. — религиозное сознание и его объективизация в религиозных

р итуалах, а задача — научно обоснованная работа по профилактике

религиозных предрассудков и суеверий и перевоспитание верующих.

Основная категория П.р. — понятие веры как обязательного ком-

понента религиозного сознания, которому подчинены такие пси-

хические явления и понятия, как молитва, грех, жертва, исповедь,

р елигиозные ритуалы, суеверия, неверие.

ПСИХОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ — галузь соціальної психології; має тен-

денцію стати самостійною психологічною наукою. Предмет П.р. —

р елігійна свідомість і її об’єктивізація в релігійних ритуалах, а за-

вдання — науково обґрунтована робота з профілактики релігійних

забобонів та перевиховання віруючих.

Основна категорія П.р. — поняття віри як обов’язкового компоненту

релігійної свідомості, якій підлягають такі психічні явища і поняття

як любов, віра, молитва, сповідь особиста відповідальність, релігійні

ритуали, гріх, забобони, невіра.

ПСИХОЛОГИЯ СПОРТА — отрасль психологической науки, пред-

метом которой являются психологические особенности различных

видов спортивной деятельности и спортивные способности личности,

а задачами — обоснование роли спорта в гармоническом развитии

личности спортсмена и содействие как его массовому развитию, так

и достижению рекордов.

ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ — галузь психологічної науки, предметом

якої є психологічні особливості різних видів спортивної діяльності і

спортивні здібності особистості, а завданнями — обґрунтування ролі

Психологияя религии

289

спорту в гармонійному розвитку особистості спортсмена і сприяння

як розвитку загалу, так і досягненні рекордів.

ПСИХОЛОГИЯ ТРУДА — отрасль психологической науки, став-

шая самостоятельной наукой, изучающая психологические особен-

ности различных видов трудовой деятельности, их зависимости от

общественно-исторических и конкретных производственных усло-

вий, орудий труда, методов трудового обучениями психологических

свойств трудящихся (их способностей и призвания).

ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ — галузь психологічної науки, що стала само-

стійною наукою і вивчає психологічні особливості різних видів тру-

дової діяльності, їх залежності від суспільно-історичних і конкрет-

них виробничих умов, знарядь праці; методів трудового навчання і

психологічних властивостей осіб (їх здібності і покликання).

СХЕМА СИСТЕМЫ ПСИХОЛОГИИ ТРУДА

1. Подсистема общих проблем.

1.1. Методология и методы психологии труда и ее разделов.

1.2. Психологическая профессиография.

1.3. История психологии труда и ее проблем.

2. Подсистема индивидуально-психологических проблем психоло-

гии труда.

2.1.

Подсистема проблем приспособления личности к видам труда.

2.1.1. Психологическая рационализация подбора кадров.

2.1.1.1. Профессиональная ориентация.

2.1.1.1.1. Профессиональное просвещение.

2.1.1.1.2. Профессиональная консультация.

2.1.1.1.3. Профессиональная адаптация.

2.1.1.2. Психологический отбор.

2.1.1.3. Психологический подбор.

2.1.1.4. Изучение роли личностного фактора в несчастных

случаях и браке.

2.1.2. Психологическое обоснование профессионального обра-

зования.

2.1.2.1. Психология трудового воспитания.

2.1.2.2. Психология трудового и профессионального обу-

чения.

Схема системы психологии труда

290

2.1.2.3. Психология тренировок и тренажеров.

2.1.2.4. Психологическая подготовка и мобилизация к

различным видам труда.

2.2. Подсистема проблем приспособления труда к требованиям

личности.

2.2.1. Психология организации труда.

2.2.1.1. Рационализация рабочих мест и их производствен-

ных межфункциональных связей.

2.2.1.2. Режим труда и отдыха.

2.2.1.3. Профилактика усталости трудящегося.

2.2.1.4. Борьба с монотонностью.

СХЕМА СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРАЦІ

1. Підсистема загальних проблем.

1.1. Методологія і методи психології праці та її розділів.

1.2. Психологічна професіографія.

1.3. Історія психології праці та її проблем.

2. Підсистема індивідуально-психологічних проблем психології

праці.

2.1. Підсистема проблем пристосування особистості до видів

праці.

2.1.1. Психологічна раціоналізація підбору кадрів.

2.1.1.1. Професійна орієнтація.

2.1.1.1.1. Професійна освіта.

2.1.1.1.2. Професійна консультація.

2.1.1.1.3. Професійна адаптація.

2.1.1.2. Психологічний відбір.

2.1.1.3. Психологічний підбір.

2.1.1.4. Вивчення ролі особистості фактора в нещасних ви-

падках.

2.1.2. Психологічне обґрунтування професійної освіти.

2.1.2.1. Психологія трудового виховання.

2.1.2.2. Психологія трудового і професійного навчання.

2.1.2.3. Психологія тренувань і тренажерів.

2.1.2.4. Психологічна підготовка і мобілізація до різних

видів праці.

2.2. Підсистема проблем застосування праці до потреб особис-

тості.

Схема системы психологии труда