Бачевський Б. Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 1. Потенціал підприємства, сутність і структура

1. За сутністю загальний потенціал є сукупністю властивостей, які притаманні

об’єкту, змінити потенціал можливо лише змінивши його носій. Без зміни носія мож-

на збільшити рівень використання існуючого потенціалу якщо зняти обмеження, що

накладають зовнішні фактори й надати можливість цим властивостям проявитися.

Зняття внутрішніх обмежень потребує змін у носії.

2. Структура об’єкта оцінки складається з носія, що має власну структуру і дифе-

ренціюється за функціональними та частковими елементами, та потенціалу усього

носія й кожного елемента окремо. Функціональні елементи виділяються за власти-

вістю виконувати функції, що забезпечують цілісність об’єкта в процесі досягнення

мети його створення та поповнювати цю властивість за рахунок зовнішніх джерел

(відповідних ринків). Часткові елементи виділяються за їх властивістю забезпечити

часткові функції щодо виконання процесів виробництва та реалізації продукції.

3. Функціональні елементи мають дві основні функції, доки є у складі носія — за-

довольняти потреби усіх інших елементів у своїх властивостях (внутрішні функції),

та поповнювати ці властивості за рахунок зв’язків із зовнішнім середовищем, як сто-

рона, що створює попит, через відповідні ринки (зовнішні функції).

4. Якщо якийсь необхідний функціональний елемент вичерпав свої властивості

або відсутній з початку, підприємство не може існувати як носій загального потен-

ціалу, а кожен частковий елемент стає самостійним носієм, якщо є суб’єкт оцінки,

що у ньому зацікавлений. Функціональний потенціал елементів оцінюється лише з

метою діагностики, у ході якої виявляються диспропорції структури носія за окре-

мими функціями. Загальний потенціал усього об’єкту та часткових елементів може

оцінюватись при визначенні ціни їх продажу.

5. Функціональні елементи у складі носія можуть забезпечити лише відведені для

них функції, але вони у свою чергу можуть складатися з часткових елементів, які

можуть виконувати багато функцій (як от верстат, який може точити або свердлити,

бути готовою продукцією, незавершеним виробництвом, товаром, частиною ОВФ,

металобрухтом, експлуатуватись у основному або допоміжному виробництві й таке

інше). Частіше за все, коли підприємство розпадається, функціональні елементи теж

не стають об’єктом оцінки. Іноді кадри у повному складі переходять до спорідненого

підприємства, але кадри — це лише ресурс, а не функціональна система забезпечення

кадрами. В новому носії даний ресурс однаково стає частиною нового функціональ-

ного елемента, у якому кожен окремий спеціаліст займе місто відповідно нової струк-

тури. Але це виключення. Наприклад верстати, що були у експлуатації як часткові

елементи носія, можуть стати об’єктом оцінки, при цьому проявляють себе як носій

власного (часткового) потенціалу. Вони можуть бути включені у склад іншого функ-

ціонального елементу того ж носія, або у результаті продажу змінити власника та

носій, до якого будуть входити, або піти на металобрухт.

6. Потенціал, як об’єкт оцінки, розділяється на види залежно від суб’єкта зовніш-

ньої ( або внутрішньої) оцінки та його цілей з одного боку, а також залежно від того,

чи оцінюється об’єкт як цілісна система, або діагностуються функціональні чи оціню-

ються часткові елементи цієї системи.

7. Має сенс виділити термін «оцінка», як процес визначення ціни об’єкта або його

елементів на продаж, або встановлення розміру долі співвласників; та термін «діа-

гностика», як процес визначення перспективних напрямків розвитку та покращення

використання окремих властивостей об’єкта.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

8. Будь-який потенціал існує в системі внутрішніх та зовнішніх обмежень, на

які підприємство має вплив. Внутрішні фактори, які складають відповідні обмежен-

ня, у великій мірі залежать від власника об’єкту (пропорції окремих елементів та їх

властивостей, структура потенціалів функціональних елементів та інше). Зовнішні

фактори (законодавство, інфраструктура міста, вплив розміщення та інше) менш під-

лягають впливу власника підприємства, а іноді взагалі від нього не залежать, тим не

менш потребують класифікації та врахування.

9. Існує нагальна потрібність забезпечити однозначність термінології. Неможна

користуватись понятійним апаратом, якщо одні автори вживають термін «потенціал

підприємства», інші те ж саме вважають «економічним потенціалом», «виробничим

потенціалом», «конкурентоспроможним потенціалом», «сукупним або загальним по-

тенціалом», хоча на наш погляд йдеться про різні носії (об’єкт або його структурні

елементи), які до того ж оцінюється різними суб’єктами оцінки з різними цілями та

в різних аспектах.

8. Підприємство, як складна система, є носієм, який складається з окремих еле-

ментів, але кожен елемент може стати окремим об’єктом оцінки і тоді його частковий

потенціал перетвориться на «сукупний» або «загальний», або «економічний потен-

ціал», який всупереч тому, як трактується ефект синергії більшістю авторів [69, 79,

105, 174], виявиться більше, ніж потенціал цілої системи з якої він виділився (як

от земля у центрі міста, як майбутня площа для побудови готелю має більший по-

тенціал, ніж побудована на ній взуттєва майстерня. Для майстерні, яку до того ж

ще потрібно зносити (й ці витрати знизять вартість ділянки), земля під забудовою е

елементом носія.

Питання до самоконтролю

1. Визначити економічну сутність категорії потенціал та дати обґрунтування обраної

Вами концепції серед існуючих щодо цієї проблеми.

2. Навести приклад внутрішньої структури потенціалу будь-якого виду та вказати осо-

бливості кожного структурного елементу.

3. Вказати склад функціональних та часткових елементів носія для підприємства маши-

нобудування. Яка вихідна інформація потрібна, щоб розрахувати вартісну оцінку но-

сія.

4. Вказати, яким чином зміниться структура потенціалу (наприклад, загального або фі-

нансового) при втіленні потенціалу розвитку підприємства.

5. Перелічити властивості функціональних елементів носія як відповідних потенціалів.

Вказати залежність між даними елементами та відповідними ринками.

6. Висвітлити зміст існуючих концепцій потенціалу і вказати недоліки та переваги у їх

обґрунтуванні. Виділити раціональні елементи кожної концепції, які можуть бути ви-

користані у подальшому розвитку теорії.

7. У чому відмінності виробничого потенціалу від потенціалу розвитку з точки зору видо-

вої диференціації та внутрішньої структуризації потенціалу.

8. У чому зміст процесу оптимізації структури носія та структури його потенціалу. Що є

критерієм оптимальності структури?

9. Перелічити суб’єкти оцінки підприємства та надати їх характеристики за їх системою

цілей.

Розділ 1. Потенціал підприємства, сутність і структура

10. Навести характеристики системи внутрішніх та зовнішніх факторів, що обмежують рі-

вень потенціалу та рівень його використання.

11. Визначити різницю термінів оцінка та діагностика. Навести відповідний приклад. Вка-

зати на конкретному об’єкті одиниці виміру щодо оцінки та діагностики окремих видів

потенціалу.

12. Виконати аналіз понятійного апарату щодо сутності потенціалу та його оцінки й діа-

гностики за видами.

13. Навести та пояснити схему переходу часткового елемента, як носія відповідного по-

тенціалу, до стану самостійного об’єкту оцінки.

14. Пояснити зміст графоаналітичної моделі за наведеною концепцією та порівняти з ін-

шими.

ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Поняття і загальна модель формування потенціалу підприємства

Основні питання:

Поняття формування та реформування носія потенціалу;

Потенціал в системі внутрішніх та зовнішніх зв’язків;

Принципи формування та реформування потенціалу;

Внутрішні та зовнішні обмеження властивостей та їх прояву;

Модель реформування потенціалу на основі існуючого носія;

Модель формування нового носія потенціалу підприємства.

Поняття формування та реформування потенціалу підприємства, за сучасни-

ми концепціями, розглядається як окремий єдиний процес формування, що стосуєть-

ся лише потенціалу. Цей підхід потребує уточнень. Якщо прийняти концепцію, згідно

якої потенціал є властивостями якогось носія, то ми знов повертаємось до того, що

неможливо змінити потенціал, не змінюючи носія. Інша річ, що формування носія по-

трібно виконувати за вимогою вирівнювання потенціалів складових функціональних

елементів цього носія. Неможна формувати для підприємства одиничного виробни-

цтва систему управління, орієнтовану на масовий випуск продукції. Вони не будуть

відповідати один одному за своїми властивостями ні якісно, ні кількісно. Тому потріб-

но враховувати, що формується власне носій, а не потенціал, але за певними вимогами

до співвідношення властивостей окремих складових функціональних елементів. Саме

з цієї причини виробничі потужності, не кажучи вже про потенціал, більшості вітчиз-

няних промислових підприємств на цей час використовується менш ніж на 50 відсот-

ків, а у машинобудуванні цей показник ще нижче. Річ у тім, що ці підприємства, як

носії потенціалу, формувалися в умовах іншої соціально-економічної системи, іншої

країни, системи законодавства та загальної промислової інфраструктури.

Виходячи з даного положення, треба визнати, що більшість великих машинобу-

дівних підприємств України потребує докорінних змін складових елементів носія,

які забезпечили б створення якісно і кількісно іншого потенціалу, який відповідав би

потребам внутрішнього та зовнішнього ринку України. Практично такі зміни озна-

чають або формування іншого профілю підприємств, або поділення їх на декілька

окремих суб’єктів господарської діяльності, або значне скорочення усіх складових

носія, що практично означає створення (формування) нового носія з новими власти-

востями, тобто новим потенціалом.

Сучасні дослідники справедливо вказують на те, що й на цей день процесам

формування носія за оптимальним співвідношенням потенціалів складових функ-

ціональних елементів не приділяється належної уваги [174]. В умовах, коли вико-

ристання потужностей великих підприємств машинобудування обмежено 15–30

відсотками, вважається недоречним формувати ще щось, але іншого шляху немає.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

Взагалі усі сучасні процеси реструктуризації підприємств в Україні пов’язані або зі

зміною форми власності, або з виділенням кількох підприємств, виробництв, ланок у

самостійні об’єкти господарчої діяльності, або зі створенням об’єднань у формі хол-

дингу, концерну та інше. При чому, і приватизуються, і виділяються в окремі підпри-

ємства лише ті об’єкти, які на цей час є життєздатними, усі інші зачиняються, роз-

продуються частинами, здаються в оренду під складські приміщення, а обладнання

відправляється на металобрухт, оскільки не знаходиться покупця, якому воно було б

потрібно у якості часткового елементу його власного підприємства. Слід додати, що

в жодному із цих випадків мова не йде про формування нового потенціалу, в жод-

них документах ця властивість взагалі не відмічається і, при створенні нового носія,

ніяким чином не враховується. Навіть сутність потенціалу та самого процесу його

формування не мають однозначного тлумачення. Вказані процеси проходять майже

стихійно і його учасники не мають потрібного інструменту, за яким заздалегідь мож-

на було б оцінити потрібні властивості як певний потенціал, та сформувати за цими

вимогами потрібний носій.

До наведеної характеристики стану даного питання слід додати, що потрібно

окремо розглядати формування носія та його потенціалу, як нового об’єкта, та рефор-

мування існуючого носія у процесі його розвитку, бо це зовсім різні процеси, тому що:

1. Реформування здійснює само підприємство, як суб’єкт господарської діяльнос-

ті, за загальною стратегією власників, тоді як формування починає здійснюватися,

коли суб’єкт господарської діяльності ще не існує навіть як юридична особа у вигляді

установчих документів і лише починають визначатися основні напрямки майбутньої

діяльності.

2. Формування носія, а з ним і потенціалу підприємства, як нового об’єкта, перед-

бачає вибір виду діяльності, місця знаходження, урахування вимог до інфраструкту-

ри, улагодження напрямків діяльності з діючим законодавством, виділення земельної

ділянки у межах населеного пункту, або за його межами, улагодження питань енер-

гопостачання, відведення або утилізації відходів виробництва, вивчення можливості

користування очисними спорудами, транспортними та енергетичними магістралями,

трудовими ресурсами міста, створення юридичної особи (підприємства) або оформ-

лення підприємницької діяльності без створення юридичної особи та таке інше. При

реформуванні більшість цих пунктів, у тому числі, вибір місця розміщення, інфра-

структури абощо, виконати неможливо та й непотрібно.

3. Вибір напрямку формування нового носія обмежується наявністю відповідних

фінансових ресурсів, відносною вигідністю окремих видів діяльності та можливістю

розміщення нового об’єкту у потрібному місці. Реформування відбувається в умовах

вже існуючої виробничої площі, сформованого на основі певної технології парку ви-

робничого обладнання, який може забезпечити обмежену кількість видів діяльності,

існуючого колективу робітників, спеціалістів та керівництва, зміна якого за новим

напрямком діяльності потребує врахування соціального аспекту. Слід додати, що на-

віть коли будується новий об’єкт, але у складі вже існуючого виробництва, підпри-

ємства, об’єднання, бізнесу, обмеження, хоч і не такі жорсткі все ж існують, оскіль-

ки новий об’єкт вже прив’язаний до існуючого виробничими зв’язками, системою

управління, характером діяльності, структурою власності.

4. Формування нового носія та його властивостей частіше за все пов’язано з ви-

тратами на нове будівництво, яке забезпечує найсучасніші показники з експлуатації.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Формування потрібних властивостей на існуючому носії (реформування) пов’язано,

як правило, з витратами на реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, що

потребує менших фінансових ресурсів, але й не забезпечує втілення нових техноло-

гій на усіх ланках виробництва комплексно.

Іноді у роботах, присвячених формуванню потенціалу [79, с. 68; 105, с. 32], виді-

ляють окремо формування і окремо розвиток, але ж цю різницю ніяк не враховують

ні за етапами процесу управління формуванням і розвитком, ні за змістом викона-

них операцій. За іншими джерелами на такі відмінності взагалі не посилаються, але

ж вказується, наприклад, на проблему вибору місця територіального розташування

підприємства [174, с. 33], з чого витікає, що мова йде про формування нового носія.

З іншого боку, у тому ж джерелі, розглядаються закономірності формування потен-

ціалу [174, с. 31] і при цьому, виділяється формування закономірностей розвитку, то

йдеться про вже існуючий носій та його реформування.

Немає єдності також, щодо питань визначення самого процесу формування по-

тенціалу підприємства. Одні джерела трактують це як «процес ідентифікації та

створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови

певних організаційних форм за для стабільного розвитку та ефективного відтворен-

ня» [174, с. 27], але ж там таки вказується, що потенціал «є складною економічною

системою з притаманними тільки їй певними властивостями». З цього випливає, що

потенціал — спектр можливостей і ці можливості мають певні властивості. Крім того,

ціллю формування вказується розвиток та відтворення (хоча розвиток у певному ро-

зумінні є наслідком відтворення, в ході якого відшкодовується не тільки фізичний

але й моральний знос) і нічого не додається про створення нового підприємства та

формування його потенціалу. За сучасними поглядами на побудову потенціалу з еле-

ментами ресурсного підходу [105, с. 28] процес формування потенціалу підприємства

є «одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію

системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фак-

тором успіху у досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей». У даному

випадку не ясно — йдеться про формування потенціалу існуючого підприємства, бо

вже є його стратегія, або зовсім нового, оскільки ресурси і компетенції ще потрібно

створювати.

За концепцією, яка пропонується Вашої увазі в даному учбовому посібнику, ви-

користовуються визначення, принципи та умови формування й реформування по-

тенціалу підприємства, наведені нижче.

Формування (реформування) потенціалу підприємства — це процес створення

нового (або вдосконалення існуючого) носія таким чином, щоб властивості кожно-

го з його окремих функціональних елементів забезпечували максимальне викорис-

тання властивостей усіх інших елементів, а їх сукупність надавала нову властивість

(створювати готову продукцію та реалізувати її як товар) підприємству, як цілісному

об’єкту в умовах обмежень зовнішнього середовища (ринку, діючого законодавства,

інфраструктури тощо).

Таке визначення процесу формування потенціалу поділяє створення та удоско-

налення носія та його потенціалу, а також потребує виконання певних умов форму-

вання (реформування) носія, до яких відносяться наступні:

1. Потенціал підприємства повинен відповідати потребам ринку за якісними та

кількісними характеристиками;

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

2. Потенціали окремих функціональних елементів носія мають бути збалансовані

таким чином, щоб з одного боку не обмежувати рівень використання потенціалів усіх

інших елементів, а з іншого — не перевищувати необхідний для цього рівень, оскіль-

ки надлишок використовуватися не буде;

3. Усі функціональні елементи носія повинні мати певний потенціал розвитку,

який за розмірами мусить відповідати темпам нарощування існуючого потенціалу

підприємства на кожному відтинку часу його існування.

Враховуючи все вище сказане, доцільно розглянути окремо формування нового

носія з його потенціалом і вдосконалення існуючого. За таким підходом, потрібно ви-

явити окремо для формування та вдосконалення існуючи зовнішні обмеження, від-

мінності в цілях, складу та обсягах робіт щодо втілення запланованих заходів, виді-

лити етапи реалізації процесів формування та вдосконалення окремо. Крім того, для

процесів вдосконалення існуючого носія потенціалу, потрібно врахувати внутрішні

обмеження, що накладає структура, місце розташування та спеціалізація діючого під-

приємства.

Щодо формування нового носія, то треба враховувати, що, на відміну від існу-

ючого, для нього потрібно створення не тільки матеріальних, але й нематеріальних

активів, колективу виконавців, структури управління, іміджу підприємства, сталих

зв’язків з постачальниками, завоювання свого сегменту ринку, який діюче підпри-

ємство вже має. Має значення тип та масштаби виробництва, для якого створюється

носій потенціалу. Навіть те — хто виконує побудову підприємства «під ключ» — має

значення, оскільки носій, створений власником самотужки, за рахунок власного бу-

дівництва, обійдеться йому по собівартості носія, а якщо він буде його купувати, то

прийдеться платити повну ціну, тобто вартість носія з потенціалом, який і забезпечує

виготовлювачу прибуток з проданого об’єкту (рис. 2.1). Звідси витікає необхідність

розглянути потенціал в системі внутрішніх та зовнішніх зв’язків, що мають від-

ношення як до формування нового носія з його потенціалом, так і до реформування

існуючого.

1. Найчастіше потенціал, для цілей його формування, розглядають як різновид

економічної системи [174], або відкритої економічної системи [105], принципи фор-

мування якої сформульовані й усталені [35, 45, 105, 173]. У обох випадках до складу

потенціалу підприємства, як економічної системи, додаються ринки та інше оточую-

че середовище.

Але ж ринки не можуть бути частиною потенціалу підприємства, як щось прита-

манне даному носію, бо існували до того, як з’явилося окреме підприємство, й будуть

існувати, коли його вже не буде. Вони є лише джерелом поповнення властивостей

функціональних елементів, або споживачем продукції, що виробляє підприємство.

Теж саме стосується й іншого зовнішнього середовища, яке обмежує рівень викорис-

тання вже існуючого потенціалу у законодавчому, транспортному чи природоохо-

ронному аспекті, але може сприяти втіленню потенціалу розвитку підприємства, або

обмежити його. З іншого боку, потенціал виробничої системи формується відповідно

досягнутому рівню розвитку продуктивних чинностей суспільства.

З урахуванням цього, потенціал підприємства є лише частиною загальної систе-

ми, у якій він існує з моменту свого створення до моменту розформування підпри-

ємства, як цілісного носія, на окремі об’єкти, і є відкритою лише у тому розумінні, що

економічно, технічно та соціально зв’язана з усіма іншими частинами цієї системи.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

©¼oÅÍÉÑÈÅÃÆÈÚ¿ÆÚÈÅ»½ÃËÉ¼ÈÃÑÍ½ÉÊ¿ÊËÃÇÌÍ½É¼ÂÈÀÌ

ÐÌÒÝÖÇÈÎÍÑÄÌÕ¿Ê

¬ÍÐÈ

ÎÍÑÄÌÕ¿ÊÒ

 

e

J

¯Ä¿ÊÆÍÁ¿ÌÇÈ

ÎÍÑÄÌÕ¿Ê

¬ÄÏÄ¿ÊÆÍÁ¿ÌÇÈ

ÎÍÑÄÌÕ¿Ê



®ÍÑÄÌÕ¿Ê

ÏÍÆÁÇÑÉÒ

°ÍÀÁ¿ÏÑÐÑÛÃÊÞ

ÁÇÂÍÑÍÁÊÝÁ¿Ö¿

À¿Ê¿ÌÐÍÁ¿Á¿Ï

ÑÐÑÛÃÊÞÄÉÐÎÊÒ

¿Ñ¿ÕÈÌÇÉ¿ÞÉ

ØÍÁÊ¿ÐÌÇÉÌÄ

ÍÃÌÍÖ¿ÐÌÍÈÑÇË

ÑÇË

ÕÌÉ¿ÐÎÁÁÃ

ÌÍ×ÄÌÌÞÁ¿ÏÑÍÐ

ÑÌÍÐÞÈÍÖÉÒ

Á¿ÌÍÂÍÎÏÇÀÒÑÉÒ

Æ¿ÑÄÏËÌÐÊÒÅ

ÀÇÆÒÏ¿ÔÒÁ¿Ì

ÌÞËÓ¿ÉÑÍÏÒÖ¿

ÐÒÈÎÄÏÐÎÄÉÑÇÁ

ÆËÌÇÆÍÁÌ×ÌÔ

ÒËÍÁ

ÕÌÉ¿ÐÎÁÁÃÌÍ

×ÄÌÌÞÁÇÑÏ¿ÑÌ¿

ÆÀÄÏÂ¿ÌÌÞ¿ÀÍÉÍÌ

ÐÄÏÁ¿ÕÝÆÒÏ¿ÔÒ

Á¿ÌÌÞËÁÑÏ¿ÑÌÄÍ

ÃÄÏÅ¿ÌÍÂÍÎÏÇÀÒÑÉÒ

ÈÁÇÑÏ¿ÑÌ¿ÒÁÄÃÄÌÌÞ

ÈÄÉÐÎÊÒ¿Ñ¿ÕÝÆ

ÒÏ¿ÔÒÁ¿ÌÌÞËÍÖÉÒ

Á¿ÌÍÂÍÎÏÇÀÒÑÉÒ

ÕÌÉ¿ÐÎÁ

ÁÃÌÍ×ÄÌÌÞ

ÁÇÑÏ¿ÑÌ¿

ÁÃÍÐÉÍÌ¿

ÊÄÌÌÞÌÍÐÞÆ

ÍÖÉÒÁ¿ÌÇË

ÎÏÇÀÒÑÉÍË

¯ÍÆÏ¿ÔÒÌÍÉÏÇÌÉÍÁÍÕÌÇÌ¿ÍÐÌÍÁÁ¿ÏÑÍÐÑÌÍÐÞÆÍÀÊÉÍËÎÃÁÇØÒ

Á¿ÊÛÌÍÂÍ¿ÀÍÎÍÌÇÅÒÁ¿ÊÛÌÍÂÍÁÎÊÇÁÒÍÕÌÉÇÐÑÏÒÉÑÒÏÌÇÔÐÉÊ¿ÃÍÁÇÔ

ÎÍÑÄÌÕ¿ÊÒÈÍÀËÄÅÄÌÛØÍÌ¿ÉÊ¿Ã¿ÝÑÛÐÞÆÍÁÌ×ÌËÐÄÏÄÃÍÁÇØÄË

Рис. 2.1. Оцінка витрат на формування об’єкта, як носія, з урахуванням вартості

створення потенціалу

2. Оскільки потенціал підприємства — лише частина економічної системи, пе-

реносити на нього властивості та закономірності формування цієї системи загалом

треба обережно, враховуючи деякі, і іноді дуже важливі, з погляду практичного за-

стосування даного підходу, особливості.

У таблиці 2.1. наведено перелік властивостей економічної системи за існуючою

класифікацією [174], на якому побудовано основні постулати, або принципи фор-

мування та реформування потенціалу. Ці принципи можна прийняти за основу,

щоб додати корективи, пов’язані з відмінностями у визначенні сутності потенціалу

та його статусу, як економічної системи, у запропонованій та існуючій [105, 174] кон-

цепції. За викладенням різних джерел вказані принципи мають відмінності, то для

порівняння приймалися ті, які найбільш відповідають положенням, викладеним у

першому розділу даного посібника.

а) «Потенціал підприємства — це складна система пересічних характеристик

його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного,

тобто є альтернативними».

З огляду на те, що у даному випадку ми виділяємо не структурні елементи по-

тенціалу (як от потенціал розвитку, або існуючий потенціал), а елементи носія, які

різняться за рівнем, треба зауважити, що такий функціональний елемент з його по-

тенціалом, як наприклад система управління, ніяким чином не може бути альтернати-

вою системі виробництва або кадрового забезпечення. З іншого боку, такий частковий

елемент, як виробниче приміщення, може бути й складом готової продукції, й складом

матеріалів, та навіть слугувати для розміщення персоналу цехової системи управлін-

ня, і має на те відповідні властивості, які складають його частковий потенціал.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

Таблиця 2.1

Властивості економічної системи за існуючою класифікацією

Властивість Зміст властивості

Цілісність

Система — це цілісність, властивості якої виявляється лише за

взаємодії її елементів

Полі структурність

Система складається із певної кількості частин

Складність

Економічна система визначається неоднорідністю складових,

різнохарактерними та ієрархічними взаємозв’язками між ними

Не стаціонарність

Система має постійно мінливі параметри та характеризується

стохастичністю поведінки

Унікальність

У будь який час система має притаманні тільки їй ресурсні та

організаційні можливості

Адаптивність

Передбачає адаптивністю параметрів системи до умов, що по-

стійно змінюються

Синергічність

Цілеспрямованість дії елементів системи посилює ефективність

її функціонування

Мультиплікативність

Геометрична залежність виявлення позитивних і негативних

ефектів функціонування елементів системи

Граничність

Елементи економічної системи мають граничний характер, що

обумовлює її форму

Протиентропійність

Можливість протидіяти руйнувальним тенденціям

Таким чином, не кожен елемент носія може бути взаємозамінним, так само, як не

завжди є замінними їх властивості проявляти себе відносно зовнішнього середовища.

Це залежить від рівня елементу (функціональний, частковий, система часткових еле-

ментів) та виду потенціалу.

б) «Потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання

елементів, оскільки він є динамічним угрупованням».

Якщо розглядати структуру носія за функціональними елементами, то для під-

приємства кожної галузі існує певний склад таких елементів, до якого взагалі немож-

ливо додати ще якийсь елемент, як от не треба додавати окремим елементом систему

маркетингу, якщо існує система управління, яка повинна його вміщувати, або окре-

мо інвестиційну систему, якщо система фінансового забезпечення підприємства має

функцію формування інвестицій. У той же час, для забезпечення безперервного ви-

конання виробничого процесу, окремі часткові елементи, як от верстат, можуть до-

даватися, виводитися за зносом, замінятися на новий, ремонтуватися, працювати у

кілька змін, і все це у межах існуючого загального потенціалу підприємства. Якщо ж

розглядати саме потенціал, то за нашою гіпотезою його структурна побудова єдина й

незмінна, динамічним є лише співвідношення структурних складових — потенціалу

розвитку, існуючого та задіяного потенціалу, запасу та надлишку, які можуть з часом

змінюватись в межах від нуля до досягнутого максимуму.

в) «Під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елемен-

тів».

Як вже вказувалося, цей закон діє не завжди. Якщо, наприклад, невірно був ви-

значений потенціал земельної ділянки, або оточуюча інфраструктура змінилась й

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

зняла свої обмеження, або виявилися якісь його властивості, що не могли бути оці-

нені раніше, оскільки не існувало відповідної інформації (як от про поклади нафти

під ділянкою), може статися, що цей окремий елемент має більший потенціал, ніж

у складі підприємства, побудованого на цій ділянці, бо для буріння підприємство

прийдеться знести, а це — витрати. Із цих же причин зношені автомобілі продають

запчастинами, а обладнання заводу лампових електронних приладів з переходом до

напівпровідникових технологій — вроздріб.

г) «Потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно

трансформуватися з появою нових складових елементів».

Ми вважаємо, потенціал змінюється не самостійно, а за цілеспрямованою зміною

носія, а без рішення власника може змінитись лише рівень використання окремих

властивостей, або загального потенціалу, як їх сукупності, і то під впливом зміни зо-

внішніх обмежень, у тому числі й ринкових, або науково — технічних. Нові власти-

вості без зміни носія не з’являються, хоча може статися, що вони були, от тільки іс-

нуючій рівень знань не дозволяв цього виявити.

д) «Елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в су-

купності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути

розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого

оптимального співвідношення між елементами».

З цим реченням не можна не погодитись, за винятком того, що за нашою концеп-

цією річ йде не про закономірності розвитку можливостей, а про появу нової загаль-

ної властивості — виробляти продукцію й робити її товаром, бо такої властивості не

має жоден окремий елемент носія.

є) «Усі елементи потенціалу об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розви-

тком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-

економічному старінню, а з другого — вони чутливі до досягнень науково-технічного

прогресу».

Якщо елементи потенціалу є «можливості», або «характеристики», то навряд чи

вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, це привілеї носія,

до того ж моральний знос саме й проявляється як чутливість до досягнень науково-

технічного прогресу.

ж) «Складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристи-

кам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві».

Якщо продукція та послуги, що виробляються на сучасній технічній базі, застарі-

ли й не користуються попитом, то сучасна система управління даного підприємства

повинна не зводити усі елементи носія до такого рівня, а навпаки — негайно підняти

рівень продукції.

За нашою концепцією, наведений перелік принципів потрібно уточнити та допо-

внити наступними:

— будь-які зміни потенціалу та його первинне формування відбувається лише

через відповідні зміни або формування нового носія, без таких змін можли-

во лише зовнішнє обмеження вже існуючих властивостей, або поглиблення

знань щодо невідомих до цього часу властивостей носія;

— при формуванні нового потенціалу або реформуванні існуючого, потрібно до-

тримуватись певних пропорцій його внутрішньої структури між існуючим і

задіяним потенціалом та потенціалом розвитку;