Бачевський Б. Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

— кількість функціональних елементів підприємства, як носія потенціалу,

пов’язана з характером та видом його діяльності й можуть різнитися за галу-

зями виробництва;

— функціональні елементи носія мають лише два види властивостей: функціо-

нальні (якими даний елемент забезпечує усі інші складові носія) та ринкові

(за якими зовнішнє середовище поповнює ці властивості, або отримує потріб-

ний продукт), і ці два види властивостей, як потенціали функціональних еле-

ментів, потрібно формувати збалансовано;

— функціональні елементи складаються з часткових, або з їх угруповань, кожне

з яких може у свою чергу складатися з менших часткових елементів кількох

рівнів;

— часткові елементи багатофункціональні і універсальні, на відміну від функці-

ональних, які виконують лише одну функцію і практично ніколи не можуть

бути використані у іншому носії;

— при формуванні носія необхідно враховувати не тільки якісні, але й кількісні

характеристики окремих елементів, які повинні бути не менш та не більш ніж

потрібно для функціонування підприємства як цілісного об’єкту;

— формування нового та реформування існуючого носія мають декілька загаль-

них рис, але відбуваються кожен за своїм алгоритмом;

— формування нового носія включає вивчення ринку, вибір виду діяльності,

встановлення типу та масштабів виробництва, місця розташування, підбор

окремих часткових елементів для забезпечення потрібних властивостей функ-

ціональних елементів у економічно припустимих межах;

— реформування існуючого носія теж починається з вивчення ринку, але з точ-

ки зору відповідності продукції, виду діяльності, масштабів та характеристик

виробництва сучасним вимогам, та завершується адаптацією (переналадкою,

модернізацією, заміною окремих одиниць) вже існуючих елементів до нових

ринкових, науково-технічних, господарських умов діяльності з метою зміни

загального потенціалу об’єкту у потрібному напрямку.

Проведене порівняння дає уяву про причини, з яких була розроблена дана кон-

цепція, та про її відмінності від вже існуючих.

Відповідно наведеним принципам, формування або реформування потенціалу

має відбуватися у певній послідовності, починаючи з аналізу ринків збуту та поста-

чання сировини, матеріалів, комплектуючих. В обох випадках потрібно знайти най-

вигідніші у виробництві та реалізації види продукції та оцінити суспільну зацікавле-

ність у темпах її оновлення, та здатність існуючих технологій забезпечити такі зміни.

Таким чином може буди здійснений вибір виду діяльності та продукції, що буде ви-

готовлятися (табл. 2.2).

Як вже згадувалось, при формуванні та реформуванні потенціалу має значення

тип та масштаби виробництва, для якого створюється або вдосконалюється носій.

Вибір масштабів та типу виробництва обумовлює вибір технології виробництва про-

дукції. Таким чином, від цього залежить, у першу чергу, формування такого функціо-

нального елементу носія як система виробництва та реалізації продукції. При форму-

ванні нового носія вибір полегшується, оскільки його не обмежує існуюча технічна й

технологічна база підприємства. У випадку реформування особливості існуючої ор-

ганізації виробництва можуть унеможливлювати перехід, наприклад, від серійного

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

до масового типу. У цьому випадку або прийдеться відмовитись від такого рефор-

мування носія, або внести докорінні зміни в його структуру, що може не відповідати

фінансовим можливостям власника. У даному випадку розмір власних фінансових

ресурсів виступає внутрішнім (а залучених — зовнішнім) обмеженням процесу фор-

мування та реформування носія і його потенціалу. Таким чином, виникає необхід-

ність враховувати усі можливі внутрішні та зовнішні обмеження.

Таблиця 2.2

Підходи до формування потенціалу нового та реформування існуючого носія

Послідовність та зміст необхідних дій

існуючий носій носій, що формується

Аналіз ринку збуту та постачання й визначен-

ня становища підприємства відносно зовніш-

нього середовища. Якщо за результатами ана-

лізу є необхідність реформування існуючого

потенціалу виконується наступна послідов-

ність дій:

Аналіз варіантів та розробка проекту:

а) зміни виду діяльності залежно від прибут-

ковості, обсягів капіталовкладень, рівню ри-

зику;

б) зміни асортименту або вдосконалення про-

дукції що виробляється;

в) зміни масштабів та типу виробництва з

урахуванням сталих змін у кон’юнктурі рин-

ку, можливостей існуючої системи виробни-

цтва та збуту;

г) зміни вихідних параметрів продукції;

д) зміни виробничої та організаційної струк-

тури, системи або структури управління;

є) зміни структури кадрів відповідно до но-

вих вимог;

ж) реформування функціональних елементів

носія;

з) врахування існуючих внутрішніх обмежень

потенціалу носія, та зовнішніх обмежень його

використання;

і) балансування потенціалів окремих функ-

ціональних елементів за рахунок характерис-

тик часткових елементів та режиму їх вико-

ристання;

ї) діагностика наслідків зміни виробничого

потенціалу та оцінка результатів зміни еконо-

мічного потенціалу за експлуатацією або про-

дажем (акціонуванням);

к) прийняття кінцевого рішення щодо вибору

варіанту дій, оцінка наявних ресурсів та реа-

лізація проекту.

Аналіз ринку збуту та постачання з ціллю ви-

бору виду діяльності й визначення майбут-

нього місця підприємства відносно зовніш-

нього середовища. За результатами аналізу

виконується наступне:

Послідовність розробки проекту:

а) вибір виду діяльності залежно від прибут-

ковості, обсягів потрібних капіталовкладень,

рівню ризику;

б) вибір номенклатури та асортименту май-

бутньої продукції з урахуванням вимог ринку

до якості та ціни;

в) вибір потрібних масштабів та відповід-

ного типу виробництва з урахуванням

кон’юнктури ринку, технологічності продук-

ції, сучасних технологій;

г) обґрунтування вихідних характеристик

продукції за номенклатурою та асортимен-

том;

д) проектування виробничої та організацій-

ної структури, вибір системи управління;

є) формування вимог до структури кадрів;

ж) формування вимог до функціональних

елементів носія;

з) врахування внутрішніх об’єктивних об-

межень потенціалу носія, та зовнішніх обме-

жень його використання;

і) балансування потенціалів окремих функ-

ціональних елементів за рахунок характерис-

тик часткових елементів та режиму їх вико-

ристання;

ї) діагностика проектованого виробничого

потенціалу та оцінка економічного потенціа-

лу за експлуатацією або продажем (акціону-

ванням);

к) прийняття кінцевого рішення щодо вибо-

ру варіанту цілі, оцінка ресурсів та реалізація

проекту.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

Внутрішні обмеження можуть реалізуватися як нестача вільної площі, пропускної

спроможності енергетичних вводів, водогону, каналізації для втілення нових мож-

ливостей носія. Таким обмеженням може бути нестача потрібних спеціалістів, яких

може не бути не тільки в регіоні, але й взагалі у державі. Усі перелічені чинники явля-

ють собою або окремі одиниці, або угруповання часткових елементів з їх потенціала-

ми, які, власно, і обмежують потенціали функціональних елементів, до яких входять.

Якщо розглядати внутрішні обмеження за функціональними елементами носія,

то й тут кожен функціональний елемент має свій рівень властивостей, який може

не задовольняти вимогам усіх інших функціональних елементів. Оскільки функціо-

нальні елементи не є взаємозамінними, на відміну від часткових, то завжди є функ-

ціональний елемент, який встановлює за своїм найнижчим рівнем загальний рівень

носія в цілому. До цього слід додати, що внутрішні обмеження, що накладаються

функціональними елементами, обмежують рівень самого потенціалу носія. Зовнішні

обмеження можуть існувати або не існувати, можуть бути вище або нижче за ті влас-

тивості, що притаманні носію, але у будь-якому разі обмежують не сам загальний по-

тенціал носія, а рівень його використання.

Існуючи зовнішні обмеження потребують особливої уваги. З одного боку, вони

можуть знизити рівень використання загального потенціалу підприємства, за яки-

мось параметром до нуля, як от зникнення попиту на продукцію. З іншого боку, вони

можуть дуже швидко змінюватися, до того ж у широкому діапазоні, та навіть з по-

зитивного впливу до негативного. За швидкістю змін та вибірковістю впливу (який

може й не бути вузько спрямованим лише на дане підприємство), можна виділити па-

сивні та активні фактори впливу. Пасивні зовнішні обмеження (табл. 2.3) охоплюють

головним чином загальні умови природного, соціального, політичного, історичного,

або загально-технічного характеру.

Для нового носія потенціалу, що формується, власник може вибрати місце розта-

шування, яке забезпечує зниження вимог обмежуючих зовнішніх факторів. Він може

вибрати вид діяльності, яку найменш обмежує діюче законодавство або потреба у наяв-

ності близько розташованих покладів необхідних природних ресурсів. Але такі природ-

ні умови хоч і повільно, але все ж таки змінюються. Вичерпуються родовища корисних

копалин, змінюється законодавство, змінюються якісно та кількісно потреби суспіль-

ства, і тому реформування носія з вже існуючим потенціалом обов’язково відбувається.

Природні умови — пасивний зовнішній елемент, що обмежує здатність об’єкта, й оці-

нювати цей елемент у системі взаємозв’язків краще з погляду — «чого немає», ніж — «що

є». Об’єкт звичайно має обмежені можливості цілеспрямовано впливати на природні

умови, тому головним напрямком регулювання взаємозв’язків з цим елементом зовніш-

нього середовища є адаптація самого об’єкту, зниження його вимог до цього елементу,

і це стосується усіх пасивних елементів зовнішнього середовища. Для діючого об’єкта

у експлуатації важливо — чого не вистачає, оскільки існує досить багато природних

факторів, що не мають великого значення для конкретного технологічного процесу, а от

відсутні прийдеться якось компенсувати. Об’єкт найчастіше більш активний стосовно

природних умов, ніж навпаки. Природні умови, як правило, не накладають критичних

обмежень, тим більше, що об’єкти (підприємства) розміщаються з урахуванням уже іс-

нуючого природного оточення. Крім того, у сучасних умовах одержання необхідних при-

родних компонентів — справа часу й вартості. У крайньому випадку, як показав досвід

останньої світової війни, об’єкт може бути переміщений зі збереженням носія потенціалу.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Таблиця 2.3

Система пасивних зовнішніх обмежень формування потенціалу підприємства

Обмежуючий

елемент

Форма впливу

існуючий носій носій, що формується

оточуючі природні умо-

ви

обмежують окремі напрямки

розвитку, втрачають з часом

потрібні корисні властивості

Звужують коло можливих видів ді-

яльності та місць вдалого розташу-

вання підприємства

геополітичне розміщен-

ня

може погіршити транспортні,

ринкові, митні умови функ-

ціонування об’єкту зі зміною

політичної ситуації

обмежує вибір місця розташування

у зонах нестабільності

загальний рівень науки і

техніки, у тому числі й у

суміжних галузях

обмежує розвиток прогресив-

них технологій, нової продук-

ції, якщо не буде відповідних

умов їх використання та об-

слуговування

обмежує вибір варіантів техно-

логії та номенклатуру продукції,

застосування імпортної техніки,

звужує можливості фінансування

будівельно-монтажних робіт

загальний рівень тех-

нічної обізнаності насе-

лення

обмежує властивості системи

забезпечення кадрами зміню-

вати структуру кадрів відпо-

відно досягненням НТП

обмежує вибір прогресивної техно-

логії при формуванні виробничої

системи та системи керування за

браком відповідних фахівців

історично обумовлена

орієнтація країни на

певні ринки

Звужує властивості системи

збуту щодо маневрування

між можливими ринками, на-

прямками діяльності, тради-

ційними та новими товарами

обмежує формування виробничої

системи вимогами традиційного

ринку, не дозволяє використовува-

ти деякі новітні технології, які не

відповідають системі стандартів та

системі якості країн — імпортерів

історично обумовлена

орієнтація країни на

певні сфери матеріаль-

ного виробництва

Звужує властивості системи

виробництва (як от у аграр-

них країнах щодо машино-

будування), обмежує вибір

ринків, можливості підбору

кадрів

звужує коло можливих видів діяль-

ності, обмежує вибір варіантів тех-

нології та номенклатуру продукції

за відсутністю інфраструктури об-

слуговівання

Геополітичне розміщення має велике значення саме для підприємств України, як

відносно можливостей транзиту енергоносіїв так і можливості виходу як на європей-

ські, так і на азійські ринки.

У цьому аспекті цікаво розглянути такий зовнішній фактор, як історично обумов-

лена орієнтація країни на певні ринки. У світі жорсткої конкуренції ніхто добровіль-

но не віддає свої ринки, тим більш традиційно сформовані. Тому, орієнтуючись на

Євроінтеграцію України, не слід забувати, що як тільки Україна піде зі своїх східних

ринків, її місце миттєво займуть конкуренти.

Безпосередньо до цього питання відноситься й обмеження, що накладає загаль-

ний рівень науки і техніки у країні взагалі, у тому числі й в суміжних галузях. Орі-

єнтація на певні ринки потребує узгодження міжнаціональних стандартів, вимог до

якості, до оформлення, до кліматичного виконання (тропічний або полярний варі-

ант) товару. Якщо країни мають великі розбіжності за цими показниками, товаро-

обмін значно ускладнюється. У цьому ж напрямку діє і інший обмежуючий фактор

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

зовнішнього оточення — загальний рівень технічної обізнаності населення. Кожний

захід реформування потенціалу діючого підприємства так або інакше впливає на кін-

цевий результат — продукцію, послуги, роботи, і якщо втілення новітньої технології

потребує відповідних фахівців, то здатність ринку прийняти нову продукцію з не-

звичними широкому покупцю властивостями, потребує відповідного рівня розвитку

і технічної грамотності широкого кола населення. Тому, якщо країна аграрна, то в ній

найширший збут будуть мати відповідно орієнтовані товари вітчизняного виробни-

цтва. Інше звичайно імпортується.

Найважливішими елементами зовнішнього середовища (табл. 2.4), є суб’єкти оцін-

ки й діагностики [54, 55], тому що вони активні стосовно інших елементів (таких як

природні умови, у яких функціонує об’єкт, інфраструктура його оточення) і до самого

об’єкту. Власне, вони тому і є суб’єктами оцінки, що їм важливі результати діяльності

об’єкта для вибору стратегії взаємин. Серед них особливо потрібно виділити державу,

органи місцевої влади, та конкурентів та постачальників, що діють через відповідні

ринки. Укрупнено ми можемо виділити такі фактори впливу зовнішніх суб’єктів, як:

Політичний клімат, стабільність. Нестабільність політичного клімату в пер-

шу чергу впливає на інвестиційний клімат, обмежуючи надходження інвестиційних

коштів та збільшуючи ризик капіталовкладення. Для існуючого носія реформуван-

ня потребує менших коштів, то в цьому плані вплив даного фактору менше ніж при

створенні нового підприємства.

З іншого боку, власник коштів має можливість при формуванні нового носія ви-

брати найменш вразливу галузь та вид діяльності, який менш залежав би від сторон-

ніх джерел. Таким чином, формування існуючого носія за даним елементом обмеж-

ується, у першу чергу, з боку фінансів, а при формуванні нового — обмежується вибір

галузі та виду діяльності. Взагалі, найбільш вразливими при політичній нестабіль-

ності є виробництва з високим рівнем споживання енергії, імпортних матеріалів та

довгим циклом виробництва.

Зовнішня політика. Даний елемент для діючих підприємств, у першу чергу,

означає обмеження експортно-імпортних операцій і відповідне обмеження на фор-

мування виробничої функціональної системи.

При формуванні нового носія, обмеження може торкатися масштабів та типу

виробництва за галузями, де широко вживається міжнародна кооперація та спеціа-

лізація. Цими факторами обмежується вибір можливих ринків збуту для носія, що

формується заново.

Вибір зовнішнього стратегічного партнера держави. Вибір зовнішнього страте-

гічного партнера обмежує існуючий потенціал у виборі напрямків удосконалення сис-

теми виробництва з боку техніки та технології, а також потребує змін у існуючий сис-

темі якості. Для носія, що знов формується, це лише звужує вибір технічної орієнтації

при створенні функціональної системи виробництва та системи забезпечення кадрами.

Технічна політика держави обмежує можливості реформування виробничої

системи існуючого носія у першу чергу за наявністю або відсутністю відповідної тех-

ніки на заміну зношеного та морально застарілого обладнання. Для нового носія зву-

жується вибір напрямків формування технічної бази, якщо власник бажає отримати

податкові пільги, які передбачені державою для окремих напрямків інноваційної ді-

яльності. Це стосується головним чином процесу створення в Україні технопарків,

які поєднують у собі експериментально дослідницьку та виробничу базу.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Таблиця 2.4

Система активних зовнішніх обмежень формування та реформування

потенціалу підприємства

Обмежуючий

елемент

Форма впливу

існуючий носій носій що формується

політичний клімат, рівень

стабільності

обмеження фінансування та

постачання

обмеження вибору галузі та

виду діяльності

зовнішня політика обмеження на імпорт-експорт

продукції, матеріалів, техноло-

гій

обмеження на вибір ринків збу-

ту та виду діяльності

вибір зовнішнього страте-

гічного партнера держави

обмежує можливості реформу-

вання виробничої системи

звужує вибір техніки, техноло-

гії, системи забезпечення ка-

драми

технічна політика держави Можливість обмеження техніч-

них можливостей реформуван-

ня виробничої системи

звужує вибір напрямків розви-

тку, що забезпечують отриман-

ня податкових пільг

податкова політика держа-

ви

обмежуються можливості фі-

нансування

звужується вибір вигідних ви-

дів діяльності

протекціоністська політи-

ка держави

можливість обмежень конку-

рентоспроможності

звужується вибір вигідних ви-

дів діяльності

митна політика держави обмеження імпортно-експорт-

ного обміну

звужується вибір вигідних ви-

дів діяльності

вплив ринків збуту обмеження обсягів виробни-

цтва та збуту

звужується вибір вигідних ви-

дів продукції

вплив ринків сировини,

матеріалів та комплектую-

чих виробів

обмеження обсягів виробни-

цтва, зміни асортименту про-

дукції

звужується вибір вигідних ви-

дів продукції та видів діяльнос-

ті

вплив ринків праці відмова від окремих вироб-

ництв

звуження вибору видів діяль-

ності та масштабів

вплив ринків інформації обмежує рівень розвитку обмежує рівень носія

фінансовий ринок Можливе обмеження фінансу-

вання

знижує ймовірність реалізації

проекту

виробнича інфраструкту-

ра оточення

обмежує можливості експлуа-

тації

обмежує можливості створення

соціальна інфраструктура обмежує забезпеченість кадра-

ми

обмежує вибір місця розташу-

вання

господарче законодавство обмежує рівень рентабельності звужується вибір вигідних ви-

дів діяльності

Податкова політика держави. Для існуючого об’єкту це — обмеження фінансу-

вання проектів реформування носія та його потенціалу. Справа в тому, що такі проек-

ти, як правило, не мають чисто інноваційного характеру і тому не підпадають під від-

повідні пільги. Для випадку формування нового носія, власник може вибирати сферу

діяльності у якій такі пільги він буде мати. Таким чином, обмежень фінансування не

буде, але звужується вибір вигідних видів діяльності.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

Протекціоністська політика держави для існуючих підприємств може озна-

чати покращення фінансового стану, якщо держава підтримує цей напрямок діяль-

ності, або погіршення якщо, наприклад, держава підтримає конкурента. Для нового

носія такий підхід означає можливість вибору захищеного напрямку діяльності, але

таких напрямків небагато, то звужується не тільки їх вибір, але й можливості забез-

печення носія потрібними ресурсами.

Митна політика держави повинна в першу чергу захищати вітчизняного ви-

робника. Для окремих підприємств це навпаки може бути обмежуючим фактором

з експорту продукції за вигідними цінами, оскільки держава дбає про забезпечення

внутрішнього ринку. Інколи, митна політика держави створює невигідні конкурент-

ні умови для діючого підприємства. Так, наприклад, включення якоїсь продукції до

списку критичного імпорту (особливо важливі види товарів) дозволяє ввозити то-

вар в Україну без ПДВ, і вітчизняні виробники отримують на своєму сегменті ринку

конкуруючу продукцію за цінами на 20 відсотків меншими ніж у них. Підприємство,

що лише створюється, має вибір, але передбачити, як зміниться цей список немож-

ливо.

Ринки збуту та постачання накладають найбільше обмеження на обсяги ви-

робництва, на асортиментний склад продукції, на обсяги реалізації у вартісному ви-

разі, та взагалі на всі параметри діяльності існуючого носія, у тому числі і на його

реформування у аспекті фінансування. При формуванні нового носія потрібно спів-

ставити його проектний потенціал з вимогами ринку збуту й тому обмежувати і тип,

й масштаби майбутнього підприємства, що звужує вибір видів діяльності, номенкла-

туру та асортимент продукції.

Ринки інформації для діючого підприємства за доступом до новітніх технологій

обмежують можливості розвитку існуючих підприємств, та обмежують можливість

формування нового носія з високим рівнем конкурентоспроможності.

Фінансовий ринок обмежує заходи реформування діючого підприємства за вар-

тістю та очікуваною ефективністю. При створенні нового носія, обмеження фінан-

сового ринку викликають необхідність створення акціонерних товариств, залучення

інвесторів та об’єднання капіталів, що обмежує окремого власника у виборі форми

власності нового підприємства.

Виробнича інфраструктура оточення повинна забезпечувати безперебійне

функціонування існуючого носія за транспортними послугами, обслуговуванням та

наладкою складного обладнання, спеціалізованим ремонтом електроапаратури, засо-

бів автоматики. І якщо цього немає, настає відповідне обмеження. Інфраструктура

найбільш активна щодо об’єкту й об’єкт, у свою чергу, бере участь у її формуванні, як

і більшість суб’єктів оцінки.

Інфраструктура з існуючим потенціалом площ для розширення об’єктів, комуні-

кацій, енергетики, очисних споруджень, спеціальних навчальних закладів обмежує

не тільки існуючий потенціал підприємства, а й потенціал його розвитку. Врахуван-

ня рівня необхідної інфраструктури при створенні нового носія обмежує вибір місця

розташування підприємства.

Соціальна інфраструктура є обмежуючим фактором системи забезпечення ка-

драми діючого підприємства. Якщо житлові масиви населеного пункту не мають на-

дійного транспортного зв’язку з територією діючого підприємства, не облаштовані тор-

говою мережею, дитячими та учбовими закладами, то забезпечення кваліфікованими

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

кадрами стає проблемою. При створенні нового носія це обмежує вибір місця його

розташування.

Господарче законодавство захищає інтереси суспільства в цілому і тому накла-

дає обмеження на господарчу діяльність існуючого підприємства з екології, якості,

цін (за антимонопольним законодавством) та інше, у кінцевому результаті обмеж-

уючи прибутковість цієї діяльності. Якщо носій створюється заново, то власник може

вибирати напрямок діяльності за яким ці обмеження найменші, але це ж таки звужує

можливості такого вибору.

На процеси формування та реформування носія з його потенціалом впливають

також відмінності в цілях, складу та обсягах робіт щодо втілення запланованих за-

ходів (табл. 2.5). Організаційна форма у якій відбувається формування або реформу-

вання носія теж має значення.

Таблиця 2.5

Відмінності в змісті процесів формування та реформування потенціалу

Характеристика Існуючий носій Носій що формується

1. Можливі цілі стратегічні: розширення сегменту

ринку або його зміна;

тактичні: підвищення конкурен-

тоспроможності продукції, зміна

номенклатури;

стратегічні: захоплення певного

сегменту ринку;

2. Організаційна

фор ма

реконструкція, технічне переосна-

щення, розширення, нове будів-

ництво;

нове будівництво;

3. Переважаючи ви-

ди робіт

перебудова та перепланування ви-

робничих приміщень, додаткове

введення, заміна, модернізація та

ремонт технологічного обладнан-

ня;

будівельні та монтажні роботи,

монтаж, наладка та пуск в екс-

плуатацію технологічного облад-

нання, прокладка комунікацій та

формування енергосистеми;

4. Умови виконання на існуючих або прилягаючих зе-

мельних ділянках, із використан-

ням малої механізації та з обме-

женням застосування будівельної

техніки у виробничих приміщен-

нях;

на відкритих нових ділянках, до-

зволяючи використання будівної

техніки, із узгодженням з міською

владою і закладами енергозабез-

печення, водо-забезпечення та

водо відведення, природо охорон-

ними закладами, пожежної безпе-

ки;

5. Виконавці Відділ капітального будівництва,

підрядні будівельно-монтажні

фір ми

генеральний підрядчик та субпід-

рядні організації;

Технічне переозброєння (переобладнання) — це напрямок інтенсивного віднов-

лення, що реалізується методами заміни, модернізації та об’єднання окремих машин

в комплекси на діючих виробничих площах без довготривалої зупинки основного

виробництва, не потребує узгодження із сторонніми організаціями і виконується за

єдиним планом.

Розділ 2. Формування потенціалу підприємства

Реконструкція — напрямок переважно інтенсивного відновлення, пов’язаний з

необхідністю зміни організаційної, виробничої структури,структури управління, що

реалізується методами заміни, модернізації, додаткового вводу та об’єднання окре-

мих машин в комплекси як на діючих, так і на знов збудованих виробничих площах

у межах периметра діючого підприємства, який дозволяє використати новітні техно-

логії по окремих виробництвах і потребує зупинки основного виробництва на період

виконання основних обсягів робіт за етапами єдиного плану.

Розширення виробництва — напрямок переважно екстенсивного розвитку, що

передбачає обмежене використання нових технологій на знов збудованих площах

як у межах периметру підприємства, так і на нових площах, що потребує згоди ор-

ганів місцевої влади, і забезпечує виготовлення традиційної продукції у збільшених

об’ємах, переважно на основі традиційних технологій. Але для створення нового но-

сія потрібно нове будівництво.

Нове будівництво — це напрямок відновлення таких об’єктів, як фірма, об’єд-

нання підприємств, галузь виробництва, пов’язаний зі зміною їх структури, як інтен-

сивного, так і екстенсивного характеру розвитку, в залежності від рівня використову-

ваних технологій та прогресивності продукції, що реалізується шляхом додаткового

вводу передової техніки на знов зведених площах, що виділені додатково згідно з

планом розвитку регіону, галузі.

Відносно формування нового носія з відповідним потенціалом це єдина можлива

організаційно-технічна форма виконання робіт.

Модель реформування потенціалу на основі існуючого носія (підприєм-

ства) побудована на визначенні слабкої ланки (рис. 2.2). Необхідно встановити,

що саме в структурі носія не відповідає вимогам ринка. Це може бути окремий

частковий елемент (як от верстат, технологія, конструкція виробу та інше) або

одна з функціональних систем цілком (система управління, виробництва, збуту

та інше). Саме тому наступним етапом комплексу дій з реформування носія є ана-

ліз його окремих елементів на відповідність вимогам зовнішнього оточення, що

постійно змінюється. Ці зміни накопичуються поступово і досягають критично-

го рівня, за яким реформування носія не має альтернативи. Для досягнення мети

реформування можливо досить змінити якийсь один елемент, наприклад, додати

верстат на вузькому місці виробничого процесу, а може потрібно виконати комп-

лекс робіт за кількома виявленими недоліками. Крім того, для процесів вдоско-

налення носія потенціалу, потрібно врахувати внутрішні та зовнішні обмеження,

що накладає вже існуюча структура, місце розташування та спеціалізація діючого

підприємства.

Встановлені обмеження виявляють функціональні системи, які стримують наро-

щування потенціалу підприємства, або мають надлишок властивостей, забезпечення

яких потребує додаткових коштів, хоча вони не надають віддачі. На основі цих да-

них, з урахуванням зовнішніх обмежень, встановлюється необхідність балансування

властивостей окремих функціональних елементів та комплекс дій необхідних для

цього.

Наступним шагом є оцінка очікуваних результатів та прийняття рішення щодо

подальшої експлуатації після оновлення або продажу чи акціонування підприєм-

ства.

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Аналіз ринків та стану

підприємств

Вибір конкретного варіанту або сполучення кількох

Оцінка зовнішніх обмежень,

у т.ч. ринкових

Оцінка внутрішніх обмежень, у

першу чергу за рівнем функціо-

нальних елементів

Формування носія за принципом збалансованості потенціалу в функціо-

нальних елементах та урахування зовнішніх обмежень

ФЕ1 ФЕ2

ФЕ3

ФЕ4 ФЕ5 ФЕ6 ФЕ7 ФЕ8

Балансування потенціалів окремих функціональних елементів за рахунок

характеристик часткових елементів та режиму їх використання

Оцінка виробничого потенціалу Оцінка економічного потенціалу

За експлуатацією

За продажем (або

для акціонування)

Прийняття кінцевого рішенню щодо вибору варіанту цілі, оцінка ресурсів та реалізація проекту

∆П існуючий

Аналіз варіантів реформування потенціалу

зміна продукту й

зміна ринку

якісні зміни

продукції

зміна виду

діяльності

вирівнювання

існуючих

потенціалів ФЕ

заходи

забезпечення

цінової

конкуренції

заходи

забезпечення

нецінової

конкуренції

розробка

принципово

нової продукції

інші

Рис. 2.2. Модель реформування потенціалу підприємства на основі існуючого носія