Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

111

Рис.41. Схема бухгалтерського обліку коштів на поточному рахунку

Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно

пам’ятати, що рахунки №31 "Рахунки в банках" для підприємства є активними, а

Підприємство Статут

Вибір банку

Відкриття поточних

рахунків

Банківські операції

Надходження Витрати

Канали

Виписки банку

з доданими документами

Синтетичні Аналітичні

Реєстри обліку

Головна книга

Фінансова звітність

112

для банку ці рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у

Виписці банку буде показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на

кредиті – зарахована на нього сума, відповідно сальдо у Виписці буде на кредиті

рахунка.

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність,

відкривають валютні рахунки у комерційних банках, які мають ліцензію

Національного банку України (НБУ) на ведення валютних операцій.

Для цього необхідно мати такі документи:

Бухгалтерській обік валютних операцій ведеться в національній валюті

України (гривнях) з виділенням в аналітичному обліку операцій в іноземній

валюті.

Бухгалтерський облік іноземної валюти, що знаходиться в установах банків,

ведеться на субрахунку №312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" і на

субрахунку №314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

оригінал або нотаріально засвідчену копію

установчих документів

свідоцтво регіонального управління

статистики

свідоцтво або розпорядження

уповноважених органів державної влади

про реєстрацію підприємства

копію (нотаріально засвідчену) про

реєстрацію у Міністерстві зовнішніх

економічних зв'язків і торгівлі України

копію інвестиційного свідоцтва

Міністерства фінансів України для

спільних підприємств з іноземними

інвести

іями

індивідуальну ліцензію НБУ на ведення

торгівлі товарами з оплатою в іноземній

валюті за умови здійснення роздрібної

то

гівлі

договір про відкриття банківського

ах

нк

дві картки із зразками підписів осіб,

уповноважених розпоряджатися рахунком

Документи

для відкриття

валютних рахунків

113

Перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у

бухгалтерському обліку провадиться за курсом Національного банку України на

дату здійснення операцій в іноземній валюті.

Перелік дат, на які здійснюється перерахунок операцій в іноземній валюті

наведено в таблиці 10.

Таблиця 10. Перелік дат, на які здійснюється перерахунок операцій в іноземній

валюті

№

пор.

Зміст операції в іноземній валюті Дата, яка вважається датою

здійснення господарської операції і

датою, на яку здійснюється

перерахунок

12 3

Реалізація продукції, товарів (робіт,

послуг) та інших цінностей за

іноземну валюту:

Дата митного оформлення

продукції, товарів та інших

цінностей, що експортуються

Визначення виручки від реалізації за

продажною вартістю відвантаженої

продукції і товарів, виконаних робіт і

послуг (метод нарахування)

Дата підписання документів про

фактичне виконання робіт і послуг

Імпорт сировини, матеріалів, облад-

нання, товарів, робіт, послуг та

інших цінностей

Дата митного оформлення си-

ровини, матеріалів, обладнання та

інших цінностей, які імпортуються.

Дата підписання документів про

фактичне виконання робіт і послуг

Банківські операції на валютних

рахунках

Дата зарахування або списування

валютних коштів по виписці

установ банків

Касові операції з іноземною валю-

тою

Дата оприбуткування або видачі

іноземної валюти за касовими

ордерами, квитанціями обмінних

пунктів

Погашення заборгованості в іно-

земній валюті, виданої працівникам

підприємства під звіт для здійснення

передбачених витрат

Дата затвердження авансового звіту

працівника

Формування розміру Статутного

капіталу за участю іноземних ін-

весторів

За курсом, зафіксованим в

установчому договорі, але не вище

курсу Національного банку України

на дату його підписання

Утворення заборгованості іноземних

інвесторів, які є засновниками

підприємства, по внесках до Ста-

тутного капіталу

Дата підписання установчого

договору

Складання бухгалтерської звітності За останнім курсом котирування у

звітному періоді

114

Записи на валютному субрахунку 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті"

здійснюються на підставі виписок установ банків і розрахунково-платіжних

документів, якими оформлено списання і надходження іноземної валюти.

Зміна курсу валюти у період між датою здійснення господарської операції

(або датою попереднього звіту) і датою розрахунку по обов'язках, що випливають

з цієї операції, призводить до появи курсових різниць, які обліковуються на

субрахунку №714 “Дохід від операційної курсової різниці”, або на субрахунку

№945 "Втрати від операційної курсової різниці".

Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для

зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну

відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на

касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність.

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються

на підставі Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюються

комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахування режиму і

специфіки роботи підприємства.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють

прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія.

Підприємство одержує готівку з банку через касира за грошовим чеком,

виписаним на його ім'я. Така операція оформлюється “Прибутковим касовим

ордером”. Здача готівки на рахунки в банках оформлюється “Видатковим касовим

ордером” та “Об’явою на внесення готівки”.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити

правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані

в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, що внесла гроші до

каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером

окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, який засвідчує особу

одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий

квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки та особистого

підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові

касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких

підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до

передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів.

Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими

ордерами обліковує у Касовій книзі (рис.42).

115

Рис.42. Загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій

Записи у Касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох

примірниках (другий примірник є звітом для касира). Наприкінці робочого дня

касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить

залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з

прибутковими і видатковими ордерами й доданими до них виправдними

документами касир передає бухгалтерії під розписку у Касовій книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх

обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець

дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Для узагальнення, інформації про наявність та рух грошових коштів в касі

підприємства призначений Рахунок № 30 "Каса", який має такі субрахунки:

№ 301 "Каса в національній валюті”;

№ 302 “Каса в іноземній валюті".

На дебеті рахунка №30 "Каса" відображається надходження грошових

коштів до каси підприємства, на кредиті - виплата грошових коштів із каси

підприємства.

Під звіт видається готівка з каси на операційні, господарські та витрати,

пов'язані з відрядженням, на визначені термін і мету. Підзвітна особа по

закінченні встановленого терміну зобов'язана надати звіт про витрати цих коштів

за призначенням і пред'явити підтверджувальні документи, а також внести до

каси невикористану суму.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за

Каса підприємства:

Обладнання,

сигналізація

Надходження

готівки

Витрачання

готівки

Первинні

ок

менти

Звіт

касира

Касова

книга

Від реалізації

Від підзвітних

осіб

Від дебіторів

З поточного або

валютного

рахунку

В підзвіт

Кредиторам

Оплата праці

На рахунки в

банку

Оплата витрат

Бухгалтерія

Запис в реєстри

обліку

Інвентаризація

готівки

Головна книга

Фінансова

звітність

116

розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на

певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення

поза місцем його постійної роботи.

Нормативними документами про службові відрядження і відшкодування

витрат на відрядження є: постанова Кабінету Міністрів України "Про норми

відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" та

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в

оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків,

або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів),

страхових полісів тощо.

Бухгалтерський облік виданих підзвітних коштів ведуть на активно

пасивному субрахунку №372 "Розрахунки з підзвітними особами". На дебеті

відображають суми, видані під звіт з каси, на кредиті – суми, що підтверджуються

відповідними звітами і документами, а також внесені до каси готівкою для

погашення невикористаних авансів.

Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які одержали грошові

кошти під звіт. Сальдо на рахунку № 372 вказує на залишки одержаних під звіт

авансів, по яких ще не надано звіти. Кредитове сальдо відображає розмір

перевитрат за авансовим звітом порівняно з сумою, одержаною під звіт.

Проводки, пов'язані з обліком підзвітних сум наступні:

1. При видачі коштів з каси підзвітній особі:

Дебет субрахунку №372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Кредит рахунку №30 "Каса"

2. При наданні авансового звіту про витрачені кошти на відрядження:

Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати"

Кредит субрахунку № 372 "Розрахунки з підзвітними особами":

3. Придбання матеріальних цінностей у магазинах за рахунок підзвітних

сум на підставі Авансового звіту:

Дебет субрахунку № 201 “Сировина і матеріали”

Дебет субрахунку № 203 "Паливо"

Дебет субрахунку № 207 "Запасні частини"

Дебет субрахунку № 22 "Малоцінні та швидкозношувані

предмети" (терміном експлуатації до одного року)

Кредит рахунка № 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

4. Залишок невикористаних підзвітних сум внесено до каси або списується

за рахунок заробітної плати підзвітної особи:

Дебет рахунка №30 "Каса";

Дебет рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці";

Кредит субрахунку № 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

В Україні безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими

формами:

− платіжними дорученнями;

− платіжними вимогами-дорученнями;

− чеками; .

− акредитивами;

117

− векселями;

− пластиковими картками та ін.

Підприємство самостійно обирає форму розрахунків з іншими

підприємствами, організаціями й установами.

Банк на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування

своїх клієнтів, списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку

визначає керівник підприємства згідно з Положенням "Про безготівкові

розрахунки в господарському обігу України".

Нині найбільш поширеним видом розрахунків є розрахунки за допомогою

платіжних доручень. Платіжне доручення являє собою бланк встановленої

форми, який підприємство подає до обслуговуючого банку для перерахування

визначеної суми зі свого рахунка на рахунок одержувача. Доручення прий-

маються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена з рахунка

підприємства або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування грошових

коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками

незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта.

Іншим платіжним документом, який обслуговує безготівковий обіг, є

платіжна вимога-доручення. Це комбінований документ: верхня частина –

вимога постачальника (одержувача грошових коштів) покупцеві (платникові)

сплатити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг,

нижня – доручення платника своєму банкові перерахувати з його рахунка вказану

суму. Зазначений документ разом з відвантаженим товаром або після надання

послуг надсилається постачальником покупцеві, котрий у порядку акцепту

рахунка-фактури (погодження на його оплату) заповнює другу частину документа

(доручення) власними реквізитами і здає до свого банку для оплати, тобто

доручає банкові списати визначену суму зі свого рахунка для оплати і

перерахувати її постачальникові.

У безготівковому обігу широко використовуються також чеки.

Чек – це письмове розпорядження чекодавця банку, який веде його рахунок,

сплатити "чекоутримувачу" зазначену у чеку суму грошових коштів. В Україні

розрахункові чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою.

Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжки, які банки видають –

своїм клієнтам за їх заявами. Ця операція відображається проводкою:

Д-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

К-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Оплата кредиторської заборгованості розрахунковим чеком відображується

проводкою:

Д-т рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

По закінченні терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту

повертається на рахунок власника книжки. Ця операція відображується

проводкою:

Д-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці

118

формою розрахунків є акредитивна. Акредитив являє собою письмове доручення

банкові, відповідно до якого банк-емітент (той, що відкрив акредитив) може

здійснювати платіж постачальникові або надавати ці повноваження іншому

банкові. Акредитив відкривається або за рахунок власних грошових коштів, або за

рахунок кредиту банку й супроводжується депонуванням коштів.

Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заявку, в

якій зазначає:

− номер договору, за яким відкривається акредитив;

− найменування постачальника і найменування банку, що виконує

акредитив;

− вид акредитива, тобто загальну назву товарів або послуг, що

оплачуються за рахунок акредитива;

− умови реалізації акредитива (документи, види товарів тощо);

− суму акредитива.

Операція відкриття акредитиву відображується проводкою:

Д-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

К-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Операція використання коштів з акредитива відображається проводкою:

Д-т рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

Акредитиви в банку постачальника закриваються у таких випадках:

− по закінченні зумовленого терміну акредитива;

− за заявою постачальника про припинення дії відзивного акредитива

до закінчення його терміну. Недовикористана сума перераховується

банкові платника на рахунок, з якого депонувалися кошти;

− за заявою одержувача за відзивним акредитивом про відмову від

акредитива повністю або частково. Акредитив закривається або

зменшується в день одержання повідомлення від банку покупця.

Операція закриття акредитива відображається проводкою:

Д-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

На рахунку №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за

продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.

На дебеті цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, на

кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що

надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та

підрядників, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати

матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

На рахунку №36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають

розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих

підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження,

здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і

заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що

119

знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще

не відвантаженої продукції.

У бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом (з податку на

прибуток, по податках з робітників і службовців та інших платежах)

відображають на рахунку № 64 "Розрахунки за податками й платежами". На

кредиті цього рахунка нараховують суми платежів до бюджету (податкові

зобов'язання), а на дебеті належні до відшкодування з бюджету податки, їх

сплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства

перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету.

Дебетове сальдо означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто

надлишково-перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок

чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок № 64 "Розрахунки за податками й платежами" має субрахунки за

видами платежів до бюджету:

№ 641 "Розрахунки за податками"

№ 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

№ 643 "Податкові зобов'язання"

№ 644 "Податковий кредит".

Аналітичний облік на рахунку № 64 здійснюють за видами платежів до

бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним

видом платежу.

Підприємства в сучасних умовах господарювання систематично залучають

позикові кошти. З цією метою укладається кредитний договір між установою

банку і підприємством, в якому визначаються об'єкти кредитування, умови

одержання та погашення позик включаючи плановий розмір кредиту, процентні

ставки плати за кредит, умови та розміри їх підвищення та зниження, розмір

власних обігових коштів, що використовуються підприємством на формування

матеріальних запасів і виробничих витрат, зобов'язання підприємства по заставі

цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни, на які вони

надаються, та інші умови кредитування.

За рахунок кредиту, при відсутності грошових коштів на рахунках в банках,

оплачуються матеріальні цінності, що надійшли від постачальників, товари,

послуги, відкриваються акредитиви та лімітовані чекові книжки (рис.43).

Якщо у підприємства недостатньо грошових коштів на рахунках в банках

для виплати заробітної плати працівникам з незалежних від самого підприємства

причин, то таке підприємство може одержати в банку позику на ці потреби. Така

позика видається під підвищені проценти і як правило терміном до 10 днів.

В Україні в нових умовах господарювання великого поширення набуло

комерційне кредитування, при якому здійснюється продаж товарів на умовах

розстрочки платежу. Суму оплати можна оформляти векселями, іншими

борговими документами по кожному строку платежу або визначати порядок

розстрочки платежів, їх погашення по строках у договорах поставки або підряду.

120

Рис.43. Варіанти надання банківського кредиту

Види кредитів, що надаються підприємствам в сучасних умовах:

Банк-к

едито

Підп

иємство

Поточний

ах

нок

Контрагенти

огові

Погашення

Вико

истання

Пе

ах

вання

огові

Банк-кредитор Підприємство

Спеціальний

ризиковий

рахунок

Поточний

рахунок

Контрагенти

Погашення

Відк

иття, пе

ах

вання коштів

Вико

истання

Види кредитів

банківський кредит – надається

суб'єктам господарювання всіх

форм власності на умовах,

передбачених

кредитним договором

комерційний кредит – економічні,

кредитні відносини, які виникають

між окремими підприємствами

державний кредит – економічні,

кредитні відносини між державою та

суб'єктами господарювання

лізинговий кредит – стосунки між

юридичними особами, які

виникають у разі оренди майна

(майновий кредит або лізинг-кредит)