Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин

Подождите немного. Документ загружается.

261

Розділ 4. Організація та методологія управління фінансовими потоками банків

тиційних цінних паперів (понад 80%). Проте, незважаючи на це,

можна стверджувати, що територіальна концентрація банків

не завжди справляє позитивний вплив на дохідність їх порт-

фелів цінних паперів.

Рис. 4.13. Графік змінних, які спостерігаються та передбачаються

Певним підтвердженням отриманих результатів є також те, що

в структурі вихідних фінансових потоків банків елемент по-

току, що знаходиться у взаємозв’язку із формуванням портфе-

ля цінних паперів банків, посідає по значущості останнє місце

(табл. 4.8, розрахунки автора), хоча як і інші елементи вихідного

фінансового потоку банків є досить вагомим (рис. 4.14, авторське

узагальнення за статистичними даними в період з 01.02.02 по

01.01.05) [3].

Тож у підсумку слід зазначити, що у своїй діяльності з цінними

паперами банкам доцільно підвищити ефективність управління

відповідним портфелем та приділяти більше уваги формуванню

їх структури і якості цінних паперів на продаж.

Змінні, які спостерігаються

Змінні, які передбачаються

024 681012

14 16 18 20

Значення змінних

262

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Таблиця 4.8

Результати економетричного аналізу значущості окремих

елементів вихідного фінансового потоку банків

Аналі-

зований

період

Міжбанківські

кредити

Кредити

суб’єктам гос-

подарювання

Портфель цінних

паперів

Скоре-

гований

коефіцієнт

детермі-

нації

Коефіцієнт ре-

гресії при неза-

лежній змінній

Коефіцієнт

регресії при

незалежній

змінній

Коефіцієнт ре-

гресії при неза-

лежній змінній

01.02.02 –

01.01.05

0,221 0,825 0,133 0,96

Рис. 4.14. Граф зображення статистично значущих зв’язків вихідно-

го фінансового потоку банків:

Втім, більш вагомим добутком даного підрозділу слід вважати

методику оціночного аналізу фінансових потоків, які знаходять-

ся у взаємозв’язку із формуванням портфеля цінних паперів бан-

ків України. Сутність методики зводиться до такого (рис. 4.15,

розглянуто основні кроки пропонованої методики):

 проводиться розгляд моделі залежності визначеного показ-

ника банку (в даному випадку доходу комерційного банку)

від динаміки структурних частин його активів, що дозволяє

ВП

0,41

0,70

0,38

0,96

0,51

1 – міжбанківські кредити;

2 – кредити суб’єктам господарювання;

3 – портфель цінних паперів;

ВП – вихідний фінансовий потік

263

Розділ 4. Організація та методологія управління фінансовими потоками банків

обґрунтувати ендогенну змінну оціночного аналізу фінансо-

вих потоків, які знаходяться у взаємозв’язку із формуванням

портфеля цінних паперів банків;

 визначаються різновиди цінних паперів, які найбільш суттєво

впливають на обраний у попередньому пункті показник банку,

що дозволяє встановити основні екзогенні змінні оціночного

аналізу фінансових потоків, що знаходяться у взаємозв’язку

із формуванням портфеля цінних паперів банку;

 здійснюється зважування обраних змінних щодо їх концен-

трації відносно врахування прояву їх дії у загальному порт-

фелі активів банку та наявної структури портфеля цінних

паперів банку;

 з метою уникнення ендогенної похибки при розрахунку

екзогенних змінних при визначенні значень концентрації об-

сягів складових портфеля цінних паперів банків обираються

різні часові горизонти;

 з метою запобігання переоцінці індексів концентрації у за-

гальну модель оціночного аналізу фінансових потоків, які

знаходяться у взаємозв’язку із формуванням портфеля

цінних паперів банків, вводиться коефіцієнт так званої те-

риторіальної дисперсії, що дозволяє нівелювати асиметрію

інформації між кредитором і позичальником, емітентом і

покупцем цінних паперів внаслідок визначеної концентрації

різних складових загального фінансового ринку в Україні, як

наслідок можливої спрямованості функціонування окремих

банківських установ;

 розглядається низка показників, що характеризують регу-

ляторні аспекти дії банків на відповідному ринку (зокрема,

для врахування потенційної ліквідності портфеля цінних па-

перів введено відношення розміру портфеля цінних паперів,

що належить банку, до його зобов’язань);

 проводиться аналіз отриманої моделі.

264

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Рис. 4.15. Основні етапи методики оціночного аналізу фінансових

потоків, які знаходяться у взаємозв’язку із формуванням портфеля

цінних паперів банків

1. Визначення моделі для обґрунтування ендогенної змінної аналізу

фінансових потоків банку

2. Визначення різновидів цінних паперів (як основних екзогенних

змінних) на підставі встановлення найбільш суттєвого впливу на

показники діяльності банку з погляду обраної ендогенної змінної

3. Зважування обраних змінних щодо їх концентрації відносно

врахування прояву їх дії у загальній структурі активів

4. Нівелювання ендогенної похибки значень концентрації обраних

змінних на підставі врахування різних часових горизонтів

при їх розрахунку

5. Додання до обраних екзогенних змінних коефіцієнта

територіальної дисперсії, який дозволяє нівелювати асиметрію

певної інформації, та низки показників, що характеризують регуля-

торні аспекти дії банків на відповідному ринку

6. Аналіз параметрів отриманої моделі

265

Розділ 4. Організація та методологія управління фінансовими потоками банків

4.5. Оцінка сталості руху фінансових потоків банків

з погляду результатів їх діяльності

Одним з ключових питань аналізу банківської діяльності, яке

безпосередньо пов’язане з динамікою руху його фінансових ре-

сурсів, є дослідження стійкості розвитку банківської си стеми

як в цілому, так і за окремими банківськими установами. Це

пов’язано з тим, що банки відіграють важливу роль у відтворю-

вальній структурі економіки, з їх допомогою, як було зазначено

раніше, організується рух і перерозподіл грошових і капітальних

ресурсів. При цьому за своєю сутністю більшість відповідних

досліджень знаходиться у площині банкрутства банків та аналі-

зу факторів (параметрів), що сприяють цьому. Тож дане питан-

ня, безперечно, заслуговує на увагу і з боку розвитку банківської

системи в Україні, окремі показники якої подано на рис. 4.16 (по-

будовано за даними [57]).

Рис. 4.16. Кількість банків за реєстром і ліквідованих банків

в Україні на кінець аналізованого періоду

Виконання означеного вище дослідження є актуальним не лише

для країн з перехідною економікою, коли характерними вияв-

ляються непередбачені часом економічні явища, а також часті

зміни економічної політики. В стабільних економіках банки

так само не застраховані від негативних наслідків фінансово-

200

150

100

133

1992

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

211

228

230

133

229

227

214

203

196

189

182

179

Кількість ліквідованих банків

Кількість банків за реєстром

Кількість банків, од.

Рік

266

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

кредитних явищ, що мають місце в соціально-економічних си-

стемах, зокрема:

 економічних криз;

 банкрутств;

 неплатежів за наданими позичками;

 кон’юнктури попиту та пропозиції на ринках позикового

капіталу, цінних паперів, інших проявів незбалансованості

ринкових відносин.

Водночас важливість проведення такого дослідження полягає в

тому, що воно може бути взаємозалежним з погляду раннього

виявлення і проведення процедури санації проблемних банків,

недопущення непередбачуваності щодо їх ліквідації та насам-

перед розвитку банківської кризи. При цьому варто зазначити,

що аналіз проблем, пов’язаних з банківськими кризами, показує,

що в умовах нестабільності основним джерелом прибутку для

банків є інфляційні доходи, а не доходи від традиційних бан-

ківських операцій. Тобто безпосередньо змінюється динаміка

руху фінансових ресурсів банку, що й зумовлює їх більш ретель-

не дослідження з різних точок зору.

Проведення означеного дослідження покладається, як правило,

на головний банк країни і здійснюється за допомогою визначе-

ної системи показників і нормативів, відстеження динаміки роз-

витку як усієї банківської системи, так і кожного банку окремо.

Даний вид банківського контролю розвивається і в Україні. Але

масштабність та непередбаченість переміщення фінансових ре-

сурсів, капіталу взагалі у сьогоднішньому світі такі, що гарні мак-

роекономічні показники, як, наприклад, низька інфляція, актив

балансу за поточними операціями, прийнятна заборгованість

за зобов’язаннями, адекватність капіталу тощо не можуть одно-

значно бути гарантією успіху.

Тож відповідний тип контролю за банківською діяльністю, на

думку автора, має більше апелювати до різних аналітичних мо-

дельних конструкцій, які передбачають якісний аналіз парамет-

рів банківської системи, що повинно сприяти більш зваженому

267

Розділ 4. Організація та методологія управління фінансовими потоками банків

прийняттю рішень у банківській сфері, стабільному й ефектив-

ному розвиткові банківської системи. У цьому плані особливої

уваги заслуговує статистичний аналіз і моделювання банківсь-

кої діяльності – напрямок, який активно розвивається останнім

часом. Подібні системи діагностування стану банків активно

використовуються органами банківського нагляду в розвину-

тих країнах і одержали назву Early warning system (EWS) [50].

Окремі питання ефективності функціонування банківських си-

стем, їх надійності й ефективного розвитку на пострадянському

просторі розглядаються в роботах дослідників, серед яких мож-

на виділити Scannell, Safdari і Newton [51], Paas і Scannell [49],

М. Ю. Матовнікова [27] та ін. Водночас пріоритетним у даних

дослідженнях є виявлення статистичних закономірностей.

Тобто побудова статистичних моделей для аналізу сталості функ-

ціонування банків, визначення чинників, що характеризують їх

стабільний розвиток, є цілком обґрунтованою. При цьому, як

було зазначено у попередніх розділах, доречним є застосування

потокового підходу, який передбачає врахування динаміки руху

фінансових ресурсів.

Проте для отримання вагомих і достовірних результатів статис-

тично значущих моделей необхідно мати досить потужну вибірку

даних [53], чого не можна зазначити відносно банківської систе-

ми в Україні (див. дані рис. 4.16). Це пов’язано з тим, що занадто

мале число спостережень може призвести до необґрунтованих

статистичних оцінок. Для порівняння зазначимо, що відповідні

роботи російських дослідників базуються на загальній вибірці з

1569 банків і вибірці ліквідованих з 263 банків [27].

Проявом стійкості банків деякою мірою може служити задовіль-

ний фінансовий результат [43; 45]. Правомочність такого аналізу

базується як на тому, що саме прибуток в остаточному підсумку

є одним з основних показників результативної діяльності будь-

якого суб’єкта господарювання, так і на тому, що банківській

системі в Україні на фоні значного зростання обсягів наданих

кредитів, залучених коштів, зростання власного капіталу влас-

тива неоднозначність у тенденції показника «фінансовий ре-

зультат» (рис. 4.17, побудовано за даними [57]).

268

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Рис. 4.17. Зміна фінансового результату банківської системи

в Україні

Як видно з рис. 4.17, за останні роки хоча і спостерігається тен-

денція до збільшення показника «фінансовий результат», він

усе ж таки значно менше, ніж у попередні періоди.

У той же час у структурі ВВП даний показник не перевищує 0,3%.

Крім того, характерною рисою розвитку банківської системи в

Україні є наявність стійкої групи банків (до 8%), що мають за

показником «фінансовий результат поточного року» від’ємні

значення.

Таким чином, виходячи із наведених зауважень, для аналізу до-

цільно простежити вплив параметрів, які характеризують діяль-

ність банків в Україні, на їх фінансові результати, враховуючи

пріоритетність потокового підходу.

За статистичну пропонується використовувати модель з біно-

міальною залежною змінною, яка знайшла широке застосування

для даного виду досліджень [43; 53].

У загальному вигляді цю модель можна описати таким чином [55]:

() (,),Py Fxb=

(4.10)

де P(y)

– імовірність того, що залежна змінна y набуде біно-

міального значення. У даному дослідженні як залежну змінну

1000

1994 1995

800

600

400

200

–200

1996 1997 1998 1999

2000 2001 2002 2003

Фінансовий результат, млн грн

Рік

1200

269

Розділ 4. Організація та методологія управління фінансовими потоками банків

обрано зміну показника фінансового результату поточного року

для окремих банків України за період з 2000 по 2002 pp. Ця змін-

на набуде значення 1, якщо банк за аналізований період часу мав

тільки додатну тенденцію за показником «фінансовий результат

поточного року» (інакше кажучи, існує стійка тенденція до зрос-

тання фінансових результатів щорічно) і 0 – якщо така тенден-

ція не простежувалася;

F(...) – функція оцінки розподілу випадкової величини;

x – незалежні змінні регресії. Для оцінок використовувалося

понад 30 показників руху фінансових ресурсів, що відображують

діяльність 157 постійно працюючих банків в Україні [57; 58];

b – оцінювані параметри регресії.

У результаті проведеного попереднього економетричного аналі-

зу як первинні параметри для добору незалежних регресорів мо-

делі з біноміальною залежною змінною було обрано:

KR – загальний обсяг кредитного портфеля банку як відо-

браження руху кредитних ресурсів банку;

VP – обсяг портфеля цінних паперів у структурі банківських

активів як відображення руху відповідних фінансових ресурсів

(тобто потоку інвестиційних ресурсів);

– обсяг депозитів суб’єктів господарювання як відобра-

ження вхідного потоку фінансових ресурсів банку та вихідного

потоку фінансових ресурсів інших суб’єктів господарювання;

– обсяг депозитів фізичних осіб як відображення вхідно-

го потоку фінансових ресурсів банку, що формується внаслідок

коштів, залучених від населення;

RA – обсяг резервів під активні операції банку як характе-

ристика внутрішніх потоків банку;

СВ – статутний капітал банку, який характеризує внутрішні

потоки фінансових ресурсів;

DZ – обсяг дебіторської заборгованості банку як характе-

ристика зовнішніх потоків банку;

270

ФІНАНСОВІ ПОТОКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

NA – основні засоби і нематеріальні активи банку як харак-

теристика зовнішніх потоків банку;

VB – сума пасивних рахунків балансу конкретного банку як

загальна характеристика вихідних фінансових потоків банку.

Статистичну значущість розглянутих даних підтверджує граф,

(рис. 4.18), який відображує статистично значущі парні зв’язки

між визначеними факторами (відповідну матрицю коефіцієнтів

парної кореляції подано в табл. 4.9).

Рис. 4.18. Граф відображення статистично значущих парних

зв’язків між відібраними незалежними змінними

При цьому в моделі використовувалися не абсолютні значення

перерахованих параметрів, а їх відношення до суми пасивних

рахунків балансу конкретного банку.

Така інтерпретація характеризує:

 по-перше, частку, що припадає на той або інший вид бан-

ківської діяльності;

 по-друге, абсолютну величину відповідного показника, що

не зазнала впливу розміру банку.