
вової характеристики об’єкта злочину відіграли праці вчених М.І. Бажанова,
С.Б. Гавриша, А.В. Дроздова, В.Н.Кудрявцева, П.С.Матишевського,
Б.С. Нікіфорова, Г.П. Новосьолова, М.Й. Коржанського, Г.А. Крігера,
В.Я. Тація, П.С. Тоболкіна, А.Н. Трайніна, М.І. Фесенка та інших науковців.
[1, c.18] Не заперечуючи важливість наукових праць згаданих учених для до-
слідження проблем, пов’язаних з об’єктом злочину, зазначимо, ці питання роз-
глядались ними в більшості з позиції кримінального законодавства СРСР, но-
сили політизований характер. В даний час в кожній країні бувшого СРСР йде
перегляд науково-теоретичних положень про об’єкт злочину та закріплення
власних підходів в кримінальних кодексах. Проаналізуємо основні підходи до
визначення об’єкту злочину в кримінальному законодавстві окремих держав
бувшого СРСР, як фактору формування власної системи кримінального права.
Так, в Кримінальному кодексі Республіки Молдова вилучено із визна-
чення поняття злочину ознаки суспільної небезпеки. В певній мірі це зроб-
лено під впливом теорій та законодавства країн Західної Європи. Об’єктом
злочину є соціальні цінності, які охороняються нормами кримінального
права. Доктор права, конференціар кафедри кримінального права Молдавсь-
кого Державного Університету І.М.Макарь, аналізуючи відхід в тлумаченні
об’єкту злочину від теорії суспільних відносин, акцентує увагу на тому, що
поняття суспільних відносин не є універсальним. [2,c.91] При цьому вказує,
що суспільні відносини визнаються також об’єктом злочину, проте виключно,
як сфера формування певних цінностей, благ, як матеріального, так і не ма-
теріального характеру. Крім цього об’єктом злочину в кримінальному праві
є державний і суспільний устрій Республіки Молдова, але в розрізі тільки
тих суспільних відносин, які не можуть регулюватися іншими нормами права,
окрім кримінальних.[2,c.94] Така двоякість у визначенні об’єкта злочину дає
можливість використовувати так звану «вертикальну класифікацію» в Особ-
ливій частині КК Республіки Молдова. Проте, не дає однозначної відповіді
щодо універсального, об’єднуючого визначення об’єкта злочину в криміналь-
ному праві Республіки Молдова.
Іншу концепцію об’єкта злочину визначає кримінальне законодавство
Грузії. В пояснювальній записці до Кримінального кодексу Республіки Грузії
керівник відділу кримінального права Інституту держави і права Академії
наук Грузії, професор, доктор юридичних наук Отар Гамкрелідзе акцентує
увагу на відході норм законодавства Грузії від пострадянських держав та
встановленні нового бачення злочину на рівні європейських стандартів.[5,
с.71] Дійсно, Розділ другий Кримінального кодексу Грузії «Злочин», глава
третя «Умови кримінальної відповідальності, категорії злочинів», не дає
визначення поняття злочину, встановлюючи основою для кримінальної від-
повідальності вчинення особою протиправного і винного діяння.[5, с.85]
Крім того, серед ознак злочину не визначено суспільну небезпеку, як це
зроблено у більшості кримінальних кодексів країн пострадянського про-
стору. Основною ознакою злочину є передбачення особою протиправності
наслідків свого діяння, які полягають в нанесення певної матеріальної шкоди