Выходные данные неизвестны.
Обґрунтувати роль і місце педагогіки вищої школи в системі
педагогічних наук.
Довести доцільність Довести доцільність діагностики та профілактики синдрому професійного вигорання викладача вищої школи.
Розкрити зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками на засадах порівняльного аналізу.
Здійснити порівняльний аналіз категорій „педагогічна майстерність” та „педагогічна техніка” викладача вищої школи.
Узагальнити методологічні аспекти педагогіки вищої школи на засадах компаративного аналізу методологічних підходів.
Довести вагомість феномену педагогічної культури викладача вищої школи як ознаки якості його професійно-педагогічної компетентності.
Обґрунтувати комплікативність методології педагогіки вищої школи в межах парадигми сучасної освіти.
Довести домінантно-визначальну роль професійно-педагогічного спілкування викладача вищої школи у забезпеченні суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі «викладач-студент».
Узагальнити досвід реалізації компетентнісного підходу в системі вищої освіти України на засадах висвітлення ґенези даного процесу.
Узагальнити науково-педагогічний досвід щодо загальної характеристики принципів і функцій педагогічного менеджменту. Проаналізувати специфічні особливості діяльності викладача ВНЗ.
Схарактеризувати зміст понять «компетенція» та «компетентність». Визначити їх сутнісну відмінність на засадах узагальнення науково-педагогічного досвіду використання.
Окреслити проблемне поле щодо визначення основних понять теорії педагогічного менеджменту та здійснити порівняльний критичний аналіз щодо розуміння ключових категорій.
Розкрити системні взаємозв’язки компонентів цілісного педагогічного процесу у вищій школі.
Проаналізувати систему управління вищим навчальним закладом. Визначити потенційні можливості її вдосконалення.
Схарактеризувати фундаційно-базисну функцію цільового компонента цілісного освітнього процесу у вищій школі.
Довести доцільність розвитку педагогічного менеджменту як сучасної теорії управління освітою.
Аргументувати домінантно-визначальну значущість процесуального компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі.
Окреслити проблемне поле щодо визначення критеріїв вихованості особистості.
Визначити й довести на презентаційній основі діалектичну залежність результативного компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі від ефективності взаємозв’язків з іншими компонентами.
Проаналізувати місце і роль морального виховання студентів в умовах глобального занепаду духовності у сучасному світі та усвідомлення потреби її відродження.
Довести вагомість аналітико-коригувального компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі в контексті забезпечення рефлективності навчання.
Схарактеризувати систему завдань національного виховання студентської молоді у ВНЗ на засадах аналізу мотивів виховання.
Систематизувати закономірності педагогічного процесу у вищій школі на засадах їх ієрархізації.
Проаналізувати системні взаємозв’язки змісту, напрямів, форм і методів виховної роботи зі студентами на засадах усвідомлення інтегральної єдності навчання, виховання і розвитку.
Окреслити проблемне поле щодо визначення провідних категорій педагогіки вищої школи.
На компаративістських засадах проаналізувати систему принципів виховання на засадах специфіки їх реалізації у вищій школі.
Довести вагомість дотримання логічної послідовності у процесі визначення мети, завдань та змісту вищої освіти в Україні на засадах компетентнісного підходу.
Аргументувати доцільність урахування психологічних особливостей студентського віку та наявності знань про типологію студентів в умовах оптимізації освітнього процесу у вищій школі.
Презентувати систему освіти в Україні на засадах структурно-функціонального аналізу.
Узагальнити науково-педагогічний досвід щодо організації виховної роботи зі студентами у вищій школі; запропонувати оптимальні можливості щодо вдосконалення структури виховного процесу у вищій школі.
На компаративістських засадах проаналізувати систему принципів діяльності освітніх закладів.
Обґрунтувати ефективність системи модульно-рейтингового контролю на порівняльних засадах щодо інших систем контролю знань.
Схарактеризувати ґенезу можливостей контролю та самоконтролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів у процесі використання інформаційних засобів навчання.
Проаналізувати стан і тенденції розвитку вищої освіти України початку третього тисячоліття в умовах реалізації положень компетентнісного підходу.
Довести вагомість процесу оцінювання навчальних досягнень студентів; розкрити функціональну роль оцінювання в контексті переорієнтації на компетентнісно зорієнтовану освіту.
Презентувати динаміку інтеграції положень Болонського процесу в систему вищої освіти України.
Аргументувати роль і місце дидактики як галузі педагогіки вищої школи.
Схарактеризувати доцільність константного вдосконалення системи діагностики знань і вмінь студентів у вищому навчальному закладі; дослідження рівня сформованості відповідних компетенцій та компетентностей.
Довести актуальність реформування та модернізації вищої освіти в Україні за пріоритетними напрямами в контексті інтеграції у європейський освітній простір.
Розкрити діалектичні зв’язки форм, видів і методів організації науково-дослідницької роботи студентів у контексті формування дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців вищої кваліфікації.
Аргументувати нагальну потребу впровадження дистанційного навчання у систему сучасної освіти: соціально-економічна доцільність, сутність, умови ефективності.
Проаналізувати місце і роль дидактики як галузі педагогіки вищої школи.
Довести актуальність вивчення та дослідження об’єкта та предмета дидактики вищої школи.
Узагальнити науково-педагогічні положення щодо визначення сутності процесу консультування; здійсніть порівняльний аналіз видів консультацій.
Довести комплікативність проблеми організації самостійної роботи студентів в умовах реалізації положень Болонського процесу.
Запропонувати узагальнений огляд досвіду організації освітнього процесу у вищій школі та запропонуйте потенційні можливості його вдосконалення.
На компаративістських засадах проаналізувати закони та закономірності навчання в межах парадигми сучасної освіти.
Схарактеризувати доцільність інтеграції освітнього процесу та педагогічної практики студентів на засадах компетентнісного підходу.
Довести доцільність Довести доцільність діагностики та профілактики синдрому професійного вигорання викладача вищої школи.
Розкрити зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками на засадах порівняльного аналізу.
Здійснити порівняльний аналіз категорій „педагогічна майстерність” та „педагогічна техніка” викладача вищої школи.
Узагальнити методологічні аспекти педагогіки вищої школи на засадах компаративного аналізу методологічних підходів.
Довести вагомість феномену педагогічної культури викладача вищої школи як ознаки якості його професійно-педагогічної компетентності.
Обґрунтувати комплікативність методології педагогіки вищої школи в межах парадигми сучасної освіти.
Довести домінантно-визначальну роль професійно-педагогічного спілкування викладача вищої школи у забезпеченні суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі «викладач-студент».
Узагальнити досвід реалізації компетентнісного підходу в системі вищої освіти України на засадах висвітлення ґенези даного процесу.
Узагальнити науково-педагогічний досвід щодо загальної характеристики принципів і функцій педагогічного менеджменту. Проаналізувати специфічні особливості діяльності викладача ВНЗ.
Схарактеризувати зміст понять «компетенція» та «компетентність». Визначити їх сутнісну відмінність на засадах узагальнення науково-педагогічного досвіду використання.
Окреслити проблемне поле щодо визначення основних понять теорії педагогічного менеджменту та здійснити порівняльний критичний аналіз щодо розуміння ключових категорій.
Розкрити системні взаємозв’язки компонентів цілісного педагогічного процесу у вищій школі.
Проаналізувати систему управління вищим навчальним закладом. Визначити потенційні можливості її вдосконалення.
Схарактеризувати фундаційно-базисну функцію цільового компонента цілісного освітнього процесу у вищій школі.
Довести доцільність розвитку педагогічного менеджменту як сучасної теорії управління освітою.
Аргументувати домінантно-визначальну значущість процесуального компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі.
Окреслити проблемне поле щодо визначення критеріїв вихованості особистості.
Визначити й довести на презентаційній основі діалектичну залежність результативного компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі від ефективності взаємозв’язків з іншими компонентами.
Проаналізувати місце і роль морального виховання студентів в умовах глобального занепаду духовності у сучасному світі та усвідомлення потреби її відродження.
Довести вагомість аналітико-коригувального компонента цілісного педагогічного процесу у вищій школі в контексті забезпечення рефлективності навчання.
Схарактеризувати систему завдань національного виховання студентської молоді у ВНЗ на засадах аналізу мотивів виховання.
Систематизувати закономірності педагогічного процесу у вищій школі на засадах їх ієрархізації.
Проаналізувати системні взаємозв’язки змісту, напрямів, форм і методів виховної роботи зі студентами на засадах усвідомлення інтегральної єдності навчання, виховання і розвитку.
Окреслити проблемне поле щодо визначення провідних категорій педагогіки вищої школи.
На компаративістських засадах проаналізувати систему принципів виховання на засадах специфіки їх реалізації у вищій школі.
Довести вагомість дотримання логічної послідовності у процесі визначення мети, завдань та змісту вищої освіти в Україні на засадах компетентнісного підходу.
Аргументувати доцільність урахування психологічних особливостей студентського віку та наявності знань про типологію студентів в умовах оптимізації освітнього процесу у вищій школі.
Презентувати систему освіти в Україні на засадах структурно-функціонального аналізу.
Узагальнити науково-педагогічний досвід щодо організації виховної роботи зі студентами у вищій школі; запропонувати оптимальні можливості щодо вдосконалення структури виховного процесу у вищій школі.
На компаративістських засадах проаналізувати систему принципів діяльності освітніх закладів.
Обґрунтувати ефективність системи модульно-рейтингового контролю на порівняльних засадах щодо інших систем контролю знань.
Схарактеризувати ґенезу можливостей контролю та самоконтролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів у процесі використання інформаційних засобів навчання.
Проаналізувати стан і тенденції розвитку вищої освіти України початку третього тисячоліття в умовах реалізації положень компетентнісного підходу.
Довести вагомість процесу оцінювання навчальних досягнень студентів; розкрити функціональну роль оцінювання в контексті переорієнтації на компетентнісно зорієнтовану освіту.
Презентувати динаміку інтеграції положень Болонського процесу в систему вищої освіти України.
Аргументувати роль і місце дидактики як галузі педагогіки вищої школи.
Схарактеризувати доцільність константного вдосконалення системи діагностики знань і вмінь студентів у вищому навчальному закладі; дослідження рівня сформованості відповідних компетенцій та компетентностей.
Довести актуальність реформування та модернізації вищої освіти в Україні за пріоритетними напрямами в контексті інтеграції у європейський освітній простір.
Розкрити діалектичні зв’язки форм, видів і методів організації науково-дослідницької роботи студентів у контексті формування дослідницьких компетентностей майбутніх фахівців вищої кваліфікації.
Аргументувати нагальну потребу впровадження дистанційного навчання у систему сучасної освіти: соціально-економічна доцільність, сутність, умови ефективності.
Проаналізувати місце і роль дидактики як галузі педагогіки вищої школи.
Довести актуальність вивчення та дослідження об’єкта та предмета дидактики вищої школи.
Узагальнити науково-педагогічні положення щодо визначення сутності процесу консультування; здійсніть порівняльний аналіз видів консультацій.
Довести комплікативність проблеми організації самостійної роботи студентів в умовах реалізації положень Болонського процесу.
Запропонувати узагальнений огляд досвіду організації освітнього процесу у вищій школі та запропонуйте потенційні можливості його вдосконалення.
На компаративістських засадах проаналізувати закони та закономірності навчання в межах парадигми сучасної освіти.
Схарактеризувати доцільність інтеграції освітнього процесу та педагогічної практики студентів на засадах компетентнісного підходу.