Збірник завдань і вправ із вступу до мовознавства

Автор и выходные данные неизвестны. 109 стр. Мова, будучи універсальним засобом спілкування людей, без якого немислимою є й сама людина як член суспільства, є найскладнішим об’єктом пізнання саме внаслідок її універсальності. Та обставина, що мова тісно пов’язана зі свідомістю, заважає людині побачити мову немовби збоку, аналізувати її як зовнішній об’єкт. Відокремити мову від себе важко ще й тому, що засвоєння її відбувається в дитячому віці, майже несвідомо. Шкільне навчання, хоча і вводить момент усвідомленого сприйняття, як правило, не створює виразних (чітких) уявлень щодо притаманних мові категорій та про систему мови в цілому.
Отже, випускники школи нерідко погано уявляють собі, що таке мова і як вона облаштована. Для з’ясування цього майбутньому філологу необхідно засвоїти теорію мови з лекцій і книг, а також піти шляхом розмірковувань над явищами мови, шляхом опанування методами аналізу мовного матеріалу, тобто навчальна дисципліна „Вступ до мовознавства засвоюється не лише через лекційний, але й через практичний складник курсу. Матеріалом аналізу в ньому є переважно факти української мови, через те що цілком самостійний підхід до аналізованої мови доступний лише людині, добре знайомій з фактажем цієї мови. Матеріал з інших мов (англійської, німецької, польської, болгарської та деяких інших) залучається спорадично, коли без цього неможливо чи важко розкрити те або інше лінгвістичне положення.
І якщо мета теоретичного курсу полягає в ознайомленні студентів першого курсу з основними проблемами загального мовознавства, з основами теорії науки про мову та її базовими поняттями, то не менш важливою складовою є також розвиток здатності до свідомого вивчення й зіставлення різних мовних фактів, формування навичок лінгвістичного аналізу мовних одиниць, інтересу до лінгвістичних досліджень, формування навичок реферування наукової літератури, уміння співвідносити власне дослідження з проблематикою загального мовознавства.
Таким чином, опанування курсом є процесом пізнання, який має дати результат цього пізнання, тобто знання з мовознавчої науки. Отож по закінченню курсу студенти повинні знати:
предмет і об’єкт мовознавства;
терміни і поняття курсу;
типи лінгвістичних словників;
основні методи дослідження мови;
функції мови;
причини проблематичності в розв’язанні питання походження мови;
закономірності розвитку та зникнення мов;
генеалогічну й типологічну класифікацію мов;
структуру мови як знакової системи (ієрархію мовних рівнів, одиниці мовних рівнів та їх визначення, специфіку відношень у системі мови).
На підставі одержаних знань студенти мають демонструвати такі вміння:
описувати мовні явища в термінах і поняттях курсу;
характеризувати одиниці мовної системи;
виявляти особливості функціонування мовних одиниць у мовленні;
користуватися відповідними словниками в процесі аналізу мовних (мовленнєвих) явищ.