Без выходных данных. 28 с.
Предмет, завдання, місце і значення науки про мову. Галузі
мовознавства. Наукове і практичне значення мовознавства.
Гіпотези про походження мови.
Міжнародні природні та штучні мови.
Генеалогічна класифікація мов. Інші сім’ї мов.
Типологічна класифікація мов.
Значення письма.
Орфографія та її принципи.
Філософський метод у мовознавстві.
Дослідні методи в мовознавстві (розрізнення синхронії й діахронії у вивченні мов; поняття архетипу).
Одиниці мови, їх функції.
Мовні рівні (характеристика).
Поняття системи і структури мови. Розділи мовознавства, що вивчають структуру й систему мови.
Парадигматичні і синтагматичні відношення.
Три аспекти в характеристиці звуків мови.
Поняття фонеми. Фонологія.
Система вокалізму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.
Система консонантизму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.
Фонетичне членування мови: поняття про склад; складові й нескладові звуки; наголос.
Фонетичне членування мови: такт (фонетичне слово, проклітики й енклітики), синтагма.
Позиційні й комбінаторні звукові зміни.
Поняття морфеми. Виділення морфем і встановлення їх значення.
Види і варіанти морфем.
Поняття інтерфікса, циркумфікса, нульової флексії й нульового суфікса.
Омонімія морфем.
Фонологічна структура морфем.
Словозмінна і словотвірна функції афіксів.
Способи вираження граматичних значень.
Слово як вираження поняття. Сигніфікативне значення слова.
Мотивовані й немотивовані значення слів. Внутрішня форма слова. Номінативне значення.
Полісемія. Найважливіші ознаки багатозначних слів. Співвідношення значень у багатозначних словах.
Групування слів за семантичним відношенням між ними (синоніми, антоніми, омоніми, евфемізми, дисфемізми, табу).
Змінність лексики, зумовлена змінами в житті суспільства і розвитком мислення (неологізми, оказіоналізми, застарілі слова: історизми, архаїзми; слова активного й пасивного вжитку).
Предикатне слово, предикат, предикативність: сутність понять, способи граматичного вираження.
Гіпотези про походження мови.
Міжнародні природні та штучні мови.
Генеалогічна класифікація мов. Інші сім’ї мов.
Типологічна класифікація мов.
Значення письма.
Орфографія та її принципи.
Філософський метод у мовознавстві.
Дослідні методи в мовознавстві (розрізнення синхронії й діахронії у вивченні мов; поняття архетипу).
Одиниці мови, їх функції.
Мовні рівні (характеристика).
Поняття системи і структури мови. Розділи мовознавства, що вивчають структуру й систему мови.
Парадигматичні і синтагматичні відношення.
Три аспекти в характеристиці звуків мови.
Поняття фонеми. Фонологія.
Система вокалізму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.
Система консонантизму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.
Фонетичне членування мови: поняття про склад; складові й нескладові звуки; наголос.
Фонетичне членування мови: такт (фонетичне слово, проклітики й енклітики), синтагма.
Позиційні й комбінаторні звукові зміни.
Поняття морфеми. Виділення морфем і встановлення їх значення.
Види і варіанти морфем.
Поняття інтерфікса, циркумфікса, нульової флексії й нульового суфікса.
Омонімія морфем.
Фонологічна структура морфем.
Словозмінна і словотвірна функції афіксів.
Способи вираження граматичних значень.
Слово як вираження поняття. Сигніфікативне значення слова.
Мотивовані й немотивовані значення слів. Внутрішня форма слова. Номінативне значення.
Полісемія. Найважливіші ознаки багатозначних слів. Співвідношення значень у багатозначних словах.
Групування слів за семантичним відношенням між ними (синоніми, антоніми, омоніми, евфемізми, дисфемізми, табу).
Змінність лексики, зумовлена змінами в житті суспільства і розвитком мислення (неологізми, оказіоналізми, застарілі слова: історизми, архаїзми; слова активного й пасивного вжитку).
Предикатне слово, предикат, предикативність: сутність понять, способи граматичного вираження.