Звєрєва І.Д., Петрочко Ж.В. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації

Подождите немного. Документ загружается.

Організаційно-змістовізасадисоціальноїроботивселі(селищі)

320

ся сільською (селищною) радою за погодженням з район-

ним (обласним) центром соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді. Діяльність сільського (селищного) центру фінансу-

ється за рахунок коштів, передбачених у місцевому бюджеті.

Сільська (селищна) рада чи її виконавчий комітет забезпечує

центр приміщенням, засобом зв’язку, меблями, оргтехнікою

та транспортом, які необхідні для виконання його завдань.

Сільський (селищний) центр соціальних служб може бути

створений як підрозділ, що не має статусу юридичної осо-

би. У такому разі центр діє в структурі виконавчого органу

сільської (селищної) ради, не являється юридичною особою

і користується статусом юридичної особи виконавчого комі-

тету. Діяльність центру регламентується положенням про

сільський (селищний) центр соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді (без статусу юридичної особи), що затверджується

сільською (селищною) радою за погодженням з районним (об-

ласним) центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Спеціалістом сільського (селищного) центру збирається інфор–

мація для підготовки соціального паспорту села (див. Дода–

ток 13), який дозволяє відслідковувати пріоритетність напря–

мів соціальної роботи, необхідність залучення спеціалістів

районного ЦСССДМ, представників інших органів виконавчої

влади та місцевого самоврядування.

Порядок ведення діловодства сільських (селищних) центрів

соціальних служб регламентується примірною інструкцією

з загального діловодства Республіканського (Автономної

Республіки Крим), обласних, районних, міських, районних

у містах ЦСССДМ від 10.09.1999 р. № 137.

Доступність до соціальних послуг у сільській місцевості може

забезпечуватися шляхом створення філії районного ЦСССДМ.

Філія районного ЦСССДМ є його структурним підрозділом.

Її створення та забезпечення діяльності здійснюється відпо-

відно до положення про філію районного центру соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді у селі (селищі) та затверджу-

ється наказом районного центру соціальних служб. Керівни-

Організаційно-змістовізасадисоціальноїроботивселі(селищі)

321

ком філії є спеціаліст І категорії районного центру соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді, який призначається на поса-

ду і звільняється з посади директором відповідного районно-

го ЦСССДМ, і діє на підставі посадової інструкції.

Створення такої мережі сільських центрів соціальних служб

для сім’ї, дітей та молоді значно поліпшує соціальну роботу в

сільській місцевості, оскільки забезпечує роботу із сільськи-

ми сім’ями, дітьми та молоддю в певному населеному пунк–

ті за всіма напрямами соціальної роботи. Районний центр

ЦСССДМ делегує сільським центрам соціальних служб реалі-

зацію соціальних програм щодо профілактики негативних

явищ у молодіжному середовищі; роботу із соціально неза-

хищеною молоддю; формування здорового способу життя;

роботу із жіночою молоддю та соціально-психологічне кон–

сультування. Основними напрямами роботи, за якими спів-

працює районний центр соціальних служб з сільськими

центрами ЦСССДМ, є робота із сім’ями, які опинилися у життє-

вій скруті, їх соціальний супровід та інспектування.

Розширення мережі центрів має забезпечити розвиток спів-

праці всіх гілок соціальної інфраструктури селища (села):

соціального працівника з соціальним педагогом, психологом

загальноосвітнього закладу, персоналом медичних закладів,

закладів культури та спорту, а також представниками релігій-

них громад і громадських організацій. У перспективі мережа

сільських центрів соціальних служб буде розширена по анало-

гії мережі районних.

На сьогодні у тих районах, де створені сільські (селищні)

центри ЦСССДМ, налагоджена взаємодія між представника-

ми школи, культурно-дозвіллєвих комплексів (сільських клу-

бів) та інших державних структур, які працюють з молоддю

та сім’ями. Одним із механізмів взаємодії є створення при

сільській (селищній) раді Координаційної ради, яку очолює

головам сільської (селищної) ради. Головна її функція – коор-

динація дій різних структур та організацій щодо проведення

соціальної роботи у громаді села (селища). Засідання Коор-

динаційної ради проводиться один раз на місяць. Для участі

Організаційно-змістовізасадисоціальноїроботивселі(селищі)

322

у засіданнях можуть запрошуватися члени кризових сімей

з метою визначення необхідної соціальної допомоги.

Соціальний працівник несе відповідальність за діагностуван-

ня сім’ї (оцінку потреб) та підготовку необхідних матеріалів

для засідання Координаційної ради.

Формування здорового способу життя, профілактика право-

порушень, допомога сім’ям із дітьми – пріоритетні напрями

роботи інституцій села (селища).

Через сільські (селищні) центри соціальних служб до прове-

дення роботи із сім’ями, які опинилися в складних життєвих

обставинах залучаються: районні служба у справах дітей,

відділ у справах сім’ї та молоді, відділ освіти та інші державні

структури, мета функціонування яких – здійснювати соціаль-

ний захист сімей, дітей та молоді. Така взаємодія допомагає

оперативно виконувати термінові завдання стосовно захис-

ту прав сімей та дітей.

Практичний досвід роботи районних центрів соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді у співпраці з сільськими

центрами СССДМ демонструє механізм взаємодії, який визна-

чає не тільки координацію між структурами, але й необхідний

рівень надання інформаційної та методичної допомоги. Голов–

ним засобом координації діяльності структур є щомісяч–

ний семінар, який виконує керівну та навчальну функції.

Саме на семінарах визначають коло партнерів, яких необхід–

но залучити до реалізації соціальних програм. Як правило,

це районні державні структури: служба у справах дітей, опі-

кунська рада, відділ юстиції, центр зайнятості тощо. Зага-

лом, такі семінари вирішують проблемні питання, які ви-

магають оперативності та залучення районних ресурсів.

Як правило, це стосується роботи з сім’ями та дітьми, які опи-

нилися у життєвій скруті.

На даний час сільські центри соціальних служб для сім’ї, ді-

тей та молоді забезпечені тільки однією-двома посадами со-

ціальних працівників. Але реалізація соціальних програм або

проектів у молодіжному середовищі сільської місцевості ви-

Організаційно-змістовізасадисоціальноїроботивселі(селищі)

323

магає залучення набагато більшої кількості соціальних пра-

цівників. Тому виникає проблема кадрового забезпечення

спеціалістами, які здатні самостійно координувати та реалі-

зовувати соціальні програми або проекти.

Основною відмінністю сільської місцевості від міста є над-

звичайно високий рівень значення громади у життєдіяль-

ності села. Можливості місцевих органів виконавчої влади

та самоврядування, на які покладено вирішення питань

захисту прав дітей, необхідно постійно розширювати. Роль

громади села (селища) повинна знаходитись на високому рів-

ні щодо здійснення контролю за дотриманням Конвенції ООН

про права дитини. Тому актуальним є озброєння сільського

(селищного) соціального працівника технологіями активіза-

ції громади (див. 2.4). Не менш важливим напрямом діяльнос-

ті сільських (селищних) центрів ЦСССДМ є залучення членів

громади до волонтерства.

Соціальний працівник з роботи із сім’ями, дітьми та молоддю

активно залучає школярів, учителів, керівників різних уста-

нов, які функціонують на даній території (завідуючі дитячим

садком, бібліотекою, сільським клубом, медичні працівники

та працівники сільської ради) до роботи волонтерів. Най–

активнішими учасниками волонтерського руху є учні шкіл

та їхні батьки. Зокрема у сільських школах створено групи

волонтерів із числа учнів середніх та старших класів. Вони

не тільки допомагають соціальному працівнику проводити

акції, масові заходи та сільські свята, але й навчаються про-

водити тренінгові заняття з метою профілактики негатив–

них явищ (тютюнопаління та вживання алкоголю), які мають

місце у молодіжному середовищі. Волонтерська діяльність

формує у членів громади взаємну довіру, заохочує до співпраці.

Осередком, де збираються люди різного віку, які мають

потребу в набутті знань щодо власного здоров’я, бажають

самореалізуватися, розширити власний кругозір та коло

друзів, цікаво провести вільний час, є ресурсні центри. Вони

можуть створюватися при сільських (селищних) ЦСССДМ

і повинні забезпечуватися необхідним обладнанням, оргтех-

нікою, інформаційною та методичною літературою. Значна

частина представників сільської громади, де працюють та-

кі ресурсні центри, відзначає їх просвітницьку роль та вва-

жає, що вони позитивно впливають на якість їхнього життя

в цілому.

Розвиток мережі сільських (селищних) центрів соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді сприятиме удосконаленню

соціальної роботи у сільській місцевості, зміцненню місцево-

го самоврядування, створенню дієздатних сільських територі-

альних громад та посиленню їх ролі у здійсненні соціальних

реформ у сфері захисту прав дітей і сімей із дітьми.

Література:

1. Ромм М. В., Ромм Т. А. Теория социальной работы. –

Новосибирск, 1999.

2. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособ. / Отв.

ред. Е. И. Холостова. – М., 2001.

3. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Звєрєва,

О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.; За ред. І. Д. Звєрєвої,

Г. М. Лактіонової. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 256 с.

4. Стан та соціальний захист сільських дітей: Тематич-

на державна доповідь про становище дітей в Україні

за підсумками 2004 р. – К.: ДІПСМ, 2005. – 250 c.

Організаційно-змістовізасадисоціальноїроботивселі(селищі)

324

Конкретним кроком у напрямі розвитку соціальної роботи

є запровадження при сільських (селищних) радах посад

сільських соціальних працівників з роботи із сім’ями, дітьми

та молоддю.

Базуючись на основних положеннях Закону України «Про

місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97–ВР

та практичному досвіді запровадження в Україні інтегрова-

ної моделі соціальних послуг у сільській місцевості, введення

посади соціального працівника при сільській (селищній) ра-

ді відбувається за рішенням виконкому сільської (селищної)

ради (див. Додаток 5). Сільський соціальний працівник з ро-

боти із сім’ями, дітьми та молоддю (далі – сільський соціаль–

ний працівник) є посадовою особою сільської (селищної)

ради, приймається на роботу та звільняється за погоджен-

ням із районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді (див. Додаток 4Г). Основним завданням його діяль–

ності є участь у реалізації державної соціальної політики

шляхом надання соціальних послуг дітям, молодим особам

і сім’ям, зокрема тим, які опинилися у життєвій скруті.

Сільський соціальний працівник приймається на роботу

на конкурсній основі, повинен мати вищу освіту (освітньо-

кваліфікаційний рівень – спеціаліст), належні особистісні

якості, проживати у межах територіальної громади, об’єдна-

ної сільською (селищною) радою.

Діяльність соціального працівника на селі регламентується

його основними професійними функціями (див. 1.1). Вона

є не лише складовою інтегрованої моделі соціальних послуг

на селі, але й новим видом професійної соціальної роботи,

яка має враховувати складну систему соціальних відносин,

історичних, культурних, господарських традицій сільської

громади.

4.2Специфіканаданняінтегрованих

 соціальнихпослугдітямісім’ям

 вумовахсела(селища)

325

326

Специфіканаданняінтегрованихсоціальнихпослугдітямісім’ям

вумовахсела(селища)

За обов’язками селищного (сільського) соціального праців-

ника, викладеними в його посадовій інструкції, він повинен:

• дотримуватись Етичного кодексу спеціалістів із соці–

альної роботи України;

• вивчати проблеми і потреби сімей, дітей та молоді, які

проживають на території сільської ради, і вносити від-

повідні пропозиції на розгляд сесії сільської ради;

• вживати заходи для запобігання виникненню склад-

них життєвих обставин у сім’ї клієнта та здійснювати

профілактичні заходи проти вилучення дітей із сім’ї;

• забезпечувати збір попередньої інформації, первинно-

го оцінювання проблем клієнта та обстеження житло-

во-побутових умов сім’ї;

• своєчасно виявляти сім’ї, дітей та молодь, які опинили-

ся у складних життєвих обставинах; оперативно опра-

цьовувати отриману інформацію про виявлення кризо-

вої ситуації, що виникла в сім’ї, та надавати необхідну

допомогу у вирішенні проблем на ранньому етапі;

• терміново реагувати на випадки жорстокого повод–

ження з дітьми, насильства над ними, залучення їх до

найгірших форм дитячої праці; інформувати залежно

від обставин кримінальну міліцію у справах неповноліт–

ніх, опікунську раду, службу у справах дітей, районний

центр соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді і вжи-

вати заходи відповідно до законодавчих та норматив-

них актів;

• своєчасно виявляти дітей і сім’ї з дітьми, які пересели-

лися або перебувають на території сільської ради без

визначеного статусу (волоцюги, жебраки, біженці та

ін.), та інформувати виконком сільської ради і район-

ний центр соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді

для вжиття заходів, передбачених законодавством;

• здійснювати соціальне інспектування сім’ї, консульту-

вання й патронаж клієнта або своєчасне інформування

компетентних установ та організацій;

• надавати консультації клієнтам із питань чинного за-

конодавства, соціального захисту і забезпечення прав

та інтересів сім’ї, дітей і молоді (пільги, допомоги, пен-

Специфіканаданняінтегрованихсоціальнихпослугдітямісім’ям

вумовахсела(селища)

327

сії, оформлення документів тощо) у межах своєї компе-

тенції;

• співпрацювати з опікунською радою села щодо підтрим–

ки сімей із дітьми, запобігати направленню дітей із

сімей до інтернатних закладів, використовувати всі

можливості територіальної громади для збереження

сімейного середовища для дитини, сприяти влаштову-

ванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, під опіку (піклування), у прийомну сім’ю,

реінтеграції в біологічну сім’ю;

• інформувати батьків про обов’язки та відповідаль-

ність за виховання дітей і можливість притягнення до

відповідальності батьків, які не забезпечують належ-

ний догляд та виховання дітей відповідно до законо-

давства. В разі недогляду, жорстокого поводження чи

невиконання батьками своїх обов’язків стосовно дітей

інформувати опікунську раду, службу у справах дітей,

центр соціальних служб для сім‘ї дітей та молоді, від-

діл у справах сім‘ї та молоді;

• здійснювати заходи щодо виведення сімей із кризи

шляхом здійснення послідовного соціального супро-

воду та створення умов для самостійного розв’язання

життєвих проблем, що виникають у сім’ї, повернення

до повноцінного життя родини;

• розробляти рекомендації для сім’ї та інших залучених

до процесу супроводу структур на подальший період –

насамперед ті, які забезпечать належні умови для вихо-

вання дитини в сім’ї;

• представляти інтереси сімей, дітей та молоді в органах

державної влади, сприяти наданню матеріальної допо-

моги (за потреби);

• сприяти налагодженню взаємодопомоги та обміну

досвідом між клієнтами, організовувати групи зустрі-

чей клієнтів;

• залучати до співпраці в інтересах клієнта депутатів

сільської ради, територіальну громаду, заклади, устано-

ви та організації соціальної інфраструктури села;

• виносити на розгляд сесії сільської ради нагальні

питання щодо покращення роботи з сім’ями, дітьми

328

Специфіканаданняінтегрованихсоціальнихпослугдітямісім’ям

вумовахсела(селища)

та молоддю, залучати до вирішення проблем сімей та

дітей депутатів сільської ради в межах покладених на

них повноважень;

• вносити на розгляд виконавчого комітету пропозиції

щодо створення у територіальній громаді безпечних

і сприятливих умов для охорони здоров’я, зайнятості,

освіти й розвитку дітей, забезпечення їхніх духовних

та культурних потреб;

• формувати родинні цінності, традиції сімейного ви-

ховання дітей, активно пропагувати здоровий спосіб

життя, створювати умови для задоволення інтересів

і культурних потреб сімей у територіальної громаді;

• невідкладно інформувати голову сільської ради та ра-

йонний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та моло-

ді про складні та надзвичайні ситуації, які виникають

у ході роботи;

• вести робочі записи, документацію, готувати звіти і

подавати голові сільської ради та районному центру со-

ціальних служб за формою і в терміни, встановлені ним;

• постійно підвищувати професійний рівень, оволодіва-

ти інноваційними формами, методами і технологіями

соціальної роботи, опановувати знання та навички

щодо форм і методів взаємодії із громадськістю;

• не менше одного разу на рік проходити професійну

супервізію та, відповідно до чинного законодавства,

атестацію і курси підвищення кваліфікації;

• проводити інформаційно-просвітницьку роботу з пи-

тань сімейної і молодіжної політики, гендерної рівно-

сті, захисту прав та інтересів дітей, проводити сімейні

й індивідуальні консультації;

• брати участь у проведенні в територіальній громаді

села інформаційної кампанії щодо залучення родин

до створення сімейних форм влаштування дітей-сиріт

та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• здійснювати обов’язкове соціальне супроводження

прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу,

а також сімей опікунів, піклувальників та усиновителів

за їхньою згодою;

• співпрацювати із закладами для дітей-сиріт та дітей,

Специфіканаданняінтегрованихсоціальнихпослугдітямісім’ям

вумовахсела(селища)

329

позбавлених батьківського піклування, та спільно

з районним центром соціальних служб та службою

у справах дітей сприяти реінтеграції дітей, які походять

із територіальної громади села, у сімейне середовище;

• виконувати інші доручення голови сільської ради,

директора районного ЦСССДМ, що відповідають

основній діяльності.

Враховуючи вимоги до професійної діяльності, сільський

соціальний працівник має право:

• отримувати безкоштовно інформацію від підприємств,

закладів, установ та організації незалежно від їх підпо-

рядкування і форми власності щодо фінансового і ма-

теріального забезпечення сімей, дітей та молодих осіб,

здійснення їхнього соціального та правового захисту;

• співпрацювати з підприємствами, закладами, установами

й організаціями незалежно від їх підпорядкування і фор–

ми власності, які здійснюють роботу з клієнтами і/або

ведуть справи клієнтів відповідно до своїх повноважень

і функцій, вносити належні пропозиції та рекомендації;

• визначати пріоритетні завдання щодо роботи з клієн-

том, обирати форми і методи роботи й послідовність

їх здійснення;

• самостійно планувати свій робочий час за графіком

погодженим із головою сільської ради; візувати й під-

писувати документи в рамках своєї компетенції, укла-

дати угоди з клієнтом щодо здійснення його супроводу

та визначати спільно з клієнтом його нагальні потреби

і проблеми, розмір та види допомоги, в тому числі мате-

ріальної (в межах визначеного й узгодженого з викон-

комом кошторису);

• здійснювати аналіз ефективності роботи з клієнтами;

вносити керівництву пропозиції щодо вдосконалення

й оптимізації роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в селі;

• залучати до роботи з сім’ями, дітьми та молоддю

інших спеціалістів і волонтерів;

• співпрацювати зі ЗМІ щодо актуальних проблем соці–

ального розвитку села в межах своєї компетенції.