Зоценко Н.Л. Инженерная геология. Механика грунтов, основания и фундаменты

Подождите немного. Документ загружается.

550

При проведенні бетонних робіт узимку необхідні додаткові енергомісткі операції: пі-

дігрівання замерзлих заповнювачів і води при виготовленні бетонної суміші; відігрівання ви-

робів та стикуючих елементів; попереднє розігрівання бетонної суміші; теплова обробка бе-

тону до набуття ним заданої міцності. При цьому визначення енергопотреб кожного способу

лише за витратами енергоресурсів на будівельній ділянці виявляється неповним. Необхідно

враховувати енерговитрати на виробництво матеріалів, додатково застосовуваних під час зи-

мового бетонування. До них належать добавки, які підвищують морозостійкість бетону,

сталь для стрижневих електродів опалубки (сюди включаються і підтримуючі конструкції);

теплоізоляційний матеріал для металевої опалубки і т. ін. У таблиці 19.4 наведено дані про

енерговитрати на додаткові матеріали, а також сумарні витрати енергоресурсів на 1 м

моно-

літного бетону.

Таблиця 19.4. Витрати на додаткові матеріали і їх вплив на енергоємність монолітного

бетону при бетонуванні взимку

Спосіб зимового бетонування

Витрати енергоресурсів (умовного палива), кг,

на 1 м

бетону

на

будівництві

у промисловості на

виробництво додат-

кових матеріалів

сумарні

Застосування протиморозних добавок

“Термосний”

Попереднє розігрівання бетонної суміші

Електропрогрівання бетону

Обігрівання бетону в гріючій опалубці

Індукційне нагрівання бетону

Інфрачервоне обігрівання бетону

1,9

14,3

19,9

23,8

31,4

15,5

9,1

24,9

23,3

35,4

32,9

40,4

У таблиці 19.3 не враховані енергоресурси на доставку й монтаж (забивання) збірних

залізобетонних виробів для влаштування фундаментів. Це виконано для прикладу в табли-

ці 19.5.

Таблиця 19.5. Питомі витрати енергоресурсів на доставку і забивання 1 м

залізобетон-

них призматичних паль

Будівельний процес

Витрати енергоресурсів на виконання процесів

МДж

Кілограм умовного палива

Навантаження паль краном на заводі

Транспортування на 15 км

Розвантаження краном на будівництві

Занурювання паль дизель-молотом

Р а з о м

30,6

131,3

30,6

144,4

336,9

4,5

4,9

11,4

При влаштуванні фундаментів у витрамбуваних котлованах та пробитих свердлови-

нах використовують такі матеріали і напівфабрикати: арматурну сталь, бетон, щебінь. Сере-

днє значення енергетичних витрат на виробництво 1 м

щебеню – 3 кг умовного палива. В

таблиці 19.6 наведено приклад підрахунку питомих витрат енергоресурсів на влаштування

конкретного фундаменту в пробитій свердловині.

Ураховуючи наведені дані, питомі витрати на влаштування фундаментів із паль Е

ре-

комендується визначати за формулою

wwcfpccfcccpccmmccccp

VEVEVEVEVEVEE

+++++=

, (19.15)

де E

, E

pcc

, E

– питомі витрати енергоресурсів відповідно на виготовлення збір-

ного бетону, монолітного бетону, арматури, на проведення робіт по транспортуванню й за-

551

биванні збірного залізобетону, монолітного залізобетону, додаткові витрати при бетонуванні

взимку; V

, V

– обсяги відповідно збірного бетону, монолітного бетону, арматури і

закладних елементів, монолітного бетону при бетонуванні взимку.

Таблиця 19.6. Питомі витрати енергоресурсів на влаштування одного фундаменту в про-

битій свердловині (1 м

бетону + 2 м

щебеню + 10 кг арматури)

Будівельний процес

Витрати енергоресурсів на виконання процесів

МДж

Кілограм умовного палива

Транспортування арматури на 15 км

Транспортування 2 м

щебеню на 15 км

Транспортування 1 м

бетону на 15 км

Пробивання свердловини

Утрамбовування щебеню

Укладання бетону з вібруванням

Р а з о м

210

265,6

363,6

727,2

27,5

1594,9

0,03

7,1

9,1

12,4

24,8

0,9

54,33

При влаштуванні фундаментів у пробитих свердловинах питомі витрати енергоресур-

сів

wwcfpcprmmrmrmccmh

VEVEnEVEVEVEE

+++++=

, (19.16)

де E

і V

– питомі витрати енергоресурсів на виготовлення щебеню та його об’єм; E

– пи-

томі витрати енергоресурсів на влаштування одного фундаменту в пробитій свердловині; V

– загальний об’єм монолітного бетону, що уключає V

, V

– об’єми бетону, який укладають у

пробиті свердловини; n – кількість фундаментів у пробитих свердловинах.

Використовуючи формули (19.15) і (19.16), а також дані, наведені в таблицях 19.2-

19.6, можна підрахувати витрати енергії на влаштування різних фундаментів без виймання

ґрунту, й порівняти їх енергоємність.

19.6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПРИ ВЛАШТУВАННІ ФУНДАМЕНТІВ

Охорона навколишнього природного середовища – це система державних, міжнарод-

них і громадських заходів щодо раціонального використання, охорони та поновлення приро-

дних ресурсів, захисту навколишнього природного середовища від забруднення й руйнуван-

ня для створення найбільш сприятливих умов проживання нинішнього та майбутніх поко-

лінь. Це система заходів, спрямованих на підтримання такої взаємодії між людиною і навко-

лишнім природним середовищем, яка забезпечує збереження, поновлення і раціональне ви-

користання природних ресурсів та попереджає шкідливі впливи виробничої діяльності лю-

дини на природу, в тому числі й на здоров’я самої людини. Будь-яке будівництво так чи ін-

акше пов’язане з утручанням у навколишнє природне середовище, і, якщо не оцінювати нас-

лідки цього втручання, можливі небажані результати.

Життя на Землі проходить у біосфері, вона є системою взаємодії живої та неживої

природи. Ця взаємодія змінює елементи біосфери, визначає її еволюцію. Всі елементи біос-

фери перебувають у динамічній рівновазі. Специфіка будівельного виробництва полягає в

тому, що його діяльність проходить на поверхні землі й у земній корі. В результаті цієї дія-

льності проявляються такі негативні фактори: знищення родючих та інших земель унаслідок

забудови. В процесі і внаслідок будівництва проявляються інженерно-геологічні явища: під-

топлення, збезводнення та засолення земель, ерозія, абразія, зсуви, розроблення територій

тощо, які призводять до екологічних порушень на суші; міста, промислові підприємства, во-

досховища змінюють клімат, підвищують рівень підземних вод, забруднюють біосферу.

Виробництво будівельних матеріалів пов’язане з великою кількістю відходів, забруд-

нює навколишнє природне середовище. Будівельні машини, парк яких усе більше розвива-

552

ється, пересуваючись по поверхні землі, порушують природну структуру (згадаймо непопра-

вні порушення поверхневого шару тундри при пересуванні будівельної техніки), вихлопні

гази та інші відходи забруднюють атмосферу, відходи при митті машин забруднюють насам-

перед водоймища.

Згідно з загальними уявленнями, потрібно охороняти від забруднення, руйнування й

виснажування земельні ресурси, атмосферу, водні запаси і насамперед прісну воду, рослин-

ний та тваринний світ. Для цього при влаштуванні основ і фундаментів необхідно вживати

охоронних заходів.

Охорона земельних ресурсів. Будівництво слід проводити на невгіддях, під якими

розуміють землі, не придатні для використання в сільському господарстві. Це насамперед

засолені і заболочені землі, площі, на яких із тих чи інших причин немає родючого шару (ві-

трова або водна ерозія й т. ін.). Будівництво на таких землях пов’язане з попередньою інже-

нерною підготовкою (рекультивацією, намиванням, осушуванням тощо). Звичайно складна

інженерно-геологічна будова зумовлює значні витрати при влаштуванні основ та фундамен-

тів. Отже, це сфера застосування творчої інженерної думки про зниження витрат при прове-

денні цих робіт.

У початковій стадії будівництва необхідно зняти родючий шар із поверхні в межах

розміщення будівель і споруд, шляхів, різного виду покриттів. Слід ураховувати, що при до-

вготривалому схороненні в буртах родючий шар втрачає свої якості за рахунок мінералізації

органіки. Тому знятий шар ґрунту треба якомога скоріше використати за призначенням.

Необхідно домагатись всебічного зменшення об’єму земляних робіт, оскільки вилу-

чену землю необхідно складувати, займаючи корисну площу. Робота землерийних і транс-

портних машин під час проведення земляних робіт порушує всі елементи біосфери. З цієї то-

чки зору доцільніше застосування фундаментів, що споруджуються без виймання ґрунту, а

також буронабивних фундаментів та паль, фундаментів, виготовлених за методом “стіна у

ґрунті”, штучних основ, які влаштовують методом хімічного закріплення.

Великі площі корисних земель зайняті різними звалищами й відвалами промисловос-

ті. Всебічне використання цих відходів при влаштуванні основ і фундаментів є відповідним

внеском у охорону земельних ресурсів. Так, розкривні породи, шлаки, очищене від органіки

будівельне сміття, скляний бій можна широко використовувати при влаштуванні підготовок

та подушок, утрамбовувати в розширення фундаментів у пробитих свердловинах і витрамбу-

ваних котлованах, а також як заповнювачі бетонів й асфальтів.

При будівництві на раніше забудованих територіях, особливо з розвиненим підземним

господарством у минулому, а також на звалищах із значними включеннями виникає потреба

вивезти насипний ґрунт. Цього можна уникнути, влаштовуючи фундаменти в пробитих свер-

дловинах, за допомогою яких такі насипні ґрунти проходять без їх вилучення, а розширення

влаштовують у ґрунті природного складу на необхідній глибині.

При проведенні земляних робіт для влаштування основ і фундаментів слід уживати

всі заходи, які перешкоджають розвитку водної та вітрової ерозії, абразії й утворенню зсувів.

Для цього необхідно всіляко прагнути до збереження рослинного покрову землі, контролю-

вати скидання атмосферних стоків, проводити навіть тимчасові закріплення схилів і укосів.

Раціональне використання матеріалів при влаштуванні основ та фундаментів дозволяє

скоротити витрати цементу, зменшити кількість будівельного сміття, яке вивозять на звали-

ще. Розпорошення цементу по поверхні землі призводить до повного знищення живої приро-

ди (згадаймо ландшафти біля цементних і бетонних заводів). Це відбувається при транспор-

туванні, вантажно-розвантажувальних роботах, збереженні.

Охорона водних ресурсів. Водні ресурси необхідно охороняти від виснаження й за-

бруднення. Запаси прісної води обмежені. Вже зараз багато регіонів країни відчувають у ній

нестачу. У фундаментобудуванні воду використовують для виготовлення розчину і бетону

(200-300 л на 1 м

), зволоження поверхні твердіючого бетону, на пропарювання бетону (на

1 м

бетону витрачають близько 800 кг пари) тощо.

У складних інженерно-геологічних умовах будівництва необхідне укріплення ґрунтів,

553

на що витрачається багато води: дозволоження ґрунту при механічному укріпленні, силіка-

тизація, електрохімічне закріплення, ущільнення просадочних ґрунтів замочуванням із вибу-

хами.

При проведенні земляних робіт методом гідромеханізації для виймання 1 м

ґрунту

витрачають 10 м

води. При експлуатації будівельних машин і механізмів уживають воду для

охолодження двигунів та інших елементів. Багато води витрачають на миття техніки. Для

раціонального використання води на будівельній ділянці необхідно поділити її на господар-

ську, питну й технічну. Технічну слід переводити на зворотне водопостачання, використо-

вуючи для цього воду інших виробництв і навіть морську воду, якщо це припустимо за вста-

новленою технологією проведення робіт.

У процесі миття техніки відбувається забруднення води пальним і мастилом, при си-

лікатизації ґрунтів та інших роботах у воду потрапляють шкідливі домішки, утворюючи так

звані стічні води. 1 м

цих вод, потрапляючи у водойму, забруднює до 60 м

чистої води. Все

це свідчить про те, що на будовах необхідно влаштовувати тимчасові очисні споруди.

Охорона атмосфери. Охорона атмосфери при влаштуванні основ і фундаментів про-

водиться в різних напрямах. Виготовлення мастик й асфальту для гідроізоляції фундаментів,

відігрівання мерзлого ґрунту нерідко проводять за допомогою відкритого вогню, який одер-

жують при спалюванні нафтопродуктів, старих балонів автомобілів, деревини тощо. Згорян-

ня відбувається без очищення; при цьому дуже забруднюється атмосфера. Необхідно засто-

совувати спеціальне екологічно чисте нагрівальне обладнання, використовуючи для цього

електрику, природний газ, і забезпечувати його відповідними фільтрами.

При роботі землерийних та транспортних машин в атмосферу викидається велика кі-

лькість вихлопних газів. Шкідливих викидів більше при використанні старої і невідрегульо-

ваної техніки. Необхідно пильно стежити за технічним станом машин, уживати пальне висо-

кої якості, використовувати електричні двигуни на кранах, екскаваторах й інших машинах,

газобалонне паливо.

Забруднюють атмосферу цемент, ізоляційні матеріали. На тимчасових шляхах і в кот-

лованах у суху пору року в повітрі висить пил; цього можна уникнути, підтримуючи необ-

хідний режим вологості покриттів.

Шум, особливо в густонаселених районах, призводить до дискомфорту роботи і про-

живання людей, спричиняє складні психологічні наслідки. А тому необхідно домагатися

зниження шуму при будівництві. При занурюванні паль слід ширше використовувати елект-

роприводи в будівельних машинах, віброзаглиблювачі й удавлюючі агрегати замість моло-

тів. Механічні розпушувачі мерзлого ґрунту слід замінити відігріванням.

Слід зазначити, що проблема охорони навколишнього природного середовища зага-

льнонародна та інтернаціональна. Запорукою її успішного розв’язання є комплексний підхід

до всіх видів інженерної діяльності людини.

554

Список рекомендованої літератури

Основна

1. Ананьев В.П., Потапов В.Д. Инженерная геология : Учебник. – М.: Высш.

шк., 2002. – 511 с.

2. Далматов Б.И. Механика грунтов ,основания и фундаменты. – М.; Л.:

Стройиздат, 1988. – 415 с.

3. Механика грунтов, основания и фундаменты / С.Б.Ухов и др. – М.: Изд.

АСВ, 1994. – 527 с.

4. Технологія спорудження сільських виробничих будівель / Л.Г.Єрисова,

Б.І.Завалій, М.Л.Зоценко та інші. – К.: Урожай, 1994. – 320 с.

5. Цытович Н.А. Механика грунтов (краткий курс). Изд. четвертое. – М.:

Высш. шк., 1983. – 288 с.

Додаткова

1. Абелев М.Ю. Строительство промышленных и гражданских сооружений на

слабых водонасыщенных грунтах. – М.: Стройиздат, 1983. – 248 с.

2. Бабич Є.М., Крусь Ю.О. Механіка грунтів, основи та фундаменти. – Рівне:

Видавництво Рівненського ДТУ, 2001. – 367 с.

3. Винников Ю.Л., Яковлєв А.В., Мукосєєв В.М. Практикум з експлуатації

основ і фундаментів сільських будівель. – К.: Урожай, 1995. – 144 с.

4. Далматов Б.И., Морарескул Н.Н., Науменко В.Г. Проектирование

фундаментов зданий и промышленных сооружений. – М.: Высш. шк., 1986. –

239 с.

5. Зоценко Н.Л., Яковлэв А.В. Примеры расчета оснований и фундаментов

сельских зданий и сооружений. – К. Будівельник, 1986. – 104 с.

6. Клепиков С.Н. Расчет сооружений на деформируемом основании. – К.:

НИИСК, 1996 – 204 с.

7. Коновалов П.А. Основания и фундаменты реконструированных зданий и

сооружений. – М.: ВНИИНТПИ, 2000. – 320 с.

8. Крутов В.И. Основания и фундаменты на насыпных грунтах. – М.:

Стройиздат, 1988. – 224 с.

9. Крутов В.И. Основания и фундаменты на просадочных грунтах. – К.:

Будівельник, 1982. – 224 с.

10. Малышев М.В., Болдырев Г.Г. Механика грунтов. Основания и фундаменты

(в вопросах и ответах). – М.: Изд-во АСВ, 2000. – 320 с.

11. Маретмьянов А.И. Проектирование и строительство зданий и сооружений в

сейсмических районах. – М.: Стройиздат, 1988. – 255 с.

12. Маслов Н.Н. Основы инженерной геологии и механики грунтов: Учебник

для вузов. – М.: Высш. шк., 1982. – 511 с.

13. Основания, фундаменты и подземные сооружения: Справочник

проектировщика / Под ред. Е.А.Сорочана, Ю.Г.Трофименкова – М.:

Стройиздат, 1985. – 480 с.

555

14. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений / Б.И.

Далматов и др. – М.: Изд. АСВ, СПб.: СПбГАСУ, 1999. – 340 с.

15. Сергеев Е.М. Инженерная геология. – М.: Изд. МГУ, 1982. – 248 с.

16. Справочник по механике и динамике грунтов / В.Б.Швец, Л.К.Гинзбург,

В.М.Гольдштейн та інші. – К.: Будівельник, 1987. – 232 с.

17. Фундаменти будівель і споруд. Довідковий посібник / Ю.Л.Винников,

В.А.Муха, А.В.Яковлєв, О.В.Андрієвська, С.В.Біда. – К.: Урожай, 2002. –

423 с.

18. Цытович Н.А., В.Г.Березанцев, Б.И.Далматов, М.Ю.Абелев. Основания и

фундаменты (краткий курс). М.: Высш. шк., 1970. – 384 с.

19. Швец В.Б., Тарасов Б.Л., Швец Н.С. Надежность оснований и фундаментов.

– М.: Стройиздат. 1980. – 158 с.

20. Швецов Г.И. и др. основания и фундаменты. Справочник. – М.: Высш. шк.,

1991. – 383 с.

21. Штоль Т.М., Теличенко В.И., Феклин В.И. Технология возведения

подземной части зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1990. – 288 с.

22. Шутенко Л.Н., Гильман А.Д., Лупан Ю.Т. Основания и фундаменты.

Курсовое и дипломное проектирование. – К.: Вища шк., 1989. – 328 с.

556

ЗМІСТ

Відомості про авторів

Передмова

Вступ

Ч А С Т И Н А П Е Р Ш А. ОСНОВИ ІНЖЕНЕРНОЇ ГЕОЛОГІЇ

Основні відомості про Землю. Мінерали і гірські породи

1.1.

Земля у світовому просторі, її походження і будова

1.2.

Мінерали, їх класифікація і фізичні властивості

1.3.

Гірські породи, їх походження та відмітні ознаки

1.4.

Вік гірських порід і шкала геологічного часу

Геологічні та інженерно-геологічні процеси

2.1.

Загальні поняття про геологічні й інженерно-геологічні процеси

2.2.

Рухи земної кори та дислокації

2.3.

Магматизм і вулкани

2.4.

Землетруси

2.5.

Вивітрювання та елювіальні відклади

2.6.

Геологічна робота поверхневих текучих вод і утворення делювіальних,

алювіальних та пролювіальних відкладів

2.7.

Геологічна робота льодовиків і льодовикові відклади

2.8.

Геологічна робота вітру та еолові відклади

2.9.

Геологічна робота моря і морські відклади

2.10.

Відклади озер і боліт

2.11.

Четвертинні та корінні відклади

2.12.

Пливуни та особливості зведення на них будівель і споруд

2.13.

Суфозія

2.14.

Карст

2.15.

Зсуви

Основи гідрогеології

3.1.

Кругообіг води в природі

3.2.

Походження і формування підземних вод

3.3.

Види води в порах гірських порід

3.4.

Фізичні властивості, хімічний і бактеріальний склад підземних вод та їх аг-

ресивність

3.5.

Класифікація підземних вод

3.6.

Характеристика підземних вод

3.7.

Рух води в гірських породах

3.8.

Розрахунок витрат потоку ґрунтових вод та припливу води до водозабірних

споруд

3.9.

Взаємодія свердловин і організація водозниження

3.10.

Гідрогеологічні дослідження

3.11.

Запаси підземних вод та їх охорона

Основи ґрунтознавства

4.1.

Складові компоненти та структурні зв’язки ґрунтів

4.2.

Фізичні характеристики ґрунтів

4.3.

Класифікація ґрунтів

4.4.

Загальна характеристика механічних властивостей ґрунтів

4.5.

Стисливість ґрунтів, визначення характеристик стисливості. Закон ущіль-

нення

557

4.6.

Міцність ґрунтів, визначення характеристик міцності. Закон Кулона

102

4.7.

Визначення розрахункових характеристик фізико-механічних властивостей

ґрунтів

109

4.8.

Зв’язок між фізичними та механічними характеристиками ґрунтів

112

4.9.

Дилатансія ґрунту

114

4.10.

Анізотропія ґрунту

116

4.11.

Реологічні властивості ґрунтів

119

4.12.

Динамічні властивості ґрунтів

122

Інженерно-геологічні дослідження

125

5.1.

Склад і об’єм інженерно-геологічних досліджень

125

5.2.

Інженерно-геологічна рекогносцировка

126

5.3.

Інженерно-геологічна зйомка

127

5.4.

Інженерно-геологічна розвідка

127

5.5.

Гірські та бурові виробки

128

5.6.

Польові дослідні роботи

133

5.7.

Лабораторні роботи

140

5.8.

Інженерно-геологічна експертиза

142

5.9.

Камеральні роботи

143

5.10.

Особливості інженерно-геологічних досліджень у районах розвитку небез-

печних інженерно-геологічних процесів

144

5.11.

Використання геофізичних методів

146

Ч А С Т И Н А Д Р У Г А. МЕХАНІКА ҐРУНТІВ

148

Експериментально-теоретичні передумови механіки ґрунтів

148

6.1.

Загальні уявлення про ґрунт і розвиток механіки ґрунтів

148

6.2.

Фази напруженого стану ґрунту

151

6.3.

Основні положення про розподіл напруг і деформацій у точці масиву ґрунту

153

6.4.

Моделі, що описують стан ґрунту

158

Застосування теорії лінійного деформування для розв’язання задач механіки

ґрунтів

165

7.1.

Визначення напруг у масиві ґрунту при дії зовнішніх навантажень

165

7.2.

Розподіл напруг від власної ваги ґрунту

171

7.3.

Розподіл напруг по підошві фундаментів

173

7.4.

Методи вимірювання напруг у ґрунтах

176

7.5.

Види деформацій ґрунтів і причини, які їх зумовлюють

177

7.6.

Визначення осідання шару ґрунту при суцільному навантаженні (основна

задача)

178

7.7.

Практичні методи визначення осідань основи

179

7.8.

Урахування впливу завантаження сусідніх фундаментів

184

Теорія граничного напруженого стану ґрунтів і її застосування

186

8.1.

Рівняння граничної рівноваги для сипучих та зв’язних ґрунтів

186

8.2.

Визначення першого критичного тиску на ґрунт

189

8.3.

Визначення другого критичного тиску на ґрунт

192

8.4.

Вплив різноманітних факторів на характер руйнування основ і граничний

тиск

194

8.5.

Стійкість укосів ґрунту

197

8.6.

Визначення тиску ґрунтів на огорожі

201

Граничний напружений стан анізотропних основ

205

9.1.

Умови граничного напруженого стану анізотропного за опором зрушенню

ґрунту і розрахункова модель

205

9.2.

Вирішення задач для анізотропної за опором зрушенню основи

208

9.3.

Вирішення практичних задач для анізотропного за опором зрушенню ґрунту

215

558

10.

Застосування теорії нелінійного деформування для розв’язання задач меха-

ніки ґрунтів

229

10.1.

Сучасні уявлення про нелінійну деформативність ґрунтів

229

10.2.

Теорії, які описують нелінійні деформації ґрунтів

230

10.3.

Практичні методи урахування нелінійної деформативності ґрунтів у розра-

хунках основ

233

10.4.

Теоретичні основи числових методів

236

10.5.

Числові методи у задачах механіки ґрунтів

244

10.6.

Використання рішень теорії фільтраційної консолідації ґрунтів для прогно-

зу осідання основ у часі

254

10.7.

Прикладна теорія повзучості ґрунтів у розрахунках деформацій основ у часі

260

10.8.

Прогноз розвитку деформацій основи з часом за даними інструментальних

спостережень за ними

265

11.

Основи теорії ущільнення ґрунтів

267

11.1.

Загальні поняття про ущільнення ґрунтів та їх оптимальні характеристики

267

11.2.

Стандартний метод ущільнення ґрунтів

275

11.3.

Динамічний метод ущільнення ґрунтів

277

11.4.

Польові дослідження ущільнення ґрунтів

287

11.5.

Визначення оптимальних характеристик ущільнення з урахуванням параме-

трів механізмів для ущільнення ґрунту

291

11.6.

Визначення характеристик ущільнення за умови забезпечення тривалої міц-

ності ґрунтів

296

11.7.

Особливості утворення в ґрунті ущільнених зон

298

Ч А С Т И Н А Т Р Е Т Я. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ

305

12.

Принципи проектування основ і фундаментів

305

12.1.

Загальна класифікація фундаментів і штучних основ

305

12.2.

Принципи проектування основ за граничними станами

310

12.3.

Взаємодія фундаментів і штучних основ із ґрунтом, що їх оточує

313

12.4.

Вихідні дані для проектування основ і фундаментів

318

12.5.

Завдання варіантності при проектуванні основ і фундаментів

320

12.6.

Вибір глибини закладання фундаментів

325

13.

Фундаменти та штучні основи, які виготовляють із вийманням ґрунту

327

13.1.

Конструкції фундаментів неглибокого закладання

328

13.2.

Розрахунок фундаментів неглибокого закладання від дії вертикального і го-

ризонтального навантаження

334

13.3.

Захист підземних конструкцій будівель і споруд від впливу вологи

339

13.4.

Фундаменти, які виготовляються з використанням буріння

343

13.5.

Опускні колодязі і кесони

349

13.6.

Фундаменти типу “стіна в ґрунті”

356

13.7.

Піщані і ґрунтові подушки

361

14.

Фундаменти і штучні основи, які виготовляють без виймання ґрунту

364

14.1.

Різновиди збірних фундаментів і схеми їх занурення в ґрунт

364

14.2.

Різновиди фундаментів, які виготовляються в попередньо влаштованих по-

рожнинах, і схеми їх улаштування

373

14.3.

Визначення несучої здатності паль і фундаментів

384

14.4.

Особливості математичного моделювання напружено-деформованого стану

основ при влаштуванні і роботі фундаментів, які виготовляються без вий-

мання ґрунту

392

14.5.

Проектування фундаментів, які виготовляються без виймання ґрунту

399

14.6.

Різновиди штучних основ, які виготовляють методом ущільнення без вий-

мання ґрунту

406

559

15.

Штучні основи, які утворюються за допомогою фізико-хімічних процесів

414

15.1.

Загальні положення

414

15.2.

Поліпшення ґрунту основи через нагнітання в’яжучої речовини

414

15.3.

Термозакріплення ґрунтів

418

15.4.

Електрохімічне закріплення ґрунтів

420

15.5.

Ущільнення водонасиченого слабкого ґрунту за допомогою осушення

421

16.

Фундаменти будівель і споруд у складних інженерно-геологічних умовах

423

16.1.

Загальні положення

423

16.2.

Фундаменти на лесових просадочних ґрунтах

425

16.3.

Фундаменти на ґрунтах, які здатні до набухання

440

16.4.

Фундаменти на слабких ґрунтах

443

16.5.

Фундаменти на насипних і намивних ґрунтах

448

16.6.

Фундаменти на засолених ґрунтах

451

16.7.

Фундаменти в умовах сезонної і вічної мерзлоти

453

16.8.

Основи і фундаменти в умовах підтоплених територій

461

16.9.

Улаштування основ і фундаментів на ділянках, під якими є підземні вироб-

ки

464

16.10.

Фундаменти в карстових районах

467

16.11.

Проектування фундаментів в умовах техногенного впливу

470

16.12.

Фундаменти на зсувних територіях

473

17.

Фундаменти при динамічних впливах

476

17.1.

Особливості динамічних впливів на споруди і ґрунтові основи

476

17.2.

Типи фундаментів під машини й обладнання з динамічними навантаження-

ми

478

17.3.

Розрахунки основ і фундаментів при динамічних навантаженнях

480

17.4.

Поширення коливань у ґрунті від фундаментів-джерел і заходи щодо їхньо-

го зменшення

487

17.5.

Розрахунок основ і фундаментів у сейсмічних районах

490

17.6.

Особливості проектування сейсмостійких фундаментів і споруд

497

18.

Взаємодія фундаментів з основою і конструкціями споруд

499

18.1.

Взаємодія фундаментів з основою

502

18.2.

Методи врахування спільної роботи системи “основа–фундамент–будівля”

505

18.3.

Розрахункові моделі ґрунтової основи

511

18.4.

Коефіцієнти жорсткості основи при нерівномірному стиску і зрушенні. Ко-

ефіцієнти жорсткості пальових основ. Коефіцієнти жорсткості просадочної

основи. Реологічні коефіцієнти жорсткості

517

18.5.

Розрахунок балок і плит на деформованій основі

523

18.6.

Розрахунок рам на деформованій основі

528

18.7.

Континуальні кінцево-елементні розрахункові схеми фундаментів і споруд

на деформованій основі

531

19.

Основи надійності та економічності фундаментобудування

535

19.1.

Чинники теорії надійності системи “основа – фундамент – споруда”

535

19.2.

Розрахунок основ і фундаментів на надійність та використання характерис-

тик надійності в практиці їх проектування

542

19.3.

Причини зниження і заходи забезпечення надійності основ і фундаментів

544

19.4.

Методи оцінювання ефективності різновидів основ і фундаментів

546

19.5.

Економія енергоресурсів при проектуванні і влаштуванні основ та фунда-

ментів

548

19.6.

Охорона навколишнього середовища при влаштуванні фундаментів

551

Список рекомендованої літератури 554

Зміст 556