Зоценко Н.Л. Инженерная геология. Механика грунтов, основания и фундаменты

Подождите немного. Документ загружается.

480

бетонних блоків чи плит; вони мають простоту форми і виготовлення. Такі

фундаменти застосовують у монолітному чи збірно-монолітному виконанні для

машин і обладнання періодичної та імпульсної дії.

Стінчасті фундаменти (рис. 17.3, б) складаються з поздовжніх і попере-

чних стін, жорстко зв’язаних з фундаментною плитою. Стінчасті фундаменти –

це масивні фундаменти підвального типу.

Рамні фундаменти (рис. 17.3, в) являють собою рамну конструкцію з вер-

хньою плитою чи системою балок, що спираються через стійки або П-подібні

рами на фундаментну плиту. Рамні фундаменти використовують для високоча-

стотних машин та устаткування періодичної дії; їх улаштовують збірними чи

збірно-монолітними.

Фундаменти проектують як під окрему машину (агрегат), так і під групу

машин. Фундаменти, як правило, відокремлюють наскрізними швами від сумі-

жних фундаментів будинків, споруд і устаткування, а також від підлоги примі-

щення, що примикає. Для зменшення вібрації фундаментів у тих випадках, коли

не порушується технологія виробництва, застосовують віброізоляцію.

Глибина закладання фундаментів визначається його конструкцією, техні-

чними вимогами, інженерно-геологічними умовами й глибиною закладання су-

сідніх фундаментів. За наявності в основі слабких ґрунтів потужністю до 1,5 м

виконується їх заміна, при більшій потужності – їх зміцнення чи застосування

пальових фундаментів. Підошва фундаменту, як правило, розташовується на

одній позначці; форма і розміри фундаменту визначаються особливостями

встановлюваного устаткування.

Розрахунок фундаментів виконується на дію динамічних навантажень.

Значення динамічних (дані про амплітуди, частоти, фази, місця прикладання та

напрямки дії) і частково статичних навантажень, звичайно, даються заводом-

виготовлювачем у технічному завданні на проектування фундаменту.

У розроблення методів розрахунку й проектування фундаментів з дина-

мічними навантаженнями внесли великий вклад Н. П. Павлюк, Е. Рауш,

Д. Д. Баркан, О. А. Савінов, М. Новак та інші.

Фундаменти машин (обладнання) і їх основи розраховують за двома гру-

пами граничних станів: за першою групою – за несучою здатністю, за другою

групою – за деформаціями (коливаннями, прогинами, осіданнями).

17.3. РОЗРАХУНКИ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ

ПРИ ДИНАМІЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ

Перевірка середнього статичного тиску під підошвою фундаменту на

природній основі виконується тільки на дію статичного навантаження. Вплив

динамічних навантажень ураховується коефіцієнтами умов роботи ґрунтів ос-

нови.

При проектуванні фундаментів під машини (устаткування) з динамічними

навантаженнями прагнуть до того, щоб сполучити на одній вертикалі центр ва-

ги площі його підошви і точку прикладання рівнодіючої всіх статичних наван-

тажень. Ексцентриситет, що допускається, не повинен перевищувати 3% сторо-

481

ни підошви фундаменту, у напрямку якої відбувається зсув центра ваги, для

ґрунтів основ із табличним значенням розрахункового опору R

≤150 кПа і 5%

для ґрунтів з R

>150 кПа. Тому перевірку середнього тиску під підошвою роб-

лять як для центрально стиснутого фундаменту за формулою

γγ

≤

, (17.2)

де р – середній тиск на основу під підошвою фундаменту від розрахункових

статичних навантажень; γ

– коефіцієнт умов роботи ґрунтів основи, що врахо-

вує характер динамічних навантажень і відповідальність машини (для машин

гармонічної дії приймається рівним – 1,0, для періодичного – 0,8, для неперіо-

дичного – 0,5); γ

– коефіцієнт умов роботи ґрунтів основи, що враховує мож-

ливість виникнення тривалих деформацій при дії динамічних навантажень (для

дрібних і пилуватих водонасичених пісків та глинистих ґрунтів текучої консис-

тенції приймається рівним 0,7; для всіх інших видів і стану ґрунтів –1,0); R –

розрахунковий опір основи, визначається за відомою формулою.

Розрахунок пальових фундаментів машин за несучою здатністю ґрунтів

основи виконується на основне сполучення навантажень. При цьому несуча

здатність одиночної палі F

визначається з урахуванням динамічних наванта-

жень шляхом коректування несучої здатності палі в статичних умовах F

коефі-

цієнтами умов роботи ґрунтів основи γ

і γ

(приймаються залежно від виду

ґрунту й типу палі в інтервалі γ

=0,8-1,0 і γ

=0,7-1,0).

Розрахунки конструкцій фундаментів та окремих їх елементів роблять ві-

дповідно до вимог норм проектування бетонних і залізобетонних конструкцій.

При дії динамічних навантажень основа приймається лінійно-

деформованою, ідеально пружно-в’язкою і позбавленою маси (неврахування

інерції). В’язкість основи зумовлена властивостями ґрунту, що демпфірують,

тобто здатністю поглинати пружні хвилі, викликаючи їхнє загасання.

Властивості основи (див. п. 4.12) визначаються коефіцієнтами пружного

рівномірного стиску C

для вертикальних коливань, пружного рівномірного

зрушення C

для горизонтальних коливань, пружно нерівномірного стиску C

пружно нерівномірного зрушення C

для обертальних коливань щодо горизон-

тальної та вертикальної осей. Зазначені коефіцієнти, аналогічні коефіцієнту по-

стелі у моделі основи Вінклера, мають розмірність кН/м

Властивості основи, що демпфірують, визначаються характеристиками

відносного демпфірування (частка критичного загасання коливань), що є безро-

змірними величинами: ξ

– відносне демпфірування для вертикальних коливань;

– те ж, для горизонтальних коливань; ξ

zφ

і ξ

zψ

– відносне демпфірування для

обертальних коливань щодо горизонтальної і вертикальної осей.

Система “машина–фундамент” розглядається як абсолютно тверде тіло з

масою, розташованою в центрі ваги діючих статичних навантажень. На

рис. 17.4 наведена розрахункова схема фундаменту на пружно-в’язкій основі у

випадку вимушених коливань. На фундамент передаються динамічні наванта-

ження: сила F

(z,t)

, що викликає вертикальне переміщення z

(t)

, сила F

(x,t)

– горизо-

нтальне переміщення x

(t)

; момент M

(φ,t)

– обертальний рух щодо осі y з кутом

повороту φ

(t)

; момент M

(ψ,t)

– обертальний рух щодо осі z із кутом повороту ψ

(t)

Загальне коливальне переміщення фундаменту в просторі визначається чотирма

482

складовими z, x, φ і ψ.

Під впливом динамічних навантажень виникає пружна реакція основи:

– у вертикальному напрямку, R

– у горизонтальному, M

0φ

і M

0ψ

– від відпо-

відних обертальних рухів. Ці реакції можуть бути виражені через відповідні ко-

ефіцієнти жорсткості К. Так, для рівномірного стиску й зрушення вони рівні:

zKR

;

xKR

, (17.3)

де K

і K

– коефіцієнти жорсткості основи при вертикальних та горизонтальних

поступальних коливаннях.

При обертальних коливаннях відповідні реакції основи мають вигляд:

ϕϕ

;

ψψ

, (17.4)

де K

– коефіцієнт жорсткості основи при обертальних коливаннях щодо гори-

зонтальної осі, що проходить через центр ваги підошви фундаменту нормально

до площини дії сил, що збурюють; K

– те ж, щодо вертикальної осі, що прохо-

дить через центр ваги фундаменту.

Коефіцієнти жорсткості основи, у свою чергу, зв’язані з коефіцієнтами C

і C

наступними залежностями:

- для рівномірного стиску та зрушення

ACK

;

ACK

, (17.5)

де А – площа підошви фундаменту;

- для нерівномірного стиску і зрушення

ϕϕϕ

ICK

⋅=

;

ψψψ

ICK

⋅=

(17.6)

де I

– момент інерції площі підошви фундаменту щодо осі y, I

– те ж щодо осі

Коефіцієнт пружного рівномірного стиску C

є основним параметром і

звичайно визначається дослідним шляхом (див. п. 4.12). За відсутності дослід-

них даних коефіцієнт C

для фундаментів із площею підошви не більше ніж

200 м

допускається розраховувати за формулою













EbC

, (17.7)

де b

– коефіцієнт, м

-1

, прийнятий рівним: для пісків 1, для супісків і суглинків

1,2, для глин і великоуламкових ґрунтів 1,5; Е – модуль деформації ґрунту ос-

ψ(t)

M(ψ, t)

z(t)

x(t)

φ(t)

M(φ, t)

F(x, t)

F(z, t)

Рис. 17.4. Схема впливів дій і переміщень при розрахунках коливань фундаменту

483

нови; А – площа підошви проектованого фундаменту; A

=10м

Для фундаментів із площею підошви А>200 м

приймають як для фун-

даментів із площею підошви А=200 м

При відомому значенні C

інші коефіцієнти можуть бути прийняті рівни-

ми:

;

C,C

70=

;

. (17.8)

Відносне демпфірування для вертикальних коливань ξ

також є основним

параметром і визначається експериментально за спеціальною методикою. При

відсутності експериментальних даних допускається розраховувати значення ξ

за формулами:

- для сталих (гармонічних) коливань

; (17.9)

- для несталих (імпульсних) коливань

; (17.10)

де р – середній статичний тиск на основу під підошвою фундаменту.

При відомому значенні ξ

визначають інші показники відносного демпфі-

рування:

, ξξ

60=

;

, ξξ

50=

;

, ξξ

30=

. (17.11)

Динамічний розрахунок полягає у визначенні амплітуди змушених і віль-

них коливань. Основна мета розрахунку – вибрати відповідну масу і розміри

фундаменту, при яких виключається прояв неприпустимих коливань (вібрацій).

При цьому необхідно визначити найбільшу амплітуду коливань а, величина

якої повинна бути менше від установлюваного завданням на проектування зна-

чення a

≤

(17.12)

Для машин групи А значення a

призначають від 0,05 до 0,2 мм для висо-

кочастотних машин і від 0,25 до 0,5 мм для імпульсних. Для машин групи Б від

0,8 до 1,2 мм, при цьому найбільші значення приймають для ковальсько–

пресового устаткування.

Розглянемо коротко основні положення розрахунку масивних і рамних

фундаментів на коливання.

Спочатку подамо розрахунок масивного фундаменту на вільні коливання.

Фундамент представимо у вигляді матеріальної точки з масою m (рис. 17.5, а).

Фундамент виведений зі стану рівноваги і робить вільні коливання (наприклад,

ковальський молот, преси, формувальна машина ливарного виробництва і т.п.).

Основа розглядається такою, не має маси й здатна до пружно-в’язкого дефор-

мування. При цьому опір пружин R

на рис. 17.5, а, що імітують пружні дефор-

мації основи, пропорційно переміщенням фундаменту, а сили в’язкого опору

ґрунту (демпфірування) F

, що викликають згасання коливань у часі, пропор-

ційні швидкості коливання фундаменту.

Коливання такої системи щодо осі z (висновок дається в курсах теоретич-

484

ної механіки) може бути виражене наступним диференціальним рівнянням

0=++

zKzBzm



, (17.13)

де



– прискорення руху вздовж осі z,



– швидкість руху фундаме-

нту, z – пружне переміщення,



– реакція основи, що демпфірує, (B

– коефі-

цієнт демпфірування), K

z – пружна реакція основи.

Розділивши рівняння (17.13) на m і після введення позначень

та

, де n – коефіцієнт згасання коливань рівний ξ

, а λ

– кутова частота ві-

льних коливань, одержимо

=++

zznz



. (17.14)

Рішення рівняння (17.14) залежить від співвідношення величин n і λ

. У

фундаментах під ударні машини найчастіше λ

>n. Тоді рішення цього рівняння

має вигляд

)tsin(aez

αλ

′

−

, (17.15)

де a – амплітуда коливань,

′

– частота загасаючих коливань, α – початкова

фаза коливань.

З рівняння (17.15) одержимо формулу для визначення амплітуди вільних

коливань із загасанням













′

nzz



. (17.16)

де

– початкове переміщення,



– початкова швидкість.

Характерний графік вільних коливань із загасанням наведений на

рис. 17.5, б.

Розглянемо розрахунок масивного фундаменту на вимушені коливання

від вертикальної сили F

. До розрахункової моделі на рис. 17.5, а в центрі фун-

даменту поряд із масою m прикладена динамічна сила F

, під впливом якої сис-

z(t)

Рис. 17.5. Розрахункова модель вільних коливань фундаменту (а) і графік

вільних коливань із згасанням (б)

485

тема буде знаходитися в коливальному русі. Зміна динамічної сили в часі від-

бувається за синусоїдальною залежністю (17.2)

tsinFzKzBzm

zzz

=++



. (17.17)

Після деяких перетворень одержимо

tsinhzznz

ωλ

2 =++



, (17.18)

де

m/Fh

Рішення диференціального рівняння (17.18) приймемо у вигляді

zzz

, (17.19)

де z

– загальний розв’язок рівняння (17.18) без правої частини; z

– частинний

розв’язок рівняння (17.18).

З урахуванням зазначеного рішення (2.18) можна записати як

)tsin(a)tsin(aez

δωαλ

−++

′

−

. (17.20)

Перший член рівняння (2.20) відбиває вільні коливання, а другий змуше-

ного гармонійного коливання під впливом сили F

. Оскільки вільні коливання

мають тенденцію до загасання (див. рис. 17.5, б), залишаються тільки вимушені

коливання

)tsin(az

δω

−=

, (17.21)

де δ – зсув коливань по фазі, тобто фаза змушених коливань відстає від фази

збурюючої сили на величину

)/(n

arctg

ωλω

−

. (17.22)

В остаточному вигляді амплітуда вертикальних коливань після підстано-

вки в рівняння (17.18) значень





і z буде мати вигляд

22222

ωωλ n)(

+−

, (17.23)

де

n λξ

m/Fh

Графік коливального руху при

сталому режимі буде сумарно відбивати

вільні коливання із загасанням

(рис. 17.6, а) і гармонійні вимушені ко-

ливання (рис. 17.6, б); підсумковий гра-

фік показаний на рис. 17.6, в.

Підбираючи різні співвідношення

між частотою збурюючої сили

і час-

тотою власних коливань λ

фундаменту,

можна одержати вимушені коливання із

заданими амплітудами, не перевищую-

чими припустимих.

При розрахунках використовують

значення коефіцієнта динамічності η

рівного

Рис 17.6. Графіки коливального руху

при сталому режимі:

а – вільні загасаючі; б – вимуше

ні;

в – результуючий коливальний рух

486

−

, (17.24)

де a

– амплітуда змушених коливань, a

– величина переміщення фундаменту

при статичній дії сили F

, тобто

K/Fa

Розглянемо графік зміни η

залежно від відношення ω/λ

і непружного

опору середовища відносного

демпфірування ξ

. З рис. 17.7

випливає, що

- коли збурююча сила

має відносно малу частоту

(ω<λ

), переміщення фундаме-

нту (його амплітуда коливань)

близько до a

, тобто η

набли-

жається до 1;

- при ω=λ

зі зменшен-

ням опору середовища ξ

зна-

чення η

зростає, наближаю-

чись до нескінченності при

=0;

- при ω>λ

амплітуда ко-

ливань зменшується, асимпто-

тично наближаючись до постійної величини, меншої від 1.

Зону, в якій відношення 0,75<ω/λ

<1,25, називають резонансною. Зону з

ω/λ

≤0,75 (на графіку рис. 17.7 позначена I) називають дорезонансною, і в цю

зону намагаються перевести низькочастотні ударного дії машини й устаткуван-

ня групи Б. Зону з ω>λ

(зона II) називають післярезонансною і в цю зону пере-

водять високочастотні машини гармонійної дії групи А. З рис. 17.7 також ви-

пливає, що врахування опору середовища ξ

навіть в області, близькій до резо-

нансу, значно знижує величину амплітуди коливань і робить її кінцевою при

резонансі.

Розрахунок масивного фундаменту на дію горизонтальних та оберталь-

них коливань у принципі подібний викладеному вище розрахунку на вертика-

льні коливання.

Розрахунок рамних фундаментів, що застосовуються під високочастотні

машини, проводиться за аналогією з масивними. Відмінність полягає в тому,

що при визначенні амплітуди коливань ураховується не тільки твердість осно-

ви, але й твердість рамного фундаменту. У рамних фундаментах основне зна-

чення мають горизонтально-обертальні коливання, що визначаються за форму-

лами:

для горизонтальних коливань

[ ]

)/()/(S

xxxx

λωξλω

+−

; (17.25)

0,1

0,15

0,2

0,3

0,4

0,5

1,0

1,5

2,0

ІІ

Рис 17.7. Графік залежності коефіцієнта наростання

вертикальних коливань

від відношення

/ λω

при різному опорі середовища

487

для обертальних коливань верхньої плити фундаменту щодо вертикальної

осі, що проходить через центр ваги, амплітуда (кут повороту)

[ ]

)/()/(S

ψψψψ

λωξλω

+−

. (17.26)

У формулах (17.25) і (17.26), крім використаних раніше: S

і S

– коефіці-

єнти жорсткості всієї системи “фундамент–основа” у напрямку діючих збурю-

ючих сил ξ

; і ξ

ψz

– відносне демпфірування системи в тих же напрямках; λ

і λ

– кутові частоти горизонтальних та обертальних коливань фундаменту.

Показники S, λ і ξ залежать від характеристик пружних та демпфіпуючих

властивостей ґрунтів основи й зв’язані з коефіцієнтами В і К у рівнянні типу

(2.17).

У якості розрахункової розглядається амплітуда горизонтально – оберта-

льних коливань верхньої плити, тобто

ubx

aaaa

≤+=



(17.27)

де ℓ

– відстань від центра ваги верхньої плити до осі найбільш віддаленого пі-

дшипника машини.

17.4. ПОШИРЕННЯ КОЛИВАНЬ У ҐРУНТІ ВІД ФУНДАМЕНТІВ–

ДЖЕРЕЛ І ЗАХОДИ ЩОДО ЇХНЬОГО ЗМЕНШЕННЯ

Фундаменти машин й устаткування з динамічними навантаженнями є

джерелами хвиль, що поширюються в ґрунті, що створюють шкідливий вплив

на розташовані поблизу конструкції будинків та споруд, об’єкти з устаткуван-

ням і апаратурою, чутливою до вібрацій, а також житлові будинки.

Коливання, що поширюються від фундаментів-джерел, можуть викликати

нерівномірні осідання фундаментів та додаткові напруги в розташованих поб-

лизу будинках і спорудах, що приводить до утворення в них тріщин і навіть їх

руйнування, впливають на роботу іншого устаткування, що обслуговує персо-

нал тощо.

Найбільший вплив на коливання конструкцій, розташованих поблизу бу-

динків та споруд, створюють хвилі, що поширюються в ґрунті від фундаментів

низькочастотних машин (із частотою менше ніж 10Гц) і збуджують коливання з

частотами, близькими до частот власних коливань будинків. Коливання від ма-

шин із середньою (більше ніж 10Гц) і високою (більше ніж 25Гц) частотою є, як

правило, менш небезпечними для сусідніх споруд, що зумовлено: по-перше, ві-

дсутністю умов виникнення резонансних коливань будинків, а по-друге, більш

інтенсивним загасанням високочастотних коливань із відстанню від джерела

коливань.

Коливання від машин й устаткування ударної дії (ковальських молотів,

копрів, формувальних машин ливарного виробництва) можуть викликати знач-

ні осідання ґрунтів, особливо водонасичених піщаних і як наслідок, деформації

конструкцій, розташованих у безпосередній близькості.

Коливання, що поширюються від фундаментів-джерел, у деяких випадках

488

можуть виявитися шкідливими, навіть якщо їхня амплітуда не перевищує що

допускається. Тому фундаменти машин і устаткування з динамічними наванта-

женнями варто розташовувати на максимально можливій відстані від об’єктів,

чутливих до вібрацій, а також від житлових і громадських будинків.

З метою запобігання розвитку осідань та деформацій фундаментів будин-

ків і споруд, розташованих поблизу джерел коливань, у випадку тривалої дії ві-

брацій при проектуванні фундаментів будинків та споруд варто забезпечити

умову

≤

, (17.28)

де р – середній статичний тиск під підошвою фундаменту; γ

– коефіцієнт умов

роботи(див. формулу 2.2); R – розрахунковий опір основи.

Для зменшення шкідливого впливу вібрацій застосовують активні й паси-

вні методи. У числі активних методів: збільшення маси фундаменту-джерела,

підвищення жорсткості основи (ущільнення верхнього несучого шару чи влаш-

тування подушки з твердого ґрунту, закріплення ґрунту шляхом ін’єкціювання

цементу чи хімічних реагентів, пальові фундаменти), віброізоляція, динамічні

гасителі коливань, приєднання до фундаменту залізобетонних плит, зміна час-

тоти обертання машин, улаштування загального фундаменту під кілька машин,

з’єднання фундаменту-джерела з бетонною підготовкою підлоги і т.д. До числа

пасивних методів належать пружні прокладки в машинах ударної дії, шпунтові

огородження, вертикальні екрани з піску, віброізольовані площадки для обслу-

говуючого персоналу.

Використання активної віброізоляції ефективне для високочастотних ма-

шин усіх видів, деяких низькочастотних машин (за винятком найбільш тихо-

хідних і незрівноважених), а також молотів.

Віброізоляція полягає у відокремленні верхньої частини фундаменту, на

яку встановлюють машину, від нижньої, що спирається на основу, з розташу-

ванням між ними віброізоляторів. Останні можна влаштовувати з гуми, приро-

дної пробки, войлоку, пружин тощо, залежно від типу машин. Так, металеві

пружинні віброізолятори використовують лише для встановлення добре зрівно-

важених машин періодичної дії. Іноді застосовують комбіновані віброізолято-

ри, які складаються з пружин та гумових елементів. Така система ізолювання

показана на рис. 17.8, де зображено конструкцію фундаменту під штампуваль-

ний молот (О. О. Савинов, 1979). У такому фундаменті використані дерев’яні

підшаботні прокладки у кілька рядів, які зменшують інтенсивність удару на

фундаментний блок (підшаботну частину). Крім того, влаштовують підфунда-

ментний залізобетонний короб, на дні якого прокладено смуги віброізоляторів.

Товщина підшаботної плити залежить від ваги падаючої частини молота і може

бути 1,25-3,0 м.

Проміжок між ізольованим фундаментним блоком та стінками короба

приймається 0,1 м, а дерев’яні (дубові) прокладки – 0,2-1 м завтовшки.

Унаслідок недосконалості методів динамічного розрахунку фундаментів,

неточності вихідних даних або інших факторів мають місце випадки, коли при

роботі машин виникають недопустимі вібрації, що негативно впливає на екс-

плуатацію будівель і споруд та іншого обладнання. В такому разі зменшення

489

впливу коливань може бути досягнуте за рахунок заходів пасивної віброізоля-

ції, заміни незрівноважених машин, використання спеціальних віброгасників

або перебудови конструкції фундаментів.

Конструктивні способи зниження рівня коливань існуючих фундаментів

можуть бути розділені на три групи:

- збільшення жорсткості основи фундаменту шляхом збільшення розмірів

підошви фундаменту, пересадки його на палі, хімічного закріплення грунту то-

що. Для цього при проектуванні фундаментів передбачають випуски арматур-

ної сталі в нижній частині масиву або отвори в консольних частинах, що дає

можливість улаштування набивних паль;

- зміна маси або жорсткості окремих елементів фундаменту, коливання

яких недопустимі;

- підвищення жорсткості фундаменту при дії горизонтальних сил за спо-

собом, запропонованим М. П. Павлюком і О. Д. Кондіним.

У той час, коли методи двох перших груп потребують великих затрат та

тривалого зупинення машин, спосіб М. П. Павлюка й О. Д. Кондіна має безза-

перечні переваги. Він полягає в приєднанні до фундаменту під машину простої

бетонної плити, розміщеної на верхньому шарі грунту. Розміри плити встанов-

люють за розрахунком. Вона може навіть виходити за межі контуру стін спору-

ди. Товщина плити залежно від потужності машини – 400-800 мм. Доцільно

між фундаментом та плитою передбачити шарнір, який спрацьовує при нерів-

номірності їх осідання (рис. 17.9). Така додаткова конструкція здатна істотно

зменшити амплітуду коливань і не потребує докорінної переробки фундаменту

під машину.

Фундаменти-джерела коливань, як правило, повинні відокремлюватися

3200

ІІ

10000

2400

ІІ-ІІ

8800

6375

І-І

4х1675

Рис. 17.8. Віброізоляція фунда-

менту під штампувальний молот:

1 – нижня частина молота;

2 – фундаментний блок; 3 – під-

фундаментний залізобетонний ко-

роб; 4 – підшаботні прокладки;

5 – пружини; 6 – гума