Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Подождите немного. Документ загружается.

ративною саудівською відповіддю на кризу у

атоці стало створення

елекомпанії MBC

(

1991

)

зятем короля Фахда Валідом аль-Ібрагімом [389],

компанії “Оrbit” (1994) — підконтрольною йом

гр

пою al-Mawared,

канал

АRТ (1993) — принцем Аль-Валідом бін Талалом ібн аль-Азізом.

МВС запровадив в арабському мовленні розважальний контент, АRТ —

лобальну тенденцію спеціалізації каналів, платний “Orbit” — новин-

ний блок арабської редакції ВВС

(

1995

)

[

815, c. 26

]

. Однак жодний з цих

каналів не базувався на території Саудівської Аравії, оскільки приватні

елерадіостанції у КСА заборонені [598], тому правильніше назвати їх

роса

вськими.

В умовах глобалізації та поширення новітніх інформаційних

ехнологій величезного впливу набули просаудівські

сламсь

і ме

іа-

холдинги

розташовані в Аммані, Каїрі, Дубаї та Бейруті. Традиційні

відносини між державами Близького Сходу набули нового змісту після

творення фінансової осі між саудівським бізнесом і ліванським креа-

ивом [818, c. 139–156]. Перший в арабськом

світі ліванський закон про

діовіз

альні ЗМІ (1994) з

мовив зменшення кількості телеканалів, що

ризвело до активного залучення ліванців каналом МВС (1996). КСА і

іван сформували гіпермедіа-простір арабського регіону, який стирає

ежі між продуцентами і консументами ін

ормації, національно-

культурними с

ерами.

Задіяння канал

“A l-A r a b i

a” (2003) стало черговим проявом

са

дівсько-ліванського альянс

. Його програма “Star Academ

”, започат-

кована у грудні 2003 р., вважається визначальною подією в арабських ЗМІ.

ан-сайти, дошки обговорень, блоги англійською, арабською, французь-

кою мовами, MM

спричинили переміщення глядацької аудиторії від

новинного контенту “A l- Ja z e e ra” до розважального блоку. “Star Academy”

стала прикладом гіпермедіа-події, яка відображає суперечність між

кономічними імперативами са

дівсько-ліванського зв’язк

і са

дівсько-

іванськими культурними відмінностями [818, c. 139–156].

2000 р. власник АRТ і “Rotana” принц Аль-Валід бін Талал придбав

анарабський телеканал LBCІ та канал в Єгипті [586, c. 11], у серпні 2007 р.

очолюваний бін Талалом саудівський медіа-холдинг оголосив про злиття

з ліванським каналом LBCSat і створення найпотужнішої медіаструктури

регіон

[429]. За прикладом принца бін Талала МВС

клав

год

з ліван-

ським каналом “Аl-Mustaqbal”, “Omeir” — з каналом

Марокко [1047,

c. 21–26].

липні 2009 р. внаслідок злиття “Orbit” та “S

owtime Arabia”

творився монопольний регіональний оператор платного телебачення,

який налічує 7

каналів

Слід враховувати, що Ліван, власне кажучи, здійснює телемарке-

инг, а телев

йний контент створює

рі

Місцеве телебачення транс-

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

ормувалось у домінантну культурну

орму країни, віддзеркалення

ирійців в арабському світі. Подібно до “A l- J a z e e r a”, сирійські історичні

еріали спричиняли дипломатичне напр

ження, зокрема, з

Ту

реччиною

внаслідок висвітлення вірменського геноцид

фільмі “Брати-Земля”

(

1996). Сирія не належить до важливих вузлів сучасних панарабських

культурних потоків, однак до 2001 р. сирійський медіа-ландша

т ціл-

ком трансформувався завдяки сирійському телебаченню, яке посіло

високу позицію на панарабському регіональному ринку внаслідок по-

иту на сирійські телесеріали.

роте перехід від націоналістичного до

ісламського контент

для задоволення запитів країн Затоки провок

іст ісламізму у самій Сирії. Основною рисою таких

ільмів, на думку

едіа-дослідниці К. Саламандр, є ідеалізація минулого,

альси

ікація

учасного і ігнорування майбутнього [1143, c. 36].

990

-х рр.

АЕ

рагнули стати рег

ональним мед

а-гравцем, що

зумовило започаткування телеканалу DTV і медіа-проекту “Дубай Медіа

іті” [1047, c. 22]. У 2007 р.

країні наліч

валось 22% загальної кількості

анарабських каналів [938]. Основ

телесектор

країни складає EMI,

рансформована у державну компанію ADMC (2007), і “Dubai Меdia

ncorporated”. ADMC налічує три супутникові канали — “Abu D

abi

V”

(

ADTV

)

, “Abu D

abi S

orts C

annel”, “Emirates C

annel” і сім радіо-

танцій, зокрема, релігійну “Holy Qur’an” [713]. ADTV започаткований

ісля подій 11 вересня і отримав міжнародне визнання під час іракської

йни.

Дубаї станом на 2007 р. діяли 60 телекомпаній, мовили 135 теле-

каналів. Супутниковий канал “Dubai Television” (DTV), який першим

вийшов на американський медіа-простір, задіяний у 2004 р. на базі “A l-

Arabiya” [615].

ах

ей

намагається використати будь-яку нагоду для трансформа-

ції

центр регіональних ЗМІ, прикладом чого стало зал

чення телека-

налів “Orbit” і MBC-2 [597]. Модернізація бахрейнської телекомпанії BTV

здійснена провідним новинним каналом “A l -A ra b i

a”. У

атар

ою

збільшення регіонального медіа-впливу, крім харизматичної “A l- Ja z e e r a”,

іє відновлений панарабський канал “Аl-Arab”

(

2007

)

Серед на

тових держав лише Кувейт не здійснює політичного

вплив

шляхом створення власної мед

а-

мпер

ї, оск

льки к

вейтська

елемережа, задіяна після війни 1

1 р. за допомогою

tarTV, дочірньої

компанії гонконзької AsiaSat, переважно с

окусована на внутрішній

рансляції. На тлі усіх арабських країн унікальний приклад

лжиру,

кий не володіє арабським сателітарним каналом, проте наявний бер-

берський канал BRTV

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

раїн

елеканали

анарабські

бо закор-

онн

ателітарні

телек

Мо

вл

ння

ншими

ов

ми

Ра

іостан

ії

анарабські,

акордонн

Мо

вл

ння

ншими

ов

рийом за

ордонних

те

рийом за

кордонних

рад

остан-

ці

Алжир

ахрей

“

Orbit

”

“

Al-Ba

rain

hannel”

МВ

С2

“

Holy Qur’an

”

“Radio

in” —

англ., “Voice

M” — хін

ді

Єгипе

“N

ilSat

”

“Dream

TV”, “Al

ihw

r TV

”

“

Radio Cairo”

Egypt''

gyp

рак

“A ld i y a r S a t ”,

“Al Babeleyia

Sat”

“Al-Arabiya”,

“A l - Ja z e e r a”,

“

Аl-Аlam”,

“A l - S h a r q i ya”

BC, “Radio

onte Cаrlо”

“

Radio Sawa

”

орданія

“

Nourmina

Sat”

mman Net “Jordan Radio”

—

нгл.

франц.

фр

ВС, “Radio

o”

увейт

“

Kuwait TV”

“

Аl-Ra

”,

“Kuwait Space”

“Radio

” —

нгл.

“Al-Arabiya”,

“A l - Ja z e e r a”

ВС, “Radio of

ndia”

“Radio

f Pakistan

”

ів

ан

“

utu

TV”

“

uture TV

USA”, “Al

anar TV”

LBC Euro

LBC America,

LBC Australia,

B LB

“N

ileSat

Lebanon”,

іві

“Jamahirya

Satellite

l”

“V

Afri

” —

англ., франц.

фр

Табл.

Медіа-ресурси країн Близького

ход

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

Табл.

Медіа-ресурси країн Близького Сходу (

продовження

(

)

арокк

“Аl-

Maghrebya”

(

аспорa

)

“Аl

Maghrebya”,

“М

di1S

аt

”

“

occo

”

“O

Sat”

“R

n”

—

нгл

танції К

ОАЕ, Ємену

атар

“

Al-Jazeera”,

“

Аl-Ar

ab”

“

Quatar ТV”,

“

Al-majd”

“

Hol

Qur’an

”

“Radio Qua

tar” — англ.

франц, урду

фр ур у

танції К

СА

ВС, “Radio

onte Cаrlо”

“

Radio Sawa

”

КСА

“Saud

i TV

”

“

eddah

Flash English

Cha

el”

—

нгл.

BC FM

“

Panorama

”

“

Saud

i Br

oad

cast Radio” —

англ.,

ранц

Стан

ії

ОАЕ, Катару,

Бахрейну,

Кувейту

уу

ирія

“

riaSat”,

“Plantain TV”

“SyriaSat” —

англ., франц.

фр

“

Al-Al

”

АЕ

ADTV

МВ

С,

ADTV

МВ

С,

“R

”

—

нд

рд

ма

ял

м,

“Dubai92” —

англ., “Сіt

FM” — урду,

нгл.

тан

ії Па

истан

, Індії

ен

“

Sat”

“A

ted

tates C

annel”

—

нгл

Стан

ії Ома

у, К

СА

уніс

“

Tu nisia”,

“

TV 7 Sat”

“

Gann

bal ТV

”

ра

“

Al-Alam”, “Al-

awthar TV”

“

Jaam-e Jam

V”

“Press TV

”

“A l -A l a m ”,

“Al-K

TV” — араб.,

“Press TV” —

нгл

“

Voice of Iran

”

“Voice of

n” —

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

ехнічна співпраця та обмін програмами арабських телеканалів

зд

йснюється у рамках

анарабської організації ASBU

панісламської

SBO і організації РCAДПЗ — GRTGCCS [507]. Найакт

альніше завдання

ля країн регіон

полягає

створенні загальноарабського с

тнико-

вого телебачення для залучення до міжрегіонального, від Магрібу до

Машрику, чи навіть глобального театру інформаційного протиборства

його арабомовному сегменті.

В авангарді ін

ормаційного суспільства регіону знаходяться дві

ехнології — ци

рові супутникові послуги та Інтернет. Близький Схід

володіє чотирма цифровими телевізійними платформами: ART/1stNet,

“

Orbit”, “Star” і DTH у Перській затоці. Глобальна арабська цифрова

латформа DTH, відома під комерційною маркою “S

owtime”, що

охоплює всі континенти, крім Австралії, і підкріплена англомовними

рограмами,

інансується спільно кувейтською компанією KIPCO і єги-

етською “Nilesat”. Телебачення з HDTV-програмами доступне у всьому

арабськом

світі [396],

вересні 2008 р. еміратська телекомпанія ADMC

задіяла перший регіональний HDTV-канал [945]. “Nilesat” здійснює мов-

ення в Інтернеті, “S

owtime” присутній як в Інтернеті, так і сателітарно

[479, c. 28]. У 2007 р. еміратський оператор супутникового зв’язку АlYah,

орієнтований на країни Близького Сходу, А

рики, Південної Європи і

Південно-Східної Азії, підписав знакову угоду з європейським консор-

ці

мом “EADS Astrium”/”Thales Alenia Space” щодо подвійної системи

зв’язк

, яка з 2010 р. надаватиме інноваційні посл

ги телемовлення і

агістрального Інтернет-зв’язку [1260].

Аналіз зростання регіонального телеринку протягом

200

7–

2009

рр.

свідчить про його інтенсивну глобалізацію. Директор супутникового

оператора “Nilesat” Салах Хамза заявив, що до 2015 р. на Близькому Сході

ранслюватиметься 1200 супутникових каналів [947]. 2007 рік названий

едіа-експертом Всесвітнього союз

зв’язк

“океаном каналів” [721, c. 35],

однак провідний гарвардський експерт

ж.

ай окреслив ситуацію як

“

парадокс надміру інформації” [749], що зумовлює важливість її достовір-

ності [1030]. Динамічність процесу ілюструється відсутністю достовірної

статистики щодо їх кількості. Згідно з підрахунками журналу “A r a bAd ”, у

2007 р. діяли 263 арабські супутникові канали (вдвічі більше, ніж у 2005 р.),

згідно з даними А. Л. Хайля — 280 с

тникових каналів [721, c. 35],

згідно з інформацією ASBU — 291 кабельний і с

тниковий канал [429],

згідно з даними Arab Advisors Group — 370 сателітарних каналів [938],

за даними М. Крайді, у

2008

р. налічувалось понад

300

супутникових та

релігійних каналів [814, c. 8]. Фінансова криза практично не вплинула на

регіональний телекомунікаційний сектор, станом на липень 2009 р. за-

крилось лише 5 телеканалів. Згідно даних Arab Advisors Group,

березні

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

009 р. налічувалось 474 супутникові канали, з яких 46,5% знаходились

країнах Затоки, 22,9% — у країнах Магрибу і 19,9% — Леванту. Серед

них приватні канали становили 73

, державні — 27

Основною регіональною медіа-інновацією стала трансформація

анарабського каналу “S

oof ТV”, у результаті якої телеконтент гене-

уватиметься глядачами. На думку директора AMG А. аль-Сайє

а,

радиційні ЗМІ дедалі більше покладатимуться на дане джерело ін-

ормації [941]. З метою диверсифікації джерел інформації “A l - Ja z e e r a”

задіяв перший регіональний Інтернет-портал Sharek (участь), на якому

читачі і глядачі

орм

ватим

ть редакційн

політик

, надаючи текстові

атеріали, фотографії і відео для публікації на веб-сайтах каналу і в

фірі супутникових мереж [981].

Одна

основних

тенденц

й розвитку рег

онального телеринку поля-

ає у зростанні новинного сектору. Як приклад, можна навести ліванські

канали “FutureTV”, який задіяв новий новинний канал з регіонально-

іжнародним блоком [889], “Oran

eТV” [872], а також ретрансляцію

бахрейнською телекомпанією “Orbit” блок

Fox News з йорданського

олдингу ART [991].

Проте зростання даного сегменту відбувається не тільки за раху-

нок збільшення кількості або запровадження новинних блоків каналів,

але й

нновац

йного розвитку наявних канал

в та телекомун

кац

йних

операторів, що збільш

є охоплення а

диторії. У регіоні застосов

ються

овлення через Інтернет і мобільний зв’язок

форматі білінгви — араб-

ької

англ

йської мов.

окрема, перша арабська онлайн-телемережа Talfazat.com транс-

ормована у мультиплат

орменну систему із запуском сервісу www.

talfazat.com

(

2008

)

. У форматі ІР-мовлення TalfazatTV транслює новинний

контент телеканалів DTV, LBC, “Al-Jazeera”, “Future TV” [1198].

агато-

овний онлайн-транслятор “Jump TV” проп

скає 250 каналів через де-

ять веб-порталів LINKdotNET, у т. ч. MSNArabia і Masraw

.com, проте

акцентує увагу на 45 арабоорієнтованих каналах, зокрема, “Al-Jazeera”,

BC і “A l-A rab i

a” [874]. Окремі канали виступають платформою для

кількох медіа-структур, наприклад, MB

, який присутній на www.

alarabiya.net і www.alaswaq.net [1072], онлайн-сервісній платформі для

одачі інформації www.MBC.net [893] та платформі Інтернет-телебачення

ww.mbc.net [1302].

рім Інтернету, широко застосовується мобільний формат новин.

а думку головного редактора видання Dp-news.com (Сирія) Фіраса

Адра, враховуючи низький рівень проникнення Інтернету в арабському

, основний акцент повинен зд

йснюватись на поширення новин у

обільном

форматі [1104]. Мобільний телефон став

регіоні основним

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

каналом для Інтернет-мереж і розповсюдження ін

ормації з допомогою

lackBerrys, iPhones, RSS [556]. Серед панарабських каналів тільки “A l-

azeera” дост

пна

мобільном

форматі MMS і потоковом

контенті, зо-

крема, на Близьком

Сході (КСА, ОАЕ, Ємені) [944]. “ВВС Arabic” транслює

іжнародні новини у мобільному форматі SMS у Палестині, Омані та

орданії [979]. Світова служба CNN спільно з супутниковим оператором

“

ura

a” здійснює супутникове мовлення за допомогою SMS за межа-

и досяжності стандартного мобільного охоплення в Європі, Африці,

Центральній і Південній Азії та на Близькому Сході [911]. Серед інших

елеком

нікаційних операторів, що транслюють новини

мобільном

орматі, можна зазначити Etisalat (“Al-Arabi

a”, BBC, “CNBC Arabi

a”,

MBC1, “Al-Jazeera”, “Al-Jazeera International”) [1242] та “Oman Mobile”

(“Al-Jazeera”, “Al-Arabi

a”, ВВС, “Sabq”) [1229].

“ВВС Arabic” вперше у регіоні уклала угоду з кабельною плат-

ормою e-Vision телекомпанії Etisalat [985]. E-Vision збільшує кількість

каналів до 300, що на третин

більше від існ

ючої кількості, та звертає

особлив

ваг

на подач

новин [982]

зв’язку із збільшенням кількості каналів інтенсивно зростає їх

спец

ал

зац

я, що є

ругою прові

ною тен

енцією

У Дубаї задіяний гло-

бальний морський канал “Marine Biz TV”, оскільки у регіоні зосередже-

но 90% обсягів світової торгівлі. Канал мовить на всі континенти, крім

Америки [897].

Значно розширився сегмент спортивних каналів як засоб

міжна-

родної комунікації. Спортивний канал “S

arja

TV”, започаткований у

серпні 2007 р., здійснює трансляції англійською,

ранцузькою мовами і

арсі [906]. Провайдер спортивної інформації Stats з допомогою інтер-

активного ЗМІ SME (Дубай) глобально поширює цифровий контент

[972]. Kанал “A l - J a z e e ra S

orts” отримав права на трансляцію матчів

фу

тбольних ліг Європи, Аргентини та Японії [943], що значно збільшило

його аудитор

ю.

Перший арабський телеканал пізнавального напряму “Аtlas”

(Бахрейн) започаткований у квітні 2007 р. одразу на двох платформах —

“

Arabsat” і “Nilesat”. Новий канал, хоча й знаходиться у приватній

власності, підтримується міністерством інформації Бахрейну [934]. У

ипні 2009 р. Запроваджено пізнавальний арабомовний канал National

Geo

raphic. У зв’язк

з т

ристичним б

мом і ростом зацікавлення ре-

іоном у світі задіяний канал “A sf a r ТV” (ОАЕ), як онлайн-платформа

арабського туризму [1152].

роте основна частка нових каналів розрахована на дітей і молодь.

Необхідно зазначити, що провідні канали, орієнтовані на арабську

олод

жн

дитор

ю, зад

ян

за допомогою зах

дних компан

й, що

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

емонструє третю провідну тенденцію останнього періоду.

окрема, у

008 р. започатковано спільний канал голівудських

ільмів компанії

“

Fox International Channels” і холдинг

“Rotana”, що врахов

ватиме араб-

ьк

специфік

. З

сіх арабських владних стр

кт

р лише міністерство

інформації Бахрейну, розробляючи план розвитку телебачення у країні,

заявило про уникнення копіювання західних каналів [956]. Одночасно

з метою пропаганди

сламських ц

нностей у дитячому середовищ

ипні 2009 р. задіяно саудівський сателітарний канал Sana TV, який

ранслюється з

аїру.

контексті західної к

льт

рної експансії основн

роль відіграють

латні мережі, які налічують 140 каналів [960], причому цей ринок про-

ягом п’яти років зросте на третину [890]. Провідний платний канал

лизького Сходу “Orbit” з січня 2007р. розпочав трансляцію “Discover

”

[869], у 2008 р. — трьох розважальних американських каналів [940]. Ара-

війська телекомпанія “Showtime” з квітня 2007 р. додала канал “CNBC

urope”, який спеціаліз

ється на тематиці пан’європейського бізнес

інансів [910].

Четверта тен

енці

у процесі глобалізації телекомунікаційних

роцесів Близького

ходу віддзеркалює розвиток діаспорних каналів,

ереважно індостанських з англійським мовленням. Шарджійська

ілія

“

Gulf Pulse”

(

2005

)

індійської телекомпанії “ZeeTV” транслює регіональні

новини, в основном

зосереджені на національній політиці [939]. Но-

винне спрям

вання притаманне для каналів NDTV (2007) [919]

а “INX

еdia” (2008), останній також планує задіяти спеціальний новинний

канал “NewsX” [978]. Проте у регіоні започаткована і трансляція на хінді,

зокрема, на каналах “Star1”

(

2007

)

[909] і “Zее Aﬂ am”

(

2008

)

[978]. У теле-

комун

кац

йному простор

присутн

також пакистанськ

новинн

канали

“

ARY One World” та “Geo” [892], у 2009 р. розпочав діяльність перший

індонезійський міжнародний канал MNCn [989].

раховуючи роль іммігрантів в економічному житті країни, Мі-

ністерство праці

АЕ планує започаткувати супутниковий канал для

іммігрантів з мовленням англійською, арабською мовами і урду [928]. З

ією ж метою кабельне телебачення E-Vision за

іяло новий пакет “Orbit

able Pinoy Plus” для філіпінської спільноти в ОАЕ [878]. Провідні опе-

атори регіон

пропон

ють новинний контент

мобільном

форматі

з країн-донорів іммігрантів. Зокрема, Etisalat надає SMS-новини з Індії,

акистану, Шрі-Ланки, Бангладеш, Непалу і Філіпін [903], Qtel — з Лі-

вану, Єгипту [879].

’ята тенден

глобалізації регіональних медіа відображає праг-

нення близькосхідних телекомпаній отримати доступ до західної ауди-

орії і особливо США з метою здійснення вплив

на “західн

точк

зор

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

щодо арабів” [392]. Традиція іншомовних випусків новин притаманна

ля окремих арабських державних телеканалів досателітарної епохи.

Якщо

КСА вип

ск новин англійською мовою здійснюють два місцеві

елеканали, то в Єгипті та Йорданії вони транслюються на державном

рівні.

егіональні сателітарні канали також взяли курс на інтернаціо-

налізацію мовлення: канал “Orbit” здійснює англомовну трансляцію

з 1993 р., “Al-Jazeera” — з 2006 р. Англомовна версія “A l-A r a b i

a” (2007)

задіяна з метою стати англомовним голосом арабського світу [448], хоча

МВС планував версію, розраховану на друге-третє покоління іммігрантів

на Заході [713].

той час, як VIII Форум ЗМІ арабських країн закликав до розширен-

ня регулювання супутникового телебачення, державної цензури [1104],

Арабський медіа-форум 2009 р. висвітлив останні тенденції розвитку

регіонального телебачення — ріст приватного телебачення, поширення

рел

йних програм, запровадження популярних канал

в культурної

спадщини [993].

лобалізація спричинила дост

пність регіональних с

тникових

ЗМІ у світі, що дозволило встановити стабільні контакти з мусульман-

ськими меншинами. Значення даного явища підсилюється

актором

ізоляціонізму діаспорних спільнот у західному суспільстві. Панарабські

канали зміцнюють арабську взаємозалежність і відчуженість від західного

спільства, проте такий процес притаманний не тільки для арабських

чи м

льманських меншин.

ричина полягає

різноманітті трансна-

ціональних каналів масової ін

ормації і комунікації, які підтримують

рідне мовне середовище і передають новини з батьківщини, вигідно

відрізняючись від емігрантських сателітарних каналів [455]. Зокрема,

убайський англомовний канал “Zee TV” розпочав у Великобританії

рансляцію програми “Habitat”, спрямованої на пропаганду цінностей

і способ

життя близькосхідного регіон

, причом

глядацька а

диторія

становить до 200 тис. глядачів [896].

сновне значення сателітарного мовлення полягає у тому, що воно

змінило сприйняття арабською аудиторією близькосхідного регіону

а світу у цілому. На початку 1

990

-х рр. місцеве населення дізнавалося

ро війну у

атоці завдяки цензурованим національним телеканалам

або міжнародним компаніям на кшталт ВВС чи СNN [1168]. Однак під

час “інтифади Аль-Акса” (2000) “Al-Jazeera”, “Al-Manar”, ADTV і LBC

ранслювали новини для 70–80% арабської аудиторії. Супутникове те-

ебачення дало можливість побачити страждання арабів і мусульман у

цілому, що викликало антизахідні настрої [526]. Для палестинців дана

енденція зміцнила зв’язок з арабським світом: репортажі готувалися

арабськими ж

рналістами, аналіз

валися арабськими коментаторами

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

а поширювались арабськими медіа-корпораціями. У той же час наве-

ений приклад демонструє зовнішньополітичні особливості арабського

елемовлення. Крім пристрастей на “арабській в

лиці”, палестинці не

отримали відч

тної підтримки від жодного арабського

ряд

[1337, c. 11],

ому спроможність арабського телебачення як мобілізаційного чинника

неоднозначна.

На відміну від західних друкованих

МІ, які часто використовують

елезірок, в арабському світі преса виконує роль “воріт” для ведучих

новинних супутникових каналів. Телеведучі популярних арабських

каналів досягли професійних

спіхів завдяки п

блікації редакційних

татей і новинних колонок. Наприклад, ведучий ADTV Д. Зогбі з 1992 р.

рацює оглядачем політики США в “A s

arq Al Awsat”, “Arab News”, “Al-

ram” (Каїр), “Al-Qabas” (Кувейт) і “A l- Q u d s” (Єрусалим), І. ед-Дін Адіб

о телебачення працював аналітиком Marketin

Group (КСА).

друкованих

МІ походить також топ-менеджмент найвпливовіших

ателітарних каналів. Генеральний директор DTV

. Р. аль-Рашид посі-

ав посад

головного редактора “Asharq Al Awsat” (1998-2003), і, на його

умку, “друковані ЗМІ володіють перевагою порівняно з візуальними у

частині свободи і мобільності” [468]. А. К. аль-Шуайбі, директор ADTV

(

1992-1998), а нині директор Департаменту інформаційної безпеки і ЗМІ

оліції Дубаю, швидше відомий як автор книги “Арабські медіа” [498,

. 596–597]. Інший співробітник ADTV А. М. Садек, є знаним автором

раць з е-ж

рналістики: “Інтернет-ж

рналістика: правила мереж елек-

ронних публікацій” і “Комп’ютер: підходи до журналістського дослі-

ження за допомогою інформаційних технологій”. Єдиним винятком з

аного правила став головний редактор саудівської газети “Okaz” М. аль-

унісі, екс-генеральний директор каналу новин “Аl-Ekhbariya” [970].

Свідченням впливовості друкованих ЗМІ можна вважати спільний

вип

ск новин газетою “A l- Ha

at” і каналом LBC (до 2002), започатк

вання

егіональних телеканалів “Аl AanТV” і OTV у співпраці з єгипетською

азетою “Аl-Маsr

Al-Youm” [1088], а також наявність присвяченого між-

народній пресі ток-шоу “Форт Комбі” на телеканалі “A l-A r a b i

a”.

ростання регіональних

МІ зумовило їх відносну незалежність,

ку наочно демонструють “зони вільних ЗМІ”: DMC (2000), EMPC (2000,

заснований “A l-Ja z e e r a”

)

[444, c. 18–19, 21], JMC

(

2001

)

, МОС

(

2004

)

. Однак

итання незалежності ліміт

ється фінансовим чинником. У державній

власності знаходяться 220 каналів, що знімає питання їх

інансування,

але накладає обмеження у редакційній політиці. Іран, КСА, Катар та

арокко фінансують на державному рівні релігійні канали “Qur’an”.

ід влади Катару надходить значна частина коштів “A l - Ja z e e r a”, яка, на

відмін

від самоок

пної “A l-A ra b i

a”, не перетворилась з к

льт

рної до-

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р