Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Подождите немного. Документ загружается.

рії

ровідна роль щодо запровадження ІКТ також належить дер-

жаві, але, на відмін

від Єгипт

, сконцентрована на президентській ро-

дині. Президент Б. Асад ще на посаді голови Сирійського комп’ютерного

овариства у 1994 р. розпочав процес інтернетизації країни [200, c. 77],

а також виступив ініціатором міжнародних конференцій з проблем

аалюматійя

(

інформатики

)

. З 18 млн. мешканців понад мільйон мають

доступ до Інтернету, хоча у 2000 р. налічувалось 30 тис. користувачів. З

2002 р. реаліз

ється проект розвитк

Інтернет

сільській місцевості за

допомогою спеціально обладнаних автоб

сів, який к

є др

жина пре-

идента, за спеціальністю програміст [444, c. 79–80]. Симптоматично, що

ід час першого за останні 30 років візиту до Індії Б. Асад виявив особливе

ацікавлення саме щодо сфери інформаційних технологій [76].

Як і Єгипет

Ір

вир

зняється значним залученням державних

інституцій до розвитку ін

ормаційної с

ери, однак їх діяльність спря-

ована на мобілізацію рес

рсів всередині держави, а не налагодження

співробітництва з глобальними гравцями у сфері ІКТ. Стрибок у розвитку

елекомунікацій відбувся з організацією інституту телекомунікацій (1970)

і електронної промисловості, яка на даному етапі забезпечує 80% потреб

країни.

ран став другою країною у регіоні після

зраїлю щодо підклю-

чення до Мережі (1993), здійсненого директором Інституту теоретичної

ізики і математики А. А. Ларіджані, на даний час спікером Іран

, за до-

омогою Віденського

ніверситет

. Заангажованість вищого керівництва

країни у розвитку ІКТ дозволяє провести паралель з

ирією.

Іран належить до двадцяти країн світу з найбільшою кількістю

користувачів Мережі [60]. У країні діють близько 700 провайдерів, у 514

істах налічується 250 тис. високошвидкісних портів, 24 млн. власників

обільних телефонів, що мають дост

п до Інтернет

[1308]. Уже

2002 р.,

гідно з даними британської газети “Guardian”, Тегеран випередив

ондон за показниками впровадження ADSL [1106]. На даному етапі у

країні реалізується Національний план розвитку ІКТ (2005–2009), яким

ередбачено:

— забезпечення 35% населення країни доступом до Інтернету;

— збільшення на 50% кількості Інтернет-ліній

;

— виділення 6 млрд. дол. для ІТ-плат

орми та її ін

растр

кт

ри;

— перехід до мереж N

— вкладення 912 млн. дол. у розвиток е-комерції [1136, c. 8–9].

Іран володіє сучасними міжнародними засобами зв’язку — цифрови-

и лініями з Вірменією і Кувейтом, доступом до FLAG і транс’євроазійської

оптиковолоконної магістралі, причому Іран побудував відтинок цієї

раси для

Ту

ркменистан

раїна др

гою в регіоні, після

атар

, запро-

вадила мобільне телебачення.

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

Протягом останнього часу Іран демонструє більшу відкритість

елеком

нікаційного простор

. З допомогою іспанської компанії SIDSA

запроваджено стандарт DVBH для 1

телеканалів і 4 радіостанцій, зо

крема, міжнародного каналу “Press TV” (2007

)

[

267]. Еміратська компанія

tisalat стала власником третьої ліцензії мобільного зв’язку в Ірані, поряд

з державним оператором TCI та ірансько-південноа

риканським опера

ором Irancell [166]. Дані факти свідчать про поступову інкорпорацію

Ірану у глобальний інформаційний простір.

Йорданії

Інтернет започатковано у середині 1990-х рр. Національ-

ний центр інформаційних технологій розробив Національну cтратегію

КT (2007–2011), згідно з якою влада зобов’язалась до 2011 р. надати доступ

о Інтернету 50% населення [590, c. 9]. Станом на 2008 р. до Інтернету

ідключено 40% домогосподарств [1200]. У 2004 р. на йорданський ринок

вийшов єгипетський провайдер

ata, що зумовило зниження цін на

нтернет-посл

ги. Основним джерелом дост

до Мережі є близько

00 Інтернет-ка

е, зокрема, в університеті Ярмук їх налічується до 150,

а вулиця у м. Ірбід вважається найнасиченішою Інтернет-кафе у світі —

х понад 130

[

115

]

орданія інвестує Ініціативу з питань освіти у сфері ІТ (JEI), яка

еалізується також у Палестині, Бахрейні, Єгипті, що дало змогу країні

кспорт

вати програмне забезпечення [714]. Компанія Cisco створила

орданії перший арабомовний центр на Близьком

Сході (2004

)

[1263],

з Microsoft підписано угоду про партнерство щодо розробки програм

ного забезпечення (2003-2009), що перетворило країну у найбільшого

родуцента ПЗ у регіоні [1206].

орданська асоціація з інформаційних

ехнологій IntJ@) у 2009 р. планує розширити присутність в ОАЕ, КСА,

атарі і К

вейті.

а її оцінками, попит на прод

кцію йорданських ІКТ

ірм

країнах Затоки зросте на 15–20% [1203].

ншим перспективним напрямом є

нтернет-реклама.

ровідний

арабський рекламний портал NetAdvanta

e (Дубай) відкрив відділення у

орданії як плацдарм для освоєння ринку Близького Сходу, незважаючи

на наявність філій у КСА, Кувейті, Катарі, Єгипті, Марокко і Лівані [987]

За прикладом Бахрейну Інтернет активно впроваджується у

інансовий

ектор, Амманська фондова біржа задіяла сайт для забезпечення тран

парентності фінансового ринку Йорданії [891].

Лівані

Інтернет з’явився на початку 1990-х рр. Країн

вв

ає

ть

однією з найпередовіших у регіоні, темпи росту

нтернет-послуг склали

11,8%, купівлі ПК — 7,2%. Проте у Лівані відсутня достатня інфраструк

ура для запровадженя сучасних Інтернет-технологій [444, c. 64]. Країна

задіяла низк

ІКТ-ініціатив, наприклад, проект покійного прем’єр

іністра Р. аль-Харірі “Комп’ютер для кожного ст

дента і викладача”,

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

який передбачає забезпечення ПК з доступом до Інтернету за при-

йнятною ціною [1318]. Ліванська консалтингова компанія Kuv Ca

ital

розпочала підготовку щодо заснування Beirut Media Cit

(ВМС) для

розробки програмного забезпечення [997], що може скласти конкуренцію

йорданськ

й монопол

ї у рег

он

еред країн регіону

ата

позиц

онується як науково-технолог

чний

центр завдяки надзвичайно великим державним інвестиціям.

нтенси-

ікація розвитк

ІКТ-с

ери з

мовлена е

ективною діяльністю Вищої

ради ІКТ (ictQATAR), створеної

серпні 2004 р. Катарський парк на

ки

і технологій виступає в якості регіональної “вільної технологічної зони”

[1099], на базі якої Катар та ЮНЕСКО провели форум щодо розвитку

ехнологічних парків у регіоні [1100]. Інша особливість запровадження

КТ полягає у соціальному спрямуванні. У Катарі здійснюється будівни-

цтво “цифрового острова” Pearl-Qatar із застосуванням мультисервісної

лат

орми і мережевої архітект

ри Cisco, який не має аналогів щодо

впровадження ІКТ у щоденному житті. Концепція “Cisco Connected

eal Estate”, сформована у Катарі, швидко завоювала провідні позиції і

застосована для трьох найбільших у світі “інтелектуальних міст” КСА

[287], ІТ-міст Малайзії, Бельгії, Туреччини і Дубаї, “кіберпорту” у Гонконзі

[374]. Для удосконалення інфраструктури ІКТ у соціальній сфері Катар

клав

год

з Південною Кореєю [1213].

Оман

також належить до гр

пи країн з державною п

дтримкою роз-

витку ІКТ-с

ери, хоча рівень

інансової спроможності значно нижчий,

ніж у Катару. У зв’язку з цим країна декларує намір відкрити Інтернет-

сектор для приватних компан

й, стимулюючи розширення сегменту

ослуг і зменшення абонентської плати (2007). Використання Інтер-

нет

і телеком

нікацій в Омані зросло з 3,8

2000 р. до 11

2007 р.

[702, c. 21].

Oman’s Majan Telecommunications став першим у регіоні віртуаль-

ним оператором мобільного зв’язку [1285].

квітні

2008

р. національний

оператор Omantel спільно з французькою компанією Oran

e, присут-

ньою також у

орданії, задіяв проект розширення широкосмугового

нтернету, реалізація якого дозволила потроїти кількість користувачів

[368]. Ефективним напрямом використання Інтернет

в Омані є електро-

нний банкінг NetB@nk, запроваджений Національним банком Оману

(2002)

[

106].

Знаковою подією можна вважати проведення в

мані

вітового

саміту з інновацій та підприємництва (2006), присвяченого створенню

ершої регіональної “Інноваційної долини” для розвитку новітніх ІКТ

на Близьком

Сході [1067]. “Інноваційна долина”, яка розвивається під

гідою технологічного парк

“Оази знань Маскат

” (КОМ), сприятиме

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

озиціонуванню Оману як країни економіки знань [1065]. Промоуте-

ом КОМ, створеної під егідою ЮНІДО з метою подолання “цифрового

озриву”, виступає компанія Microsoft, що діє у країні з 2001 р. [1211]. З

етою реал

зац

ї державної ініціативи Di

ital Oman

icrosoft підписана

рирічна угода (2006

)

[

368

езважаючи на те, щ

нтернет у

аудівській Араві

запроваджений

ільки у 1999 р., країна виступає одним з найактивніших учасників на

инк

ІКТ [818, c. 139–156]. Політика

сфері ІКТ не інстит

алізована —

відс

тні державні програми розвитк

та органи, що їх здійснюють. Як

і Катар, КСА забезпечує масштабне фінансування сфери ІКТ, проте

відмінність полягає у залученні коштів переважно для розвитку ін

ра-

труктури. У

200

7 р. Королівство оголосило про стратегічне інвестування

обсягом 64 млрд. дол. [588], що різко активізувало ринок. На п’ятирічний

еріод виділено 8 млрд. ріалів на розвиток ІКТ, зокрема, десяти техно-

огічних інк

баторів. Компанія Saudi Telecom інвест

вала 250 млн. дол.

комерц

ал

зац

ю наукових досл

джень, переважно у патентну справу

ісля реформи системи інтелектуальної власності (2008). Першим тех-

нолог

чним проектом, зад

яним за п

дтримки приватного кап

талу —

inladin Grou

, стала ІКТ-компанія “Ventures” [678].

Широкомасштабні інвестиції приваблюють глобальних гравців у

фері ІКТ, за сприяння яких

травні 2008 р. королем Абдаллою ІІ відкрито

дівський аналог “Силіконової долини” — “Технічн

долин

Дахран

”

[181], здійснюється будівництво Media Production Cit

[989]. Крім цього,

компанія Ericsson уклала з саудівським оператором Mobil

найбільшу на

лизькому

ході мультивендорну угоду у телекомунікаційному секторі

[370], здійснюється проектування глобальної підводної мережі EIG, яка

де введена в експл

атацію

2010 р., з лендінгом в Єгипті, КСА, Омані,

АЕ [77]. Реалізації цих проектів сприяє, крім фінансових, і та обставина,

що Саудівська Аравія володіє найбільшим на Близькому Сході Центром

упутникового зв’язку короля Фахда (Джидда), задіяним після польоту

ершого арабського і мусульманського астронавта принца Султана бен

алмана

(

1985

)

[1385].

гідно з дослідженням Arab Advisors Group, 50% саудівських ко-

ист

вачів Інтернет

, або 14% населення країни, використов

ють Ме-

ежу для е-комерції (2007) [1264], що значно перевищує регіональний

оказник. З цієї причини у квітні 2008 р. глава Intel К. Барретт як голова

кспертної комісії

ОО

Н по технологіях здійснив презентацію у К

А,

увейті та ОАЕ глобальної ініціативи Intel World A

ead, спрямованої на

ідтримку першого регіонального інноваційного проекту “Knowledge

conomic Cit

”

Медині, розробленого мaлайзійською компанією

ultimedia Development Corporation [1210]. Intel також к

є пілотний

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

роект е-освіти Intel sсhool — інтерактивний арабомовний веб-ресурс з

врах

ванням специфіки Са

дівської Аравії [256].

б’є

нані Арабські Емірати демонструють найочевидніший “циф-

ровий прорив” у регіоні, зумовлений залученням світових лідерів у ІКТ-

сектор завдяки створенню найоптимальн

шого середовища для їх д

яль-

ності. Країні належить ряд інноваційних ініціатив у ІКТ-сфері — “Дубай

Медіа Сіті” (DMC, 2000), “Дубай Інтернет Сіті” (DIC, 2000) — найбільший

КТ-кластер Близького Сход

[1265], і “Село знань” (КV, 20 04), мета діяль-

ності яких полягає

концентрації інк

баторів, м

льтимедійних засобів,

елекомунікаційних і со

тверних компаній. Головним реалізатором

КТ-стратегії виступає е-уряд Дубаю (2000) як складова частина програми

“

Dubai Vision -2010” [620, c. 14]. У країні бездротова технологія Bluetooth

інтегрована у будівельні проекти готелів і мечетей.

DIC позиціонується як регіональний центр, пов’язаний мережевою

латформою і інфрастр

кт

рою для розробки ПЗ і вважається еконо-

ічним лідером

АЕ. Партнерами DI

виступають

iemens,

isco,

Micros

stems, Oracle, Compaq і IBM [1083], стратегічним партнером з

2007 р. вважається Intel [1231]. Компанія Cisco планує до 2013 р. вкласти

1,5

млрд. дол. у розвиток ІКТ країни, створення мережевих академій

Cisco, яких у країні вже налічується 39, і підтримку проектів Дубайської

коли

правління. У рамках реалізації даної стратегії

баї відкрито

регіональний офіс демоцентр

Cisco для демонстрації новітніх мере-

жевих IP-технологій, в Абу-Дабі — консалтинговий онлайн-центр не-

рухомості (2008

)

[373]. У 2009 р. для охоплення ринків 100 країн з Цюріха

о Дубаї перенесена регіональна штаб-квартира корпорації ІВМ для

Центральної і Східної Європи, Близького Сходу і А

рики.

Провідний гравець регіонального медіа-ринк

DMC наліч

є 1213

компаній [922],

т. ч. 550 компаній

сфері ЗМІ [714, c. 5]. М

льтимедійний

центр DMC сконцентрував

ілії провідних міжнародних ін

ормацій-

них агенцій — AP, CNN і “Reuters”, а також регіональні ЗМІ — MBC,

“

Таj ТV” [391], перший арабомовний портал Arabia.com. З 2007 р. у Дубаї

рукуються близькосхідні версії впливових британських видань “Times”

і “The Sunday Times”, з 2008 р. — “Financial Times” і “Іnternational Herald

ribune” [948]. При цьом

треба врахов

вати, що “Times” контролюється

саудівським капіталом, і друк у Дубаї є фактором підвищення саудів-

ського ін

ормаційного впливу у регіоні. За рахунок залучення

ахівців

з усього світу якість публікацій арабською та англійською мовами вища,

ніж у ЗМІ сусідніх країн, тому Дубай претендує на статус глобального

центру ЗМІ [641, c. 1, 2],що знаходить активне відображення у діяльнос-

і орієнтованого на світові ЗМІ веб-центр

Dubai World Media Centre

[868].

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

ехнологічний коридор “Дубайська Силіконова Оаза” (DSO) висту-

ає пров

дним високотехнолог

чним парком для м

кро-

оптоелектрон

ки

[714, c. 7]. DSО провів знакову виставку CABSAT-2008, присвячену е-ЗМІ і

упутниковому зв’язку на Близькому Сході. На виставці презентований

національний космічний зв’язок Ya

sat компанії “Mubadala” (2007), який

ісля запуску (2010) застосовуватиме інноваційні комунікаційні технології

на Близькому Сході, в А

риці, Європі і Південно-Західній Азії. Основу

ехнологічного коридор

становить “Село Знань”

складі Д

байської

едіа-академії та IT-академії, 70 на

ково-дослідних закладів, які забезпе-

чують кадрові потреби регіону Затоки. “Село Знань” з 2007 р. модерується

компанією

un Micros

stems. У

200

1 р. запроваджено медіа-конкурси для

виявлення обдарованої молоді, з 2004 р. відкриті для іноземців [1233].

жовтні 2008 р. в Абу-Дабі оголошено про відкриття мегапарку ЗМІ

“

Тwofour54”, задіяного для “створення контенту для арабів” [412]. Нова

“

вільна зона” позиціон

ватиметься як центр ЗМІ і мистецтва,

той час

к Дубай став регіональным фінансовим і розважальним центром.

рам-

ках нового проекту підписано угоди з CNN, BBC, “National Geo

rap

ic”,

“

Financial Times”, “T

omson Reuters Foundation”

(

фінансова інформація

відповідно до шаріату), а також телехолдингом “Rotana” та “A b u D

abi

edia Company” (цифровий контент для арабського світу

)

[411].

“Місті творчості”

джейрі (FCC), закладеном

лютом

200

7 р., протягом двох років задіяно

4 с

тникові телеканали,

спів-

обітництві з Францією створено студію, яка забезпечуватиме 30–40%

елевиробництва регіону. На відміну від інших медіа-зон регіону, “Місто

ворчості” і телеканал “Fujaira

TV” переважно орієнтовані на іммігрант-

ькі громади ОАЕ [381].

метою інтернетизації широких верств населення провідний по-

тачальник інтегрованих посл

г на Близьком

Сході Etisalat [376] надає

видке з’єднання в Інтернет-кафе з допомогою сервісу eCafe пакетів

“

Think Bi

er” [1290].

авдяки е

ективному залученню приватного капіталу та іноземних

нвести

ці

ах

ей

перетворився на найбільшого інноватора регіону в

КТ-с

ері. Зокрема, країна першою на Близькому Сході отримала доступ

о комп’ютерів (1976), провела Інтернет-референд

м, застос

вала смарт-

карти. Інтернет у Бахрейні запроваджено у грудні 1

5 р. компанією

atelco за участю американських компаній Sc

lumber

er і Cable&Wireless

(

Х’юстон). За рівнем інтернетизації країна посідає друге місце в араб-

ькому світі після ОАЕ, половина бахрейнських сімей володіє доступом

о Мережі [1238]. Це єдина держава регіону, яка створила зону вільної

оргівлі з США

секторі технологій; хостинг

інансового сектор

країни

ідтрим

ють компанії Microsoft і HР.

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

елекомунікаційна ін

раструктура країни не має перспектив кіль-

кісного збільшення [1253], проте Інтернет розвивається за рах

нок мереж

Greenpacket малайзійської компанії Greenpacket Ber

ad [1221] та супутни-

кових послуг компанії SpeedCast [1234], які планують використати Бахрейн

як плацдарм на близькосхідному і магрібському ринках. Стратегічним

артнером бахрейнського оператора Batelco щодо WiMax і Інтернет-

ротоколу мультимедійних підсистем виступає Motorola [1246].

На початк

Інтернет розглядався як банківський інстр

мент, хоча

фу

ндаменталісти вист

пали з застереженням щодо шпиг

нства і розго-

ошення державних таємниць. Інтернет-послуги, експортовані у К

А, за-

безпечують Бахрейну значні прибутки, оскільки користувачів приваблює

сервіс і менша цензура. Згідно з дослідженням про

есора Бахрейнського

ніверситету П. Л. Джоші, можливостями е-бізнесу користуються 27,5%

компаній і ще 34,4% планують їх застосовувати найближчим часом. За

рогнозами

рядових аналітиків, застос

вання

ІТ

-технологій стане дже-

релом подвоєння ВНП країни до 2015 р. [533].

нтернет у

Палестині

, на відміну від національних мереж регіону, ви-

ступає частиною

зраїльської системи

транслюється через прокс

-сервер.

нтернет запроваджений (1994) у результаті співпраці палестинського

рограміста Bseiso, який на даний час є директором палестинського

ровайдера Palnet (1997), з ізраїльською компанією BreezCOM. Кер

вання

елеком

нікаційною інфрастр

кт

рою автономії здійснюється за її меж-

ами, і політичний чинник зумовив втричі вищу, ніж в

зраїлі, вартість

алестинського трафіку [444, c. 71–72]. Проте під час ізраїльської операції

“

Литий свинець” у секторі Газа еміратський провайдер Etisalat аналогічно

застосував політичний чинник, вдвічі зменшивши тари

и на дзвінки до

Палестини [1283]. Завдяки том

, що Ізраїлю належить радіочастотний

спектр, ізраїльські компанії контролюють 56

палестинського ринк

обільного зв’язку [1318], другим оператором мобільного зв’язку виступає

кувейтська компанія “Аl-Watani

a”.

езважаючи на перешкоди,

нтернет-ринок зростає,

алестина

отримала онлайн-код ps. У зв’язку з цим палестинський національний

орган з інтернетизації (2001) трансформувався у міністерство телекому-

нікацій та інформаційних технологій

(

2006

)

На Близькому Сході лише 28

фірм використовують Інтернет для

ведення бізнесу, що на третину менше, ніж у інших країнах, що розви-

ваються. Регіональний виняток становить е-ринок Tejari.com (Дубай),

який, згідно з даними Forrester, знаходиться на восьмій позиції у світі

серед е-платформ продажів [1201]. Ринок франшизований у

орданії,

Ку

вейті, Лівані, Омані, Пакистані, КСА, єгипетська

ілія орієнтована

на освоєння Магріб

(2008).

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

ejari спільно з компанією RAKTrade.com ініціював відкриття пер-

ої регіональної е-зони вільної торгівлі

Рас ель-Хайма (2007) [1257]. На

умку директора Tejari Омара Хіджазі, протягом п’яти років налічувати-

еться 20 тис. компаній, які використовуватимуть Tejari-послуги [1252].

Незважаючи на ріст Інтернет-реклами, у 2007 р. близькосхідні

компанії витрачали в онлайн менше 1% від сум в онлайн [950]. Проте,

згідно з даними Google, ситуація різко змінилась у зв’язку з фінансовою

кризою (2008), що з

мовлено меншою вартістю Інтернет-реклами по-

івняно з традиційними ЗМІ [966]. Згідно з даними “ZeneithOptimedia

Group”, у 2009 р. рекламні видатки в ОАЕ скоротяться на 0,2%, однак в

онлайн-медіа зростуть на 18% [994].

умовах світової

інансової кризи катарська

інансова адміні-

трац

я вперше у рег

он

зад

яла

нтегровану рекламну кампан

ю, за-

учаючи глобальні канали (Bloomberg TV, CNBC, CNN, BBC World News,

“

Al-Jazeera”), прес

та Інтернет [992].

Основний економічний портал близькосхідного регіону www.

alaswaq.net (2006) забезпечує детальний щоденний аналіз арабських

ондових ринків(КСА, Кувейт, Катар, ОАЕ, Бахрейн, Оман, Єгипет і

орданія). Перспективність даного напряму засвідчує той факт, що у

истопаді 2008 р. онлайн-підрозділ Alaswaq Alarabiya телеканалу “A l-

Arabi

a” задіяв портал www.m

islamicﬁ nance.com, присвячений іслам-

ьким фінансам і комерції [449].

Проблема інтеграції ІКТ в економіку регіону обговорювалась на

ІІ Ісламській економічній конференції (Мекка), у резолюції якої кон-

татовано неналежний рівень ін

раструктури ІКТ та технологічної

культури населення. Однак доповідь компанії Visa International свідчить

ро значний ріст е-продажів

2008 р. Лідером е-комерції на Близьком

ході залишаються ОАЕ, одночасно

15 разів зріс обсяг Інтернет-

год,

кладених у КСА, Кувейті, Катарі і Бахрейні [9]. Активному розвитку

-комерції сприяє телекомунікаційний сектор регіону, зокрема, Qtel

ередбачає запровадження е-комерції для катарських компаній [589].

айперспективніше застосування

нтернет-технологій прогнозу-

ться у

інансовій с

ері. Протягом десятиліть

інансовим центром

егіон

вважався

ейр

т, який втратив цей стат

с внаслідок війни

івані. Його наступником став Бахрейн як офшорний центр КСА. У

езультаті реалізації сучасних тенденцій

ахрейн претендуватиме на

татус штаб-квартири ісламського банкінгу і єдиної валюти (халадж),

атар — центру сировинної торгівлі, Дубай — центру інвестиційно-

банківської діяльності регіону. У вересні 2007 р. укладена угода між

американською фондовою біржею NASDAQ, біржею Borse Dubai

(

ОАЕ

)

та

інвестиційним фондом Qatar Investment Authorit

(Катар), яка дозволить

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

ОАЕ і Катару претендувати на роль регіональних лідерів. Розташування

близькосхідних штаб-квартир провідних банків

баї вже з

мовило

кономічний вплив

АЕ від

гипту до Індії, а наявність значної індо-

акистанської діаспори сприяє перетворенню емірату у

інансовий

центр для Південної Азії [164, c. 3].

Протягом трьох років у с

ері ІКТ с

ормувався чіткий регіональний

розподіл. Регіональними гравцями стали дві телекомунікаційні компа-

нії — еміратська Etisalat і к

вейтська Zain, лідером

сфері Інтернет

—

бахрейнська Batelco, визнана CommsMEA Awards кращим провайдером

2007 р. [1254], телебачення — катарська “Al-Ja z e e ra” та еміратські DTV і

ADTV, розробником програмного забезпечення — йорданський Jordan

Media Cit

(JMC). Варто зазначити, що перший еміратський супутни-

ковий оператор Thuraya орієнтований на глобальну, а не регіональну

аудитор

ю.

Показово, що

перелік

відс

тні компанії К

А, оскільки країна

виступає швидше консументом, а не продуцентом послуг.

атомість і

КС

А, і

гипет утримують контроль над регіональними сателітарними

латформами “A r a b s a t ” і “Nilesat”, а також над панарабською пресою.

олишні лідери

ІКТ

на кшталт

зраїлю чи

івану регіонального впливу

не з

ді

йснюють

Врахов

ючи наведені дані, Близький Схід

же не можна вважати

інформаційною “чорною дірою”, як це констат

вав М. Кастельс (1996)

[578, c. 48]. Однак слід зазначити, що для розуміння соціально-політичної

а внутрішньо- і зовнішньополітичної ваги впливу ін

ормаційної ре-

волюц

ї у рег

он

недостатньо оперувати лише статистичними даними.

Можливі соціально-політичні траєкторії ін

ормаційної революції у

регіоні прямо корелюють із с

б’єктною та процесною детермінантами,

що

можливлює зап

ск непрогнозованих економ

чних процес

в та появ

нових політичних акторів.

ова архітектура міжнародних відносин на

лизькому Сході, детермінована ін

ормаційною революцією, містить

родовження переходу до постіндустріального суспільства,

рагмента-

цію і радикалізацію політики, а також очевидну залежність від глобальної

йни з тероризмом.

3.2. Роль регіональних медіа

фор-

уванні близькосхідного ін

орма-

ійного се

едовища

Професійне використання ісламськими пропагандистами, особливо

ісмаїлітськими да’ї, різних форм і способів інформаційного протибор-

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

тва у середньовіччі забезпечило швидке поширення цієї релігії. Процес

одерн

зац

ї м

льманського с

сп

льства прискорився завдяки трьом

осягненням у с

ері комунікацій: запровадженню друкарень — перші

рукарні у Стамбулі відкрили єврейські (1492) і вірменські (1567) іммігран-

и, перекладам з європейських мов та розвитку преси.

апочаткування

арабських ЗМІ співпало у часі з експансією Наполеона до Єгипту (1798).

ід час Кримської війни запроваджено телегра

, причому першим теле-

рафним повідомленням, відправленим з Близького Сход

, б

ло військове

комюніке: “Севастополь впав” [202, c. 161]. Розвиток преси під час цієї

війни зумовив становлення сучасних арабської, фарсі і турецької мов,

а журналіст досі залишається визначальною

ігурою мусульманського

успільства [201, c. 64]. На даному етапі арабська медіа-сфера складається

з понад 1 тис. ЗМІ [618]. Ліван і Єгипет історично стали форпостом регі-

ональних

МІ, ліванська журналістика, згідно з твердженням відомого

ослідника арабської медіа-сфери М. Лінча, завжди вважалась найпро-

есійнішою [845, c. 22].

Початок державного телемовлення у Марокко, Кувейті і К

А дату-

ться серединою 1950-х рр. [526, c. 15]. Перший приватний канал — ліван-

ький LBC

(

1985

)

виник як платформа християнсько-націоналістичних

ил Лівану і відображає американізацію ЗМІ, створених європейцями у

егіоні. С

тникове телебачення започатковане єгипетським каналом

SC (1990), задіяним для нейтралізації ефект

пропаганди С. Х

сейна на

гипетських солдатів у Затоці. Єгипетський канал “NilTV International”

(

1993), призначений для західної аудиторії, першим у регіоні розпочав

овлення англійською та

ранцузькою мовами. Проте швидкий розви-

ок арабського сателітарного телебачення спричинив саудівський канал

ВС, створений під гаслом “світ крізь арабське бачення” [615]. Щоправда,

в арабських медіа не згад

ється, що одночасно виник не менш іннова-

ційний телеканал “A l- M a n a r ” угрупування “Хизбалла”. У 1995 р. задіяно

іванський канал “Future TV”, у 1996 р. — LBCI, у 1997 р. — сирійський

ANN у Лондоні, у 2000 р. — ліванський NBN і туніський “A l - Mu st a qi l l a”, у

001 р. — “ZaynTV” і “Dream TV”, у 2002 р. — “Al-Mihwar” та “A l- K h a l i fa”

[715]. Завдяки їм низка державних каналів — “Libya ТV”, “Yemen ТV”,

“

Jordan ТV” і “S

ria Satellite ТV” отримали стим

л для вдосконалення

ді

яльност

нвестування в арабські сателітарні системи стало ключовим для

ом

нування у мусульманському св

, що, зокрема, розкрито у прац

. Зайяні “Арабське супутникове телебачення і політика на Близькому

ході” (2004). Саудівська Аравія першою у регіоні запровадила медіа-

оббі, використов

ючи його для вигідного тракт

вання партнерських

відносин з США та покращення імідж

країни в арабськом

світі. Опе-

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р