езорівнях. Макрорівень передбачає аналіз міжнародних інформаційних
в
дносин на р
вн
мусульманської умми, у той час як мезор
вень скон-
центрований на в
дпов
дном
досл
дженн
в рамках окремих держав
лизького
ходу.
лід відзначити зростаючу присутність мусульманської детермі-
нанти у сучасних міжнародних ін
ормаційних відносинах, виході на
іжнародну арену релігійно-політичних акторів та
ормування ними
власних інформаційно-пропагандистських стратегій, їх участі у глобаль-
ном
інформаційно-геополітичном
протиборстві, яке характериз
ється
комбінаційною та сит
аційною взаємозалежністю альянсів.
а сучасному етапі ісламський чинник у міжнародних відносинах
відчутно транс
ормувався, перетворившись з суто пропагандистського
в ін
ормаційно детермінований
актор.
розробці політологічного дискурсу взаємозв’язку ісламу із світовою
ол
тикою та пол
тичними процесами в окремих країнах значн
ваг
надають Р. Джанг
жин [91, c. 24–31], О. Волович [72, c. 157–168], Ю. Коч
-
бей [189, c. 270–271], В. Швед [359, c. 68–83], Б. Парахонський [263, c. 60–68],
. Богомолов [45, c. 134–141], І. Куліш [193, c. 18], П. Ігнатьєв [136, . 141–145],
. Семиволос [296, c. 231–232], М. Кирюшко [155, c. 289–303], Ю. Скороход
[305]. Окремо слід відзначити дослідження А. Коваленка, в якому про-
аналізовано вплив новітніх ін
ормаційно-комунікаційних технологій
на модернізацію країн ісламського світ
[160, c. 80–88].
Суттєву роль у вивченні
ункцій, механізмів і умов застосування
інформаційних технологій у сучасній регіональній близькосхідній та між-
народній політиці для автора відіграли теорії “детериторіалізації” [491,
. 206–215, 296, 301–302, 306] та “інституційного кластера” [1187], розроблені
А. Аппадураї та С. Стрендж. Теоретичну основу дослідження склала
акож концепція М. Айїша, викладена
праці “Арабське міжнародне
елебачення в ер
глобалізації: аналіз нових політичних, економічних,
культурних та технологічних тенденцій” [526, c. 15, 23, 33, 36–39, 64–65].
онцепція базована на парадигмах аналітичного підходу до вивчення
близькосхідної сфери з виокремленням типів політичної комунікації.
Арабська медіасфера достатньо вичерпно проаналізована у працях
. Пінтака [1087], В. Армбруста [510], К. Саламандр [1142], Х. Майлза
[1010], С. Хогболла [717, c. 24–38]. Значна кількість на
кових досліджень
останнього часу сфокусована на аналізі впливу арабських транснаціо-
нальних супутникових мереж на формування арабської ідентичності
В. Армбруст [510], А. Дуглас і Ф. Малті-Дуглас [616], М. Хурі-Мачул [807],
. Крейді [816], М. Лінч [845], Д. Матар і Ф. Дахлаллах [855]
.
ажлива у теоретичному осмисленні предмету дослідження кон-
цепція “ефект
Al-Jazeera” [645] розвинена
працях М. Ель-Нававі та
ст