Зінченко О.І. Кормовиробництво

Подождите немного. Документ загружается.

Частина 3

250

цукрових буряків на осушених заплавах була вищою при ви-

рощуванні після картоплі, а після капусти і буряків — різко зни-

жувалась. По пласту злаково-бобової суміші не рекомендується

висівати кукурудзу на зелений корм, оскільки урожайність її

знижується на 30 – 40 % порівняно з вирощуванням після про-

сапних та ін.

Спеціалізовані сівозміни при комбікормових заводах. На

великих підприємствах з виробництва комбікормів є потужні сушар-

ки для виробництва кормів штучного сушіння АВМ(СВ)-1,5 або

більш досконалі й економічні аналоги їх. Транспортування сирови-

ни для цих агрегатів на великі відстані (буває до 40 км) призводить

до різкого подорожчання продукції і погіршення її якості. Зелена

маса в процесі транспортування втрачає насамперед вітаміни, вуг-

леводи. Тому сировину для АВМ треба виробляти поблизу підпри-

ємств у спеціалізованій сівозміні з виробництва кормів, аналогічно

тому, як зелені корми виробляють біля ферм. Досвід підприємств із

виробництва штучно висушених кормів у Черкаській області повні-

стю це підтверджує.

Не можна вважати, що організація районних міжгосподарських

підприємств з виробництва кормів у 70 – 80-х роках була кращим

вирішенням питання. Комбікорми, трав’яні добавки як їхні інгреді-

єнти вигідніше виробляти безпосередньо в господарствах. Оскільки

такі підприємства створені, треба вдосконалювати їх роботу, поліп-

шувати якість і знижувати собівартість кормів.

Сівозміна не обов’язково повинна повністю забезпечувати ці під-

приємства трав’яною сировиною. Додатковою сировиною є бурячин-

ня, післяжнивні та озимі проміжні посіви з польових сівозмін, трава

природних угідь тощо. Якщо площа такої сівозміни зрошується, ос-

нову в ній становлять багаторічні трави (конюшина, люцерна, еспа-

рцет) і суміші їх із злаковими — стоколосом безостим, грястицею

збірною, кострицею лучною, пирієм безкореневищним та ін. Однорі-

чні культури (озимі, ранні ярі, післяукісні і післяжнивні посіви) у

цьому разі мають допоміжне значення, але висівати їх треба

обов’язково.

При складанні сівозміни для одержання трав’яної сировини на

комбікормовому заводі слід скласти конвеєр, визначивши районо-

вані види й сорти багато- і однорічних трав і побічну продукцію з

таким розрахунком, щоб у часі вони становлять єдине ціле. Струк-

тура посівних площ у сировинній сівозміні, як і в спеціалізованій

кормовій, залежить від урожайності і строків використання основ-

них культур. Основу їх становлять багаторічні трави

Орієнтовна схема такої сівозміни для Лісостепу: 1, 2, 3 — люцер-

на (1, 2 — 3 укоси, 3 — 2 укоси), 4 — озимі проміжні післяукісно од-

Польове кормовиробництво

251

норічна конюшина (шабдар, олександрійська), 5 — соя, буркун +

+ післяукісно горох з вівсом, 6 — вика з вівсом з підсівом люцерни.

Ґрунтозахисні кормові сівозміни створюють на схилах кру-

тизною до 12°, а з використанням спеціальної обробної, посівної і

збиральної техніки — до 14 – 16°. У них вирощують переважно

травосуміші і зернові культури. Широко застосовують післяжнивну

сівбу. Ці сівозміни подібні до лукопасовищних (які теж інколи на-

зивають ґрунтозахисними, якщо вони розміщені на піщаних ґрун-

тах уздовж річок), але, на відміну від них, посіви просапних куль-

тур тут розміщувати неприпустимо (щоб запобігти водній ерозії

ґрунту). Схеми цих сівозмін переважно короткі: 6 – 7, рідше —

8 – 9-пільні. Кількість полів залежить від тривалості лучного пері-

оду (багаторічні трави), площі схилів і від культур, які планують

висівати в сівозміні.

Орієнтовні схеми сівозмін. Лісостеп: І. 1 – 5 — багаторічні

трави (люцерна + еспарцет + стоколос безостий), 6 — озима пшени-

ця + післяжнивні культури, 7 — ранні ярі сумішки з підсіванням

багаторічних трав; II. 1 – 5 — багаторічні трави, 6 — озима пшени-

ця + післяжнивні посіви, 7 — ячмінь, гречка та ін., 8 — ранні ярі

сумішки або кукурудза на зелений корм (звичайна рядкова сівба) з

підсіванням багаторічних трав. Степ: І. 1 – 3 (4, 5) — багаторічні

трави (еспарцет + стоколос безостий або прямий), 4 (5, 6) — озима

пшениця) + післяжнивні посіви, 5 (6, 7) — суданська трава (2 – 3

укоси), 6 (7, 8) — просо (або кукурудза на зелений корм) з підсівом

багаторічних трав.

Сівозміни в орендних і фермерських господарствах залеж-

но від виробничої спеціалізації можуть бути зернокормовими, зер-

нопросапними, зернопросапнокормовими і кормовими. У них виро-

бляють переважно грубі, зелені й соковиті корми. Кормові сівозміни

створюють переважно у господарствах, що спеціалізуються на виро-

бництві молока, відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, виро-

щуванні овець.

Через невелику площу землекористування (20 – 50 га) тут впро-

ваджують 3 – 4-пільні сівозміни. У разі потреби на одному полі ви-

рощують по 2 – 3 культури — кукурудзу на зерно і силос, горох і

сою, соняшник, цукрові і кормові буряки та ін.

Зернокормові сівозміни: І. 1(2) — багаторічні трави, 2(3) — озимі

зернові і післяжнивні посіви, 3(4) — кукурудза на зерно і силос,

4(5) — горох, ячмінь з підсівом багаторічних трав; II. 1(2) — багато-

річні трави, 2(3) — озимі зернові + післяжнивні посіви, 3(4) — куку-

рудза, соя або горох, 4(5) — ярі кормосуміші, ячмінь з підсівом бага-

торічних трав; III. 1 — люцерна (3 – 4 роки); 2 — кукурудза на зер-

но (3 – 4 роки).

Частина 3

252

Зернопросапнокормові сівозміни: І. 1(2) — багаторічні трави,

2(3) – озимі зернові + післяжнивні посіви, 3(4) — цукрові і кормові

буряки, кукурудза на зерно, 4(5) — ранні ярі кормосуміші, кукуру-

дза на зелений корм з підсівом багаторічних трав; II 1(2) — багато-

річні трави, 2(3) — озимі на зерно + післяжнивні посіви, 3(4) — ку-

курудза, соняшник, 4(5) — ярі кормосуміші, ячмінь + трави.

Кормові спеціалізовані сівозміни: І. 1(2) — багаторічні трави,

2(3) — кукурудза на силос і зелений корм, коренеплоди, 3(4) — яч-

мінь, ранні ярі кормосуміші з підсівом багаторічних трав; II. 1(2) —

багаторічні трави, 2(3) — кукурудза на силос і зелений корм, 3(4) —

ранні ярі кормосумішки з підсівом багаторічних трав

Сівозміни кар’єрних виробок залежно від умов можуть бути

кормовими, зернокормовими, зернотрав’яними і рідше універсаль-

ними з розміщенням у них і технічних культур. Чергування в перші

роки здійснюється в часі, потім на значних площах (100 – 150 га і

більше) може бути і в просторі (на площі).

3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка

кормових сівозмін

Загальна оцінка продуктивності сівозміни і її біоенерге-

тичної ефективності. Для загальної оцінки сівозміни, порівняння

продуктивності альтернативних схем слід щоразу розраховувати її

продуктивність і біоенергетичну ефективність. Це досить трудоміст-

ка робота, і виконувати її слід за допомогою ЕОМ. Приклад такого

розрахунку наведено в табл. 49.

Розрахунок рівня насичення сівозміни проміжними куль-

турами. Враховуючи, що в кормових сівозмінах велике значення

мають проміжні культури, треба окремо визначити їх частку в сіво-

зміні за формулою

п.к

100,

де П

п.к

— частка проміжних культур у сівозміні, %; П

, П

— відпо-

відно кількість полів з проміжними культурами і полів у сівозміні.

У Лісостепу і на Поліссі при річній кількості опадів 500 – 600 мм

і в південних районах при зрошенні під проміжні культури в кор-

мовій сівозміні можна відвести до 60 % площі. Це забезпечить май-

же на всіх полях, зайнятих однорічними кормовими і зерновими

культурами, 2 – 3 урожаї за рік.

Польове кормовиробництво

253

Розрахунок коефіцієнта використання землі в кормовій

сівозміні. Площа під культурами другого і третього врожаїв, а

також повторних укосів багато- і однорічних трав (другого — чет-

вертого) збільшує коефіцієнт використання землі в сівозміні. Цей

показник означає кількість урожаїв (і укосів трав) в розрахунку на

1 га сівозміни. Чим вищий цей показник, тим більший вихід про-

теїну, сухої речовини (кормових одиниць, МДж ОЕ). Для середньої

смуги коефіцієнт використання землі в кормовій сівозміні має ста-

новити не менш як 2. Його задовільне значення 2,2 – 2,4. Добре,

коли він становить 2,6 – 2,8, а при зрошуванні в південних райо-

нах 3 – 3,2. У кормовій польовій сівозміні він може становити

1,6 – 1,8.

Коефіцієнт використання землі в сівозміні розраховують за фор-

мулою

сп

ПП

де П

— площа основних культур у сівозміні, га; П

— площа проміж-

них культур і отав однорічних трав, повторних укосів багаторічних

трав (другого, третього, четвертого), га.

3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін

Після складання й офіційного затвердження прийнятої схеми

сівозміни нарізують поля на спеціально відведеній площі

або трансформують існуючу сівозміну. Перехід до прийнятого

порядку чергування культур здійснюють протягом 2 – 3 років.

Для цього складають таблицю переходу до прийнятої сівозміни,

після чого — ротаційну таблицю сівозміни (чергування культур у

часі на кожному полі і на площі — по полях сівозміни). В май-

бутньому чергування культур у сівозміні здійснюють відповідно

до прийнятої схеми ротації їх. Разом з тим сівозміна — це ди-

намічна система. У ній постійно відбуваються зміни, які треба

ретельно обґрунтовувати попередніми результатами спосте-

режень у господарстві або дослідів на сільськогосподарській до-

слідній станції.

Частина 3

254

Таблиця 49. Розрахунок продуктивності і біоенергетичної

правобережного

Вихід, ц/га

Сухої речовини,

ц/га

Кормових

Культура

основної продукції

побічної продукції

проміжних посівів, ота-

ви трав

разом

в основній продукції

в побічній продукції

у продукції проміжних

посівів, отави трав

разом

в основній продукції

в побічній продукції

Люцерна (4 укоси) 460 – – 460 98 – – 98 92 –

Люцерна (4 укоси) 480 – – 480 106 – – 106 96 –

Люцерна (2 укоси) 320 – – 320 70 – – 70 64 –

Пшениця + після-

жнивні посіви

–

120

134

120

–

109

133

–

Коренеплоди 820 160 – 980 131 26 – 157 123 24

Кукурудза на зерно 70 120 – 190 66 96 – 162 86 48

Кукурудза з бобовими

на силос

540 – – 540 140 – – 140 134 –

Озимі + післяукісні

посіви

–

340

–

260

–

260

340

–

135

74 –

Горох на зерно + після-

жнивні посіви

–

140

–

Ячмінь + післяжнивна

люцерна

48 48 – 96 36 40 – 6 50 18

Разом х х х х 804 255 108 1165

815 125

У середньому на сіво-

зміну

х х х х 80,4 26 11 117 82 13

%* х х х х 68,4 22,2 9,4 100 79 12

* Розраховують щодо середнього показника в графі «Разом» верхнього рядка —

«Разом на сівозміну».

** Середньозважений показник.

Польове кормовиробництво

255

ефективності кормопольової сівозміни для центральної частини

Лісостепу України

Перетравного протеїну

одиниць,

ц/га

ОЕ, ГДж/га

ц/га г/корм.од.

у продукції проміжних

посівів, отави трав

разом

основної продукції

побічної продукції

проміжних посівів, ота-

ви трав

разом

основної продукції

побічної продукції

проміжних посівів, ота-

ви трав

Разом

основної продукції

побічної продукції

проміжних посівів, ота-

ви трав

разом

– 92 141 – – 141 17 – – 17 184 – – 184

– 96 147 – – 147 18 – – 18 184 – – 184

– 64 98 – – 98 12 – – 12 184 – – 184

–

107

–

120

–

0,6

–

2,6

7,6

2,6

10,2

117

–

146

114**

– 147 155 30 – 185 10,6

– 3,4 14 86 142 – 95**

– 134 81 60 – 141 6 2,7 8,7 70 56 – 65

– 134 176 – – 176 10,8

– – 10,8 81 – – 81

–

126

–

106

–

106

178

–

7,8

–

6,5

–

6,5

7,8

14,3

–

105

–

125

–

125

105

114**

–

101

9,1

–

2,4

–

3,6

11,5

3,6

15,1

252

–

140

–

144

216

144

194**

– 68 44 32 – 76 4,6 0,7 – 5,3 92 39 – 78**

96 1036 1049 184 130 1367 103 3,7 18,8 125,4 1355 410 415 1704

9,6 104 105 18,4 13 137 10,3

0,37 1,9 12,5 136 82 138 131

9 100 77 13 10 100 82 3 15 100 х х х х

Частина 3

256

3.5. Прийоми підвищення продуктивності

кормових сівозмін

Крім загальноприйнятих прийомів підвищення продуктивності

кожної культури (добір сортів і гібридів, обробіток ґрунту, удоб-

рення, зрошення, боротьба з бур’янами, шкідниками і хворобами

рослин та ін.), сівозміна як система має і свої специфічні резерви

підвищення загальної продуктивності площі, яку вона займає. Це

найбільш вдале поєднання високопродуктивних культур у полях

сівозміни, тобто чергування їх, використання міжкультурних про-

міжків вегетації, не зайнятих рослинами, для додаткового одер-

жання продукції завдяки вирощуванню різних проміжних куль-

тур, система обробітку ґрунту, система удобрення, загальна систе-

ма ґрунтозахисних і протиерозійних та інших заходів, можливих

насамперед у сівозміні, система агротехнічних, біологічних і хіміч-

них заходів захисту рослин. У кормових сівозмінах останнє стосу-

ється здебільшого зерно-кормових культур, коренеплодів і хресто-

цвітих.

Удосконалення чергування культур. Цей фактор значною

мірою визначає фізичні властивості, водний і поживний режими,

санітарний стан ґрунту, вміст у ньому корисних мікроорганізмів

(бактерій, грибів, водоростей). Так, багато- і однорічні бобові трави,

бобово-злакові травосуміші поліпшують родючість і санітарний стан

ґрунту, зменшують вміст у ньому кореневої гнилі, засміченість на-

сінням бур’янів. Хрестоцвіті (капустяні) рослини також зменшують

вміст кореневої гнилі, але після них можливе розмноження нема-

тод, що несприятливо впливає на буряки. Тому ці культури не слід

поєднувати в процесі чергування.

Можуть бути сівозміни, де чергуються 2 – 3 культури, напри-

клад люцерна, кукурудза і коренеплоди. При поєднанні люцерни

і кукурудзи в кукурудзяно-люцерновій або люцерно-кукурудзяній

сівозміні культури вирощують по 3 – 4 роки, потім міняють міс-

цями як за типом вивідних полів, так і за принципом звичайної

ротації, щороку виорюючи одне поле під кукурудзу. При збиранні

кукурудзи на силос в молочно-восковій і восковій стиглості, мож-

на використовувати також озимі проміжні посіви. При цьому, за

даними автора і А.І. Зайця, продуктивність сівозміни збільшува-

лась на 12 – 16 % за виходом сухої речовини і на 18 – 20 % — про-

теїну.

Досліди показали також можливість висіву кукурудзи після лю-

церни по необробленому полю. Проте треба знищити рослини люце-

рни гербіцидом типу 2,4Д-амінна сіль, що не є кращим вирішенням

Польове кормовиробництво

257

проблеми, але раз за 3 – 4 роки це можна допустити. Замість оброб-

ки гербіцидами можна провести восени і навесні поверхневий

обробіток ґрунту на глибину до 8 см.

Система основного обробітку ґрунту в кормових сівозмі-

нах. При складанні систем обробітку ґрунту в сівозміні треба керу-

ватися зональними рекомендаціями, довідковими матеріалами про

ефективність полицевого, безполицевого і поверхневого обробітку

ґрунту і стерньової сівби під різні кормові культури. Глибокий без-

полицевий обробіток ґрунту плоскорізами в кормових сівозмінах з

великою кількістю стерньових решток застосовується рідше, ніж по-

лицевий. Це пояснюється тим, що при 2 – 3-укісній системі одер-

жання кормів слід хоч би раз за 1 – 2 роки заорювати рештки рос-

лин.

Система удобрення. Нині є загальноприйнятим положення,

що вирішальне значення має органо-мінеральна система удобрен-

ня, коли не менше половини, а можливо, й більше поживних речо-

вин вносять у вигляді органічного добрива. Більш того, сівозміну

можна повністю перевести на органічну систему удобрення. Допус-

тимою нормою на 1 га ріллі може бути 18 – 20 т/га органічної речо-

вини (з розрахунку на гній). Слід зазначити, що високі норми гною,

як і мінеральних добрив, можуть погіршувати загальний екологіч-

ний і, що не менш важливо, санітарний стан сівозміни (гельмінти,

бактерії). Усунути це можна самозігріванням гною в буртах і гноєс-

ховищах на початку його зберігання.

У сівозміні треба враховувати післядію органічних і мінеральних

добрив, які вносять під попередники, а також родючість ґрунту. Пі-

слядія мінеральних добрив у сівозміні триває недовго. Мінеральні

добрива використовують здебільшого культури, під які їх вносять.

Вплив органічних добрив, як відомо, триває протягом 2 – 4, а при

внесенні великих норм — 4 – 5 років. На супіщаних і піщаних ґрун-

тах не слід вносити великі норми гною на окремих полях, а рівномі-

рно розподіляти їх по полях сівозміни. Великі норми органічних

добрив внаслідок їх мінералізації і сильної фільтрації цих ґрунтів

несприятливо впливають на екологічний стан сівозміни, водні дже-

рела і якість продукції. На суглинкових і важкосуглинкових ґрунтах

така загроза різко зменшується, що дає змогу в 7 – 8-пільних кормо-

вих сівозмінах органічні добрива вносити рідше, але великими нор-

мами (табл. 50).

Усі відомості про удобрення основних і проміжних культур зано-

сять у паспорт сівозміни або агротехнологічну карту поля.

Частина 3

258

Таблиця 50. Орієнтовна система удобрення полів у кормовій сівозмі-

ні при урожайності зеленої маси 450 – 500 ц/га

(ґрунт — опідзолений суглинистий чорнозем )

Но-

мер

поля

сіво-

зміни

Культура

Гній,

т/га*

Перша

культура

Повторна

сівба

Перша

культура

Повторна

сівба

Перша

культура

Повторна

сівба

1 Багаторічні трави

(бобові і травосуміші)

– 45 – 45 – 45 –

2 Те саме – 60 – 60 – 60 –

3 Те саме 7 60 – 60 – 60 –

4 Озимі проміжні +

післяукісні посіви

– 60 90 45 30 45 45

5 Кукурудза в однови-

дових і змішаних по-

сівах + післяукісні

посіви 40/80 45 45 60 – 45 –

6 Ранні ярі + післяукіс-

ні посіви – 60 60 60 30 45 45

7 Кукурудза з бобовими

і суданською травою

(три укоси)

40/80 45 45 45 – 60 –

8 Ярі суміші + багаторі-

чні трави (підсівання

або післяукісне

висівання)

– 60 – 45 – 45 –

* У знаменнику — норма безпідстилкового гною.

Проміжні культури і продуктивність сівозміни. Ефектив-

ність добрив підвищується при поєднанні їх з іншими прийомами

інтенсифікації сівозміни, особливо з поливом і введенням проміж-

них посівів. Проміжні культури треба вирощувати у всі вільні піс-

лязбиральні проміжки часу. Невикористані резерви часу вегетації

рослин як у кормових, так і в польових сівозмінах поки що великі —

35 – 45 % у середньому на сівозміну (див. рис. 24).

У разі насичення сівозмін проміжними посівами збільшується

кількість органічних решток і вирівнюється розподіл їх по полях.

При цьому звужується співвідношення між надземною і кореневою

масою. Поля сівозміни більше збагачуються на органіку завдяки

рослинним решткам. Наприклад, у дослідженнях автора у звичай-

ній виробничій кормовій сівозміні з невеликою часткою проміжних

культур (2 поля із 7) співвідношення між масами врожаю і рослин-

них решток становило 1,95 : 1, а коли збільшили кількість полів з

проміжними культурами до 4, то 1,65 : 1. Разом з тим велике зна-

Польове кормовиробництво

259

чення має вчасна «утилізація» цієї органічної речовини ґрунтом.

Погано, коли мінералізація його відбувається дуже бурхливо, але не

слід допускати і значного нагромадження в ґрунті рослинних реш-

ток. Вміст азоту в них має становити не менш як 1,2 – 1,4 %. Рос-

линні рештки, які містять менше азоту (0,8 – 1 %), повільно мінера-

лізуються. Часто мінералізація гальмується внаслідок недостатньо-

го зволоження та з інших причин.

Рухомі форми азоту ґрунту значною мірою використовують це-

люлозоруйнівні бактерії для руйнування клітковини рослинних

решток. Рослинам, що ростуть, його залишається мало. Цим зумов-

люється азотне голодування рослин, яке буває досить різко вираже-

ним. У такому випадку слід додавати азотні добрива або гноївку,

вирощувати більше бобових і бобово-злакових сумішей в основних і

проміжних посівах, що сприяє рівномірному розкладу органічної

речовини, а звідси — рівномірному азотному, фосфорному і калій-

ному живленню рослин. При цьому проміжні культури навіть без

добрив позитивно впливають на родючість ґрунту і врожайність на-

ступних культур.

Збільшення частки проміжних культур наближує однорічні тра-

ви і взагалі однорічні кормові культури за кількістю органічних ре-

човин, що вони залишають у ґрунті, до багаторічних трав. Завдяки

проміжним культурам поліпшуються водопроникність ґрунту, його

структура і аерація, а звідси — родючість.

Проміжні посіви використовують додаткову кількість вологи, то-

му їх нерідко побоюються вирощувати в районах недостатнього зво-

ложення. Тривалі досліди (з 1965 р. і тривають донині) показують,

що в одних випадках волога, яку використала проміжна культура,

поповнюється в ґрунті уже восени, в інші роки деякі відмінності до

весни залишаються, але в травні їх уже немає. Це стосується насам-

перед умов недостатнього зволоження, що не має практичного зна-

чення в районах достатнього зволоження і при зрошенні. Слід за-

значити, що завдяки проміжним посівам краще використовується

загальний дебіт вологи в сівозміні.

Насиченість кормової сівозміни проміжними посівами внаслідок

збільшення періоду фотосинтезу і кореневого живлення рослин на

полі дає змогу значно підвищити виробництво кормів. Вихід сухої

речовини в сівозміні збільшується на 12 – 14, протеїну — на 20 –

24 %. Якщо проміжні культури вирощувати на фоні навіть невели-

ких норм удобрення, то вихід кормів значно збільшується. В наших

дослідах вихід сухої речовини в кормовій сівозміні за цих умов під-

вищився на 34, протеїну — на 37 %. Отже, проміжні посіви в сіво-

зміні є самостійним і ефективним фактором підвищення її продук-

тивності. Аналогічні дані мали в інститутах кормів, землеробства,

зрошуваного землеробства УААН, Національному аграрному уні-