Зінченко О.І. Кормовиробництво

Подождите немного. Документ загружается.

Частина 2

220

Таблиця 41. Орієнтовна схема пасовищного конвеєра і розрахунок

необхідної площі на 100 корів *

Цикл конвеєра

Строки вико-

ристання

Період

випа-

сання,

днів

Потре-

би в

травні

для

стада

Уро-

жай-

ність

зеленої

маси,

ц/га

Розра-

хунко-

ва

площа,

га

Перший 04–31.05 28 1680 60 28

Другий 01–30.06 30 1800 65 (28)

Третій 01–28.07 28 1680 60 (28)

Перший після скошування

01–10.06, перед цвітінням

29.07 – 09.08 12 720 80 9

Четвертий 10–31.08 22 1320 46 (28)

Перший після скошування 01–08.09 8 480 80 60

трав у фазі цвітіння

12–18.06

09–26.09 18 1080 40 (28)

Другий після скошування

трав 01–10.06

27.09 – 06.10 10 600 55 (10)

Другий після скошування

трав 12–18.06

07.10 – 10.11 4 240 40 (6)

*Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987.

Таблиця 42. Пасовищний конвеєр на 4 тис. голів ремонтного

молодняку на зрошуваних культурних пасовищах*

Надходження

з багато- і

однорічних

травостоїв

(разом 500 га)

Нестача покри-

вається сівбою

однорічних

культур

на випас

Цикли спасування,

додаткові культури

Тривалість

Потреба в пасовищній

зеленій масі, тис. ц

ц/га

разом, тис. ц

у тому числі на

випас, тис. ц

Залишок для скошуван-

ня, тис. ц

Нестача, тис. ц

га

ц/га

разом, тис. ц

Перший 20 24 80 40 24 16 — — — —

Другий 25 30 80 40 30 10 — — — —

Третій 30 36 72 36 36 — — — — —

Четвертий + перша ота-

ва суданки 30 36 64 32 32 — 4 27 150 4

П’ятий + друга отава

суданки 35 42 56 28 28 — 14 120 120 14,4

Шостий + післяжнив-

ний посів горохо-

вівсяної суміші 40 48 48 24 24 — 24 160 150 24

Разом за сезон 180 216 400 200 174 26 42 — — 42,4

* Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987.

Лучне кормовиробництво

221

5.1.7. Випасання тварин у системі

зеленого конвеєра

Практика випасання худоби на прифермських ділянках у систе-

мі зеленого конвеєра в Україні значно поширена і тому заслуговує

на увагу й оцінку. Досвід пасовищного використання однорічних

трав поширений і за рубежем. У США (штат Джорджія), наприклад,

15-річні досліди показали високу економічну ефективність пасови-

щного використання посівів жита, вівса, проса, сорго та інших куль-

тур. Випасання переважно на посівах однорічних культур поясню-

ється тим, що вони утворюють задовільний травостій і без зрошен-

ня, коли відростання багаторічних трав практично закінчується. На

одиницю сухої речовини однорічні трави та інші культури, які ви-

користовують для випасання, споживають менше вологи, що дуже

важливо за умови її періодичного дефіциту. Наприклад, у господар-

стві с. Подібна Маньківського району Черкаської області є досвід

випасання дійного стада і молодняку великої рогатої худоби у кор-

мовій прифермській сівозміні, нарізаній з розрахунку 0,32 га ріллі

на одну корову. Цього достатньо при поєднанні випасання із згодо-

вуванням одно- і багаторічних трав, озимих і ранніх ярих сумішей,

післяукісних посівів кукурудзи з бобовими, які переросли для па-

сіння.

Майже 40 – 50 кг кормів тварини з’їдають під час випасання, а

решту — в стійлі, де їм згодовують подрібнену зелену масу тих са-

мих культур, які переросли. При такому пасовищно-укісному вико-

ристанні культур зеленого конвеєра збільшуються строки згодову-

вання кожного посіву. Укісна частина конвеєра дещо ширша, оскі-

льки доповнюється гарбузами, коренеплодами, кукурудзою з висо-

кобілковими культурами першого і другого строків сівби, кормовою

капустою тощо.

Строк використання культур настає на 7 – 12 днів раніше. З ме-

тою збільшення строків випасання потрібні комплекс прийомів (за-

гущення, зрошення), сорти з різним періодом вегетації.

Рівень використання зеленої маси досить високий. У наведеному

прикладі (табл. 43) він становить 75 – 90 %. Такі показники не зав-

жди мають місце навіть на культурних пасовищах. Ці дані одержа-

но в конкретному господарстві, де було добре організовано випас

худоби «з-під ноги». Але для цього посів однокорпусним плугом роз-

діляли на смуги. Їх ширина відповідала тій, яку займала череда із

500 дійних корів. Така система випасу на посівах свого часу (1960 –

1980 рр.) була прикладом і для інших господарств.

Частина 2

222

Таблиця 43. Ефективність пасовищного використання різних культур

у прифермській кормовій сівозміні с. Подібна Маньківського району

Черкаської області (дослідження автора)

Використан-

ня

Культура

Період ви-

користання

Середня

врожай-

ність, ц/га

Середня

висота тра-

востою, см

Густота

стебел

на 1 м

Реш-

тки,

ц/га

ц/га %

Озиме жито (два

сорти)

28.04–10.05 126 38 620 18 108 85

Озима пшениця

(два сорти)

11–20.05 142 36 690 16,4 125,6 87

Еспарцет + кост-

риця

15–25,06 120 29/24 1200 18,2 101,8 84

Еспарцет + люце-

рна + костриця

02–30.05 132

28/26

1420 17,6 114,4 86

Викоовес (два сор-

ти)

30.05–20.06 124 32/36 280/460 16,2 107,8 87

Багаторічні трави

(отава)

20.06–5.07 60 55/53 680/720 12,1 47,6 80

Кукурудза з горо-

хом (суцільний

посів)

30.05–25.07 160 20/25 32/24 17.3 141,7 88

Кукурудза з викою

і горохом після

озимих

25.07–30.08 120 54/52 23/18 11,2 108,8 96

Кукурудза з горо-

хом після виковів-

са

20.08–29.09 96 52/47 32/26 9,3 86,7 90

Отава багаторіч-

них трав

30.09-10.10 64 27/22 460/630 16 48 75

Післяжнивна су-

міш кукурудзи і

вівса з горохом *

30.09–30.10 84 52/46 420/46 14,6 69,4 81,4

Озимі для осін-

нього випасання

30.10–10.11 60 16/18 820 26 34 56

* У польовій сівозміні. Поле на відстані 1 км від ферм.

5.1.8. Догляд за пасовищами

Загальні положення. І.В. Ларін зазначав, що пасовище легше

створити, ніж експлуатувати. В 70-х роках ХХ ст. багато пасовищ у

Лісостепу України внаслідок поганого догляду перетворились на

звичайні сіножаті, інші були переорані через дигресію травостою,

його витоптування, наявність скотобійних купин. Причиною цього

була елементарна неграмотність, нестача фахівців — майстрів з

експлуатації пасовищ.

Лучне кормовиробництво

223

Поточний догляд за пасовищем можуть здійснювати 2 – 3 підго-

товлених для цього фахівці за умови забезпечення необхідною тех-

нікою. Для регулярного догляду за пасовищем складають календа-

рний план робіт на весь пасовищний період. У ньому зазначають

дати підкошування травостою, розрівнювання екскрементів, вне-

сення добрив, поливу. Цей план можна оформити у вигляді графіка

(рис. 22).

На загонах для відновлення травостою передбачено скошування,

збирання зеленої маси, внесення добрив, 2 – 3 поливи за вегетацію.

Якщо планують додатково використовувати їх у другій половині лі-

та, це слід також передбачити в календарному плані.

Підкошування травостою. Після спасування у загоні насам-

перед підкошують травостій. Це дає додатковий корм і запобігає ви-

сіванню бур’янів. Разом з тим не завжди доцільно підкошувати тра-

востій після кожного спасування. Д.М. Бердиєв і О.Н. Котельникова

(1986) показали, що підкошування слід проводити двічі за 5 циклів.

Це збільшує продуктивність травостою, позитивно впливає на його

ботанічний склад і зменшує трудові затрати.

Розрівнювання екскрементів. Екскременти тварин на пасо-

вищі розрівнюють боронами, після чого вносять добрива і здійсню-

ють полив. М.Г. Андрєєв вважає, що на зрошуваних культурних па-

совищах екскременти розмиваються поливним струменем води, то-

му немає потреби розрівнювати їх. При цьому слід враховувати

конкретні умови. Екскременти тварин — це додаткове й ефективне

Рис. 22. Орієнтовний графік поливів, догляду за травостоєм

і спасування загонів на пасовищі

Частина 2

224

органічне добриво, їх слід тим чи іншим способом розподілити рів-

номірно по території загону. Інакше трави, які ростуть у місцях

концентрації екскрементів, міститимуть багато нітратів. Тварини

поїдають такі трави погано або зовсім не їдять. Якщо при поливі

екскременти розмиваються недостатньо, ділянку перед поливом або

принаймні після нього слід заборонувати звичайними середніми

боронами.

Удобрення пасовищ. Удобрення слід здійснювати на основі об-

ліку забезпеченості рослин насамперед азотом, фосфором, калієм.

Для цього визначають забезпеченість ґрунту рухомими формами

цих елементів. Важливо передусім забезпечити достатність у ґрунті

фосфору і калію, які вносять раз за сезон — навесні відповідно до

потреби і вмісту їх у ґрунті. Азот рослини одержують внаслідок під-

живлення і завдяки бобовим компонентам у травостої.

Для росту злакових трав, які на пасовищі є основою травостою,

велике значення мають азотні добрива, які вносять переважно у

вигляді селітри, аміакатів (безводного аміаку, аміачної води), се-

човини, рідких комплексних добрив (РКД). Не рекомендується

одночасно вносити азот на луках у великій кількості. Норма

разового внесення не повинна перевищувати 45 – 60 кг/га під

скошування або спасування травостою. При завищенні норм доб-

рив у рослинах будуть нагромаджуватись нітрати, вміст яких не

повинен перевищувати 200 мг/кг. Коли за сезон вносять азоту

200 – 250 кг/га, це сприяє різкому підвищенню продуктивності

пасовища, але в екологічному відношенні не завжди є доцільним.

На бобово-злакових травостоях норми внесення азоту мають бути

нижчими. У перший-другий рік використання азотні добрива на

родючих ґрунтах не вносять. Бобові компоненти нагромаджують у

ґрунті значну кількість азоту. Так, за даними досліджень кафедри

луківництва Естонської сільськогосподарської академії, конюшина

біла у травостої культурного пасовища при кількості опадів з трав-

ня по вересень менш як 250 мм замінює 89 кг азоту добрив; 251 –

350 мм — 124 кг; 351 – 450 мм — 174 кг; більш як 450 мм —

235 кг/га. При внесенні 100 кг/га азоту одержують 45,9 ц/га сухої

речовини; 150 кг — 54,5, а при висіванні злаків з конюшиною білою

без добрив — 57,2 ц/га. Це підтверджують і роботи німецьких уче-

них К. Нерінга і Ф. Люддекке, Ф. Цюрна та ін.

Рекомендації щодо норм добрив, що наводяться в літературі, є

орієнтовними. Добрива, як зазначалося вище, треба вносити залеж-

но від даних аналізів ґрунту про вміст у ньому основних поживних

речовин. На цій основі розраховують норми внесення азоту, фосфо-

ру і калію на врожай, що планують, відповідно до загальноприйня-

тих методів (табл. 44).

Лучне кормовиробництво

225

Таблиця 44. Розрахунок норм добрив для одержання

80 ц/га сухої або 400 ц/га зеленої маси злаково-бобового

травостою на культурному пасовищі

(ґрунт — звичайний чорнозем)

Показник N

Винос поживних речовин на 1 ц сухої маси, кг 3 0,65 2,5

Буде винесено поживних речовин із запланованим

урожаєм, кг/га

2400 52 200

Вміст поживних речовин, мг/100 г ґрунту 10,8 11 14

Те саме в гумусовому горизонті, кг/га 324 33, 0 420

Коефіцієнт використання поживних речовин із ґру-

нту, % 35 12 25

Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га 113 40 105

Потрібно внести поживних речовин з добривами,

кг/га

127 12 95

Коефіцієнт використання поживних речовин з доб-

рив, %

70 20 80

Потрібно внести з мінеральними добривами з ура-

хуванням коефіцієнта використання, кг/га

181 60 118

Вміст поживних речовин у добривах, % 34 20 40

Потрібно внести добрив, ц/га 5,3 3,0 3,0

Зрошення. Культурне пасовище — це переважно зрошуване

угіддя. Із трьох основних способів поливу пасовищ — дощування,

поверхневе зрошення, підґрунтове зрошення — на пасовищах Укра-

їни найчастіше застосовують перше. Дощування зволожує повітря,

очищає від екскрементів травостій. Вода під час дощування збага-

чується на кисень, вуглекислий газ, газоподібні сполуки азоту. По-

ліпшується дихання клітин і фотосинтез рослин, що сприяє підви-

щенню врожайності травостою. У ґрунті посилюються мікробіологі-

чні процеси, діяльність мікроорганізмів, особливо азотфіксуючих і

нітрифікуючих бактерій і на цій основі — живлення рослин. Зале-

жно від площі пасовища і конфігурації загонів використовують різні

дощувальні машини — ДДН-70, ДДН-100, КИ-50 «Радуга»,

ДКШ-64, ДДА-100 М, «Фрегат» тощо.

При прямокутній конфігурації загонів добрі результати дає по-

лив дощувальною машиною ДКШ-64 «Волжанка». Вона працює від

гідрантів і наземних трубопроводів. Для роботи секції ДКШ-64 пе-

регородки між загонами роблять знімними або використовують

тільки електроогорожу. На невеликих пасовищах застосовують лег-

кі поливні установки типу КИ-50. Машини ДДН-70 або ДДН-100 та

їх аналоги краще застосовувати на міцній дернині. На поганій дер-

Частина 2

226

нині, особливо на схилах, полив за допомогою цих установок може

спричинювати ерозію ґрунту.

Лучні рослини, на відміну від польових погано витримують на-

віть тимчасову нестачу вологи, оскільки основна коренева система

їх знаходиться в орному шарі. Поливні норми визначають залежно

від заданої глибини промочування, вологості ґрунту, відмінності

ґрунтів, кількості опадів. Для промочування ґрунту на ту саму гли-

бину на важких ґрунтах потрібно приблизно в 1,5 – 1,7 раза більше

води, ніж на легких (табл. 45).

Таблиця 45. Розрахункові поливні норми, м

/га

Ґрунт за механічним складом

Глибина промочу-

вання шару

ґрунту, м

легкий середній важкий

Для початку поливу при 80 % НВ

0,2 80 100 125

0,3 100 150 200

0,5 200 250 300

Для закінчення поливу при 60 % НВ

0,2 150 200 250

0,3 225 350 400

0,5 400 600 660

У разі використання для зрошення пасовища стічних вод, рідких

стоків ферм, рідкого гною треба залишати санітарні захисні смуги

між зрошуваною площею і об’єктами — забудовами, автомобільними

дорогами і залізницею (виняток — звичайні дороги третьої катего-

рії).

При плануванні поливів ураховують загальну кількість опадів за

пасовищний період і розподіл їх по циклах випасання, гідротерміч-

ний коефіцієнт зволоження (ГТК) для району, механічний склад

ґрунту.

5.1.9. Складання технологічної схеми створення і

використання культурного пасовища

Після докорінного поліпшення природного угіддя розпочинають

роботи із створення культурного пасовища. Намічають виконання

робіт, які дають змогу експлуатувати пасовище як високопродук-

тивне кормове угіддя. Орієнтовну технологічну схему створення

культурного зрошуваного пасовища наведено в табл. 46.

Лучне кормовиробництво

227

Таблиця 46. Орієнтовна технологічна схема створення культурних

зрошуваних пасовищ для молочного стада (включаючи роботи

з первинного окультурення і передпосівного обробітку ґрунту в системі

докорінного поліпшення)

Технологічні операції Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт

Сівба травосумішей

Сівба (СЗТ-3,6, СЗШТ-3,6)

для одержання:

ранньої травосуміші Навесні під покрив ячменю на новостворюва-

них пасовищах. На 20 – 30 % площі: насіння

грястиці збірної 100%-ї придатності (8) + кост-

риця лучна (6) + стоколос безостий (12)

середньозрілої бобово-

злакової травосуміші

На 50 – 60 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко-

лос безостий (12) + костриця лучна (12) + ко-

нюшина лучна (6) або використати старі тра-

восуміші після зменшення у складі їх вмісту

бобових компонентів до 30 – 40 %

пізньої бобово-злакової

травосуміші

На 20 – 30 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко-

лос безостий (12) + костриця лучна (6 – 8) +

тимофіївка лучна (5 – 6)

Коткування після сівби

(ЗКВГ-1,4)

Відразу після сівби трав для відновлення ка-

пілярної мережі у ґрунті і прискорення форму-

вання сходів

Розміщення пасовищ і огородження території

Влаштування огорожі

(ЭИС-1-30, ЗИП-1-5,

П3-200)

Створити культурні пасовища поблизу молоч-

них ферм. По периметру і прогонах установи-

ти капітальну або постійну огорожу, виділити

загони (з розрахунку запасу кормів для стада

на 3 – 5 днів і порції на 7 – 8 год насіння) за

допомогою переносної електроогорожі

Копання ям і встановлення

стовпів (КЯУ-100,

КПЯШ-60)

Установити стовпи для капітальної огорожі

через 6 – 8, для постійної електроогорожі —

через 10 – 15 м

Натягування і закріплення

дроту (МТЗ-80 та ін.)

Для капітальної огорожі використати 4 – 5-

міліметровий дріт з антикорозійним покрит-

тям у три ряди для корів і телиць старшого

віку і в 4 – 5 рядів — для телят; для електро-

огорожі — міліметровий дріт в один ряд на

ізоляторах

Догляд за пасовищем

Внесення добрив

(1-РМГ-4А, КСА-3, РУМ-8,

РУМ-5, СТТ-10):

азотних

На ранніх травостоях N

90–120

, за сезон на бобо-

во-злакових травостоях N

60–90

фосфорних

на середньо забезпечених ґрунтах і Р

на

бідних — раз за сезон восени

калійних

Восени К

60–90

, якщо вміст К

не менш як

15 мг на 100 г ґрунту. Якщо строки внесення

азотних, фосфорних і калійних добрив збіга-

ються, їх вносять одночасно

Частина 2

228

Продовження табл. 46

Технологічні операції Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт

Підкошування решток

(КС-2,1, КРН-2,1)

Підкошувати рештки на ранніх загонах після

2, 3, 4-го циклів спасування, на пізніх заго-

нах — після 1, 2, 3-го; зелену масу збирати із

загонів, на засмічених травостоях — у період

масової появи бур’янів

Зрошення пасовищ

(ДДН-100, ДКШ-64 «Вол-

жанка», КИ-50 ін.)

Запобігати зниженню вологості ґрунтів менш

як на 60 % НВ до глибини 50 – 60 см; поливні

норми мають становити 350 – 600 м

/га

Використання травостою

Новостворений травостій використовувати для випасання з 2-го року

Черговість спасування тра-

востоїв:

раннього злакового 6 циклів спасування за сезон, висота трав

20 – 35 см у фазі кущіння — на початку виходу

в трубку злаків

пізнього бобово-злакового 3 – 4 цикли спасування у фазі бутонізації лю-

церни, висота травостою 40 – 45 см

Загінно-порційне випасан-

ня

Пасти худобу на пасовищах з виділенням пор-

ції: на ранніх загонах — на 0,5 – 1 день, серед-

ніх і пізніх — на 2 – 3 год, якщо високий вміст

бобових трав — на 1 – 2 год

Збирання зайвої маси наве-

сні (самохідні косарки)

Скосити зайву масу на площі 30 – 45 % площі

середньо зрілих і пізніх травостоїв у 1-му циклі

в два-три строки (через 5 – 6 днів; перший — у

фазі початку виходу у трубку, останній — у

фазі початку викидання колоса. Скосити зайву

масу в 2-му циклі на 20 – 30 % площі

5.2. Незрошувані багаторічні пасовища

Тривалий час вважалося недоцільним, зокрема в Лісостепу

України, створювати пасовища на природному дебітові вологи, тоб-

то створювати звичайні незрошувані злаково-бобові агрофітоценози

для випасу худоби. При достатньому природному зволоженні і висо-

кому рівні ґрунтових вод таке пасовище створено, наприклад, за

допомогою інституту кормів УААН у с. Михайлівка Вінницького ра-

йону Вінницької області.

Землі там досить продуктивні, ґрунтові води залягають на гли-

бині 2 – 3 м, опади у травні – вересні випадають здебільшого регу-

лярно, а відносна вологість повітря рідко буває нижче 60 %. Трави

добре відростають. Але на польових землях південної частини Лісо-

степу, де ґрунтові води залягають на глибині 6 – 8 м і нижче, ство-

рення незрошуваного пасовища вважалось недоцільним. Разом із

тим ще у XIX — на початку XX ст. поміщики організовували ефек-

тивне, економічно вигідне вирощування молодняку великої рогатої

худоби і випас дійного поголів’я корів сірої української породи на

Лучне кормовиробництво

229

природних і сіяних травостоях навіть у північній частині Степу. По-

вчальний приклад можна навести із практики поміщика Ераста

Бродського (Катеринославська губернія, нині П’ятихатський район

Дніпропетровської області). На частині цих земель тепер розміщена

Ерастівська дослідна станція Інституту зернового господарства

УААН. Під випаси було відведено площу понад 1000 га. На ній

утримували тисячі голів худоби. Восени її продавали.

У Лісостепу умови набагато кращі, ніж у Степу. Враховуючи це,

у ТОВ «Грузьке» Голованівського району Кіровоградської області

(південна частина Лісостепу) у 1988 і наступні роки створено пасо-

вища на базі кормових сівозмін. Під керівництвом автора пошука-

чем І.В. Кучером проведено тривалі дослідження з питань створен-

ня пасовищного травостою, його використання, догляду за пасови-

щем, удобрення, ефективності підсіву трав у злакову дернину та ін.

Середня продуктивність пасовищ 50 – 60 ц/га корм. од. Висока ене-

ргетична, економічна і екологічна ефективність їх свідчить про реаль-

ну можливість створення таких пасовищ в усіх підзонах Лісостепу і,

зрозуміло, Полісся. Якщо врахувати, що пасовищного корму на 1 л мо-

лока потрібно 0,8 – 0,9 корм. од., а зеленої маси одно- і багаторічних

трав, скошених і закладених у годівниці, — 1,1 – 1,2 корм. од. на 1 л

молока, то фактична віддача такого пасовища прирівнюється до 70 –

75 ц/га корм. од. сіяних одно- і багаторічних трав. На випасі також по-

трібно значно менше концентратів на одиницю продукції.

Порівняння економічних показників стійлово-табірного і пасо-

вищного утримання худоби на прикладі господарств Голованівсько-

го району переконливо доводить переваги пасовищ (О.І. Зінченко,

І.В. Кучер, 1998; І.В. Кучер, 1999 та ін.).

Основні заходи щодо створення, використання і догляду за сія-

ними незрошуваними пасовищами на польових землях наведено

нижче.

Залуження. В Лісостепу, особливо у його центральній і півден-

ній частинах, мало природних угідь, тому пасовища доводиться

створювати у кормових сівозмінах. А це означає, що травостій має

складатись із більш посухостійких і при тому верхових трав — лю-

церни, еспарцету, костриці лучної, грястиці лучної. Про що зазна-

чають також А.В. Боговін, П.С. Макаренко, В.Г. Кургак та ін.

При створенні травостою першого пасовища у ТОВ «Грузьке» в

1988 р. було висіяно багатокомпонентну суміш у складі: злакових

трав — грястиці збірної, вівсяниці (костриці) лучної, пажитниці ба-

гаторічної (райграсу пасовищного), стоколосу безостого, бобових —

еспарцету піщаного і люцерни посівної.

У рік сівби восени і наступного року у травні – червні травостій

скошували. У травостої із злакових трав домінували грястиця і кос-