Журнал - Вісник Донбаської державної машинобудівної академії 2010 №1 (6Е)

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

120

Рис. 2. Блок-схема алгоритма

Для реализации этого алгоритма в системе визуального программирования Delphi V6

[9] была разработана программа, главная форма которой изображена на рис. 3.

Рис. 3. Результаты расчетов

Начало

Рrocedure

vvod

Расчет вариантов

dme – f

≥ 0

Да

Нет

= exp(ln(3×(f

– dme) /

(8 × pi × q

× rw

))/3)

Рrocedure

roto

Рrocedure

udar

: = exp(ln(3×(dme – f

) /

(8 × pi × q

× rw

))/3)

, d

, wf

, …

Вывод параметров

Конец

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

121

На рис. 3 представлены результаты математического моделирования в случае совпа-

дения значений ударной силы и дисбаланса. Ротор характеризуется следующими параметрами:

– масса – 0,3 кг;

– число оборотов – 5 об/мин;

– частота вращения – 0,5 Гц;

– эксцентриситет – 1 мм;

– дисбаланс – 0,3 кг·мм.

Сила удара имеет следующие параметры:

– величина – 0,294 Н (0,3 кГ);

– направление удара в противофазе дисбалансу;

– коэффициент пропорциональности F – 1,2.

Параметры, которым должно удовлетворять двухшаровое АБУ:

– материал шаров – стальные шары с плотностью 7,9 т/м

;

– радиус дорожки качения – 50 мм.

Программа рассчитывает следующие параметры:

– для ротора – частоту вращения и величину дисбаланса;

– для силы удара – коэффициент пропорциональности F;

– для автобалансирующего устройства – радиусы и диаметры шаров, массу шаров

и массу всего устройства, максимальный угол между шарами α

и величину центробежной

силы, действующей на шары.

По данным моделирования видно (см. рис. 3), что при заданных значениях силы, час-

тоты вращения, величины дисбаланса и радиуса дорожки качения шаров, массой шаров

и действующей на них центробежной силой практически можно пренебречь, т. е. приравнять

к нулю. Тогда балансировка ротора будет производиться только ударной силой.

ВЫВОДЫ

Проведенные теоретические исследования и математическое моделирование с исполь-

зованием ЭВМ подтвердили принципиальную возможность применения автобалансирующего

устройства для роторов, работа которых подвержена ударным нагрузкам. Косинус угла α

ме-

жду шарами, определяющий величину максимального дисбаланса, который в этом случае мо-

жет устраняться автоматическим балансировочным устройством, определяется из выражения

cosα

= (Ме – F)/2m

. Если параметр силы удара F положить равным нулю, т. е. ротор не

подвергается ударам, то вышеприведенное выражение принимает вид cosα

= Ме /2m

, сов-

падающий с работами А. А. Гусарова и Г. Б. Филимонихина. Таким образом, можно сделать

вывод, что более общая теория, описывающая работу устройства на роторах, подверженных

удару, не противоречит существующим воззрениям на принципы работы автобалансира, так

как при F = 0 полученные в настоящей работе результаты совпадают с известными.

ЛИТЕРАТУРА

1. Филимонихин Г. Б. Уравновешение и виброзащита роторов автобалансирами с твердыми коррек-

тирующими грузами / Г. Б. Филимонихин. – Кировоград : КНТУ, 2004. – 352 с.

2. Драч И. В. Теория автоматического балансирования роторов машин жидкостными рабочими те-

лами / И. В. Драч, В. П. Ройзман, В. П. Ткачук // Вибрации в технике и технологиях. – 2007. – № 2. – С. 45–50.

3. Гусаров А.

А. Автобалансирующие устройства прямого действия / А. А. Гусаров. – М. : Наука, 2002. – 119 с.

4. Нестеренко В. П. Теория и практика устройств автоматической балансировки роторов : автореф.

дисс. … д-ра техн. наук : 05.02.18 / В. П. Нестеренко. – Новосиб. электротехн. ин – т : Новосибирск, 1990. – 34 с.

5. Кравченко В. И. Балансирование центробежных насосов шаровым АБУ / В. И. Кравченко // Вибрация

машин : измерение

, снижение, защита // Вісник ДДМА. – 2005. – № 1. – С. 44–46.

6. Пановко Я. Г. Основы прикладной теории колебаний и удара / Я. Г. Пановко. – Л. : Политехника,

1990. – 272 с.

7. Тарг С. М. Краткий курс теоретической механики / С. М. Тарг. – М. : Высш. шк., 1986. – 416 с.

8. Введение в мехатронику / Под. ред. А. К. Тугенгольда. – М. : Выс. шк., 1999. – 175 с.

9. Фаронов

В. Delphi 6. / В. Фаронов. – СПб. : Питер, 2002. – 512 с.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

306

ФІНАНСОВА КРИЗА: ЧИ Є МАЙБУТНЄ У ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ

СИСТЕМ?

Коломієць В. М., Коломієць О. В.

Сокращение безналичной массы и бумажных платежных документов в сфере плате-

жей, предотвращения злоупотреблений, повышение степени безопасности и скорости плате-

жей – основные факторы, способствующие развитию систем электронных платежей во всем

мире. За десять лет существования и эмиссии первых карточек банками Украины рынок кар-

точек прошел период становления, формирования и в настоящее время вошел в стадию ди-

намичного развития. Исследованы современное состояние, динамика развития электронных

платежных систем в Украине; определены перспективы развития электронных платежных

систем в условиях продолжающегося кризиса и объективные основания для функционирова-

ния системы электронных платежей.

Скорочення безготівкової маси та паперових платіжних документів в сфері платежів,

запобігання зловживанням, підвищення ступеню безпеки і швидкості платежів – основні фа-

ктори, що сприяють розвитку систем електронних платежів у всьому світі. За десять років

існування та емісії перших карток банками України ринок карток пройшов період станов-

лення, формування та в теперішній час увійшов у стадію динамічного розвитку. Досліджено

сучасний стан, динаміку розвитку електронних платіжних систем в Україні; визначено перс-

пективи розвитку електронних платіжних систем за умов тривалості кризи та об’єктивні під-

стави для функціонування системи електронних платежів.

Reducing the mass of non-cash and paper payment documents for payments, abuse preven-

tion, increased security and speed of payments are the main factors contributing to the development

of electronic payment systems worldwide. For ten years of existence and issue of the first cards by

banks of Ukraine the market of cards has passed the period of formation, now has entered the stage

of dynamical development. In the article the current state, dynamics of development of electronic

payment systems in Ukraine are investigated; prospects of development of electronic payment sys-

tems in the conditions of proceeding crisis and the objective bases for functioning of system of elec-

tronic payments are defined.

Коломиец В. Н. канд. экон. наук, доц. МИГМУ «КПУ»

vik2005vik@mail.ru

Коломиец О. В. студент СИБД УАБД НБУ

МИГМУ «КПУ» – Мелитопольский институт государственного и муниципального управления

«Классического приватного университета», г. Мелитополь

СИБД УАБД НБУ – Севастопольский институт банковского дела Национальной академии

банковского дела Национально банка Украины, г. Севастополь

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

307

УДК 338.124.4:336.717.13

Коломієць В. М., Коломієць О. В.

ФІНАНСОВА КРИЗА: ЧИ Є МАЙБУТНЄ У ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ

СИСТЕМ?

Скорочення безготівкової маси та паперових платіжних документів в сфері платежів,

запобігання зловживанням, підвищення ступеню безпеки і швидкості платежів – основні фа-

ктори, що сприяють розвитку систем електронних платежів у всьому світі. Для забезпечення

даних потреб державні органи, комерційні та національні банки, інші фінансові структури

застосовують цілий ряд заходів. За прогнозами провідних фахівців в найближче десятиріччя

провідні країни світу повністю перейдуть на систему електронного грошового обігу без ви-

користання готівкової грошової маси.

Але чи можливий такий крок в умовах фінансової кризи? З одного боку, становлення

систем електронних платежів призводить до економії державних та комерційних коштів – на

обробку та випуск паперових документів, скороченні касирів, інкасації, випуску готівки.

З другого боку, розвиток електронних платіжних систем потребує значних капітальних вкла-

день задля налагодження безперебійної та безпечної роботи.

Проблемам функціонування електронних платіжних систем надається значна увага як

з боку державних закладів, комерційних структур, так і на науковому рівні. Значне місце да-

ним питанням відводиться в дослідженнях таких відомих науковців як Пиріг С. О., Відлюд-

ків А. В., Грищенко Р, Дубілет О., Дубінський О., Килимник Ю., Кочетков В. Н., Нелепа І. Г.,

Слав’юк Р. А. та інші.

Але постійні зміни на глобальному рівні та в економічній ситуації окремих держав

викликають нові непрогнозовані економічні процеси. Так, глобальна фінансова криза зага-

льмувала економічний розвиток цілого ряду країн.

ВВП Євросоюзу знизився в 2009 р. на 4 %. За даними ЦРУ, світовий ВВП в 2009 р.

впав на 1 % [1]. Хоча за даними іншого джерела – світового банку – світовий ВВП в 2009 р.

знизив

лише темп росту порівняно з іншими роками, а абсолютний показник ВВП зріс на

2,2 % [2].

Чи в змозі криза перешкодити процесам розвитку електронних платіжних систем та

скороченню обороту готівки?

Саме вирішенню таких актуальних питань присвячено дане дослідження. Практична

значущість зазначеної проблеми зумовила мету та завдання статті.

Мета дослідження полягає в визначенні перспектив

розвитку електронних платіжних

систем в Україні за умов кризи.

Відповідно до мети роботи визначено та вирішено такі науково-практичні завдання:

– дослідити сучасний стан, динаміку розвитку електронних платіжних систем

в Україні;

– визначити перспективи розвитку електронних платіжних систем за умов тривалості

кризи.

Бурхливий розвиток економіки останніх двох десятиріч змінився бурхливою, неочіку-

ваною кризою. І процеси, які викликані її протіканням, потребують особового наукового до-

слідження.

У всьому світі з 1995 р. по 2007 р. спостерігається стабільне зростання ВВП.

Щорічний приріст ВВП у 1995–2007 рр. в середньому по країнам світу тримався на

рівні 1–6 %. За цей час найбільшого зростання ВВП досягли Болгарія – 46 %, Ірландія –

38 %, Латвія – 83 %, Литва – 71 %, Румунія – 43 %, Естонія – 77 %, Словаччина – 52 %.

У країнах, які традиційно вважаються розвиненими, зростання ВВП спостерігалося на

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

308

мінімальному рівні (1–2 % щорічно). Так, рівень зростання ВВП в Німеччині за вісім років

склав 8 %, Норвегії – 14 %, Франції та Швейцарії – 13 %. США, Канада, Англія збільшили

свій ВВП на 20 % за 2000–2007 рр. [1].

Натомість, в 2009 р., за даними ЦРУ, ряд країн потерпають від кризи, процеси якої на-

глядно ілюструють темпи зниження ВВП. Не беручі вже до уваги ряд слаборозвинутих країн,

падіння ВВП спостерігається також в високорозвинутих країнах. Так, в Швейцарії ВВП зни-

зився на 1,8 %, Франції – 2,1 %, Канаді та США – 2,4 %, Греції – 2,5 %, Португалії – 3,3 %,

Австрії – 3,5 %, Іспанії – 3,6 %, Нідерландах, Великій Британії, Люксембургу – 4,3 %, Швеції –

4,6 %, Німеччині, Італії – 5 %, Японії – 5,3 % [1].

Таким чином, кризові явища спіткали світ. На жаль, не оминула криза й Україну. Ди-

наміка обсягів ВВП України у 2000–2008 рр. має позитивну тенденцію. В 2009 спостеріга-

ється значний спад ВВП – на 19%, що адекватно процесам кризи в світовій економіці [1].

Провідні економісти прогнозують пролонговане нарощування кризи на протязі насту-

пних десяти років.

За цих умов система електронних платежів набуває особливого значення. На думку

авторів, функціонування електронних платежів і скорочення обігу готівки обумовлено на-

ступною стадією технологічного витка. Це об’єктивний процес, який неможливо зупинити.

Інша річ те, що кризові явища в змозі його загальмувати. Особливо для країн, економічно

нестабільних, до яких відноситься Україна.

Електронні платіжні системи в світі застосовуються вже давно. Для України це порів-

няно нова індустрія.

Ринок електронних платежів та використання платіжних карток в теперішній час

в Україні формується. Учасники перерозподіляють сектори та сфери впливу. Враховуючи

досвід економічно розвинутих країн світу, регулятору ринку електронних платіжних систем

країни – Національному банку – та комерційним банкам попереду є ще багато роботи для

досягнення світових показників. Електроні платежі в загальній кількості безготівкових між-

банківських платежів в провідних країнах в 2007 році сягають 75 % [2].

Операції з платіжними картками в Україні почали здійснюватися в 1998 р. В 1999 р. їх

обсяг складав порядку 190 млн грн, в 2000 р. – 305 млн грн, в 2005 р. сума сягнула 100 млрд грн,

а в 2008 та 2009 рр. – 350 млрд грн.

За десять років існування та емісії перших карток банками країни ринок карток прой-

шов період становлення, формується в теперішній час та увійшов у стадію динамічного роз-

витку. Масштаби інфраструктури обслуговування карток безперервно зростають, банки роз-

робляють та надають клієнтам нові платіжні сервіси, розширюється між системна інтеграція,

розвиваються канали віддаленого доступу до банківських послуг за допомогою Інтернет та

мобільного зв’язку.

Динаміка розвитку українських електронних платіжних систем аналогічна процесам

світової економіки.

На даному ринку спостерігається збільшення банків-учасників банківських карткових

платіжних систем і кількості держателів карток, але кількість активних платіжних карт істо-

тно скоротилася.

За даними НБУ в 2009 р. з використанням карток було здійснено 590 млн операцій на

353,2 млрд грн, що на 5 % менше 2008 р. (рис. 1). Таким чином, в 2009 р. був загальний спад

обсягів операцій з платіжними картками.

За станом на 01.01.2010 р. 146 банків (80 % від загальної кількості, що мали банківсь-

ку ліцензію), були членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, і здійс-

нювали емісію та еквайрінг платіжних карток.

З кожним роком зростає кількість банків – членів карткових платіжних систем, що

здійснюють еквайрінг та емісію платіжних карток.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

309

Рис. 1. Динаміка кількості та обсягів операцій за платіжними картками, емітованими

українськими банками [3]

Так, протягом 2009 р. 7 банків стали членами платіжних систем і розпочали випуск та

обслуговування платіжних карток [3]. На рис. 2 наведена динаміка формування карткової

платіжної системи України.

Рис. 2. Кількість банків-членів карткових систем України за роками, одиниць [4]

За даними Національного банку України, якщо в 2001 р. Карткова система України

знаходилася в стадії зародження і нараховувала лише 12 членів банків-учасників, то вже до

2008 р. даний показник 139 одиниць.

Кількість платіжних карток, емітованих банками України, за якими протягом 2009 р.

здійснювалися операції, зменшилась на 24,6 % – до 29,1 млн шт.

Структура використання емітованих банками України карток наведена на рис. 3.

Рис. 3. Структура використання емітованих банками України платіжних карток в 2009

році [3]

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

310

Емітовані банками України платіжні картки застосовувалися таким чином: 98,5 %

припадало на особисті картки, 93,2 % – картки з магнітною смугою, 82,2 % – картки з дебе-

товою функцією, 97 % – картки з функцією платежів та видачі готівки [3].

При чому обсяги операцій за кордоном, здійснених за платіжними картками, емітова-

ними банками України, становлять всього 2,4 %. Це, з одного боку, свідчить про низьку ак-

тивність української електронної платіжної мережі в світі. З другого боку, існують

об’єктивні підстави для розвитку українських електронних платежів на глобальному рівні.

Треба звернути увагу на розвиток мережі обслуговування платіжних карток. Так, кі-

лькість банкоматів, що обслуговують платіжні картки, у 2009 р. зросла на 3,5 % і на

01.01.2010 р. становила 28,9 тис. одиниць. Натомість платіжні термінали зменшилися на

11,7 % – до 103,1 тис. одиниць [3].

Динамічний розвиток в Україні отримала емісія платіжних карток, за якими здійсню-

ються операції (рис. 4).

Рис. 4. Загальна кількість платіжних карток в Україні, за якими здійснювалися операції,

млн шт. [4]

Менше ніж за десять років кількість платіжних карток, за якими здійснюються щоріч-

но операції в банківській системі, зросла в 12 разів. Але в 2008, 2009 роках спостерігається

незначний спад використовуваних платіжних карток, що, можливо, пов’язано з фінансовою

кризою в Україні та світі.

Про позитивні перспективи майбутнього розвитку електронних платежів свідчать на-

ступні дані. Обсяг операцій з отримання готівки по платіжним карткам в 2009 р. порівняно

з 2008 р. зменшився на 20,6 млрд грн – 6,2 %, а сума безготівкових платежів збільшилася на

1,4 млрд грн – на 7,6 %.

Таким чином безготівкові операції за електронними інструментами зростають, а го-

тівкові скорочуються. Хоча абсолютні значення цих показників в Україні ще далекі від сві-

тових. Так, видача готівки за платіжними картками складає 94,8 % обсягів загальних опера-

цій, тоді як на долю безготівкових платежів припадає всього 5,2 % [4].

Протягом 2008 р. середній оборот за однією платіжною карткою становив 9,3 тис. грн.

Найвищий середньорічний оборот за однією карткою в

2008 р. мала НСМЕП – 16,4 тис. грн.

Значно нижчий середньорічний оборот за однією карткою в 2008 році був у міжнародних

платіжних систем VISA (9,8 тис. грн.) і MasterCard (8,1 тис. грн.) та у групі внутрішньодер-

жавних одноемітентних систем (6,9 тис. грн.).

Світова криза призвела до падіння на 25 % кількості активних платіжних карт Visa

в Україні [5]. Серед причин скорочення електронних платежів називають також скорочення

депозитних портфелів українських фінансових закладів, зменшення кількості та обсягів зар-

платних проектів, призупинення деякими банками карткового кредитування.

Також серед причин скорочення використання платіжних карток в 2009 р. експерти

НБУ називають зростання безробіття, що спричиняє зменшення обсягу та кількості операцій

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

311

із застосуванням платіжних карток за зарплатними проектами. Але банкіри вважають за

першочергову задачу розвитку ринку карткових електронних платежів не нарощування кіль-

кості карт, а переведення їх в доступні, безпечні, звичні для широких шарів населення засо-

би оплати товарів та послуг. Мовиться про можливість оплати комунальних, мобільних по-

слуг, перерахування коштів з карти на картку та багато іншого.

За прогнозами експертів МВФ, ситуація на світовому фінансовому ринку вважається

перспективною з точки зору відновлення, але зауважують ознаку суттєвого розбалансування

світової економіки [6]. Частина банків протистояли кризі, не покладаючись на обіцянки дер-

жавної допомоги. Але у зв’язку з кризою повстали нові проблеми на ринку банківських по-

слуг. Зокрема, є необхідність відновлення капіталу, списання вартості кредитів, відновлення

довіри вкладників і кредиторів.

Упродовж 2010-2011 рр. очікується помірне зростання світової економіки, але темпи

зростання світового ВВП, обсяги світової торгівлі за цей період не досягнуть докризового

рівня 2007 р. [6]. Очікується, що окремі наслідки кризи, зокрема високий рівень безробіття,

дефіцит фінансових ресурсів

та зростання їх вартості, нестабільність на світових товарних

і фінансових ринках, не буде усунено у світовій економіці впродовж кількох років.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження виявило наступне. Кризові явища спіткали світ. Провідні еко-

номісти прогнозують пролонговане нарощування кризи на протязі наступних десяти років.

За цих умов система електронних платежів набуває особливого значення

. Функціонування

електронних платежів і скорочення обігу готівки обумовлено наступною стадією технологі-

чного витка. За десять років існування та емісії перших карток банками країни ринок карток

пройшов період становлення, формується в теперішній час та увійшов у стадію динамічного

розвитку. На даному ринку спостерігається збільшення банків-учасників банківських карт-

кових платіжних систем і кількості держателів карток, але кількість активних платіжних карт

істотно скоротилася.

На думку авторів, процес розвитку систем електронних платежів за допомогою платі-

жних карток кризові явища неспроможні зупинити. Існує ризик уповільнення темпів зрос-

тання обсягів електронних платежів, загальної кількості здійсненних операцій, розширення

інфраструктури платіжних карток. Але в скороченні готівкового обігу заінтересовані достат-

ньо широкі кола (держава, комерційні структури, населення), крім того, перехід до електро-

нних платежів пов’язаний з новим технологічним устроєм. Ці причини є об’єктивною під-

ставою для функціонування системи електронних платежів. Таким чином, у електронних

платежів є майбутнє.

Подальші дослідження сконцентровано на аналізі ефективності функціонування пла-

тіжних карток

за різними платіжними системами в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Всемирная книга фактов ЦРУ (США) [Электронный ресурс]. – Режим доступа : https://www.cia.gov.

2. Red book Statistical update / «Statistics on payment systems in the Group of Ten countries» / Figures for

2007 // Committee on Payment and Settlement Systems, Bank for International Settlements, Basel, Switzerland, March

2009.

3. Річний звіт Національного банку України за 2009 рік A_report_2009.pdf [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

4. Річний звіт Національного банку України за 2008 рік A_report_2008.pdf [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

5. Светлана Георбелидзе Visa: У украинского рынка большие перспективы [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://www.investgazeta.net/finansy/visa-u-ukrainskogo-bolshie-perspektivy-158561.

6. Ассоциации банков Инна Шапошников [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dengi-

info.com/archive/article.php?aid=139.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

329

КООРДИНАЦИЯ ПРОЦЕССОВ ЦЕЛЕПОЛАГАНИЯ В УПРАВЛЕНИИ РАЗВИТИЕМ

ПРЕДПРИЯТИЯ

Лепа Р. Н., Филипишин И. В.

Координация управленческих процессов на предприятии представляет собой процесс

согласования интересов и целей, упорядочения и регламентации действий элементов системы

в ходе их непрерывного взаимодействия на различных иерархических уровнях управления

с учетом рефлексивных составляющих. Приведена схема координации процессов целеполага-

ния и управления развитием предприятия, а также предложены направления координации

процессов целеполагания и планирования развития предприятия. Для разработки механизма

координации процессов целеполагания предложена схема согласования дерева целей развития

и синхронизации планов по их достижению, выделены направления координации в сферах

организационного, информационного и ресурсного обеспечения, применен вероятностных

подход к определению причин неправильной интерпретации координационных сигналов.

Координація управлінських процесів на підприємстві являє собою процес узгодження

інтересів і цілей, упорядкування і регламентації дій елементів системи в ході їх безперервної

взаємодії на різних ієрархічних рівнях управління з урахуванням рефлексивних складових.

Наведено схему координації процесів цілепокладання і управління розвитком підприємства,

а також запропоновані напрями координації процесів цілепокладання і планування розвитку

підприємства. Для розробки механізму координації процесів цілепокладання запропоновано

схему узгодження дерева цілей розвитку та синхронізації планів по їх досягненню, відокрем-

лено напрямки координації в сферах організаційного, інформаційного та ресурсного забезпе-

чення, застосовано імовірнісний підхід до визначення причин неправильної інтерпретації

координаційних сигналів.

Coordination and management processes at the enterprise is a process of harmonization of

interests and goals, streamline and regulation of the action of elements of the system during their

continuous interaction on various hierarchical levels of management based on reflexive compo-

nents. А chart of coordination processes of teleology and management by development of enterprise

is given, and also directions of coordination of processes of teleology and planning of enterprise

development are offered for. Developing of mechanism for coordinating the process of goal-setting

the scheme of matching tree development goals and timing of plans to achieve them is offered, di-

mensions of coordination in the areas of organizational, informational and resource support are un-

derlined, and probabilistic approach to determining the causes of misinterpretation of the coordina-

tion signals is used.

Лепа Р. Н. д-р экон. наук ИЭП НАН Украины

Roman.Lepa@gmail.com

Филипишин И. В. докторант ИЭП НАН Украины

Elena.Russiyan@gmail.com

ИЭП НАН Украины – Институт экономики промышленности НАН Украины, г. Донецк

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

330

УДК 65.012.7:330.46

Лепа Р. Н., Филипишин И. В.

КООРДИНАЦИЯ ПРОЦЕССОВ ЦЕЛЕПОЛАГАНИЯ В УПРАВЛЕНИИ

РАЗВИТИЕМ ПРЕДПРИЯТИЯ

Машиностроительные предприятия обладают сложной производственно-технологической,

технической, функциональной и организационной структурой с множеством горизонтальных

и вертикальных звеньев и связей между ними, характеризующихся высокой степенью ин-

формационного разнообразия, конфликтностью организационно-экономических и админист-

ративных отношений. Такие особенности обуславливают важность настройки в системе

управления (или системе контроллинга) такой управленческой функции, как координация,

направленной на обеспечение эффективного развития предприятия посредством согласова-

ния всех уровней управления через процесс целеполагания. Координация является неотъем-

лемой функцией управления предприятием на всем эволюционном отрезке экономической

науки. Сущность данной функции характеризуется междисциплинарным характером. Коор-

динация управленческих процессов на предприятии представляет собой процесс согласова-

ния интересов и целей, упорядочения и регламентации действий элементов системы в ходе

их непрерывного взаимодействия на различных иерархических уровнях управления с учетом

рефлексивных составляющих.

Г. Минцбергом выделяет пять механизмов координации: взаимное согласование, пря-

мой контроль, стандартизация рабочих процессов, стандартизация выпуска и стандартизация

навыков и знаний [1]. На практике для эффективной реализации задач функционирования

и развития данные механизмы должны оптимально комбинироваться.

Междисциплинарный анализ функции координации проведен Мелоном и Краустоном

[2]. На основе проведенного анализа ими выделена теория координации как совокупность

принципов согласования действий агентов посредством декомпозиции целей высшего уров-

ня управления для низших уровней и их закреплением за одним или несколькими агентами,

распределения ресурсов по функциям и формирования схемы информационного обмена ме-

жду агентами с целью достижения общей цели. Тем самым, в задачах координации затраги-

ваются аспекты теории систем и кибернетики, теории организаций и управления, информа-

ционных технологий, лингвистики и психологии.

Дополним данную точку зрения на координацию другими определениями этого термина.

Координация представляет собой функцию управления (и управленческую деятельность), бла-

годаря которой происходит согласование, соподчинение, приведение в соответствие понятий,

целей, действий, функций и процессов разных организационных единиц [3]. В определениях Дж.

Моррисея, Т. С. Клебановой и других авторов подчеркивается два типа управленческих дейст-

вий – во-первых, предварительное согласование активностей подразделений и условий для их

реализации в ходе подготовки планов, а во-вторых, согласованная реакция на возникающие пре-

грады и проблемы при выполнении утвержденных планов по достижению определенных целей

развития или (и) функционирования [4, 5].

Координация обеспечивает согласование совместных действий экономических субъ-

ектов для достижения общей цели, увязку оперативной деятельности и

процессов развития,

соподчинение локальных целей и задач с главной целью [4, 6]. Координация предполагает

выполнение или использование результатов функции контроля для обеспечения соответст-

вия стратегии развития и режима функционирования установленным целям, предписанным