Журнал - Вісник Донбаської державної машинобудівної академії 2010 №1 (6Е)

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

299

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Кобушко І. М.

Проанализированы существующие теоретические положения по определению катего-

рий «инвестиционная услуга» и «инвестиционный рынок». Выделены сущностные признаки

инвестиционных услуг, проведено разграничение между особенностями инвестиционных

механизмов в Украине и за рубежом, раскрыто авторское видение соотношения в системе

«инвестиционная услуга – инвестиционный продукт». По результатам анализа предложены

рекомендации в направлении совершенствования практики предоставления отечественными

финансовыми компаниями инвестиционных услуг. Исследованы роль и место банков как по-

средников на инвестиционном рынке, определенны наиболее перспективные современные

формы инвестиционных банковских услуг.



Проаналізовано існуючі теоретичні положення щодо визначення категорій «інвести-

ційна послуга» та «інвестиційний ринок». Виокремлено сутнісні ознаки інвестиційних по-

слуг, проведено розмежування між особливостями інвестиційних механізмів в Україні та за

кордоном, розкрито авторське бачення співвідношення в системі «інвестиційна послуга – ін-

вестиційний продукт». За результатами аналізу запропоновані рекомендації із вдосконалення

практики надання вітчизняними фінансовими компаніями інвестиційних послуг. Досліджено

роль і місце банків як посередників на інвестиційному ринку, визначено найбільш перспек-

тивні сучасні форми інвестиційних банківських послуг.

Existing theoretical positions concerning definition of categories of «investment services»

and «investment market» are analyzed. Essential features of the investment services, the differentia-

tion between the mechanisms of current investment in Ukraine and abroad are stressed, the author’s

vision of relations in the system of «investment services – investment product» is revealed. On the

base of analysis the recommendations for improving the practice of domestic financial companies’

investment services were proposed. The role and place of banks as mediators at the investment

market are researched, the most perspective modern forms of investment bank services are defined.

Кобушко И. Н. канд. экон. наук, доц. СумГУ

in_kobushko@mail.ru

СумГУ – Сумской государственный университет, г. Сумы

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

300

УДК 330.322 (477)

Кобушко І. М.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОГО

ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Запорукою подолання наслідків економічної кризи в Україні, виходу на траєкторію

стабільного економічного зростання, прискорення процесів розширеного відтворення ВВП,

результативності функціонування механізму трансформації заощаджень в інвестиції є ефек-

тивно організований інвестиційний ринок. Сучасний стан його розвитку характеризується

активізацією процесів інтеграції, конвергенції та виникненням їх нових форм, що на тлі по-

силення конкуренції на інвестиційному ринку, активізації М&А-процесів і скасування обме-

жень щодо переливу капіталу між різними сферами фінансової системи призводять до появи

нових форм, організаційних механізмів та технологій формування інтеграційних об’єднань

в сфері інвестиційного посередництва.

Одним з найбільш ґрунтовних підходів до розгляду сутності інвестиційного ринку, на

нашу думку, є точка зору, згідно з якою він складається з двох сегментів, а саме ринків реально-

го та фінансового інвестування [1, 2, 3]. При цьому до активів, які реалізуються в межах даних

сегментів, належать всі види інвестиційних товарів та послуг, що забезпечують повний набір ін-

вестицій підприємств (та інших категорій інвесторів) в різноманітних формах їх втілення.

Питання активізації процесів розширеного відтворення в національній економіці не-

розривно пов`язане з функціонуванням інвестиційного ринку як інтегративного сегменту

мобілізації вільних фінансових ресурсів та їх перерозподілу в бік найефективніших напрям-

ків суспільно-економічного використання. Практичний механізм функціонування даних від-

носин втілюється у реалізації інвестиційних продуктів за рахунок надання спеціальними фі-

нансовими інститутами інвестиційних послуг різним категоріям споживачів. Інвестиційні

послуги в цьому випадку являють собою комплекс заходів із забезпечення збереження та пе-

ретворення реальної вартості об`єктів інвестування.

Теоретичні засади та практичні механізми функціонування інвестиційного ринку ак-

тивно досліджуються у світовій та вітчизняній науковій літературі. Серед зарубіжних вчених

різні аспекти цієї проблеми вивчали Дж. Горлі, Е. Шоу, Дж. Тобін, Дж. Бенстон, К. Сміт,

Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж. Стигліц, Х. Лілена, Д. Пайл, Т. Кемпбелл, В. Крекоу,

Д. Даймонд, Д. Бойд, Е. Прескотт, Д. Дібвіг, Р. Раджан та

інші. Серед вітчизняних вчених

вагомим внеском в розвиток цієї наукової проблеми є доробок: О. І. Барановського,

Н. В. Благи, М. О. Бурмаки, О. Д. Василика, З. М. Васильченко, В. М. Геєця, Є. М. Григоренка,

Р. Гриценка, О. Д. Данілова, М. М. Єрмошенка, А. М. Єрмошенко, Г. В. Задорожного, Б. С. Івасіва,

О. М. Іваницької, В. А. Кажан, Ю. М. Клапківа, Л. Г. Кльоби, В. В. Корнєєва, В. М. Кремінь,

О.Л илик, Д. Г. Лук’яненка, Б. Л. Луціва, З. О. Луцишин, О. В. Любкіної, Ю. В. Макогона,

М. І. Савлука, Н. В. Стукало, О. В. Паращака, А. А. Пересади, С. К. Реверчука, В. В. Тринчука,

В. Фурмана, В. П. Ходаківської, В. С. Шафрана, В. М. Шелудько, І. О. Школьник [3] та ін.

Разом з тим, у працях вітчизняних і зарубіжних вчених розглянуті переважно загальні тенде-

нції, проблеми та перспективи діяльності посередників на інвестиційному ринку України.

Ґрунтовних досліджень потребують питання, пов’язані з визначенням специфіки інвестицій-

них послуг, порівняльний аналіз надбань світового досвіду в цій сфері тощо. В умовах стру-

ктурно-інноваційного відновлення економіки України все більшого значення набуває наяв-

ність організованого інвестиційного ринку, який, враховуючи незначний період його функ-

ціонування порівняно із ринками економічно розвинутих країн, сьогодні працює недостатньо

ефективно, що не дозволяє стверджувати про виконання ним функції надання простору для

здійснення різноманітних інвестиційних послуг. Суттєвими проблемами сьогодні також

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

301

є невпорядкованість руху капіталу від його власників до споживачів, неокресленість інсти-

туційного й правового поля, наявність значних диспропорцій щодо акумуляції ресурсів та їх

трансформації в продуктивний капітал, невідповідність між попитом та пропозицією, а та-

кож неврегульованість дій учасників ринку. Важливість дослідження вказаних проблем та

недостатній рівень їх теоретико-методичного обґрунтування свідчать про актуальність нау-

кового пошуку в цьому напрямку.

Метою статті є аналіз існуючих теоретичних підходів до визначення змісту категорії «ін-

вестиційна послуга»», аналіз особливостей надання інвестиційних послуг в Україні та за кордо-

ном, розкриття авторського бачення механізму формування інвестиційного продукту в нерозри-

вному зв`язку з набором відповідних інвестиційних послуг, розробка рекомендацій з удоскона-

лення практики надання інвестиційних послуг вітчизняними фінансовими інституціями.

При дослідженні проблеми функціонування інвестиційного ринку більшість вітчизня-

них та російських науковців відокремлюють такі категорії як інвестиційні товари та інстру-

менти, з одного боку, та інвестиційні послуги – з іншого. В сукупності даний набір, на думку

І. О. Бланка, забезпечує процес реального та фінансового інвестування [4].

Навпаки, в юридичній практиці Європейського Союзу (ЄС), згідно з Директивою

2004/39/ЄС, поняття інвестиційної послуги ототожнюється з інвестиційною діяльністю

та/або інвестиційними операціями професійних учасників інвестування – інвестиційних ком-

паній [5]. Відповідно до ст. 4 зазначеного документу, інвестиційними вважаються наступні

послуги: отримання та передача замовлень стосовно одного чи більше фінансових інструме-

нтів; виконання наказів від імені клієнта; здійснення торговельних операцій від власного

імені; управління портфелем активів; організація інвестиційного консультування; андерай-

тинг фінансових інструментів; розміщення фінансових інструментів без твердої гарантії;

управління міжнародними торговими засобами обслуговування.

Поряд з основними інвестиційними послугами суб`єктів фінансового ринку слід виді-

лити додаткові, завданням яких є обслуговування інвестиційного процесу, сприяння інвесто-

рам у виборі найоптимальніших форм інвестування, прискоренні розрахунків за угодами та

захисту своїх прав у разі їх порушення.

Таким чином, сукупність послуг, які пропонують суб`єкти інвестиційного ринку, мо-

жна розглядати з двох позицій:

– як набір додаткових сервісів, пов`язаних з реальними та/або

фінансовими

об`єктами інвестування;

– як цілісний інвестиційними продукт компаній-учасників на основі використання

базових фінансових інструментів.

Щодо України також можна застосувати останнє твердження, однак в дещо обмеже-

ному значенні з огляду на нерозвиненість багатьох сегментів інвестиційного ринку порівня-

но з розвиненими країнами світу (рис. 1).

Однак важливо зазначити, що розроблена

модель стосується лише одного з елементів

інвестиційного ринку, а саме – ринку фінансових інструментів. Поряд з останнім, слід виок-

ремлювати також ринки основних фондів, корпоративних прав та нематеріальних активів.

Кожен з цих важливих сегментів функціонування фінансової системи містить власний спе-

цифічний набір інвестиційних послуг. На нашу думку, важливо розглядати особливості про-

позиції інвестиційних послуг не лише за критерієм їх інструментальної приналежності,

а й у розрізі існуючих суб`єктів досліджуваного ринку.

Вітчизняні банки як активні учасники інвестиційного ринку пропонують своїм клієн-

там широкий спектр фінансових послуг. Особливу роль в даній ситуації відіграє пануюча

універсалізація банківської справи, яка передбачає орієнтацію на різні сектори економіки,

надання різноманітних фінансових послуг з гнучкими умовами, наявність розвиненої регіо-

нальної мережі та значний потенціал щодо фінансування інвестиційної діяльності. З огляду

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

302

на той факт, що переважна більшість вкладів населення сконцентрована саме в банках,

останні мають широкі можливості фінансування у першу чергу інвестиційних проектів (як

об`єктів реального інвестування).

Рис. 1. Інвестиційні послуги в Україні

Фінансові інструменти інвестиційного ринку

цінні папери (пайові, боргові, іпотечні,

приватизаційні, похідні,

товаророзпорядчі)

ст

окові конт

акти

(ф

`юче

си

)

інструменти грошового обігу

відсоткові строкові контракти (форварди)

строкові контракти на обмін (відсоткові, курсові

чи індексні свопи

)

опціони, що дають право на купівлю або продаж

будь-якого з фінансових інструментів

Інвестиційні послуги

Основні інвестиційні послуги

випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх

обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків

довірче управління фінансовими активами клієнтів

залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення

дилерські послуги як на біржовому, так і позабіржовому ринку

брокерське обслуговування в межах національних фондових майданчиків

послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення

формування оптимального інвестиційного портфеля

аналітична та консультаційна підтримка інвесторів з питань вибору напрямків

та форм інвестування

андерайтинг фінансових інструментів

Додаткові інвестиційні послуги

збереження та управління фінансовими інструментами за рахунок клієнта, надання

гарантій та поручительств, авалювання векселів

едит

вання т

анзакційних опе

ацій інвесто

ів з

інансовими інст

ру

ментами

торгівля цінними паперами на ринку корпоративних прав, у тому числі в сегменті

M&A (злиття та поглинання)

діяльність з обміну валют, пов`язана з наданням інвестиційних послуг

проведення консультацій підприємств-інвесторів щодо розбудови їх внутрішньої

фінансової стратегії тощо

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

303

До інвестиційних банківських послуг, на думку П. Роуза, належить «пропозиція з бо-

ку банку здійснювати розміщення цінних паперів клієнта в цілях допомоги останньому у за-

лученні коштів» [6]. Як бачимо, дане визначення лише частково характеризує особливості

інвестиційної діяльності вітчизняних банків, оскільки обмежує коло інвестиційних послуг

рамками сегменту цінних паперів. Однак частка цінних паперів, у тому числі акцій, в загаль-

ній структурі інвестиційних послуг українських банків займає лише незначну частину.

Призначення інвестиційних банківських операцій полягає у забезпеченні:

– розширення і диверсифікації дохідної бази банку;

– підвищення фінансової стійкості та зниження сукупного ризику банку за рахунок

розширення видів підтримуваної діяльності;

– забезпечення присутності банку на найбільш динамічних ринках та утримання ри-

нкової ніші;

– розширення клієнтської та ресурсної баз, видів послуг клієнтам шляхом створення

дочірніх фінансових інститутів;

– посилення впливу на клієнтів шляхом контролювання їх цінних паперів [7].

Сучасні форми посередництва комерційних банків на ринку інвестування можна роз-

ділити на три групи, а саме:

1. Банки продовжують надавати послуги шляхом випуску на ринок нетрадиційних

продуктів, здатних конкурувати з послугами небанківських посередників. Універсальні бан-

ківські установи мають значну конкурентну перевагу – при створенні нових продуктів існує

можливість проведення їх безпосередньої апробації в неагресивних умовах із залученням

клієнтів, які мають міцні довготривалі зв`язки з банками, що значно знижує ризики фінансо-

вих втрат від впровадження нових продуктів і підвищує їх ефективність.

2. Банки активно залучаються до проведення інших посередницьких операцій, здійс-

нюючи функції брокерів, довірчих керуючих та інших професійних посередників ринку цін-

них паперів. У випадку неможливості безпосереднього надання послуги банком, даний про-

цес здійснюється у прихованій формі через використання механізму холдингових банківсь-

ких компаній.

3. Банки продовжують проводити традиційні інвестиційні операції. Стійкість ринку

пов`язаних з ними банківських послуг підтверджується збереженням стабільної частки, яку

займає інвестиційний портфель в структурі банківських активів, в умовах переважання кре-

дитного механізму участі у фінансуванні інвестиційних проектів [4].

Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні свідчить, що

її специфіка

значною мірою зумовлена характером сформованої ресурсної бази. І в першу чергу це стосу-

ється універсальних банківських установ, яким на сьогодні ще не вдалося залучити значні

обсяги довгострокових ресурсів, що, в свою чергу, гальмує їх інвестиційну активність. Капі-

тал банків станом на початок третього кварталу 2010 р. становить 15 % ВВП, а

активи – 90 %

ВВП. Причинами невідповідності ресурсної бази банків потребам довгострокового кредиту-

вання є низький рівень монетизації економіки, що обумовив переміщення грошей у тіньовий

сектор, та відплив капіталу за межі України. Крім того, діюча грошово-кредитна політика та

податкова система функціонують ще не на досить належному рівні, що також гальмує розви-

ток ресурсної бази та не створює відповідних умов для зростання обсягів інвестиційної дія-

льності банків [8].

Відзначимо, що левова частка капітальних інвестицій в реальний сектор економіки

здійснюється за рахунок власних коштів підприємств та організацій (62,7 % станом на

01.10.2010), частка банків складає лише 12,5 %, іноземні інвестори забезпечують 2,3 % капі-

тального інвестування.

Досить широкий перелік небанківських фінансових установ, що

сформувався протя-

гом періоду докризового економічного зростання, демонструє значний потенціал розвитку

даного сектора з огляду на низку істотних переваг перед діяльністю комерційних банків.

Головною перевагою інвестування у сегмент НФУ, як правило, є значно вища доходність

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

304

(у разі зростання фондового ринку) більшості фінансових інструментів порівняно з банківсь-

кими депозитами в різних валютах. За таких умов одним з альтернативних шляхів ефектив-

ного розміщення грошових коштів можуть стати інститути спільного інвестування (ІСІ), які,

згідно із законодавством, мають право здійснювати емісію власних цінних паперів з метою

отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших

емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи.

Так, протягом 2010 року, незважаючи на розвиток «бокового тренду» українського

фондового ринку, результати діяльності закритих фондів станом на 30.09.2010 у середньому

були вищими за доходність банківських вкладів, серед яких найприбутковішими виявилися

депозити в золоті (23,04 %). При цьому всі типи фондів зберегли додатну середню доход-

ність, що для відкритих склала 7,64 %, інтервальних – 7,81 %, закритих – 24,38 % (рис. 2).

Рис. 2. Середня доходність невенчурних ІСІ, депозитів індексів акцій та рівень інфляції

у 3 кварталі та з початку 2010 року [9]

До головних проблем розвитку послуг інвестиційного посередництва в Україні можна

віднести наступні:

– відсутність системи гарантування вкладів фізичних осіб в ІСІ;

– значний рівень недовіри населення як до фінансово-кредитної системи в цілому,

так і до НФУ зокрема, викликаний цілою низкою фінансових «обвалів» та махінацій за роки

незалежності України;

– нерозвиненість регіональної мережі переважної більшості компаній з управління

активами (КУА) та інформаційного висвітлення їх діяльності у суспільстві;

– обтяжливість податкового законодавства, наслідком чого стало використання ІСІ

в тіньових схемах. Станом на 30.09.2010 співвідношення активів венчурних та невенчурних

фондів склало відповідно 9/1;

– відсутність достатнього асортименту сучасних високодохідних фінансових інстру-

ментів, серед іншого – невикористані можливості строкового ринку товарно-сировинних

ф`ючерсів [10].

На сьогоднішній день в Україні випуск акцій ще не можна розглядати як ефективний

інструмент залучення капіталу для вітчизняних компаній, оскільки український фондовий ри-

нок більшою мірою відіграє роль спекулятивного інструменту, а вітчизняний варіант публіч-

ного розміщення акцій (IPO) являє собою скоріше певну іміджеву модель, що використовується

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

305

компаніями для привертання уваги до свого бізнесу [11]. Тобто публічні акціонерні товарис-

тва здійснюють розширення капіталу, як правило, за рахунок приватного розміщення акцій

серед вже існуючих акціонерів.

Професійні учасники вітчизняного неорганізованого фондового ринку, в першу чергу

представленого угодами M&A (злиття та поглинань), пропонують широкий спектр послуг

з обслуговування повного або часткового продажу бізнесу. Основною тенденцією вітчизняно-

го ринку злиттів і поглинань на сьогоднішній день є збільшення популярності даної послуги не

тільки серед великих компаній, які, як правило, виступають у ролі покупця бізнесу, але й серед

середніх і малих, що виступають переважно в ролі продавця. Завдання інвестиційної компанії

в цьому випадку полягає у визначенні справедливої ринкової вартості активу, що продається,

мінімізації ризиків з недружнього поглинання, наданні послуг з перебудови структури воло-

діння компанією, системи фінансової звітності й стратегічного планування [12].

ВИСНОВКИ

Серед найважливіших заходів із вдосконалення практики надання вітчизняними фі-

нансовими компаніями інвестиційних послуг виділимо наступні:

– прийняття єдиного нормативного акту з метою систематизації законодавчих поло-

жень у сфері регулювання ринку інвестиційних послуг України;

– консолідація вітчизняної депозитарної системи згідно з принципами нормативного

регулювання фінансових ринків Європейського Союзу;

– підвищення якості кадрового забезпечення кожного із сегментів інвестиційного

ринку (серед іншого, впровадження інституту технологічних брокерів на ринку нематеріаль-

них активів, встановлення чітко регламентованих кваліфікаційних вимог до аналітиків та

спеціалістів у сфері торгівлі деривативами);

– запровадження чітких правил регулювання вітчизняного ринку злиттів та поглинань;

– сприяння розвитку ринку спеціалізованого інвестиційного банкінгу з метою при-

скорення розвитку технологічної, методичної та інформаційної інфраструктури ринку інвес-

тиційних послуг в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеєнко Л. М. Ринок фінансового капіталу : становлення, проблеми та перспективи розвитку :

монографія / Л. М. Алексеєнко. – К. : Максимум; Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 424 с.

2. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : навчальний посібник : навчальне видання / Т. В. Майорова. –

3-є вид., перероб. та доп. – К. : ЦНЛ, 2004. – 376 c.

3. Школьник І. О. Фінансовий ринок України : сучасний

стан і стратегія розвитку : монографія /

І. О. Школьник. – Суми : Мрія, УАБС НБУ, 2008. – 348 с.

4. Васильєва Т. А. Діяльність банківських установ на ринку інноваційного інвестування: методологічні

засади : дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08. 00. 08 «Гроші, фінанси і кредит» / Т. А. Васильєва. – Держ. вищий на-

вчальний заклад «УАБС НБУ». – Суми, 2008. – 504 с.

5. Вінник О

. Інвестиційні послуги: вдосконалення правового регулювання з урахуванням досвіду ЄС /

О. Вінник // Юридична Україна. – 2007. – № 5. – C. 69–75.

6. Роуз П. С. Банковский менеджмент : пер. с англ. – 2-го изд. / П. С. Роуз. – М. : Дело Лтд, 1995. – 768 с.

7. Триф А. А. Инвестиционная и кредитная деятельность коммерческих банков / А. А. Триф. – М. :

Экономика, 1997. – 224 с.

8. Файзієва

Н. В. Банківське кредитування інвестиційної діяльності підприємств [Електронний ре-

сурс] / Н. В. Файзієва. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/ 2008_4_2/84.pdf

9. Аналітичний огляд ринку ІСІ в Україні [Електронний ресурс] / Українська асоціація інвестиційного

бізнесу. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/analituaib/analytics/kvartal_anal/ 136964.html.

10. Москвін С. О. Інвестиційний ринок України та проблеми його державного регулювання / С. О. Москвін //

Фінансовий ринок України. – 2010. – № 2. – С. 3–10.

11. Леонов С. В. Проблеми та перспективи розвитку спеціалізованого інвестиційного банкінгу [Електро-

нний ресурс] / С. В. Лєонов, С. М. Козьменко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vddma/2009_2/

article/treb.pdf.

12. Москвін С. О. Інвестиційний ринок України: передумови та проблеми формування у контексті сві-

тової фінансової кризи / С. Москвін // Фінансовий ринок України. – 2009. – № 3. – С. 8–13.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

110

АНАЛИЗ ПОЛУЧЕНИЯ ПРОФИЛИРОВАННЫХ ЗАГОТОВОК КОНИЧЕСКОЙ

ФОРМЫ

Косенко М. В., Коржов А. П.

Получение точных заготовок для различных процессов штамповки – одно из приоритет-

ных направлений исследования, поскольку от этого напрямую зависит не только точность полу-

чения детали, но формообразование и ее механические характеристики. Рассмотрены основные

способы получения профилированных заготовок конической формы, которые имеют ряд

недостатков: большие усилия деформирования и усилия раскрытия матрицы; сложность

конструкции штампа; наличие заусенцев. Проведенный анализ позволил найти новый спо-

соб получения заготовок заданной формы, а так же избежать вышеперечисленных недос-

татков. Проведен анализ данных, полученных экспериментально и методом конечных эле-

ментов в пакете прикладных программ QForm-2D. По результатам проведенных исследо-

ваний получен патент Украины на полезную модель.

Отримання точних заготовок для різних процесів штампування – одне з пріоритет-

них напрямів дослідження, оскільки від цього безпосередньо залежить не тільки точність

отримання деталі, але формоутворення і її механічні характеристики. Розглянуто базові

засоби виготовлення профільованих заготовок конічної форми, які мають декілька недо-

ліків: великі зусилля деформування та зусилля розкриття матриці; складність конструкції

штампа; наявність задирки. Проведений аналіз дозволив винайти новий засіб виготовлен-

ня заготовок заданої форми, а також уникнути вищеперерахованих недоліків. Проведено

аналіз даних, отриманих експериментально й методом кінцевих елементів у пакеті при-

кладних програм QForm-2D. За результатами проведених досліджень було отримано па-

тент України на корисну модель.

Accurate blanks for stamping various processes – one of the priority areas of re-

search, because not only the accuracy of the details depends on it, but the shaping and its

mechanical properties. The main ways of getting profiled blanks of conical shape, which

have several disadvantages: large deforming force and the efforts of the disclosure of the

matrix; the complexity of the design of the stamp; the presence of burrs have been consid-

ered. This analysis has allowed to find a new way to get pieces of a given shape, as well as

to avoid the above drawbacks. The patent of Ukraine for useful model has been received on

the base of the analyzed data given in the investigation.

Косенко М. В. ассистент кафедры ОМД ДГМА

omd@dgma.donetsk.ua

Коржов А. П. студент ДГМА

ДГМА – Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

111

УДК 621.777.4

Косенко М. В., Коржов А. П.

АНАЛИЗ ПОЛУЧЕНИЯ ПРОФИЛИРОВАННЫХ ЗАГОТОВОК КОНИЧЕСКОЙ

ФОРМЫ

Получение точных заготовок для различных процессов штамповки можно назвать одной

из приоритетных направлений в исследования, поскольку от этого напрямую зависит не только

точность получения детали, но так же формообразование и ее механические характеристики.

Рис. 1. Исходная заготовка и схема

процесса получение полой конической детали

Для изготовления полых конических

деталей (рис. 1), которые достаточно широко

применяются как в машиностроении, так

и авиа- и ракетостроении, с равномерным

распределением интенсивности деформаций

по сечению детали [1] необходимо использо-

вать комбинированные схемы течения ме-

талла [2, 3], но для данного технологического

процесса необходима заготовка конической

формы, при этом необходимо, чтобы угол

наклона образующей заготовки был равен

углу наклона внешней образующей детали.

Для получения профилированных заготовок конической формы существует способ

изготовления радиальным выдавливанием [4] (рис. 2), однако применению данного способа

характерны большие усилия раскрытия матрицы и для уменьшения их значения необходимо

использование определенных наклонов образующей матрицы.

Рис. 2. Получение заготовок конической формы в разъемных матрицах

Авторами [5] (рис. 3), предложен способ получения заготовок конической формы от

прутка в специальном штампе. Получение заготовки осуществляется следующим образом.

Пруток укладывается в подвижный втулочный нож. Пуансон выполняет радиальное выдав-

ливание металла прутка в круговую коническую полость с односторонней подачей. Далее

для оформления торцов производиться высадка матрицей, которая толкается движущимся

пуансоном. На последнем шаге производится отрезка полученной заготовки от прутка путем

смещения подвижной части штампа. Недостатком такого способа является не только доста-

точные усилия раскрытия штампа при заполнении углов, но и появление рваного торца

в месте отделения заготовки от прутка.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

112

Рис. 3. Получение заготовок конической формы в специальном штампе

Авторами [6] (рис. 4) разработан способ, позволяющий получать заготовки кониче-

ской формы в плавающей матрице. Благодаря обойме свободнолежащей на плите, штамп яв-

ляется закрытым в период заполнения его. В конечный момент штамповки (при доштампов-

ке), когда возрастает давление на боковые поверхности штампа, обойма может подниматься

под действием нормальных и касательных напряжений. В этом случае штамп становиться

открытым и в зазор между плитой и обоймой могут быть вытеснены излишки металла. К не-

достатком такого способа можно отнести достаточную сложность в центрировании заготов-

ки относительно обоймы, а также получение заусенцев, которые впоследствии необходимо

удалять механическим способом.

Рис. 4. Схема получения заготовки в подвижной обойме:

1 – плита; 2 – обойма; 3 – пуансон

Цель статьи – разработать способ получения заготовок конических формы с заданным

углом наклона образующей.

В ходе анализа представленных ранее технологий можно выделить требования, кото-

рым должна соответствовать технология изготовления деталей конической формы:

– малые значения энергосиловых параметров;

– отсутствие дефектов на торцах

заготовки;

– отсутствие заусенцев на внешней поверхности заготовки.