Журнал - Вісник Донбаської державної машинобудівної академії 2010 №1 (6Е)

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

125

Скорость течения металла на контактной поверхности можно определить, как:

cos

= ,

где

– половина угла профиля резьбы оправки.

В итоге получаем [11]:

(

)

sin

υπμσ

род

ровн

вннит

тр

−

⋅−

⋅

(9)

Мощность сил трения в кольцевой области заготовки определим из выражения:

∫∫

dANтр

υτ

(10)

где

1zk

= – скорость течения частиц металла по контактной поверхности с матри-

цей, dzRdA

2= – площадь контакта ( Lz

≤

0 ).

В итоге получаем [11]:

LRN

итнтр

⋅⋅

⋅

. (11)

Мощность внешней деформирующей силы определим из выражения:

),(

вннивнеш

RRN −⋅⋅⋅=

πυρ

(12)

где

– удельное усилие деформации заготовки.

Подставляя значения составляющих мощностей в выражение (11), и выполнив соот-

ветствующие преобразования, определим относительное усилие деформирования заготовки

при выдавливании резьбы [11]:

⋅⋅

+⋅+

−

⋅

∫

∗

)(3

вн

внн

∫∫

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⋅+

−

−+−

−

вн

ро

ророро

ро

rdrdzz

rrrrrr

rrr

)3(3

))(33(4

)(

sin

внн

род

ровн

вн

−

⋅⋅

−

⋅

(13)

Оценим необходимое удельное давление выдавливания резьбы с учетом неравномер-

ного заполнения витков резьбы по длине детали методом тонких сечений. Метод решения

предполагает, что направления напряжений, действующих на поверхность перпендикулярно

направлению течения, являются главными напряжениями и не изменяются для любой точки

данной поверхности. Как и в предыдущем случае, мысленно разделим заготовку на

две зоны.

Первая часть представляет собой кольцо с наружным радиусом

R и внутренним

вн

R (см. рис. 1).

Уравнение равновесия сил относительно оси z, имеет вид:

(

)

()

(

)

022

=++−+−− dzRdzRRRdppRRp

внsнтрвннвнн

πτπτππ

. (14)

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

126

Преобразовав выражение, имеем:

(

)

(

)

dzRRRRdp

внsнтрвнн

ττ

+=− 2

. (15)

Рис. 1. Схема к выводу дифференциального уравнения равновесия в кольцевой области

(зона 1)

Учитывая, что касательное напряжение на плоскости сдвига равно

= , а также

принимая закон трения

ттр

= , получим:

()

RRRdp

вн

нтвнн

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+=−

μσ

. (16)

Интегрируя выражение (16), получим:

()

внн

вн

нт

−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

μσ

, (17)

где

p – напряжение у последнего витка при 0

z (см. рис. 1)

В случае одностороннего выдавливания хуже всего заполняется последний виток.

С учетом того, что глубина резьбы не велика по сравнению с диаметром гайки, в первом

приближении можно не учитывать тангенциальные напряжения и решать плоскую задачу

заполнения клина металлом гайки за счет радиального давления рис. 2.

Запишем уравнение равновесия продольных сил

с учетом того, что рассматривается

плоская задача и в каждом слагаемом опущен линейный размер площадки перпендикуляр-

ный плоскости рассматриваемой схемы:

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

127

()()

02tan2

2222

⋅

−

drdrpdxxdqqxq

трrrr

. (18)

Разделив выражение (18) на – dr , получим:

(

)( )

02tan2

222

=−−

−

тр

rrr

xqdxxdqq

τα

; (19)

или:

()

02tan2

=−−

тр

xqd

τα

. (20)

Учитывая, что

tan2=

, а также принимая закон трения

ттр

= , получим:

()

tan

=−−

xqd

, (21)

или:

tan

x +−= . (22)

Рис. 2. Схема к выводу дифференциального уравнения равновесия в резьбовой области

(зона 2)

Используя уравнение пластичности

−

, преобразуем выражение, получим:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

tan

. (23)

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

128

Интегрируя, получим:

Cxq

rт

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+= ln

tan

. (24)

Для определения константы воспользуемся условием 0

дr

q , тогда:

дт

xC ln

tan

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+−=

. (25)

Подставляя значение константы в (24), получим:

q ln

tan

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

. (26)

Зная боковое давление необходимое для заданного заполнения последнего витка резь-

бы и с учетом что

=−

, получим полное относительное давление при выдавливании

с учетом заполнения резьбового профиля:

()

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

вн

внн

вн

p ln

tan

. (27)

Или:

()

вн

внн

вн

p ln

tan

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+==

. (28)

На рис. 3 представлены расчеты относительного давления необходимого при выдав-

ливании резьбы без учета и с учетом неравномерного заполнения резьбового профиля по

формулам (13) и (27) соответственно. В качестве исходных данных использовались геомет-

рические параметры гаек соответствующие ГОСТ 5915-70, коэффициент трения был принят

равным 0,1.

Рис. 3. Сравнение относительного давления, рассчитанного энергетическим

и инженерным методами

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

129

Сравнение результатов расчета относительного давления выдавливания резьбы пока-

зало, что энергетический метод дает значения, заниженные в среднем на 30 % по сравнению

с инженерным. Связано это с учетом в инженерном методе дополнительной нагрузки, возни-

кающей из-за неравномерного заполнения резьбы.

Введем коэффициент заполнения резьбового профиля К такой, что при

внд

хх = его

численное значение будет равно нулю, а при

род

хх

– единице, то есть:

внро

внд

−

= . (29)

Преобразуем выражение (27) таким образом, чтобы входящие в него параметры были

безразмерными. Для этого разделим числитель и знаменатель второго слагаемого на

вн

R ,

а также учетом (28), получим:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−+

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+= 11ln

tan

вн

. (30)

Таким образом, получена функция относительного удельного давления выдавливания

резьбы от четырех безразмерных параметров и коэффициента трения

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

= K

вн

внвн

,,,

. На рис. 4–7 и в табл. 1 представлены результаты расчета удель-

ного усилия деформирования при различных геометрических параметрах резьбы, условиях

трения и коэффициентах заполнения профиля.

Рис. 4. Зависимость относительного

удельного давления от наружного радиуса

детали

;1,0;2,0;1 ===

вн

()

5,33;5,12;2,11 −−−=

вн

Рис. 5. Зависимость относительного

удельного давления от высоты детали

;1,0;2,0;5,1 ===

вн

()

5,13;0,12;5,01 −−−=

вн

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

130

Рис. 6. Зависимость относительного

удельного давления от шага резьбы детали

;1;5,1 ==

внвн

;1,0=

()

6,03;4,02;2,01 −−−=

вн

Рис. 7. Зависимость относительного

удельного давления от коэффициента трения

;5,1=

вн

;1=

вн

;1,0=

вн

(

)

5,03;3,02;1,01

−

Согласно ГОСТ 16093-81 величина коэффициента заполнения для грубого класса

точности составляет 0,89.

Таблица 1

Зависимость относительного удельного усилия от условий трения, геометрических

параметров резьбы и коэффициента заполнения профиля резьбы

/ R

вн

L/ R

вн

K p*

0,1 1,5 1 0,2 0,9 3,66

0,2 1,5 1 0,2 0,9 4,12

0,3 1,5 1 0,2 0,9 4,58

0,4 1,5 1 0,2 0,9 5,04

0,1 1,2 1 0,2 0,9 5,66

0,1 1,5 1 0,2 0,9 3,66

0,1 2 1 0,2 0,9 3,01

0,1 3,5 1 0,2 0,9 2,66

0,1 1,5 0,5 0,2 0,9 3,08

0,1 1,5 1 0,2 0,9 3,66

0,1 1,5 1,5 0,2 0,9 4,24

0,1 1,5 2 0,2 0,9 4,82

0,1 1,5 1 0,2 0,9 3,66

0,1 1,5 1 0,3 0,9 3,33

0,1 1,5 1 0,4 0,9 3,07

0,1 1,5 1 0,5 0,9 2,87

0,1 1,5 1 0,2 0,8 3,36

0,1 1,5 1 0,2 0,85 3,50

0,1 1,5 1 0,2 0,9 3,66

0,1 1,5 1 0,2 0,95 3,84

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

131

ВЫВОДЫ

На основании выполненного теоретического анализа процесса пластического формо-

образования внутренней резьбы на цилиндрической поверхности заготовки и резьбовой об-

ласти при боковом выдавливании установлено:

Наибольшее влияние на энергосиловые параметры процесса оказывают геометри-

ческие параметры резьбы и заготовки, коэффициент заполнения профиля резьбы и условия

трения в матричной и резьбовой области.

Энергетический метод дает заниженную, в среднем на 30 %, оценку энергосиловых

параметров по сравнению с инженерным методом, учитывающим неравномерность заполне-

ния резьбового профиля.

На относительное удельное усилие наибольшее влияние оказывают коэффициент

заполнения профиля резьбы (≈ 30 %) и условия контактного трения (≈ 30 %).

На основании полученных результатов можно утверждать, что процесс бокового

выдавливания резьбы на гайках при односторонней схеме деформирования целесообразно

осуществлять на гайках небольшой высоты (резьба малой длины свинчивания) и с достаточ-

ной толщиной стенки.

Перед выдавливанием необходимо обеспечить наличие смазки на трущихся по-

верхностях.

Для обеспечения равномерного нагружения витков резьбовой оправки целесооб-

разно использовать двухстороннюю схему деформирования, что повысит стойкость послед-

ней.

ЛИТЕРАТУРА

1. Алиев И. С. Моделирование процесса радиально-прямого выдавливания полых изделий из упрочняю-

щегося материала. Сообщение 1 / И. С. Алиев, О. В. Чучин, П. Абхари // Вісник ДДМА. – 2005. – № 2. – С. 24–29.

2. Патент на винахід. 80176 Україна, МПК В21К 1/00, В21Н 3/00. Спосіб утворення різьбового профі-

лю в порожнистих циліндричних деталях / Кралін А. К., Матвієнко А

. В., Фініченко В. О. – Заявл. 29.06.2005;

опубл. 27.08.07, Бюл. № 13. – 4 с.

3. Матвиенко А. В. Анализ деформированного состояния заготовки при радиальном выдавливании

внутренней резьбы на цилиндрической поверхности / А. В. Матвиенко, А. К. Кралин // Физика и техника высо-

ких давлений : научный журнал. – Донецк : ДонФТИ им. А. А. Галкина НАН Украины, 2002. – Том 12. – С. 86 – 91.

4. Матвиенко

А. В. Холодное выдавливание резьбы на тонкостенных деталях [учебное издание] /

А. В. Матвиенко, А.К. Кралин. – Донецк : Ноулидж (донецкое отделение), 2010. – 85 с.

5. Матвиенко А. В. Анализ напряженного состояния заготовки при выдавливании резьбы на гайке /

А. В. Матвиенко, А. К. Кралин, О. А. Балахничев // Прогрессивные технологии и системы машиностроения :

международный сборник научных

трудов. – Донецк : ДонНТУ, 2002. – Вып. 21. – С. 99–104.

6. Кралин А. К. Анализ напряженного состояния заготовки при выдавливании резьбы / А. К. Кралин,

В. А. Финиченко // Сб. тр. XII международной научно-технической конференции «Машиностроение и техно-

сфера на рубеже XXI века» 12–17 сентября 2005 г. – Т. 2. – С. 139–144.

7. Евстратов В. А. Теория обработки металлов давлением / В. А. Евстратов. – Харьков : Вища

шк.,

Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 248 с.

8. Сторожев М. В. Теория обработки металлов давлением / М. В. Сторожев, Е. А. Попов. – М. : Ма-

шиностроение, 1971. – 424 с.

9. Тарновский И. Я. Деформации и усилия при обработке металлов давлением / И. Я. Тарновский,

А. А. Поздеев, О. А. Ганаго. – М. : Машиностроение, 1971. – 234 с.

10. Томсен Э

. Механика пластической деформации при обработке металлов / Э. Томсен, И. Янг,

Ш. Кобояши. – М. : Машиностроение, 1979. – 312 с.

11. Матвиенко А. В. Энергосиловые параметры процесса выдавливания резьбы на гайках / А. В. Мат-

виенко, А. К. Кралин, А. Аль Бурини // Прогрессивные технологии и системы машиностроения : международ-

ный сборник научных трудов. – Донецк : ДонГТУ, 2002. – Вып. 19. – С. 141–145.

12.

Сопилкин Г. В. Исследование процесса пластического формообразования резьбы на внутренних по-

верхностях цилиндрических деталей : дис. … канд. техн. наук: 05.03.05 / Г. В. Сопилкин. – Харьков, 1980. – 200 с.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

312

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ЗАТ «НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»

Коржов Є. О.

Рассмотрены исследования, направленные на усовершенствование существующих

механизмов управления инновационной деятельностью машиностроительных предприятий.

Предложено проанализировать и оценить состояние инновационной деятельности на пред-

приятии для выбора эффективной системы управления и рассчитать индекс инновационной

активности ЗАО «НКМЗ». Оценка инновационной активности может быть произведена как

для отдельных направлений инноваций, так и для инновационной активности предприятия

в целом. Выраженная в числах динамика инновационной деятельности создает возможность

для своевременного принятия управленческих решений о корректировках инновационной

политики предприятия. Результаты расчета индекса инновационной активности предприятия

позволят эффективно реализовать инновационную политику предприятия, сохранять тенден-

ции роста, а также рассчитывать прогнозные показатели развития и эффективно выполнять

стратегию предприятия.

Розглянуто дослідження, спрямовані на удосконалення існуючих механізмів управ-

ління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств. Запропоновано проаналізува-

ти та оцінити стан інноваційної діяльності на підприємстві для вибору ефективної системи

управління та розрахувати індекс інноваційної активності ЗАТ «НКМЗ». Оцінка інноваційної

активності може бути зроблена як для окремих напрямків інновацій, так і для інноваційної

активності підприємства в цілому. Виражена в числах динаміка інноваційної діяльності

створює можливість для своєчасного прийняття управлінських рішень про коректування ін-

новаційної політики підприємства. Показники розрахунку індексу інноваційної активності

підприємства дозволять ефективно реалізовувати інноваційну політику підприємства, збері-

гати тенденції росту, техніко-економічних показників, а також розраховувати прогнозні по-

казники розвитку та ефективно виконувати стратегію

підприємства.

The research that is directed to improvement of present mechanisms for management of in-

novation activity at machine – building enterprises was considered in the article. It was suggested to

analyze and evaluate innovation activity at the enterprise for choice of effective system of manage-

ment and to calculate index of innovation activity at joint-stock company «NKMZ». The evaluation

of innovation activity can be made as for independent directions of innovations so for innovation

activity of the enterprise as a whole. The dynamics of innovation activity expressed in numbers give

the opportunity for administrative decision making deals with the correction of innovation policy of

the enterprise. The results in calculation of index of innovation activity at the enterprise allow real-

izing innovation policy of the enterprise, save growth trend and also calculating look-ahead activi-

ties of development and fulfill efficiently the strategy of the enterprise.

Коржов Е. А. нач. бюро ЗАО «НКМЗ»

bnt@nkmz.donetsk.ua

ЗАО «НКМЗ» – ЗАО «Новокраматорский машиностроительный завод», г. Краматорск

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

313

УДК 331.104

Коржов Є. О.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ЗАТ «НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»

У наш час, появою, освоєнням і поширенням засобів виробництва з більш високою

продуктивністю, ніж у традиційно індустріальних ринках, підготовлений новий історичний

поворот. Потреба в постійному відновленні асортименту продукції і технології її виготов-

лення змушує вводити наукові і проектні розробки в систему діяльності підприємства, орієн-

туючи їх на прискорення інноваційних процесів. Так відбувається злиття науки, техніки і ви-

робництва в єдине ціле, що породжує інновації і прискорює їх.

Динамічні умови господарювання обумовлюють необхідність постійного перегляду

стратегічних цілей економічними суб’єктами, прийняття відповідних рішень, які б дозволяли

швидко реагувати на зовнішні зміни для забезпечення конкурентних переваг. Об’єктивною

метою розвитку переважної більшості національних підприємств в умовах глобалізації є під-

вищення конкурентоспроможності власної продукції у порівнянні зі світовими виробниками.

Необхідність переходу до інноваційного типу зростання у максимально стислі строки пояс-

нюється тим, що тимчасові, екстенсивні фактори зростання – сприятлива кон’юнктура на

світових ринках сировини та можливість використання незадіяних виробничих потужностей –

практично себе вичерпали. Виходячи з цього, у найближчій перспективі головними напрям-

ками інвестиційної та інноваційної політики промислових підприємств має стати широкома-

сштабне технічне і технологічне оновлення виробництва [1].

Разом з тим, при існуванні стабільно високих показників зростання валового внутріш-

нього продукту України протягом останніх років кількість інноваційно-активних підпри-

ємств, впроваджених нових технологічних процесів та видів нової продукції продовжували

знижуватись при одночасному зростанні витрат на інноваційну діяльність, що свідчить про її

неефективність. В кінцевому рахунку істотні зміни в економічній політиці держави призвели

до певної кризи вітчизняної машинобудівної промисловості, підтверджуючи тезу про відсут-

ність стійких внутрішніх умов інтенсивного розвитку країни в цілому та окремих підпри-

ємств, а отже й про неефективні методи інноваційного розвитку на мікрорівні [2].

Виходячи з вищевикладеного, дослідження, спрямовані на удосконалення існуючих

механізмів управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств є, безумовно,

актуальними й сприятимуть збільшенню конкурентоспроможності продукції вітчизняної

промисловості, підвищенню ефективності функціонування машинобудівних підприємств та

поліпшенню економічної ситуації в країні в цілому.

Проблемам значимості інноваційної діяльності в завданні стимулювання розвитку на-

ціональної економіки приділяли увагу багато вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів

та практиків, серед яких можна виділити Я. Жаліла, В. Амітана, Л. Мясникову, Т. Приходь-

ко, В. Захарченка, М. Шарка, С. Соколенка, В. Денисюка, Л. Федулову, Л. Мартюшеву та ін.

Інвестиційне забезпечення інноваційних процесів в своїх роботах досліджували такі вчені як

В. Хобта, Н. Бутко, Т. Щетилова, А. Гойко, В. Глазунов, Г. Красовський, Г. Козаченко,

С. Смоляк, П. Орлов. Втім, отримані останніми роками результати інноваційного розвитку

машинобудівної промисловості України свідчать про необхідність продовження наукового

пошуку методів розв’язання існуючих проблем, до того ж специфіка кожного окремого під-

приємства завжди вимагає індивідуалізації загальних методів для конкретизованих умов ко-

жного унікального господарюючого суб’єкта [3].

Метою даної статі є формування ефективної оцінки реалізації інноваційної та інвести-

ційної політики на машинобудівних підприємствах.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

314

Для України «технологічне передбачення» здобуває значення вкрай необхідного ін-

струмента для формування програм розвитку національної економіки. На основі цього під-

ходу розроблена й наукова програма України «Технологічне передбачення як системна ме-

тодологія інноваційного розвитку України» [1].

У цей час всі високорозвинені країни мають програми інноваційного розвитку. У зв'яз-

ку з тенденціями, що намітилися, керівники всіх рівнів, все частіше ставлять запитання про

те, які найсучасніші принципи й тенденції в методології ефективного інноваційного керуван-

ня?

У плані ефективного інноваційного керування економічна наука в цей час виділяє ряд

ключових сфер діяльності, в межах яких підприємство визначає свої головні цілі.

Це – положення підприємства на ринку (займана частка ринку і т. д.); рівень іннова-

ційної діяльності зі створенням нових цінностей (у т. ч. рівень НДДКР); ступінь диверсифі-

кованості; потенціал підприємства (науково-технічний, технологічний й інтелектуальний зі

створенням виняткових можливостей); рівень розвитку організаційно-економічного механіз-

му; рівень продуктивності; забезпеченість й ефективність використання ресурсів; оптималь-

на оргструктура й системи правління; компетенція (професіоналізм) персоналу; рівень якості

(досягнення світового рівня якості); ступінь стабільності; соціальна відповідальність [1].

Інноваційна програма розвитку сучасного підприємства повинна визначати в першу

чергу розвиток науки й ключових виробничих систем новітнього укладу, можливості інфор-

маційних технологій і середовища, а також здатність господарського механізму генерувати

високу інноваційну активність у всіх сферах діяльності.

Аналіз промислових підприємств, які успішно використовують інноваційну діяльність,

показує, що основним спонукальним мотивом для розробки інновацій є бажання й прагнення

керівництва вести стратегічну діяльність взагалі й здійснювати інноваційну зокрема [4]. Інши-

ми словами, на підприємстві повинен бути ЛІДЕР-НОВАТОР, що готов виділити ресурси на

розробку нової продукції й постійно зацікавлювати в інноваціях весь персонал.

В XXI столітті всі провідні фірми світу активно переходять до інноваційного стратегі-

чного керування.

Такий підхід до керування дозволяє господарюючим суб'єктам перейти від реактивної

форми керування (прийняття управлінських рішень як реакція на поточні проблеми) до керу-

вання на основі аналізу й прогнозів.

Це дозволяє не тільки реагувати на зміни факторів зовнішнього середовища, але

й впливати на них. В умовах посилення ролі інновацій як фактора економічного росту й роз-

витку, ефективне управління інноваційною діяльністю повинно стати головною стратегіч-

ною метою підприємства, галузі, регіону, країни.

Економічно розвинені країни, що зробили інновації пріоритетним напрямком розвит-

ку, у цей час займають передові позиції у світі за всіма показниками економіки. На сьогодні

Україна має найнижчий показник валового продукту на одну людину, а продуктивність праці

на переважній більшості виробництв в 10–20 і більше раз нижче, ніж у розвинених краї-

нах [5]. Слабка конкурентоспроможність, відсутність привабливих цінностей в українських

товарах обумовлено непридатними для сучасного ринку застарілими технологічними проце-

сами, зношеним устаткуванням і низькою професійною підготовкою працівників. Виробничі

потужності більшості українських машинобудівних підприємств і разом з ними виробничі від-

носини – це рівень 50–60-х років розвинених країн і переборювати розрив, що утворився, необ-

хідно щорічним ростом ВВП на 10–15 %.

Основою нового стратегічного курсу, головним пріоритетом повинен в цей час стати

розвиток інноваційної моделі економічного росту базових галузей промисловості України. Це

дасть можливість у найкоротший термін досягти результатів, які дозволили б Україні різко пі-

дняти економіку, інтегруватися у світові глобальні процеси, забезпечити підвищення рівня

життя народу.