
229
Використовуючи властивості дисперсії від суми залежних випа-
дкових величин (випадкові величини
i
β
є залежними), дістанемо:
()
)
=β++β+β+β=
mmi
xxxDyD
*
2
*
21
*
1
*
0
*
...
)()
)
)
)
...2...
*
2
*
01
*2*
2
2
2
*
1
2
1
*
0
+ββ+β++β+β+β KxDxDxDxD
mm
()
)
)
...2...22...
**
11
*
2
*
121
**
0
+ββ++ββ+ββ+
mmmm
KxxKxxKx
)
)
,2...
***
11
xKxKxx
mmmm
β
′
=ββ+
−−
оскільки це є квадратична форма, яку можна записати у вектор-
но-матричній формі.
Отже, маємо
)
)
xKxyD
i
**
β
′
=
. (554)
Тоді, використовуючи (551), дістанемо
)
()
xXXxyD
i
1
2*
−
ε
′′
σ=
. (555)
Оскільки
2
ε
σ
— невідома величина, то в (555) використовуємо
її точкову незміщену статистичну оцінку
.
2
ε
S
Таким чином, маємо:
)
()
.
1
2*
xXXxSyD
i
−
ε
′′
⋅=
(556)
Отже, істинне значення Y перебуватиме в інтервалі:
() ( ) () ( )
,,,
1
*
1
*
xXXxSktyyxXXxSkty
rrrr
−
ε
−
ε
′′
γ+<<
′′
γ−
(557)
який називають довірчим.
()
kt ,γ
є випадковою величиною, що має розподіл Стьюдента з
1−−= mnk
ступенями свободи і обчислюється за таблицею (до-
даток 7) за заданою надійністю γ та числом ступенів свободи k.
Якщо до значень
i
y
— прогнозне значення — додати можливі
відхилення ознаки Y від функції регресії, то до дисперсії
()
*
yD
необхідно додати дисперсію випадкової величини
i
—
,
2
ε
σ
тоб-
то його точкову незміщену статистичну оцінку
.
2
ε
S
У цьому разі
()()
xXXxSS
y
1
22
1
−
ε
′′
+=
. (558)
І довірчий інтервал тепер дорівнюватиме:
)
)
.,,
**
yy
SktyySkty γ+<<γ−
(559)