Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1. Національна економіка: загальне й особливе

—

г ц / ц.

Номінальний обмінний курс залежить від реального та від спів-

відношення цін на товари різних країн. Визначаючи номінальний

обмінний курс гривні стосовно долара США, передусім слід зіста-

вити ціни на аналогічні товари в Україні й у США. Якщо зроста-

ють ціни в Україні (ц — у знаменнику), то відношення ц'/ц змен-

шуватиметься і номінальний обмінний курс г теж, позаяк гривня

коштуватиме менше, тобто менша буде її купівельна спроможність.

За цих умов зростатиме курс долара США: за І дол. США можна

більше придбати гривень. Така тенденція певною мірою вигідна

для стимулювання експорту. Якщо зростають ціни у США — и',

то номінальний обмінний курс зросте, оскільки купівельна спро-

можність долара США знизилася: за І грн. можна більше придба-

ти доларів США. Така тенденція вигідна для імпорту споживчих

та інвестиційних товарів в Україну із США. Оскільки на номі-

нальний обмінний курс впливає зміна цін на товари в різних краї-

нах, тобто інфляція — 7, очевидно, що номінальний обмінний курс

залежить від темпів інфляції, наприклад, в Україні /

(

і в США Г :

1 = I. + Г + I .

г г Ч Ч

Це засвідчує залежність індексу зміни номінального обмінного

курсу / від індексів зміни реального обмінного курсу — І. індексів

інфляції у США — Г, і в Україні — І . Рівняння також свідчить:

'Ь якщо індекс інфляції в Україні вищий, ніж у США, то індекс

номінального обмінного курсу гривні знижуватиметься і за грив-

ню все менше можна буде придбати доларів США:

якщо індекс інфляції в Україні нижчий, ніж у США, то індекс

номінального обмінного курсу гривні зростатиме і за гривню мож-

на буде більше придбати доларів.

Орієнтиром може бути стан національної економіки, за якого

курс гривні: 1 дол. США = 1 грн. Це свідчило б, що за основними

параметрами економіка України досягла рівня економіки США.

Досягнення і утримання такого співвідношення потребує забезпе-

чення дуже високого рівня інституційних передумоз. Капіталовк-

ладень, віддачі праці. На нинішньому етапі це неможливо.

Національна економіка

Регулювання потоків рахунку руху капіталу. За допомогою

системи національних рахунків відстежують рух капіталу в країні

і з країни, одержують інформацію про обсяги та інтенсивність по-

токів капіталу. Завдання полягає у тому, щоб заходами внутріш-

ньої та зовнішньої політики оптимізувати приплив і вивезення ка-

піталу, позаяк це сприяє оптимізації структури і темпів зростання

економіки загалом. Надмірний приплив капіталу може спричини-

ти високі капіталовкладення, темпи виробництва, навіть переви-

робництво, а вивезення капіталу— навпаки. Заходами урядової

політики можуть бути податки, регулювання капіталовкладень

через встановлення відсоткової ставки, збільшення чи зменшення

заощаджень загалом.

Існує взаємозв'язок потоків руху капіталу з іншими компонен-

тами головної тотожності національних рахунків, формула якої

має такий вигляд:

В = С + Б + К+ЧЕ.

Узявши її за основу, рівняння потоків рахунку руху капіталу К

можна вивести перегрупуванням правої частини рівняння елементів

С + Б + ЧЕ в ліву, помінявши перед ними знак "+" на знак

В - С- Б- ЧЕ = К.

Ця формула дає змогу з'ясувати розмір частки українських

капіталовкладень у світову економіку і зарубіжних в українську

та рівень національних заощаджень. Рівновага світових капіта-

ловкладень у світових заощадженнях визначає світову відсотко-

ву ставку р*. Українська відкрита економіка нездатна впливати

на величину світової відсоткової ставки. її капіталовкладення і

національні заощадження дуже малі. За таких обставин зростає

внутрішня і зовнішня заборгованість країни, яка цілком підпоряд-

ковується світовій відсотковій ставці за необхідності зовнішніх

запозичень для внутрішніх капіталовкладень. Отже, реальна

відсоткова ставка всередині малої відкритої економіки дорівнює

світовій відсотковій ставці: р = р*.

Прийнявши, що ЧЕ = 0, можна з'ясувати сутність національ-

них заощаджень. Це рівнозначно тому, що мала економіка є за-

Тема 1. Національна економіка: загальне й особливе

крита, тобто товари не експортуються і не імпортуються. Фор-

мула матиме вигляд:

В - С - Б = К.

Ліва частина отриманого виразу характеризує ту частину ва-

лового випуску, яка залишається після задоволення попиту до-

машніх господарств і держави. Цю частину валового випуску

називають національними заощадженнями 3.

З формули можна виділити заощадження домашніх господарств,

вилучивши сплату ними податків В~ Я- С, і заощадження дер-

жави, які формуються з невикористаних податкових платежів до

бюджету П - Б. Отже, рівняння з урахуванням приватних заощад-

жень (5- Я - О і державних заощаджень (Я - Б) буде таке:

{В - Я - С) + (Я - Б) = К.

Підставивши знак національних заощаджень 3 у ліву частину

рівняння, а у праву — залежність капіталовкладень від відсотко-

вої ставки, отримаємо:

З = К(р).

Функція капіталовкладень стверджує, що чим вища відсотко-

ва ставка, тим меншими є капіталовкладення, тим більше витра-

чається заощаджень на їх одиницю.

Зміна кожного з компонентів розгорнутого рівняння національ-

них заощаджень (В - Я - С) + (Я - Б) =

K(JJ)

може вплинути на

економічну політику уряду країни і важелі регулювання економі-

ки.

Найважливішим компонентом рівняння є величина валового

випуску — В. Чим більший за обсягом валовий випуск, тим вищи-

ми будуть компоненти, крім відсоткової ставки, яка може змен-

шуватися. Приймемо, що валовий випуск є незмінним, відповідно

незмінними є національні заощадження, очевидно, незмінними бу-

дуть і капіталовкладення, які підтримуватимуть постійними за-

лучений капітал К і чисельність зайнятих Т:

В = F{T.K)

•

Ця рівновага утримуватиметься відсотковою ставкою, яка ре-

гулюватиме витрати заощаджень на капіталовкладення. За зро-

стання заощаджень зростатимуть і капіталовкладення, оскільки

Національна

економіка

зменшуватиметься відсоткова ставка. За незмінних заощаджень

З незмінними будуть капіталовкладення К і відсоткова ставка р.

Національні заощадження 3 можна поділити на приватні З

державні 3

Параметри отриманого рівняння уряд використовує у своїй по-

літиці через зміну податків і витрат бюджету. За незмінного вало-

вого випуску В змінити заощадження, наприклад, приватні

(З = В П - С), можна лише за рахунок зміни (збільшення чи

зменшення) заощаджень держави З

—

П- Б або капіталовкладень

К =

K(j>).

Аналогічно можуть змінюватися державні заощадження

унаслідок зміни приватних заощаджень і змінюватися капіталов-

кладення від зміни приватних і державних заощаджень. Між зміна-

ми компонентів рівняння є обернений зв'язок. Наприклад, уряд

може збільшити витрати або за рахунок зменшення споживання

домашніх господарств, або за рахунок зменшення капітальних

вкладень, ініціювавши зростання відсоткової ставки. Останню за-

лежність ілюструє така нерівність:

Т„

+ З

ЇФК(р).

Стрілочка вгору показує збільшення витрат держави за не-

змінних приватних заощаджень, тобто незмінних податків. Витра-

ти держави вивели з рівноваги обсяг заощаджень і величину капі-

таловкладень, унаслідок чого зменшилися заощадження держави,

а закон попиту і пропозиції потребує рівності між попитом (капі-

таловкладеннями) і пропозицією (заощадженнями). Позаяк пропо-

зиція зменшилася, то зростає ціна одиниці заощаджень, тобто від-

соткова ставка. Отже, відсоткова ставка зростатиме обернено

пропорційно зменшенню заощаджень до того рівня, поки не зрівняє

реальні капіталовкладення:

і:

ІФ К(рЬ або У

ІФ

ІЩрЬ-

Це рівняння показує, як неконтрольовані державні витрати вили-

вають на обсяг виробництва. Зростання відсоткової ставки змен-

шує капіталовкладення, що знижує кількість основного капіталу,

праці, а відповідно— валовий випуск. Державні витрати потре-

=Z==Z==Z^irzrzr3Z=IZ==I===

Тема

1. Національна економіка: загальне й особливе

бують контролю і узгодження з основними макроекономічнимп

показниками країни.

Структура витрат держави. Основою витрат держави є дохід-

на частина бюджету. Завданням уряду є виконання соціяльно-еко-

номічних програм без дефіциту бюджету, забезпечення певних за-

ощаджень 3

(І

- П - Б. Вони є різницею між дохідною часткою і

витратами, іцо їх представляє величина Б. Якщо зростають витра-

ти Б, то їх треба компенсувати прямими і непрямими податками

II. Тобто, щоб мати заощадження для капіталовкладень, треба

збільшувати прямі чи непрямі податки, інакше зростатиме дефі-

цит бюджету П < Б, а рівняння заощадження буде зі знаком

"мінус", тобто засвідчуватиме державну заборгованість:

-3„=Л-Б.

Щоб отримувати заощадження зі знаком "плюс", треба інвен-

таризувати державні витрати, обґрунтовувати їхню державну, еко-

номічну та соціяльну значимість і запроваджувати відповідні за-

ходи для їх оптимізації.

Витрати Української держави можна поділити на три групи:

•> витрати, пов

'язані

з утриманням державних органів управлін-

ня,

силових структур, системи освіти, охорони здоров'я та ін.;

•> витрати на надані пільги, субсидії фізичним, юридичним осо-

бам за безкоштовне користування громадським транспортом, за-

нижені тарифи комунальних послуг та ін.;

розкрадання бюджетних ресурсів чиновниками, які безпосе-

редньо керують їхнім рухом.

Аналіз цих груп витрат свідчить про неефективність управлін-

ня національною економічною системою, недосконалість системи

розподілу національного продукту, нерозвинуту законодавчу базу,

низьку державницьку свідомість управлінських кадрів.

Приватні витрати. До їх складу належать сукупні витрати до-

машніх господарств. Величина приватних витрат повинна узгод-

жуватися з доходами, позаяк перевищення витратами доходів при-

зводить до зростання заборгованості. Оберненою величиною до

заборгованості є заощадження — залишок доходів після здійснен-

ня витрат. Приватні заощадження З

= В - П - С. Дохід С — це

Національна економіка

функція двох величин, тобто В — валового доходу і Я — податків:

С = С(В- П).

Дохід домашніх господарств залежить від зміни величини ва-

лового доходу і величини податків:

> С зростає, якщо В зростає, а Я незмінні або знижуються;

> С незмінний, якщо В зростає скоріше, ніж Я;

> С незмінний, якщо В і Я однаково зростають або зменшу-

ються;

> С зменшується, якщо Я зростає, а В незмінний або зменшується;

> С зменшується, якщо Я зростає швидше, ніж В. Дохід до-

машніх господарств забезпечує витрати: на товари короткост-

рокового використання; на товари довгострокового використан-

ня;

на оплату послуг.

Номінальний дохід визначається різницею валового доходу і

податків, а реальний — рівнем цін на товари і послуги.

Для визначення зв'язку між витратами держави і витратами

домашніх господарств доцільно скористатися розгорнутою фор-

мулою приватних і державних заощаджень та капіталовкладень:

(В -П-Q + (П-Б) = К(р).

При тому валовий дохід є величиною незмінною В. Витрати

держави, тобто зростання fit. неминуче зумовлюватимуть зро-

стання яТ як дохідної частини бюджету Б\. Зростання дохідної

частини бюджету можливе лише за рахунок зростання податко-

вих платежів домашніх господарств, що спричинятиме зниження

їх доходу СІ = С (В - ЯТ), оскільки В — незмінний. Формула руху

витрат держави і домашніх господарств буде така:

(В - ЯТ - Сі) + (ЯТ - Бі) = К(рХ)-

Це рівняння, виражаючи рух грошових ресурсів, характеризує

процес переливання доходу домашніх господарств у витрати дер-

жави, що призводить до зниження національних заощаджень і капі-

таловкладень, позаяк зростає відсоткова ставка рХ. Якщо враху-

вати, що приватні та державні капіталовкладення співвідносять-

ся як 9:1, то очевидним буде висновок, що витрати держави здій-

снюються за рахунок інвестиційних ресурсів домашніх госпо-

дарств. Капіталовкладення зменшуються унаслідок зростання

——

Тема 1. Національна економіка: загальне й особливе

відсоткової ставки, а рівень споживання знижується унаслідок зро-

стання споживчих цін та непрямих податків, зокрема ПДВ на всі

товари і послуги та акцизних зборів на окремі види товарів. Саме

такі тенденції спостерігаються в економіці України, що свідчить

про негнучкість бюджетної політики уряду.

Регулювання потоків рахунку поточних операцій. Потоками

рахунку поточних операцій є експорт товарів, капіталів, робіт,

послуг. Аналогічно імпортом є потоки товарів, капіталів, робіт,

послуг, які потрапляють у країну. Країна експортує товари, щоб

отримати кошти, на які за кордоном можна придбати потрібні то-

вари. Співвідношення між сумами виручених від експорту грошей

Е і затрачених на купівлю потрібних товарів / характеризують

стан економіки країни і систему державного регулювання. Різни-

цю між експортом Е та імпортом / називають чистим експортом ЧЕ:

ЧЕ = Е-І.

В українській економіці експорт у середньому становить 40,6 %,

а імпорт — 42,9 % від ВВП. Чистий експорт становить:

40,6Е- 42,9/ =- 2,34Е. Це засвідчує дефіцит платіжного балансу

2,3 % від ВВП. За даними статистики 2005 p., це — 9769,0 млн.

грн.

на рік або понад 1934,4 млн. дол. США, що є фактичним по-

казником щорічного зростання зовнішнього боргу.

Щоб з'ясувати причини зростання зовнішнього боргу України,

слід звернутися до головної тотожності національних рахунків:

В = С + Б + К + ЧЕ.

З формули її можна вивести формулу чистого експорту:

В - С - Б - К- ЧЕ.

Величина В - С - Б — це національні заощадження 3. Підста-

вивши значення 3 у рівняння чистого експорту, можна отримати:

З - К = ЧЕ, тобто сальдо руху капіталу дорівнює сальдо поточ-

ного рахунка. Реальний чистий експорт платіжного балансу Украї-

ни (-ЧЕ):

-З + К = -ЧЕ.

Ураховуючи, що капіталовкладення залежать від світової

відсоткової ставки р*, одержимо формулу:

Національна економіка

Кір*)-

З = -ЧЕ.

Отже, це засвідчує позитивне сальдо рахунка руху капіталу і

дефіцит поточного рахунка, тобто на початку XXI ст. в Україні

помітні такі тенденції руху потоків:

зменшення національних заощаджень — ЗІ;

збільшення капіталовкладень — КТ;

^ зменшення експорту — £Т/

збільшення імпорту —

З урахуванням тенденцій руху капіталу і товарів формулу на-

ціональних рахунків представлено як динамічний процес:

К(р*)Т - ЗІ '= ЕІ - It, де ЕІ -І = -ЧЕ.

Динамічна формула головної тотожності національних ра-

хунків засвідчує наявність загальних негативних тенденцій в еко-

номіці України наприкінці XX — на початку XXI ст. До них нале-

жать:

1. Зменшення національних заощаджень. Для з'ясування при-

чин зниження національних заощаджень 3 було представлено їх у

розгорнутій формулі 3 = (В - Я - Q + (Я - Б):

K(p*)t- [(В - П- Є) + (Я- Б)]і = ЕІ - ГТ.

Основним елементом динаміки національних заощаджень є ди-

наміка валового продукту В (3 - 3(B)), тобто 3 є функцією ва-

лового продукту: якщо індекс В зростає, то 3 зростає, якщо індекс

В знижується, то 3 знижується. За 1991 — 2001 pp. валовий випуск

національного продукту стрімко знижувався. Чинники, унаслідок

дії яких це сталося, можна з'ясувати на основі виробничої функції

ВІ = F(Ti, КІ).

Стрілочки показують, що зниження валового випуску В відбу-

лося унаслідок зменшення залученого основного капіталу КІ і чисель-

ності зайнятих ТІ. Залучений основний капітал зменшився вна-

слідок зупинення значної кількості промислових підприємств (особ-

ливо машинобудівного комплексу) і зростання безробіття. Це при-

звело до звуження податкової бази (кількості платників податків)

у промисловості. Зросла кількість збиткових підприємств з 40 %

до 55 %, що теж звужувало податкову базу. Не маючи надійної

Тема 1. Національна економіка: загальне й особливе

податкової бази, уряд підвищує податкові ставки для тих вироб-

ників, які ще працюють ефективно, і не скорочує власних витрат.

Збільшення податків ЛТ за зниження валового випуску ВІ при-

зводить до зниження приватних заощаджень: ЗА = ВІ - ГҐ\ - СІ,

а високі державні витрати зменшували і державні заощадження

= ЯТ - БІ. Це призвело до різкого зменшення національних за-

ощаджень.

2. Збільшення капіталовкладень. Світова відсоткова ставка за-

лишилася незмінною, тобто р*— const. За незмінної світової

відсоткової ставки загальний обсяг капіталовкладень теж зали-

шається незмінним. Вони зростають відносно національних зао-

щаджень

К(р*)-

3-І, які скорочуються. Унаслідок того з'являєть-

ся надлишок капіталовкладень відносно заощаджень. Зменшення

заощаджень спричиняє утворення додатного сальдо рахунка руху

капіталу К{р*) > 3, оскільки частина капіталовкладень тепер

фінансуватиметься за рахунок зарубіжних запозичень.

3. Зменшення експорту. Зниження валового випуску В і надмірні

державні витрати різко вплинули на зниження експортного потен-

ціалу, особливо виробництва кінцевого продукту. У таких випад-

ках зростає роль експорту сировинної та півфабрикатної продукції.

Позаяк витрати держави становлять майже третину валового на-

ціонального продукту, то така структура експорту неспроможна

їх компенсувати, тому що поряд з офіційними державними ви-

тратами існують тіньові вилучення з обороту грошових і товар-

них ресурсів.

Зростання імпорту. Оскільки сальдо рахунка руху капіталу

стало додатнім, тобто K(jy*) > 3, то рахунок поточних операцій

повинен би збалансувати рахунок руху капіталу. Це означає, що

сальдо поточного рахунка повинно стати від'ємним, тобто має

утворитися дефіцит поточного рахунка завдяки зростанню імпорту

над експортом: Е < І.

Застосовуючи конкретні методи та інструменти регулювання

національної економіки, слід брати до уваги і такі закономірності:

^ Надмірне зниження податків спричиняє негативні тенденції

в економіці. Це призводить до збільшення доходів ВТ - П-1, що

Національна економіка

50 .

стимулює зростання споживання, тобто витрат на споживання СІ

і Бі, і зменшує національні заощадження ЗІ. Своєю чергою, змен-

шення заощаджень збільшує сальдо рахунка капіталу К > 3 і змен-

шує сальдо поточного рахунка Е < І.

Зворотну тенденцію у національній економіці забезпечить

збільшення витрат у зарубіжних (наприклад, у високорозвинутих

країнах), з якими вона взаємодіє. Позаяк високорозвинуті країни

представляють значну частину світової економіки, то збільшення

ними державних витрат БІ вплине на зменшення світових заощад-

жень ЗІ, що зумовить підвищення світової відсоткової

ставкир*Х.

Ар*Х спричинить в економіці зниження капіталовкладень КІ(])*Х).

Оскільки величина внутрішніх національних заощаджень відно-

сно світових майже не змінилася КІ(р*Х)- 3, а лише зменшилися

капіталовкладення, виникне дефіцит рахунка руху капіталу

КІ(р*Х) < 3, або 3- КІ(р*Х). Унаслідок того частина національ-

них заощаджень почне стимулювати експорт. Зменшення капіта-

ловкладення КІ спричиняє скорочення імпорту ІІ, розширення

експорту ЕХ, відповідно - чистого експорту ЧЕХ: ЧЕХ = ЕХ - ІІ.

Отже, зменшення заощаджень у впливовій частині світової еко-

номіки зумовить додатне сальдо в окремій малій відкритій еко-

номіці.

За стимулювання внутрішніх капіталовкладень незалежно

від світової відсоткової ставки вони зростатимуть: 3- (р*). На-

ціональні заощадження 3 не змінюються. Отже, внутрішні капіта-

ловкладення фінансуватимуться за рахунок зростання імпорту іХ.

Внаслідок цього сформуються позитивне сальдо рахунка руху

капіталу -КХ(р*) - 3 і від'ємне сальдо рахунка руху поточних

операцій: -ЧЕІ - 3 - КХ;

Зменшення національних заощаджень за рахунок збільшен-

ня витрат зумовлює зменшення величини 3 - К і, відповідно, зро-

стання дефіциту рахунка поточних операцій ЧЕ

—

З - К, адже К

відносно зростає за рахунок стимулювання імпорту ГХ. Також зро-

статиме реальний обмінний курс г

= гцХ/ц'. Зменшення націо-

нальних заощаджень спричинить скорочення пропозиції для націо-

нального експорту, тобто позначиться на кількості національної

грошової маси для закупівлі її іноземними споживачами. Націо-