Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 4. Характеристика економічного потенціалу

6 Над. економіка

161

нових джерел критичного імпорту (найнеобхіднішого) і нових

ринків збуту продукції. Пріоритет надавати тим, хто вбачає в

Україні рівноправного партнера у співробітництві в галузях ви-

сокої технології, хто виявляє готовність сприяти інвестиціям у

пріоритетні переробні галузі промисловості, сільського господар-

ства, соціяльної інфраструктури, які допоможуть значно підвищи-

ти якість економічного потенціалу України.

ТЕМА 5

ІНСТИТУЦІИНІ ЧИННИКИ

РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ

ЕКОНОМІКИ

Економічний потенціал країни повинен функціонувати продук-

тивно й ефективно. Структура економічного потенціалу є досить

складна. Його продуктивне й ефективне функціонування потре-

бує системи відносин між суб'єктами виробництва і владою, які

відповідали б і вимогам об'єктивних економічних законів, і інте-

ресам виробників та нації загалом. Складові економічного потен-

ціалу є лише статичними чинниками господарського механізму.

Система ж відносин між учасниками національної економіки при-

водить у рух як виробничий потенціал, так потенціал соціяльного

споживання. Через систему економічних і соціяльних відносин ре-

алізуються інтереси виробників, домашніх господарств, держави

та й нації загалом. Стає очевидним, що регулювання відносин між

усіма суб'єктами господарського механізму потребує насамперед

правової бази та впорядкування власності на землю, капітал, ре-

зультати виробництва як основного економічного відношення.

Отже, систему інституційних чинників складають:

<=>

інститути

права,0інститути управління; ^інститути власності.

Єдність і взаємодія чинників права, управління і власності ство-

рюють надійну систему продуктивного й ефективного функціо-

нування виробничого та соціяльного потенціалів.

5.1. Інститути права, управління і власності

Однією з найважливіших проблем національної економічної си-

стеми є забезпечення прозорого швидкого руху товарів, капіталів,

фінансів, праці тощо, від якого залежить ефективність усієї госпо-

дарської системи, і обліку, що гарантує їхню кількісну і якісну

цілісність. Розв'язання цієї проблеми є дуже складним завданням.

162

Тема 5. Інституційні чинники розвитку національної економіки

Цьому повинно сприяти вирішення щонайменше таких питань:

^ по-перше, створення правової бази, тобто законів та інших

правових актів, які врахували б особливості руху і використання

усіх ресурсів та інтереси учасників виробництва, розподілу, обміну

і споживання;

^ по-друге, дотримання виробниками, споживачами і владою

положень прийнятих правових актів та здійснення ними цього ж

виробництва, розподілу, обміну та споживання лише в рамках прий-

нятих правових норм і правил.

Практика показує, що правове інституційне забезпечення ще

не гарантує ефективності руху всіх видів ресурсів і гармонізації

інтересів учасників господарської системи. Річ у тому, що дуже

часто виникають проблеми щодо дотримання цими ж учасниками

економіки цих же правових положень. Особливо це актуально для

національної економіки України. І все ж практика інших розвину-

тих та успішних країн показує, що іншого шляху врегулювання

виробничих відносин задля продуктивного й ефективного функ-

ціонування потенціалу виробництва і потенціалу соціяльного спо-

живання просто немає.

Інститути права. Загальновизнаною цінністю в усіх демокра-

тичних державах є право людини на життя, свободу, гідність тощо.

Таке право не дає держава. Це право дано людині Богом. І ніхто

не може позбавляти людину цього права, крім Бога. Але таким

правом володіють кожна людина, кожен учасник виробництва і

споживання. Між ними мусить бути ще якесь "право", яке регу-

лювало б їхні відносини. Стає очевидним, що поняття "право" має

два значення:

> по-перше, право як найвищі вартості людини, а саме право

на життя, свободу, освіту, переміщення, працю, оплату праці та

ін.,

тобто всі життєві вартості, дані людині Богом;

> по-друге, як система затверджених законодавчим органом за-

конів та інших нормативних актів для упорядкування відносин між

людьми, державою, виробниками тощо.

Отже, інститути права формують щонайменше два рівні пра-

вових актів національного значення, які враховують насамперед

верховенство права як найвищих вартостей людини. Йдеться вер-

163

Національна економіка

164

ховенство права

над

законом держави. Рівнями правових актів

інститут конституції держави

та

інститути підконституційних

законів,

які

визначають особливості відносин руху праці, капіталів,

товарів

і т. ін.

Інститут Конституції України.

Стан

характер державної,

політичної, економічної

соціяльної організації України визначає

Конституція України

— її

Основний Закон. Конституція України

містить основні положення,

що

стосуються захисту прав

свобод

людини

та

громадянина. Зокрема, вона стверджує,

що всі

природні

права людини визначаються найвищою соціяльною вартістю.

Конституція України

має

найвищу юридичну силу. Норми Кон-

ституції України

нормами прямої

дії.

Конституція також визна-

чає місце

роль

національній економіці

її

важливих чинників:

по-перше, земля,

її

надра, атмосферне повітря, вода

та

інші

природні ресурси

межах території України, природні ресурси

її

континентального шельфу, виняткової (морської) економічної зони

об'єктами права власності українського народу;

по-друге, кожен

має

право

на

підприємницьку діяльність,

яка

не заборонена законом; держава забезпечує захист конкуренції

підприємницькій діяльності;

не

допускаються зловживання моно-

польним становищем

на

ринку; неправомірне обмеження конку-

ренції

та

недобросовісна конкуренція; види

межі монополії

ви-

значає закон;

Н> по-третє, кожен

має

право

на

працю,

на

відпочинок,

на со-

ціяльний захист,

на

житло,

на

охорону здоров'я,

на

освіту,

на

достат-

ній життєвий рівень

для

себе

своєї сім'ї,

що

охоплює достатнє

харчування, одяг

та

житло.

Практично інститут Конституції України охоплює увесь спектр

чинників потенціалу виробництва

та

потенціалу соціяльного спо-

живання.

Він

обґрунтовує рамки

як

чинників виробництва, розпо-

ділу,

так і

рамки обміну

та

споживання.

При

тому констатує рів-

ноправність усіх громадян перед

її

положеннями

ґарантує реалі-

зацію їхніх інтересів.

Інститут підконституційних законів.

За своїм функціональ-

ним призначенням Конституція України, тобто

її

положення,

не

конкретизують безпосередньо виробничі

соціяльні відносини

Тема 5. Інституційні чинники розвитку національної економіки

165

економіці і державі. Вона лише визначає контури й акценти залу-

чених чинників економіки та їхні пріоритети щодо продуктивного

й ефективного виробництва, справедливого розподілу, обміну та

споживання. Конкретизацію усіх відносин між виробниками, дер-

жавою та виробниками і непрацюючими здійснюють так звані

підконституційні закони. Сама Конституція України стверджує,

що закони та інші нормативно правові акти приймаються на ос-

нові її положень. Такі закони охоплюють широкий спектр відно-

син, що виникають у виробничій і соціяльній сфері.

Закоті, що регулюють відносини у сфері виробничого потенціа-

лу.

Отже, Закон:

*Ь

Про власність, визначає відносини власності на землю, ос-

новний і оборотний капітали, створений продукт і т. ін.;

*Ь

Про зайнятість, визначає умови і характер зайнятості в усіх

галузях економіки;

'Ъ

Про працю і її оплату, визначає рівні складності праці, її

тарифікації та оплату;

% Про господарські товариства, визначає умови організації

господарської діяльності малих підприємств;

% Про обмеження монополізму та недопущення недобросові-

сної конкуренції у підприємницькій діяльності;

0> Про загальні засади створення і функціонування (вільних)

економічних зон;

^ Про аудиторську діяльність, визначає умови і характер про-

ведення контролю та фінансової оцінки діяльності підприємств;

^> Про банкрутство, визначає умови санації (оздоровлення)

підприємства чи його ліквідації;

Про науково-технічну інформацію;

^ Про інвестиції, визначає джерела та умови здійснення капі-

тальних вкладень;

% Про іноземні інвестиції, визначає умови капіталовкладень

зарубіжними інвесторами та ін.

Закони, що регулюють відносини у сфері ринкових послуг.

Отже,

Закон:

> Про банки і банківську діяльність;

> Про державну статистику;

Національна економіка

Про

зовнішньоекономічну діяльність;

Про

інноваційну діяльність;

Про

товарну біржу;

Про

цінні папери

фондову біржу

та ін.

Закони,

що

регулюють відносини

соціяльній сфері.

Отже, Закон:

•=>

Про

працю

і її

оплату;

О Про

індексацію доходів грішми населення;

•=>

Про

мінімальний споживчий бюджет;

•=>

Про

підвищення соціяльних гарантій

для тих, що

працюють

та ін.

Закони,

що

регулюють відносини приватизації.

Отже, Закон:

Про приватизацію майна державних підприємств;

Про

приватизацію невеликих державних підприємств;

•>

Про

приватизаційні папери

та ін.

Звісно,

що

наведеним переліком кількість підконституційних

законів

не

обмежується. Зміни

національній економіці потребу-

ють адекватного правового забезпечення задля

їх

урахування

при

формуванні економічних, політичних

чи

соціяльних рішень. Щоріч-

но приймається Закон України

про

Державний бюджет, удоско-

налюється податкова, митна

та

інша законодавча база,

і цей

про-

цес буде нескінченний. Важливо

при

тому глибоко пізнавати

дію

об'єктивних економічних законів, оцінювати реальну економічну

ситуацію

формувати необхідну правову базу

для

збалансовано-

го

стабільного функціонування господарства

держави.

Інститути управління. Практично йдеться

про

інститути влади

та

їх

функції

управлінні національною економікою. Конститу-

ція України стверджує,

що

державна влада

Україні здійснюєть-

ся

на

засадах

її

поділу

на

законодавчу, виконавчу

та

судову. Орга-

ни законодавчої, виконавчої

та

судової влад здійснюють свої пов-

новаження

встановлених цією Конституцією межах

відповідно

до підконституційних законів.

Однак практика показує,

що

функції влади мають трохи інший

поділ

з їх

інститутами управління.

Інститут законодавчої влади.

Єдиним органом законодавчої

влади

Україні

парламент

—

Верховна Рада України.

До

повно-

важень Верховної Ради України

питань економіки

та

соціяльної

сфери належить:

Тема

Інституційні чинники розвитку національної економіки

'Ь

ухвалення підконституційних законів;

Ъ затвердження Державного бюджету

та

внесення змін

до

нього;

Ь затвердження загальнодержавних програм економічного,

науково-технічного, соціяльного, національно-культурного роз-

витку, охорони довкілля;

% розгляд

ухвалення рішень щодо схвалення Програми діяль-

ності Кабінету Міністрів України;

\> затвердження рішень

про

надання Україною позик

економіч-

ної допомоги іноземдим державам

та

міжнародним організаціям,

а також

про

одержання Україною

від

іноземних держав, банків

міжнародних фінансових організацій позик, непередбачених Дер-

жавним бюджетом України, здійснення контролю

за їх

викори-

стання

та ін.

Інститут законоґарантійної влади.

Функції забезпечення Га-

рантій конституційного ладу

Україні

виконання підконституцій-

них законів покладено

на

інститут Президента України. Консти-

туція України запевняє,

що

Президент України

главою держави

і виступає

від її

імені. Водночас, Президент України

гарантом

державного суверенітету, територіяльної цілісності України,

до-

держання Конституції України, прав

та

свобод людини

громадя-

нина.

На економіку

соціяльну сферу Президент України впливає

через реалізацію конституційних гарантій прав

та

свобод людини

і громадянина. Насамперед

це

права

на

працю, освіту, охорону

здоров'я, соціяльний захист, достойну оплату праці тощо. Прези-

дент України

має

безпосередній вплив

на

формування Державно-

го бюджету України, посилення його соціяльної спрямованості

захисту малозабезпечених верств населення.

сферу функцій Пре-

зидента України входять питання енергетичної безпеки, прозорості

державних закупівель, стабільності національної валюти, форму-

вання державних валютних резервів, залучення прямих іноземних

інвестицій, регулювання відносин власності, приватизації тощо.

Інститут господарської влади.

Він представлений Кабінетом

Міністрів України. Конституція України зазначає,

що

Кабінет

Міністрів України

найвищим органом господарської влади

167

Національна економіка

168

системі управління економікою. Кабінет Міністрів України відпо-

відальний перед Президентом України і Верховною Радою Украї-

ни.

У своїй діяльності керується положеннями Конституції та за-

конами України, а також Указами Президента України та поста-

новами Верховної Ради України, ухваленими відповідно до Кон-

ституції та законів України.

Функції Кабінету Міністрів зводяться насамперед до управлін-

ня і регулювання господарством України. Отже, Кабінет Міністрів

України:

> забезпечує матеріяльно і фінансово державний суверенітет

і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зов-

нішньої економічної політики держави, виконання Конституції і

законів України, актів Президента України;

> вживає заходів для забезпечення прав та свобод людини і гро-

мадянина;

> забезпечує проведення фінансової,

цінової,

інноваційної, інве-

стиційної та податкової політики, політики у сферах праці й зай-

нятості населення, соціяльного захисту, освіти, науки і культу-

ри,

охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

> розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного,

науково-технічного, соціяльного і культурного розвитку України;

> забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності,

здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до

закону;

> розробляє проект закону про Державний бюджет України і

забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України і

підписаного Президентом України Державного бюджету

Украї-

ни,

подає Верховній Раді України звіт про його виконання та ін.

У своїй господарській діяльності Кабінет Міністрів України

опирається на органи місцевої влади в областях, АР Крим, містах,

районах та сільських населених пунктів.

Інститут власності. Власність визнана найголовнішою економіч-

ною категорією, яка виражає відношення привласнення засобів

виробництва і результатів праці. Права власності визначені Кон-

ституцією України. Земля і всі ресурси господарювання в Україні

є об'єктами права власності українського народу.

Тема

Інституційні чинники розвитку національної економіки

169

Теорія власності

практика господарювання обґрунтовують

необхідність запровадження двох інститутів власності: ^інсти-

туту приватної власності

та

^інституту неприватної власності.

Інститут приватної власності.

Передбачає реального суб'єкта

власності

та

форми

її

функціонування. Насамперед приватна

власність

має

єдиного суб'єкта

—

індивіда, особу. Проте може

функціонувати

таких формах:

•> індивідуальна,

коли власником

індивід;

сімейна,

коли власником

члени

сім'ї,

родини;

колективна

(корпоративна), коли приватні власники пере-

дають свою власність

колективне управління.

Отже, суб'єктами приватної власності

Україні

фізичні осо-

би,

тобто кожен індивід

має

право бути власником засобів вироб-

ництва

результатів праці.

Інститут неприватної власності

передбачає суспільного чи

колективного власника

відповідними формами функціонування.

Неприватна власність належить групі людей

як

сукупному вла-

сникові засобів виробництва

результатів спільної праці. Непри-

ватна власність

має

такі форми:

Ч>

державна,

коли власником

держава,

Україні Фонд Дер-

жавного Майна;

^комунальна (муніципальна),

коли власником

міська (селищ-

на) рада;

кооперативна,

коли власником

кооператив;

Ч>

колективна (змішана),

коли приватні

неприватиі власники

передають свою власність

колективне управління.

Форми двох інститутів власності функціонують

як для

реалі-

зації інтересів

їх

власників,

так і для

суспільства загалом.

Від імені українського народу права власника здійснюють орга-

ни державної влади

та

органи місцевої влади, визначені Консти-

туцією України.

Кожен громадянин

має

право користуватися природними об'єк-

тами права власності народу відповідно

до

Закону України

"Про

власність".

Але при

тому кожен

має

пам'ятати,

що

власність

зо-

бов'язує. Власність

не

повинна використовуватися

на

шкоду

лю-

дині

суспільству.

Національна економіка

Держава, своєю чергою, забезпечує захист прав усіх суб'єктів

права власності і господарювання, соціяльну спрямованість еко-

номіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У Конституції України зазначено, що земля є основним націо-

нальним багатством і перебуває під особливою охороною держа-

ви.

Водночас право власності на землю Гарантується. Це право

набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та

державою лише відповідно до закону.

Також кожен має право володіти, користуватися і розпоряджа-

тися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, твор-

чої діяльності. Право приватної власності набувається за поряд-

ком, визначеним законом. Також громадяни для задоволення своїх

потреб можуть користуватися об'єктами права власності держав-

ної та комунальної власності відповідно до закону.

Особливим є питання відчуження об'єктів власності. Консти-

туція України стверджує, що ніхто не може бути протиправно

позбавлений права власності. Право приватної власності є непо-

рушне.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може

бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхід-

ності, на підставі і за порядком, встановленим законом, та за умо-

ви попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове

відчуження таких об'єктів з подальшим певним відшкодуванням

їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзви-

чайного станів.

Конфіскація майна може бути застосована лише за рішенням

суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, сво-

бодам та гідності громадянам, інтересам суспільства, погіршува-

ти екологічну ситуацію і природні якості землі.

5.2. Власність в умовах ринку

Продуктивність і ефективність національної економіки визна-

чаються насамперед відношенням власності на землю, основний

170 ^———^^——-———^