Ющук І.П. Українська мова. Вправи. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

МОРФОЛОГІЯ І ПРАВОПИС

де й ми один з-поперед одного виказуєм свою відвагу та

спритність, а потім, розпалені, з пообсмалюваними бровами,

будем ганятись у блискучій темряві за нашими юними под

ругами, жарко жалитимемо їх жаливою по жижках, а вони,

пірнаючи в гущавінь левад, верещатимуть злякано й весело,

аж заклично (О. Гончар).

II. Перекажіть по-своєму текст або складіть новий на подібну тему.

Запишіть його. Підкресліть відносні прикметники.

§ 106

Творення прикметників

від географічних назв

249. З’ясуйте, від яких географічних назв утворено подані прик

метники. Запишіть їх поряд з прикметниками. Поясніть правопис

кожного з прикметників.

Устилузький, збаразький, великобурлуцький, тлумацький,

волноваський, кам’янський, горлівський, Банківський, ічнян

ський, городнянський, монастирищенський, кубинський.

250. І. Прочитайте текст. Випишіть прикметники, утворені від гео

графічних назв. Поясніть їхній правопис.

Гарні наші марамороські гори, але гори Волівщини — це

розкіш. Ідете від самого Березова до Волового, тільки в небо

дивитесь: кругом густий праліс розлягається, тут-там зелена

полянка, а з двох боків береги простягаються понад саму до

рогу. Гірська річка гадиною в’ється, щоб пробитись попід ци

ми велетнями природи. Над самим Воловим видно прекрас

ну полонину Лопата-Мирша, що тягнеться понад Синьовир

до Імшадей. Зараз на північ видно другу красуню — полони

ну Кам’янку, висота якої більш ніж півтори тисячі метрів над

морем, що починається в Товчці, підноситься стрімко вгору і

потім тягнеться хребтом понад Стригальні, Грабовець, аж до

озірянсько-бистрянських колосів.

А вже найгарніший гігантський хребет Боржави, що від

Гукливого тягнеться більш як на сорок кілометрів, до самого

Вучкового, творячи характерні вершки, що мають різні наз

ви, як полонина Кук, Стовба, Жид, Магора, Мідяниця, Ви-

168

Частини мови

сокий верх, Стоги й інші. А там, далі від Волового, на схід —

синьовирські гори (В. Ґренджа-Донський).

II. Опишіть якусь відому вам місцевість. Прикметники, утворені від

географічних назв, підкресліть.

§ 107

Творення і вживання

присвійних прикметників

251. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники в на

зивному відмінку множини і запишіть їх у три колонки: 1) із су

фіксом -ин-; 2) із суфіксом -ов-; 3) із суфіксом -ев- (-єв-). Прик

метників із суфіксом -ін- (-їн-) не виписуйте.

Овідій, Ізольда, Остап, Михась, Катя, Агата, зброяр, Та

рас, Дорош, Марія, Орися, Омелян, Аркадій, Боруля, Яша,

Яць, Тихін, Зоя, лікар, Охрім, Овсій, Ліна.

Ключ. З других букв утворених прикметників має скластися

закінчення вислову: “Влада — це наркотик, який політики ку

пують у виборців ...”

252. І. Прочитайте текст. Випишіть присвійні прикметники разом

з означуваними іменниками.

Мелашка посадила огірки коло самого тину. Огірки зій

шли, як зелене руно. Показались ранні огірочки. Мотрин пі

вень перескочив через тин та давай вибирати Мелащині

огірки. Півень сокотав та скликав курей. Всі Мотрині кури

перелетіли через тин в огірки. За курами полізли крізь тин

курчата. Квочка вигребла яму саме серед огудиння.

Стара Кайдашиха вийшла на город, угляділа таку шкоду

та аж за голову вхопилась. Вона налапала під ногами пали

цю та й поперла нею на курей. Палиця влучила в півня;

півень кирнув і потяг через тин перебиту ногу. Двоє курчат

лягло на місці...

Саме того вечора Лаврінів кабанчик просунув рилом тин

та й побіг у Мотрину картоплю. Як угледіла Мотря, як ухо

пить хворостину, як вперіщить кабанчика по спині! Кабанчик

закувікав та й потяг по землі зад з двома ногами. Мотря вхо

пила його за ноги та й перекинула в Лаврінів двір. Стара Кай

дашиха вибігла з хати, вгляділа кабанчика й наробила галасу

на ввесь двір.

169

МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС

— А це хто перебив спину нашому кабанцеві?

— Я перебила! — гукнула Мотря з-за утла своєї хати. —

Нехай не лазить в мій огород. Оце вам за мого півня.

Мотря стояла за своєю хатою і виглядала зумисне Кайда-

шиху. Вона гукнула до Кайдашихи одривчасто, крутнулась і

побігла в хату...

Кайдашиха взяла кужіль, сіла прясти за хатою та все погля

дала на огірки. Коли це Мотрин півень вилітає на тин;

потріпав крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові

огірки. Кайдашиха схопилась з місця та давай закрадаться до

півня з кужелем. А півень клює огірки та тільки: со-ко-ко-

ко! неначе дражниться з баби. Баба як поперла кужелем та

лусь його по голові! Півень закрутився на одному місці. Кай

дашиха вхопила його, скрутила йому в’язи, потім дорізала,

опарила, обскубла та й укинула в борщ.

Але в той час прийшли Мотрині діти до Мелащиних дітей

гулять. Старший хлопець і вглядів півнячу перебиту ногу, що

стриміла з горшка. Він зараз чкурнув до матері та й розказав.

Мотря вбігла в Лаврінову хату, заглянула в піч, не сказав

ши добридень. Ой таточку! Ой лишечко! З горшка й справді

стриміла здорова перебита півняча нога з товстою гулею по

середині і з одним одрубаним кігтем. Не сказавши нікому й

слова, Мотря вхопила півня за ногу, витягла з борщу та й да

ла драла з хати (/. Нечуй-Левицький).

II. Перекажіть текст по-своєму. Присвійні прикметники підкресліть.

§ 108

Повні і короткі прикметники

253. У поданих реченнях знайдіть прикметники й визначте їхню

форму.

1. Мій Боже милий, даруй словам святую силу — людсь

кеє серце пробирать, людськії сльози проливать, щоб ми

лість душу осінила, щоб спала тихая печаль на очі. 2. Пішов

козак світ за очі; грає синє море, грає серце козацькеє, а

думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого по

кинув батька, неньку старенькую, молоду дівчину?” 3. О думи

мої! О славо злая! 4. Свої люди — як чужії, ні з ким говори-

170

Частини мови

ти (3 те. Т. Шевченка). 5. Мир — кому ж не ясномовен? Наш

народ — це ж океан! Океан повен! (П. Тичина). 6. Ходить

пісня берегами, ходить селами й містами, в золот бубон б’є.

7. Виплива на сині ріки ясен місяць іздаля (3 те. М. Рильського).

8. Хіба ж справді не варт, щоб до мене серце прилягло? (Мар

ко Вовчок). 9. Дбайливі руки вкривали її тепліше, і тихий ма

терин голос казав: — Спи, моя голубко! (Б. Грінченко). 10. Ніх

то сердеги не рятує од рук троянська силача (/. Котляревський).

§ 109

Відмінювання прикметників

254. Провідміняйте два прикметники теплий літній і визначте,

якими звуками різняться їхні закінчення і в яких відмінках. Якими

властивостями голосних звуків зумовлена ця різниця? Чи ь (м’я

кий знак) можна зараховувати до закінчення?

255. І. Прочитайте текст. Випишіть прикметники разом з іменни

ками і позначте відмінок кожного.

Давно це було, як по наших степах широких та пишних

не ходили гострі плуги й не краяли скибами зелені груди

вільної неньки-землі; ще тоді, як високу запашну траву по

степах толочили тільки невеличкі отари овець, табуни диких

коней, гурти круторогих биків та турів; ще тоді, як вівчар був

сам хазяїн і сам чабан, а про панів і гадки не було, ще як

земля була нічия, а Божа.

Давно це було. І вільно та гарно було тоді в степах.

Травень. Ранок. Сходить сонце й цілує своїм несмілим,

соромливим промінням запашні квіти, купається в сивих

блискучих хвилях високої тирси, виблискуючи в прозорій

воді поважної, тихої степової річки. Пустун-вітерець степо

вий давно вже прокинувся й легеньким метеликом пурхає,

цілуючи квітки, шелестячи травою, шепочучи з прибереж

ним очеретом високим та ганяючи по воді дрібнесенькі

жмурки...

Вівці розбрелись по березі, смакуючи ніжну, м’яку травич

ку. Вівчар сів над водою й заслухавсь невимовно гарної музи

ки степової. Защеміло його серце, важкий сум обгорнув його

невість чого: він, мабуть, почув свою самотину і зажурився.

171

МОРФОЛОГІЯ І ПРАВОПИС

І захотілось вівчареві вилити свій смуток у пісні — такій

тихій, як шепотіння очерету, смутній, як кування зозулі,

чарівній і щирій, як тьохкання соловейка, дзвінкій, як

срібний спів жайворонка, ласкавій і ніжній, як поцілунок

ранкового вітру.

Вирізав вівчар з очерету сопілку, поробив у ній дірочки,

притулив до вуст, і чудова пісня, вільна, як вітер, журлива,

як зітхання степу, розітнулась навкруги (С. Черкасенко).

II. Підготуйтеся до усного докладного переказу тексту.

§ 110

Написання не з прикметниками

256*. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Написання

не

окремо і разом обґрунтуйте.

I. 1. Кому власна батьківщина з малих літ (не) дорога — той

(не) певна є людина (Я. Грабовськиії). 2. Душа народу (не) сліпа —

вона стоока (М. Рильський). 3. Краса лиш відображення зем

ного у (не) земному дзеркалі душі (/. Жиленко). 4. Для щирої

душі, (не) злого серця не треба красномовства, тільки прав

ди (Леся Українка). 5. Я винний в тім, що світ (не) ліпший,

(не) розумніший, ніж він є, хоч відцаю йому найглибше,

найкраще почуття своє (Л. Первомайський). 6. Хоч життя

людське дається раз навіки, та воно (не) найдорожче в бо

ротьбі (В. Забаштанський). 7. Яке це божевілля — на (не) вин

них людей нападати! (А. Хижняк).

II. 1. Місяць, повний, але (не) ясний, стояв високо (/. Нечуй-

Левицький). 2. Було б зовсім тихо, коли б (не) пекельний хор,

в якому жаби, здавалося, намагались перекричати одна одну.

3. По сих (не) пролазних пущах, певно, ніколи не ступала

людська нога. 4. Місце було (не) безпечне (3 те. М. Коцюбинсь

кого). 5. Хлопець (не) полохливого десятка (А. Головко). 6. Ко

ли вони думають, що така самостійність (не) можлива, то

тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність (не) вар

та й торби січки (/. Франко). 7. Йому було прикро, що (не) обе

режною розмовою роз’ятрив (не) загойну рану в серці ста

ренького (Ю. Збанацький).

172

Частини мови

257. І. Прочитайте текст. Поясніть усі випадки написання не з

прикметниками.

На стежку, де ходили звірі, хтось кинув немалий камінь.

Удосвіта стежкою поспішала лисиця. Вона не помітила

каменя й коліном ударилися об нього, аж затанцювала на

місці. Але каменя не прийняла, тільки обминула його.

За нею, зиркаючи довкола неситим оком, квапився вовк.

І луснувся гомілкою в камінь, аж присів. Але каменя не

прийняв.

Скоро за ними прочвалав ведмідь. Він теж стукнувся ла

пою в камінь, аж від болю встромив її в рот. Але тільки бурк

нув: “Що за нехлюйське ставлення!” — а каменя не прийняв.

Біг заєць. Він так само був би наскочив на камінь, та

вчасно побачив його. Хотів був уже обминути, але раптом

подумав: “Це ж хтось ноги поб’є”, — і спробував відкотити

його.

— Еге, та він не легкий, — промовив сам до себе заєць,

коли цього йому не вдалося зробити. Оглянувся — нікого не

було поблизу, хто б допоміг. Аж тут помітив палицю. Підва

жив камінь палицею — той піддався. Ще раз, ще раз — і так

поволі зсунув його зі стежки (/. Ющук).

II. Складіть казку, скажімо, про те, як звірі будували міст через

потік. Прикметники з

не

підкресліть.

Числівник

§ 111

Загальні відомості про числівник

258. Схарактеризуйте в наведених реченнях числівники за їхнім

значенням, будовою й граматичними ознаками.

1. Стулились краями дві половини — одна зелена, друга

блакитна — й замкнули в собі сонце, немов перлину (М. Ко

цюбинський). 2. Загін чоловіка в двадцять вирушив у поле (О. Дон-

ченко). 3. Має дочок він для нас аж дванадцятеро враз (Л. Пер-

вомайський). 4. Коло стіни стоять двійко дівчаток (С. Васильченко).

5. Завтра о дев’ятій ранку він повинен бути в кількадесяти

кілометрах звідси (77. Дмитерко). 6. Потім по обидві руки роз

173

МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС

кинувся простір Дніпра (С. Скляренко). 7. На доброму житі на

жинала півтори копи (М Стельмах). 8. Сто два роки бабусі моїй

(В. Сосюра). 9. Майнули в повітрі десятки крил — і голубина

зграя знялася в блакить (О. Донченко).

259. І. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з числівни

ками. Схарактеризуйте числівники за значенням, будовою й гра

матичними ознаками.

Двадцять другого січня ми святкуємо річницю Четвертого

Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено

відродження нашої державності — створення незалежної Ук

раїнської Народної Республіки. Через сім днів після прого

лошення незалежності України відбувся бій під Кругами.

Близько шестисот українських вояків протистояли тут шес

титисячній московсько-більшовицькій навалі.

Бій під Кругами — станцією залізниці Київ — Москва,

між Ніжином і Бахмачем — стався двадцять дев’ятого січня

тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року. Українські сили скла

далися з чотирьох сотень: понад п’ятсот юнкерів Київської

військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького

(переважно недавні студенти) і близько ста п’ятнадцяти —

ста тридцяти вояків Студентського куреня Січових Стріль

ців. Бій тривав протягом десяти годин. Українці були озб

роєні рушницями, мали двадцять кулеметів і одну самороб

ну гармату. Юнаки відбивали атаки більшовиків, яких було

більше шести тисяч.

Одна чота студентської сотні з двадцяти семи осіб під час

відступу збилася вночі з дороги і була захоплена більшовика

ми. Полонених ворог не взяв — усіх студентів-вояків закололи

багнетами. Саме їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Основний тягар бою взяли на себе юнаки військової шко

ли. їх загинуло двісті п’ятдесят осіб, у тому числі десять ко

мандирів. Жертви бою під Кругами становлять близько трьох

сот молодих людей — кращих синів України.

Святкування цієї дати — двадцять дев’ятого січня — було

започатковано в тридцятих роках у Львові гуртком старших

пластунів імені Бою під Кругами (З газети).

II. Перекажіть текст по-своєму. Переказ запишіть, числівники під

кресліть.

174

Частини мови

§ 112

Написання числівників

і відчислівникових слів

260*. Запишіть словами цифри 15, 16, 50, 70, 500, 600, 900,

1 000 000. М’який знак підкресліть.

261. Запишіть повністю словами у дві колонки утворені поряд

кові числівники й відчислівникові слова: 1) у яких перша частина

(числівник) має наприкінці -о; 2) у яких перша частина (числів

ник) має наприкінці -ох.

2-спальний, 2-денний, 2-укісний, 2-ярусний, 2-весловий,

2-мільйонний, 2-осьовий, 2-змінний, 2-випуклий, 2-атомний,

2-квартирний, 2-актний, 2-разовий, 2-тисячний, 2-ступеневий,

2-жильний.

Кл юч. З других букв другої частини виписаних слів має скла

стися фразеологізм із значенням “обмовляти”.

262. Поясніть правопис складних слів.

Двадцятидвохгодинний, тридцятитрьохрічний, двохсотп’ят-

десятичотирьохквартирний, сорокаденний, дев’яностоп’яти-

відсотковий.

§ 113

Відмінювання числівників

263. Провідміняйте числівники 256 і 777, а потім уважно звірте

свій запис із поданим нижче відмінюванням цих числівників.

Особливу увагу зверніть на орудний відмінок.

Н. двісті п’ятдесят шість

Р. двохсот п’ятдесяти шести

Д. двомстам п’ятдесяти шести

3. двісті п’ятдесят шість

О. двомастами п’ятдесятьма

шістьма

М. (на) двохстах п’ятдесяти

шести

сімсот сімдесят СІМ

семисот сімдесяти семи

семистам сімдесяти семи

сімсот сімдесят сім

сьомастами сімдесятьма

сьома

семистах сімдесяти семи

264. Провідміняйте дробові числівники одна третя, сім десятих і

вісім сотих, а потім уважно звірте свій запис із поданим нижче від

мінюванням цих числівників. Особливу увагу зверніть на орудний

відмінок.

175

МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС

Н. одна третя сім десятих вісім сотих

Р. однієї третьої семи десятих восьми сотих

Д. одній третій семи десятим восьми сотим

3. одну третю сім десятих вісім сотих

О. однією третьою сьома десятими вісьма сотими

М.(на) одній третій семи десятих восьми сотих

265*. Перепишіть текст, записуючи цифри і скорочення пов

ністю словами. Складні числівники підкресліть.

Площа України дорівнює 603,7 тис. км

. Її територія про

стягається із заходу на схід на 1316 км, з півночі на південь —

на 893 км. На півдні Україна омивається Чорним морем,

площа якого досягає 422 тис. км

, глибина — до 2210 м, та

Азовським морем, що має площу близько 40 тис. км

та гли

бину від 8 до 15 м.

Переважна частина території нашої держави (95 %) має

рівнинний характер, пересічна висота якої дорівнює 175 м

над рівнем моря, а найвища — 515 м (гора Берда на Хотин

ській височині). На гірські області — Українські Карпати

(найвища вершина — гора Говерла заввишки 2061 м) і Крим

ські гори (найвища гора — Роман-Кош, висота якої стано

вить до 1545 м) — припадає близько 5 % території.

В Україні з її 73 тис. водотоків налічується 131 річка зав

довжки понад 100 км кожна та близько 20 тис. озер і ли

манів, з яких 7 тис. — площею понад 0,1 км

. Річковий стік

(без Дунаю) за рік становить 83,5 км

води, з них 47,3 км

во

ди припадає на місцевий стік (За енциклопедичним словником).

266. Перепишіть текст на окремому аркуші (з тим, щоб здати

його викладачеві на перевірку), цифри і скорочення записуйте

повністю словами. Усі числівники підкресліть.

“Земле, моя всеплодющая мати...” — так тепло й зворушли

во звертався поет до колиски й годувальниці нашої. Яка ж юна?

Земля — 3-я планета сонячної системи. Повний оберт

навколо Сонця Земля здійснює протягом 365 діб 6 год 9 хв

10 сек і воднораз обертається навколо своєї осі за час, що до

рівнює 23 год 56 хв 5 сек. На початку січня, коли холод

но, вона наближається до Сонця, і ця відстань вимірюється

147,6 млн. км, а на початку липня, коли настає спека, від

даляється від нього до 152 млн. км.

176

Частини мови

Уся площа земної кулі становить 510 млн. км

, причому на

361,1 млн. км

її розіллявся Світовий океан. Суша займає

тільки 29 % поверхні Землі, що дорівнює 149 млн. км

Сушу поділяють на шість частин світу: Європу, Азію,

Америку, Африку, Австралію й Антарктиду. Найбільша серед

них Азія з її 43,4 млн. км

. Трохи менша від неї Амери

ка, площа якої — близько 42,6 млн. км

. Щоправда, вона

складається з двох материків — Північної Америки, пло

ща якої дорівнює 24,32 млн. км

, та Південної Америки з її

18,28 млн. км

. Після Америки йде Африка, площа якої не

більша 30,3 млн. км

. Антарктида разом із шельфовими льо

довиками розкинулася на 14,1 млн. км

. Європа за площею з

її 10,5 млн. км

посідає п’яте місце. Найменша — Австралія,

площа якої вимірюється 7,6 млн. км

(/. Ющук).

§ 114

------------

Зв’язок числівників з іменниками

267. Запишіть, розкриваючи дужки, у дві колонки словосполу

чення: 1) у яких іменники мають закінчення -и, -/; 2) у яких імен

ники мають закінчення -а, -я.

Три (граб), два (обід), півтора (грам), два (ікло), чотири

(табун), три (удар), три (рядно), два (йорж), три (сорт), пів

тора (шеляг), два (очко), три (гроно), півтора (огірок), три

(явір), чотири (день), два (острів).

Ключ. З перших букв іменників має скластися друга части

на вислову: “Надійся на краще і...”

268. І. Прочитайте текст. Запишіть словами всі числівники разом

з іменниками, пов’язаними з ними, ставлячи іменники, що в дуж

ках, у потрібній формі.

Скільки загинуло українців від голодомору 1932—1933 (рік),

ніхто не знає. Є різні здогади. Ще 1935 року кореспондент

газети “Нью-Йорк америкен” писав, ніби М. Скрипник ска

зав йому, шо кількість жертв голодомору в Україні й на Ку

бані перевищила 8 (мільйон).

Дослідники, підраховуючи кількість загиблих, зіставляють

дані переписів 1926 і 1939 років по Україні. Але при цьому

не враховується той потік, що йшов з Росії. Тільки в 1933 році

177