Юрій М.Ф. Основи політології

Подождите немного. Документ загружается.

М.Ф. Юрій

ОСНОВИ ПОЛІТОЛОГІЇ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ

2003

ББК 66.03

Ю 03

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 14/18.2!2474 від 27.12.2002)

Рекомендується до друку рішенням Вченої ради Чернівецького

торговельно!економічного інституту Київського національного

торговельно!економічного університету

(Протокол №1 від 4 жовтня 2001 р.)

Рецензенти:

О.В. Добржанський, В.П. Фісанов, доктори історичних наук, про"

фесори Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича

Юрій М.Ф.

Основи політології: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2003. — 340 с.

ISBN 966"8251"12"1

У посібнику розглядаються найбільш важливі проблеми сучасної політич"

ної науки, її специфіка й пізнавальні засоби. На базі широкого використання за"

рубіжної та вітчизняної літератури аналізуються такі категорії як влада, держава,

партії, групи інтересів, політичні еліти, лідерство й культура. Дається характери"

стика понять: демократія, тоталітаризм і авторитаризм. Досліджуються шляхи мо"

дернізації українського суспільства.

Розрахований на студентів, викладачів вищих навчальних закладів, аспі"

рантів, прислужиться всім, хто цікавиться засадничими принципами функціону"

вання політики як одного з найважливіших суспільних феноменів.

ББК 66.03

ISBN 9668251121 © Юрій М.Ф., 2002

Зміст

ПЕРЕДМОВА .................................................................................... 6

ЛЕКЦІЯ 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА ........................................... 9

1. Виникнення політичної науки ................................................. 9

2. Предмет політології ................................................................ 12

3. Методи політології .................................................................. 15

4. Природа політологічних знань і функції політології ............. 21

ЛЕКЦІЯ 2. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА

ТРАДИЦІЯ....................................................................................... 25

1. Філософсько"етична концепція: політична думка Старо"

давньої Греції і Стародавнього Риму ......................................... 25

2. Релігійна концепція: політична думка середніх століть ........ 28

3. Громадянська концепція: політична думка раннього етапу

Нового часу ................................................................................. 29

4. Соціальна концепція: політична думка Нового часу ............. 33

ЛЕКЦІЯ 3. СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ

РУСІ ТА УКРАЇНИ .......................................................................... 40

1. Політична думка Київської Русі та періоду панування

Великого князівства Литовського і Польщі на українських

землях .......................................................................................... 40

2. Українська політична думка періоду формування

гуманістичних і реформаторських ідей (XVI — XVIII ст.) ........ 44

3. Українська політична думка ХІХ — першої половини ХХ ст.49

4. Українська політична думка в міжвоєнний період (20 — 30"ті

роки ХХ ст.) ................................................................................ 60

ЛЕКЦІЯ 4. ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ ...................... 69

1. Походження і природа політики ............................................ 69

2. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільного

життя ........................................................................................... 76

ЛЕКЦІЯ 5. ВЛАДА ........................................................................... 81

1. Поняття і концепції влади ...................................................... 81

2. Обгрунтування влади .............................................................. 84

3. Легітимність влади .................................................................. 88

ЛЕКЦІЯ 6. ЛЮДИНА І ВЛАДА. ПРАВА І СВОБОДИ

ОСОБИСТОСТІ .............................................................................. 95

1. Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики ............ 95

2. Концепція прав людини: історія і сучасність....................... 100

3. Найважливіші права і свободи обистості та їх роль у

гуманізації політики ................................................................. 103

ЛЕКЦІЯ 7. СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ЯК СУБ’ЄКТИ ПОЛІТИКИ .. 107

1. Основні елементи теорії соціальних груп ............................ 107

2. Суспільні організації ............................................................. 116

ЛЕКЦІЯ 8. ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ І ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО . 122

1. Поняття політичної еліти і її концепції ................................ 122

2. Природа політичного лідерства ............................................ 129

ЛЕКЦІЯ 9. ДЕРЖАВА ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТИТУТ ............. 135

1. Сутність і генезис держави ................................................... 135

2. Типи і форми держави .......................................................... 138

3. Правова держава ................................................................... 144

ЛЕКЦІЯ 10. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ ..... 152

1. Визначення партії ................................................................. 152

2. Походження і формування партій ........................................ 156

3. Типологія партій і партійних систем .................................... 158

ЛЕКЦІЯ 11. СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНІ РУХИ ......................... 166

1. Групи тиску і суспільно"політичні рухи ............................... 166

2. Сучасні рухи: сутність і різновиди ........................................ 169

3. Динаміка рухів....................................................................... 173

ЛЕКЦІЯ 12. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ................................... 176

1. Місце і роль політичної свідомості стосовно влади ............. 176

2. Політична ідеологія та її різновиди ...................................... 180

3. Політична психологія як елемент політичної свідомості .... 186

ЛЕКЦІЯ 13. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА І ПОЛІТИЧНА

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ............................................................................ 191

1. Сутність і зміст політичної культури .................................... 191

2. Поняття і основні риси політичної соціалізації ................... 198

ЛЕКЦІЯ 14. ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ....................... 203

1. Становлення теорії політичної системи ............................... 203

2. Структура і функції політичних систем ............................... 206

3. Типологія політичних систем ............................................... 210

ЛЕКЦІЯ 15. ТОТАЛІТАРИЗМ І АВТОРИТАРИЗМ .................... 214

1. Поняття та ідеологічні витоки тоталітаризму ..................... 214

2. Соціальні передумови тоталітаризму ................................... 218

3. Основні риси тоталітарного ладу та його різновиди ............ 221

4. Особливості авторитарних політичних систем .................... 225

ЛЕКЦІЯ 16. ДЕМОКРАТІЯ: ТЕОРІЯ І РЕАЛЬНІСТЬ ............... 228

1. Поняття демократії ............................................................... 228

2. Особистість, група і народ у різних концепціях демократії . 231

3. Проблема політичної участі .................................................. 235

4. Переваги і недоліки сучасної плюралістичної демократії ... 237

ЛЕКЦІЯ 17. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС ....................................... 241

1. Сутність і структура політичного процесу ........................... 241

2. Типи і різновиди політичного процесу ................................ 245

ЛЕКЦІЯ 18. ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ............................. 252

1. Формування теорії політичної модернізації і її основні

напрямки................................................................................... 253

2. Кризи політичного розвитку ................................................ 258

3. Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та

умови їх розв’язання ................................................................. 264

ЛЕКЦІЯ 19. МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ................................... 270

1. Міжнародні відносини й міжнародна політика ................... 270

2. Основні тенденції в розвитку міжнародних відносин і

міжнародної політики .............................................................. 273

3. Поняття національного інтересу. Національні інтереси

України ..................................................................................... 277

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ................................................................................... 286

1. Рекомендовані теми семінарських занять з курсу «Політологія»

та дидактичні матеріали занять для їх проведення .................. 286

2. Рекомендовані теми контрольних робіт з політології для

студентів заочної форми навчання .......................................... 305

3. Питання для самостійного контролю засвоєння навчального

курсу .......................................................................................... 323

4. Орієнтовні екзаменаційні питання з курсу «Політологія» ....... 333

5. Навчальна література ................................................................. 337

ПЕРЕДМОВА

Більше півстоліття народ України не мав можливості не тільки

жити за законами цивілізованої демократичної держави, але навіть

ознайомитись з досягненнями світової політичної науки і культури.

В його свідомість з раннього дитинства і впродовж життя система"

тично упроваджувалась утопічна, заперечуюча загальнолюдські

цінності ідеологія. Тоталітарне ідеологічне опрацювання, що на"

справді перетворює особистість на раба, але при цьому називається

системою політичної освіти, в дійсності ж не мало нічого спільного з

політичним навчанням і наукою і лише компрометувало політичні

знання в очах населення.

Політична освіта існує в будь"якому сучасному демократично"

му суспільстві. Історія політичної соціалізації і політичного навчан"

ня нерозривно пов’язана з історією демократії, а також з процесом

модернізації суспільства. Автократичні станові держави доіндустрі"

альної стадії розвитку суспільства не були заінтересовані у політичній

освіті народу. Їх нормальне функціонування передбачало повне

відсторонення переважної більшості населення від політики. Для

соціального спілкування простому народу та, власне, і знаті, вищим

верствам суспільства, було цілком достатньо засвоїти традиції і нор"

ми свого стану. Елементарні правила взаємовідносин підданих з дер"

жавою засвоювались людьми здебільшого стихійно. Лояльність гро"

мадян стосовно держави підтримували звичай, страх перед владою, а

також церква. Спеціальні інститути для політичної освіти громадян

були не потрібні.

Індустріалізація і урбанізація суспільства, ускладнення його

організації, розвиток комунікаційних систем, підвищення соціаль"

ної мобільності громадян та інші фактори зробили недостатніми тра"

диційні, обмежені за своїм впливом на громадян сімейні, суспільно"

станові і церковні форми політичної соціалізації, призвели до їх ос"

лаблення або навіть зруйнування. В ході суспільного розвитку

поступово підвищувалась значущість державного регулювання ряду

економічних і соціальних процесів, помітно розширювалось коло

політичних інтересів громадян. Приблизно з часів Великої французь"

Передмова

кої революції 1789 р., яка проголосила рівноправність всіх громадян

і визнала народ джерелом влади, у держав, що стали на шлях демок"

ратичного розвитку, чітко окреслилась потреба в політичній орієн"

тації населення, навчання його цивілізованим нормам взаємовідно"

син у питаннях, що зачіпають інтереси всього суспільства, і які ви"

магають обов’язкових для всіх рішень. Під впливом цих факторів

різко підвищилось суспільне значення політичних знань, наприкінці

ХІХ — на початку ХХ ст. в багатьох країнах сформувались спеціалі"

зовані інститути політичного навчання.

В сучасних демократичних державах діяльність таких інститутів

базується на визнанні основних гуманістичних цінностей і передусім

свободи та достоїнства кожної особистості, її природних, невід’ємних

прав.

Політична освіта допомагає громадянину правильно усвідоми"

ти існуючий суспільний і політичний лад, своє місце і роль у державі,

права і обов’язки. Її основна мета — навчити людину адекватно орієн"

туватися в складній соціально"політичній обстановці, представляти

і захищати свої інтереси і права інших людей, колективно вирішува"

ти спільні проблеми. Вона спрямована також на формування у гро"

мадян поваги до демократичного порядку і забезпечуючим його дер"

жавним і суспільним інститутам, тому що без твердого політичного

порядку свобода окремої особистості не може бути реальною.

У сучасних концепціях політичної освіти в основному перебо"

рена точка зору, яка зводить її завдання головним чином до поши"

рення серед громадян «етики боргу», формування у них готовності

служити державі і її законам, виконувати громадянські обов’язки.

Такий підхід, що враховує в першу чергу лише потреби держави, вик"

лючно до 60"х років нинішнього століття переважав у Європі, особ"

ливо в Німеччині, тоді як у США уже багато десятиліть домінує праг"

матична особистісна орієнтація політичної освіти, яка ставить за мету

навчити громадян вирішувати свої життєві проблеми в цивілізова"

ному співробітництві з іншими людьми, іти на компроміси для

відносно безболісного врегулювання усіляких конфліктів. Сьогодні

системи політичної освіти в демократичних країнах намагаються син"

тезувати європейську і американську традиції, гармонійно врахову"

ючи запити як окремої особистості, так і всієї держави.

Демократична політична освіта має змогу надати політиці людсь"

кий вимір, стримувати прояв у політичних діях егоцентричної моти"

вації, нетерпимості і емоційної неврівноваженості, а також ідеологі"

чного ірраціоналізму, який нерідко виступає під прапором боротьби

за тотальну раціоналізацію суспільства. Одна з найголовніших її зав"

дань — вироблення у громадян стійкого імунітету або виваженого,

М.Ф. Юрій. Основи політології

критичного ставлення до різного роду радикалістських ідеологій,

ворожих демократичному устрою, і які намагаються нав’язати сусп"

ільству ту або іншу соціальну утопію.

У країнах із недавнім тоталітарним минулим, охоплених глибо"

кою кризою, небезпека руйнівної дії нових радикальних ідеологій

досить значна. Відсутність у населення стійкої демократичної куль"

тури, твердих орієнтацій на загальнолюдські цінності, посткомуні"

стична масова ментальність, що доповнюється напівжебрацьким

існуванням широких верств населення, гострими соціальними і на"

ціональними конфліктами, можуть призвести і уже призводять ба"

гатьох людей в обійми нових.

Звичайно, ні в одній країні світу політична освіта не вільна по"

вністю від ідеологічного змісту, тому що він, виконуючи функцію

інтеграції, об’єднання суспільства, в тій чи іншій формі обґрунтовує

і захищає загальнонаціональні інтереси і цінності, обмежує егоїстичні

і партикуляристські тенденції і тим самим охороняє соціальну сис"

тему від розпаду. Однак у демократичному суспільстві, на відміну від

тоталітарної держави, де політична освіта зводиться до втілення в

масову свідомість офіційної ідеології, він спирається в першу чергу

на загальнолюдські цінності.

Оволодіння громадянами основами політичної науки і демок"

ратичної культури — одна з найважливіших умов успіху політичних і

суспільних реформ в Україні. Відомо, що будь"які соціальні зміни

починаються передусім у свідомості людей.

Мета даного курсу лекцій ознайомити студентів і всіх, хто ціка"

виться політичною проблематикою з основами сучасної політичної

науки і демократичної культури. Автор намагався ознайомити чита"

ча з основами сучасної політичної теорії і водночас сконцентрувати

увагу на найбільш актуальних для українських умов проблемах: де"

мократизація суспільства, правова соціальна держава, гуманістичні,

ненасильницькі основи в політиці, цивілізована участь у ній грома"

дян тощо.

ЛЕКЦІЯ 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА

1. Виникнення політичної науки.

2. Предмет політології.

3. Методи політології.

4. Природа політологічних знань і функції політології.

1. Виникнення політичної науки

Політична наука посідає одне з основних місць у сучасному сус

пільствознавстві. Її досить важливе значення обумовлено первинною

роллю політики в житті суспільства. Протягом усієї історії цивілізації

політика, і передусім держава, справляли важливий вплив на долі

країн і народів, а в багатьох випадках і на повсякденне життя люди

ни. Що ж являє собою наука про цю сферу суспільства? Коли і як

вона виникла?

Спроби розуміння політики робились ще в глибокій давнині.

Історично першою формою пізнання політики було її релігійно

міфологічне трактування. Судячи з джерел, що збереглися, в ІІІ ти

сячоліттях до н.е., у всіх стародавніх народів панує уява про боже

ственне походження влади й суспільнополітичного порядку.

Приблизно з середини першого тисячоліття посилюється про

цес раціоналізації політичних поглядів, з’являються перші політичні

категорії і дефініції, а потім і політичні концепції, обрамлені в філо

софськоетичну форму. Тим самим започатковуються теоретичні

дослідження політики. Цей процес пов’язаний перш за все з творч

істю Конфуція, Платона й Арістотеля. Для них характерне розумі

ння політичної науки як науки про вище благо людини й держави,

про найкращий державний устрій. Їх об’єктами, як вважав Арісто

тель, є прекрасне і справедливе, що досягається лише в розумно об

лаштованій державі. Серед усіх інших наук і мистецтв політична

М.Ф. Юрій. Основи політології

наука посідає особливе місце, оскільки вона має вищу мету — «на

дати громадянам добрі якості і зробити їх людьми, які чинять пре

красно»

. Іншими словами, мета політичної науки — це навчити

людей гарно і справедливо жити в суспільстві, взаємодіяти в єдиній

державі.

Арістотель достатньою мірою заклав основи політології як ок

ремої самостійної дисципліни. Тому інколи його називають батьком

цієї науки. Однак цей видатний мислитель Античності ще не виділяє

предмет політології в її сучасному розумінні, не проводить диферен

ціації між нею, етикою і філософією. Це вдається зробити лише в ХVI

ст. Н.Макіавеллі. Він повністю звільнив політичну науку від релігій

ноетичної форми, уподібнивши політичні процеси природним, по

ставив у центр політичних досліджень проблему державної влади, а

також підпорядкував політичну думку вирішенню реальних, прак

тичних завдань. Тим самим був зроблений перший великий крок у

створенні сучасної політичної науки. І все ж було б неправильно вва

жати Макіавеллі основоположником політології. Виникнення цієї

науки — довгий процес, який має певні стадії.

Як відзначає К.Дойч, кожна наука, в тому числі й політологія,

проходить ніби три періоди розвитку: філософський, емпіричний і

стадію рефлексії, ревізії емпіричного стану. Стосовно до політології

перший, в основному філософський період її розвитку, тривав при

близно з часів Арістотеля до Громадянської війни в Америці 1861—

1865 рр. Крайніми історичними рубежами другого, емпіричного пер

іоду виступають Громадянська війна в Америці і Друга світова війна.

Третя стадія розвитку політичної науки почалась після Другої світо

вої війни і продовжується до наших днів. Вона відрізняється науко

вою рефлексією, критичним переосмисленням усього арсеналу на

копичених емпіричних і теоретичних знань і їх подальшим поглиб

ленням.

І хоча вищенаведена конкретна періодизація розвитку політич

ної науки, можливо, страждає американоцентризмом, у цілому ідеї

К.Дойча про довгий, багатоступеневий характер розвитку політич

ної науки видаються плідними. На базі їх використання стосовно до

історії політичної думки можна дійти висновку, що політична наука

в своїй початковій, філософськоетичній формі виникає в результаті

раціоналізації і концептуалізації політичних поглядів у часи Конфу

ція, Платона й Арістотеля і проходить у своєму розвитку ряд етапів.

Сучасного стану політологія набуває у другій половині ХІХ ст. у зв’яз

ку з появою і поширенням біхевіористських, емпіричних методів дос

лідження і загальним прогресом соціологічних знань.

_______________

Политические учения: история и современность.— М., 1993. — С.140.