Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

325

Об’єм розділу «Охорона праці» в дипломній роботі не

повинен перевищувати 7-8 сторінок рукописного тексту.

Розділ «Охорона праці» повинен викладатися у наступній

послідовності.

Обґрунтування і правові питання охорони праці

В цьому питанні необхідно відобразити актуальність і

необхідність заходів з охорони праці, які здійснюються на

Україні у світлі Закону «Про охорону праці» та інших

законодавчих актів. В конкретному господарстві показати рівень

енергоозброєності, механізації процесів у рослинництві та

тваринництві, а також впровадження прогресивних технологій в

господарстві по матеріалам якого виконується дипломна робота.

Організація роботи по охороні праці в господарстві

В цьому розділі необхідно розкрити наступні питання:

 відповідальність посадових осіб за роботу по охороні праці в

господарстві;

 стислий зміст роботи по охороні праці: планування і

фінансування заходів по охороні праці; порядок розробки,

прийняття і виконання заходів колективного договору;

впровадження системи управління та оперативного контролю

по охороні праці (вказати конкретні показники, по яким

проводиться стимулювання);

 дати характеристику джерел фінансування, їх вартість,

витрат, та обліку затрат;

 роль служби охорони праці і профкому господарства по

забезпеченню здорових та безпечних умов на виробництві;

 стан навчання по охороні праці (наявність кабінету, кутків,

програм навчання, інструкцій, наочних посібників і т. п.);

 забезпечення спецодягом та засобами індивідуального

захисту;

 проаналізувати рівень санітарно-побутового забезпечення

 (форми 1-УБ та 1-ПВ).

Потім зробити перехід такого змісту: «Незважаючи на те,

що в господарстві проводиться певна робота по охороні праці,

проте ще мають місце нещасні випадки, про що свідчать дані

табл. 3.30».

Для проведення аналізу травматизму необхідно ознайомитись

з актом форми Н-1 на кожний випадок виробничого травматизму

за останні 3-5 років в господарстві (додаток 1), та звітністю по

формі 7-ТНВ.

326

Таблиця 3.30

Показники стану охорони праці в

__________________________________________району

(назва господарства)

за________ р. р.

Назва показників

Одиниця

виміру

По рокам

200_

Середньооблікова кількість працюючих, (Р)

чол.

Кількість нещасних випадків, (Т)

випад.

У тому числі з летальним наслідком,(Т

СМ..

)

випад.

Кількість днів непрацездатності, (Д

)

днів

Матеріальні збитки від травматизму

грн.

Коефіцієнт частоти травматизму, (К

Ч.

)

Коефіцієнт важкості, (Кв)

Коефіцієнт втрат робочого часу, (К

ВЧ

)

Асигновано коштів на охорону праці

грн.

Витрачено

грн.

Кількість пожеж

вип.

Матеріальні збитки від пожеж

грн.

Для розрахунку коефіцієнту частоти слід використати

формулу:

1000

коефіцієнту тяжкості:

СМ

Т - Т

коефіцієнту втрати робочого часу:

1000

ВЧ

де: Т — кількість нещасних випадків;

Д — кількість днів непрацездатності;

Р — середньооблікова кількість працюючих, чол.;

СМ

— кількість нещасних випадків з летальним наслідком.

При аналізі виробничого травматизму необхідно дати

порівняльну характеристику даних, а також розкрити причини

нещасних випадків та пожеж.

Аналіз економічних втрат від

незадовільного стану охорони праці

Незадовільний стан охорони праці приводить до зниження

продуктивності праці, травматизму та захворювання

працівників. Виробничий травматизм та захворювання

наносять не тільки моральний, але й економічний збиток.

Економічний збиток від травматизму та захворювань можна

розрахувати по наступній формулі:

= С

+ С

+…+ С

грн.

де: С

— розмір одноразової допомоги у зв'язку з

пошкодженням здоров’я.

Цей показник визначається за формулою:

327

100

КЗС

де: К — коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого і

встановлюється колективним договором або угодою;

При тривалості хвороби календарних днів:

К = 0,2 до 10 днів,

К = 0,5 від 10 днів до 1 міс.,

К = 1,5 від 1 до 2 міс.,

К = 3 від 2 до 4 міс.,

К = (60 + 12Р) — втрата працездатності зі смертельним наслідком,

К = е — інвалідний наслідок, тобто, кожному проценту втрати потерпілим

професійної працездатності;

е — ступінь втрати професійної працездатності, %;

— оплата праці в місяць, грн.;

m — вина потерпілого, %;

Р — кількість утриманців,чол.;

— сума виплат по листу непрацездатності, грн.

Виплати по листам тимчасової непрацездатності:

грн. ,

2 НД

ДЗС

де: З

— середня денна заробітна плата потерпілого від нещасного випадку,

грн.;

— кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, дні.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня

2001р. №1266, розрахунковим періодом для нарахування

середньої заробітної плати є останні 6 місяців (з 1 по 1-е число)

до моменту нещасного випадку.

Для розрахунку беруться усі нараховані за даний період

часу виплати, які включаються у фонд оплати праці (основна

та додаткові виплати премії), крім відпускних, компенсації за

пенсії, використану відпустку, оздоровчі, а також заробітна

плата робітникам за період виконання ними державних та

громадських обов’язків.

Нарахована сума поділяється на фактично відпрацьовані дні

за даний період часу.

— сума щомісячних доплат до втраченої частини

заробітної плати, грн.

Щомісячні витрати господарства пов’язані з виплатою

потерпілому, який перейшов на інвалідність для відшкодування

шкоди його здоров’я:

грн. ,

3213 П

ТПППС

 при частковій втраті працездатності:

211 ММ

ЗЗП

 з стійкою втратою працездатності (інвалідний наслідок):

100

ЗП

 витрати на відшкодування шкоди членам сім

’

ї, які

знаходились на утриманні померлого:

КР

ЗМ

328

де: З

М1

— середньомісячна заробітна плата потерпілого до нещасного

випадку, грн.;

М2

— середньомісячна заробітна плата потерпілого після виходу на пенсію,

або переведення на легку роботу, грн.;

е — втрата професійної працездатності встановлена МСЕК, %;

— кількість місяців виплати відшкодування шкоди.

ВТТ

де: Т — вік, при якому потерпілий мав би право на отримання пенсії за віком,

років;

В — вік потерпілого, в якому потерпілий одержав травму, років;

m — коефіцієнт, який враховує ступінь вини потерпілого, %;

12 — кількість місяців в році;

Р — кількість утриманців, чол.;

К — коефіцієнт кореляції грошової одиниці.

— втрати при наданні першої допомоги потерпілому, грн.

Втрати при наданні першої допомоги потерпілому, доставка

його в медичний заклад, а також повідомлення про те, що

трапилося (телеграма, телефон, телефакс і т. п.)

грн. ,...

22114

HТЗТЗТЗС

ЧNЧNЧЧЧЧ

де: З

Ч1

…З

— годинна заробітна плата осіб, які приймали участь в наданні

першої допомоги, грн.;

Ч1

…Т

— час, затрачений на надання першої допомоги;

Н — інші витрати (телеграма, телефон, телефакс і т. ін.), грн.;

— втрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку,

грн.,

грн. ,...

22115

МТЗТЗТЗС

NДNДД

де: З

Д1

…З

— середня денна заробітна плата осіб, що приймали участь у

розслідуванні нещасного випадку, грн.;

…Т — кількість повних днів, витрачених на розслідування нещасного

випадку, дні;

М — інші витрати, пов’язані з розслідуванням нещасного випадку

(проведення технічної експертизи об’єкту, який заподіяв травму,

фотографування місця події і т. п.), грн.

При розслідуванні нещасного випадку, з втратою

загальної чи професійної працездатності, розслідують

4 чоловіки (начальник структурного підрозділу, інженер з

охорони праці, громадський інспектор з охорони праці

профгрупи, представник Державного Фонду соціального

страхування (якщо можливий інвалідний наслідок), при

спеціальному розслідуванні — мінімум 6 чоловік (державний

інспектор управління державного нагляду за охороною праці,

представник вищестоячого господарського органу, керівник

(головний спеціаліст), інженер з охорони праці, представник

профгрупи підприємства або громадський інспектор,

представник вищестоячого профспілкового органу та

представник Фонду соціального страхування).

— вартість зіпсованих машин, обладнання, матеріалів, або

витрати по їх відновленню, грн. (згідно даних бухгалтерії

господарства).

100100

ББС

де: Б — першопочаткова балансова вартість зіпсованих машин, обладнання,

матеріалів, грн.;

329

а — річна амортизація, %;

п – кількість років експлуатації, років;

с – зіпсованість речей, %.

– витрати пов'язані з навчанням робітника, який замінив

потерпілого або вибувшого, грн.,

Приблизно ці витрати за один рік навчання складають:

 при середньому з послідуючим навчанням в ПТУ, або на

курсах –750-800 грн.;

 при середньому спеціальному (технікум) — 1000-1200грн.;

 при вищому — 1200-2000 грн.

— витрати медичних закладів, грн.,

АС

ДДС 65,225,18

, тис. грн.

де: Д

— кількість днів, проведених хворим на стаціонарному лікуванні;

— кількість днів на амбулаторному лікуванні.

18,25 і 2,625 — коефіцієнти, які враховують середні витрати медичних

закладів одного дня перебування на стаціонарному або амбулаторному

лікуванні,

— розмір пенсії за інвалідністю в залежності від групи

інвалідності, грн. У випадку втрати годувальника — розмір пенсії

годувальника, грн.,

— вартість недоотриманої продукції, тобто умовні втрати

недоотриманої продукції через неприйняття участі в трудовому

процесі потерпілого в результаті травми, розраховуються за

формулою:

НД

ДВПС

де: ВП

— вартість валового продукту виробленого одним робітником за один

день, грн.,

ОСР

ДР

ВП

де: ВП

— загальний обсяг

реалізованої продукції, або надання послуг за рік,

грн.;

СР

— середньоблікова кількість працюючих за рік, грн.;

— кількість днів відпрацьованих одним працюючим в рік;

— кількість днів непрацездатності.

Загальні економічні витрати господарства визначаються як

сума відповідних втрат: М = М

+ М

+М

грн.

де: М

– витрати при тимчасовій втраті працездатності, грн.,

= С

+ С

;

— витрати при інвалідному наслідку та травмі з частковою втратою

працездатності, грн.,

= С

+С

— витрати у випадку смерті, грн.

= С

+ С

Приклад розрахунку:

Згідно до акту Н-1 від 25.06.98р. при скиртуванні сіна,

внаслідок невикористання драбини для піднімання та

опускання працюючих на скирті, сталося падіння

скиртоправа зі скирти, при цьому він отримав вивих лівої

ноги. До нещасного випадку заробітна плата в місяць

потерпілого складала

330

= 98грн., потерпілий хворів Д

= 15 днів, вина потерпілого

m = 21%.

Розрахунок приведемо за наступною формулою:

= С

+ С

де: С

– розмір одноразової допомоги:

грн. 71,38

100

15,098

100

КЗС

– сума виплат за листом непрацездатності:

грн. 9,571565,3

2 НД

ДЗС

де: З

— середньоденна оплата праці, грн.;

— кількість днів непрацездатності по травматизму;

— витрати на надання долікарської допомоги згідно до даних бухгалтерії:

= 14,4грн.;

— витрати на розслідування нещасного випадку по даним бухгалтерії: С

17,30грн.;

— витрати медичного закладу:

грн. 5,1508625,275,186,25,18

5 АС

ДДС

;

— вартість недоотриманої продукції:

грн25,444152,26

7 НПД

ДВC

де: ВП

— вироблена продукція одним працюючим в день, грн.

Оскільки, в рік, господарством вироблено валової продукції

на суму 2079232грн., то в день кожним працюючим

виробляється:

грн. 2,26

256310

2079232

ОСР

ДР

ВП

Таким чином, загальна сума витрат буде дорівнювати:

= 38,71 + 57,9 + 14,4 + 17,3 + 150,5 + 444,25 = 723,06 грн.

Розробка індивідуального завдання

Видається кожному студенту індивідуально викладачем.

Теми індивідуальних завдань наведені у додатку 2. Суть

індивідуального завдання полягає в тому, щоб студент

проаналізувавши стан охорони праці в господарстві, стосовно

теми дипломної роботи, зміг розробити конкретні заходи по

поліпшенню умов та охорони праці того виробничого процесу,

який зазначений в індивідуальному завданні, або тих шляхів, які

визначаються в III розділі дипломної роботи «Шляхи

поліпшення… стану…, стабілізації — обліку продукції…, тощо».

Це повинен бути не прямий перелік пунктів інструкцій,

правил, чи норм охорони праці, взятих з довідника, або

підручника, а узагальнені, конкретизовані заходи.

Заходи по поліпшенню умов і охорони праці обов’язково

повинні розроблятися з урахуванням наступних напрямків:

 реконструкція виробничих приміщень і споруд з метою

доведення їх до відповідності вимог ССБТ, СН, СНиП,

СЛМНС (система людина-машина-навколишнє середовище);

 підвищення безпеки обладнання і технологічних процесів,

впровадження автоматичного і дистанційного управління

331

процесами, обладнанням; механізація важких і небезпечних

ручних робіт, обладнання засобів колективного захисту від

травм, аварій, пожеж і т. п.;

 установка нових, реконструкція та модернізація існуючого

санітарно-технічного обладнання, очисних систем тощо;

 придбання, очищення, прання, ремонт засобів

індивідуального захисту;

 вдосконалення санітарно-побутового обслуговування;

 проведення лікувально-профілактичних заходів;

 здійснення організаційних заходів (впровадження системи

управління, триступеневого контролю, обладнання кабінетів,

кутків по охороні праці, тощо).

Наприклад: при написанні розділу охорони праці по темі:

«Обґрунтування економічної ефективності заходів по охороні

праці при використанні оборотних засобів (кормів) ці заходи

можуть бути наступними:

 вдосконалити систему навчання, у зв’язку з чим, для кожного

виду робіт при заготівлі грубих кормів, силосуванні,

консервуванні тощо, розробити інструкції, пам’ятки,

попереджувальні надписи і т. п.;

 під час скиртування робочі місця працюючих обладнати

пересувним вагончиком для харчування та відпочинку;

 старші скиртоправи повинні пройти медичний огляд і мати

спеціальні посвідчення;

 всі машини, які приймають участь у заготівлі кормів, повинні

бути забезпечені іскро- та вогнегасниками;

 працюючих на скирті забезпечити приставними драбинами, а

старшого скиртоправа додатково — прапорцями та іншими

сигнальними пристроями;

 всі тросові волокуші повинні бути перевіреними і справними;

 впровадити систему стимулювання робіт по охороні праці;

Подібних заходів повинно бути в межах 7-9 пунктів.

На запропоновані заходи планується виділити (3од.) коштів.

Розрахунок економічної

ефективності заходів індивідуального

завдання

Основними показниками економічної ефективності заходів по

поліпшенню умов та охорони праці є:

 приріст об

’

єму чистої продукції;

 підвищення продуктивності праці;

 річний економічний ефект.

332

Визначення приросту об

’

єму продукції.

Приріст об’єму чистої продукції обумовлений скороченням

втрат в зв’язку з травматизмом, захворюванням та плинністю

кадрів через незадовільні умови праці, визначається по формулі:

тт

ЧП

НЧПВПЕ

грн. ,

де: ВП

— приріст випуску т-го виду продукції, (шт. т., ц, га тощо);

НЧП

—– норматив чистої продукції т-ного виду грн./натур. одиницю

(частка оптової ціни, яка включена в оплату праці; відрахування на соцстрах

та прибуток);

т — вид продукції (1, 2…М).

Приріст випуску продукції розраховується за формулою:

ВПДВП

де:

21 НН

ДДД

— скорочення витрат робочого часу, люд. днів;

Н1

і Д

Н2

— витрати робочого часу в зв’язку з травматизмом, захворюванням

та плинністю кадрів через незадовільні умови праці до та після впровадження

заходів, люд. днів;

ВП

— середня виробіток продукції на одного працюючого, (шт., т., га, ц,

тощо).

Приріст нормативної чистої продукції, обумовленої

підвищенням продуктивності праці внаслідок поліпшення її

умов:

чп

НЧПBПE

де:

ДBП

— приріст об

’

єму m-го виду продукції внаслідок підвищення

продуктивності праці, завдяки поліпшенню її умов:

ПВПРДBП

РСР

де: Р

СР

— середньооблікова кількість працюючих, чол/рік;

ВП

— середній виробіток продукції на одного працюючого в рік (ц., т, га,

тощо), чол.

П — приріст продуктивності праці за рахунок поліпшення умов праці, %;

НЧП

— норматив чистої продукції m-го виду, грн.(середня величина чистої

продукції на один відпрацьований люд.-день), грн./т, га, ц. тощо.

Визначення приросту продуктивності праці

За рахунок зниження трудомісткості продукції, внаслідок

поліпшення умов праці, визначається за формулою:

1001

де: Т

і Т

— трудомісткість фізичної одиниці продукції (ум. ремонту, ц, т, га,

т км…) до та після впровадження заходів, нормогодин. Трудомісткість —

величина зворотна продуктивності.

За рахунок економії чисельності працюючих, внаслідок

поліпшення умов праці, визначається за формулою:

ЧСР

ЕР

100

де: Е

— сума умовної економії вивільнення працюючих від впровадження

заходів, чол.

СР

— середньорічна облікова чисельність працюючих по господарству,

бригаді, фермі, майстерні і після впровадження заходів, чол.

333

Умовна економія працюючих, досягнута в результаті

скорочення втрат по тимчасовій непрацездатності від

травматизму і викликана поліпшенням умов праці визначається

за формулою:

100

ББ

де: Б

і Б

— втрати робочого часу до і після впровадження заходів, в % до

річного ефективного фонду робочого часу,

СРОСРО

РД

; Б

РД

100100

;

— кількість працюючих, яким були поліпшені умови праці після

впровадження заходів:

і Д

— кількість днів непрацездатності до та після впровадження заходів;

О1

, Д

О2

— кількість відпрацьованих днів в рік одним

працюючим;

За рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшенням умов

праці, визначається за формулою:

1001

де: Р

і Р

— показники працездатності до і після поліпшення умов праці.

Працездатність — величина зворотна втомлюваності.

640

615

100

,И

де: m — коефіцієнт впливу поліпшення функціонального стану організму

людини на продуктивність праці; m = 0,2-0,4;

— інтегрований показник важкості праці, бал;

15,6 і 0,64 — коефіцієнти регресії.

Для того щоб розрахувати показники працездатності Р

необхідно по кожному робочому місцю скласти карту умов

праці (додаток 5 в розділі 3.2), тобто, для розрахунку приросту

продуктивності праці, насамперед, встановити які з елементів

умов праці змінюються в результаті здійснення заходів по

поліпшенню умов праці.

У додатку 3 заповнення показників санітарно-гігієнічних

факторів необхідно проводити по інструментальним замірам,

тобто за допомогою приладів, а розрахунок фізичного

навантаження визначати за формулою:

мкг ,

289

НР

LР

НРА

де: А — робота за зміну, кг м;

Р — маса вантажу, який переноситься за зміну, кг;

Н — висота підйому вантажу по вертикалі, м;

L — відстань переміщення вантажу про горизонталі, м;

- висота (відстань) опускання вантажу, м;

п — коефіцієнт, дорівнює 6.

Виходячи з того, що категорії робіт бувають легкі, середньої

важкості та важкі, а межею їх розмежування є енерговитрати

праці в ккал, (а 1 ккал. = 427 кг м), тому надається можливість

віднесення виду виконуваної роботи до категорії робіт.

334

Визначення річного економічного

ефекту:

Річний економічний ефект від впровадження заходів по

охороні праці, визначається за формулою:

КЕСРЕ

НР

де: Р — госпрозрахунковий економічний результат, грн.;

С — річні експлуатаційні витрати на заходи по поліпшенню умов та охорони

праці, грн.;

З — приведені затрати,

КЕСЗ

;

= 0,08-0,15 — нормативний коефіцієнт економічної ефективності вкладень

на впровадження заходів по поліпшенню умов та охорони праці, грн.

К — капітальні вкладення в заходи, грн.

Госпрозрахунковий економічний результат визначається за

формулою:

СПКУПЗ

ЕЕЕЕР

де: Е

— економія заробітної плати від зниження трудомісткості продукції і

вивільнення працюючих викликана підвищенням продуктивності праці, грн.;

УП

— відносна економія умовно-постійних витрат за рахунок збільшення

об

єму виробництва продукції;

ПК

— скорочення витрат на пільги та компенсації, грн.;

— скорочення (економія собівартості продукції) витрат, та невиробничих

витрат від зниження виробничого травматизму, загального та професійного

захворювання, плинності кадрів тощо

грн.

Річна економія заробітної

плати визначається за формулою:

ССЗТЗ

ЕЕЕ

, або

ССЗЧЗ

ЕЕЕ

де: Е

ЗТ

— річна економія заробітної плати від зниження трудомісткості

продукції (робіт), грн.;

ЗЧ

— річна економія заробітної плати від зменшення кількості працюючих,

грн.;

СС

— річна економія відрахувань на соціальне страхування, грн.

Річна економія заробітної плати від зниження трудомісткості

продукції визначається:

 при погодинній оплаті праці, грн.,

100

211

ППЗТ

ЕЕЕ

 при відрядній оплаті праці, грн.,

212

100

1 В

ЕЕЕ

ССЗТ

де: Е

П1

і Е

П2

— річний фонд основної заробітної плати робітників, які

працюють погодинно до та після впровадження заходів, приведеної до

однакового об’єму продукції (робіт), грн.;

С1

і Е

С2

— відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт) до та після

впровадження заходів, грн.;

Д1

і Е

Д2

— додаткова заробітна плата у % до основної, грн.;

— об’єм виробленої продукції після покращення умов праці в натуральних

одиницях. (т, шт., га, тощо), грн.

Річна економія відрахувань у Фонд соціального страхування

від нещасних випадків та професійних захворювань на

виробництві визначається за формулою:

100

ЗФЗПЕСС