Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

315

 через шкіру – ретельно змити струменем води, або зняти

отруту шматком будь-якої тканини, потім це місце обмити

водою, або 2%-ним розчином питної соди;

 через шлунково-кишковий тракт – дати випити декілька

склянок води (бажано теплої), або слабо-рожевого розчину

перманганату калію, і подразненням задньої стінки глотки

(пальцями) викликати блювання (2-3 рази), після цього, дати

випити півсклянки води з 2-3 столовими ложками

активованого вугілля, а потім прийняти сольове

послаблююче (20 г гіркої солі на склянку води).

В усіх випадках отруєння (навіть легкого) надати потерпілому

спокій і звернутись до лікаря.

Загальні ознаки отруєння.

Запаморочення, головний біль, нудота, блювання, болі в

животі, стул з слизом, або кров’ю, інколи слиновиділення та

підвищена пітливість.

У тяжких випадках отруєння з’являється стиснення в грудях,

задишка, розвиваються напади задухи, напади судорог, втрата

свідомості.

Надання допомоги при отруєнні:

Фосфорно-органічними сполуками (ФОС).

Якщо на відкриті ділянки шкіри потрапили ФОС, їх необхідно

усунути та знешкодити. Шкіру обробити 10%-ним розчином

аміаку (нашатирного спирту), 2%-ним розчином лугу, 5%-ним

розчином вуглекислої соди, потім — теплою водою з милом.

Очі ретельно промити 2%-ним розчином двовуглекислої соди,

та закапати в очі по дві краплі 1-2%-ного розчину сірчанокислого

атропіну.

Якщо ФОС потрапляє всередину – полоскати рот і горло

водою. Дати випити 6-7 склянок 2%-ї питної соди (1 чайна ложка

на склянку води) та викликати блювання. Цю процедуру

повторити 2-3 рази. Потім дати випити півсклянки розчину

питної соди з доданням 2-3 столових ложок активованого вугілля

та прийняти сольове послаблююче. Потерпілого потрібно тепло

закутати. При послабленні, або зупинці дихання, робити штучне

дихання.

Хлорорганічними сполуками (ХОС).

Якщо отрутохімікат попадає в шлунково-кишковий тракт, то

слід надати таку ж допомогу, як і при отруєнні ФОС.

Якщо отрута потрапила на шкіру, треба змити її струменем

води з милом, після чого, обробити місце ураження содовим

розчином.

Якщо отрута попала в очі, треба промити їх охолодженою

кип’яченою водою, закапати в очі по дві краплі 20%-ного

розчину альбуциду натрію.

При роботі з хлорорганічними сполуками не слід вживати в

їжі масло та інші жири.

Нітрофенольними сполуками.

316

Потерпілого необхідно вивести з зараженої атмосфери, зняти

захисний одяг, обмити тіло, особливо голову, теплою водою з

милом (гарячий душ протипоказаний), розмістити в

прохолодному приміщенні, застосовувати прохолодні ванни,

холодне обтирання, холодне пиття (кусочки льоду, морозиво).

Якщо ХОС попадає в шлунок, надати допомогу таку ж, як і

при попаданні в шлунок ФОС. З шкіри отруту видаляють ватним

тампоном, а місце ураження ретельно обмивають теплою водою з

милом. Якщо отрута попадає в очі, їх ретельно промивають

водою.

Ціаністими сполуками.

Потерпілому терміново дати вдихнути антидот – амілнітрат із

ампулки.

Промити шлунок перманганатом калію (1:1000), або 5%-ним

розчином тіосульфату натрію, або 2%-ним розчином соди,

випити активоване вугілля. Якщо отрута попадає на шкіру, не

змивати її водою, а обережно видалити ватою, змащеною

рослинним, або вазеліновим маслом.

Якщо отрута потрапляє в очі – закапати вазеліновим маслом,

не промиваючи водою.

Потерпілого тепло укутати, обкласти грілками, дати міцний

солодкий чай.

При роботі з препаратами синильної кислоти категорично

забороняється приймати алкоголь усіх видів, як перед початком

роботи, так і по її закінченню.

Інсектицидами.

При отруєнні інсектицидами (севін, та інші) перша допомога

така ж, як і при отруєнні ФОС.

Препаратами міді.

Якщо отрута попадає на шкіру, змити її спиртом, потім

промити водою.

Якщо її проковтнули, промити шлунок розчином жовтої

кам’яної солі (1:1000), або перманганату калію (1:1000). Дати

випити бовтушку магнезії (2 столові ложки на склянку теплої

води), або активованого вугілля (2 столові ложки на склянку

води).

Якщо отрута попадає на слизові оболонки очей, треба

ретельно промити їх 2%-ним розчином борної кислоти.

При отруєнні, незалежно від шляхів надходження отрути,

застосовується протиотрута унітол (одну ампулу 5%-ного

розчину унітолу розчинити в півсклянці води, випити за три рази

через кожні 10-15 хвилин).

Препаратами сірки.

При попаданні на шкіру і слизові оболонки місце ураження

ретельно промити водою.

Якщо отрута попала всередину, необхідно викликати

блювання. Для цього застосовується 1%-ний розчин

сірчанокислої міді по столовій ложці кожні 10 хвилин.

Сірчанокисла мідь, в цьому випадку, є протиотрутою.

Препаратами КЕАМ.

317

Шкіряні покрови миють водою з милом, уникаючи

розмазування отрути. Уражені ділянки змазують вазеліном, або

несолоним свинячим салом. Очі промивають кип’яченою водою,

а горло полощуть розчином питної соди (1 чайна ложка на

склянку води). Перед початком роботи з КЕАМ відкриті шкіряні

покрови змащують захисною пастою (желатину – 2,4%,

крохмалю – 5,6%, гліцерину — 72%, бордоської рідини – 20%).

Окисом вуглецю, побутовим та вихлопним газами.

Чадний, побутовий, вихлопні автомобільні, та інші гази не

мають запаху. Перші ознаки отруєння чадним газом – головний

біль, серцебиття, загальна слабкість. Учадівший відчуває біль у

вухах, стукіт у скронях, запаморочення, нудоту.

Чадний, побутовий, вихлопні автомобільні, та інші гази

утримують в собі окис вуглецю, котрий порушує процес

засвоєння кисню клітинами організму людини, а це є причиною

тяжкого отруєння.

Якщо людина знаходиться в приміщенні, або в не

провітреному гаражі, де відчувається запах газу, в непритомному

стані, рятівник повинен:

 розкрити двері;

 перекрити доступ газу;

 відкрити вікна;

 як можна скоріше винести потерпілого на свіже повітря.

При отруєнні побутовим, чадним, вихлопним автомобільним

газами потерпілого потрібно негайно відправити до лікувального

закладу.

В приміщенні, яке наповнене газами, забороняється

користуватись телефоном, електричним дзвінком та освітленням,

палити і користуватись відкритим вогнем (сірниками,

запальничками, тощо), так як це може призвести до пожежі та

вибуху.

Якщо у потерпілого відсутні ознаки дихання, потрібно

негайно проводити штучну вентиляцію легень способом «з рота в

рот», або «з рота в ніс». Щоб не отримати отруєння газами,

рятівник вдихання в рот або ніс потерпілого повинен робити

через змочену водою марлеву салфетку, або носову хустинку, а

при пасивному диханні потерпілого, відхиляти свою голову набік

для того, щоб газ, який виділяється, не попав у легені.

Харчові отруєння

Екологічно брудні і недоброякісні продукти (м’ясо, риба,

молоко, морозиво, торти, тощо) викликають харчову токсичну

інфекцію. Наявні в них токсини викликають харчове отруєння.

Хвороба проявляється раптово через 2-4, іноді — 20-26 годин

після вживання отруєних продуктів.

Ознаки – спостерігається нудота, біль в животі, блювота,

рідкий частий стул з слизом, чи кров’ю. Підвищується

температура до 40ºС, знижується артеріальний тиск, з’являється

спрага, тощо.

318

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою, пити

багато теплої води, чи кефіру, викликати постійне блювання,

пити активоване вугілля (карболен), не їсти протягом двох діб і

багато пити, зігрівати руки і ноги потерпілого грілками,

приймати фталазол, левоміцетин.

При отруєнні грибами, через 1,5-3 години виникають перші

прояви отруєння, спостерігається слабкість, слинявість,

блювання, біль в шлунку, головний біль, запаморочення,

кривавий стул, втрата зору, марення, тощо.

Допомога: негайно промити шлунок водою, чи слабким

розчином перманганату калію, в який додають активоване

вугілля; дати випити послаблююче (касторове масло); ставити

очисні клізми; зігріти; дати пити гарячий чай, каву.

Надання першої допомоги при

переломах, ударах і пораненнях

Основна задача першої допомоги – закріпити пошкоджені

кістки, суглоби, або зв’язані з ними кінцівки в нерухому і

найзручнішу для потерпілого позицію Вправляти вивих

дозволяється тільки медичному персоналу.

Якщо є підозра, що зламаний хребет (ознаки – різкий біль у

хребті, неможливість зігнути спину і повернутися), обережно

підсунути під потерпілого дошку, не піднімаючи його з землі, або

повернути обличчям униз і слідкувати, щоб при підніманні

потерпілого тулуб не перегинався, з метою запобігання

пошкоджень головного мозку.

При переломах кісток тазу під коліна потерпілому, який

лежить на спині, підкладають жорсткий валик, щоб ноги були

напівзігнуті.

Якщо пошкоджена шийна частина хребта, потерпілого

укладають на підлогу, або дерев’яний щит без подушки, і

фіксують голову ватною пов’язкою у вигляді нашийника, або

валиком у вигляді підкови навколо голови.

Піднімання такого потерпілого здійснюється в наступній

послідовності: спочатку двоє піднімають його, поклавши руки під

лопатки і таз, а третій підтримує голову та шию.

Потерпілого, у якого зламаний хребет, або кістки тазу не

можна садовити, роздягати і класти на м’яку постіль, або ноші

без дощок, давати болетамуючі, або інші ліки. Ознаками

перелому і вивиху ключиці є біль в області ключиці і виразна

пухлина. Потрібно покласти під пахву з хворого боку невеликий

шматок вати, прибинтувати руку, зігнуту в лікті під прямим

кутом до тулуба, причому, бинтувати слід від хворої кінцівки до

спини; руку нижче ліктя, підв’язати хустинкою до шиї, на

пошкоджену область підкладати що-небудь холодне.

Перша допомога при переломах і вивихах кісток рук –

накласти дерев’яні шини. Якщо їх немає, то руку необхідно

притиснути до тулуба і прибинтувати її, нічого не підкладаючи

під пахву. Якщо рука відстає від тулуба, потрібно покласти між

рукою і тулубом згорток з одягу. На місце пошкодження – холод.

319

При переломах і вивихах нижніх кінцівок перша допомога

полягає в тому, щоб закріпити пошкоджену кінцівку шиною,

палицею, товстим картоном так, щоб один кінець шини заходив

вище краю тазу від пахви, інший – досягав п’яти. Накладати

шину потрібно не піднімаючи ногу, а тільки підтримуючи її на

місці, підсовуючи пов’язки паличкою під попереком, коліном і

п’ятою. На місце пошкодження покласти холод.

Ознакою перелому ребер є біль при диханні, кашлі та рухах.

Перша допомога – туго забинтувати груди, або стягнути їх

рушником під час видиху.

При ударах накладають лід, ганчірку, змочену холодною

водою, і щільно бинтують пошкоджене місце. Якщо немає

поранення шкіри, то не слід змазувати йодом, або накладати

зігріваючий компрес: це веде до посилення болю. Розтирання

може викликати тромбофлебіт.

При розтягах зв’язок, або пошкодженні стопи, коли людина

оступилася, з’являються такі ознаки: різкій біль у суглобі і

припухлість, перша допомога – холод, туге бинтування, спокій.

При наданні допомоги потерпілому, який має поранення,

потрібно чисто вимити руки з милом і, не торкаючись до рани,

накласти на неї перев’язочний матеріал і забинтувати. Не можна

промивати рану водою, присипати порошком, покривати мазями,

а також, стирати з рани пісок, землю, і таке інше.

Щоб припинити кровотечу, потрібно підняти кінцівку вгору,

рану закрити стерильним перев’язочним матеріалом, складеним в

кілька разів, і притиснути на 4-5 хвилин, не торкаючись самої

рани пальцями.

Якщо кровотеча зупинилась, то не знімаючи перев’язочного

матеріалу, перебинтувати рану з деяким тиском.

Якщо кровотеча не зупиняється, потрібно перетягнути

джгутом усю поранену кінцівку. Для джгута можна

застосовувати матеріал, який не розтягується: краватка, пояс, і т.

п.

Цей матеріал обводять навколо піднятої вгору і вкритої

відповідним матеріалом кінцівки, та зав’язують вузлом на

зовнішньому її боці. В цей вузол (або біля нього) підсовують

паличку, яку закручують до припинення кровотечі. Джгут не

можна залишати більше ніж на 1,5–2 години, інакше може

відбутися омертвіння обезкровленої кінцівки. Інколи, по причині

сильного болю, його доводиться знімати раніше. Перед тим, як

зняти джгут, потрібно притиснути пальцями артерію, по якій іде

кров до рани, і дати потерпілому відпочити від болю, а кінцівкам

одержати деякий приток крові, потім знову накласти джгут.

Знімати джгут потрібно поступово.

Надання першої допомоги при опіках та обмороженні

Опіки бувають: термічні – нанесені вогнем, парою, гарячими

предметами та речовинами; хімічні – кислотами, лугами, а також,

солями деяких важких металів; електричні – від дії електричного

струму, або дуги.

320

По глибині ушкодження всі опіки поділяються на 4 ступені:

перша – почервоніння та набряк шкіри; друга – водяні пухирі;

третя – некроз епідермісу, змертвіння шкіри, відмирання

речового і блискучого шару епідермісу; четверта – обвуглення

(некроз) шкіри і м’яких тканин, сухожиль, кісток.

При легких опіках першого ступеня ознаки – почервоніння та

біль. Засипати місце опіку содою. Якщо соди немає – застосувати

4%-ний розчин перманганату калію; коли біль притихне –

накласти пов’язку.

При тяжких опіках другого ступеня (на шкірі з’являються

пухирці) і третього (омертвіння шкіри) ступеня обережно зняти

одяг і взуття. Не можна торкатися руками до опеченої ділянки

шкіри, змазувати її будь-яким мазями, або розчинами. Опечену

поверхню потрібно перев’язати як свіжу рану, покрити

стерильним матеріалом з індивідуального пакета, або чистою

полотняною тканиною, зверху накрити ватою і перев’язати

бинтом.

Забороняється пошкоджувати пухирці, видаляти припікаючу

мастику та інші смолисті речовини, а також, віддирати обгорілі

шматки одягу, що пристали; при необхідності краще обрізати їх

гострими ножицями.

При опіках очей вольтовою дугою прикласти до очей холодні

примочки з борної кислоти (1 чайна ложка на склянку води).

При опіках міцними кислотами та їдкими лугами негайно

промити уражене місце швидко проточним струменем води з-під

крану, або відра на протязі 10-15 хвилин. Після цього, накласти

примочку: при опіках кислотою – содового розчину (1 чайна

ложка на склянку води), а при опіках лугом — із слабкого

розчину оцту (злегка кислого на смак), або борної кислоти

(1 чайна ложка на склянку води).

Обмороження – це пошкодження шкіряного покриву

внаслідок дії низької температури.

При низьких температурах відбувається пригнічення

життєвих процесів у тканинах, але процеси, при цьому, не

зупиняються. Чим нижче температура тканин, тим більше

пригнічуються обмінні процеси (при температурі –10ºС

зупиняється кровообіг, а при –19ºС майже повністю зупиняються

обмінні процеси). Причини обмороження можуть бути різні, і при

відповідних умовах (тривалий час дії холоду, вітру, підвищеної

вологості, тісного і мокрого взуття, нерухоме положення,

виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрати, тощо),

обмороження може наступити навіть при 3-7ºС. Найбільш

схильні до обмороження кінцівки рук та ніг, ніс, вуха.

Існує 4 ступеня обмороження: перша – бліда шкіра, знижена

чутливість; друга – некроз поверхні шкіри, при відігріванні шкіра

стає червоно-синього кольору, підпухає, утворюються пухирці,

наповнені прозорою рідиною, з’являються сильний біль,

лихоманка; третя – тромбоз судин, некроз шкіри і м’яких тканин

на різну глибину, утворюються пухирі темно-бурого кольору,

супроводжувані сильним болем, потовиділенням, лихоманкою,

321

апатією; четверта – змертвіння всіх шарів тканин, в тому числі, і

кісток, тіло холодне і нечутливе.

Допомога: головне – не допустити швидкого зігрівання

переохолоджених місць тіла. Потрібно негайно зігріти

потерпілого, особливо обморожені частини тіла розтерти сухою

теплою сукниною, або рукавицею (снігом розтирати не

рекомендується).

При обмороженні кінцівки, занурити її у відро з водою

кімнатної температури, поступово доводячи температуру води до

С (температура тіла). Після почервоніння на обморожене

місце накласти теплу пов’язку. Потерпілому дати випити гарячий

солодкий чай, каву, молоко, відправити до лікарні.

Перша допомога від укусів отруйних комах та змій

Каракурт. Найбільша кількість укусів спостерігається у

період міграції самок (червень, липень, серпень).

На місці укусу дві червоні крапки. Хворий відчуває сильний

пекучий біль, який через 40-50 хвилин після укусу поширюється

по всьому тілу; з’являється відчуття страху, зіниці

розширюються, віки набрякають, з’являється головний біль, біль

у кістках, в області грудей. Шкіра холодна на дотик, синюшна.

Повне одужання настає через 2-3 тижня, слабкість залишається

ще довго. У випадку тяжкого отруєння смерть може настати на

протязі двох днів.

Потерпілий, укушений каракуртом, може застосувати

народний засіб – припікання. Протеїди каракурта повністю

руйнуються вже при 100ºС, і його токсичність зникає. Для такого

припікання необхідно підпалити 3-4 сірники та придавити

головками до місця укусу. Цей спосіб можна застосовувати, якщо

точно відоме місце укусу та після цього пройшло не більше

10 хвилин.

Скорпіон. Найбільша небезпека укусу отруйного скорпіона

спостерігається в літні жаркі місяці (травні, червні, липні,

серпні).

При укусі отруйного скорпіона потерпілий скаржиться на

нестерпний біль на місці укусу (воно сильно набрякає),

з’являються загальні ознаки отруєння: лихоманка, блювання,

утруднення дихання. Захворювання, в залежності від тяжкості,

продовжується 2-3 доби.

Перша допомога потерпілим від укусу скорпіону полягає у

видаленні отрути, для чого, у місці укусу роблять невеликий

розріз і висмоктують кров із ранки. При цьому, на губах і в роті

того, хто надає допомогу не повинно бути тріщин та подряпин.

Фаланга. У потерпілих на місці укусу з’являється великий

набряк. Спостерігається блювання, понос, пульс дуже частий,

стрибаючий. Такий стан спостерігається 7-8 годин і пояснюється

це внесенням в ранку вторинної інфекції: у волосинках щелеп

фаланги застряють залишки загниваючої їжі, а також, бактерії

кишечнику та інших частин тіла з’їдених тварин.

322

Лікування від укусу фаланги повинне проводитись за

призначенням лікаря.

Змії. З усіх гадюкових змій укус гюрзи є найбільш

небезпечним та нерідко призводить до смертельного наслідку.

Якщо потерпілого не можна швидко доставити до

лікувального закладу (в перші 5-7 хвилин після укусу, поки ще

вся отрута знаходиться в первинному депо – в місці укусу), то на

деякий час (не більше 30 хвилин) можна накласти джгут. В інших

випадках джгут буде шкідливим та приведе до виникнення

остеомієлітів та інших ускладнень. Після накладання джгута

роблять невеликий розріз та видавлюють кров пальцем, або

висмоктують її ротом. Тому, хто надає допомогу, потрібно

дотримуватися максимальної обережності.

Отрута гюрзи. Як і отрута інших гадюкових змій, має

гемологічну дію, впливає на кров, яка швидко згортається.

Червоні кров’яні тільця руйнуються, порушується цілісність

стінок кровоносних судин, на тілі з’являється сильний набряк і в

багатьох місцях поширені крововиливи, які виникають через 20-

30 хвилин після укусу і продовжують утворюватись на протязі

декількох днів. Потерпілий відчуває неспокій, сильні м’язові

болі, зростаючу слабкість.

Укус кобри. Надзвичайно небезпечний для людини. На

відміну від дії отрути гадюкових змій, отрута кобри поряд з

гемологічною дією має сильну нейротропну дію. Вона уражає

центральну нервову систему, зокрема, дихальні центри, що і є, в

найбільшій мірі, причиною смертельного наслідку.

В усіх випадках, коли потерпілому надана долікарська

допомога, необхідно продовжити лікування, відправивши

хворого до медичного закладу.

Контрольні запитання.

1. Обґрунтуйте надання першої допомоги при переломах.

2. Як надати допомогу потерпілому при пораненнях?

3. Як надати допомогу потерпілому при тепловому та

сонячному ударі?

4. Як надати допомогу потерпілому при опіках та

обморожуванні?

5. Як надати допомогу при ураженні електричним струмом?

6. Як надати допомогу при отруєнні отрутохімікатами?

7. Як надати допомогу при отруєнні окисом вуглецю?

8. Як надати допомогу при укусі отруйних комах та змій?

Додаток 1

Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги

Медикаменти і

медичні засоби

Призначення

Кількість,

шт.

Індивідуальні

перев’язочні

асептичні пакети

Для накладання пов’язок

323

Бинти

Для накладання пов’язок

Вата

Для накладання пов’язок

5 пачок

по 50г

Ватно-марлевий

бинт

Для бинтування при переломах

Джгут

Для зупинки кровотечі

Шина

Для укріплення кінцівок при переломах і вивихах

3-4

Гумовий пузир

для льоду

Для охолодження пошкодженого місця при забитих

місцях, вивихах і переломах

Склянка

Для прийому ліків, промивання очей, шлунку і

приготування розчинів

Чайна ложка

Для приготування розчинів

Йодна настойка

(5%)

Для змазування тканин біля ран, свіжих подряпин

на шкірі, і т. д.

1 флакон

(30мл)

Нашатирний

спирт

Для використання при непритомному стані

1 пакет

(25г)

Борна кислота

З метою приготування розчинів для промивання

очей і шкіри, полоскання роту при опіках лугами,

для примочок на очі при опіку вольтовою дугою

1 пакет

(25г)

Сода питна

З метою приготування розчинів для промивання

очей і шкіри, полоскання роту при опіках кислотою

1 пакет

(25г)

Розчин перекису

водню (3%)

Для зупинки кровотечі із носа

1 флакон

(50 мл)

Продовження додатку 1

Настойка

валеріани

Для заспокоєння нервової системи

1 флакон

(30 мл)

Нітрогліцерин

Для прийому при сильних болях в області серця і за

грудиною

1 тюбик

Активоване

вугілля

Для прийняття в середину при харчових та інших

отруєннях

50г

Сіль гірка

Для прийняття в середину при харчових та інших

отруєннях

50г

Марганцевокисл

ий напій

Для прийняття в середину при харчових та інших

отруєннях

10г

Примітки:

1. Розчин соди і борної кислоти передбачається тільки для робочих місць, де

проводяться роботи з кислотами і лугами.

2. В цехах і лабораторіях, де не виключена можливість отруєння газами та

шкідливими речовинами, склад аптечки повинен бути відповідно

доповнений.

3. В набір для сумок першої допомоги не входять шини, гумовий пузир для

льоду, склянка, чайна ложка, борна кислота і питна сода. Інші медикаменти

комплектуються в кількості 50% вказаних у списку.

4. На внутрішній дверці аптечки слід чітко вказати, які медикаменти

застосовуються при тих, чи інших травмах (наприклад, при кровотечі із носа

– 3%-ний розчин перекису водню, і т. п.).

Додаток 2

Медикаменти і засоби для надання першої долікарської допомоги

Аспірин

30 табл.

Бесалол (або бекар бон, баралгін)

60 табл.

Борна кислота

60 г

Вазелін борний

1 тюбик

Валідол

30 табл.

Гірка послаблювальна сіль

300 г

Гірчиця (порошок)

200 г

Карболен (активоване вугілля)

100 г

324

Крохмаль

200 г

Марганцевокислий калій

20 г

Настойка йоду 10%

50 мл.

Настойка йоду 5%

50 мл.

Нашатирний спирт

25 мл.

Настойка валеріани

30 мл.

Перекис водню 3%

100 г

Пірамідон (амідопірін)

20 табл.

Харчова (двовуглекисла) сода

200 г

Розчин діамантової зелені 1%

100 мл.

Сіль натрієва

200 г

Бинти стерильні.

10 шт.

Бинти нестерильні.

10 шт.

Вата гігроскопічна

150 г

Джгут, або закрутка

1 шт.

Індивідуальний пакет першої допомоги

5 шт.

Подушка з киснем

2 шт.

Косинки

3 шт.

Лейкопластир 1×5см

5 шт.

Ножиці

2 шт.

Рукавиці медичні

3 пари

Піпетки

10 шт.

Салфетки стерильні

10 шт.

Термометр медичний

3 шт.

Шини з дроту або сітчасті

3 шт.

3.12 Методичні вказівки до написання розділу «Охорона

праці» в дипломних роботах (для студентів економічних

спеціальностей)

Загальні вимоги

Для написання даного розділу студенти використовують

матеріали по охороні праці, зібрані під час проходження

переддипломної практики. Перед відправкою на практику

студент повинен отримати завдання та консультацію по збору

необхідних матеріалів у викладача-консультанта по розділу

«Охорона праці». Збір і аналіз матеріалів рекомендується

проводити згідно до наведених нижче питань:

1. Обґрунтування і правові питання охорони праці.

2. Організація роботи по охороні праці в господарстві.

3. Аналіз економічних витрат від незадовільного стану охорони

праці.

4. Розробка індивідуального завдання.

5. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів,

індивідуального завдання.

6. Висновки та рекомендації.