Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

295

Додаток 2

____________________________ Форма № МБ-6

підприємство, організація

Особиста картка №_____

обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів захисту

Прізвище _______________________________________________

Ім’я_____________________По батькові ________________ стать

___________________________________________________ зріст

Табельний номер ___________________________________ Розмір:

Цех, дільниця роботи ________________________________ одягу

Професія __________________________________________ взуття

Дата вступу на роботу ________________________ Головний убір

Дата зміни професії_______________________________________

Передбачено по затвердженим нормам

Назва спецодягу, спецвзуття

та запобіжних заходів

Параграф

норм

Одиниця

вимірювання

Кількість

Термін

носіння

Начальник відділу охорони праці __________________________

Інженер по охороні праці _________________________________

Головний бухгалтер _____________________________________

Зворотна сторона особистої картки

Видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних

засобів захисту

Назва спецодягу,

спецвзуття та

запобіжних засобів

захисту

Код

(номенклатурний

номер)

Видано

Повернено

Дата

Кількість

% придатності

Вартість

Підпис в

отриманні

Дата

Кількість

% придатності

Розписка особи,

яка повертає ЗІЗ

Підпис особи яка

отримує

296

Додаток 3

Класифікація спецодягу, спецвзуття та засобів захисту рук по

захисним властивостям

Назва

групи

Назва підгрупи

Емблема (знак захисту) для:

спецодя

гу

спецвзуття

Засобів

захисту

рук

Від

механічних

пошкоджень

Від проколів, порізів,

зношування,

вібрації

Від ударів носком з енергією

200Дж

100Дж

50Дж

25Дж

15Дж

5Дж

ударів по п’яткам ніг з енергією 3Дж

ударів по ступні з енергією 2Дж

ударів в гомілкову частину з енергією 1Дж

ударів по підйомній частині ноги з

енергією 15Дж

Мун-200

Мун-100

Мун-50

Мун-25

Мун-15

Мун-5

Мут-3

Мул-2

Муб-1

Муп-15

Від

сковзання

Від сковзання на замаслених поверхнях

сковзання на обледенілій поверхні

сковзання на мокрих, забруднених

поверхнях

Від

підвищених

температур

Від підвищених температур обумовлених:

кліматом

теплового випромінювання

відкритого полум’я

іскор, бризок розплавленого металу,

окалини

контакту з нагрітими поверхнями

більше 45ºС

більше 40º

– 100ºС

в межах 100º – 400ºС

більше 400ºС

конвективної теплоти

100

400

100

400

Від

зниження

температур

Від зниження температур повітря

температур мінус 20ºС

30ºС

40ºС

зниження температур повітря і вітру

контакту з охолодженими поверхнями

НВ

ХП

Від радіо-

активних

забруднень

і рентгенів-

ських вип-

ромінювань

Від радіоактивних забруднень

рентгенівських випромінювань

297

Продовження додатку 3

Від

електричног

о струму,

електростат

ичних

зарядів і

електромаг

нітних

полів

Від електричного струму напругою:

до 1000 В

більше 1000 В

електростатичних зарядів, полів

електричних полів

електромагнітних полів

Від

нетоксич-

ного пилу

Від пилу скловолокна, азбесту

нетоксичного пилу

дрібнодисперсного пилу

крупнодисперсного пилу

вибухонебезпечного пилу

Від

токсичних

речовин

Від токсичних речовин

Рідких

Аерозолів

Газоподібних

Від води і

розчинів

нетоксич-

них речовин

Водонепроникаюча

Водостійка

Від

розчинів,

кислот

Від розчинів поверхнево-активних речовин

кислот концентрацією більше 80% (по

сірчаній кислоті)

в межах 50–80%

в межах 20-50%

до 20%

К80

К50

К20

К80

К50

К20

К80

К50

К20

Від лугів

Від розплавів лугів

розчинів лугів концентрацією більше 20%

(по гідроксиду натрію)

до 20%

Щ50

Щ20

Щ50

Щ20

Щ50

Щ20

Від

органічних

розчинників

, в т.ч. лаків

і фарб на їх

основі

Від органічних розчинників

ароматичних речовин

хлорованих вуглеводів

неароматичних речовин

Від нафти,

нафтопроду

ктів, масел

та жирів

Від сирої нафти

продуктів легшої фракції

нафтових масел і продуктів тяжких

фракцій

розчинників та тваринних масел і жирів

твердих нафтопродуктів

298

Продовження додатку 3

Від виро-

бничих

забруднень

Від шкід-

ливих біо-

логічних

факторів

Від мікроорганізмів

комах

Від стати-

чних нава-

нтажень

(втомленіст

ь)

Сигнальна

*Емблема – графічний знак захисту, нанесений на ЗІЗ

розміром (6,2 × 8,0)см

двох кольорів – жовтого і яскраво-

синього з нанесеними буквами (гр. 3, 4, 5) білого кольору.

3.11 Перша долікарська допомога

Перша допомога — це комплекс доцільних дій та рішучих

заходів, спрямованих на відновлення, або збереження життя

та здоров'я потерпілого. Повинен надавати той, хто

знаходиться поряд з потерпілим (взаємодопомога), або сам

потерпілий (самодопомога), до прибуття медичного

працівника.

Від того, наскільки вміло та швидко буде надана перша

допомога, залежить життя потерпілого і, як правило, успішність

подальшого лікування. Тому кожен працюючий і службовець,

зрештою, кожна людина, зобов’язані знати основні прийоми

надання першої долікарської допомоги при тяжких пораненнях,

отруєннях, ударах, обмороженнях, опіках, тощо.

Відповідальність за організацію навчання на підприємстві,

прийомам та способам надання першої долікарської допомоги

потерпілим, несуть власники підприємства та керівники

виробничих підрозділів, цехів, бригад, тощо.

Для того, щоб перша допомога була своєчасною та

ефективною, в місцях постійного перебування персоналу повинні

бути:

 аптечки (або сумки першої допомоги при роботі в

приміщеннях, поза приміщеннями підприємства, і навіть тоді,

коли вони здійснюються на самоті) з набором необхідних

медикаментів та медичних засобів для надання першої

допомоги (додаток 1); плакати, на яких показані прийоми і

способи надання першої допомоги при нещасних випадках;

особливо, проведення штучного дихання та зовнішнього

масажу серця;

299

 на території, у виробничих приміщеннях повинні бути

вказівні знаки для зручнішого пошуку аптечок першої

допомоги та медпунктів. При наданні першої долікарської

допомоги потрібно керуватися наступними принципами:

 правильність та доцільність;

 швидкість;

 продуманість, рішучість, спокій.

Людина, котра надає першу допомогу, повинна знати основні

ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

основні принципи надання першої долікарської допомоги, її

прийоми та способи, стосовно характеру пошкоджень

потерпілого, в зв'язку з нещасними випадками.

Людина, котра надає першу допомогу, повинна вміти:

визволити потерпілого від дій шкідливих та небезпечних

факторів, оцінити стан потерпілого, визначити послідовність

застосування способів та прийомів надання першої долікарської

допомоги.

Послідовність дій при наданні потерпілому першої

долікарської допомоги:

1. усунути дію на організм потерпілого небезпечних та

шкідливих факторів;

2. оцінити стан потерпілого;

3. визначити характер травми, котра створює найбільшу загрозу

життю потерпілого та послідовність дій по його врятуванню;

4. виконання необхідних заходів по врятуванню потерпілого в

порядку терміновості (забезпечити прохідність шляхів дихання,

провести штучне дихання, зупинити кровотечу, накласти

пов'язку, тощо);

5. підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття

медичного працівника;

6. викликати швидку медичну допомогу, чи лікаря, тобто вжити

заходи щодо транспортування потерпілого в найближчу медичну

установу.

Перевозити потерпілого можна при стійкому диханні та

відчутті пульсу. В тому випадку, коли стан потерпілого не

дозволяє його перевозити, необхідно підтримати його основні

життєві функції до прибуття медичного працівника. Зробити

висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Якщо потерпілий торкається струмоведучих частин,

необхідно швидко вимкнути ту частину установки, до якої

торкається потерпілий, або відокремити потерпілого від

струмоведучих частин електроустановки. При відокремленні

потерпілого від струмоведучих частин, не торкатися голими

300

руками до відкритих частин його тіла, поки воно знаходиться під

струмом. Не можна користуватися, в таких випадках,

металевими, або мокрими предметами. Не слід відтягувати

потерпілого за ногу, не ізолювавши перед цим свої руки, бо

взуття може бути вологим і проводити електричний струм.

При низькій напрузі, для відокремлення потерпілого від

струмоведучих частин, необхідно користуватися сухою палкою,

дошкою, або будь-яким іншим предметом, який не проводить

струм, при необхідності, перерубати, або перерізати проводи

сокирою з сухим дерев'яним держаком, або іншим ізольованим

інструментом, рис. 3.26.

Рис. 3.26 Вивільнення потерпілого від дії струму в

електроустановках до 1000В шляхом відкидання проводу

дошкою

Перш ніж торкатися руками до тіла потерпілого, треба

вдягнути гумові рукавиці та калоші, обмотати руку шарфом,

одягти її в суконний картуз, надіти на руку рукав піджака,

або пальто, а на потерпілого накинути прогумований плащ,

або суху тканину.

Можна стати на суху дошку, або на будь-яку суху непровідну

підстилку, на згорток одягу, тощо. Відокремити потерпілого від

струмоведучих частин потрібно, по можливості, тільки одною

рукою, рис. 3.27.

301

Рис. 3.27 Визволення потерпілого від дії струму в установках

до 1000В відтягуванням за сухий одяг.

При високій напрузі (більше 1000В), для відокремлення

потерпілого від струмоведучих частин потрібно взути боти,

одягнути рукавиці та діяти штангою, або кліщами

(відповідними напрузі). Якщо і в цьому випадку звільнити

потерпілого від струму неможливо, слід зробити замикання

накоротко і надійно заземлити всі проводи лінії. Провід, який

для цього використовується, спочатку з'єднати із землею, а

потім накинути на лінійні проводи, які підлягають

заземленню. При накиданні провідника потрібно

використати діелектричні рукавиці і боти.

Людина, котра надає першу допомогу, повинна пам'ятати про

небезпеку напруги кроку, якщо струмоведучий провід лежить на

землі. Пересуватися в цій зоні потрібно обережно, застосовуючи

засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричні калоші, боти,

ізолюючі підставки), або предмети, які погано проводять

електричний струм (суху дерев'яну дошку, колодку тощо). Без

засобів захисту переміщуватися в зоні розтікання струму

замкнутого на землю потрібно шляхом переставляння ступні ніг,

не відриваючи одну від другої, рис. 3.28.

302

Рис. 3.28 Схема переміщення в зоні розтікання струму, що

замикається на землю:

а — віддалення від точки замикання на землю струмоведучої частини;

б — сліди від взуття.

Після визволення потерпілого від струмоведучих частин,

необхідно винести його з зони ураження на відстань не менше

8 метрів від струмоведучих частин. Якщо потерпілий втратив

свідомість, але дихання збереглося, необхідно зручно

покласти його, розстебнути одяг, дати доступ свіжому

повітрю, піднести нашатирний спирт, побризкати водою (не з

рота), розтирати і зігрівати тіло. При слабкому диханні, або

при його відсутності, потерпілому потрібно робити штучне

дихання. Для цього, швидко розстебнути одяг,

перешкоджаючий диханню (краватка, пояс), і усунути все, що

може заважати вільному диханню.

Способи надання першої долікарської допомоги потерпілому

Способи надання першої долікарської допомоги залежать від

стану потерпілого. Ознаки, по яким можна швидко визначити

стан здоров'я потерпілого, наступні:

 свідомість: ясна, відсутня, порушена (потерпілий

загальмований, або збуджений);

303

 колір шкіри та видимих слизових оболонок (губ, очей):

рожеві, бліді, посинілі;

 дихання: нормальне, відсутнє, порушене (неправильне,

поверхневе, хрипіння);

 пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм

правильний, або неправильний), погано відчувається,

відсутній;

 зіниця ока: розширена, звужена.

Ступінь порушення свідомості, кольору шкіри та стану

дихання можна оцінити візуально, одночасно з

прощупуванням пульсу, а зіницю ока теж візуально, але з

проведенням допоміжних робіт: спочатку повіки обох очей

піднімають вгору, а потім, розширення, або звуження

оцінюють по площині райдуги, яку в площині займають

зіниці ока. При виникненні блювоти необхідно повернути

голову потерпілого і плечі в сторону (краще вліво) для

видалення блювотних мас.

Варто пам'ятати, що спроба оживити буде ефективною лише в

тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше

4 хвилин, тому першу допомогу необхідно надавати негайно і, по

можливості, на місці події.

Способи проведення штучного дихання і зовнішнього

масажу серця

Одним з найбільш ефективних способів штучного дихання —

вдування повітря з роту рятівника в рот, або в ніс потерпілого.

При цьому, потерпілого кладуть на спину, підклавши під лопатки

що-небудь м'яке, і злегка натискають на голову так, щоб вона

закинулась назад, як можна більше. При цьому, язик відкриває

прохід для повітря в горло. Для цього, рятівник одну руку

підсовує під шию потерпілого, а долонею другої руки надавлює

на лоб, чим забезпечується максимальне перекидання голови,

рис. 3.29 і 3.30.

Положення голови фіксується підкладенням під шию

згортку (пакунок з одежі), але при цьому необхідно

дотриматись вимог: підборіддя повинне бути на одному рівні

з „адамовим яблуком» грудної клітини.

304

Рис. 3.29 Очищення порожнини

роту і глотки.

Рис. 3.30 Положення голови

при проведенні штучного

дихання.

Якщо язик буде западати, то його потрібно зафіксувати

(навіть шпилькою). Ці положення голови та язика

забезпечують підняття кореню язика, вивільнюється вхід в

гортань, а рот потерпілого відкривається.

Рис. 3.31 Проведення штучного

дихання за способом «з рота в

рот».

Рис. 3.32 Проведення

штучного дихання за

способом «з рота в ніс».

Сутність методу «з рота в рот», рис. 3.31, полягає в тому, що

спочатку затискують ніс потерпілого, а потім, через нещільну

тканину, здійснюється вдування повітря в рот. Поки рятівник

вдихає повітря, у потерпілого відбувається видих, повітря

виходить само.

Якщо у потерпілого розширенні зіниці і пульс не

прощупується навіть на шиї, то в нього паралізоване не тільки

дихання, а й серце. Тоді штучне дихання чергується з масажем

серця, натискаючи на нижню третину грудної клітини

потерпілого швидкими поштовхами покладених одна на одну

долонями рятівника, рис. 3.33-3.34. Роблять 5 поштовхів зі

швидкістю 1 раз у секунду так, щоб грудина зміщувалась у

напрямку до хребта на 4-5см. При кожному натисненні серце

стискається, а кров із силою переганяється через кровоносну

систему. Чергуючи натиснення на грудину та вдування,

встигають зробити за хвилину до 50 натиснень на грудну клітину

та 10-12 вдувань у легені. Якщо рожевіє шкіра, а зіниці реагують

на світло (звужуються при освітленні), треба перевірити

наявність пульсу. Після відновлення роботи серця треба робити

штучне дихання без масажу серця. При появі поверхневих вдихів

необхідно пристосувати до них ритм штучного дихання, але не

припиняти його. Якщо потерпілий почав глибоко та рівномірно

дихати, штучне дихання слід негайно припинити. Після декількох

секунд очікування (не більше 15с), якщо стане зрозуміло, що

потерпілий не дихає, штучне дихання треба відновити.