Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

273

Приклад 8. Визначити суму затрат на оплату по підвищеним

тарифним ставкам, оплату скороченого робочого дня та

додаткової відпустки, при роботі з незадовільними умовами

праці.

Вихідні дані:

1. Плодокомбінат «Нива» нараховує 3267 працюючих.

2. Річний фонд оплати праці – 13019,4тис. грн.

3. Відпрацьовано працюючими на протязі року – 712,6тис

люд.—днів.

4. Відпрацьовано працюючими на протязі року – 5378,4тис.

люд—год.

5. Кількість працюючих яким по тарифним ставкам

виплачується:

 з нормальними умовами праці – 2356чол.;

 з тяжкими і шкідливими умовами праці – 709чол.;

 з особливо тяжкими і особливо шкідливими умовами праці –

202чол.

6. Перевищення тарифних ставок складахє:

125,1

20,1

ОТ

0,1

7. Тривалість додаткової відпустки:

 6 днів – 1211чол.

 12 днів –226чол.

 18 днів –866чол.

8. Кількість працюючих які мають скорочений на одну годину

робочий день – 823 чол.

9. Розрахунок суми затрат на оплату по підвищеним тарифним

ставкам:

Загальне перевищення ставок склало:

04,1

3267

20,1.202125,1.7091.2356 чолчолчол

10. Сума затрат на оплату по підвищеним тарифним ставкам в

рік:

75,500

04,1

104,14,13019

тис. грн.

Розрахунок суми затрат на оплату

скороченого робочого дня:

1. Середня оплата праці за годину:

42,2

...4,5378

..4,13019

годлюдтис

грнтис

грн.

274

2. Тривалість робочих днів на протязі року:

218

3267

..6,712 днівлюдтис

днів

3. Затрати коштів на скорочений робочий день:

..434.823218.42,2 грнтисчолдівгрн

Розрахунок суми затрат на оплату

додаткової відпустки:

1. Середня оплата праці в день:

грн27,18

днів-тис.люд.6,712

тис.грн4,13019

2. Затрати на додаткову відпустку:

грнтис.1,46786618226121211627,18

Приклад 9. Підприємство з чисельністю працюючих 80

чоловік, яке віднесене до 13 класу професійного ризику

виробництва. За річного фонду заробітної плати 700 тис. грн., за

9 міс. 2001 р. він склав 524 тис. грн. Розмір страхового тарифу –

2,03% від фонду заробітної плати. Страховий внесок за 9 міс. –

10637 грн. Підприємство мало на утриманні одного інваліда

праці. За 9 міс. Фондом витрачено на щомісячні виплати та

соціальну допомогу цьому інвалідові 3800 грн. Починаючи з

01.04.01 р. на підприємстві зареєстровано 2 нещасних випадки,

потерпілі хворіли 22 робочих дні. За листами непрацездатності їм

було виплачено 1600 грн. На їх лікування витрачено 600 грн.

I варіант. Таким чином, за 9 міс. Фонд витратив на

відшкодування шкоди потерпілим 6000 грн., тобто: ВШ

під

= 6000

грн., СВ

під

= 10637 грн., ВШ

кл

= 22,47 млн. грн., СВ

кл

= 52,1 млн.

грн.;

під

= 6000 / 10637 = 0,56;

кл

= (22,47 • 10

) / (52,1 • 10

) = 0,43.

= 100 – (0,56 / 0,43) • 100 = 100 – 130 = –30

Як бачимо, цьому підприємству належить встановити

надбавку у розмірі 10% до страхового внеску.

II варіант. Теж саме підприємство, але воно не має на

утриманні інваліда праці. Тоді ВШ

під

= 2200 грн., СВ

під

= 10637

грн., П

під

= 2200 / 10637 = 0,2.

= 100 – (0,2 / 0,43) • 100 = 100 – 46,5 = 53,5.

Такому підприємству належить встановити знижку у розмірі

25% до страхового внеску.

III варіант. Теж саме підприємство, але протягом 2001 року

на ньому не було зареєстровано жодного випадку травмування чи

професійного захворювання. Це підприємство має право на

знижку страхового внеску у розмірі 50%.

Додаток 1

275

Розрахунок приросту нормативної чистої продукції за

рахунок скорочення плинності кадрів

Приріст нормативної чистої продукції (НЧП) складується в

результаті:

 зменшення кількості звільнень, завдяки поліпшенню умов

праці і зниженню втрат виробітки:

ПЗ

Lа

 скорочення втрат від зниження виробітку працюючих які

поступили на роботу:

ПП

Lа

 скорочення витрат в зв’язку зі зменшенням перерви в роботі

з моменту звільнення до вступу на іншу роботу:

ВС

ПРП

ДФ

ДL 100

де: L

– зменшення кількості звільнених працюючих після поліпшення

умови праці, чол.;

— зниження продуктивності праці звільнених працюючих через

незадовільні умови праці, %;

— середня кількість робочих днів відпрацьованих звільненими

працюючими після того, як вони подали заяву про звільнення, дні;

— річний фонд робочого часу, люд.—дні;

— річні втрати робочого часу звільненими працюючими, люд.—дні;

ПР

— середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих, до вступу

їх на нове місце роботи (в середньому 22,5 днів);

— середня кількість робочих днів відпрацьованих знову прийнятими

працюючими, коли їх продуктивність праці була нижчою до середньої по

підприємству;

— кількість знову прийнятих працюючих, які замінили вибулих з

виробництва;

— середня величина зниження продуктивності праці знову прийнятими

працюючими, %

Контрольні питання

1. В чому полягає сутність соціальної та економічної

ефективності заходів по поліпшенню умов і охорони праці?

2. Обґрунтуйте основні напрямки соціально-економічних

заходів.

3. Які показники характеризують ефективність заходів?

4. Визначте затрати на реалізацію заходів. Дайте їм економічну

характеристику.

5. Обґрунтуйте методи розрахунку соціальної та соціально-

економічної ефективності заходів.

6. Визначте методи економічної оцінки соціальних результатів

поліпшення умов і охорони праці.

276

7. В чому полягає метод визначення госпрозрахункового

економічного результату?

8. Охарактеризуйте методи розрахунку економічної

ефективності заходів.

3.10 Розрахунок забезпеченості засобами

індивідуального захисту

Згідно до ст. 8 Закону «Про охорону праці» на роботах із

шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах

пов’язаних із забрудненням, або здійснених у несприятливих

температурних умовах, працівникам видається безкоштовно, за

встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та

інші засоби індивідуального захисту, а також, змиваючі та

знешкоджуючі засоби.

Власник компенсує працівникові витрати на придбання

спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо

встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено, і

працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі

дострокового зносу цих засобів не з вини працівника, власник

зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби

індивідуального захисту видаються працюючим тих професій і

посад, які, у відповідності до видів робіт, передбачають

«Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной

одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной

защиты работникам сельского и водного хозяйства»

затверджених постановою Держкомітету СРСР по праці і

соціальним питанням і Президією ВЦРПС 18.08.80 р. №241/П-9.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у

системі нормативного регулювання взаємовідносин між

власником і працівниками з першочергових соціальних питань, в

тому числі, з питань охорони праці. Тому в ньому повинен

обов’язково міститися перелік професій і посад працівників,

яким, відповідно до загальнодержавних нормативів, надається

право на видачу спецодягу, спецвзуття та інших засобів

індивідуального захисту. В колективному договорі може бути

передбачена заміна одного на інший, більш зручний, надійний

вид спецодягу.

Видача працюючим спеціалістам і посадовим особам

підприємства і повернення ними спецодягу, спецвзуття та інших

засобів індивідуального захисту повинні записуватися в особисту

картку встановленої форми №МБ-6 (додаток 2).

Трудові спори з питань видачі та використання спецодягу,

спецвзуття та інших ЗІЗ, і про відшкодування шкоди заподіяної

підприємству, у зв’язку з втратою, або псуванням захисних

засобів, розглядаються комісією по трудовим спорам (КТС).

277

В сільському господарстві застосовуються велика кількість

органічних, мінеральних добрив та отрутохімікатів, які вносять в

землю в рідкому, порошкоподібному та гранульованому вигляді.

Найбільшу небезпеку складають отрутохімікати, які, в залежності

від дії на оброблюваний об’єкт, діляться на: інсектициди –

застосовують проти шкідливих комах (діхлоретан, тіофос,

хлорофос, севін, ціанплав; фунгіциди — проти грибкових та

бактеріальних захворювань сільськогосподарських культур

(мідний купорос, формалін, цірам, ТМТД); зооциди – проти

гризунів (ховрашків, мишей, і т. п.) – зоокумарін, ціанплав,

стрихнін, ДДТ, арсенід кальцію; гербіциди – проти бур’янів

(2,4 Д – дікорніт, 2,4 Д – амінна сіль, ДНОК, сімазін);

дефоліанти–десіканти – для передзбирального висушування

рослин (бутифос, хлорат магнію, цінамід кальцію, і т. п.).

Кожний отрутохімікат має свій розпізнавальний знак

(маркування) – смугу 200 × 40 мм, зафарбовану: гербіциди в

червоний колір, фунгіциди – зелений, протруювачі – синій,

інсектициди і зооциди – чорний, дефоліанти і десіканти — в

білий.

По ступеню дії на організм людини шкідливі речовини

діляться на 4 класи:

1. Надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1мг/м

в повітрі

робочої зони (гексахлоран, меркуран, ртуть, свинець, тощо).

2. Високонебезпечні – ГДК-0,1 — 1,0мг/м

(сірководень,

ТМДТ).

3. Помірно небезпечні – ГДК-1,1 – 10мг/м

(нітрофоска,

сімазін, тощо).

4. Малонебезпечні – ГДК більше 10мг/м

(аміак, доломіт,

вапно, та інші).

З речовинами 1 та 2 класів працюють не більше 4 годин, з

послідуючою доробкою двох годин на інших роботах, а 3 і

4 класів – працюють шість годин.

Серед отрутохімікатів маються з’єднання з різкими

кумулятивними властивостями, тобто, різною здібністю

викликати хронічні отруєння. Кумуляція отрутохімікатів

визначається по коефіцієнту кумуляції, тобто, відношенням

сумарної дози препарату, який може викликати смерть 50%

досліджуваних тварин при багаторазовому введенні, до дози, яка

викликає смерть 50% тварин при одноразовому введенні.

По кумуляції отрутохімікати діляться на чотири групи:

1. надкумуляція – коефіцієнт кумуляції менше 1 (зоокумарін,

ІСО);

2. виразна кумуляція – коефіцієнт кумуляції 1-3

(мідноутримуючі препарати, ДНОК, 2,4-Д солі і ефіри);

3. помірна кумуляція –коефіцієнт кумуляції 3-5 (сімазін,

ціанамід кальцію, ціанплав);

278

4. слабо виражена кумуляція – коефіцієнт кумуляції більше 5

(метафос, хлорофос, цінеб).

Безумовно, масове застосування в сільському господарстві

шкідливих (особливо агрохімікатів) речовин, негативно впливає

на стан здоров’я людини. Тому запобігти, тільки з допомогою

санітарно-гігієнічних, технічних та інших заходів, цей вплив не

можливо, для цього повинні бути засоби, які могли б захистити

кожну людину окремо. До засобів індивідуального захисту

ставляться наступні вимоги – невелика вага, м’якість та

еластичність матеріалу; не повинні утрудняти кругообіг, дихання,

травлення їжі, вільність рухів, швидко і легко надіватися і

зніматися; відповідати кліматичним умовам та порам року; бути

вітро– та волого захисними, тощо.

По функціональному призначенню ЗІЗ діляться на ізолюючі і

фільтруючі засоби захисту органів дихання (ЗІЗОД); спеціальний

одяг, спеціальне взуття; засоби захисту очей, рук, голови,

обличчя, органів слуху, запобіжні пристрої (пояси, діелектричні

килимки, рукавиці, калоші, боти); захисні дерматологічні засоби

(миючі засоби, пасти, крем, мазі, тощо).

Для роботи з отрутохімікатами і мінеральними добривами

спецодяг виготовляється семи розмірів: 44-й, 46-й, 48-й, 50-й, 52-

й, 54-й, 56-й і п’яти ростів: , , , V, V. Розмір спецодягу

характеризує вибір по ширині (повноті) і відповідає половині

повного обміру грудей; довжина виробу відповідає зросту

людини без взуття та капелюха, табл. 3.27.

При роботі з рідкими отрутохімікатами і добривами

рекомендується фартух робочий бавовняний з кислотозахисним

просоченням, з гумовим прошарком, або текстовінітовою, і

нарукавники з гумовим прошарком, або текстовінітовою.

Таблиця 3.27

Ріст спецодягу

Зріст людини, см

155-160

161-166

III

167-172

173-178

179 і більше

Для захисту органів дихання від пилу органічного та

мінерального походження застосовують респіратори

протипилові ШБ-1 «Лепесток», респіратори–напівмаски У-2к,

«Астра» і Ф-62Ш. Ці респіратори, окрім ШБ–1 застосовуються і

для захисту від пиловидних отрутохімікатів, рис. 3.18.

Для захисту від отрутохімікатів в рідкому стані, від отруйних

парів та газів, використовуються респіратори універсальні РУ-

60М, РПГ-67 з фільтруючими патронами, або промисловий і

фільтруючий протигаз ПШ-1 і ПШ-2. Респіратор РПГ–67 від

пилу не захищає, тільки від отруйних парів та газів.

При концентрації отруйних речовин в повітрі більше 2%,

також, при наявності кисню менше 16%, потрібно застосовувати

шлангові протигази ПШ-1 і ПШ-2, а також, кисневі, рис. 3.19.

279

Марки протигазових патронів до протигазів і універсальних

респіраторів:

 А – органічні пари (бензин, керосин, ацетон, бензол, ксилол,

толуол, спирти, ефіри, анілін, тощо);

 В – кислі гази (сірчанокислий газ, хлор, сірководень,

хлористий водень, фосген);

 Г – пари ртуті;

 СО – чадний газ;

 КД — аміак, суміш сірководню і аміаку;

 М — для всіх газів, крім органічних.

Ці патрони використовують з аерозольним фільтром в туман,

пил і дим. Фільтри респіраторів потрібно регулярно замінювати:

при обпилюванні щоденно, при обприскуванні 2-3 рази у день.

Фільтри протипилових респіраторів міняють під час роботи, а

протигазових – при появі запаху під маскою.

Необхідно пам’ятати, що при підвищенні вологості (дощ,

туман) і перебільшенні ГДК отрутохімікатів в п’ять разів,

респіратором користуватися забороняється. Крім того, критерієм

відпрацьованості протипилових респіраторів є утрудненість

дихання та терміни служби фільтрів, табл. 3.28.

Рис. 3.18. Респіратори протипилові:

а – безклапанний респіратор ШБ-1 «Лепесток»; б – «Астра-2»; в – Ф-62Ш;

г – У–2к, універсальний; д – РУ-60; е – РПГ-67 з окулярами.

280

Рис. 3.19. Протигази: а – фільтруючі; б – ізолюючі.

281

Таблиця 3.28

Назва

респірато

рів

Термін служби фільтрів при концентрації шкідливого пилу

25мг/м

100мг/м

300мг/м

помірна

робота

важка

робота

помірна

робота

важка

робота

помірна

робота

важка

робота

У-2к

2 зміни

5год.

3год.

1год.

0,5год.

15хв.

Ф-62Ш

5 змін

3 зміни

1,5 зміни

0,5 зміни

3год.

2год.

«Астра»

10 змін

5 змін

2,5 зміни

6год.

3,5год.

Респіратори У-2к і Ф-62Ш випускаються трьох розмірів з

клеймом в підборідній його частині. Для підбору свого розміру

вимірюють відстань між серединою перенісся та самою нижньою

точкою підборіддя. При відстані 99-109мм обирається 1-й розмір,

109–119мм – 2-й розмір, 119 і більше – 3 розмір. Для вибору

розміру протигазу необхідно провести замір голови. Для цього

визначають довжину кругової лінії, яка проходить по підборіддю,

вискам і через найбільш віддалену від підборіддя частину голови.

Потім визначають довжину лінії від виступу перед вушними

отворами, через надбрівні дуги, до виступу другого вуха.

Одержані цифри складаються, після чого, підбирається

напівмаска: до 93см – нульовий розмір, 93-95см – 1-й розмір, 95–

99,5см – 2-й розмір, при 99 – 103 см – 3-й розмір, більше 103 см –

4-й розмір, рис. 3.20.

Рис. 3.20 Схема вимірювання обличчя і голови для підбору

респіратора та протигаза.

а – відстань від перенісся до нижньої частини підборіддя;

б – перше вимірювання; в — друге вимірювання.

Для захисту рук від токсичного і агресивного пилу

рекомендуються рукавиці спеціальні типу А, Б, В, Г, Д,

Е. Маркування ВН, ВУ – брезентові, для захисту від води та

лугів, К-20 – від кислот. Для захисту рук промисловість випускає

спеціальні пасти (силіконова, «Ялот», КМЦ, тощо). Перед

обприскуванням, обличчя і руки змазують вазеліном.

Для захисту ніг використовуються чоботи

нафтомасложирозахисні чоловічі і жіночі, чоботи гумові

кислотолугостійкі (типу 146, 346 ФЕТ). Емблеми захисних

282

властивостей спецодягу, взуття та засобів захисту рук наведені в

додатку 2.

Для захисту очей випускаються окуляри наступних типів: О –

відкриті, ЗП – закриті з прямою вентиляцією, ЗН – закриті з

непрямою вентиляцією (ЗП1-80, ЗНЧ-72, 0276, та інші), рис. 3.21.

При проведенні ковальських, слюсарних робіт, прибиранні

металевої стружки використовують окуляри закритого типу.

Іноді, в окулярах замість скла, застосовують металеву сітку з

отворами розміром 0,6–0,8мм. Для захисту очей від яскравого

світла і шкідливих випромінювань застосовують окуляри з

світлофільтром. Для газового зварювання і різання можуть бути

використані світлофільтри С-1, С-2, С-3, С-4; для

електрозварювання – С-4, С-5, С-6, С-7, С-8, С-9.

Крім того, електрозварювальники можуть використати щитки,

такі як: НБТ-1, НСП-1, НН-С-702У1, НСП-Р, РН-2-702У1, тощо.

Засоби індивідуального захисту від ураження електричним

струмом наступні: діелектричні гумові рукавиці, боти, калоші,

килим (рис. 3.22, 3.23). Ці захисні засоби виготовляються з гуми

високої якості, вони повинні мати відповідні розміри, бути

зручними при використанні.

Періодично 1 раз в 6 місяців напругою в 6кВ випробовують

діелектричні рукавиці; 1 раз на рік, напругою 3,5кВ

випробовують діелектричні килими та інструменти з ізолюючими

ручками; 1 раз в 3 місяця, але не пізніше, ніж раз в рік, напругою

не менше 40кВ випробовуються ізолюючі штанги; 1 раз в 3 роки

напругою 5кВ випробовуються боти і калоші. Тривалість

випробовування інструменту, а також, рукавиць, калош і бот –

1хв.

Для захисту від падіння з висоти використовуються монтажні

(запобіжні) пояси, які використовуються при роботі на висоті

більше 5 м., рис. 3.24.

Рис. 3.21. Окуляри захисні:

 ОЗН з боковинами в капроновій оправі (захист від механічних

пошкоджень);