Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

253

Методи визначення госпрозрахункового економічного

результату

Госпрозрахунковий економічний результат визначається за

формулою:

СПКУПЗ

ЕЕЕЕР

де: Е

– економія заробітної плати від зниження трудомісткості продукції і

вивільнення працюючих, викликана підвищенням продуктивності праці, грн.;

УП

— відносна економія умовно-постійних витрат за рахунок збільшення

об’єму виробництва продукції, грн;

ПК

— скорочення витрат на пільги та компенсації, грн.;

— скорочення (економія собівартості продукції) витрат та невиробничих

витрат від зниження виробничого травматизму, загального та професійного

захворювання, плинності кадрів, тощо, грн.

Річна економія заробітної плати визначається за формулою:

ССЗТЗ

ЕЕЕ

, або

ССЗЧЗ

ЕЕЕ

де: Е

ЗТ

— річна економія заробітної плати від зниження трудомісткості

продукції (робіт), грн.;

— річна економія заробітної плати від зменшення кількості працюючих,

грн.;

СС

— річна економія відрахувань на соціальне страхування від нещасних

випадків та професійних захворювань на виробництві, грн.

Річна економія заробітної праці від зниження трудомісткості

продукції визначається:

 при погодинній оплаті праці, грн.:

100

211

ППЗТ

ЕЕЕ

 при відрядній оплаті праці, грн.:

212

100

1 В

ЕЕЕ

ССЗТ

де: Е

П1

і Е

П2

— річний фонд основної заробітної плати робітників, які

працюють погодинно, до та після впровадження заходів, приведеної до

однакового об’єму продукції (робіт), грн.;

С1

і Е

С2

— відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт) до та після

впровадження заходів, грн.;

Д1

і Е

Д2

— додаткова заробітна плата у % до основної, грн.;

— об’єм виробленої продукції після покращення умов праці в натуральних

одиницях (т, шт., га, тощо).

Річна економія відрахувань на соціальне страхування від

нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві

визначається за формулою:

100

ЗФЗПE

де: ФЗП – загальний об’єм фонду заробітної плати підприємства в рік, грн.;

З – знижка (надбавка) страхового внеску на соціальне страхування, в

залежності від ризику підприємства, %;

е — відрахування на соціальне страхування, в залежності від ризику

підприємства, %.

Економія відрахувань (знижка) страхового внеску до Фонду

соціального страхування від нещасних випадків та професійних

захворювань на виробництві розраховуються за формулою:

254

100100

кл

під

де З – право на знижку (надбавку) страхового внеску, %;

під

– питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на

підприємстві у минулому календарному році, %;

кл

– питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на

виробництві у минулому календарному році на підприємствах відповідного

класу професійного ризику виробництва, %.

Останні обидва показники розраховуються за формулою:

під

СВ

ВШ

кл

СВ

ВШ

де ВШ

під

– сума витрат фонду на відшкодування шкоди потерпілим на

підприємстві у минулому календарному році, грн;

ВШ

кл

– сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на

підприємстві у минулому календарному році, грн;

СВ

під

– сума страхового внеску підприємства, грн;

СВ

кл

– сума страхових внесків цих підприємств, грн.

Знижки (надбавки) і їх розміри залежить від таких показників:

якщо З(Н) знаходиться в межах 20 – 39,9, тоді знижка або

надбавка встановлюється в розмірі 10%, у межах 40 – 59,9 – у

розмірі 20%, у межах 60 – 79,9 – у розмірі 30%, у межах 80 і

більше – у розмірі 40%.

Річна економія заробітної плати при скороченні плинності

робочої сили по причині незадовільних умов праці:

грн. ,1

ДПРП

ЧВПДЕ

де: Д

ПР

— середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих при

переході їх з одного підприємства на інше (в середньому 22,5 днів);

ВП

– середньоденний виробіток валової продукції, грн.;

Ч — чисельність звільнених на протязі року (середній показник за останні три

роки), чол.;

П1

і К

П2

– коефіцієнти плинності робочої сили до та після впровадження

заходів (%), які розраховуються:

100

СР

де: Ч — загальна кількість звільнених працюючих за власним бажанням,

відповідно, до та після впровадження заходів, чол.;

СР

— середньооблікова кількість працюючих, чол.;

— коефіцієнт, який враховує долю працюючих, звільнених за власним

бажанням по причинам незадоволеності умовами праці, в загальній кількості.

Для:

 сільгосппідприємств = 0,165;

 консервної промисловості = 0,170;

 лісозаготівель = 0,180;

 ремонтних підприємств = 0,320;

 для промислових підприємств = 0,205.

Річну економію оплати праці від зменшення кількості

працюючих розраховують за формулою:

255

ЧФЗЕЕ

СРМЧЗЧ

де: Е

– абсолютне фактичне вивільнення чисельності працюючих, чол.;

— середньорічна оплата праці одного працюючого (основна і додаткова)

до та після впровадження заходів, грн.;

— приріст середньої заробітної плати одного працюючого від

впровадження заходів, грн.;

— кількість працюючих після впровадження заходів, чол.

Економія коштів бюджету державного соціального

страхування в зв’язку з скороченням травматизму та

захворювання через незадовільні умови праці: на виплату пенсій

інвалідам праці; на виплату допомоги по тимчасовій

непрацездатності; скорочення затрат на санітарно-курортне

лікування визначається по формулі:

СКСКСК

іН

ЗДЧЗЧДЗЕ

де: Д – скорочення днів тимчасової непрацездатності по причині

захворювань та травм через незадовільні умови праці, дні/рік;

— середній розмір допомоги, грн./день;

— зменшення кількості працюючих, які отримали інвалідність Р-групи

внаслідок скорочення кількості захворювань і травм, люд./рік.;

— середній розмір пенсії Р–групи інвалідності в місяць, (грн./міс.)/чол.;

СК

— зменшення кількості працюючих, які потребують санаторно-

курортного лікування, люд./рік;

СК

— середня вартість одного дня перебування в санаторно-курортних

закладах, грн./день;

Р – номер групи інвалідності, Р = 1,2,3;

СК

— середня подовженість санаторно-курортного лікування, дні/чол.

Економія коштів бюджету охорони здоров’я, в зв’язку зі

зниженням необхідності госпіталізації та медичному

обслуговуванні працівників, по причині зменшення захворювань

та травм через умови праці, можна розрахувати за формулою:

ааГСГГ

ЗЧЗДЧЕ

де: Ч

—

зменшення кількості працюючих, які госпіталізовані у зв’язку з

захворюваннями і травмами через незадовільні умови праці, люд./рік;

— середня тривалість госпіталізації однієї людини, дні/чол.;

ГС

– норматив затрат на один день перебування хворого в стаціонарі,

грн./ліжко-день, З

ГС

= 18,5грн.;

— скорочення кількості звернень в поліклініку, звернення/рік;

— середня вартість

одного звернення в поліклініку, грн./одне звернення; З

= 2,625грн.

Економія коштів бюджету державного соціального

страхування на пільгові пенсії, в зв’язку зі зниженням шкідливих

та тяжких умов праці, визначається за формулою:

ППб

ЗЧЕ

де: Ч

– зменшення кількості працюючих, які мають право на отримання

пенсії на пільгових умовах по віку, в зв’язку зі зменшенням шкідливості та

тяжкості умов праці, чол./рік;

– середній розмір пенсії, грн./міс. чол.;

12 — кількість місяців року.

Економія за рахунок скорочення пільг розраховується за

формулою:

СХРДДДВПК

ЕЕЕЕЕ

256

де: Е

ДВ

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, які користуються

правом додаткової відпустки, грн.;

Д0

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували тарифні

надбавки до заробітної плати через незадовільні умови праці, грн.;

РД

— економія за рахунок зменшення осіб, які користуються скороченим

робочим днем, грн.;

СХ

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували

лікувально-профілактичне та спецхарчування, грн.

Економія фонду оплати праці, в зв’язку з скороченням, або

повною відміною додаткової відпустки, визначається за

формулою:

2211

ДЧДЧЗЕ

ДДВ

де: Ч

і Ч

— кількість працюючих, які користуються додатковою відпусткою,

відповідно, фактично і планово, чол.;

— середньоденна оплата праці, грн.;

, Д

– середня тривалість додаткової відпустки одного працюючого, який

має право на цю відпустку, відповідно, фактично і планово, дні.

Економія фонду оплати праці, в зв’язку зі скороченням

кількості працюючих, які користуються додатковою (по

підвищеним тарифним ставкам) оплатою за роботу з тяжкими та

шкідливими умовами праці, визначається за формулою:

СВВВГГПДО

ФЧЧЗЧЧЗЕ

2121

де: З

Г1

— середня погодинна тарифна ставка працівника з відрядною формою

оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Г1

і Ч

Г2

— кількість працюючих з відрядною формою оплати праці на

роботах з незадовільними умовами, відповідно, фактична і планова, чол.;

— середня погодинна тарифна ставка працівників з погодинною оплатою

праці на роботах з незадовільними умовами праці, грн.;

В1

і Ч

В2

— кількість працюючих з погодинною формою оплати праці на

роботах з незадовільними умовами, грн.;

— ефективний фонд робочого часу, год.

Економія фонду оплати праці, в зв’язку з скороченням, або

повною відміною скороченого робочого дня, розраховується за

формулою:

2211

dЧdЧФЗЕ

СДСДДГPД

де: З

— середня оплата праці за годину одного працівника, грн.;

— денний фонд робочого часу одного працюючого в рік, дні;

СД1

і Ч

СД2

— кількість працюючих, які мають право на скорочений робочий

день (фактично і планово), чол.;

, d

— величина скорочення робочого дня через незадовільні умови праці

(фактична і планова) у одного працюючого, год.

Економія затрат, в зв’язку з скороченням кількості осіб, які

користуються медхарчуванням (молоко), визначається за

формулою:

21 СХСХДСХСХ

ЧЧФqЕ

де: q

СХ

— вартість спецхарчування в день, грн.;

— ефективний фонд робочого часу, дні;

СХ1

і Ч

СХ2

— кількість осіб, які отримували спецхарчування, спецмолоко) до

та після впровадження заходів, чол.

Річна відносна економія умовно-постійних витрат, які

утворюються в зв’язку зі збільшенням об’єму виробництва при

впровадженні багатогалузевих заходів по поліпшенню умов і

охорони праці, визначається за формулою:

УВПЕ

УП

257

де: ВП – приріст випуску продукції за рахунок проведених заходів, (т, г, ц,

шт., тощо);

У — умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.

Річну економію собівартості продукції (Е

) від соціальних

показників визначається за формулою:

ВТПЗЗХТС

ЕЕЕЕЕ

де: Е

— річна економія від зниження плинності кадрів, грн.;

ЗХ

— річна економія від зниження загального захворювання, грн.;

ПЗ

— річна економія від зниження професійних захворювань, грн.;

ВТ

— річна економія від зниження нещасних випадків, грн.

Економію собівартості продукції (скорочення втрат) при

зниженні плинності кадрів можна розрахувати за формулою:

пВПрдЕ

де: д – коефіцієнт витрат підприємством, в залежності від річного виробітку

продукції працюючим: С = 0,037;

ВПр — середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в

звітному році, грн.;

п — кількість звільнень за власним бажанням до впровадження заходів, чол.;

П1

і К

П2

— коефіцієнт плинності робочої сили (відношення звільнених

працюючих за власним бажанням до загальної кількості — 100), до та після

впровадження заходів, %;

— коефіцієнт звільнень за власним бажанням у зв

язку з незадовільними

умовами праці (для сільгосппідприємств = 0,165–0,205).

Річну економію собівартості, при зниженні рівня загального

захворювання, розраховують за формулою:

ДВПрУЕ

ПТ

ЗЗЖ

де: У — коефіцієнт, який враховує витрати підприємств за один день хвороби,

в залежності від змінної виробітки: У = 0,3—0,92;

ВПр — середньорічний виробіток вагової продукції одним працюючим в

звітному році, грн.;

— річні витрати робочого часу до впровадження заходів, в зв

язку з

загальним захворюванням, люд.-днів;

ПТ1,

ПТ2

— коефіцієнти втрат робочого часу від загальних захворювань до та

після впровадження заходів (кількість днів непрацездатності на

100 працюючих);

М — коефіцієнт, який враховує долю витрат робочого часу від загальних

захворювань з тимчасовою втратою працездатності, в зв

язку з

незадовільними умовами праці: М = 0,25-0,46.

Річну економію собівартості продукції (скорочення втрат при

скороченні професійних захворювань: дерматити, тендовагініти,

пилові бронхіти, віброзахворювання, тощо) можна розрахувати за

формулою:

МПЗ

КННЕ

де: Н

— кількість випадків професійних захворювань з необоротними

процесами, до та після впровадження заходів (для порівняння беруться

середньорічні дані за п'ятирічний період);

— матеріальні наслідки від одного нещасного випадку професійного

захворювання, грн.

Річна економія собівартості продукції, що зумовлена

зниженням виробничого травматизму, визначається за

формулою:

258

СМСМІС

ІНІНІН

СДНВТ

ТТД

мХсЗДЕ

де: Д

Н1

— річні втрати робочого часу, до впровадження заходів, у потерпілих

від нещасних випадків, тимчасова непрацездатність яких закінчилася в тому

ж році, з поверненням робітника на виробництво, люд./днів;

— середньоденна заробітна плата, грн.;

с — коефіцієнт, який враховує інші втрати від вказаних нещасних випадків,

окрім собівартості продукції, тобто, матеріальних наслідків (1,2-1,4);

м — коефіцієнт, який враховує втрати підприємства за один день хвороби, в

залежності від виробітку за зміну (0,2-0,45);

— виробіток за зміну одного робітника у звітному році, грн.;

Н1

і К

Н2

— коефіцієнти втрат робочого часу до і після впровадження заходів:

1000

СР

;

ІН

і Д

ІС

— втрати підприємства від одного нещасного випадку з інвалідним

та смертельним наслідком, грн;

ІН1

і Т

ІН2

— кількість нещасних випадків з інвалідним наслідком до і після

впровадження заходів;

СМ1

і Т

СМ2

— кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком до і

після впровадження заходів.

Методи розрахунку економічної ефективності заходів

Річний економічний ефект (економія приведених затрат) від

здійснення заходів по поліпшенню умов та охорони праці,

розраховується за формулою:

ОДР

ЗРЕ

, або

ОДНР

ЗЕВССЕ

221

де: С

і С

— собівартість одиниці продукції робіт до і після впровадження

заходів (поточні витрати), грн.;

— річний об

єм продукції (робіт) після впровадження заходів в

натуральному вирахуванні (т, м

, т·км, га, тощо);

— нормальний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності

вкладень коштів в заходи по поліпшенню умов та охорони праці:

= 0,08–0,15;

ОД

— одноразові витрати, пов

язані з розробкою та впровадженням заходів,

грн.;

При визначенні річного економічного ефекту економія по

собівартості продукції

221

ВСС

може бути розрахована

безпосередньо у річному розрізі по окремим елементам

собівартості:

 сировина та матеріали;

 пальне та енергетика на технічні цілі;

 основна і додаткова заробітна плата працюючих;

 відрахування на соціальне страхування;

 витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

 цехові та загальновиробничі витрати;

 втрати від браку;

 інші виробничі і невиробничі витрати.

Вираз

221

ВСС

є не що інше, як госпрозрахунковий

результат (Р), який дає можливість визначити загальну

259

(абсолютну) соціально-економічну ефективність затрат в заходи

по поліпшенню умов та охорони праці за формулою:

ОД

, або

КЕС

де: С — експлуатаційні затрати, грн.;

К — капітальні затрати, грн.

Якщо справу маємо тільки з вкладеннями капітальних затрат,

тоді загальну (абсолютну) економічну ефективність визначаємо

за формулою:

СР

Цей показник — коефіцієнт ефективності капітальних

вкладень необхідно зіставити з нормативними (Е

= 0,08). Якщо

> Е

, тоді капітальні вкладення необхідно рахувати

ефективними.

Величина зворотна показнику (коефіцієнту) ефективності

капітальних вкладень є їх термін окупності і розраховується за

формулою:

років

ОД

ЕР

СР

Термін окупності вкладень необхідно зіставити з

нормативним (Т

= 12,5 років). Якщо він менше ефективного (Т

), то капітальні вкладення рахуються ефективними.

Приклади розрахунку

Приклад 1. Розрахувати соціально-економічну ефективність

впровадження в лісгоспі приміщень для обігрівання працюючих,

що дало можливість знизити захворювання працюючих, табл.

3.20.

Таблиця 3.20

Вихідні дані

Назва показників

Одиниця

вимірювання

До

впровадження

заходів

Після

впровадження

заходів

Втрати робочого часу по хворобі

5,8

4,9

260

Продовження табл. 3.20

Середньооблікова кількість

працюючих, Р

ср

чол.

1524

Річний об’єм виробництва валової

продукції, ВП

тис. грн.

11285,0

12300,0

Річний виробіток на одного

працюючого, ВП

грн.

8178

Умовно постійні витрати в

собівартості продукції, У

тис. грн.

958,6

Вартість основних засобів, Ф

тис. грн.

600,0

Одноразові затрати на впровадження

заходів, З

од

тис. грн.

108,0

Розрахункова середньооблікова

чисельність працюючих

ВПр

ВП

чол.

1504

Нормативний коефіцієнт

використання кап. вкладень, Е

чол.

0,15

Розрахунок економічної ефективності:

1. Умовне вивільнення працюючих

чол.141524

9,4100

9,48,5

100

СРУ

ББ

2. Приріст продуктивності праці:

%9,0

141504

10014

100

УР

ЕР

3. Збільшення об’єму виробництва:

%0,9100

11285

1128512300

100

ВП

ВПВП

ВП

4. Економія на умовно-постійних витратах:

грн. тис.8,856,958

11285

1128512300

ВП

ВПВП

УП

5. Економія від поліпшення використання основних засобів:

.тис.грн1,809,015,0600ВПЕФЕ

НО

6. Річний економічний ефект:

грн. тис.7,770,10815,01,88,85

ОДНОУПР

ЗЕЕЕЕ

7. Термін окупності:

років2,1

810085800

108000

ОД

Термін окупності менший нормативного, а це означає, що

заплановані заходи економічно ефективні.

Приклад 2. Розрахунок соціально-економічної ефективності

комплексу санітарно-гігієнічних та оздоровчих заходів, які

направлені на поліпшення умов праці.

261

Впровадження заходів дало можливість скоротити плинність

кадрів в порівнянні з минулим роком, табл. 3.21.

Таблиця 3.21

Вихідні дані

Назва показників

Одиниця

виміру

Показники

до

впровадження

заходів

після

впровадження

заходів

Вибуло працюючих по причині

плинності, n

чол.

124

Коефіцієнт плинності кадрів К

16,8

13,7

Річний виробіток продукції одного

працюючого у звітному році, Х

грн.

20005

Коефіцієнт втрат підприємства в

залежності від річного виробітку

продукції працюючим, q

0,037

Коефіцієнт плинності в зв’язку з

незадовільними умовами праці,

0,16

0,14

Одноразові затрати на впровадження

заходів, К

грн.

9700

Поточні затрати, С

грн.

Економічна ефективність визначається по наступним

показникам:

1. Річна економія від зниження плинності кадрів:

грн.237714,0

8,16

7,13

11242220005

037,01

СР

nqХЕ

2. Річний економічний ефект дорівнює:

грн.1001970008,02377ЗРЕ

3. Термін окупності одноразових затрат:

року1,4

2377

9700

СР

Термін окупності менший нормативного, а це означає, що

заплановані заходи економічно ефективні.

Приклад 3 Розрахунок соціально-економічної ефективності

заходів, направлених на зміну технологічного процесу

хлібобулочних виробів.

Таблиця 3.22

Вихідні дані

Назва показників

Одиниця виміру

Показники

до

впровадженн

я заходів

після

впровадженн

я заходів

Кількість нещасних випадків на виробництві

(в середньому за останні 5 років), Т

вип.

2,2

262

Кількість днів непрацездатності внаслідок

травматизму (в середньому за 5 років), Д

дні

44,5

Кількість випадків захворювання через

незадовільні умови праці, Н

вип.

Кількість днів непрацездатності через

незадовільні умови праці, Д

дні

537

450

Кількість працюючих яким поліпшені санітарно-

гігієнічні, психофізіологічні і безпечні умови

праці, Ч

СГ

чол.

105

Кількість звільнених осіб через незадовільні

умови праці, Ч

ЗВ

чол.

Затрати на заходи по поліпшенню умов та

охорони праці:

- капітальні вкладення, К

- експлуатаційні витрати, С

грн.

230400

8000

Нормативний коефіцієнт економічної

ефективності вкладень в заходи по охороні

праці, Е

0,08

Середня величина чистої продукції яка

приходиться на один відпрацьований люд. —

день, НЧП

грн.

60,0

Річний ефективний фонд робочого часу одного

середньооблікового працюючого, Ф

днів.

230

Кількість людино-днів пропущених в зв’язку з

переходом з одного підприємства на інше через

незадовільні умови праці, Д

пл.

днів.

67,5

Кількість людино-років, недопрацьованих до

пенсійного віку в зв’язку з інвалідністю по хворобі,

грн.

5,0

Сума виплат по тимчасовій непрацездатності (в

зв’язку з захворюваннями та травмами) в

розрахунку на один люд. — день, З

грн/де

нь

7,2