Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

231

Варіанти задач

Розрахувати висоту стержневого блискавковідводу, необхідний (недоторканий) запас води

пожежного водоймища та кількість шляхів евакуації, якщо відомі такі дані:

№

вар.

Тип приміщення

Розміри приміщення, м

Кількість

грозових

годин в

рік

Категорія

виробництва

Ступінь

вогнестійкості

Питома

витрата

води на

пожежегас

іння q, л/с

Витрати

води на

технічні

цілі,

Кількість

працюючих,

чол.

ількі

сть

твар

ин,

Кількість

одночасни

х пожеж,

Примітки

Довжина,

Ширина,

Висота, h

Корівник

5,5

1,3

200

Телятник

5,5

0,8

120

Вівчарник

5,0

0,4

400

Млин

0,1

3 поверх.

ЗАВ-20

14,5

III

4,0

0,1

2 поверх.

Склад ТМЦ

3,5

5,5

2 поверх.

Склад

5,5

Телятники

3,5

6,0

0,8

160

Корівник

3,5

6,0

1,3

220

Комора

5,5

Клуб

450

Прийняти

Клуб

5,5

500

довільно

ПТО

5,5

III

5,0

0,7

Рем. майстерня

8,0

0,7

Столярний цех

3,5

III

8,0

2 поверх.

Пилорама

105

III

8,0

232

3.8 Економічні наслідки травматизму та захворювання

Нещасний випадок – це раптова дія на організм людини

небезпечного виробничого фактору, тобто, внаслідок

непередбаченого збігу обставин та умов, при яких завдається

порушення анатомічної цілісності організму, його функцій, або

шкода здоров’ю.

Нещасний випадок виникає проти бажань людини. Людина

хотіла виконувати роботу, досягти накресленої мети, при цьому,

не пошкодити себе. Вона повинна була передбачити розвиток

подій трудового процесу, повинна була щось знати, пам’ятати,

враховувати і діяти по-іншому, тоді б нещасного випадку не

було. Однак людина так не діяла, а якісь інші обставини

перешкодили їй діяти вірно. Тому нещасний випадок можна

представити як складний і емоційно насичений психологічний

прояв, де переплітаються фактори випадковості і необхідності,

обов’язковості та обмеженості можливостей, відповідальності та

терпіння, якими приходиться розраховуватися за допущені

помилки.

Поряд з фізичним пошкодженням здоров’я, нещасний випадок

несе за собою великий моральний збиток для потерпілого. Навіть

тоді, коли наслідки нещасного випадку бувають не скільки

важкими і швидко усуненими, але з цим пов’язаний складний

комплекс переживань невдачі, досади, образи, вини, тощо.

Нещасний випадок нерідко несе за собою немалий соціальний

збиток: він наводить тяжке враження на інших працюючих, а це,

в свою чергу, погіршує психологічний клімат в колективі, може

стати одним із важливих чинників зниження продуктивності

праці.

Під моральною втратою потерпілого розуміється страждання,

заподіяні працівникові внаслідок фізичного, або психічного

впливу, що спричинило погіршення, або позбавлення

можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення

відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків

морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе

без втрати потерпілим працездатності. Розмір відшкодування

моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних

розмірів заробітної плати, незалежно від інших будь-яких виплат.

Згідно до ст. 9 Закону України ―Про охорону праці‖, власник

підприємства, організації, установи повинен відшкодувати

працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом, або іншим

ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових

обов’язків. Більшість витрат відшкодовуються через Фонд

соцстраху від нещасних випадків.

Розрахунок економічного збитку від нещасних випадків та

захворювань можна зробити по наступній формулі:

NЗ

ССССССССССССЕ ...

1110987654321

Виплати по листкам непрацездатності здійснюються в

розмірі денної середньої заробітної плати потерпілого за весь

233

період, до відновлення його працездатності, або визнання

інвалідом.

ВД

ДЗС

де З

– середня оплата праці потерпілого за день, грн.;

– кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, або професійних

захворювань, днів (по даним листків тимчасової непрацездатності).

Середня оплата потерпілого за день визначається:

Дф

Зф

Зд

де ЗФ – фактичні виплати заробітної плати, за останні 6 календарних місяці,

що передували втраті працездатності, з якої сплачені страхові внески до

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (крім

відпускних, компенсації за пенсії, використану відпустку, оздоровчі, а також

за період виконання державних і громадських обов’язків), грн;

Дф – кількість відпрацьованих робочих днів за даний період часу, днів.

Сплату потерпілому одноразової допомоги внаслідок

нещасного випадку, або професійного захворювання:

100

КЗС

де: К – коефіцієнт, який вказує розмір одноразової допомоги, встановлений

колективним договором, угодою, трудовим договором:

з втратою працездатності:

 до 10 календарних днів – К = 0,2 середньомісячного заробітку;

 від 10 календарних днів до 1 міс. включно – К = 0,5 середньомісячного

заробітку;

 від 1 міс. до 2 міс. включно – К = 1,5 середньомісячного заробітку;

 від 2 міс. до 4 міс. включно – К = 3 середньомісячного заробітку.

якщо відповідно до медичного висновку потерпілому встановлена стійка

втрата непрацездатності, одноразова допомога потерпілому має бути не

менше суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку

за кожний процент втрати ним професійної працездатності;

m – вина потерпілого, %;

Зm – середня плата в місяць (грн.), яка розраховується шляхом множення

суми середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, розрахованої

відповідно до Постанови КМУ від 26.09.01р. № 1266 на середньомісячну

кількість робочих днів (годин) на рік залежно від тривалості робочого тижня

на підприємстві, в установі організації, а саме:

 при шестиденному робочому тижні – на 25,2 дні;

 при п’ятиденному робочому тижні – на 20,9 дні;

 при 40-годинному тижні – на 161,0 годин;

 при 36-годинному тижні – на 150,6 годин і т.д.

Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата

професійної працездатності, що визначається органами медико-

соціальної експертизи (МСЕК).

В цьому випадку одноразову допомогу можна підрахувати по

формулі:

100

ЕЗС

де: Е – стійка втрата професійної працездатності, %

m — ступінь вини потерпілого, %

234

в разі смерті потерпілого, розмір одноразової допомоги

його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку

потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку

потерпілого на кожного утриманця, а також, на його

дитину, яка народилася після його смерті.

ЗpС 1260

де p – кількість утриманців, чол.;

60 і 12 – кількість місяців.

Законом передбачена можливість зменшення розміру

одноразової допомоги лише у випадках, коли виробнича травма

сталася внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних

актів по охороні праці, тобто, з повної, або часткової його вини.

Щоб не допустити безпідставних звинувачень потерпілого у

нещасному випадку та порушення його прав на одноразову

допомогу, слід додержуватися вимог про те, що:

 за умови самої грубої помилки, чи вини потерпілого, розмір

одноразової допомоги не може бути зменшено більш як на

половину (50%) тієї суми, яка належить працівникові при

відсутності порушень ним вимог охорони праці;

 наявність, чи відсутність порушень з боку потерпілого, що

призвели до нещасного випадку, встановлюється комісією по

розслідуванню, однак, порядок зменшення розміру

одноразової допомоги (тобто, ступеню вини потерпілого),

повинен визначатися трудовим колективом за поданням

власника та профспілкового комітету підприємства не більше

розмірів наведених в табл.. 3.18.

235

Таблиця 3.18

Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин

нещасного випадку

Розмір

зменшення

одноразово

ї допомоги,

Виконання роботи в нетверезому стані, якщо цей стан

було визнано причиною нещасного випадку і якщо

сп’яніння потерпілого не було обумовлено

застосовуваними у виробництві технічними спиртами,

ароматичними та іншими речовинами

Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних

актів про охорону праці, за яке раніше накладалося

дисциплінарне стягнення, вилучався талон попереджень,

або документально засвідчилось офіційне попередження.

Первинне свідоме порушення вимог безпеки при

обслуговуванні об’єктів і виконанні робіт підвищеної

безпеки

Первинне свідоме порушення правил поводження з

машинами, механізмами, устаткуванням, виконання

технологічних процесів і робіт, що не є об’єктами

підвищеної безпеки

Невикористання наданих засобів індивідуального

захисту, передбачених правилами безпеки, якщо це

порушення було:

- первинним

- повторним

Примітка: Порушення потерпілим вимог нормативних

актів по охороні праці, з якими він не був обізнаний, внаслідок

несвоєчасного, або неякісного проведення навчання та

інструктажу, незабезпечення необхідними нормативними

документами (інструкціями, стандартами тестами, правилами,

тощо), не є підставою для зменшення йому розміру одноразової

допомоги, або відшкодування шкоди.

Витрати пов’язані з щомісячним відшкодуванням шкоди

працівникові заподіяної підприємством, в зв’язку з

ушкодженням його здоров’я.

Доказом вини власника підприємства можуть бути: акт про

нещасний випадок на виробництві, або акт про професійне

захворювання; медичний висновок про професійне

захворювання; вирок, або рішення суду, постанова прокурора,

висновок органів дізнання, або попереднього слідства; висновок

службових осіб (органів), які здійснюють контроль і нагляд за

охороною праці, показання свідків, та інші.

Розмір щомісячного відшкодування втраченого потерпілим

заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати

професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який

він мав до ушкодження здоров’я.

Втрачений заробіток щомісячно виплачується фондом від

нещасних випадків у повному розмірі, тобто, без урахування

розміру пенсії по інвалідності, інших видів пенсії, заробітку

(доходу) і стипендії, але і без урахування вини потерпілого:

236

ЗС

100

Крім цього, власник відшкодовує потерпілому витрати на

медичну та соціальну допомогу (на додаткове харчування,

придбання ліків, спеціальний медичний та звичайний догляд,

побутове обслуговування, протезування, санітарно-курортне

лікування, придбання спеціальних засобів пресування, тощо), при

цьому, ступінь вини потерпілого в ушкодженні його здоров’я не

враховується.

В разі смерті годувальника від нещасного випадку, розмір

щомісячного відшкодування шкоди (частини втраченого

заробітку) особам, які мають на це право, визначається із

середньомісячного заробітку, з врахуванням частки, яка

припадала на нього і непрацездатних осіб, які були на його

утриманні. Розмір відшкодування шкоди непрацездатним особам

виплачується в повному розмірі, без урахування призначеної їм

пенсії та інших доходів:

nС

де: n – кількість утриманців, чоловік. Під виразом «n+1» потрібно брати до

уваги годувальника;

К — коефіцієнт індексації грошової одиниці.

Втрати на виплату щомісячної допомоги при тимчасовому

переведенні робітника на іншу роботу за станом здоров’я

(доплата до середнього заробітку):

КЗЗС

ММ 133

де З

М1

– середня оплата праці в місяць потерпілого, при тимчасовому

переведенні його на іншу (легшу) роботу, грн.

Необхідність переведення, за його згодою, на іншу роботу, її

тривалість та характер встановлюється ЛКК (лікувально-

консультаційною комісією).

Витрати на надання першої долікарської допомоги

потерпілому, доставка його в медичний заклад у випадку

виробничої травми, повідомлення про випадок рідним та

власникам підприємства, тощо, розраховуються по формулі:

гnгnгггг

ТЗТЗТЗС ...

22114

де: З

г1

; З

г2

; З

гn

– оплата праці за годину осіб, які приймали участь в наданні

першої допомоги, грн.;

г1

; Т

г2

; Т

гn

– кількість часу витраченого на надання першої допомоги.

Витрати пов’язані з розслідуванням нещасного випадку,

чи професійного захворювання розраховується по формулі:

ДnДnДДДД

ТЗТЗТЗС ...

22115

де: З

Д1

; З

Д2

; З

Дn

– оплата праці осіб (членів), які приймали участь в комісії по

розслідуванню нещасного випадку, грн.;

Д1

; Т

Д2

; Т

Дn

– кількість повних днів, затрачених на розслідування нещасного

випадку, чи професійного захворювання.

Вартість зіпсованих машин, обладнання, матеріалів та їх

відновлення можна розрахувати по формулі:

237

100100

ББС

де: Б – першопочаткова балансова вартість зіпсованих машин, обладнання,

матеріалів, грн.;

а – щорічні амортизаційні відрахування, %;

n – кількість років експлуатації зіпсованих машин, обладнання, матеріалів;

т – зіпсованість машин, устаткування, обладнання, %.

Витрати, пов’язані з професійною підготовкою та

перепідготовкою працівника, який заміняє потерпілого з

стійкою втратою працездатності, або померлого на

виробництві. Наближено, ці витрати (С

) в рік складають при

одержанні:

 середньої освіти в середньо-освітньому закладі – 400–

450грн.;

 в ПТУ – 700–750грн.;

 в технікумі, ліцеї, коледжі – 850–1000грн.;

 в вузі – 1000–1200грн.

Витрати на виплату пенсій потерпілому від нещасних

випадків, які стали інвалідами:

ПП

ТЗС

1/8

де: З

– розмір пенсії в місяць потерпілому, грн.

– кількість місяців виплати пенсії по інвалідності:

ПП

tВТ 12

де: В – вік, при якому потерпілий мав би право на одержання пенсії по

старості, років;

– вік потерпілого, років.

Витрати на виплату пенсії утриманцям у випадках зі

смертельним наслідком можна підрахувати по формулі:

УУnУУУУ

tЗtЗtЗС ...

2/8

де:

– розмір місячної пенсії утриманцям, грн.;

– кількість місяців виплати пенсії утриманцю, місяців:

НПt

де: П – вік настання повноліття утриманця (18 років);

Н – вік утриманця, при якому втратив годувальника, років.

Утриманцями можуть бути: діти, які не досягли 18 років;

вихованці; учні; студенти; курсанти; слухачі; але не старші 23-

річного віку; жінки старші 55 і чоловіки - 60 років; інваліди на

час інвалідності, один з батьків, або дружина (чоловік)

померлого, якщо він не працював і доглядає дітей, братів, сестер,

або онуків померлого, які не досягли 8 років.

Витрати лікувальних закладів можна підрахувати по

формулі:

АСС 625,25,18

де: С – кількість днів перебування хворим на стаціонарному лікуванні, днів;

А – кількість днів перебування на амбулаторному лікуванні, днів;

18,5; 2,625 – відповідно, вартість одного дня перебування на стаціонарному

лікуванні та одного відвідування при амбулаторному лікуванні, грн.

238

Умовну недоотриману валову продукцію, через неприйняття

участі в трудовому процесі потерпілого, внаслідок травми, або

професійного захворювання, можна підрахувати по формулі:

НПД

ДВС

де: В

ПД

– кількість валової продукції виробленої працюючим в день, грн.:

ДР

СР

ПД

– кількість днів непрацездатності, днів.

Де: В

– обсяг всієї валової продукції, виробленої в рік підприємством, грн.;

СР

– середньооблікова кількість працюючих в рік, чол.;

Д – кількість днів відпрацьованих одним працівником підприємства в рік,

днів.

При стійкій втраті працездатності та у випадках зі

смертельним наслідком, кількість невідпрацьованих днів до кінця

року можна підрахувати по формулі:

ZdД

де: d – дата і місяць, коли стався нещасний випадок, або захворювання;

Z – середньомісячна кількість робочих днів відповідно Постанови КМУ від

26.09.01р., за якою працює підприємство при п’яти чи шестиденному

робочому тижні, дні.

Таким чином, для конкретного господарства економічний

збиток від нещасного випадку буде складатися, без врахування

, де наводиться умовна втрата недоодержаної продукції, крім

того, С

відноситься, здебільшого, до втрат народним

господарством.

Приклад:

20 серпня 2000 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в

результаті якої автобус ПАЗ-652 випуску 1996р. був зіпсований

на 30%. Першопочаткова балансова вартість його складала

50000грн. Щорічні амортизаційні відрахування – 8% в рік.

Внаслідок ДТП в автобусі 11 чоловік одержали травми різного

ступеню:

1. Працівник КСП 1956 року народження, мав середню освіту –

помер. Заробітна плата до нещасного випадку складала 96,00грн.

в місяць. На утриманні було двоє дітей 13 і 11 років. Пенсія на

дітей була призначена в сумі 40грн.

2. Агроном по спеціальності, 1966 року народження, закінчив

ВУЗ. До нещасного випадку одержував зарплату 120грн. в

місяць. Став інвалідом другої групи, втратив 80% професійної

працездатності. Пенсія по інвалідності була призначена в сумі

40грн. в місяць. До виходу на інвалідність три місяці хворів: 1) на

стаціонарі; 2) амбулаторно – 52 дні.

3. Водій 1965 року народження став інвалідом другої групи,

втратив 50% професійної працездатності. До ДТП одержував

110грн. в місяць. Вина водія в ДТП — 20%. До встановлення

239

інвалідності лікувався 4,5 місяця, з яких 1,5 місяця на стаціонарі.

Група інвалідності надана на 1 рік.

4. Решта, (8 чоловік) прохворіли, в середньому, по 16 днів

амбулаторно. Середня оплата праці в місяць кожного, до

нещасного випадку, складала 95грн.

Додатково:

1. Надавали першу долікарську допомогу:

 2 чоловіка, по 3год. кожний. Середня оплата праці в годину

по 0,75грн.;

 4 чоловіка по 3 год. з середньою заробітною платою 0,9грн.

за годину.

2. Приймали участь в комісії по розслідуванню ДТП:

5 чоловік

10 днів

5,1 грн. в день

3,2

3,8

5,2

4,5

3. В господарстві працювало 300 чоловік. Кожним із них

відпрацьовано 257 робочих днів у рік. Ними вироблено в рік

валової продукції на суму 6187,5тис. грн., в господарстві

впроваджений шестиденний робочий тиждень.

Рішення:

1. Визначимо виплату по листках непрацездатності:

 агронома

грн.9,3597676,4

 водія

грн.2,45914476,4

 8 чоловік

грн.5,48281677,3



грн.6,13375,4822,4599,359

2. Визначимо витрати на сплату потерпілим одноразової

допомоги:

 утриманцям смертельно травмованого працівника КСП

80649621260

грн

 агроному

грн.00,960080120

 водію

грн.4400

100

111050

 8 чоловік

грн.00,30408955,0



грн.251043040440096008064

240

3. Обрахуємо витрати пов’язані з щомісячним відшкодуванням

шкоди заподіяної працівникові в зв’язку з ушкодженням його

здоров’я:

 утриманцям

грн.00,642

 агроному

грн.00,96

100

80120

 водію

грн.00,25

100

201

100

50110



грн.7404259664

Розрахунки по відшкодуванню шкоди зроблені тільки на 1

місяць. Стосовно умови задачі, то по досягненню повноліття,

утриманцям можуть сплатити шкоду за 148 місяців в сумі

грн.947214864

 агроному за 288 місяців – 27648грн.;

 водію за рік – 625грн.

Розрахунки наведені без врахування коефіцієнта кореляції

грошової одиниці (k=1).

4. Витрати на надання першої долікарської допомоги:

грн.3,15349,02375,0

5. Витрати пов’язані з розслідуванням дорожньо-транспортної

пригоди:

грн.1,4505,4232,5358,382,35101,5

6. Вартість зіпсованого автобуса:

грн.10200

100

850000

50000

7. Витрати на навчання, для заміни працівників, що вибули від

одержаних травм, складаються із витрат на підготовку

працівника КСП, агронома і водія:

грн.720051200750450

8. Витрати на оплату пенсії:

 утриманцям

грн.336071240

 агроному

грн.1152034601240

Оскільки неповнолітнім утриманцям, відповідно, 11 і 17 років,

то до повноліття 18 років вони можуть отримувати пенсію на

протязі 7 років:

грн.14880336011520

9. Витрати лікувальних закладів: