Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

335

де: ВП — загальний обсяг реалізованої продукції або наданих послуг в рік,

грн.;

е — відрахування на соціальне страхування в залежності від ризику

підприємства, %;

З – знижка страхового внеску на соціальне страхування в залежності від

ризику підприємства, %.

Річна економія заробітної плати при скороченні плинності

робочої сили по причині незадовільних умов праці:

грн. ,1

ДПРП

ЧВПДЕ

де: Д

ПР

— середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих при

переході їх з одного підприємства на інше (в середньому 22,5 днів);

ВП

— середньоденний виробіток валової продукції, грн.;

Ч — чисельність звільнених на протязі року (середній показник за останні три

роки), чол.;

П1

і К

П2

— коефіцієнти плинності робочої сили до та після впровадження

заходів, (%) який розраховується:

100

СР

Ч — загальна кількість звільнених працюючих за власним бажанням

відповідно до та після впровадження заходів, чол.;

СР

— середньооблікова кількість працюючих, чол.;

— коефіцієнт, який враховує долю працюючих звільнених по причинам

незадоволеності умовами праці в загальній кількості звільнених за власним

бажанням:

 для сільгосппідприємств, = 0,165

 консервної промисловості = 0,170

 лісозаготівель = 0,180

 ремонтних підприємств = 0,320

 для промислових підприємств = 0,205

Річна економія оплати праці від зменшення кількості

працюючих розраховується за формулою:

ЧФЗЕЕ

СРМЧЗЧ

де: Е

— абсолютне фактичне вивільнення чисельності працюючих, чол.;

— середньорічна оплата праці одного працюючого (основна і додаткова)

до та після впровадження заходів, грн.;

— приріст середньої заробітної плати одного працюючого від

впровадження заходів, грн.;

— кількість працюючих після впровадження заходів, чол.

Економія коштів бюджету державного соціального

страхування в зв’язку з скороченням травматизму та

захворювання через незадовільні умови праці: на виплату пенсій

інвалідам праці; на виплату допомоги по тимчасовій

непрацездатності; скорочення затрат на санаторно-курортне

лікування визначається по формулі:

СК

р-

СКСК

іН

ЗДЧЗЧЗДЕ

ДД12Д

де: Д — скорочення днів тимчасової непрацездатності по причині

захворювань та травм через незадовільні умови праці, дні/рік;

— середній розмір допомоги, грн./день;

ЧД

— зменшення кількості працюючих, які отримали інвалідність Р-групи,

внаслідок скорочення кількості захворювань і травм, люд./р.

336

— середній розмір пенсії Р–групи інвалідність в місяць, (грн./міс.)/чол.;

СК

— зменшення кількості працюючих, які потребують санітарно-

курортного лікування, люд. рік.;

СК

— середня вартість одного дня перебування в санаторно-курортних

закладах, грн./день;

СК

— середня тривалість санаторно-курортного лікування дні/чол.

Економія коштів бюджету охорони здоров’я, в зв’язку з

зниженням необхідності госпіталізації та медичному

обслуговуванні працівників по причині зменшення захворювань

та травм через умови праці, можна розрахувати за формулою:

ааГСГГ

ЗЧЗДЧЕ

де: Ч

— зменшення кількості працюючих, які госпіталізовані у зв’язку з

захворюваннями і травмами через незадовільні умови праці, люд./рік;

— середня тривалість госпіталізації однієї людини, дні/чол.;

ГС

— норматив затрат на один день перебування хворого в стаціонарі, грн.

/ліжко-день, З

ГС

= 18,5грн.;

— скорочення кількості звернень в поліклініку, звернення/рік;

— середня вартість

одного звернення в поліклініку, грн./одне звернення, З

= 2, 625грн.

Економія коштів бюджету державного соціального

страхування на пільгові пенсії в зв’язку зі зниженням шкідливих

та тяжких умов праці визначається за формулою:

ППб

ЗЧЕ

де: Ч

— зменшення кількості працюючих, які мають право на отримання

пенсії на пільгових умовах по віку в зв’язку зі зменшенням шкідливості та

тяжкості умов праці, чол.;

— середній розмір пенсії, грн. /міс. чол.;

12 — кількість місяців року

Економія за рахунок скорочення пільг розраховується за

формулою:

ПК

= Е

ДВ

+ Е

РД

+Е

СХ

де: Е

ДВ

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, які користуються

правом додаткової відпустки, грн.;

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, яки отримували тарифні

надбавки до заробітної плати через незадовільні умови праці, грн.;

РД

— економія за рахунок зменшення осіб, які користуються скороченим

робочим днем, грн.;

СХ

— економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували

лікувально-профілактичне та спецхарчування, грн.

Економія фонду оплати праці в зв’язку з скороченням, або

повною відміною додаткової відпустки визначається за

формулою:

2211

ДЧДЧЗЕ

ДДВ

де: Ч

і Ч

— кількість працюючих, які користуються додатковою відпусткою

відповідно фактично і планово, чол.;

— середньоденна оплата праці, грн.;

і Д

— середня тривалість додаткової відпустки одного працюючого, який

має право на цю відпустку відповідно фактично і планово, дні.

Економія фонду оплати праці в зв’язку з скороченням

кількості працюючих, які користуються додатковою (по

підвищеним тарифним ставкам) оплатою за роботу з тяжкими та

шкідливими умовами праці визначається за формулою:

СВВВГГГДО

ФЧЧЧЧЗЕ

21211

337

де: З

Г1

— середня погодинна тарифна ставка працівника з відрядною формою

оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Г1

і Ч

Г2

— кількість працюючих з відрядною формою оплати праці на

роботах з незадовільними умовами, відповідно фактична і планова, чол.;

— середня погодинна тарифна ставка працівників з погодинною оплатою

праці на роботах з незадовільними умовами праці, грн.;

В1

і Ч

В2

— кількість працюючих з погодинною формою оплати праці на

роботах з незадовільними умовами, грн.;

— ефективний фонд робочого часу, год.

Економія фонду оплати праці в зв’язку з скороченням, або

повною відміною скороченого робочого дня, розраховується

за формулою:

2211

dЧdЧФЗЕ

СДСДДГСД

де: З

— середня оплата праці за годину одного працівника, грн.;

— денний фонд робочого часу одного працюючого в год., дні;

СД1

і Ч

СД2

— кількість працюючих, які мають право на скорочений робочий

день (фактично і планово), чол.;

i d

— величина скорочення робочого дня через незадовільні умови праці

(фактична і планова) у одного працюючого, год;

Економія витрат у зв’язку з скороченням кількості осіб, які

користуються спецхарчуванням (молоко) визначається за

формулою:

21 СХСХДСХСХ

ЧЧФqЕ

де: q

СХ

— вартість спецхарчування в день, грн.;

— ефективний фонд робочого часу, дні;

СХ1

і Ч

СХ2

— кількість осіб, які отримували спецхарчування, спецмолоко) до

та після впровадження заходів, чол.

Річна відносна економія умовно-постійних витрат, які

утворюються в зв’язку зі збільшенням об’єму виробництва при

впровадженні багатогалузевих заходів по поліпшенню умов і

охорони праці, визначається за формулою:

УВПЕ

УП

де: ВП — приріст випуску продукції за рахунок проведених заходів, (т, га, ц,

шт., тощо);

У — умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.;

Річну економію собівартості продукції (Е

) від соціальних

показників визначається за формулою:

= Е

+ Е

ЗХ

+Е

ПЗ

+ Е

ВТ

де: Е

— річна економія від зниження плинності кадрів, грн.;

ЗХ

— річна економія від зниження загального захворювання, грн.;

ПЗ

— річна економія від зниження професійних захворювань, грн.;

ВТ

— річна економія від зниження нещасних випадків, грн.

Економію собівартості продукції (скорочення втрат) при

зниженні плинності кадрів можна розрахувати за формулою:

РТ

nВПdЕ

де: d — коефіцієнт витрат підприємством в залежності від річного виробітку

продукції працюючим: d = 0,037;

ВП

— середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в

звітному році, грн.;

п — кількість звільнень за власним бажанням до впровадження заходів, чол.;

П1

і К

П2

— коефіцієнт плинності робочої сили (відношення звільнених

працюючих за власним бажанням до загальної кількості 100) до та після

впровадження заходів, %;

338

— коефіцієнт звільнень за власним бажанням у зв’язку з незадовільними

умовами праці (для сільгосппідприємств = 0,165-0,205).

Річну економію собівартості при зниженні рівня загального

захворювання розраховують за формулою:

ДВПУЕ

ПТ

ЗРЗЗ

де: У — коефіцієнт, який враховує витрати підприємств за один день хвороби

в залежності від змінної виробітки: У = 0,3-0,92;

ВП

— середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в

звітному році, грн.;

— річні витрати робочого часу до впровадження заходів в зв’язку з

загальним захворюванням, люд.-днів;

ПТ1

і К

ПТ2

— коефіцієнт втрат робочого часу від загальних захворювань до та

після впровадження заходів (кількість днів непрацездатності на

100 працюючих);

М — коефіцієнт, який враховує долю витрат робочого часу від загальних

захворювань з тимчасовою витратою працездатності в зв’язку з

незадовільними умовами праці: М = 0,25-0,46;

Річна економія собівартості продукції (скорочення втрат при

скороченні професійних захворювань (дерматити, тендовагініти,

пилові бронхіти, віброзахворювання, тощо) можна розрахувати за

формулою:

МПЗ

КННЕ

де: Н

і Н

— кількість випадків професійних захворювань з необоротними

процесами до та після впровадження заходів (для порівняння беруться

середньорічні дані за п’ятирічний період);

— матеріальні наслідки від одного нещасного випадку професійного

захворювання, грн.

Річна економія собівартості продукції, що зумовлена

зниженням виробничого травматизму, визначається за

формулою:

2121

СМСМСІНІНІН

СДНП

ТТДТТД

ХмсЗДЕ

де: Д

Н1

— річні втрати робочого часу до впровадження заходів у потерпілих

від нещасних випадків, тимчасова непрацездатність яких закінчилася в тому

ж році з поверненням робітника на виробництво, люд./днів;

Зд — середньоденна заробітна плата, грн.;

с — коефіцієнт, який враховує інші втрати від вказаних нещасних випадків,

окрім собівартості продукції, тобто матеріальних наслідків: (1,2-1,4);

м — коефіцієнт, який враховує втрати підприємства за один день хвороби в

залежності від виробітку за зміну: (0,2-0,45);

— виробіток за зміну одного робітника у звітному році, грн.;

П1

і К

П2

— коефіцієнти втрат робочого часу до і після впровадження заходів:

1000

СР

;

ІН

і Д

— втрати підприємства від одного нещасного випадку з інвалідним

та смертельним наслідком;

ІН1

і Т

ІН2

— кількість нещасних випадків з інвалідним наслідком до і після

впровадження заходів;

СМ1

і Т

СМ2

— кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком до і

після впровадження заходів.

339

Методи розрахунку економічної ефективності заходів

Річний економічний ефект (економія приведених затрат) від

здійснення заходів по поліпшенню умов та охорони праці,

розраховується за формулою:

ОДР

ЗРЕ

, або

ОДНР

ЗЕВПССЕ

221

де: С

і С

— собівартість одиниці продукції робіт до і після впровадження

заходів (поточні витрати), грн.;

ВП

— річний об

’

єм продукції (робіт) після впровадження заходів, в

натуральному виразі (т, м

, ткм, га, тощо);

— нормальний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності

вкладень коштів в заходи по поліпшенню умов та охорони праці:

= 0,08-0,15;

ОД

— одноразові витрати, пов’язані з розробкою та впровадженням заходів,

грн.;

При визначенні річного економічного ефекту економія по

собівартості продукції

221

ВПСС

може бути розрахована

безпосередньо у річному розрізі по окремим елементам

собівартості:

 сировина та матеріали;

 пальне та енергетика на технічні цілі;

 основна і додаткова заробітна плата працюючих;

 відрахування на соціальне страхування;

 витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

 цехові та загальновиробничі витрати;

 втрати від браку;

 інші виробничі і невиробничі витрати.

Вираз

221

ВПСС

є не що інше, як госпрозрахунковий

результат (Р), що дає можливість визначити загальну (абсолютну)

соціально-економічну ефективність затрат в заходи по

поліпшенню умов та охорони праці за формулою:

ОД

або

КЕС

де: С — експлуатаційні затрати, грн.;

К — капітальні затрати, грн.

Якщо справу маємо тільки з вкладеннями капітальних затрат,

тоді загальну (абсолютну) економічну ефективність визначаємо

за формулою:

СР

Цей показник коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

необхідно зіставити з нормативними (Е

= 0,08). Якщо Е

тоді капітальні вкладення необхідно рахувати ефективними.

Величина зворотна показнику (коефіцієнту) ефективності

капітальних вкладень є їх термін окупності і розраховується за

формулою:

340

ОД

ЕР

СР

, років

Термін окупності вкладень необхідно зіставити з

нормативним (Т

= 12,5 років). Якщо він менше ефективного (Т

), то капітальні вкладення рахуються ефективними.

Приклад розрахунку:

Розрахуємо річний ефект отриманий на виробництві сіна

природних та сіяних трав від впровадження заходів по охороні

праці, для чого використаємо наступну формулу:

грн. 440040001,050000,156,15

221 ОДНР

ЗЕВПССЕ

де: С

і С

— собівартість 1 центнера кормової одиниці сіна природних та

сіяних трав до та після впровадження заходів (С

= 15,96грн., С

= 15,00грн.);

ВП

— річний обсяг виробництва сіна природних та сіяних трав після

впровадження заходів (ВП

= 5000ц кормових одиниць);

— нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності

вкладень в заходи (Е

= 0,1);

ОД

— одноразові витрати, пов’язані з розробкою та впровадженням заходів

(З

ОД

= 4000грн.).

Визначимо приріст продуктивності праці в результаті

зниження трудомісткості продукції за рахунок поліпшенням

умов праці:

%96,21001

69,1

74,1

1001

де: Т

, Т

— трудомісткість виробництва 1ц кормової одиниці сіна природних

та сіяних трав до та після впровадження заходів, нормогодин:

(Т

= 1,74 нормогодини, Т

= 1,69 нормогодин).

Розрахуємо термін окупності одноразових витрат за

формулою:

83,05000

00,5596,55

4000

ВП

СС

ОД

року.

Висновки та рекомендації по розділу

В цьому параграфі студент повинен узагальнити ті моменти,

які сприяли зниженню травматизму, росту енерго-, механо- і

електроозброєності праці, підвищенню рівня санітарно-

побутового обслуговування, і т. п.

Зупинитися на економічному ефекті, який отримало

господарство від запропонованих заходів, розроблених в

індивідуальному завданні.

Останній абзац розділу, наприклад, може бути:

«Впровадження запропонованих заходів по охороні праці в

дипломній роботі дають можливість поліпшити умови

працюючим, підвищити їх продуктивність на ___ %, отримати

економічний ефект в сумі ______ грн. з терміном окупності ____

років.

341

Додаток 1

Зведення про виробничий травматизм

в _________________ району ______________ за _________ р. р.

(мінімум за останні 3-5 років)

№

п\п

П. І. Б. потерпілого

Вік

Професія

Стаж роботи по

спеціальності

Дата нещасного

випадку

Обставини нещасного

випадку

Причини нещасного

випадку

Кількість днів

непрацездатності

Виплата по листу

непрацездатності, грн..

Вина потерпілого, грн..

Заробітна плата в

місяць потерпілого,

грн..

Кількість утриманців,

чол..

Втрата професійної

працездатності (сек.),

Додаток 2

Приблизна тематика індивідуальних завдань

1. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

проведенні посівних робіт.

2. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

вирощуванні овочів у закритому ґрунті.

3. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

вирощуванні розсади у теплицях.

4. Економічна ефективність заходів при зберіганні.

Транспортуванні та застосуванні мінеральних добрив.

5. Економічна ефективність заходів при зберіганні,

транспортуванні та застосуванні отрутохімікатів.

6. Економічна ефективність заходів по безпеці праці по

заготівлі грубих кормів.

7. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

закладанні силосу та сінажу.

8. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

хімічному консервуванні кормів.

9. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

приготуванні трав'яного борошна і гранульованих кормів.

10. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

переробці та зборі продукції рослинництва.

11. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

зберіганні продукції рослинництва.

12. Економічна ефективність заходів по безпеці праці при

зберіганні ПММ.

342

13. Економічна ефективність заходів безпеки у складах

зберігання матеріальних цінностей.

14. Заходи безпеки праці при роботі з комп'ютерами та ЕОМ.

15. Заходи безпеки праці в робітничих кімнатах приміщень

управління.

16. Заходи безпеки праці при експлуатації автотранспорту.

17. Заходи безпеки праці при використанні гужового транспорту.

18. Заходи безпеки праці при використанні робіт в молочному

тваринництві.

19. Заходи безпеки праці при виконанні робіт по утриманню та

відгодівлі ВРХ.

20. Заходи безпеки праці при виконанні робіт по утриманню та

постригу овець.

21. Заходи безпеки праці по виконанню робіт у свинарстві.

22. Заходи безпеки праці при виконанні робіт у птахівництві та

бджільництві.

23. Заходи безпеки праці при приготуванні кормів у кормоцехах

та у кормокухнях.

24. Заходи безпеки праці при первинній переробці продукції

тваринництва.

25. Заходи безпеки праці при обслуговуванні холодильних

установок.

26. Заходи безпеки праці при вирощуванні зернових культур.

27. Заходи безпеки праці при вирощуванні технічних (цукровий

буряк, кормовий буряк, картопля, льон, конопля, соняшник)

культур.

28. Заходи безпеки праці при вирощуванні овочевих культур і

томатів.

29. Заходи безпеки праці при підробці зерна на зернових токах.

343

3.13 Методичні вказівки до написання розділу «Охорона

праці» в дипломних проектах для студентів факультету

механізації сільського господарства (магістр)

Загальні вимоги

Відповідно до наказу №30 Державного комітету України по

нагляду за станом охорони праці від 4 квітня 1994 р., дипломні

проекти технічних вищих навчальних закладів (факультетів)

повинні містити питання охорони праці. Дипломні проекти, у

яких питання охорони праці не розроблені, або розроблені

незадовільно, до захисту не допускаються.

Методичні вказівки мають мету – надання студентам

факультету механізації с.-г. практичної допомоги по збору,

аналізу необхідних матеріалів і виконання розділу «Охорона

праці», відповідно до теми дипломної роботи.

Для написання даного розділу студенти використовують

матеріали по охороні праці, зібрані під час проходження

переддипломної практики. Перед відправленням на практику,

студент повинен одержати завдання і консультацію по збору

необхідних матеріалів у викладача-консультанта по розділу

«Охорона праці». Збір і аналіз матеріалів рекомендується

проводити по приведеним нижче питанням:

1. Для викладу питань з охорони праці в пояснювальній записці

відводиться спеціальний розділ, що міститься після

конструкторської розробки, перед економічною частиною, але

окремі питання можуть бути висвітлені в інших розділах проекту

з посиланнями на сторінки розділу «Охорона праці».

2. Користуватися консультацією викладача кафедри охорони

праці потрібно відразу ж після одержання завдання на дипломне

проектування й у процесі роботи над ним. На етапі розробки

заходів щодо охорони праці необхідно представити консультанту

ескізні креслення й основні технічні характеристики

конструкторської розробки.

3. Усі дипломні проекти в остаточному (палітурному) виді

повинні мати візу консультанта кафедри охорони праці на

титульному листі пояснювальної записки і на графічному

матеріалі, у якому висвітлюються питання охорони праці

(генеральний план підприємства; розміщення устаткування в

цехах і приміщеннях, склад і розміщення санітарно-побутових

приміщень, загальний вид конструкції машини, устаткування і

пристосування; окремі аркуші, якщо на них представлені

розробки засобів охорони праці. Без підпису консультанта по

охороні праці проект до захисту не допускається).

344

4. Питання, які розв’язуються в розділі «Охорона праці»

повинні бути складовою частиною, органічно пов’язаною з

проектом, доповнювати його, а не бути додатком до нього.

5. Заходи, розроблені в проекті, повинні подаватися в

категоричній формі, варто уникати загальних порад,

рекомендацій, чи побажань.

6. При розробці і написанні розділу обов’язкові посилання на

відповідні нормативні документи (ДНАОП, ССБТ, ОСТ, СНиП,

СН, ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, і ін.), використану нормативну

документацію необхідно внести до загального списку літератури.

7. Основні заходи щодо охорони праці повинні бути викладені

в пояснювальній записці обсягом до 12–15 сторінок

машинописного тексту.

8. На аркушах графічної частини проекту передбачити:

 на генеральному плані – напрямок пануючих вітрів (роза

вітрів), огородження території, місця в’їзду і виїзду, запасні

ворота, дороги для транспорту і пішоходів, протипожежні і

санітарні розриви між будинками, водопровідні й очисні

споруди, пожежні щити, гідранти, елементи благоустрою і

озеленення;

 на листі планування цеху, ділянок, площадки – проходи і

проїзди, що забезпечують безпеку руху людей і транспорту;

елементи механізації й автоматизації виробництва,

розміщення робочих місць і засобів питного водопостачання і

санітарно-побутових приміщень;

 на листі з загальним видом конструкції машини, чи

устаткування, пристосування – огородження небезпечних

зон, обмеження ходу, блокування, кінцеві вимикачі рухомих

елементів, освітлення робочих місць, органи керування,

прилади контролю в робочому й аварійному режимах,

пристрої для локалізації небезпечних і шкідливих факторів,

пристрої по зниженню електро-, пожеже- і

вибухонебезпечності, пристрої для зниження зусиль на

робочих органах, що забезпечують зручність при запуску,

керуванні й обслуговуванні устаткування; пристрої для

видалення шкідливих речовин з робочої зони, пристрої для

зниження шуму, ультразвуку, вібрації, надписи і знаки

безпеки, фарбування устаткування, з урахуванням вимог

сигнальних кольорів і знаків безпеки;