Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

131

6. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого

середовища і трудового процесу проводяться санітарними

лабораторіями підприємств і організацій, науково-дослідних і

спеціалізованих організацій, атестованих органами

Держстандарту і МОЗ за Списками, що узгоджуються з органами

Державної експертизи умов праці, а також, на договірній основі,

лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних

станцій.

Організація роботи по атестації

Для організації проведення атестації, керівник підприємства

видає наказ (додаток 3), в якому:

 зазначається основа і завдання атестації;

 затверджується склад, голова і секретар постійно діючої

атестаційної комісії, визначаються її повноваження, у разі

необхідності, визначається склад цехових (структурних)

атестаційних комісій;

 установлюються терміни та графіки проведення підготовчих

робіт у структурних підрозділах підприємства;

 визначається взаємодія із зацікавленими державними

органами і громадянськими організаціями (експертизою умов

праці, санітарно-епідеміологічною службою);

 визначаються проектні науково-дослідні установи для

науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробці

заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати

головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і

заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я

підприємства, представників громадянських організацій, та ін.

Атестаційна комісія (додаток 4):

 здійснює організаційне методичне керівництво і контроль за

ходом проведення роботи на всіх етапах;

 формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу і

організує її вивчення;

 визначає і залучає, в установленому порядку, необхідні

організації для виконання спеціальних робіт;

 організує виготовлення планів розташування обладнання по

кожному підрозділу з його експлуатацією, визначає межу

робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

 складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

132

 порівнює застосовуваний технологічний процес, склад

обладнання, використовувані сировину і матеріали, із

передбаченими в проектах;

 визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і

небезпечних факторів виробничого середовища та організує

їх дослідження;

 прогнозує та виявляє створення шкідливих та небезпечних

факторів на робочих місцях;

 установлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного

довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і

посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично

виконуваних робіт. У разі відхилення, професія (посада)

приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично

виконуваній роботі;

 складає «Карту умов праці» (далі – Карта) на кожне

враховане робоче місце, або групу аналогічних місць

(додаток 5);

 проводить атестацію і складає перелік робочих місць,

виробництв, професій та посад з несприятливими умовами

праці;

 уточнює діючі, і вносить пропозиції на встановлення пільг і

компенсацій, залежно від умов праці, визначає витрати на ці

цілі;

 організує розробку заходів щодо покращення умов праці і

оздоровлення працівників;

 виконує свої функції до призначення нового складу комісії

при позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового

процесу

У ході вивчення необхідно визначити:

 характерні для конкретного робочого місця виробничі

фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр.

2 Карти);

 нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів

виробничого середовища і трудового процесу,

використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні

норми і правила, інші регламенти (гр. 4 Карти);

 фактичне значення факторів виробничого середовища і

трудового процесу, шляхом лабораторних досліджень, або

розрахунків (гр. 5 Карти)

133

Лабораторні і інструментальні дослідження проводяться

відповідно до положення ГОСТ 1.25-76 «ГСС. Метрологическое

обеспечение. Основные положения», ГОСТ 12.0.005-84 «ССБТ.

Метрологическое обеспечение в области безопасности труда.

Основные положения», стандартів Державної системи

забезпечення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки

праці (ССБТ), методичних вказівок, затверджених Міністерством

охорони здоров’я.

Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати

метрологічним вимогам і перевірці в установлені строки.

Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних,

хімічних, біологічних, визначення психофізичних факторів

проводяться в процесі роботи у характерних (типових)

виробничих умовах, справних і ефективно діючих засобах

колективного та індивідуального захисту.

Результати замірів (визначень) показників шкідливих і

небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами

за формами, передбаченими у ГОСТ, або затвердженими

Міністерством охорони здоров’я України, і заносяться в Карту

(гр. 5).

Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії

виробничого фактора (гр. 9 Карти).

Складання карти умов праці на робочому місці

В розділі 1. Оцінка факторів виробничого середовища і

трудового процесу пункти карти умов праці заповнюються в

наступній послідовності:

п1. – записуються виявлені шкідливі речовини по класам

небезпек. Якщо вони розрізненої дії, то оцінюються і

враховуються як окремі фактори. Якщо однонаправленої (бензин,

ацетон, толуол, і т. п.) дії, тобто, двох, або декількох близьких по

хімічному складу та характеру дії на організм людини, то

визначаються як сума відношень фактичних концентрацій

кожного з них, до встановлених ГДК. Якщо сума відношень

перевищує одиницю, ступінь шкідливості визначається по

величині цього перевищення, з урахуванням класу небезпеки

найбільш токсичної речовини;

п2. – Вказуються конкретні види пилу, здебільшого,

фіброгенної дії (ГОСТ 12.0.005-76, 12.1.005-88, СН-245-71);

134

п3. – Рівні загальної та локальної вібрації вносяться окремо,

по їх еквівалентним значенням, через дріб: чисельник – загальна

вібрація, знаменник – локальна. При відсутності одного з видів

ставиться риска;

п4. – заноситься еквівалентний рівень звуку;

п5., 6. – заноситься загальний рівень звуку;

п7. – заносяться фактори значень рівня електромагнітної

енергії, а для лазерного – напруженість оптичного

випромінювання;

п8. – мікроклімат (температура, швидкість і вологість повітря,

відносна вологість) у виробничих приміщеннях враховуються як

один фактор і визначаються за найбільшим показником;

п9. – при розміщенні робочих місць на відкритому повітрі,

п.п. 8, 9, оцінюються як один фактор. Якщо сила вітру нижче

границі температур повітря, тоді повинні бути зміщенні в

сторону більш високих температур з розрахунку 2ºС на 1м/с

збільшення швидкості повітря;

п10. – враховується тільки по тих робочих місцях, де

відмічається його підвищення, або зниження, обумовлений

виробництвом, або професією;

п.11. – вносяться різновидності мікроорганізмів, білкових

препаратів, природних компонентів організму. При наявності в

повітрі робочої зони одночасно двох, або більше біологічних

факторів, умови праці слід оцінювати по більш високому класу і

ступеню;

п.12. – дається інтервальна оцінка всіх показників важкості

праці за найбільш високим класом і ступенем. Наприклад, на

працюючого діють різні фактори важкості, потужності

зовнішньої роботи (для чоловіків більше 90Вт – ІІІ клас І ступінь,

і т. п., тобто, за найбільш високим класом і ступенем із кількості

факторів визначених показників.

Потужність зовнішньої роботи визначається за формулою:

28,9

де А – потужність зовнішньої роботи, Вт;

Н – висота підняття вантажу, м;

– висота опускання вантажу, м;

Р – маса вантажу, кг;

L – відстань, на яку переноситься вантаж, м;

Т – час роботи, с;

135

К – коефіцієнт переводу (К=10).

п.13. – оцінюється аналогічно п.12. Оцінка ведеться через

дріб: чисельник – нахил тулуба, знаменник – переміщення у

просторі;

п.14. – оцінюється аналогічно п.12. Під високоточними

зоровими роботами розуміється робота 1-3 розрядів по СНиП–ІІ–

4. 79.

Розпізнавання слів визначається подачею мовних сигналів (як

мінімум, 10 слів) на відстані 1м, голосом без напруги, який

повинен відтворити обстежуваний працівник;

п.15. – заповнюється на підставі облікових даних

підприємства.

В підсумковій сторінці «Кількість факторів» по графам 6, 7, 8

(по горизонталі) записується сумарна кількість факторів по

кожному ступеню відхилення.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом

порівняння результатів лабораторних досліджень,

інструментальних вимірів, тобто, фактично визначення значення

параметру з нормативними (регламентованими).

Наприклад, на працюючого одночасно діє кілька факторів

(мікроклімат, тяжкість, шкідливі речовини, і т. п.). Згідно додатку

6 параметри мікроклімату по фактичному значенню відносяться

до ІІІ класу ІІ ступеню, по шкідливості речовин – до ІІ класу, тоді

інтервальну оцінку потрібно записати: умови праці відносяться

до ІІІ класу ІІ ступеню, тобто, за найбільшим показником.

В розділі 2 Карти «Оцінка технічного та організаційного

рівня» оцінка технічного рівня робочого місця проводиться

шляхом аналізу:

 відповідності технологічного процесу будівель та споруд–

проектів, обладнання нормативно-технічній документації;

 технологічної оснащеності робочого місця (наявність

оснастки, інструменту, КВП, підйомно-транспортними

засобами, тощо);

 відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки,

інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки

та нормам охорони праці.

Оцінка організаційного рівня робочого місця включає:

 раціональність планування (відповідність площі робочого

місця нормам технологічного проектування, а також,

136

відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та

правилам;

 забезпечення працюючих спецодягом і спецвзуттям, ЗІЗ та

відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим

нормам;

 організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних

приладів, наявність інструкції по охороні праці.

В розділі 3 Карти «Атестація робочих місць» робоче місце з

умов праці оцінюється з урахуванням впливу усіх факторів

виробничого середовища і трудового процесу на працюючих,

передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ I Карти),

сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці

(розділ ІІ Карти), ступеня ризику пошкодження здоров’я.

На основі комплексної оцінки, робочі місця відносяться до

одного із видів умов праці:

 з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

 зі шкідливими і важкими умовами праці;

 зі шкідливими умовами праці, та заносяться до розділу ІІ

Карти.

Право на пенсію на пільгових умовах визначається за

показниками, які наведені в додатку 7, інші пільги і компенсації

(додаткова оплата праці, відпустка, скорочений робочий час),

залежно від умов праці, за діючими нині законодавчими актами.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається

оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті

виконанням робіт в умовах, передбачених Списками №1 і 2 , для

підлеглих - протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт,

передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, що має

підтверджуватись відповідними документами.

За результатами атестації визначаються невідкладні заходи

щодо поліпшення умов і безпеки праці, які не потребують для їх

розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і

фахівців (розділ IV Карти).

З результатами атестації ознайомлюють працівників, які

зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують

голова і члени комісії.

За результатами атестації складається переліки:

 робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад

працівникам яких пропонується встановити пільги і

137

компенсації за рахунок коштів підприємства, згідно зі

ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

 робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких

необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх

поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад,

працівникам, яким затверджене право на пільги і компенсації, в т.

ч., на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене

законодавством, підписується головою комісії, погоджується з

профспілковим комітетом і затверджується наказом по

підприємству, організації та зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників,

професії і посади яких внесені до переліку.

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої

звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

В розділі IV Карти «Рекомендації щодо поліпшення умов

праці, їх економічне обґрунтування» студент розробляє заходи по

безпеці праці на робочому місці, за яким складається карта умов

праці. В запропонованих заходах по попередженню потенційних

небезпек та шкідливостей потрібно зробити конкретні,

конструктивні заходи, які, перш за все, повинні бути спрямовані

на:

 усунення безпосереднього контакту працюючого з

небезпеками та шкідливостями;

 аварійного відключення в разі небезпеки, або шкідливості;

 механізацію та автоматизацію процесу;

 виконання ергономічних вимог;

 проектування виробничого процесу, який не забруднює

навколишнє середовище;

 забезпечення вибухової та пожежної безпеки.

В розділі 5 «Пільги та компенсації» атестаційна комісія з

«Карти умов праці» виявляє біологічно значимі елементи умов

праці. Під біологічно значимими беруться до уваги такі елементи

умов праці, які з найбільшою ймовірністю впливають на

формування певних реакцій організму працюючої людини

(нормально граничних, або патологічних). Потім, кожний

елемент умов праці оцінюється в балах (додаток 8) від 1

(оптимальні умови) до 6 (найбільш тяжкі умови). Елемент умов

праці одержує повний бал, якщо його дія продовжується не

менше 70% робочого часу зміни. Одержані бали заносять до

138

«Карти умов праці», з урахуванням правильності дії того чи

іншого елементу умов праці, підсумовують, і ділять на кількість

цих елементів. Одержується середня величина біологічно

значимого елементу умов праці Х

СР

. З допомогою додатку 9

встановлюють інтегральну оцінку И

та категорію важкості праці.

При заповненні карти необхідно мати на увазі, якщо діючі на

працюючого елементи одержали оцінку 1, або 2 бали, то потрібно

підбити підсумок всіх елементів, які включені в карту. Якщо на

робочому місці зареєстровані елементи з оцінкою 3, 4, 5 і, навіть,

6 балів, тоді, для визначення інтегральної оцінки, необхідно

врахувати тільки ці елементи. Елементи, які мають оцінку 1 і

2 бали, в даному випадку, приймати до уваги не потрібно, так як

вони суттєво не впливають на формування умов праці.

Інтегральну оцінку важкості праці в балах з допустимою

точністю можна визначити за формулою:

6,17,19

СРСРТ

XXИ

де, И

– інтегральна оцінка тяжкості праці на робочому місці, балів;

СР

– середній бал біологічно значимих факторів (елементів умов праці);

19,7 і 1,6 – коефіцієнти регресії.

Розрахувавши за наведеною формулою інтегральні бальні

оцінки елементів умов праці, скористуємось табл. 3.7, з

допомогою якої, визначимо категорію тяжкості праці.

Таблиця 3.7

Індекс

категорії

тяжкості

праці

Середня величина біологічно значимих

виробничих факторів (елементів умов

праці), впливають на формування

тяжкості праці, Х

СР.

Інтегральна

кількісна оцінка

тяжкості праці,

До 1,0

1,1–2,0

2,1–3,0

3,0–4,0

4,0–5,0

5,1–6,0

До 18

19,7–33,0

33,4–45,0

45,7–53,0

53,9–58,5

58,9–60,0

Якщо тривалість того чи іншого фактору менше тривалості

зміни, тоді це потрібно враховувати шляхом множення бальної

оцінки Х

на долю часу дії даного фактору. За одиницю, в даному

випадку, приймається повний 7- чи 8-ми годинний робочий день

(480хв.).

139

Винятком є хімічні речовини 1 та 2-го класів небезпеки,

канцерогенні речовини та іонізуюче випромінювання, які

одержують повний бал при тривалості дії більше 25% робочого

часу зміни.

Приклад: на робочому місці електрозварювальника

Конотопського молокозаводу (додаток 5) шість біологічно

значимих факторів, які мають відповідні оцінки: 4, 4, 4, 5, 4, 4

балів, тривалість їх дії різна і, відповідно, дорівнює 338, 408, 386,

408, 386, 432 хв. В частинах одиниці всього робочого часу

1 = 480хв. за зміну, це буде складати, відповідно: 0,7; 0,85; 0,8;

0,85; 0,8; 0,9.

Контрольні питання

1. В чому полягає сутність та мета атестації робочих місць?

2. Обгрунтуйте склад комісії та періодичність проведення

атестації.

3. Дайте визначення робочого місця, робочої зони.

4. Обгрунтуйте категорійність роботи по напрузі та важкості.

5. Обгрунтуйте порядок складання Карти умов праці на

робочому місці.

6. Дайте аналіз організаційного та технічного рівня умов праці.

7. Які критерії враховуються при атестації робочих місць?

8. Обґрунтуйте доцільність та правильність пільг та

компенсацій.

140

ГОСТи і стандарти, які необхідно використовувати при

проведенні атестації робочих місць:

ГОСТ 12.1.005–76 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие

санитарно-гигиенические требования.

ГОСТ 12.1.007-78 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и

общие требования безопасности.

ГОСТ 12.1.004-78 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие

требования.

ГОСТ 12.1.008-78 ССБТ. Биологическая безопасность. Общие

требования.

ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывоопасность. Общие

требования.

СНиП 11-92-78. Вспомогательные здания и сооружения.

Нормы проектирования.

СНиП 11-33-75. Отопление, вентиляция и кондиционирование

воздуха.

СНиП 11-4-79. Освещение. Нормы проектирования.

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Защита от шума.

ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие

требования.

ОСТ46.0.141-83 ССБТ Процессы производственные в

сельском хозяйстве. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки

безопасности.